Главная Коллекция "Revolution" Экономика и экономическая теория Ефективність функціонування регіонального агропромислового комплексу в нових економічних умовах

Ефективність функціонування регіонального агропромислового комплексу в нових економічних умовах

Основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Тернопільському регіоні. Функціонування регіонального агропродовольчого ринку. Особливості динаміки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та чинники її формування.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.08.2014
Размер файла 49,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Державний АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ефективність функціонування регіонального АПК в нових економічних умовах

НІКУЛІНА Вікторія Богданівна

Житомир-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку і аудиту Львівського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Гарасим Петро Миколайович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Слав'юк Ростислав Анатолійович

Волинський державний університет

імені Лесі Українки,

декан економічного факультету

кандидат економічних наук, доцент

Ткачук Василь Іванович

Державний агроекологічний університет,

декан факультету аграрного менеджменту

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства

Захист дисертації відбудеться 27 жовтня 2005 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7. Автореферат розісланий 20 вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П.Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема розвитку і розміщення продуктивних сил взагалі та територіально-виробничих комплексів, зокрема, складна і багатогранна. Вона охоплює весь комплекс економічних, соціальних та екологічних проблем функціонування господарського механізму, використання виробничо-ресурсного потенціалу, територіальної організації та екологічної безпеки розміщення продуктивних сил, створення умов для розвитку агропродовольчих ринків тощо.

Як показують дослідження, що проводяться в Україні, в більшості випадків увага зосереджується на окремих завданнях розвитку і розміщення продуктивних сил регіону, вивченні законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи, територіальних виробничих відносин з приводу раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорони навколишнього середовища у регіоні. Недостатність такої постановки питання очевидна. Необхідність комплексних досліджень потребує багатоплановості наукових розробок в економічній, соціальній, екологічній сферах не тільки щодо раціональності розвитку і розміщення продуктивних сил, але й щодо виявлення та вивчення всіх факторів, які можуть сприяти формуванню ресурсоощадного типу економічного піднесення регіональної ланки АПК.

В економічних дослідженнях з проблем розвитку і розміщення продуктивних сил АПК практично тільки починаються розробки ряду аспектів оптимізації господарської діяльності, методології планування розвитку регіонального АПК в нових умовах господарювання, особливостей формування реального і фінансового обороту в регіональному АПК, а також проблеми розвитку регіональних агропродовольчих ринків. Однак ці дослідження присвячені, в основному, проблемам ефективності використання ресурсного потенціалу, окремим питанням територіальної організації продуктивних сил. Процес розвитку і розміщення продуктивних сил аграрного сектору економіки передбачає необхідність дослідження цілого комплексу соціально-економічних проблем та з'ясування причин, що їх породжують.

Необхідність даного дисертаційного дослідження викликана також станом розробленості проблем функціонування агропромислових і підприємств у науковій літературі. В різних аспектах її висвітлюють такі вітчизняні вчені, як В.Я. Амбросов, О.М. Алимов, Б.М. Андрушків, О.І. Балацький, П.С. Березівський, П.П. Борщевський, В.Г. Галанець, П.І. Гайдуцький, П.М.Гарасим, М.І. Долішній, В.В.Зіновчук, Р.А. Іванух, Я.В. Коваль, М.А. Коденська, В.В. Липчук, І.Р. Михасюк, М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук, П.Т. Саблук, Р.А. Слав'юк, В.І.Ткачук, Р.І. Тринько, Г.В. Черевко, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін. Проте, на нашу думку, дослідження економіко-організаційного механізму ефективного функціонування регіонального АПК в умовах переходу до ринку залишаються надзвичайно актуальними у зв'язку з постійними змінами в економічному, правовому, екологічному та соціальному середовищі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету "Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК" (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем розвитку регіонального АПК, обґрунтуванні шляхів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка напрямів підвищення ефективності функціонування регіонального агропромислового виробництва на основі вдосконалення соціально-економічного механізму його відтворення. Реалізація поставленої мети вимагала вирішення наступних теоретико-методологічних та науково-практичних завдань:

· узагальнити теоретико-методологічні основи дослідження функціонування регіонального АПК;

· виявити основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні;

· визначити тенденції функціонування регіонального агропродовольчого ринку;

· виявити регіональні особливості динаміки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та основні чинники її формування;

· обґрунтувати основні напрями структурної реформи в АПК;

· розробити шляхи вдосконалення економічних відносин в АПК та посилення інтеграційних процесів;

· окреслити напрями вирішення проблеми комплексного розвитку сільських територій;

· визначити прогнозні параметри розвитку сільського господарства в регіоні.

Об'єктом дослідження є процес формування та функціонування регіонального АПК, вдосконалення економічних відносин, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового комплексу в сучасних умовах.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали основні положення теорії функціонування і розвитку регіонального АПК, розробленої вітчизняними та зарубіжними дослідниками. У процесі дисертаційного дослідження застосовувались: методи теоретичного узагальнення і порівняння для розкриття змісту та сутності основ понятійного апарату теорії закономірностей функціонування регіональних АПК; статистико-економічного аналізу - для вивчення, групування, порівняння і наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій розвитку регіонального АПК та основних чинників, які викликали їх виникнення, дослідження взаємозв'язку між величиною грошових доходів населення, споживанням продуктів харчування, обсягами торгівлі продовольчими товарами, розвитком сільськогосподарського виробництва; системний підхід - для обґрунтування пропозицій з удосконалення організаційно-економічного механізму діяльності виробничих суб'єктів; розрахунково-конструктивний - для визначення прогнозних показників розвитку регіонального АПК.

Основні положення роботи базуються на офіційних матеріалах Тернопільського обласного управління статистики, Головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації, Держкомстату України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано методичні основи розробки цільових програм розвитку регіонального АПК в нових економічних умовах, суть яких полягає в інтеграції регіонального відтворювального процесу з одиничними процесами відтворення господарюючих суб'єктів;

удосконалено:

визначено та систематизовано сучасні тенденції у змінах обсягів та ефективності агропромислового виробництва регіону, взаємозалежності та взаємозв'язки між різними стадіями відтворювального процесу, які формуються під дією економічних, соціальних, екологічних факторів, що є основою для забезпечення адекватності державної аграрної політики соціально-економічній ситуації;

теоретичні засади та основні тенденції формування стратегії розвитку і розміщення продуктивних сил аграрного сектору економіки регіональної ланки в нових умовах господарювання на основі формування галузевої та виробничої структури АПК, системи інтеграції та кооперування форм господарювання, вдосконалення механізму міжгалузевих і внутрішньогалузевих відносин управління;

одержали подальший розвиток:

методологічні аспекти формування структурного розвитку регіонального АПК, що базуються на основі поєднання можливостей нових форм господарювання з об'єктивними закономірностями розвитку ринкових основ у аграрній економіці;

пропозиції щодо основних напрямів підвищення ефективності функціонування регіонального АПК на основі державного стимулювання розвитку аграрного бізнесу, вдосконалення економічних відносин та забезпечення їх стабільності, комплексного розвитку сільських територій.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення, пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження можуть використовуватися для розробки регіональних програм розвитку АПК, вдосконалення економічних відносин, що повинно призвести його ефективності.

Теоретичні положення і практичні рекомендації, отримані в результаті досліджень, знайшли своє втілення при розробці Програми соціально-економічного розвитку Тернопільської області на період до 2002 року (довідка №04-195/5-10) та в Програмі розвитку агропромислового комплексу Тернопільської області на період до 2003 року (довідка № 09-10/11). сільськогосподарський агропродовольчий ринок економічний

Окремі результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка №9-02/17 від 02.05. 2005 р.), Кременецької (довідка №02-218-3/22 від 05.03.2005 р.) та Тернопільської (довідка №287 від 5.09.2005 р.) районних державних адміністрацій Тернопільської області.

Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Львівського державного аграрного університету при викладанні дисциплін "Прогнозування і планування", Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки", "Організація виробництва" (довідка №01-28-02 від 13.07.2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження теоретичних і методологічних засад функціонування регіонального АПК, обґрунтування шляхів підвищення його ефективності. Основні наукові положення, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором дисертаційної роботи використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистого наукового внеску в публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися на міжвузівських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми розвитку економіки в перехідний період до ринку" (м. Тернопіль, 1996 р.), "Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Поділля" (м. Тернопіль, 1996 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми інтеграції економіки України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти" (Ялта-Форос, 14-16 вересня 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації (м. Тернопіль, 24-25 лютого 2005 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 17 наукових робіт загальним обсягом 4,1 ум. друк. арк., з яких 13 підготовлені самостійно. Серед них: 11 статей в наукових фахових виданнях (2,9 ум. друк. арк.), у тому числі 8 одноосібних; 6 - у матеріалах науково-практичних конференцій. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 3,1 ум. друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (173 найменування), відомостей, що підтверджують участь автора в наукових розробках. Основний зміст роботи викладений на 182 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 6 рисунків, 34 таблиці та 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ - "Теоретико-методологічні основи вивчення розвитку регіональних АПК та економіко-організаційного механізму їх функціонування" - присвячено розгляду структури і функцій регіональних АПК в умовах переходу до ринку та методичних аспектів дослідження їх функціонування.

Під ринковою структурою регіонального АПК розуміють організаційно-економічну побудову в конкретному регіоні системи формувань, що являє собою сукупність суб'єктів виробничого, переробного, обслуговуючого і допоміжного призначення даного регіону, які знаходяться у відносинах купівлі-продажу продукції, робочої сили, що регулюються за допомогою держави.

До складу ринкової структури регіонального АПК входять всі розташовані на території даного регіону підприємства організації і установи чотирьох сфер АПК і ринкової інфраструктури. Основу ринкової структури складають товаровиробники АПК регіону: сільськогосподарські підприємства та підприємства, що виробляють і постачають сільському господарству засоби виробництва, підприємства, що здійснюють заготівлю, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Стратегічні завдання розвитку регіональних агропромислових комплексів визначаються аграрною політикою держави. Разом з тим, тут доцільно створювати адекватну природно-економічним умовам і вимогам ринку економічну основу розвитку сільського господарства й агропромислового комплексу. Така основа повинна включати формування галузевої і виробничої структури, систему оптимізації і кооперування форм власності і господарювання, механізм міжгалузевих і внутрігалузевих відносин управління. Ефективність організаційних моделей регіональних виробничих структур забезпечується стабільністю виробництва, більш повним використанням біокліматичного і генетичного потенціалу, зниженням ресурсної енергомісткості продукції, зростанням продуктивності праці, скороченням витрат, створенням умов розширеного відтворення. На формуванні виробничої структури регіонів прямо позначаються особливості споживчого попиту населення, його платоспроможність.

У теоретичному аспекті регіональний відтворювальний процес являє собою підсистему суспільного відтворення та інтегрує одиничні відтворювальні процеси на рівні суб'єктів господарської діяльності, формуючи тим самим умови для комплексного розвитку економіки регіону. Інтеграція регіонального відтворювального процесу з одиничними процесами відтворення суб'єктів господарюючих регіонів, здійснюється через регіональні відтворювальні цикли, які забезпечують виробництво продукції і послуг у масштабах, необхідних для функціонування усіх суб'єктів регіональної економіки (рис. 1). Відтворювальні цикли забезпечують відтворення трудових ресурсів, фінансово-кредитних і грошових ресурсів; інвестиційно-будівельного процесу; продовольчих ресурсів; природних ресурсів; виробничих послуг; ринкової інфраструктури; інформації та знань. Відтворювальні цикли в цілому і кожен з них окремо можна розглядати як відносно самостійну систему регіонального відтворення з постійно відтворювальними процесами.

Цикл відтворення продовольчих ресурсів

Сільськогосподар-ські підприємства, фермерські, особисті селянські господарства

Виробництво сільськогосподар-ської продукції

Реалізація продовольчих ресурсів

Підприємства роздрібної торгівлі

Заготівельні підприємства споживчої кооперації, приватні заготівельні фірми

Заготівля сільськогосподар-ської продукції

Зберігання продовольства

Елеватори, овочесховища, холодильники, сховища, бази, склади оптової торгівлі

Транспортні організації, транспортні служби підприємств переробної промисловості

Транспортування сільськогосподар-ської сировини

Переробка сільськогосподар-ської сировини

Підприємства м'ясної, молочної, борошномельної, консервної та інших галузей промисловості

Підприємства й організації - суб'єкти відтворювального циклу продовольчих ресурсів

Рис. 1. Регіональний цикл відтворення продовольчих ресурсів

Методика вивчення функціонування АПК в умовах ринкових відносин повинна включати такі напрями аналізу: дослідження сутності відтворювальної основи, структури, закономірностей розвитку макрорегіональних АПК (загальні питання); оцінку умов, ресурсів, факторів їх функціонування; вивчення структури та розміщення макрорегіональних АПК у конкретних умовах, встановлення пропорцій, виявлення внутрішньорегіональних особливостей, зв'язків, тенденцій розвитку; дослідження економічного механізму макрорегіонального АПК (управління, організація, економічні важелі розвитку, державне регулювання, планування й прогнозування); визначення соціально-економічної та екологічної ефективності функціонування АПК регіону за сучасних умов. Кожний із цих напрямків вимагає своєрідних підходів, методів, критеріїв визначення завдань. У зв'язку з цим необхідно забезпечити поступовість та послідовність досліджень. Дуже важливим є досягнення результативного, наскрізного вивчення агровідтворювальних процесів -- від окремих підприємств до великомасштабного регіону.

У другому розділі - "Аналіз ефективності функціонування регіонального АПК" - з'ясовано основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні, проведено аналіз його ефективності, визначено дію основних чинників її формування.

Виробниками сільськогосподарської продукції в Тернопільській області на початок 2004 р. були 411 сільськогосподарських підприємств, 650 фермерських господарств, 320 тис. особистих селянських господарств. Широкий розвиток приватизаційних процесів викликав зміну форми власності багатьох підприємств сільського господарства. Із загальної кількості сільськогосподарських підприємств 176 мали форму господарських товариств, 205 - приватних підприємств, 13 - виробничих кооперативів, 3 - державних підприємств, 14 - підприємств інших форм власності.

Протягом 1990-2004 рр вартість валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств області (в порівнянних цінах 2000 р) зменшилася з 3488,0 до 1945,7 млн грн, тобто на 44,2 За цей час виробництво продукції рослинництва зменшилося на 36,7%, а продукції тваринництва на 53,4%. Більш високі темпи скорочення обсягів виробництва продукції тваринництва в порівнянні з продукцією рослинництва можна пояснити більшою технологічною складністю тваринництва. Одним з проявів та наслідків аграрної кризи є зниження рівня технологічної дисципліни, в результаті чого економічні показники розвитку тваринництва погіршуються більш високими темпами. Негативну роль відіграло також значне скорочення попиту на продукцію тваринництва.

З метою виявлення основних чинників, які спричинили скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва було проведено результативне групування адміністративних областей країни за величиною темпів зростання виробництва валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 р. в сільськогосподарських підприємствах (у). Серед багатьох факторів, які спричинили скорочення сільськогосподарського виробництва, було відібрано такі: х1 - питома вага особистих селянських господарств у загальному обсязі виробництва продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 року в усіх категоріях господарств, %; х2 - площа сільськогосподарських угідь з розрахунку на одного жителя, га; х3 - питома вага сільського населення у загальній його чисельності, %; х4 -середньомісячна зарплата в сільськогосподарських підприємствах, грн; х5 - грошовий доход з розрахунку на одну особу в місяць, грн.; х6 - вартість валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 року з розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство, тис. грн.

Найбільший спад сільськогосподарського виробництва стався в тих областях, в яких історично склався найнижчий рівень землезабезпеченості населення - в першій групі він становив 0,67 га, у другій - 1,12 га, у третій - 1,18 га (табл. 1). Оскільки основні доходи сільські жителі отримують від ведення сільськогосподарського виробництва, то цілком закономірним є найнижчий рівень грошових доходів з розрахунку на душу в першій групі областей. З метою підтримання цих доходів хоча б на мінімально допустимому рівні місцеві органи влади були змушені виділяти додаткові земельні ділянки місцевим жителям для розширення їх особистих господарств. У більш густонаселених районах це призвело до значного зниження питомої ваги сільськогосподарських підприємств у загальній площі сільськогосподарських угідь. В цих районах руйнування матеріально-технічної бази колишніх колгоспів та радгоспів об'єктивно набуло більших масштабів, ніж у менш густонаселених місцевостях. Разом з тим, розширення особистих господарств населення дозволило не допустити ще більшого скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 1 Залежність динаміки виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах адміністративних областей країни від дії окремих чинників

Показники

Групи областей за темпом зростання вартості валової продукції в сільськогосподарських підприємствах за 1990-2003 рр., %

І - до 20,0

ІІ-21,1-30,0

ІІІ-30,1-40,0

ІV-40,1 і більше

Разом і в се-редньому

Кількість областей у групі

6

7

6

6

25

Середній темп зростання вартості валової продукції, %

15,3

26,5

36,3

41,8

33,0

Питома вага господарств населення у вартості валової продукції, %

87,2

61,7

51,9

49,3

59,8

Площа с.-г. угідь на 1 жителя, га

0,54

1,09

0,99

1,06

0,80

Питома вага сільського населення, %

54,3

40,5

35,1

31,5

32,9

Середньомісячна зарплата в с.-г. підприємствах, грн.

124

161

201

209

178

Грошовий доход на 1 особу в місяць, грн.

149

160

175

183

180

Вироблено валової продукції на 1 с.-г. підприємство, тис. грн.

722

1770

2563

3192

2110

Одночасно з групуванням за результативною ознакою нами було проведено кореляційно-регресійний аналіз аналогічних показників з використанням методу множинної кореляції. В результаті проведених на ЕОМ розрахунків було встановлено, що множинний коефіцієнт кореляції становить 0,9405. Найбільш тісним виявився кореляційний зв'язок між у та х1 - -0,916; х6 - 0,87; х4 - 0,706.

Рівняння регресії, яким описується залежність між у та ознаками факторами, має такий вигляд:

У = 70,91- 0,477х1-3,64х2+2,55х3-0,021х4-0,0097х5+0,0053х6

Визначальним фактором ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області є урожайність найбільш прибуткових сільськогосподарських культур - зернових. Для визначення ступеня її впливу на рівень рентабельності всього сільськогосподарського виробництва нами було проведене групування. Було встановлено, що в першій групі районів рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва становив 7,1%, у другій - 15,0%, у третій - 18,2% при середньому показнику по області 12,1% (табл. 2). Отже, із підвищенням урожайності зернових культур зростає рівень рентабельності всього сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 2 Вплив середньої урожайності зернових та зернобобових культур на рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва в адміністративних районах Тернопільської області, 2004 р.

Групи адміністративних районів за середньою урожайністю зернових, ц/га

Кількість районів у групі

Середня урожайність, ц/га

Рівень рентабельності, %

І - до 21,5

5

17,6

7,1

ІІ - 21,6-26,4

7

23,4

15,0

ІІІ - 26,5 і більше

5

28,4

18,2

Разом і в середньому

17

25,3

12,1

В сільськогосподарському виробництві спостерігаються надзвичайно негативні тенденції. Скорочуються обсяги виробництва продукції, поголів'я тварин, посівні площі, показники продуктивності угідь та худоби. Основна частина виробництва внаслідок деструктивних процесів виявилася зосередженою в неперспективних дрібних особистих господарствах населення. Це ускладнить вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки країни в майбутньому.

За роки кризи значно погіршилися показники споживання населенням продуктів харчування. Населення зменшило не лише загальну масу спожитого продовольства і погіршило його структуру, але й погіршило забезпечення щоденного раціону найціннішими поживними речовинами. Не зважаючи на це, домогосподарства змушені витрачати на продовольство більшу частину своїх грошових доходів. В 2003 р. середньостатистичне домогосподарство області витрачало на придбання продуктів харчування 107,86 грн. у місяць. Аналогічний показник по всій країні становив 130,34 грн. Питома вага цих витрат в структурі витрат сімейних бюджетів становила відповідно 40,9% і 53,4%.

Об'єктивна оцінка тенденцій розвитку АПК, його економічної ефективності показує, що надіятися на зростання конкурентноздатності вітчизняного сільського господарства в найближчому майбутньому не приходиться. В 2003 р. в цілому по сільському господарству Тернопільської області вперше за багато років було отримано 26,4 млн. грн. прибутків. В 2004 р. цей показник зріс до 53,3 млн. грн. Питома вага прибуткових сільськогосподарських підприємств становила 75%, а збиткових - 25%. Прибутки отримали сільськогосподарські підприємства більшості адміністративних районів області.

У третьому розділі - "Шляхи підвищення ефективності функціонування регіонального АПК" - розроблено пропозиції з удосконалення економічних відносин всередині регіонального АПК, забезпечення комплексного розвитку сільських територій, а також прогнозні показники розвитку сільського господарства.

Стратегія розвитку агропромислового комплексу як провідної міжгалузевої виробничо-економічної системи повинна передбачати не тільки прискорений розвиток сільського і лісового господарства, заготівель, зберігання, транспортування, глибокої переробки сільськогосподарської сировини та продукції, торгівлі продовольством, їх інфраструктурних об'єктів, а й перетворення його в основний високорозвинений структуроформуючий підрозділ всього народногосподарського комплексу. Здійснення такого стратегічного напряму розвитку агропромислового комплексу регіону пов'язане з визначенням і реалізацією його власних пріоритетів, серед яких провідними повинні стати: формування розвиненої матеріально-технічної бази сільського господарства, харчової і переробної промисловості, виробничої і соціальної інфраструктури; науково обґрунтована аграрно-промислова економічна політика на основі використання ефективної системи важелів державного регулювання в умовах створення розвинених ринкових відносин; докорінні структурні перетворення з урахуванням специфічних регіональних особливостей; прискорений розвиток провідних продуктових підкомплексів, інфраструктурних підрозділів агропромислового виробництва; екологізація сільського господарства, харчової і переробної промисловості та обслуговуючих сфер комплексу; забезпечення раціонального використання, відтворення природного ресурсного потенціалу та охорони навколишнього середовища; формування переважно інтенсивного типу розвитку агропромислового виробництва; удосконалення внутрішньорегіональної спеціалізації агропромислового виробництва; скорочення втрат сировини та її споживчих речовин на всіх стадіях виробництва кінцевої продукції.

Визначення основних напрямків подальшого функціонування регіональної ланки АПК, вибір пріоритетів ґрунтуються на конкретних соціально-економічних та науково-технічних розробках і передбачають насамперед: проведення комплексних змін у використанні природно-ресурсного потенціалу з урахуванням істотних відмінностей природних умов регіонів, особливостей спеціалізації окремих регіональних АПК; структурну модернізацію регіональної, міжсферної, галузевої та виробничої структур; здійснення економічних реформ - радикальна перебудова виробничих і земельних відносин, формування багатоукладної економіки; радикальну структурно-інвестиційну перебудову АПК та його регіональних ланок, що забезпечить комплексну і цілеспрямовану зміну матеріальної та виробничо-технологічної структур, а також організаційно-господарської і регіональної структури виробництва з урахуванням територіального поділу праці, реальних зовнішньоекономічних зв'язків і соціально-економічних умов; зміни в розподілі й використанні інвестицій, спрямування їх насамперед у пріоритетні програми стратегічної інтегральної ефективності та вплив їх на майбутню структуру АПК усіх рангів; залучення інвестицій в сільське господарство і харчову промисловість з інших галузей народного господарства, а також іноземного капіталу шляхом формування нових організаційних форм власності і господарювання; зміну фінансово-кредитних відносин на основі системи гнучкого державного регулювання через оподаткування і кредитування для забезпечення необхідних обсягів виробництва агропромислової продукції; забезпечення паритетного ціноутворення; впровадження досягнень науково-технічного прогресу за рахунок створення розвинутої матеріально-технічної бази в усіх сферах, галузях, виробництвах, на підприємствах АПК з сучасним технологічним рівнем; підвищення ефективності використання ресурсів, комплексної переробки сировини, повсюдне запровадження мало- та безвідходних технологій і біологічних засобів; створення механізму захисту і оздоровлення екологічного середовища, введення екологічно безпечного виробництва, розробка і орієнтація на технологічні параметри використання навколишнього середовища, а також формування біосферосумісної матеріально-технічної бази.

Першочерговими для розвитку сільського господарства є оптимізація структури галузей рослинництва і тваринництва, розвиток м'ясо-молочного скотарства, створення ефективного економічного механізму господарювання, створення необхідної бази для впровадження ресурсозберігаючих технологій і відповідної системи машин, забезпечення державної підтримки розбудови соціальної сфери села, що сприятиме поліпшенню демографічної ситуації. В більшості регіональних АПК треба передбачити поліпшення родючості ґрунтів, модернізацію осушувальних систем. Завдяки впровадженню прогресивних технологій, реформуванню відносин власності буде досягнуте значне підвищення продуктивності землеробства і тваринництва, якості та конкурентноздатності продукції, суттєве скорочення витрат природних, економічних та екологічних ресурсів.

Розробка перспективних напрямків розвитку регіонального АПК на основі оптимізації їх галузевої і територіальної структури, подальших шляхів їх функціонування повинна базуватись на конкретних соціально-економічних та науково-технічних розробках і бути стратегією їх перспективного розвитку, визначення пріоритетів, раціоналізації пропорцій для збалансованої господарської діяльності Насамперед необхідно виходити із визнання пріоритету інтересів працівника, надаючи йому право вибору форм господарювання, розпорядження виробленим продуктом, забезпечуючи еквівалентність обміну сільськогосподарської і промислової продукції, підвищуючи сприйнятливість агропромислового виробництва до досягнень науково-технічного прогресу.

Програма соціально-економічного розвитку регіону є організаційно-економічним документом, в якому чітко окреслені цілі в прогнозованому періоді; здійснено розрахунок необхідних для їх досягнення ресурсів та джерел покриття потреби в них; розроблено ефективний алгоритм проведення програмних заходів. Основні завдання програми соціально-економічного розвитку регіону такі: підвищення рівня життя населення; комплексний розвиток міст та сільських територій; пропорційність розвитку економіки регіону; вдосконалення виробничої та соціальної структури регіону; покращення використання регіонального природно-ресурсного потенціалу; реалізація потенційних вигод, які виникають в результаті міжрегіонального поділу праці.

Важливе значення при проведенні прогнозних розрахунків має правильне визначення загальної стратегії соціально-економічного розвитку та стратегії розвитку окремих галузей. В основу концепції стратегічного розвитку АПК Тернопільської області слід покласти необхідність забезпечення продовольчої безпеки регіону.

Ключовою проблемою функціонування АПК Тернопільської області є розвиток тваринництва. Якщо в регіоні розвиток цієї галузі відповідає суспільним потребам, це означає, що місцеві жителі повністю забезпечуються молоком, м'ясом та іншими видами тваринницької продукції. Одночасно відбувається прискорений розвиток галузі рослинництва, насамперед вирощування кормових культур. Покращуються показники забезпечення господарств органічними добривами, рівень інтенсифікації рослинництва. Серед галузей тваринництва особливе місце займає скотарство як галузь, яка може розвиватися на наявній регіональній ресурсній базі. Для цього є сприятливі природні й економічні умови. Ця галузь, на нашу думку, є тією частиною ланцюга проблем розвитку регіонального АПК, яка дозволяє оновити весь ланцюг.

Проведені розрахунки показали, що потреби населення в молоці становить 404,4 тис. т на рік, в яловичині - 45,06 тис. т. Для забезпечення потреб населення і досягнення прогнозованих показників виробництва і споживання продукції скотарства необхідні відповідні заходи, спрямовані не лише на збільшення чисельності поголів'я та підвищення його продуктивності. Якщо сільському населенню для покращання його харчового раціону додаткові грошові доходи, як правило, не потрібні, то для міського - украй необхідні. Відповідні розрахунки можуть дати відповідь на запитання - яким же повинен бути рівень доходів, щоб показник споживання молока міськими жителями досяг нормативного.

При зростанні грошових доходів населення питома вага витрат на придбання продовольчих товарів зменшується. Навіть якщо передбачити збереження в найближчому майбутньому існуючої питомої ваги грошових витрат з сімейних бюджетів на придбання молока (4,4%), то загальна сума грошових доходів середньостатистичної сім'ї повинна досягти 38454 грн., тобто 11617 грн. на одного члена сім'ї на рік (майже 1 тисяча гривень у місяць). Лише в такому разі можна розраховувати на те, що вироблені в області молоко і яловичина будуть вироблені у відповідних до потреб обсягах і поряд з цим не виникатиме проблем з їх збутом і споживанням. В цьому й полягатиме забезпечення продовольчої безпеки регіону щодо продукції скотарства.

Комплексний розвиток сільської місцевості покликаний створювати сприятливі умови для комплексного використання ресурсів і життєдіяльності населення. Важливе місце в діяльності місцевих органів управління повинна зайняти робота з ефективного розподілу наявних фінансових ресурсів між сільським та міськими населеними пунктами.

Життєздатність будь-якого сільського населеного пункту забезпечується не лише його виробничою базою, але й відповідним розвитком соціальної інфраструктури. Оскільки повний комплекс соціально-культурних об'єктів у кожному селі збудувати неможливо, слід формувати ієрархізовані кущові центри обслуговування сільських жителів. Весь комплекс найнеобхідніших послуг селяни повинні мати змогу отримати в найбільших селах - кущових центрах соціально-культурного обслуговування. В менших селах слід практикувати створення невеликих спеціалізованих закладів, підприємств, пунктів. Основними формами обслуговування жителів малих сіл повинні стати виїзні.

Висновки

Ефективність функціонування регіональних агропромислових комплексів визначається ступенем виконання ними тих завдань, які визначаються аграрною політикою держави. Однак специфічні природно-кліматичні, соціальні, економічні, екологічні умови та особливості функціонування регіональних агропродовольчих ринків створюють основу для об'єктивних відмінностей в розвитку сільського господарства й АПК в різних регіонах країни. Відповідно до місцевих умов формуються галузева і виробнича структура, система оптимізації та кооперування форм власності і господарювання, механізм міжгалузевих та внутрігалузевих відносин управління. Зростання ефективності організаційних моделей регіональних виробничих структур в агропромисловому комплексі забезпечується стабільністю загальних соціально-економічних умов їх розвитку, повнішим використанням біокліматичного і генетичного потенціалу, зростанням урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, продуктивності праці, економією виробничих затрат.

Формування циклу відтворення продовольчих ресурсів АПК ґрунтується на додержанні ряду суспільних вимог у його організації, насамперед на наявності розвинутого сільськогосподарського виробництва і харчової промисловості з обсягами товарної продукції та послуг, які забезпечують участь регіону у формуванні внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків по продовольчих товарах. Важливо, щоб вони були в змозі задовольнити потреби населення в основних продуктах харчування і щоб частка регіону у виробництві продовольчих ресурсів постійно зростала. Слід враховувати наявність економічно доцільних і сталих у часі міжрегіональних і внутрішньорегіональних зв'язків, які виникають як результат територіального поділу праці та спеціалізації регіону. Ці зв'язки змінюються залежно від досягнутих зрушень у розміщенні продуктивних сил, від співвідношення різних груп виробництв, від переоцінки виробничо-економічних можливостей різних регіонів.

Методика вивчення функціонування АПК в умовах ринкових відносин повинна включати такі напрями аналізу: дослідження сутності відтворювальної основи, структури, закономірностей розвитку макрорегіональних АПК; оцінку умов, ресурсів, факторів їх функціонування; вивчення структури та розміщення макрорегіональних АПК у конкретних умовах, встановлення пропорцій, виявлення внутрішньорегіональних особливостей, зв'язків, тенденцій розвитку; дослідження економічного механізму макрорегіонального АПК (управління, організація, економічні важелі розвитку, державне регулювання, планування й прогнозування); визначення соціально-економічної та екологічної ефективності функціонування АПК регіону за сучасних умов.

В сільськогосподарському виробництві досліджуваного регіону спостерігаються надзвичайно негативні тенденції. Протягом 1990-2004 рр. вартість валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 р. в усіх категоріях господарств області зменшилася з 3488,0 до 1945,7 млн. грн., тобто на 44,2%. Знизилася врожайність практично всіх сільськогосподарських культур, а також продуктивність тварин. Поголів'я великої рогатої худоби зменшилося на 71,7%, свиней - на 53,3%, птиці всіх видів - на 18,3%. Основна частина виробництва внаслідок деструктивних процесів виявилася зосередженою в малоперспективних дрібних особистих селянських господарствах.

Внаслідок скорочення обсягів виробництва та зниження грошових доходів населення значно погіршилися показники середньодушового споживання основних продуктів харчування. Ці показники в регіоні поступаються середнім по країні. Не зважаючи на низький рівень харчування, населення змушене виділяти на придбання продовольства більшу частину своїх доходів. Суттєвою ознакою аграрної кризи стало постійне зростання цін на продовольчі товари.

Не відзначаються стабільністю показники економічної ефективності агропромислового виробництва. В 2004 р. сільськогосподарські підприємства вдруге за багато років отримали прибутків обсягом 53,3 млн. грн. Рівень рентабельності досяг 12,1%. Прибутковим стало виробництво практично всіх видів продукції, крім різних видів м'яса.

Для збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в регіональному АПК та підвищення його ефективності необхідно здійснити такі заходи: завершити проведення земельної реформи, роздержавлення та приватизацію державного майна; створити багатоукладну економіку і цивілізовані ринкові відносини; удосконалити інвестиційну, цінову і податкову політику; задіяти економічні механізми стимулювання виробництва продукції землеробства і тваринництва; поглибити спеціалізацію господарств. Потрібно реконструювати морально і фізично застаріле устаткування, забезпечити комплексну механізацію основних та допоміжних технологічних процесів шляхом підвищення рівня фондо-, енерго- та електроозброєності праці, технічної оснащеності виробництва.

Одним з основних шляхів розвитку регіонального АПК повинна стати оптимізація його функціональної, територіальної і продуктової структур, для формування яких необхідно забезпечити випереджаючі темпи розвитку виробництва засобів виробництва для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, інфраструктурних підрозділів. Важливим заходом зі вдосконалення сфери заготівлі, транспортування, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції (сировини) і вироблюваної готової продукції повинні стати розробка та здійснення регіональних науково-технічних програм. Для забезпечення гарантованого виробництва продукції необхідно заново створити регіональні (територіальні) чи галузеві аграрно-промислові формування (професійні об'єднання, асоціації, корпорації, концерни, агропромислові фінансові групи), в яких органічно розвивається виробництво, промислова переробка, зберігання і реалізація кінцевої продукції. Інтегровані господарські структури слід створювати за участю сільських товаровиробників, переробних підприємств, підприємств торгівлі тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Вихрущ В., Грищук В. Удосконалення управління як фактор підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія 10: економіка. - 1998. - №1. - С.110-112. (дисертантом розглянуто питання впливу цінової, фінансової та податкової політики на ефективність функціонування підприємств харчової промисловості).

Грищук В.Б. Актуальні питання підвищення ефективності розвитку підприємств харчової промисловості Тернопільської області //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія 10: економіка. - 1998. - №1. - С.117-120.

Грищук В.Б. Тенденції та реалії реформування АПК України на сучасному етапі// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія 10: економіка. - 2000. - №6. - С.77-81.

Грищук В.Б. Проблема ефективного управління регіонального АПК на сучасному етапі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія 10: економіка. - 2001. - №7. - С.131-134.

Грищук В.Б. Роль окремих елементів інтеграційного механізму в переробних галузях харчової промисловості // Вісник технічного університету ім. І.Пулюя. - Тернопіль. - 1998. - т.3. - Число 2. - С.158-162.

Вихрущ В.П., Грищук В.Б. Сучасні проблеми і тенденції розвитку регіональних АПК // Регіональна економіка. - 1998. - №4. - С.68-76 (дисертантом розроблено напрями стабілізації розвитку регіональних АПК).

Грищук В.Б. Механізм створення інтеграційних систем в переробній галузі харчової промисловості // Щорічник. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Секція: економічні науки. - Тернопіль. - 1997. - С.125-128.

Грищук В.Б. Удосконалення управління як одного з елементів формування дієвого ринкового механізму підвищення ефективності підприємств харчової промисловості // Щорічник. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Секція: економічні науки. - Тернопіль. - 1997. - С.154-158.

Олійник С., Грищук В.Б. Оцінка регіонального розвитку харчової промисловості// Регіональний річник. - Тернопілля 97. - Збруч. - 1997.- С.528-530 (дисертантом проведено аналіз регіонального розвитку харчової промисловості).

Грищук В.Б. Проблеми розвитку сучасного аграрного ринку на прикладі Тернопільської області // Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - 1999. - Випуск 3. - С.140-143.

Нікуліна В.Б. Ефективність функціонування регіонального АПК в сучасних умовах // Економіка: Проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск 201. - т.4. - Дніпропетровський національний університет, 2005. - С.927-932.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях

Грищук В.Б. Управлінський вплив на ефективне використання трудових ресурсів // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції Інституту економіки і управління Тернопільської академії народного господарства "Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку". - Тернопіль. - 1996. - С.39-40.

Грищук В.Б. Деякі аспекти раціонального використання місцевих ресурсів на підприємствах харчової і переробної промисловості на прикладі Подільського регіону // Матеріали науково-практичної конференції Інституту аграрного бізнесу Тернопільської академії народного господарства "Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Поділля". - Тернопіль. - 1996. - С.54-55.

Грищук В.Б. Деякі аспекти аналізу використання основних виробничих фондів в харчовій промисловості в умовах становлення ринкової економіки в Україні // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції Інституту обліку і аудиту Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль. - 1996. - С.47-49.

Вихрущ В., Грищук В.Б. Сучасні проблеми та тенденції розвитку регіональних агропромислових комплексів та шляхи інтеграції їх до ЄС // Третя міжнародна науково-практична конференція "Проблеми інтеграції економіки України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти" (Ялта-Форос, 14-16 вересня 1998 р.). - Форос. - 1998. - С.290-294 (дисертантом проведено оцінку основних сучасних проблем розвитку регіональних агропромислових комплексів).

Грищук В.Б. Економіко-організаційний механізм функціонування регіонального АПК (на прикладі АПК Тернопільської області) // Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - 2000. - №6. - С.77-81.

Грищук В.Б. Комплексний розвиток сільських територій// Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - Тернопіль, 2005. - ч.1. - С.245-247.

АНОТАЦІЯ

Нікуліна В.Б. Ефективність функціонування регіонального АПК в нових економічних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет, Житомир, 2005.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню шляхів підвищення ефективності функціонування регіонального АПК в нових економічних умовах. В роботі розкрито теоретичні основи формування і функціонування регіональних АПК, інтеграції регіональних відтворювальних циклів. На основі вивчення відповідної наукової літератури узагальнено та уточнено методичні підходи до вивчення функціонування АПК в умовах ринкових відносин.

В результаті аналізу сучасного стану агропромислового виробництва виявлено основні проблеми його розвитку на регіональному рівні. Встановлено чинники, які спричинили негативні тенденції в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції, її собівартості та рентабельності. Виявлено взаємозалежність між грошовими доходами населення, цінами на продовольчі товари, обсягами виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, ефективністю сільськогосподарського виробництва.

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення економічних відносин в регіональному АПК, напрямів розвитку міжгалузевих зв'язків і процесів інтеграції та кооперації. Обґрунтовано шляхи покращення комплексного розвитку сільських територій як соціально-економічної основи підвищення ефективності функціонування регіонального АПК. Розроблено прогнозні показники розвитку в регіоні скотарства - ключової галузі для економічного піднесення сільського господарства.

Ключові слова: регіон, агропромисловий комплекс, ринок, ефективність, ціна, інтеграція, кооперація, сільське господарство.

АННОТАЦИЯ

Никулина В.Б. Эффективность функционирования регионального АПК в новых экономических условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2005.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию путей повышения эффективности функционирования регионального АПК в новых экономических условиях. В работе раскрыты теоретические основы формирования и функционирования региональных АПК, интеграции региональных воспроизводственных циклов. Обоснована необходимость обеспечения воспроизводства трудовых ресурсов, финансово-кредитных и денежных ресурсов, инвестиционно-строительного процесса, природных ресурсов, производственных услуг, рыночной инфраструктуры, информации и знаний. Определены основные пути повышения эффективности организационных моделей региональных производственных структур. На основе изучения соответствующей научной литературы обобщены и уточнены методические подходы к изучению функционирования АПК в условиях рыночных отношений.

Отмечается, что основными направлениями анализа функционирования АПК есть исследование сущности воспроизводственной основы, структуры, закономерностей его развития, оценка условий, ресурсов, факторов, структуры и размещения, пропорций, связей и тенденций и механизма развития, определение эффективности.

В результате анализа современного состояния агропромышленного производства определены основные проблемы его развития на региональном уровне. Установлены факторы, которые вызвали негативные тенденции в объемах производства сельскохозяйственной продукции, ее себестоимости и рентабельности. Использование метода статистических группировок и корреляционно-регрессионного анализа позволило выделить такие основные факторы падения объемов производства валовой продукции в сельскохозяйственных предприятиях: удельный вес личных подсобных хозяйств в ее структуре, размеры предприятий и уровень среднемесячной заработной платы. Определена взаимозависимость между денежными доходами населения, ценами на продовольственные товары, объемами производства и переработки сельскохозяйственной продукции, эффективностью сельскохозяйственного производства.

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены