Антимонопольне регулювання в системі економічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

АНТИМОНОПОЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

21.04.01 - Економічна безпека держави

ОЛЕЩЕНКО Оксана Миколаївна

Київ-2005

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Інституті муніципального менеджменту та бізнесу

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Сухоруков Аркадій Ісмаїлович,

Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України, завідувач відділу економічної безпеки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дахно Іван Іванович,

Міжрегіональна академія управління персоналом,

завідувач кафедри “Менеджмент ЗЕД”

кандидат економічних наук

Кузьменко Любов Григорівна,

Антимонопольний комітет України, заступник начальника першого управління досліджень та розслідувань

Провідна установа - Інститут стратегічних досліджень,

відділ економічної та соціальної стратегії

Захист відбудеться “22” квітня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради СРД 26.723.01 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий “12” березня 2005р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук,

доцент О.Й. Гринкевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

антимонопольний конкурентний монополізація безпека

Актуальність теми дослідження. Рівень конкурентоспроможності вітчизняної економіки залишається низьким, що породжує суттєві загрози економічній безпеці країни. Ключовою проблемою забезпечення економічної безпеки та формування конкурентоспроможної національної економіки є захист економічної конкуренції за допомогою антимонопольного регулювання.

Внутрішній і зовнішній аспекти цієї проблеми взаємопов'язані: з одного боку, конкуренція є рушійною силою економічного зростання та опанування внутрішнього ринку, з іншого боку - конкурентоспроможність вітчизняної економіки має забезпечувати Україні гідне місце на зовнішніх ринках. Актуальність зазначеної проблеми зростає у зв'язку з прагненням України приєднатися до СОТ, входженням на внутрішній ринок іноземних інвесторів та виробників, необхідністю вдосконалення механізму державного регулювання конкурентного середовища.

В Україні розробка проблематики, пов'язаної із утворенням синдикатів і трестів, започаткована на початку ХХ ст. у працях М. Тугана-Барановського, І.Голдштейна, І. Янжула, П. Фомина, М.Соболева. Сучасні публікації з питань антимонопольного регулювання належать І. Дахно, Л.Семеновій, Т.Ковальчуку, О.Власюку, Л. Кузьменко. Для вдосконалення антимонопольної практики в Україні з урахуванням вимог економічної безпеки держави доцільно залучити теоретичний доробок і досвід антимонопольного регулювання, що висвітлені в монографіях і наукових статтях зарубіжних економістів Й.Шумпетера, Дж.Бейна, Д.Трумена, Е.Х. Чемберліна, В.Ковачича, Дж.Робінсон, вчених країн СНД - В. Качаліна, В. Сенчагова, Н. Редюхіна. При цьому слід зауважити, що антимонопольне регулювання економіки як один з елементів системи забезпечення економічної безпеки держави безпосередньо не розглядається у наукових публікаціях.

Вже нині в Україні є галузі й сектори економічного життя, в яких конкурентні відносини стали реальністю. У 2000 - 2003 рр. активізувалася конкурентна політика, чому сприяло прийняття Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Проте, слід констатувати, що в економічному просторі держави реальні конкурентні відносини наявні лише фрагментарно. Певні загальнодержавні ринки все ще мають високий рівень монополізації. Подібна ситуація зберігається і на окремих регіональних ринках.

Негативно впливає на розвиток економіки недосконалість державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, тоді як саме ці суб'єкти найчастіше допускають зловживання монопольним становищем на ринку. Не відповідають реальним економічним розрахункам ціни і тарифи на їхні послуги, структура витрат виробництва, не створено сучасної системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на транспорті та в галузі зв'язку. Водночас, надмірне втручання держави у господарську діяльність учасників ринку заважає розширенню сфери конкурентних відносин та підвищенню їх якісного рівня. Вищенаведене зумовило вибір теми, формування мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, проведених автором згідно із плановою науково-дослідною роботою Національного інституту проблем міжнародної безпеки за темами: “Економічна безпека України у контексті глобалізації та розвитку кризових процесів у світовій економіці”, “Нормативно-методичне супроводження реалізації довгострокової Програми економічного співробітництва Російської Федерації та України на 1998 - 2007 роки”, “Оптимізація умов зовнішньоекономічної діяльності України за критеріями економічної безпеки”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування механізму антимонопольного регулювання економіки України, що забезпечував би внутрішню і зовнішню економічну безпеку держави.

Для досягнення визначеної мети у роботі поставлено такі завдання:

дослідження теоретичних поглядів на зміст та механізми антимонопольного регулювання;

дослідження чинної законодавчої бази антимонопольного регулювання та стану конкурентного середовища в Україні;

визначення теоретичних аспектів взаємозв'язку антимонопольного регулювання та економічної безпеки;

виявлення та дослідження загроз від монополізації економіки, а також визначення відповідних напрямів і методів антимонопольного регулювання;

обґрунтування раціональної моделі конкурентного середовища, адекватної вимогам щодо забезпечення економічної безпеки;

дослідження інституційної бази захисту конкуренції та механізмів впровадження конкурентної політики;

виявлення проблем гармонізації національного антимонопольного законодавства з нормами антимонопольної політики країн ЄС;

окреслення шляхів ефективної реалізації антимонопольного регулювання у контексті забезпечення економічної безпеки держави.

Об'єктом дослідження є економічна система України в умовах ринкових перетворень в суспільстві та діяльність інституційних структур, що забезпечують антимонопольне регулювання.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми антимонопольного регулювання економіки а також економічні відносини між суб'єктами та об'єктами антимонопольного регулювання в контексті економічної безпеки держави.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам розвитку антимонопольного регулювання та забезпечення економічної безпеки держави. У роботі використовувались методи системного аналізу, порівняльного економічного аналізу, економічного моделювання та експертних оцінок. Для оцінки дотримання критеріїв економічної безпеки здійснювалось економічне моделювання впливу чинників конкурентного середовища на рівень економічної безпеки держави, використовувались методи факторного та індикативного аналізу.

У дисертаційній роботі використані офіційні статистичні дані Антимонопольного комітету України, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження одержано наступні теоретичні та методологічні результати, що мають елементи наукової новизни:

вперше запропоновано визначення антимонопольного регулювання як невід'ємної складової системи забезпечення економічної безпеки держави, що відрізняється від існуючого розуміння антимонопольного регулювання, як важеля захисту прав споживачів;

систематизовано наявні теоретичні погляди на зміст та механізми антимонопольного регулювання;

удосконалено методологію обґрунтування заходів щодо інституціональних перетворень в сфері антимонопольного регулювання та формування суспільних інститутів, необхідних для протидії монополізму;

надано обґрунтування раціональної моделі конкурентного середовища з врахуванням вимог щодо забезпечення економічної безпеки держави, розроблено класифікацію загроз економічній безпеці, які можна нейтралізувати за допомогою антимонопольного регулювання;

визначено причинно-наслідкові зв'язки, що виникають в процесі формування конкурентного середовища в Україні і впливають на стан економічної безпеки держави;

розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання;

здійснено системний аналіз чинної законодавчої бази та антимонопольної практики в Україні, визначено тенденції порушення антимонопольного законодавства, що загрожують економічним інтересам держави.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розв'язанні важливої прикладної проблеми ефективного використання антимонопольного регулювання для забезпечення економічної безпеки держави. Основні положення та висновки дисертації використані у практичній діяльності науково-дослідних установ та навчальних закладів, Апарату Верховної Ради України, Антимонопольного комітету України.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо створення в Україні ефективного механізму антимонопольного регулювання в контексті економічної безпеки держави.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися і одержали схвалення на засіданні Круглого столу “Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України”, проведеного Національним інститутом українсько-російських відносин при РНБО України за участю Інституту економічного прогнозування НАН України, Інституту економіки НАН України, народних депутатів України, урядовців, провідних науковців та підприємців (Київ, 1 листопада 2000 р.); на Другій науково-творчій конференції студентів та викладачів Інституту муніципального менеджменту та бізнесу (Київ, 26 - 28 квітня 2000 р.); на Третій науково-творчій конференції студентів та викладачів Інституту муніципального менеджменту та бізнесу (25 - 27 квітня 2001 р.).

Основні результати дисертації використані Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України при здійсненні аналізу проекту Закону України “Про внесення зміни до статті 9 Закону України “Про природні монополії” (щодо контролю за суб'єктами господарювання при встановлення цін і тарифів) (довідка № 16/3-1019 від 22.06.2004), а також у дослідженнях та аналітичних розробках Національного інституту проблем міжнародної безпеки (довідка № 10/227 від 08.07.2004) і в навчальному процесі на факультеті економіки та менеджменту Інституту муніципального менеджменту та бізнесу при викладанні дисципліни “Державне регулювання економіки” (довідка № 90 від 22.06.2004).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 6 наукових працях, загальним обсягом 2,3 д.а. У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України опубліковано 3 статті, обсягом 1,5 д.а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку із 130 використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 183 сторінки комп'ютерного тексту, 16 рисунків, 12 таблиць, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та структуру роботи, проаналізовано стан наукової розробки даної проблеми, визначено мету, основні задачі, предмет, об'єкт, методологічну основу та методику дослідження, сформульовано наукову новизну основних положень, що виносяться на захист, розкрито теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та публікації результатів дослідження.

У першому розділі “Огляд теоретичних та практичних підходів до розробки та реалізації антимонопольної політики” проаналізовано економічні принципи механізму функціонування різних типів ринків, що дає можливість зрозуміти, яким чином антимонопольне регулювання може сприяти забезпеченню економічної безпеки держави шляхом захисту економічної конкуренції та контролю за зловживанням ринковою владою з боку суб'єктів господарювання.

Формування та розвиток в Україні конкурентного середовища потребує розширеного трактування ролі антимонопольного регулювання, як чинника забезпечення стабільного економічного зростання та економічної безпеки держави. На основі аналізу чинної законодавчої бази антимонопольного регулювання у роботі визначено основні етапи становлення і розвитку антимонопольного регулювання в Україні. Здійснено також оцінку стану конкурентного середовища в Україні, визначено показники, що характеризують його розвиток.

Визначено роль антимонопольного регулювання як елементу системи економічної безпеки держави; запропоновано структуру індикаторів рівня безпеки, що використовуються у підсистемі антимонопольного регулювання; визначено алгоритм реагування антимонопольних органів на можливі варіанти зловживання учасників ринку монопольним становищем.

Розглянуто питання методологічного і прикладного характеру, зокрема методи виявлення і профілактики монополістичних дій учасників ринків, критерії віднесення господарської діяльності суб'єктів господарювання до монополістичної тощо.

У другому розділі “Дослідження проблем антимонопольного регулювання з урахуванням ринкової трансформації економіки України” виділено три основні напрями антимонопольного регулювання для подолання загроз економічній безпеці України. Ці напрями включають основні види обмежувальної ділової практики на нинішньому етапі розвитку антимонопольного регулювання і являють собою сукупність заходів, спрямованих на:

запобігання та недопущення антиконкурентних узгоджених дій;

недопущення зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;

контроль за економічною концентрацією суб'єктів господарювання.

Аналіз господарської діяльності учасників ринків дозволив виявити типи порушень антимонопольного законодавства та їхній вплив на стан конкурентного середовища економіки України. Протягом 2000 - 2002 років частка ринків природних монополій збільшилася з 31,0% до 34,3% від загальної кількості товарних ринків; частка ринків послуг, надання яких пов'язане зі здійсненням функцій держави та самоврядування, збільшилася з 7,0% до 12,8%. Це пояснюється, по-перше, тривалою монополізацією вітчизняної промисловості у попередні роки, а також тим, що великі підприємства у висококонцентрованих галузях використовують своє монопольне (домінуюче) становище для недопущення на ринок конкурентів. Проведений аналіз свідчить про те, що неправомірне використання ринкової влади як засобу забезпечення економічних переваг для суб'єктів господарювання, насамперед природних монополій, має наслідком перерозподіл коштів на користь монопольного сектору за рахунок конкурентних сфер і галузей, що загрожує розвиткові національної економіки в цілому.

За статистичними даними, валовий дохід від реалізації продукції підприємств найбільш монополізованих галузей економіки (залізничний, трубопровідний транспорт, зв'язок, житлово-комунальне господарство, електроенергетика) у 2003 р. перевищив 40% загального валового доходу від реалізації продукції в Україні. Це свідчить, про надмірну частку монополізованого сектору в економіці України, що є чинником гальмування економічного розвитку держави. Безумовно, монопольні утворення іноді використовуються з метою стимулювання структурної перебудови економіки, однак конкуренція є більш прийнятним засобом підвищення ефективності господарювання, особливо в умовах великих ринків.

Доведено, що конкуренція сприяє підвищенню добробуту суспільства, а антимонопольне регулювання, яке спрямоване на створення конкурентного середовища, сприяє ефективному розвитку економіки і підвищенню рівня економічної безпеки. Зокрема, конкуренція дає можливість істотно підвищити якість послуг населенню, забезпечити економічно обґрунтований рівень тарифів на них. Найвищі темпи приросту продукції спостерігалися в галузях, в яких сформувалося конкурентне середовище. За даними Держкомстату України, при загальному прирості продукції у 2003 р. на 15,8%, найвищі темпи зростання спостерігалися у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарської продукції (20,0%), у хімічній та нафтохімічній промисловості (16,8%), виробництві деревини та виробів з неї (23,6%). Високими темпи приросту були також в експортно орієнтованих галузях (машинобудуванні, металургії та металообробці), які змушені працювати в умовах жорсткої конкуренції на зовнішніх ринках.

З відкриттям вітчизняних ринків для іноземного капіталу особливої актуальності набуває контроль за процесами економічної концентрації суб'єктів господарювання. Ці процеси в деяких сферах економіки змінюють характер конкуренції, створюють додаткові фактори для формування транснаціональних компаній. Як наслідок, радикально змінюється конфігурація конкурентного становища в Україні, через посилення впливу концентрації виробництва на конкуренцію.

В роботі визначено причинно-наслідкові зв'язки, що виникають в процесі формування конкурентного середовища в Україні. Визначено вплив економічної концентрації на умови конкуренції та характер іноземних інвестицій. Зокрема, цей вплив може полягати в створенні бар'єрів для прямих інвестицій, насамперед, для встановлення контролю за новими інвестиціями. В тому числі може відбуватися обмеження доступу іноземного інвестора шляхом створення бар'єрів у формі здійснення контролю за вирішальним для нього ресурсом. У зв'язку з цим набуває актуальності питання створення конкурентного середовища в економіці та раціоналізації співвідношення конкуренції і монополії на ринку для досягнення суспільного добробуту, а відтак й для забезпечення економічної безпеки держави.

В роботі на основі даних Держкомстату України за 2003 рік зроблено оцінку стану конкурентного середовища в Україні за допомогою показників структури товарного ринку - коефіцієнта концентрації (CR) та індексу ринкової концентрації Герфіндаля-Гіршмана (ННІ). Зокрема, визначено рівень ринкової концентрації в основних галузях промисловості України (табл. 1). На основі проведених досліджень зроблено висновок, що в Україні, як і в країнах, що розвиваються, галузеві структури, як правило, характеризуються вищим ступенем концентрації, ніж у розвинутих країнах.

Загалом, аналіз стану конкурентного середовища показує, що ігнорування аспекту економічної безпеки держави при здійсненні антимонопольного регулювання може призвести до виникнення негативних наслідків для економіки України, аж до втрати незалежності країни. Тому за сучасних умов особливу актуальність має завдання розробки державної антимонопольної політики у контексті економічної безпеки держави.

Таблиця 1

Рівень ринкової концентрації промисловості України

Коефіцієнт ринкової концентрації (CR), у відсотках	Галузі промисловості
1-45	Харчова промисловість Легка промисловість
45-70	Хімічна і нафтохімічна промисловість Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість Машинобудування та металообробка Промисловість будівельних матеріалів
70-100	Електроенергетика Паливна промисловість Чорна металургія Кольорова металургія

У другому розділі також наведено загальні принципи економічної безпеки, використання яких при здійсненні антимонопольного регулювання має гарантувати Україні захист її економічних інтересів. Важливість дотримання зазначених принципів обумовлюється тим, що процеси економічної концентрації (в тому числі за участю іноземних суб'єктів господарювання), що охопили всі реґіони та сектори господарства, принципово змінюють співвідношення між зовнішніми і внутрішніми чинниками розвитку України на користь перших. Спираючись на результати дослідження визначено комплекс заходів антимонопольного регулювання економіки України для забезпечення її економічної безпеки. Розвиток та удосконалення антимонопольного регулювання є одним з важливих елементів соціально-економічних перетворень за умов перехідної економіки України. Це потребує формування та удосконалення адміністративних структур та економічних механізмів, що забезпечують захист інтересів суспільства від спотворення конкурентного середовища.

У третьому розділі “Рекомендації щодо удосконалення антимонопольної діяльності в Україні” доведено, що забезпечення національних інтересів можливе лише за умов постійного вдосконалення антимонопольного регулювання.

Проведено аналіз основних принципів функціонування антимонопольних органів і практики антимонопольного регулювання у країнах Європейського Союзу та в Україні. Надано рекомендації щодо удосконалення інституційного забезпечення антимонопольного регулювання в Україні. Зміни, що відбуваються в економічному просторі України, зростання впливу світового ринку збільшують роль антимонопольного регулювання у контексті економічної безпеки держави. Це вимагає відображення концепцій конкурентної політики не тільки в антимонопольному законодавстві, а й в інших законодавчих актах з питань регулювання економічного розвитку.

Насамперед, пріоритетним є законодавче і змістовне узгодження промислової та конкурентної політики. Конкурентне середовище в галузях, які традиційно є базовими для економіки України (чорній та кольоровій металургії, хімічній промисловості, машинобудуванні та металообробці, електроенергетиці) розвинене слабко. Отже, конкурентна політика в цих галузях має безпосередньо переплітатися з промисловою, оскільки розвиток конкуренції є необхідним чинником інноваційного розвитку та зміцнення коопераційних зв'язків підприємств базових галузей економіки.

Потребують удосконалення з погляду антимонопольного регулювання наступні форми державного втручання у ринкові відносини: фінансування та погашення боргових зобов'язань, державна допомога, державні гарантії, низькі відсотки надання кредитів, податкові пільги тощо. Адже в них можлива наявність факторів спотворення конкуренції, що, своєю чергою, може спричинити негативний вплив на економіку України загалом.

Необхідною умовою державного втручання в цій сфері має бути відкритість і прозорість його механізмів, уникнення централізованого розподілу й втручання у виробничу діяльність суб'єктів господарювання, в ціноутворення. Основною умовою такого державного втручання має стати забезпечення позитивного ефекту для суспільства та економіки в цілому, зокрема: надання допомоги підприємствам, що мають важливе значення для національної безпеки і оборони України, підтримка науково-дослідних робіт, захист навколишнього середовища та забезпечення соціально-економічного розвитку реґіонів, поліпшення інвестиційного клімату.

В роботі підкреслюється важливість удосконалення нормативних засад цінової політики у сфері природних монополій. Саме недосконалість системи ціноутворення у сфері природних монополій є однією з першопричин великої кількості цінових зловживань монопольним (домінуючим) становищем, що призводять до деформації ціноутворення в економіці в цілому. На даний час ще не створено ефективну систему регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, особливістю якої є перехід від відомчого регулювання до формування ефективної, прозорої та недискримінаційної системи регулювання природних монополій з боку незалежних органів. Вбачається за доцільне запровадити збалансований підхід, за якого високі тарифи на послуги суб'єктів природних монополій слід розглядати не тільки як механізм наповнення бюджету чи соціального захисту працівників сфери природних монополій, а і як негативний чинник, що знижує конкурентоспроможність інших секторів економіки і зменшує бюджетні надходження чи знижує рівень соціального захисту.

Розширенню сфери конкурентних відносин та підвищенню рівня їхньої ефективності слугуватиме звуження сфери безпосередньої участі держави у господарській діяльності, насамперед за рахунок процесів приватизації. Однак, з огляду на ймовірність монополізації ринків у разі продажу кількох об'єктів одному покупцеві, від органів державної влади вимагатиметься забезпечення узгодженості і збалансованості конкурентної політики з політикою у сфері приватизації.

У зв'язку з цим потребуватиме посиленої уваги перехід до індивідуальної приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємств - монополістів (у випадках, коли структурна демонополізація таких підприємств неможлива). Це стосується насамперед підприємств металургійної та хімічної промисловості, електроенергетики й зв'язку. Отже, особливістю сучасного етапу приватизації має стати одночасне поєднання процесів пошуку ефективного власника та запобігання монополізації економіки.

Вищезазначені положення слід враховувати при визначенні завдань, що повинні вирішуватися антимонопольними органами з метою досягнення безпечного й ефективного функціонування економічної системи держави. Тому за сучасних умов особливої актуальності набуває розробка державної антимонопольної політики у контексті економічної безпеки суспільства, яка має включати наступні заходи:

визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних граничних показників структури ринку, ринкової влади тощо) антимонопольного регулювання в Україні, що відповідають вимогам економічної безпеки;

розробка механізмів і заходів щодо ідентифікації загроз економічній безпеці України та їхніх носіїв, які можна усунути за допомогою засобів антимонопольного регулювання;

характеристика сфер прояву зазначених загроз (сфер локалізації загроз);

встановлення основних суб'єктів загроз, механізмів і критеріїв їхнього впливу на національну економічну і соціально-політичну систему;

розробка методології прогнозування, виявлення і запобігання виникненню чинників, що визначають появу загроз економічній безпеці, проведення досліджень з виявлення тенденцій і можливостей розвитку таких загроз;

формування адекватної системи антимонопольних органів;

визначення об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням економічної безпеки України через застосування антимонопольного регулювання.

Водночас постає необхідність розробки системи заходів для регулювання антимонопольними органами в Україні дій іноземних суб'єктів господарювання, що можуть негативно вплинути на реалізацію національних інтересів України. Антимонопольний механізм забезпечення економічної безпеки України має бути спрямований на:

а) протидію:

економічній концентрації, що призводить до створення монопольних утворень чи суттєвого обмеження конкуренції на певному ринку за умов, що види і межі монополії не визначено законом, а негативні наслідки такого обмеження конкуренції переважають над позитивним ефектом;

узгодженим діям учасників ринку, що призводять до обмеження або усунення конкуренції;

зловживанню монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призводить до обмеження чи усунення конкуренції, дискримінації інших учасників ринку чи споживачів, що були б неможливими за існування значної конкуренції на ринку;

недобросовісній конкуренції, що перешкоджає національним підприємствам;

нелегальним комерційним операціям іноземних конкурентів;

придбанням “стратегічних” підприємств задля їхнього усунення з ринку, як конкурентів.

б) спостереження:

за процесами злиття і поглинання;

за поведінкою великих транснаціональних компаній.

З огляду на широкий спектр заходів антимонопольного регулювання, що спрямовані на забезпечення економічної безпеки, необхідна система контролюючих органів. Адже ці заходи не зможе ефективно реалізувати лише один орган - Антимонопольний комітет України (оптимальним є варіант делегування координуючих та контролюючих функцій у цій сфері уповноваженому державному органу). Поки що немає єдиного органу, який би забезпечував спрямування антимонопольної політики і практики антимонопольного регулювання на вирішення завдань забезпечення економічної безпеки держави. Проте потрібно й розширення кола функцій Антимонопольного комітету України. Для координації діяльності з антимонопольного регулювання в контексті економічної безпеки запропоновано створити на базі Антимонопольного комітету України спеціалізований підрозділ, який займався б розробкою та реалізацією концепції економічної безпеки України при здійсненні антимонопольного регулювання.

Аналізуючи питання наділення антимонопольних органів функціями контролю за дотримання індикаторів економічної безпеки держави, необхідно враховувати їхні реальні можливості. У світлі важливості порушеної проблеми, постає необхідність обґрунтування доцільності доповнення кола напрямів діяльності Антимонопольного комітету України таким напрямом, як контроль за дотриманням належного рівня економічної безпеки України в процесі економічної концентрації та діяльності транснаціональних корпорацій.

У зв'язку з цим видається необхідною розробка відповідної нормативно-правової бази з визначення внутрішніх і зовнішніх загроз та критеріїв, на підставі яких дії учасників ринку можуть бути визнані такими, що мають негативні наслідки для суспільства. Тобто слід законодавчо визначити критерії, за якими оцінюється дотримання чи недотримання тими або іншими суб'єктами господарювання вимог економічної безпеки України. Антимонопольний комітет України повинен давати оцінку щодо дотримання цих критеріїв і готувати належні доповіді урядові (з оприлюдненням відповідної інформації).

Водночас мають бути розроблені засади одержання достовірної інформації про господарську діяльність учасників ринку, виходячи з потреб економічної безпеки України. При цьому Антимонопольний комітет України має висловлювати свою аргументовану професійну думку щодо достовірності поданої звітності та її оцінки з позицій економічної безпеки країни, а також дотримання економічних інтересів України. Крім цього, повинна бути створена інформаційна система всебічного й об'єктивного моніторингу процесу економічної концентрації та діяльності транснаціональних корпорацій, що включає виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці України.

На основі одержаної інформації має розроблятися комплекс оперативних і довгострокових заходів для протидії негативним чинникам, а також з попередження і подолання можливих негативних наслідків загроз. Для розробки питань економічної безпеки держави та здійснення відповідних контрольних антимонопольних заходів потрібна особливо висока кваліфікація працівників апарату Антимонопольного комітету України, оскільки необхідно:

оцінювати обґрунтованість економічної концентрації;

аналізувати угоди між учасниками ринку, виходячи з позиції державних інтересів;

оцінювати законність та обґрунтованість (стосовно впливу на економічну безпеку) прийнятих державними органами рішень у рамках економічної політики (цінової, митно-тарифної, приватизаційної тощо), які можуть призвести до спотворення конкуренції;

перевіряти якість необхідної для прийняття цих рішень інформації, отриманої від учасників ринку та органів державної влади.

Слід також додати, що антимонопольний орган повинен приймати участь у розробці концепції економічної безпеки України для відображення у цій концепції важелів ефективного антимонопольного регулювання. Доцільним вбачається також використання в діяльності антимонопольного органу незалежного аудиту, оскільки аудитори мають кваліфікацію, необхідну для ревізії складних фінансових систем.

Аудиторські організації, маючи значний досвід регулярних перевірок і аналізу фінансової звітності, економічної ефективності діяльності різноманітних організацій і їхніх асоціацій, зуміють правильно і вчасно помітити тенденції і визначити закономірності їхньої діяльності, що надзвичайно важливо в плані попередження негативних наслідків для суспільних інтересів. Вважаємо, що за таких умов антимонопольний орган міг би брати активну участь у розробці стратегії і тактики забезпечення економічної безпеки України.

ВИСНОВКИ

Одним з ключових напрямів підвищення конкурентоспроможності національної економіки є поглиблення теоретичних засад і розробка заходів антимонопольного регулювання, адекватних умовам транзитивної економіки України. Дедалі актуальнішими стають питання наукового обґрунтування і реалізації конкурентної політики в контексті забезпечення економічної безпеки держави.

Вітчизняні дослідження проблем антимонопольного регулювання проводилися ще на початку ХХ століття, в них визнавалася необхідність розробки ефективної системи державного регулювання монопольних об'єднань, що виникли із розвитком капіталізму, зверталася увага на об'єктивний характер виникнення монополій. Дослідження цієї проблематики відновилося на початку 90-х років ХХ ст. з переходом до ринкової економіки. Однак антимонопольне регулювання економіки розглядалося як інструмент захисту споживачів, тоді як воно має розглядатися як важливий елемент системи забезпечення економічної безпеки, і саме цей аспект проблеми безпосередньо не розглядається у наукових публікаціях. Тому в роботі подане визначення антимонопольного регулювання як невід'ємної складової забезпечення економічної безпеки держави, що відрізняється від існуючого розуміння антимонопольного регулювання, насамперед, як системи захисту прав споживачів.

У даній роботі на основі дослідження різних типів ринків зроблено теоретичні узагальнення принципів формування поведінки учасників ринку. Основним висновком сучасних теорій конкуренції є те, що моделі недосконалої конкуренції не є ефективними за визначенням. Отже, завданням антимонопольного регулювання є недопущення значних відхилень від досконалого конкурентного середовища через створення надмірно укрупнених, насамперед, вертикально інтегрованих приватних оргструктур. Подібні обмеження конкуренції створюють серйозні загрози економічній безпеці і заважають реалізації синергетичного ефекту від вільного змагання господарюючих суб'єктів, їхньої широкої кооперації, встановлення суспільно-прийнятних цін, створення додаткових робочих місць. В роботі узагальнені теоретичні погляди на зміст та механізми антимонопольного регулювання в контексті забезпечення економічної безпеки держави, визначені особливості антимонопольного регулювання в Україні тощо.

За допомогою показників, що характеризують стан конкуренції та монополізму, зроблено оцінку вагомості монопольного сектору в економіці України, який виступає чинником, що гальмує економічний розвиток держави. Як показав аналіз законодавчої бази та практики антимонопольного регулювання, на розвиток конкурентного середовища негативно впливають деформації у відносинах власності, відсутність достатньо ефективного приватного власника, неефективне управління державним майном. Водночас виявлено позитивні тенденції розвитку саме у конкурентних галузях економіки: підвищення обсягів виробництва, продуктивності праці, поліпшення інвестиційного клімату.

Чинником негативного впливу на розвиток ефективного конкурентного середовища є недосконалість антимонопольного законодавства, яке не враховує вимог щодо забезпечення економічної безпеки держави. Для врахування цих вимог визнане необхідним дослідження взаємозв'язку між антимонопольним регулюванням та забезпеченням прийнятного рівня індикаторів економічної безпеки держави.

У роботі виділено основні види обмежувальної ділової практики в процесі антимонопольного регулювання, визначено види порушення антимонопольного законодавства, що загрожують економічним інтересам України та шляхи їх усунення. Оскільки реальне конкурентне середовище в українській економіці істотно відрізняється від ідеальної моделі ринку, теорія і практика антимонопольного регулювання мають бути спрямовані на визначення характеру конкурентних відносин, їхнього впливу на виникнення криз на товарних ринках, виявлення характеру діяльності монополій і олігополій, наслідків деформацій конкурентного середовища під впливом “тіньової” економіки тощо.

Обґрунтовано раціональну модель конкурентного середовища та ринкової інфраструктури, для чого розроблено класифікацію загроз економічній безпеці, які можна подолати за допомогою антимонопольного регулювання та визначено причинно-наслідкові зв'язки формування конкурентного середовища.

Результати дослідження дозволяють визначити стратегію і тактику антимонопольного регулювання економіки України в контексті досягнення економічної безпеки держави. У роботі запропоновані програмні заходи (програма конкурентної політики України), подані методичні рекомендації щодо формування шляхів удосконалення механізму антимонопольного регулювання в контексті забезпечення економічної безпеки держави.

Європейський вибір України вимагає сприйняття новітніх підходів і положень європейської конкурентної політики та європейського конкурентного законодавства. Проте, забезпечення конкурентної політики має відбуватися відповідно до умов трансформаційної економіки України. Аналіз стану антимонопольного регулювання приводить до висновку про необхідність вдосконалення антимонопольних органів і відповідного законодавства. Для забезпечення захисту економічної конкуренції важливе значення має незалежність органів антимонопольного регулювання, про що свідчить аналіз досвіду розвинутих країн. У роботі обґрунтовано заходи щодо інституціональних перетворень в сфері антимонопольного регулювання та формування суспільних інститутів, необхідних для протидії монополізму.

Більшість перешкод, які гальмують розвиток конкурентних відносин, лежить поза повноваженнями окремого органу влади. Адже ці заходи не зможе ефективно реалізувати лише один орган - Антимонопольний комітет України (оптимальним є варіант делегування координуючих та контролюючих функцій у цій сфері уповноваженому державному органу). Для координації діяльності з антимонопольного регулювання в контексті економічної безпеки запропоновано створити на базі Антимонопольного комітету України спеціалізований підрозділ, який займався б розробкою та реалізацією концепції економічної безпеки України при здійсненні антимонопольного регулювання. Затягування з вирішенням цієї проблеми негативно позначається на стратегічних перспективах розвитку економіки. З одного боку, попри те, що в державній власності перебуває понад третина виробничих потужностей, нові інвестиційно привабливі об'єкти до продажу майже не пропонуються. З іншого - на невизначений термін відкладаються реформи в монопольних секторах економіки.

Сукупність наукових результатів, що отримані в процесі дисертаційного дослідження, дозволяють вирішити важливе для народного господарства завдання - забезпечення економічної безпеки та формування конкурентоспроможної національної економіки за допомогою антимонопольного регулювання, сформулювати й обґрунтувати відповідні пропозиції щодо удосконалення антимонопольної політики і діяльності антимонопольних органів.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фахові видання:

Олещенко О. Особливості антимонопольного регулювання в Україні // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. - Вип. 3(13) / Голов. ред. П.В. Мельник. - Ірпінь: Академія ДПС, 2001. - С. 40 - 44.

Олещенко О.М. Конкурентна стратегія держави в умовах ринкових реформ // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 3(10) / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 136 - 140.

Олещенко О.М. Удосконалення антимонопольного регулювання приватизаційних процесів в Україні // Стратегічна панорама. - 2004. - № 1. - С. 135 - 139.

Інші видання:

Олещенко О.М. Антимонопольне регулювання як важіль забезпечення економічної безпеки держави // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: Матеріали Круглого столу (1 листопада 2000р.) / Відп. ред. С.І. Пирожков, Б.В. Губський, А.І. Сухоруков. - К.: Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки та оборони України, 2001. - С. 72 - 73.

Олещенко О.М. Особливості антимонопольного регулювання в Україні // Збірник матеріалів другої науково-творчої конференції студентів та викладачів (26 - 28 квітня 2000р.). - К.: ІММБ, 2000. - С. 15 - 19.

Олещенко О.М. Методичні основи контролю за економічною концентрацією в Україні // Збірник матеріалів третьої науково-творчої конференції студентів та викладачів (25 - 27 квітня 2001р.). - К.: ІММБ, 2000. - С. 19 - 21.

АНОТАЦІЯ

Олещенко О.М. Антимонопольне регулювання в системі економічної безпеки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 21.04.01 - Економічна безпека держави. - Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, Київ, 2005.

У роботі досліджено теоретичні проблеми підвищення конкурентоспроможності національної економіки та обґрунтовано заходи антимонопольного регулювання, які є адекватними умовам транзитивної економіки України.

Сукупність наукових результатів, що отримані в процесі дисертаційного дослідження, дозволяють вирішити важливе для народного господарства завдання - забезпечення економічної безпеки та формування конкурентоспроможної національної економіки за допомогою антимонопольного регулювання, сформулювати й обґрунтувати відповідні пропозиції щодо удосконалення антимонопольної політики і діяльності антимонопольних органів.

Ключові слова: антимонопольне регулювання, конкуренція, економічна концентрація, антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, економічна безпека, загрози економічній безпеці.

АННОТАЦИЯ

Олещенко О.Н. Антимонопольное регулирование в системе экономической безопасности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 21.04.01 - Экономическая безопасность государства. - Национальный институт проблем международной безопасности при Совете национальной безопасности и обороны Украины, Киев, 2005.

В работе исследованы теоретические проблемы повышения конкурентоспособности национальной экономики и обоснованы меры антимонопольного регулирования, адекватные условиям транзитивной экономики Украины. Актуальность данных проблем усиливается в связи с либерализацией экономики и необходимостью формирования и реализации государственной конкурентной политики, направленной на обеспечение экономической безопасности государства.

Совокупность научных результатов, полученных в процессе диссертационного исследования, позволяет решить важное для народного хозяйства задание обеспечение экономической безопасности и формирование конкурентоспособной национальной экономики при помощи антимонопольного регулирования. В работе также сформулированы и обоснованы соответствующие рекомендации по усовершенствованию деятельности антимонопольных органов.

Исследовано влияние антимонопольного регулирования на уровень экономической безопасности государства. Рассмотрены основные виды деловой ограничительной практики, применяемые в процессе антимонопольного регулирования. Определены типы нарушений антимонопольного законодательства, угрожающие экономическим интересам Украины и пути их устранения. Поскольку реальная конкурентная среда в украинской экономике существенно отличается от идеальной модели рынка, антимонопольная я практика должна учитывать потенциальные и реальные угрозы на рынках товаров и услуг в результате их монополизации, а также последствия деформации конкурентной среды под воздействием “теневой” экономики.

Опираясь на проведенное исследование, можно определить стратегию и тактику осуществления антимонопольного регулирования экономики Украины в контексте обеспечения приемлемого уровня экономической безопасности государства. В работе предложены программные меры (программа конкурентной политики Украины), приводятся методические рекомендации по усовершенствованию механизма антимонопольного регулирования в контексте обеспечения экономической безопасности государства.

Для координации осуществления антимонопольных мер в контексте обеспечения экономической безопасности предлагается создать на базе Антимонопольного комитета Украины специализированное подразделение, которое бы осуществляло разработку и реализацию концепции экономической безопасности Украины в процессе антимонопольного регулирования.

Ключевые слова: антимонопольное регулирование, конкуренция, экономическая концентрация, антиконкурентные согласованные действия, злоупотребление монопольным (доминирующим) положением, экономическая безопасность, угроза экономической безопасности.

ANNOTATION

Oleschenko O.M. Antimonopoly regulation in the system of economic security of Ukraine - Manuscript.

Dissertation on obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 21.04.01 - Economic security of state. - National Institute of International Security Problems, National Security and Defenсe Council of Ukraine, Kyiv, 2005.

The theme of the dissertation is devoted to a research of problems of antimonopoly regulation in the system of economic security of Ukraine. The aggregate of the scientific results received in the process of the thesis research let us solve important task for the national economy and namely maintenance of the economic security and forming of the competitive national economics by means of antimonopoly regulation; formulate and ground proper suggestions regarding improvement of the antimonopoly policy and activity of the antimonopoly institutions.

Key words: antimonopoly regulation, competition, economic concentration, agreed anticompetitive actions, abuse of monopoly (dominating) position, economic security, threat to economic security.

Размещено на Allbest.ru

...