Економічні засади управління якістю продукції морських торговельних портів України

механізм розрахунку економічного ефекту від удосконалення управління якістю портової продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні результати дослідження, що опубліковані в наукових статтях і викладені в дисертації, є внеском в розвиток теорії управління якістю портової продукції як складової частини економічної теорії. Вони використовуються в навчальному процесі факультету економіки і управління Одеського національного морського університету в дисциплінах “Економіка морського транспорту”, “Підприємництво” та “Менеджмент портової діяльності”.

Розроблені в дисертації положення можуть бути використані українськими портами та іншими підприємствами, що працюють у сфері портового обслуговування, при розробці нових і удосконаленні існуючих систем управління якістю портової продукції.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які представлені в дисертації та опубліковані в наукових працях по темі дисертації, отримані автором самостійно. В статті [7], яка опублікована в співавторстві, здобувачу належить виявлення критеріїв якості портової продукції.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційного дослідження обговорювалися та одержали схвалення на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного морського університету (2003-2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу' 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-технічній конференції “АВІА - 2004” (м. Київ, 2004).

Публікації результатів дисертаційного дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, які входять до переліків ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 212 сторінок, в тому числі 59 ілюстрації, 20 таблиць, список використаних джерел з 97 найменувань, 2 додатків на 23 сторінках.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми дослідження, формулюються мета та завдання дослідження, подається характеристика новизни та практичної цінності роботи.

У першому розділі “Якість продукції як соціально-економічна категорія” розкриваються теоретичні передумови та виконується аналіз публікацій з досліджуваної проблеми. У вітчизняній та іноземній літературі виділяються два підходи до визначення поняття якості продукції: технократичний та іноваційний. При технократичному підході якість розглядають з філософського, соціального, технічного, правового і економічного аспектів його сприйняття. Іноваційний підхід трактує це поняття з позицій концепції всебічного управління якістю. На основі аналізу існуючих підходів до визначення поняття “якість портової продукції” в роботі пропонується наступне визначення, яке краще відповідає сучасним уявленням щодо цього поняття. Якість портової продукції - визначена сукупність властивостей та характеристик портової продукції, які формуються взаємовідносинами усіх зацікавлених сторін при її створенні, відрізняють її від іншої аналогічного призначення, потенційно чи реально спроможні задовільняти встановлені і передбачувані потреби замовників, співробітників порту і суспільства на всіх етапах життєвого циклу портової продукції.

Під продукцією морського торговельного порту розуміється завершене переміщення вантажів з сухопутних видів транспорту на морський та в зворотньому напрямку, включаючи надання супутніх послуг.

З позицій системного підходу для більш глибокого сприйняття поняття “якість портової продукції” був побудований „ланцюжок якості портової продукції”, який відображає етапи оцінки якості. На першому етапі оцінюється якість ресурсів порту, на другому - якість виробничого процесу, на третьому - якість портової продукції. Функціональна якість, тобто задоволення потреб клієнтів порту, оцінюється на четвертому етапі, а ступінь задоволення потреб суспільства, що виражаються в питаннях безпеки та екології, оцінюється на п'ятому етапі. При цьому оцінка починається з визначення потреб клієнтів порту з урахуванням потреб суспільства в цілому.

В цьому розділі теоретично обґрунтовується, що в процесі формування якості портової продукції бере участь якість і кількість продукції суміжних і обслуговуючих діяльність порту компаній. Для вантажо- і судновласників надзвичайно важливо знати і враховувати, які організації та у якому асортименті, з якими умовами і за яку плату надають необхідні послуги. Замовляючи ці послуги, необхідно обговорювати якість їх виконання. В основі виробничих відносин між учасниками портового обслуговування лежать інтереси учасників, а метою цих відносин є забезпечення необхідного рівня якості портової продукції.

Другий розділ „Методологічні основи управління якістю портової продукції” присвячений аналізу еволюційних етапів розвитку управління якістю продукції: контроль якості на інспекційному рівні, забезпечення якості в процесі виробництва, управління якістю і всебічне управління якістю. Основні принципи управління якістю знайшли своє відображення в міжнародних стандартах ISO серії 9000. На даний момент значна кількість підприємств України, у т.ч. морські порти, усвідомивши необхідність поліпшення своєї діяльності, створюють системи якості.

Для того, щоб практично реалізовувати систему якості, необхідно розкрити сутність управління якістю портової продукції і визначити його ключові цілі.

На підставі проаналізованих у роботі формулювань поняття “управління якістю” під управлінням якістю портової продукції та послуг пропонується розуміти системний, планомірний і цілеспрямований процес впливу всіма співробітниками підрозділів порту на об'єкти управління, здійснюваний при створенні портової продукції, з метою встановлення, забезпечення, підтримки та удосконалення в довгостроковій перспективі необхідного рівня якості, що задовільняє вимоги вантажовласників, судновласників і суспільства в цілому, дозволяє досягти максимальної вигоди для порту і його співробітників .

Про організацію управління якістю портової продукції можна говорити тільки в тому випадку, коли визначена політика в сфері якості, під якою розуміється визначення цілей і намірів керівництва із захисту інтересів порту (окремих працівників) і забезпеченню споживачеві гарантій задоволення його запитів і очікувань в області якості шляхом визначення і виконання вимог до всіх працівників порту та продукції і послуг, які надаються клієнтам порту з урахуванням вимог законодавства й економічної доцільності.

Сукупність цілей порту, що спрямовані на економічну ефективність систем управління якістю, та заходів, що сприяють досягненню цих цілей, може бути представлена у вигляді дерева цілей. На нульовому рівні - максимізація прибутку порту шляхом забезпечення оптимального рівня якості, що задовольняє потреби вантажовласників і судновласників. Перший рівень “дерева” ключові цілі:

1) формування якості портової продукції відповідно до вимог вантажовласників і судновласників; 2) забезпечення оптимального рівня якості портової продукції;

3) оптимізація витрат, які пов'язані з якістю портової продукції.

Оскільки методичною основою забезпечення якості продукції є так звана “петля якості”, то в дисертації була розроблена петля якості портової продукції - схематична модель взаємозалежних видів діяльності порту, які поетапно формують якість портової продукції і включають:

- визначення потреб замовників порту;

- результат виконання комплексу портових послуг (оцінка порту, оцінка клієнтів); - аналіз рівня виконання комплексу портових послуг і процесу його підвищення.

З метою дослідження властивостей, що визначають якість портової продукції, було проведене анкетне опитування представників Одеського і Іллічівського морських торговельних портів, а також транспортно-експедиторських організацій, які сприяють просуванню вантажів через причали цих портів. В анкеті пропонувалося проранжирувати наступні критерії якості:

гарантія здійснення перевантажувального процесу в необхідний термін, kпот1;

відсутність крадіжок вантажів, kпот2;

відсутність псування, ушкоджень вантажів, kпот3;

безпека судна з вантажем в порту та в морі, kпот4;

можливість одержання в реальному часі інформації про операції з вантажем, kпот5;

наявність спеціалізованого устаткування з потрібними технічними характеристиками, kпот6;

можливість і якість виконання додаткових операцій і послуг, kпот7.

До характеристик портової діяльності, які були проранжирувані за ступенем їхнього впливу на якість портової продукції, відносяться:

рівень організації виробництва, kпр1;

рівень технологій навантажувально-розвантажувальних робіт, kпр2;

відповідність організаційної структури управління функціям і задачам портової діяльності, kпр3;

рівень організації проведення митних операцій, адміністративного контролю усіх видів, процедур приймання-відправлення вантажів, kпр4;

компетентність персоналу, kпр5;

рівень координації і взаємодії із суміжними видами транспорту, kпр6;

надійність системи безпеки й охорони в порту, kпр7;

ощадлива витрата ресурсів, kпр8.

Також в анкеті було запропоновано проранжирувати методи управління якістю портової продукції та послуг за ступенем їхньої ефективності:

впровадження та удосконалення технологічних процесів;

інвестиції в устаткування;

мотивація персоналу;

навчання персоналу;

посилення контролю постачань;

бенчмаркетинг (систематичне зіставлення всіх складових діяльності підприємств з аналогічними елементами інших підприємств);

посилення внутрішнього аудиту якості;

посилення адміністративної підтримки.

При використанні експертного методу рангів погляди експертів часто не збігаються, тому слід кількісно оцінювати міру узгодження поглядів експертів. Розрахований для цього коефіцієнт конкордації дає право визнати результати анкетного опитування задовільними.

За спільною думкою експертів основними критеріями, за якими формується уявлення вантажовласників про якість портової продукції, є гарантія здійснення перевантажувального процесу в необхідний термін і відсутність крадіжок та псування вантажів.

Характеристиками портової діяльності, які найбільш впливають на якість портової продукції, є рівень організації виробництва і рівень технологій навантажувально-розвантажувальних робіт.

Розглянуті критерії якості портової продукції віддзеркалюють діяльність різних служб порту, що обумовлює необхідність врахування їх при розробці, створенні і впровадженні нових систем управління якістю, а також при удосконаленні існуючих.

Найбільш ефективними методами управління якістю портової продукції, за загальною думкою, є впровадження й удосконалення технологічних процесів, а також інвестиції в устаткування. Слід відзначити той факт, що і працівники портів, і працівники транспортно-експедиторських організацій поставили метод “посилення адміністративної підтримки” на останнє місце, тобто визначили його найменш ефективним. У той час як однією з 4 основних стратегій загального управління якістю є провідна роль вищого керівництва в управлінні якістю, що полягає в проведенні курсу на постійне поліпшення управління якістю з боку вищого керівництва порту і, насамперед, його першого керівника.