Організаційно-економічні принципи розвитку мережних структур постачальників послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

УДК 658.8 (477)

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Автореферат

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ МЕРЕЖНИХ СТРУКТУР ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПОСЛУГ

Орищук Наталія Володимирівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мова Віктор Васильович, Київський торговельно-економічний університет, професор кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Сич Євгеній Миколайович Київський університет економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України, завідувач кафедри економіки підприємств транспорту

кандидат економічних наук, доцент Колбушкін Юрій Петрович

НАК „Нафтогаз України”, начальник департаменту податкової політики і регулювання Провідна установа

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України відділ проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки, м.Київ.

Захист відбудеться 20 травня 2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м.Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м.Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 15 квітня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук В. Матвєєв.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Інтернаціоналізація процесів глобалізації свідчить про закономірний прихід західного бізнесу на ринок України, який з кожним роком стає більш привабливим і для потужних високотехнологічних мереж. Вітчизняні підприємства змушені адаптуватися до нових умов зовнішнього середовища, що зумовлює необхідність дослідження світових проблем розвитку взагалі, в тому числі і невиробничих мережних структур.

Актуальність теми. Нові організаційні форми, які виникали у відповідь на необхідність подолання недоліків традиційних методів управління, посилення конкуренції в глобальному масштабі, які вже не відповідали сучасним вимогам обумовили формування ринкових організацій мережних структур, що відобразилися на сьогоденні України - в області розподільчих послуг, як найбільш мобільних економічних утвореннях. В зв'язку з цим, в різних галузях економіки проводиться пошук нових підходів і ефективних дій щодо формування, функціонування та розвитку мережних структур невиробничої сфери. Неоднозначність сприйняття підприємствами суті та змісту мережних взаємодій на ринку гострої конкуренції надання послуг, відсутність чіткої їх класифікації та особливостей сучасних умов, невизначеність загального економічного механізму відносин в мережі викликали необхідність формування діяльності таких структур, виявлення принципів та ефективних методів їх функціонування, а також організаційно-економічної оцінки факторів розвитку, які сприяють підвищенню ефективності протистояння в конкурентному середовищі.

Теоретичні і практичні аспекти організації та управління мережними структурами найшли відображення в наукових роботах вітчизняних і зарубіжних економістів. Серед дослідників, що внесли значний вклад в розробку цієї проблеми чи окремих її аспектів, слід відмітити Ансоффа І., Вебера М., Белла Д., Бланка І., Броделя Ф., Гелбрейта Дж., Геєця В., Голікова В., Єрмоленка М., Ентова Р., Колас Б., Котлер Ф., Дорофієнка В., Лєві М., Львова Д., Мазаракі А., Мільнера Б., Маршала А., Мітрофонова Г., Мову В., Норта Д., Новикова Д., Одинцова Л., Омелянович Г., Певзнера Я., Перерви П., Пономаренко В., Політаєва А., Ростоу У., Саймона Г., Страковича А., Тоффлера Э., Тейлора Ф., Ушакової Н., Хелферта Е., Щелкунова В., Файоля Г., Фішера С., Фрідмана А., Чумаченка М., Яковлєва А., та інших. Аналіз публікацій і відповідних досліджень по заданій тематиці підтверджують необхідність адаптації зарубіжного досвіду до українських умов з урахуванням специфіки трансформаційних процесів. До того ж недостатнє, а в більшій мірі розрізнене висвітлення цих проблем, обумовило актуальність і практичну необхідність їх розробки для вітчизняних мережних організацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: “Стратегія розвитку підприємства ТОВ НВП „Аргон” в умовах конкурентного середовища” (номер державної реєстрації 0104U006350), “Розвиток системи підприємств роздрібної торгівлі в м. Вінниці” (номер державної реєстрації 0104U006350).

Мета і завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних і методичних положень організаційно-економічного формування, підтримки та розвитку мережних структур невиробничої сфери.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних задач:

- дослідити організаційну структуру як форму мережної взаємодії регіональних суб'єктів господарювання та довести її системність;

- виявити сутність та зміст розвитку мережних структур регіону;

- проаналізувати еволюцію теоретичних поглядів стосовно суті мережної взаємодії;

- визначити закономірності, нові тенденції й особливості функціонування мережних структур країн світу;

- класифікувати фактори, що впливають на життєдіяльність організацій мережних структур постачальників послуг в регіоні;

- сформувати організаційно-економічні принципи функціонування та розвитку регіональних організацій мережних структур;

- розробити методичні основи та підходи до вимірювання організаційної-економічної ефективності розвитку мережних структур в нових умовах господарювання.

Об'єктом дослідження обрано процеси формування та функціонування мережних структур регіональних суб'єктів-постачальників послуг невиробничої сфери.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади розвитку мережних структур постачальників послуг, що визначають організаційно-економічну ефективність взаємодії їх елементів з факторами внутрішнього та зовнішнього середовища в період трансформації економіки регіону.

Методологічні та теоретичні основи і емпірична база дослідження. Теоретичну і методологічну базу дослідження склали основоположні ідеї і концепції вітчизняних і зарубіжних вчених в області мережної взаємодії, матеріали відповідних наукових конференцій, законодавчі і нормативні документи Президента і Уряду України.

Інформаційною базою роботи явилися матеріали Держкомстату України, науково-дослідних установ, офіційні сайти розподільчих постачальників послуг мережних структур, експертні оцінки та первинні данні перспективних елементів мережних структур.

В процесі дослідження використовувалися сучасні методи дослідження: системний, ситуаційний, метод аналогій, метод багатомірного статистичного аналізу, вибірковий, економіко-математичний метод, експертні методи та інші. Обробка даних здійснювалася за допомогою персонального комп'ютера з використанням пакета EXCEL для Windows.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці конкретних прикладних вимірювачів результативності функціонування мережі, розробці методичного інструментарію їх розвитку в період становлення ринкових умов в Україні і формуванні національних мережних структур. Конкретні результати дослідження, що характеризують її наукову новизну, полягають у наступному:

Уперше визначено поняття “мережна структура”, як єдине цілісне утворення із сукупності споріднених об'єктів з координаційним центром, об'єднаних на основі емерджентності, з метою досягнення стійкого синергетичного ефекту;

розроблені методичні основи формування емерджентної властивості мережної структури на основі експоненціального і поліноміального наближення, що дозволяє виявляти та формувати цілісність регіональної мережі;

розроблено організаційну модель оцінки ефективності розвитку мережних структур регіону на базі показника відносного загального доходу мережі, що сприяє прийняттю раціональних управлінських рішень по розвитку границь мережі шляхом визначення необхідного числа пунктів;

удосконалено класифікацію організаційно-економічні факторів і принципів функціонування та розвитку мережних структур постачальників послуг, відображаючих ринкові умови, які впливають на їх життєдіяльність в регіоні;

загальносистемні властивості мережних структур за рахунок доповнення специфічними властивостями, що виникають у процесі кооперації регіональних підсистем мережної організації;

методичні підходи до оцінки характеристик мережно-інтеграційної привабливості підприємств роздрібної торгівлі, на базі використання комплексного критерію з метою розробки заходів раціонального розвитку мережної структури окремих міст;

набули подальшого розвитку визначення категорії розвитку мережної організації, як такий, що являє собою якісну зміну її складу, структури та умов функціонування, які обумовлюють необхідністю забезпечення синергетичного ефекту в умовах формування зовнішніх і внутрішніх протиріч;

методи організації мережної взаємодії рівноправних агентів, в якій, на основі емерджентності виникають ієрархічні структури, що визначають кінцеві результати функціонування системи та пов'язані інформаційними потоками з координуючим центром.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що розроблені теоретичні положення можуть бути використанні в процесі формування і розвитку регіональних організаційних структур в сфері постачання послуг.

Розроблені методичні основи формування і оцінки емерджентної властивості мережі використовується при перевірці тісноти зв'язку між її елементами з метою визначення наявності існування.

Організаційна модель оцінки ефективності розвитку мережної структури сприятиме прийняттю рішень щодо її розширення за рахунок раціонального числа мережних пунктів.

Методичний підхід до визначення комплексного впливу факторів на кінцевий результат роботи підприємств торгівлі сприятиме виділенню найбільш перспективних роздрібної підприємств роздрібної торгівлі на основі критеріїв мережно-інтеграційної привабливості.

Пропозиції і рекомендації, що приведені в дисертаційній роботі, дозволяють власникам, інвесторам і компаньйонам самостійно аналізувати та оцінювати рівень розвитку організації мереж, а також факторів, що чинять вплив і дозволяють управляти потенціалом розвитку сучасних ринкових утворень.

Практичне застосування результатів дослідження набуло шляхом впровадження в діяльність Вінницького управління торгівлі, громадського харчування та побуту міської ради (Акт впровадження від 2.07.2004 р., довідка №463 від 30.11.2004 року.), роздрібної торгівельної мережі м. Вінниці ТОВ НВП “Аргон”( Акт впровадження від 2.08.2004 р., довідка №248 від 3.12.2004 р.), ЗАТ КАПС “КИЙ-АВІА”, м. Київ (Акт впровадження від 9.12.2004 р.).

Крім того, результати дисертаційного дослідження впровадженні в навчальний процес Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ при викладанні дисциплін: “Економіка торгівельного підприємства”, “Менеджмент організацій”, можуть бути використанні при виконанні курсових, дипломних та магістерських робіт (акт впровадження від 2.12.2004 р., довідка № 354 від2.12.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Представлена дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням організаційно-економічних принципів розвитку мережних структур постачальників послуг. Висновки, положення та рекомендації, що містяться в роботі, отримані автором самостійно шляхом узагальнення та аналізу теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних показників, результатів діяльності підприємств розподільчих послуг м. Вінниці, а також результатів опитувань керівників та спеціалістів підприємств, що проведені безпосередньо дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення і результати досліджень висвітленні на наукових конференціях Дніпропетровського національного університету в 2003-2004 роках (“Динаміка наукових досліджень -2003”; “Економіка: проблеми теорії та практики”, 2003 р; “Економіка: проблеми теорії та практики”, 2004 р.” “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”, 2004 р.); Харківському державному університеті харчування та торгівлі” (“Управлінські та технологічні аспекти розвитку підприємств харчування та торгівлі”, 2003 р.); Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (“Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі”, 2004 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані провідними науковими фаховими виданнями у 13 наукових працях, загальним обсягом статей 3,9 д.а. З них одноосібних опубліковано 5 статей в спеціальних виданнях загальним обсягом 2.66 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 189 сторінці тексту, ілюстрована 40 таблицями та 32 рисунками. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 176 назв та 3-х додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сутність і стан наукової проблеми дослідження, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовані концептуальні положення проблеми, новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, ступінь і характер апробації.

Розділ 1 - “Теоретичні основи та механізм розвитку мережних структур постачальників послуг” описує мережну структура як об'єкт мережної взаємодії, досліджено понятійний апарат мережного управління. В роботі показано значення мережної структури в системі економічних відносин; визначені переваги над іншими організаційними структурами, розкриті системні та специфічні особливості, параметри організацій мережних структур та правила взаємодії в них; розглянуто загальний процес формування і розвитку даних складних систем; простежено розвиток наукової думки стосовно самого розуміння мережі та механізму формування мережної взаємодії.

З метою з'ясування основних теоретичних засад стосовно проблеми дослідження, автором дано робоче визначення: мережна організація - це автономне і цілісне організаційне утворення, ядром якого є координаційний центр, що об'єднує кругом себе дочірні та залежні підприємства одного спрямування, як правило, з ексклюзивним потенціалом, що визначаються задачами всієї системи, функціонують на умовах тісної взаємодії за допомогою інформаційних та фінансових потоків тривалий час з метою досягнення синергетичного ефекту і збільшення ринкової вартості. Основою інтеграції в бізнес мережної структури є спільні ресурси, ніша на ринку, нові стандарти і технології бізнес-процесів.

Структурно сучасна мережа складається з сукупності основної (материнської) і раціональної кількості дочірніх та залежних організацій. Привабливість таких структур пояснюється високими виробничими показниками, які в свою чергу зумовлені двома факторами - компетентністю і ефективністю організаційної мережі. Різне тлумачення мережних організацій викликало потребу в узагальненні інформації щодо видів мережних структур та їх класифікації.

Для більш повного розуміння змісту і розвитку мережних структур автор використовує системний підхід, як засіб їх описання через визначення структури, мережних зв'язків і відносин. Виходячи з цього мережна організація є відкритою системою, складається з елементів, піддається управлінню, виробляє послуги і має мету свого існування; має як загальносистемні (цілісність, ієрархічність і інтегративність), так і специфічні властивості, що виникають у процесі кооперації її підсистем. Специфічними властивостями мережної структури, є такі поняття: відстань, відкритість, відповідність основним тенденціям сучасності, а також відособленість мережі.

За допомогою поєднання теорії активних систем і формальних моделей, пропонується визначення організації мережної структури, як єдиного цілісного утворення споріднених об'єктів на чолі з координаційним центром, об'єднаних на основі емерджентності, з метою досягнення стійкого синергетичного ефекту. Емерджентність системи стає в центрі її визначення і відрізняє систему від комплексу та є результатом виникнення між елементами системи так званих синергетичних зв'язків, які забезпечують збільшення загального ефекту до більших обсягів, ніж сума ефектів окремо взятих елементів системи, що функціонують незалежно.

Мережне підприємство можна виділити із середовища умовно за наступною схемою (рис.1). Запропонована схема бізнес-процесу мережної організації, в сучасних умовах, орієнтує діяльність на досягнення високих потенціалів і ступеню ефективності, що відрізняє її від інших організаційних структур і забезпечує системну цілісність.

Посилення системного ефекту забезпечується стійким ростом, який повинен підтримуватися безупинною роботою “конвеєру”, що створює нові механізми росту до того моменту, коли діючі почнуть знижувати свою активність. Ідеологія мережної структури полягає в такому способі осмислення проблем росту, який поєднує в собі вимоги до управління існуючим і новим бізнесом та може використовуватися на всіх рівнях організації, передбачає розділення процесу формування стабільного росту на три етапи - зародження, становлення, зрілість та окремим аналізом цих етапів. Поширення даного методу буде зростати, якщо впровадити у всіх структурних підрозділах мережної структури та на всіх ступенях організаційної ієрархії. В теоретичному ж розумінні, зміст розвитку мережної структури призводять до якісних змін складу, зв'язків і її функціонування. Критерієм оцінки організаційного розвитку мережної організації виступають: привабливість, “затрати на входження в мережу” та критерій “додаткової вигоди”.

Логіка пояснення мережних структур виходить з розуміння мережної взаємодії і вкладу різних областей дослідження (економіки, соціології, теорії фірми, інших пояснень) в розуміння даної категорії. Необхідність такого акценту ґрунтується на визнанні того факту, що мережна форма організації є природною складовою економічного і соціального оточення, і становить форму ринкової взаємодії господарських суб'єктів, що активно розвивається. Для кращого розуміння даних основ, ми пропонуємо спрощену класифікацію теорій, що внесли найбільш вагомий внесок в розвиток пояснення мереж, що буде сприяти полегшенню розуміння існуючих пояснень мереж і надасть початковий теоретичний інструментарій для їх подальшого удосконалення. Мережна взаємодія розглядається з боку ресурсного, еволюційного, інституційного підходів; соціальної теорії мереж, теорії природного відбору, теорії фірми, підходу до фірми заснованого на знаннях та ін.

Поняття мережі з огляду на економічну соціологію (в розрізі концепції структурної еквівалентності та концепції єднання) дало змогу узагальнити, що мережна структура є певна форма відносин, яка набуває стабільності і відтворюється завдяки діям конкретних агентів, підкріплених довірою оточуючих. Використовуючи мережну взаємодію як нерівномірно розподілений соціальний капітал, мережа може виступати як умовний бар'єр, котрий потрібно подолати для успішного входження в структуру шляхом інтеріоризації відповідних правил її функціонування. З позицій інтеракціонізму мережна структура розглядається як освіта, що утворюється і відтворюється в практиках економічних агентів.

Чисельність мережних утворень, їх варіація в різних країнах, неоднакова природа та стимули до формування, часткове обмовлення форм культурно й історично, спонукали автора до узагальнення основних параметрів мережних структур, якими є щільність мережі, ступінь її централізації, гомогенність мережної структури, сила, замкнутість, тіснота та стійкість зв'язків.

Таким чином мережа як визначена форма зв'язків визначає її конфігурацію в цілому, структурує позиції економічних агентів і направляє певним чином їхню практику. Учасники мережі “виграють” лише за певних умов і у визначених ситуаціях. Економічні агенти, що є учасниками мережі, відмовляючись від великих прибутків, забезпечують надійність та її стабільність.

У розділі 2 - “Організаційно-економічні фактори формування та розвитку розподільчих мережних структур” досліджуються процеси формування і функціонування мережних структур світу з метою виявлення і узагальнення факторів і принципів формування та розвитку; прикладні вимірювачі впливу економічних факторів на результативність функціонування елементів мережі, що, в сукупності, мають теоретичне і практичне значення для корекції економічних реформ направлених на підтримання і ефективний розвиток вітчизняних мереж. Поставлені задачі вирішуються на прикладі роздрібних торговельних мереж провідних країн світу, країн СНД тощо.

Тенденціями подальшого розвитку мережних структур в провідних країнах світу є: зміни в поведінці покупців, що ведуть до перерозподілу пріоритетів всередині мереж; формування цінностей мережі визначається портфелем реалізуючих послуг; реалізація послуг в магазинах виступає як цінність; розважальні послуги мають тенденцію бути об'єднаними в роздрібному середовищі як дискретні юридичні особи, що розширить функцію роздрібної торгівлі і викличе нову хвилю основних (якірних) орендарів; глобалізація роздрібної торгівлі; злиття і реструктуризація торговельних роздрібних мереж; зростає використання можливостей електронної комерції роздрібними мережами: розвиток M-Commerce чи здійснення продаж за допомогою мобільних телефонів. У зв'язку з цими тенденціями, змінилися і фактори успіху мережних магазинів. Якщо раніше успіх розвитку мережі визначався розташуванням, асортиментом і сервісом, то в сучасних умовах успіх визначає своєрідність та індивідуальність, швидкість взаємовідносин з постачальниками і покупцями, технічне забезпечення, поінформованість про партнерів і ринок, а також аналіз конкурентного середовища.

Основними тенденціями в розвитку мереж роздрібної торгівлі, що розгортаються в Росії і як наслідок, перейдуть (частково) до інших країн СНД визначено: концентрацію торгівлі і об'єднання магазинів в єдину торгово-комерційну структуру для впливу на зовнішнє середовище (постачальників, споживачів) за рахунок масштабності; вихід мережних організацій в регіони; розвиток мереж відбувається за рахунок об'єднання або поглинання регіональних мереж, бурхливого розвитку франчайзингу; універсалізації продуктових мереж роздрібної торгівлі.

Прогресивним напрямком в розвитку мережі роздрібної торгівлі є будівництво розподільчого центру мережі; найбільш перспективним напрямком в розвитку роздрібної торгівлі є регіональні мережі супермаркетів з локальними розподільчими центрами і мережі універсамів економ класу; великоформатні магазини будуються на перспективу (в розрахунку на розширення середнього класу та субурбанізацію). Трохи інший характер розвитку мережних торговельних структур в Україні зумовлений, перш за все ментальністю вітчизняних підприємців та соціально-економічними умовами.

Типовою ситуацією для регіональної мережної роздрібної торгівлі є її різноформатність; стандартною моделлю еволюції регіональної роздрібної мережі є диверсифікація бізнесу гуртової торгівлі.

Застосування прогресивних технологічних рішень і якість управління мережами знаходяться на початковому етапі (за винятком міст з чисельністю населення більше мільйону); застосування сучасних інформаційних технологій обмежено використанням рішень, що орієнтовані на малий бізнес; фактично використовується синтетична модель (синергетична, холдингова) модель управління, а управління магазинами є автономним. З метою підвищення конкурентоспроможності мереж, автором сформульована низка стратегічних задач: опанування сучасними методами управління торговельною мережею та новими форматами (гіпермаркетами, торговельними центрами, дискаунтами); широке використання сучасних технологічних рішень, які застосовуються в роздрібній торгівлі; зниження витрат торговельної мережі; укрупнення торговельної мережі; використання нових інформаційних технологій.

Серед задач і етапів модернізації роботи роздрібної торговельної мережі автор виділяє: широке використання методів штрихового кодування товарів; прискорення впровадження кількісно-сумового обліку в торговельній мережі; централізацію закупівельної діяльності мережного ритейлора (дочірнє підприємство мережної організації); концентрацію апарата управління торговельною мережею в єдиному центрі; здійснення скорочень бізнес функцій в магазинах та передача їх менеджерам, які працюють в центрі; оснащення точок реалізації сучасними контрольно-касовими машинами; впровадження інформаційної системи адекватної задачам централізованого управління. Тенденції, що визначенні в ході аналізу розвитку роздрібних торговельних мереж світу, сприяли узагальненню і визначенню пріоритетних факторів, що впливають на формування і розвиток мережних структур в сучасних умовах господарювання України.

Перша група факторів впливає на формування мережної організації, тобто на інтеграційні процеси та гармонізацію економіко-психологічних інтересів, а друга - чинить вплив на розвиток мережі вплив на розвиток мережі, критерієм якого є стабільний, довгостроковий ріст за рахунок екстенсивного та інтенсивного напрямків, фактори руйнування мережної структури. Це обумовлено тим, що головною метою мережної структури на відміну від організації традиційної структури є не виживання, а продуктивний розвиток. основу мережі складають успішні підприємства, потенціал яких не дає змоги розвиватися далі і для яких процес виживання вже вирішений.

Основні функції мережних структур постачальників послуг дозволяють зменшувати невизначеність, покращувати адаптаційні можливості, забезпечувати ріст прибутковості та вартості елементів мережної структури. Відповідно до цього і були узагальнені та класифіковані принципи формування і розвитку мережних структур.

Структурні принципи формування мережі лежать в основі створення системи взаємозалежних завдань, прав і відповідальності.

Принципи функціонування мережі є підґрунтям формування і посилення спроможності системи реагувати на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі та проводити стабільну операційну діяльність.

Крім вищеназваних, на формування мережної структури вплив здійснюється внутрішніми економіко-територіальними факторами, що підвищує результати діяльності елементів мережної структури, і тим самим, росте системний ефект мережі. мережний постачальник роздрібний торгівля

В процесі аналізу існуючих методів вимірювання впливу економіко-територіальних факторів на мережно-інтеграційну привабливість підприємств, виділяється, що:

ь вартісні фактори визначають мінімальний рівень ціни підприємства та вартість гудвілу;

ь операційні фактори (фактори, що впливають на рівень асортиментної насиченості) формують наявність стійкого попиту на товарний асортимент підприємства, ступінь співвідношення попиту і пропозиції, рівень товарної диференціації; факторами фінансового характеру визнано фактори верхньої межі потенціалу розвитку, ефективності управління, рівноваги між закупівельною і збутовою політикою, що є комплексною і системною характеристикою активності підприємства;

ь фактор локалізації (територіального розміщення).

З метою створення бази показників для розробки комплексної оцінки мережно-інтеграційної привабливості перспективних підприємств роздрібної торгівлі, автором було відібрано 41 підприємство роздрібної продовольчої торгівлі м. Вінниці різних форм власності і розмірів. Дослідження можливостей створювати вартість підприємствами роздрібної торгівлі дозволило виявити визначену залежність між розмірами торгового підприємства і здатністю створювати вартість, за якою дрібним підприємствам простіше пристосовуватися до постійно мінливих умов зовнішнього середовища, а великі підприємства зазнають збитків, що значно звужує кількість об'єктів для розгляду.

Використання традиційного набору показників фінансового стану виявило, що для оцінки фінансової перспективної сфери підприємств торгівлі варто використовувати такі показники, як рентабельність товарообігу, коефіцієнт покриття та коефіцієнт автономії. На базі цих показників розроблена модель оцінки фінансової перспективної сфери підприємств роздрібної торгівлі, яка має вид:

, (1)

де, Ri - рівень фінансової стабільності i-того підприємства торгівлі; , - відповідні значення рентабельності товарообігу, коефіцієнта покриття та коефіцієнта автономії і-того підприємства; - еталонні (максимальні) значення відповідних коефіцієнтів по групі досліджуваних об'єктів.

Для визначення впливу асортиментної політики на рівень розвитку торгових підприємств розроблена система показників, серед яких є: темпи зміни товарообігу, оборотність товарних запасів і коефіцієнт співвідношення товарних одиниць.

Для виділення перспективних мережнопривабливих об'єктів з погляду принципів формування асортиментного портфеля запропонована така модель оцінки рівня асортиментної насиченості:

, (2)

де Rai - рівень асортиментної насиченості i-того підприємства торгівлі; tТi, КТоi, OЗi'

- відповідно коефіцієнти темпів росту товарообігу, співвідношення товарних одиниць і оборотності запасів i-того підприємства; tTmax, KTomax, OЗmax' - еталонні (максимальні) значення відповідних коефіцієнтів по групі досліджуваних об'єктів. Аналіз даної складової свідчить про те, що дрібні підприємства мають більш широкі можливості у формуванні гнучкої асортиментної політики в зв'язку з високим рівнем мобільності. Результати дослідження показали, що привабливість торгового підприємства визначається місцем розташування. Для кількісної оцінки такого фактору пропонується методика визначення розрахунку коефіцієнта територіальної привабливості підприємств роздрібної торгівлі, на базі якої розраховані значення для різних районів міста Вінниці; на підставі цього можна зробити вибір потенційного об'єкта з погляду перспективності локації для подальшого об'єднання в мережу.

, (3)

де кTПі - коефіцієнт територіальної привабливості і-того т підприємства

Проте, результат окремих показників не дає чіткої уяви про стан привабливості об'єкта, тому необхідно проводити комплексну оцінку впливу факторів на рівень привабливості незалежних підприємств на основі єдиної системи показників, за допомогою яких можна установити їх відносний рівень по кожному підприємству, порівняти альтернативні об'єкти між собою, а також прийняти рішення щодо перспектив їх господарської діяльності .

Розділ 3 - “Методичні підходи до комплексної оцінки ефективності розвитку мережних структур” розкриває методи оцінки ефективності розвитку мережних структур в чотирьох аспектах: розробці оцінки комплексного впливу факторів, що визначають мережно-інтеграційну привабливість підприємств торгівлі; визначення наявності та тісноти зв'язку між елементами мережної структури постачальників послуг; способу розрахунку раціональної кількості точок мережі в момент прийняття рішення стосовно розвитку; побудови механізму гармонізації інтересів елементів мережної структури.

Для розв'язання першої задачі автором, за принципом комплексності, було розроблено адитивну модель, що являє собою визначену систему з внутрішніми зв'язками і закономірностями розвитку. Основними її компонентами є розраховані раніше коефіцієнти фінансової, асортиментної і територіальної мережно-інтеграційної привабливості, частка яких визначена експертним шляхом.

В результаті отримали модель:

, (4)

де К IПi - загальний коефіцієнт ефективності розвитку; 0,361; 0,265; 0,374 коефіцієнти вагомості приватних показників для м. Вінниці; RФпі- рейтинговий показник фінансової перспективності і-того підприємства роздрібної торгівлі; RАПі - рейтинговий показник асортиментної перспективності і-того підприємства торгівлі; КТПі - коефіцієнт територіальної привабливості і-того підприємства. Дане визначення є математичним очікуванням випадкової величини.

Результатом дослідження є оцінка ефективності рівня розвитку по групі дрібних і середніх підприємств роздрібної мережі м. Вінниці. Найбільш розвинутими в групі середніх магазинів є підприємства № 10, 12, 18. Для цих підприємств характерні не тільки високі кількісні оцінки ефективності розвитку, але позитивні тенденції в динаміку їхнього розвитку за період 2001- 2003 роки. Дана адитивна модель оцінки ефективності рівня розвитку підприємства, дозволяє визначити не тільки поточний стан об'єкта розвитку, але і на основі причинно-наслідкових взаємозв'язків допомагає оцінити його перспективи, що дає уявлення про необхідний розмір інвестиційних ресурсів, чи можливість найрозвинутіших з них до інтеграції.

Для вирішення питання, що сукупність підприємств є мережною структурою ми використали емерджентну властивість як прояв цілісності системи, що є результатом виникнення між елементами системи так званих синергетичних зв'язків, які забезпечують збільшення загального ефекту до обсягів більших, ніж сума ефектів окремо взятих елементів системи, що функціонують незалежно.

На основі приведеної схеми розроблено методичні основи до формування емерджентності властивості мережі, в основі яких покладено механізм утворення інформації про умови функціонування елементів в мережі. Представлена послідовність є процесом доведення (перевірки), що сукупність підприємств є мережею.

Апробації даного методу була проведена на мережі супермаркетів “Чайка”. Дослідження підтвердило, що сукупність підприємств, які працюють під назвою “Чайка” є мережною структурою. Результати були підкріплені шляхом апроксимації середніх значень характеристик даної сукупності з використанням експоненціального і поліноміального наближення наближення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 - Послідовність формування емереджентності мережної структури

Було встановлено, що не зважаючи на більш точне поліноміальне наближення, його вигляд не відповідає даним (проявилася від'ємна область) Саме тому прийнято експоненціальне наближення. Розрахунки коефіцієнтів: кореляції між наближенням за експоненціальним законом і фактичним значенням для кожного магазину; кореляції між середнім по вибірці і фактичним значенням показали високий ступінь зв'язку між ними. Це дає можливість зробити висновок про існування мережі, яка має спільну емерджентну властивість.

Для вирішення питання оцінки ефективності розвитку мережі в розрізі її кількісного зростання розроблено організаційно-економічну модель оцінки ефективності розвитку, яка ґрунтується на використанні показника відносного загального доходу мережі.

Послідовність вирішення передбачає: розробку імітаційних моделей шляхом розподілення частки потенційно можливих покупців і частки доходу на одного покупця за експоненціальним законом, визначення і розподілення загального доходу, що дасть змогу визначити раціональну кількість точок мережі, які принесуть максимальну частку доходу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2 - Процес прийняття рішення за моделями оцінки ефективності розвитку мережі

Перевірка даного рішення на адекватність проводилась на прикладі мережі авіаагенств “Авіатур-Вінниця”. Отриманні дані показали такі результати

Таблиця 2 - Результати оцінки ефективності зростання мережі

Число збільшення мережі	Параметри експоненціального закону	Отримана максимальна величина загального доходу	Кількість точок мережі, що відповідають максимальному доходу
	л	м	щ
10 раз	0,1	0,1	0,99	0,3	9-10
5раз	0,2	0,2	0,88	0,47	7-9
3рази	0,3	0,3	0,77	0,6	7
2 рази	0,5	0,5	0,55	0,76	6-7
1,6 раз	0,6	0,6	0,44	0,82	6-8
1,4 рази	0,7	0,7	0,33	0,88	6-7
1,25 рази	0,8	0,8	0,22	0,9	6-7

Размещено на http://www.allbest.ru/

В результаті аналізу оцінки ефективності, ми прийшли висновку, що раціонально збільшувати мережу “Авіатур-Вінниця” для м. Вінниця до 6 точок. Таким чином, дане моделювання буде сприяти визначенню раціонального розміру мереж

В основі діяльності мережної організації лежить економічний інтерес її складових елементів, пов'язаний з отриманням системного ефекту від функціонування в мережі, механізм розподілу якого спрацьовує на користь координаційного центру мережі. Подібний дисбаланс економічних відносин всередині мережі впливає на ефективність її функціонування в цілому. Розрахунок і розподіл системного ефекту створює передумови до створення механізму координації роботи системи, що полягає в розвитку підприємницької ініціативності, яка адекватна їх інтересам.

ВИСНОВКИ

На основі розроблених підходів до управляння розвитком мережних структур були виявлені та обґрунтовані організаційно-економічні принципи, що мають істотне значення для подальшого формування національних постачальників послуг.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Мережна структура розглядається як автономне і цілісне організаційне утворення, ядром якого є координаційний центр, де формуються на умовах тісної взаємодії незалежні підприємства одного спрямування, як правило, з ексклюзивним потенціалом з метою досягнення синергетичного ефекту. Об'єднання організацій можна вважати, умовно, мережею, тобто одним цілим, якщо дана структура, по-перше, володіє загальними, родовими ознаками; по-друге, володіє рядом системних, специфічних особливостей, параметрів та правил взаємодії; визначено позитивні та негативні сторони формування таких організацій.

2. Класифіковано види мережних структур невиробничої сфери за наступними ознаками: за напрямком надання послуги, спеціалізацією, ступенем централізації, гомогенністю, територіальною структуризацією, формою об'єднання, організаційною моделлю, тривалістю зв'язку та різновидом.

3. На основі системного підходу досліджено логіку та зміст мережної структури; доведено, що в процесі мережної взаємодії проявляється емерджентність, на основі якої встановлюється сила зв'язку між елементами. За допомогою теорії активних систем і формальних моделей пропонується визначення організації мережної структури, як єдиного цілісного утворення із сукупності споріднених об'єктів на чолі з координаційним центром, об'єднаних на основі емерджентності, з метою досягнення стійкого синергетичного ефекту. Досліджено декомпозицію мережної структури, виявлена їх природа, процес економічного розвитку, причини інтеграційних процесів між підприємствами невиробничої сфери, що дало змогу комплексно розкрити їх суть.

4. Дослідження еволюції теоретичних поглядів на мережні відносини, шляхом класифікації теорій, що внесли вагомий внесок в розвиток мереж, сприяло виділенню основних параметрів мережних організацій, визначенню напрямків подальшого розвитку.

5. З метою вивчення тенденцій і нових шляхів розвитку мережних структур, що має теоретичне і практичне значення для корекції стратегії і тактики економічних реформ направлених на підтримання і ефективний розвиток вітчизняних мереж, досліджено еволюцію розвитку мережних структур провідних країн світу, країн СНД тощо. Виявлені основні причини змін споживчої поведінки, яка викликала перетворення в стратегіях мережних структур.

6. На основі визначених тенденцій вперше класифіковано та виділені пріоритетні принципи формування, функціонування і розвитку мережних структур; фактори, що чинять вплив на них в Україні на сучасному розвитку регіональної економіки.

7. Виділено характеристики, за якими оцінюється їх цінність для мережних роздрібних структур, якими є вартість, фінансова, асортиментна та територіальна привабливість, які в сукупності являють собою визначену систему з внутрішніми зв'язками і закономірностями, що можна визначити комплексно, на основі розроблених моделей інтегральної оцінки факторів розвитку підприємств з урахуванням отриманих експертним шляхом вагових індексів.

8. Комплексний вплив факторів на кінцевий результат функціонування майбутніх об'єктів мережних структур невиробничої сфери пропонується оцінити за допомогою адитивної моделі, що являє собою алгебраїчну суму ефективності складових розвитку. Недоліком моделі є складність її виконання, непостійність вагових коефіцієнтів, що змінюються разом із ринковим середовищем. Дані вагові коефіцієнти слід перераховувати при застосуванні даної моделі в інших умовах.

9. Розроблено методичні основи до формування емерджентної властивості мережної структури на основі експоненціального і поліноміального наближення, що за своєю суттю є процесом доведення (перевірки), що сукупність підприємств є мережею. Комбінуючи характеристики мережної структури, в процесі перевірки адекватності тісноти зв'язку між сукупністю підприємств-рівноправних агентів мережної структури можна, також, виявити збої в формуванні цілісної мережі;

10. Запропоновано модель оцінки ефективності розвитку мережних структур на основі показника відносного загального доходу, що буде сприяти прийняттю управлінського рішення стосовно розвитку в розрізі доцільності кількісного збільшення мережі, шляхом визначення раціональної кількості точок.

11. Розроблені шляхи гармонізації інтересів ведучих елементів мережної організації, які створюють передумови до створення механізму координації роботи системи, дозволяють активізувати адекватну інтересам підприємницьку ініціативу всіх учасників на високококурентному ринку постачальників послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1) Орищук Н.В. Системний підхід до визначення ефективності розвитку мережі роздрібної торгівлі. // Вісник українського державного університету водного господарства та природокористування: економіка. -Випуск 2(26), частина 2.- Рівне, 2004 .- С.107-112.

2) Орищук Н.В. Оцінка права на ріст підприємств роздрібної торгівлі. Фінансовий аспект // Науково-практичний журнал Полт.унів-ту споживчої кооперації України: Регіональні перспективи. - Випуск. № 3-5 .-Полтава, ПУСК, 2004 .- С.168-171.

3) Орищук Н.В. Тенденції розвитку роздрібної торгівлі країн СНД// Вісник Київського торговельно-економічного університету.-Випуск 5. - Київ, КНТЕУ, 2004.-С.48-53.

4) Орищук Н.В. Тенденції розвитку роздрібних мереж економічно розвинутих країн світу// Збірник наукових праць Національного авіаційного університету: Проблеми системного підходу в економіці. - Випуск 5- Київ, НАУ, 2004. - С.351-359.

5) Орищук Н.В. Процес формування регіональних мереж роздрібної торгівлі в Україні // Наук. вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: економічні науки. -Випуск 3.- Чернівці,ЧТЕІ, 2004 .- С.351-359.

6) Орищук Н.В. Сутність мережної взаємодії компонентів мережі роздрібної торгівлі // Збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. - Випуск 191., том 4.- Дніпропетровськ, 2004р .-С.1050-1056.

7) Мова В.В., Орищук Н.В. Системний аналіз мережі торговельних підприємств// Збірник наукових праць Національного авіаційного університету: Проблеми системного підходу в економіці. - Випуск 6.- Київ, НАУ, 2004. - С.8-14.

Матеріали конференцій

8) Орищук Н.В. Особливості взаємодії компонентів роздрібної торгівлі // Економіка: проблеми теорії та практики.: Зб.наук.праць II Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 23.03.04 р.-Д.: ДНУ, 2004.- С.-87-89.

9) Орищук Н.В. Комплексна оцінка асортиментної насиченості, як складової розвитку підприємств роздрібної торгівлі // Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції, Дніпропетровськ, 26.03.04 р.- Д.:ДНУ, 2004 р. С.59-62.

10) Орищук Н.В. Процес формування регіональних мереж роздрібної торгівлі в Україні // Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі : Міжнародна науково-практична конференція (17-19.05.04 р.) наук. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ.- Чернівці, 2004 .- С.351-359.

АНОТАЦІЯ

Орищук Н.В. Організаційно-економічні принципи розвитку мережних структур постачальників послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами Національний авіаційний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена питанням розробки методологічних та теоретичних підходів до формування і розвитку мережних структур постачальників послуг. У результаті дослідження виявлено вакуум серед існуючих підходів до визначення основних термінів пов'язаних з формуванням і розвитком мережних структур, що дало змогу автору сформулювати визначення суті мережної структури і мережної взаємодії, розробити методичний підхід до перевірки ступеню мережності в сукупності підприємств. Розроблена організаційно-економічна модель оцінки ефективності розвитку мережних структур на основі показника відносного загального доходу. Викладений підхід до оцінки складових рівня розвитку торговельних підприємств, на основі економічних і психологічних чинників розвитку та методичний підхід до комплексної оцінки ефективності розвитку підприємства, за допомогою якого визначено комплексний критерій рівня розвитку за кожною складовою розвитку, що уможливлює використання індивідуального підходу до розробки заходів раціонального розвитку мережі роздрібної торгівлі міста. Все це певним чином буде сприяти формуванню національних мережних структур.

Ключові слова: мережна структура, мережна взаємодія, ефективність розвитку, умови мережної взаємодії, емерджентна властивість, складові розвитку.

Орищук Н.В. Организационно-экономические принципы развития сетевых структур поставщиков услуг. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальный авиационный университет, Киев, 2004.

В диссертационной работе исследуются вопросы разработки теоретических и методологических подходов к формированию и развитию сетевых структур поставщиков услуг, а также научно - обоснованных практических рекомендаций относительно усовершенствования способов оценки факторов, что воздействуют на развитие сетевых структур. В результате исследования установлено, что в современной науке относительно проблем формирования и развития сетевых структур образовался определенный вакуум. Автор дает собственное определение понятию сетевая структура, сетевое взаимодействие. Изложены составляющие развития сетевых структур, суть которых нацелена на индивида. Разработана организационно-экономическая модель оценки эффективности развития сетевых структур на основе относительного общего дохода. Предложены методические основы формирования эмерджентности сети, с помощью которого можно доказать, что сеть существует. В работе формулируется и обосновывается методический подход к комплексной оценке эффективности предприятий розничной торговли, согласно которому коэффициенты, рассчитанные на предыдущем этапе, сводятся в итоговую формулу. Результаты такой оценки способствуют выявлению перспективных объектов для формирования национальной сети.

Ключевые слова: сетевая структура, сетевое взаимодействие, эффективность развития, условия сетевого взаимодействия, эмерджентное свойство, составляющие развития.

Оrischuk N.V. Organizational - economic principles of development of network structures of suppliers of services. - Manuscript

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - economics, business enterprise organization and management. - National Aviation University, Kyiv, 2004.

In dissertational work questions of development of theoretical and methodological approaches to formation and development of network structures of suppliers of services, and also scientifically - the proved practical recommendations concerning improvement of ways of an estimation of factors that influence development of network structures are investigated. As a result of research it is established, that in a modern science concerning problems of formation and development of network structures the certain vacuum was formed. The author gives own definition to concept network structure, network interaction. Making developments of network structures which essence is aimed at the individual are stated. The organizational - economic model of an estimation of efficiency of development of network structures is developed on the basis of the relative aggregate profit. Methodical bases of formation emergy are offered to a network with which help it is possible to prove, that the network exists. In work the methodical approach to a complex estimation of efficiency of the enterprises of retail trade according to which the factors designed at the previous stage, are reduced in the final formula is formulated and proved. Results of such estimation promote revealing of perspective objects for formation of a national network.

Key words: network structure, network interaction, efficiency of development, a condition of network interaction, property of emergy, making developments.

Размещено на Allbest.ru

...