Економічний механізм управління пропорційністю підприємств

Київ 2005

Анотація

Сорокіна Л.В. Економічний механізм управління пропорційністю підприємств - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Європейський університет, Київ, 2005.

В дисертаційної роботі досліджено науково-теоретичні аспекти управління пропорційності виробничо-комерційних підприємств як засобу забезпечення їх сталого функціонування та розвитку. Проаналізовано наукові підходи та концепції до визначення поняття “економічна пропорційність”, проведено класифікацію економічних пропорцій підприємства у відповідності із часовим інтервалом виконання задач управління підприємством. Розроблено методику комплексної діагностики пропорційності підприємства та обґрунтовано специфіку діагностики прояву кожного виду пропорційності відповідно до розробленої класифікації.

Обґрунтовано шляхи управління діяльністю підприємства з урахуванням результатів пропорційного аналізу (побудовано обернених рівнянь перспективних пропорцій).

За допомогою побудови регресійних моделей побудовано рівняння кількісного прояву пропорційності підприємств машинобудівної галузі. Здійснено класифікацію економічних пропорцій з точки зору придатності управлінському впливу з використанням методів економіко-математичного моделювання (обчислення логістичних моделей, трендовий аналіз).

З урахуванням сучасних концепцій управління підприємством розроблено модель організації моніторингу та підтримки пропорційності функціонування та розвитку підприємства

Ключові слова: пропорційність, чинники економічної пропорційності, комплексна діагностика економічних пропорцій, актуальні пропорції, перспективні пропорції, еталонні пропорції, моніторинг, підтримка пропорційності.

пропорційність управління економічний

Аннотация

Сорокина Л.В. Экономический механизм управления пропорциональностью предприятий -- рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Европейский университет, Киев, 2005.

В диссертационной работе исследованы научно-теоретические аспекты управления пропорциональностью производственно-коммерческих предприятий как средства обеспечения их стабильного функционирования и развития. Проанализированы научные подходы и концепции определения понятия “экономическая пропорциональность”, проведена классификация экономических пропорций предприятия в соответствии с протяженностью во времени процесса выполнения задач управления предприятием. В результате проведенного диссертационного исследования разработана методика комплексной диагностики пропорциональности предприятий и обоснована специфика диагностики проявлений каждого из видов пропорциональности, установленных в соответствии с разработанной классификацией.

Диссертационная работа содержит обоснование методов управления деятельностью предприятия с учетом результатов пропорционального анализа (путем построения обратных уравнений перспективных пропорций).

С помощью вычисления регрессионных моделей сформулированы уравнения количественного проявления пропорциональности предприятий машиностроения. В диссертационной работе проведена классификация экономических пропорций по степени влияния на них управленческого воздействия, разработка которой осуществлялась с использованием методов экономико-математического моделирования (вычисления логистических моделей, трендового анализа)

С учетом современных концепций управления предприятием разработана модель организации мониторинга и поддержки пропорциональности функционирования и развития предприятия.

Ключевые слова: пропорциональность, факторы экономической пропорциональности, комплексная диагностика экономических пропорций, актуальные пропорции, перспективные пропорции, эталонные пропорции, мониторинг, поддержка пропорциональности.

Annotation

Sorokina L.V. The economic mechanism of management for proportionality enterprises - manuscript.

The dissertation submitted for a Degree of Candidate of Science (in Economics) in specialty 08.06.01 - Economy, Organization and Management of Enterprises. - European University, Kyiv, 2005.

The scientifically-theoretical aspects of management of proportionality of production-commercial enterprise were explored in dissertation work as facility of the ensuring their stable operation and developments. The scientific approaches and concepts of the determination of the notion "economic proportion" are analyzed in dissertation work and there is organized of categorization for the economic proportions of enterprises in accordance with continuance of the process of the accomplishment the aims of management of enterprise.

The methods for the complex diagnostics of proportions of the enterprise, which are installed in accordance with categorization, which is developed in this dissertation work, is designed as a result of the research.

The dissertation work contains the motivation of the methods of the management of enterprises' activity with provision for the results of the proportional analysis (It succeeds by buildings of the inverse equations perspective proportion).

The equations of the quantitative manifestation for proportions of enterprises of machine building are worded by means of calculations regression models. The dissertation work also contains the categorization for economic proportion according to their possibility to submit to the influence of management, which was realized with using the methods of economic and mathematical modeling (the calculations of logistic models and polynomial trends).

The model for the organization of the monitoring and supports of the proportion of the operation of business and development of the enterprise was designed in the dissertation work with provision of modern concepts of management.

Key words: proportionality, factors of economic proportionality, complex diagnostics of the economic proportions, actual proportions, perspective proportions, standard proportions, monitoring, support of the proportionality.

1. Загальна характеристика роботи

Постійні зміни у зовнішньому середовищі та внутрішній структурі підприємства викликають певні закономірні зміни його фінансового стану. Успішність, висока рентабельність та фінансова стійкість господарюючого суб'єкту, передусім, зумовлені певними економічними пропорціями -- співвідношеннями впливу окремих чинників, наявних усередині підприємства та поза його межами.

Актуальність теми. Для уникнення банкрутства, кризових станів, здійснення ефективного управління економічною безпекою підприємства, удосконалення процесів планування та прогнозування основним принципом управління підприємством має стати дотримання відповідних економічних пропорцій в процесі функціонування та розвитку. У зв'язку з цим постає проблема детального вивчення економічних пропорцій, розробка комплексної системи їх діагностики та механізмів управління підприємством на засадах пропорційності розвитку ринкових суб'єктів.

Деякі аспекти теоретичного обґрунтування і практичні методики діагностики певних проявів пропорційності функціонування і розвитку діючих виробничо-торговельних підприємств наявні у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів минулого й сучасності: В. Баумоля, Л. Водачек, П. Дугласа, К. Ерроу, М. Інтрилігатора, Р. Коуза, В. Леонтьєва, К. Маркса, Ф. Найта, Дж. Робінсон, А. Сміта, Р. Солоу, Дж. Форрестера, С. Анохіна, О. Ареф'євої, К. Багриновського, М. Бормотової, М. Єрмошенка, Н. Кобринського, В. Ковальова, Б. Кучина, Л. Лігоненко, Н. Розанової, Г. Савицької,. Однак і досі детально розроблені тільки деякі закономірності економічної пропорційності: якщо макроекономічні пропорції окреслені досить чітко, то пропорційність на мікроекономічному рівні аналізується лише в окремих аспектах. Проблема забезпечення пропорційності функціонування і розвитку підприємств ще не набула ґрунтовного вивчення. Отже, необхідність розробки концепції економічного механізму управління пропорційністю підприємств вимагає систематизації теорії пропорційності, пов'язаної із класифікацією економічних пропорцій, розроблення методик аналізу пропорційності господарської діяльності та формулювання моделей запровадження принципів економічної пропорційності в практику функціонуючих підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності із планом науково-дослідних робіт Європейського університету: “Наукові основи економічної адаптації підприємництва в умовах трансформації економіки (номер держ. реєстрації №0101U007351), а також “Економічні проблеми теорії і практики менеджменту і сталого розвитку економічних систем” (номер держ. реєстрації №0101U007350).

Метою дослідження є наукове обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення методу та інструменту встановлення та підтримки пропорційності в процесі управління господарською діяльністю підприємств.

задачі дослідження:

визначення сутності категорій „пропорційний розвиток” та „економічна пропорційність”;

обґрунтування та класифікація чинників пропорційності підприємств;

розробка класифікаційних ознак та відповідна систематизація закономірностей прояву економічних пропорцій;

побудова методики проведення аналізу пропорцій економічного зростання на основі системи комплексної діагностики пропорційності підприємств;

оцінка проявів економічної пропорційності в залежності від фінансового стану підприємств;

розробка концептуальних засад планування та прогнозування розвитку підприємства на засадах пропорційності з урахуванням принципів економічної безпеки та антикризового управління;

побудова господарських механізмів управління пропорційністю функціонування та розвитку підприємства, спрямованого на підвищення ефективності його господарської діяльності.

Об'єктом дослідження є процес здійснення пропорційних змін господарської діяльності підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів управління пропорційним розвитком сучасних підприємств України на підставі використання ресурсного потенціалу.

Методологія та методика дослідження ґрунтуються на результатах досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених, положеннях чинного законодавства України (законів, указів, інструкцій, положень та інших нормативних актів, філософських принципах діалектико-матеріалістичного розвитку. Дослідження пропорційності підприємств здійснено на підставі даних офіційної фінансової та статистичної звітності діючих підприємств з використанням загально-наукових методів дослідження (аналізу, порівняння, узагальнення, дедукції), методів обробки статистичної інформації (узагальнення середніх величин, групування числових даних, аналіз рядів динаміки, встановлення зв'язків між масивами даних), прийомів економіко-математичного моделювання (складання регресійних рівнянь, що визначають кількісні параметри прояву пропорцій економічного розвитку, дослідження функціональних залежностей із подальшим економічним аналізом для розробки механізмів планування пропорційного функціонування та розвитку підприємств).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у науковому обґрунтуванні шляхів вирішення проблеми управління пропорційним розвитком сучасних підприємств.

вперше:

розроблено алгоритм комплексної діагностики пропорційності підприємства, який ґрунтується на принципі оптимального управління ресурсним потенціалом підприємства і дозволяє визначати та здійснювати оцінку кількісних параметрів економічних пропорцій;

запропоновано модель організації моніторингу та підтримки пропорційності відкритого акціонерного товариства, яка охоплює всі ланки апарату управління підприємства і здатна забезпечити підвищення ефективності його функціонування та пропорційність розвитку;

удосконалено:

технологію визначення проявів економічної пропорційності відповідно до рівня фінансової успішності підприємства, завдяки чому стало можливим уточнення закономірностей пропорційного функціонування та розвитку підприємств в умовах ринкового господарства;

розроблено методичні основи класифікації економічних пропорції функціонування і розвитку підприємств з точки зору практичного управління його господарськими процесами, що дозволяє використовувати пропорційну складову в системі антикризового управління підприємством;

отримало подальший розвиток:

здійснено комплексний підхід до систематизації та узагальнення чинників пропорційності підприємств, які є основою забезпечення їх економічної безпеки і визначають ефективність здійснення ними господарської діяльності;

технологія управління пропорційним розвитком виробничо-торговельного підприємства, яка забезпечує ефективність адаптації підприємств до нестабільних умов функціонування на макро- та мікро- рівнях.

теоретично обґрунтовано та практично доведено значення диспропорцій складових структури підприємства як головної передумови погіршення його фінансового стану та настання банкрутства;

Практична цінність результатів дослідження та пропозиції підтверджені практикою їхнього використання такими підприємствами, як: ПП “КЛІДЕК” (довідка № 27/12 від 16 листопада 2004 р.); ПП “Тендер-РС” (довідка № 65 від 08 грудня 2004 р.); ТОВ “Цедіма-Україна” (довідка № 16 від 31 січня 2005 р.); ПП “Будсервіс ЛГП” (довідка № 12/02 від 10 лютого 2005 р.). За результатами теоретичних положень та досліджень автора запропоновано концептуальну схему здійснення моніторингу та контролю пропорційності розвитку підприємства, використання якої дозволяє комплексно вирішити ряд питань із підвищення конкурентоспроможності товарів та послуг, зменшення виробничих витрат і удосконалення організаційної структури управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням у якому викладено та обґрунтовано авторські методики класифікації та діагностикі проявів економічної пропорційності діючих підприємств і використання механізмів управління пропорційністю підприємства на всіх етапах перебігу його господарської діяльності Всі наукові результати, висновки та пропозиції, викладені у дисертації розроблені та отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, як у теоретичному, так і в прикладному аспектах, доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Національний інтелектуальний капітал як чинник економічного і соціального прогресу” (Академія муніципального управління, м. Київ, 2004), IV Международной научно-практической конференции “Информация, анализ прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления” (УкрИНТЭИ, г. Киев, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (Європейський університет, м. Київ, 2005); Першій міждисциплінарній конференції “Бар'єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні” (Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, м. Київ, 2005).

1. Основний зміст роботи

У вступі дається теоретичне обґрунтування актуальності питання пропорційності економічного розвитку підприємств, встановлюються об'єкт, предмет, мета дослідження, формулюються завдання та методи вивчення поставленої проблеми, встановлюється наукова новизна й теоретична та практичне значення отриманих результатів.

перший розділ “Економічні основи сучасної концепції пропорційності підприємств” містить аналіз основних підходів до формулювання поняття “пропорційність” в розрізі макро- та мікроекономічного аналізу, а також узагальнення і систематизацію проявів та чинників пропорційності господарюючих суб'єктів відповідно до аналізованого аспекту діяльності підприємства.

Проведений аналіз теоретичних та практичних проблем розвитку підприємств, досліджених в наукових працях вчених-економістів минулого й сучасності дав підстави зробити висновок про пропорційність підприємства як необхідну умову їх успішного розвитку та детермінованість незадовільного фінансового стану господарюючих суб'єктів порушенням їх пропорційності. Розглянуто сучасні методики діагностики диспропроцій господарюючих суб'єктів і теорії пояснення причин подібного явища. Шляхом аналізу досліджених виробничих функцій підприємства та розроблених математичних моделей перебігу господарської діяльності у роботі уточнено кібернетичну складову пропорційності, що вимагає розглядати підприємство як цілісну систему.

Узагальнено підходи до визначення пропорційності підприємств в розрізі основних концепцій про “теорію фірми”, систематизовано процес формування сучасної моделі підприємства та властивих йому пропорцій. одночасно зроблено висновок про відсутність чіткого та повного визначення понять „економічні пропорції”, „пропорційність розвитку підприємства”, а також кількісних параметрів пропорційності господарських суб'єктів і методик їх діагностики та корекції.

Аналіз вже досліджених пропорцій підприємства дозволив зробити визначення економічних пропорцій як взаємозалежностей між складовими (матеріальними, трудовими, фінансовими, інформаційними) ресурсного потенціалу підприємства та всередині кожної з них. Доведено, що пропорційність підприємства є відображенням таких аспектів діяльності підприємства, як рух матеріальних та фінансових потоків, взаємозамінність ресурсів, характер виробництва та збуту продукції, наявність зворотних зв'язків у розвитку економічних об'єктів. Сформульовано принципи пропорційності сучасних підприємств: цілісності економічної системи, комплексного впливу зовнішніх та внутрішніх чинників пропорційності, кібернетичної складової економічних пропорцій.

З метою виділення найістотніших чинників економічної пропорційності було проведено їх класифікацію, в основу якої покладено багаторівневу систему критеріїв. Передусім, за місцем виникнення чинники пропорційності підприємства було розподілено на зовнішні (що виникають за межами підприємства) та внутрішні (джерелом яких слугує внутрішнє середовище господарюючого суб'єкту). В свою чергу, за причиною появи зовнішні чинники економічних пропорцій було розподілено на 5, а внутрішні -- на 4 групи. Нарешті у кожній із визначених груп фактори пропорційності підприємств було деталізовано за якісною ознакою -- тобто за способом (принципом) прояву у кожній з 9 підгруп встановлено від 3 до 6 передумов економічної пропорційності. Такий детальний аналіз складових пропорційності підприємств дозволив встановити тісний нерозривний зв'язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками пропорційності, однак із домінуванням останніх як складових ресурсного потенціалу суб'єктів господарювання, оскільки, відповідно до науково обґрунтованих вченими-економістами висновків, саме оптимальний розподіл та використання ресурсів підприємствами є фундаментом їх успішної діяльності та пропорційного розвитку. На підставі проведеного аналізу наявних досліджень пропорційних закономірностей функціонування та розвитку підприємств в галузі економічного економічної кібернетики та економіко-математичного моделювання було встановлено значну кількість теоретичних моделей рівнянь економічних пропорцій, однак при цьому виявлено абсолютну відсутність кількісних параметрів економічної пропорційності та способів вимірювання й оцінки пропорційності діючих підприємств, що значно ускладнює реалізацію принципів забезпечення беззбиткового функціонування промислового підприємства.

В результаті аналізу пропорційної складової фінансової успішності підприємств було економічну пропорційність було визначено як „центром симетрії” зовнішніх та внутрішніх економічних пропорцій, що настає в точці ринкової рівноваги, коли підприємствам вдається реалізація максимальних обсягів продукції (робіт, послуг) за максимально високої ціни -- тобто досягнення підприємством якомога вищого рівня рентабельності діяльності, який забезпечується пропорціями, пов'язані із запасом фінансової міцності підприємства (які, головним чином, визначають кількісні параметри виробництва, а також його цінову політику), що можливо лише при застосуванні відповідної стратегії управління ресурсним потенціалом підприємства: залучення необхідної кількості матеріальних, фінансових та трудових ресурсів.

Як показано в роботі, успішна діяльність та зростання підприємств протягом тривалого часу визначається економічними пропорціями розвитку, які визначають перебіг кожної з фаз життєвого циклу підприємства і стохастичний характер яких обов'язково має бути враховано на всіх часових горизонтах планування діяльності підприємства. При цьому автором доведено, що необхідною умовою зростання підприємств є наявність якісних зрушень пропорцій їх внутрішньої структури.

У другому розділі „Дослідження стану та динаміки пропорційності підприємства” обґрунтовано необхідність розробки системи комплексної діагностики економічної пропорційності підприємства та вимог до неї. При цьому удосконалено класифікацію проявів економічної пропорційності відповідно до часового горизонту встановлення кількісних параметрів пропорційності, що мають бути покладеними в основу планування та управління перебігом господарських процесів на підприємстві. За напрямками використання пропорційних закономірностей визначено наступні групи економічних пропорцій: актуальні, перспективні та еталонні -- та розроблено розгалужену методику діагностики пропорційності підприємства, з урахуванням специфіки кожного із 3-х різновидів пропорційності.

базисну основу комплексної діагностики пропорційності підприємства було розроблено шляхом агрегації складових фінансової звітності, що віддзеркалюють якісний склад ресурсів підприємства, а саме: балансу, звіту з праці та звіту про фінансові результати; методик оцінки фінансового стану підприємств, що, передусім, дозволяють виявити ознаки кризових явищ на ранніх стадіях та пропорційної складової економіко-математичних та кібернетичних моделей розвитку підприємств. Такий підхід дозволив сформулювати алгоритм для діагностики кількісних проявів кожного з трьох типів пропорційності, на основі результатів спільного для всіх підготовчого етапу, обов'язковим елементом якого є визначення розрахункових коефіцієнтів рентабельності, фінансової стійкості, ліквідності та оборотності. Критерієм успішності аналізованих підприємств було встановлено перевищення середньорічного рівня рентабельністю продаж значення 5% (адже переважна більшість вітчизняних підприємств у сучасних умовах здійснюють не тільки виробництво продукції, робіт, послуг , але й здійснюють їх реалізацію).

Завдання встановлення параметрів пропорційного розвитку, тобто числові значення закономірних взаємозв'язків між ресурсами підприємства та показниками його діяльності зумовило обчислення коефіцієнтів зростання кожної із складових пропорційності як обов'язкову складову підготовчого етапу.

Обґрунтовано розгалужений алгоритм діагностики економічних пропорцій у відповідності із розробленою трирівневою класифікацією за критерієм їх прояву та використання під час управління підприємством.

Відповідно до розробленого класифікаційного підходу встановлено, що актуальні пропорції виявляють фактичну пропорційність наявних у підприємства ресурсів і встановлюються шляхом обчислення меж діапазону зміни темпів зростання звітних показників діяльності підприємства, всередині якого результати діяльності підприємства та його фінансовий стан не зазнають відчутних змін. Автором доведено, що порушення даних пропорцій призведе до якісних змін у діяльності підприємства, які, в першу чергу, позначиться на рентабельності його діяльності, що й визначає успішність того чи іншого суб'єкту господарювання.

З'ясовано, що перспективні пропорції дозволяють передбачити зміни у фінансовому стані господарюючого суб'єкта у найближчому періоді (у наступному кварталі), які мають відбутися в результаті внутрішніх структурних змін підприємства. Автором запропоновано визначати пропорції цієї групи за допомогою побудови та обчислення коефіцієнтів нелінійних рівнянь парних регресій (обернено-пропорційних чи логарифмічних) у яких незалежною змінною є темпи зростання ресурсів підприємства (тобто його звітних показників), а залежною -- результативні (якісні) зміни його господарської діяльності.

Прослідковано та обґрунтовано економічний зміст еталонних пропорцій, які мають встановити не кількісні шаблони пропорційності, а якісний склад ресурсів підприємства, що забезпечить суб'єкту господарювання досягнення бажаного рівня фінансової стійкості (автономії) та рентабельності. Визначено, що, внаслідок лінійності виробничих функцій, найкоректнішою моделлю даного типу пропорцій є багатокомпонентне рівняння лінійної регресії (окремо для характеристики зростання кожного із показників оцінки) із окресленням діапазону змін кількісних параметрів.

дослідження закономірностей кількісного прояву економічної пропорційності було здійснено на підставі пропорційності використання наявних ресурсів відповідно до щоквартальних звітних даних семи підприємств машинобудівної галузі. В результаті попереднього аналізу було виявлено нерівномірність діяльності, властиву для підприємств як успішної групи (ВАТ „Дніпровагонмаш”, ВАТ „Дніпропрес”, ВАТ „Криворізький завод гірничого машинобудування”, ВАТ „Південдизельмаш”), так і неуспішної групи (ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”, ВАТ „Харківський верстатобудівний завод”, ВАТ „Сумське НВО ім. Фрунзе”). За критерієм кореляції темпів зростання та з урахуванням існуючих рекомендацій щодо оцінки ймовірності банкрутства для проведення всебічного дослідження було обрано 20 ресурсних складових пропорційності, що є незалежними змінними у рівняннях перспективних та еталонних пропорцій, та 14 якісних показників господарської діяльності - залежних змінних у моделях пропорційності. В результаті розробки методики діагностики кількісного прояву пропорційності, здійснюваної шляхом покрокової ітерації, було виділено такі найістотніші чинники економічних пропорцій:

залежні змінні -- коефіцієнт швидкої ліквідності - у_1, коефіцієнт фінансової автономії - у_3, рентабельність активів - у_5, оборотність дебіторської заборгованості - у_12, оборотність кредиторської заборгованості - у_13, коефіцієнт оборотності запасів - у₁₄;

незалежні змінні -- матеріальні затрати - х_1, витрати на оплату праці - х_2, відрахування на соціальні заходи - х_3, амортизація - х_4, інші операційні витрати -- х_5, загальна сума витрат - х_6, середньооблікова чисельність персоналу - х_7, фонд основної заробітної плати - х_9, фонд додаткової заробітної плати - х_10, відпрацьовано людино-годин - х_12, підсумок розділу II „Оборотні активи” - х_13, запаси - х_14, дебіторська заборгованість - х_15, валюта балансу - х_16, статутний капітал - х_17, нерозподілений прибуток - х_18, короткострокові кредити банків - х_19, інші поточні зобов'язання - х_20.

Економічний зміст актуальних пропорцій розкриває кількісні межі зростання чи зниження обсягів використання певного ресурсу без відчутного порушення наявних пропорцій. Автором зроблено висновок про способи застосування результатів дослідження актуальних пропорцій під час підготовки оперативних планів підприємства: граничні значення діапазону змін використання ресурсів підприємства мають вчасно сигналізувати про необхідність корекції напрямків та інтенсивності вхідних та вихідних ресурсних потоків.

для відкритих акціонерних товариств машинобудування сформульовано перспективні пропорції у вигляді рівнянь обернено пропорційної залежності, відповідно до яких встановлено:

найбільшу точність оцінки зростання швидкої ліквідності виявлено при обчисленні рівнянь гіперболічної кривої I типу, причому головними чинниками змін її зростання визначено

џ для рентабельних підприємств -- зміни зростання фонду основної заробітної плати та дебіторської заборгованості, при цьому узагальнене рівняння пропорцій швидкої ліквідності для рентабельних підприємств обчислено у наступному вигляді:

;

џ для нерентабельних -- зміни зростання нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) і затрат (загалом та по елементах), при цьому узагальнене рівняння пропорцій швидкої ліквідності для нерентабельних підприємств обчислено у наступному вигляді:

;

оцінку зростання показників оборотності (запасів й заборгованості (дебіторської, кредиторської) слід здійснювати при допомозі рівнянь простої раціональної кривої відносно змін у зростанні затрат (загалом та по елементах) незалежно від рівня рентабельності підприємств;

аналіз значної амплітуди відхилень параметрів обчислених рівнянь дозволив зробити наступні узагальнення:

џ по-перше, про неможливість формулювання універсальних шаблонів економічної пропорційності;

џ по-друге, доводить правильність висновку, зробленого під час підготовки до пропорційного аналізу про порушення пропорційності у залученні та використанні ресурсів кожним із аналізованих підприємств.

Справедливість останнього висновку доведено в результаті обчислення лінійних моделей еталонних пропорцій, параметри яких також мають високу амплітуду відхилень. У результаті розрахунків багатокомпонентних рівнянь еталонних пропорцій було встановлено, що нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є обов'язковою складовою визначених формул, не залежно від рентабельності підприємств. Розраховане позитивне значення числового коефіцієнта при даній змінній у переважній більшості моделей дозволило визначити зростання цього чинника як стратегічно необхідну умову для підтримки тривалого стійкого фінансового стану підприємства та рентабельності його активів.

Автором визначено такі еталонні чинники тривалого зростання фінансово успішних підприємств мають:

џ рентабельності активів: зростання статутного капіталу, нерозподіленого прибутку, короткострокових кредитів банків та інших поточних зобов'язань:

у₅=(64,375±64,176)*х₁₇+(0,130±0,17)*х₁₈+(0,404±0,128)*х₁₉+

+(5,716±2,730)*х₂₀-0,203±0,612;

џ автономії: зростання кількості відпрацьованих людино-годин, дебіторської заборгованості, статутного капіталу, нерозподіленого прибутку та інших поточних зобов'язань:

у₃=(3,657±5,615)*х₁₂+(3,457±3,843)*х₁₅+(101,926±93,445)*х₁₇+

+(33,169±12,526)*х₁₈+(767,433±125,960)*х₂₀-0,181±0,168.

В роботі сформульовано такі еталонні чинники тривалого зростання фінансово неуспішних підприємств:

џ рентабельності активів: зростання фонду додаткової заробітної плати, запасів, валюти балансу та нерозподіленого прибутку:

у₅=(0,038±0,037)*х₁₀+(1,203±1,576)*х₁₄+(0,080±0,07)*х₁₆+

+(0,483±0,208)*х₁₈+0,002±0,02

џ автономії: зростання середньо облікової чисельності персоналу, оборотних активів, нерозподіленого прибутку та інших поточних зобов'язань:

у₃=(44,575±43,900)*х₇+(-0,150±9,812)*х₁₃+(8,787±10,072)*х₁₈+

+(4,365±3,521)* х₂₀+0,017±0,029

В результаті обчислення кількісних параметрів пропорційності підприємств автором доведено неможливість встановлення шаблонних параметрів економічного зростання, оскільки коефіцієнти при названих змінних, визначених чинниками еталонних пропорцій, приймають як позитивні, так і від'ємні значення навіть всередині кожної з груп аналізованих підприємств.

Результати дослідження показали, що значна кількість складових внутрішньої структури підприємства відрізняється характером впливу на його зростання та придатністю до цілеспрямованого управління.

У третьому розділі „Основні напрямки подолання та уникнення диспропорцій на діючих підприємствах” обґрунтовано механізм планування пропорційності у діяльності підприємств, досліджено особливості часового вияву динаміки змін пропорцій розвитку підприємств і розроблено модель організації моніторингу та управління пропорційністю функціонування та розвитку підприємства.

У дисертації запропоновано способи визначення критичного рівня показників господарювання, що є межею економічної безпеки підприємства, встановлення тактичних завдань розвитку підприємства протягом планового періоду, управління перебігом господарських процесів у відповідності із дослідженими закономірностями економічної пропорційності.

В результаті дослідження зроблено висновок про протилежність напряму впливу головних чинників перспективних пропорцій -- операційних витрат, яка обумовлена рівнем рентабельності підприємства.

Встановлено, що зростання платоспроможності підприємств і пов'язане з ним збільшення обсягу їх оборотних коштів підприємства відповідно до встановлених пропорційних закономірностей вимагає

від рентабельних підприємств скорочення, одночасно спричиняючи зниження оборотності запасів та дебіторської заборгованості;

від нерентабельних підприємств незначне, але постійне збільшення своїх операційних витрат, хоча при цьому неодмінно відбуватиметься зниження показників оборотності підприємства, передусім, матеріальних запасів та кредиторської заборгованості.

У дисертації обґрунтовано класифікацію внутрішніх складових пропорційності підприємства за критерієм придатності до керованого впливу з урахуванням часового фактору. В результаті дослідження виявлено, що некерованим внутрішнім чинником економічних пропорцій є динаміка змін у часі коефіцієнту зростання суми оборотних активів підприємства (як рентабельного, так і нерентабельного), що має високий рівень кореляції розробленої логістичної моделі із збільшенням віку підприємства. Формула пропорції спонтанного (некерованого) розвитку із зазначенням діапазону змін числових значень коефіцієнтів має вигляд:

Автором встановлено, що частково-прогнозованим чинником економічних пропорцій є показник дебіторської заборгованості, трендові рівняння у вигляді поліному третього ступеня якого виявили найвище значення коефіцієнту апроксимації для всіх аналізованих підприємств незалежно від їх рентабельності.

В результаті аналізу напрямків змін складових економічних пропорцій автором визначено наступні передумови управління пропорційністю підприємств:

керованими чинниками економічних пропорцій є загальна сума витрат підприємства, а також сума його матеріальних затрат, сума оборотних активів та його матеріальних запасів, підприємства, серед яких розмір власного, статутного та робочого капіталу. складові структури капіталу

зростання всіх аналізованих складових пропорційності певною мірою перебуває у прямій пропорційній залежності із зростанням найголовніших розрахункових коефіцієнтів оцінки фінансового стану підприємства незалежно від рівня успішності його господарської діяльності.

напрямок змін внутрішніх чинників пропорційності господарюючого суб'єкту зумовлено поєднанням напрямків змін інших ресурсних складових економічних пропорцій:

џ для рентабельних підприємств сприятливим є збільшення витрат на інші заохочення та компенсації з фонду оплати праці,

џ для нерентабельних -- зростання суми нерозподіленого прибутку та амортизаційних витрат;

џ несприятливою тенденцією для рентабельних підприємств є зростання поточних зобов'язань або витрат майбутніх періодів на фоні змін структури капіталу (збільшення статутного, робочого чи додаткового капіталу),

џ для нерентабельних несприятливим є зростання додаткової заробітної плати і також поточних зобов'язань, але на фоні збільшення витрат підприємства (як-от їх загальної суми, матеріальних чи операційних витрат, або ж зростання статутного капіталу).

В роботі доведено, що управління пропорційним розвитком підприємства можливо лише за умов систематичного регулярного моніторингу пропорційності його фінансового стану. Визначальною складовою розробленої у дисертації моделі організації моніторингу та підтримки пропорційності розвитку, у якій враховано виявлені закономірності пропорційного економічного зростання, є розподіл функціональних обов'язків відповідно до функціональної структури управління підприємством.

Запропонована система має більш високу ефективність за рахунок удосконалення управлінської функції контролю, оскільки її впровадження не вимагає створення додаткових інфраструктур, однак передбачає розширення кола посадових обов'язків значної кількості працівників підприємства.

Розроблена в роботі схема впровадження моніторингу та контролю економічних пропорцій є практично орієнтованою: хоча її застосування вимагає від підприємства певних затрат, не стільки фінансових, скільки часових та людських (організаційних та інтелектуальних), які неодмінно будуть високими на початковому етапі, високий коефіцієнт їх корисної дії неодмінно проявиться стрімким ефектом економічного зростання рівня успішності господарської діяльності, який виявиться вже у найближчий перспективі, що переконливо доводять результати досліджень, виконаних під час написання дисертації.

Висновки

У дисертаційній роботі визначено складові економічного механізму управління розвитком підприємств. На підставі розробленої системи комплексного аналізу пропорційності підприємства обґрунтовано доцільність впровадження нових принципів керування перебігом господарської діяльності.

1. Встановлено, що в умовах ринкової економіки прибуткова діяльність підприємств зумовлена економічними пропорціями, які виявляються у певних співвідношеннях складових внутрішньої структури підприємства, що визначається характером використовуваних ресурсів та їх джерел, і зовнішнього середовища.

2. У роботі доведено, що з метою забезпечення стабільності рівня фінансової успішності підприємства та його сталого зростання планування та контроль перебігу господарських процесів повинні здійснюватися у відповідності із принципом економічної пропорційності. Проаналізовано передумови виникнення порушень стабільності перебігу господарських процесів, зниження результатів діяльності, появи загроз економічної безпеки, загострення кризових станів, які полягають у недосконалому управлінні пропорційністю розвитку підприємств, зумовленому незнанням закономірностей властивостей даної економічної категорії.

3. Розкрито комплексний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників пропорцій економічного розвитку, який заперечує універсальність пропорційних закономірностей, однак визначено, що шляхом формулювання кількісних обмежень складових ресурсного потенціалу та обсягів випуску продукції (виконання робіт, надання послуг), відповідно до зовнішніх умов функціонування господарюючого суб'єкту, через застосування економіко-математичних моделей оптимізації управління діяльності підприємства певною мірою можливо систематизувати та узагальнити механізми адаптації підприємств до нестабільного зовнішнього середовища.

4. Удосконалено методику первинного аналізу пропорційності підприємства, обґрунтовано необхідність та критеріальне значення фінансової успішності для сучасних вітчизняних підприємств (5%), уточнено істотні чинники пропорційності і способи їх визначення: встановлення темпів зростання підприємства шляхом аналізу звітності та обчислення фінансових коефіцієнтів.

5. З урахуванням часових горизонтів планування господарської діяльності підприємства обґрунтовано розподіл економічних пропорцій функціонування та розвитку за наступними групами: актуальні, перспективні, еталонні, -- та виявлено специфічні особливості діагностики кожної з них: встановлення еталонних пропорцій, важливих для стратегічного планування, на підставі лінійної множинної регресії, що враховує комплексний вплив найголовніших чинників пропорційності; формулювання рівнянь оберненої пропорційності (гіперболічної кривої I типу і простої раціональної кривої), для виявлення перспективних пропорцій, використовуваних під час розробки тактичних планів; встановлення допустимих обмежень амплітуди відхилення темпів зростання показників діяльності підприємства для визначення актуальних пропорцій, що мають бути об'єктом оперативного планування та контролю господарської діяльності.

6. Доведено, що головним проявом економічної пропорційності господарюючих суб'єктів є їхня детермінація напрямку змін темпів зростання показників діяльності підприємства, які формують закономірності його розвитку протягом тривалих часових інтервалів. Під час проведених досліджень було виявлені подібні та відмінні тенденції пропорційності розвитку рентабельних та нерентабельних підприємств, зокрема встановлено пріоритетність чинників економічного зростання.

7. Доведено, що дотримання пропорцій економічного зростання підприємств визначає ефективність управління процесами їх функціонування та розвитку, що дозволяє обґрунтувати систему постійного контролю відповідності перебігу та результативності господарських процесів розробленим на основі обчислених пропорційних рівнянь оперативним, тактичним і стратегічним планам.

8. Відповідно до встановлених закономірностей пропорцій економічного зростання, пов'язаних із напрямками залучення та використання складових ресурсного потенціалу підприємства, розроблено способи реалізації системи моніторингу та підтримки економічної пропорційності, яка має здійснюватися не через утворення додаткових інфраструктур, а шляхом розширення функціональних обов'язків власників й працівників підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сорокіна Л.В. Методика визначення складових економічних пропорцій з точки зору фінансової успішності підприємства// Актуальні проблеми гуманізації, управління та регулювання економіки//Вісник Харківського Національного Університету ім. В.М. Каразіна. Серія економічна. - № 612. - Харків. - ХНУ ім. В.М. Каразіна, 2003 p. - С. 139 - 146.

2. Сорокіна Л.В. Основні підходи до визначення пропорційності підприємств//Націоналізація і приватизація: минуле, теперішнє, майбутнє//Вісник Харківського Національного Університету ім. В.М. Каразіна. Серія економічна. - № 613. - Харків. - ХНУ ім. В.М. Каразіна, 2003 p. - С. 126 - 134.

3. Сорокіна Л.В. Теоретичні засади вимірювання пропорційності як запорука успішного функціонування підприємства//Економіка і управління. Науковий журнал. - № 3 (25). - Київ, 2004 p. - С. 72 - 79.

4. Сорокіна Л.В. Алгоритм моніторингу економічної пропорційності господарюючого суб'єкту//Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления”// Материалы IV Международ. науч.-практ. конф. - К.: УкрИНТэИ, 2004. - С. 258 - 262.

5. Ареф'єва О.В., Сорокіна Л.В. Пропорційність розвитку промислових підприємств: проблеми та перспективи - К. ГРОТ, 2004. - 64С.

Размещено на Allbest.ru