Економічні складові механізму взаємодії операторів у сфері телекомунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 338.47:338.24

ЕКОНОМІЧНІ СКЛАДОВІ МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТОРІВ

У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Спеціальність 08.07.04 - економіка транспорту і звязку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРЛОВА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

Одеса - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській національній академії звязку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гранатуров Володимир Михайлович, Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України, завідувач кафедри управління проектами та системного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Стрій Любов Олексіївна, Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент Кислий Валерій Миколайович, Київський університет економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту та звязку України, декан фінансово-економічного факультету

Провідна установа Інститут економічного прогнозування НАН України, відділ технологічного прогнозування та інноваційної політики, м. Київ

Захист відбудеться 25 листопада 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “ 21 ” жовтня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Моліна



Орлова О.В. Економічні складові механізму взаємодії операторів у сфері телекомунікацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і звязку. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2005. оператор зв'язок телекомунікаційний управління

Дисертація присвячена питанням удосконалення механізму взаємодії операторів при наданні послуг зв'язку. У роботі виявлено та обґрунтовано існуючі теоретико-методичні проблеми господарського механізму управління в телекомунікаційній сфері, запропоновано основні засади та шляхи вирішення деяких з них. Показано, що у процесі вирішення практично усіх визначених проблем однією з ключових та одночасно найбільш складних є проблема визначення витрат операторів на окремі послуги. Сформульовано вихідні науково-методичні передумови та положення, а також побудовано систему моделей визначення витрат операторів на надання телекомунікаційних послуг.

Ключові слова: телекомунікації, господарський механізм, взаємодія операторів, моделювання витрат.



Орлова О.В. Экономические составляющие механизма взаимодействия операторов в сфере телекоммуникаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - экономика транспорта и связи. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - Одесса, 2005.

Рассмотрены вопросы совершенствования механизма взаимодействия операторов в процессе предоставления телекоммуникационных услуг.

Выполненные исследования позволили выявить ряд проблем, решение которых будет способствовать созданию эффективного механизма управления в телекоммуникационной сфере. Наиболее актуальными из них являются: перераспределение доходов между операторами связи, с учетом конкретного вклада каждого оператора в формирование этих доходов; создание условий, которые исключают дискриминационные требования (технические и экономические) к новым операторам в процессе их доступа к сетевым ресурсам; создание рычагов и стимулов привлечения операторов связи к процессам развития социально значимых, но, как правило, низко рентабельных, или даже убыточных услуг.

В работе выявлены и обоснованы наиболее важные направления, пути и методы решения некоторых из этих проблем. Показано, что одной из ключевых и наиболее сложных является проблема определения затрат операторов на отдельные услуги. Сформулированы исходные научно-методические положения, которые учитывают особенности условий предоставления и развития телекоммуникационных услуг в Украине. С учетом этих положений построена система моделей определения затрат операторов на предоставление услуг, которые учитывают различные условия предоставления и развития телекоммуникационных услуг. В процессе ее построения разработаны предложения по модификации наиболее распространенной в странах мира для определения затрат операторов связи модели FL LRIC. Эта модификация позволяет значительно расширить область эффективного использования этой модели.

Предложен метод определения части доходов от междугородних и международных услуг, которая определяется исключительностью тарифов на услуги междугородней и международной телефонной связи, и которая не подлежит распределению между операторами связи. Эта часть доходов должна направляться на покрытие убыточности услуг связи в сельской местности, а также на дальнейшее развитие сельской телефонной связи.

Рассмотрены возможные альтернативные пути обеспечения жителей Украины общедоступными телефонными услугами, например, с использованием средств мобильной связи.

В работе сформулирован ряд проблем, которые должны стать предметом дальнейших исследований со стороны научных и практических работников отрасли.

Ключевые слова: телекоммуникации, хозяйственный механизм, взаимодействие операторов, моделирование затрат.



Orlova O. V. Economic constituents of the mechanism of interaction of operators in the telecommunication sphere. - Manuscript.

Dissertation for the competition of a scientific degree of a candidate of economic sciences on a speciality 08.07.04 - economy of transport and telecommunication. - Institute of market problems and economic - ecological researches of the NAS of Ukraine, Odessa, 2005.

The dissertation is devoted to the problems of optimizing the mechanism of interaction of operators in telecommunication services providing. In the dissertation paper research the existing theoretical and methodological problems of the economic mechanism of telecommunication sphere management have been pointed out and founded (stated) the main principles and ways of solving some of them have been shown. It has been illustrated that in the process of solution of all the pointed out problems one of the major and at the same time most complicated is the problems of stating the operators expenses on some definite services.

The initial scientific methodological preconditions and notions have been formulated a system of models for defining operators expenses for the provided telecommunication services has been constructed.

Key words: telecommunications, economic mechanism, operators interaction, expanses modeling.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Галузь зв'язку є однією із найважливіших галузей економіки України, яка чинить значний вплив на соціально-економічний розвиток суспільства.

Міжнародний досвід свідчить, що розвиток та підвищення ефективності функціонування галузі звязку слід розглядати як сучасний важіль, що надає можливість трансформувати стратегії розвитку, засіб, який можна використати практично в усіх галузях, а також новітній та потужний ресурс для економічного зростання держави.

Як показує практика, розвиток та ефективність функціонування галузі, як і економіки країни в цілому, стримується внаслідок недосконалого організаційно-економічного механізму управління.

Основи теорії побудови економічного механізму управління у галузі звязку були розглянуті в працях відомих учених-зв'язківців І.О. Подгоро-децького та О.С. Срапіонова, в яких було сформульовано принципи та методи побудови і розвитку системи економічних відносин між операторами з урахуванням специфіки цієї сфери діяльності. Проте радикальні організаційні та структурні перетворення в галузі призвели до того, що діючий до цього механізм, який регулював економічні взаємовідносини між операторами звязку, з різних причин виявився неприйнятним.

Як наслідок, активізувались дослідження, спрямовані на розвиток та удосконалення економічного механізму управління в цій сфері. Суттєвий внесок у вирішення цієї проблеми зробили наукові праці Г.С Артемєвої, Е.О. Голубицької, Г.М. Жигульської, Н.П. Резнікової та ін. Разом з тим, як показує аналіз, виконані на даний час розробки не завжди можуть бути ефективним інструментом для розв'язання практичних задач.

Вказані обставини визначають актуальність вибраної теми дослідження, яка присвячена удосконаленню механізму економічної взаємодії операторів у процесі надання телекомунікаційних послуг.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає плану наукових досліджень Одеського науково-дослідного інституту зв'язку (ОНДІЗ) та Українського науково-дослідного інституту радіо та телебачення (УНДІРТ). Положення дисертаційної роботи, за безпосередньої участі її автора, використано при виконанні НДР -“Розробка моделі обліку фактичних витрат операторів, які надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги, на прикладі досвіду країн - учасниць ЄС”, шифр “Модель”(номер державної реєстрації 0104U004673) та “Розроблення методики оцінки вартості використання каналів для потреб мовлення”, шифр “РДК”(номер державної реєстрації 0104U004645). Положення дисертації відповідають науковому напрямку “Розробка програм економічного розвитку звязку України” тематичного плану наукових досліджень з економічних питань галузі звязку, реалізують задачі Закону України “Про телекомунікації”.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування телекомунікаційної сфери України шляхом удосконалення механізму економічної взаємодії операторів, що надають телекомунікаційні послуги. Досягнення мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких основних задач:

аналіз стану телекомунікацій України, визначення й обґрунтування напрямів та заходів щодо подальшого їх розвитку;

виявлення проблем існуючого механізму економічної взаємодії операторів, що надають телекомунікаційні послуги, та причин їх виникнення;

визначення й обґрунтування напрямів та заходів щодо удосконалення механізму економічної взаємодії операторів у процесі надання телекомунікаційних послуг;

виявлення та обґрунтування напрямів і шляхів вирішення проблеми створення, передбаченого Законом України “Про телекомунікації”, механізму компенсації операторам звязку збитковості надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

формулювання теоретико-методичних передумов удосконалення господарського механізму управління в сфері телекомунікацій;

розробка пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму економічної взаємодії операторів зв'язку.

Об'єктом дослідження обрано процес функціонування економічного механізму управління у сфері телекомунікацій.

Предметом дослідження є система організаційно-економічної взаємодії операторів звязку в процесі надання та розвитку телекомунікаційних послуг.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження. В процесі роботи застосовувались такі методи: економіко-статистичний (аналіз стану та перспектив розвитку телекомунікаційної сфери України); аналітичний та логічний (аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток економіки, аналіз досвіду країн світу у вирішенні проблеми надання загальнодоступних послуг та забезпечення їх розвитку, аналіз впливу особливостей звязку на формування господарського механізму управління в галузі); системного та техніко-економічного аналізу (визначення та обґрунтування напрямів і шляхів удосконалення господарського механізму управління в галузі звязку, формулювання вихідних науково-методичних передумов розробки моделей витрат операторів звязку на загальнодоступні телекомунікаційні послуги); економіко-математичні (визначення частини доходів від міжміських і міжнародних розмов, яка має спрямовуватись на покриття збитків і подальший розвиток сільського телефонного звязку, побудова системи моделей витрат операторів звязку на загальнодоступні телекомунікаційні послуги).

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали можливість розробити теоретичні та методичні положення, спрямовані на удосконалення механізму економічної взаємодії операторів у сфері телекомунікацій. Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:

Уперше:

розроблено метод визначення частки доходів від міжміських і міжнародних телефонних послуг, яка обумовлена винятковістю тарифів на ці послуги і має спрямовуватись на покриття збитків і розвиток сільського телефонного звязку;

розроблено та обґрунтовано вихідні науково-методичні передумови розробки моделей витрат операторів звязку на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, які враховують особливості (порівняно з країнами з розвиненим рівнем телекомунікацій) умов їх надання та розвитку в Україні;

побудовано систему моделей витрат операторів звязку на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, використання яких дозволяє визначити розмір збитків операторів та належну їм компенсацію.

Удосконалено:

систему економічної взаємодії операторів зв'язку в процесі надання телекомунікаційних послуг, яка включає взаєморозрахунки між операторами за надання послуг та використання сполученого обладнання, а також участь у наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

методи визначення витрат операторів звязку на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг шляхом урахування ступеня використання елементів мережі електрозв'язку.

Набули подальшого розвитку:

методи урахування впливу економічних особливостей телекомунікаційної сфери на формування господарського механізму управління в цій сфері;

питання побудови економічного механізму управління в сфері телекомунікацій за рахунок визначення та обґрунтування напрямів і шляхів удосконалення механізму економічної взаємодії операторів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання в процесі побудови та удосконалення економічного механізму управління в телекомунікаційній сфері України. Розроблені автором напрями та шляхи удосконалення механізму економічної взаємодії операторів звязку дають можливість суттєво підвищити рівень ефективності управлінських рішень.

Пропозиції автора щодо удосконалення механізму взаєморозрахунків між операторами використано ВАТ “Укртелеком” (акт впровадження від 3.02.2004). Сформульовані вихідні науково-методичні передумови розробки моделей витрат операторів звязку на загальнодоступні телекомунікаційні послуги використано за безпосередньої участі автора: у НДР УНДІРТ (акт впровадження від 30.12.2004). Побудовано систему моделей витрат операторів звязку використано за безпосередньої участі автора у НДР ОНДІЗ (акт впровадження від 19.11.2004). Наукові та методичні положення роботи застосовано в розробленому за участі автора навчально-методичному посібнику з дисципліни “Економіка підприємства звязку” та використовуються у навчальному процесі ОНАЗ ім. О.С. Попова (акт впровадження від 03.03.2005).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені у дисертації, виконані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті положення й ідеї, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих працях зазначений в авторефераті у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження були апробовані і схвалені на міжнародних, національних, галузевих науково-технічних (НТК), науково-методичних (НМК), науково-практичних (НПК) конференціях і семінарах. Зокрема, на: III, IV, V, VI та VIII Міжнародних НПК “Системы и средства передачи и обработки информации” (Одесса, 1999, 2000, 2001, 2002 та 2004); III Международной НТК студентов, аспирантов и молодых специалистов стран СНГ “Техника и технология связи” (Одесса, 2001); Всеукраїнському НПС “Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі звязку” (Одеса, 2003); Всеукраїнському НПС “Науково-технічні пріоритети економічного розвитку і галузі звязку: нові стратегії та технології” (Одеса, 2003); VII Міжнародній НПК “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць (12 опубліковано автором одноосібно), у тому числі: 1 стаття у науковому журналі; 6 статей у збірниках наукових праць; 9 статей у збірниках матеріалів конференцій та семінарів; 2 навчально-методичних посібники. Загальний обсяг друкованих робіт за темою дисертації становить 13,31 д.а. (особисто автора 4,77 д.а.).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок, у тому числі: основного тексту 157 сторінки; 5 рисунків і 14 таблиць, загальний обсяг яких займає 14 сторінок; 5 додатків, обсяг яких складає 16 сторінок; список використаних джерел налічує 105 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність розробки наукової проблеми, сформульовані об'єкт, предмет, мета і задачі дослідження, наведені основні результати дисертаційної роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Стан та проблеми розвитку сфери телекомунікацій України” - виконано аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток реального сектору економіки, сформульовано існуючі проблеми, а також базові передумови та особливості подальшого розвитку телекомунікацій України, розглянуто економічну специфіку звязку та її вплив на виникнення проблем і шляхи їх вирішення.

Сучасна інформаційна революція, в основі якої є досягнення науково-технічного прогресу привела до зміни у технологічному базисі існуючого способу виробництва, до становлення та розвитку інформаційного суспільства. Потужним двигуном, а до певної міри й причиною цих революційних змін у сучасному суспільстві, стали інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Тому дуже важливо, щоб Україна не відставала від сучасних світових процесів і повною мірою скористалась здобутками цивілізації ХХ1 століття.

Створення сприятливих умов для розвитку ІКТ дозволить Україні зайняти у світі місце, яке відповідає науково-технічному потенціалу та унікальному кадровому ресурсу країни. Це, в першу чергу, стосується подальшого розвитку телекомунікацій України.

Як показує аналіз, сьогодні галузь звязку є одним із самих динамічних секторів економіки України. Так, у 2003 році, при зростанні реального ВВП України на 9,3 %, у галузі звязку забезпечено зростання обсягу послуг, порівняно з 2002 р., на 26,9%, загальний обсяг яких склав понад 15,2 млрд. грн. (у 2002 р. цей доход складав 12 млрд. грн.). Вражаючі темпи зростання обсягу послуг у 2004 році - 138,6% (21,1 млрд. грн.)

Заслуговує на увагу також розвиток окремих сегментів теле-комунікаційного ринку, особливо нових перспективних видів звязку. Так, у 2004 р. мобільний звязок забезпечив зростання майже у 1,8 рази. Вражаючі темпи зростання комп'ютерного зв'язку (передавання даних та Інтернет) 145,2%.

Разом з тим, за вражаючих відносних показників зростання українських телекомунікацій, за абсолютними цифрами, наприклад, доходів та обороту коштів у галузі, ступенем охоплення населення окремими видами звязку та іншим показникам розвитку, вони значно поступаються не тільки розвиненим країнам, але й країнам - найближчим сусідам.

Як показали виконані нами дослідження, сьогодні у сфері телекомунікацій України виникла низка невідповідностей, які необхідно усунути в процесі її розвитку. До них, в першу чергу, слід віднести невідповідність між: рівнем розвитку зв'язку в окремих регіонах України; розвитком міської та сільської стаціонарних телефонних мереж; рівнем доступу до сучасних послуг звязку різних верств населення тощо.

Так, наприклад, в українських селах щільність телефонів на 100 жителів у 3,6 разів менша, ніж у містах, і складає орієнтовно 8 телефонів на 100 жителів. Із майже 28,5 тис. сільських населених пунктів (СНП), що розташовані в Україні, 17,7 тис. СНП, в яких проживають понад 3,3 млн. жителів, не мають АТС. У 2,0 тис. СНП немає жодного телефону. Щодо охоплення Інтернетом, то Київ нараховує 55% українських споживачів, ще одна третина (29%) перебуває у містах Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Запоріжжя. Цієї можливості ще практично не мають 46 млн. або 95,5% населення України.

Аналіз показує, що однією з основних проблем сфери телекомунікацій є необхідність вирішення суперечності між зростаючою потребою суспільства у продукті цієї сфери діяльності та обмеженими можливостями на її задоволення. Спроби вирішення проблеми неминуче приводять до необхідності удосконалення управління цією сферою.

Виконаний аналіз сучасних умов функціонування сфери телекомунікацій України показує, що одним із основних напрямів вирішення цих проблем є удосконалення господарського механізму управління в цій сфері, під яким розуміється історично визначена система організації, інструментів і методів (сукупність організаційних структур, методів, важелів та стимулів) ведення господарства, яка обумовлена станом виробничих сил і виробничих відносин та адекватна цілям, завданням та умовам соціально-економічного розвитку суспільства на даному етапі.

Саме необхідно сформулювати методи, важелі та стимули, адекватні цілям, завданням та умовам соціально-економічного розвитку галузі звязку на даному етапі. При розв'язанні цієї задачі слід враховувати економічну природу звязку та специфічні риси, які випливають з його галузевих особливостей.

Специфіка галузі, яка полягає у тому, що у створенні закінченої послуги беруть участь декілька організаційно та фінансово незалежних операторів звязку, які виконують різні технологічні операції в процесі надання послуги користувачам, потребує чітко організованої системи взаємодії всіх учасників процесу виробництва послуг звязку.

З технологічної точки зору ця особливість потребує наявності ефективного техніко-технологічного механізму використання сполученого обладнання, єдиних правил технічної експлуатації тощо. З економічної - наявності умов для справедливого економічного партнерства операторів, які забезпечують їхні комерційні інтереси в умовах ринкових відносин.

Застосування в галузі системи економічної взаємодії між операторами звязку, яка використовувалась в умовах адміністративно-командної системи, сьогодні стає неможливим. У той же час, нової ефективної системи взаємодії господарюючих суб'єктів галузі, на жаль, поки що не створено. Разом з тим, як показує практика, саме відсутність науково обґрунтованих принципів економічної взаємодії операторів та ефективного механізму їх реалізації перешкоджає розвитку сумлінної конкуренції на ринку послуг звязку, знижує інвестиційну привабливість цього сектору економіки країни, скорочує виробничий та економічний потенціал галузі та господарюючих субєктів, що входять до її складу.

Тому, у процесі досліджень і розробок у сфері телекомунікацій, першочергову увагу слід надати створенню ефективного господарського механізму управління, адекватного сучасним умовам господарювання як у країні в цілому, так і в галузі, зокрема.

У другому розділі - “Теоретико-методичні проблеми удосконалення господарського механізму управління в галузі зв'язку” - розглянуто питання організації державного управління та регулювання у телекомунікаційній сфері, існуючі актуальні проблеми економічної взаємодії операторів телекомунікаційної сфери, визначено та обґрунтовано напрями і шляхи вирішення цих проблем.

Сьогодні стратегія і тактика управління телекомунікаційною сферою спрямовані на структурну перебудову, зміну схеми та методів державного управління мережею зв'язку, скорочення сфер централізованого впливу на діяльність господарюючих суб'єктів, надання органам управління значною мірою функцій координації та регулювання.

Присутність на мережі зв'язку господарюючих суб'єктів, що мають різні організаційно-правові форми та форми власності, потребують, щоб регулювання здійснювалось з боку незалежного регулюючого органу. Таким незалежним регулюючим органом у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань регулювання зв'язку. Серед її повноважень особлива увага належить питанням регулювання у сфері організаційно-економічної взаємодії операторів зв'язку. Разом з тим, як відзначалось, науково обґрунтованих принципів економічної взаємодії операторів поки ще не створено, що стримує ефективну реалізацію цих повноважень.

Побудова економічного механізму, здебільшого, йшла шляхом вирішення, так званої, проблеми взаєморозрахунків. Найбільшу увагу тут отримала проблема перерозподілу доходів між операторами звязку, яка має враховувати конкретний внесок кожного оператора у формування цих доходів, та яка, на жаль, на даний час, повною мірою так і не вирішена.

Проте удосконалення економічного механізму не обмежується справедливим перерозподілом коштів, що надходять від споживачів. Сьогодні не менш актуальною є також проблема створення економічних відносин, які виключають дискримінаційні вимоги до нових операторів у процесі їх доступу до використання сполученого обладнання. Новий механізм має також передбачати можливість використання відповідних важелів та стимулів щодо залучення операторів звязку до процесів подальшого розвитку соціально-значимих, але збиткових послуг.

Це особливо важливо, коли у відповідності з Законом України “Про телекомунікації” держава бере на себе гарантії надання всім верствам населення України загальнодоступних телекомунікаційних послуг, під якими розуміється мінімальний набір послуг зв'язку обумовленої якості, тарифи, які регулюються державою, та які мають бути доступні усім споживачам на всій території України. Для урахування інтересів операторів звязку, Законом передбачено застосування механізму компенсації збитків операторам, що надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Установлення такого механізму, який сьогодні відсутній, покладено на Кабінет Міністрів України. Тому нами розглянуто можливі шляхи та напрями створення економічного механізму, який дозволятиме найбільш ефективно вирішувати проблему забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг в Україні.

Побудова механізму компенсації збитків операторам, що надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги, має відповідати таким засадам, які випливають з необхідності урахування ринкових умов господарювання операторів звязку, а також їх участі у міжнародному співробітництві щодо надання послуг звязку:

елементи механізму, повязані з субсидуванням окремих операторів звязку, не повинні призводити до порушень у конкуренції;

субсидії мають повністю відповідати понесеним збиткам та розподілятись таким чином, щоб забезпечити найбільшу ефективність розподілу коштів, що виділяються для цих потреб;

елементи механізму забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг не повинні суперечити відповідним вимогам та директивам Міжнародної спілки електрозвязку та ЄС з питань регулювання в сфері телекомунікацій.

Так, з метою максимального використання ринкових механізмів та “технологічної нейтральності”, яка передбачає використання різних технологій, розглянуто можливості використання мобільного зв'язку для надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг. Прикладами цього є: досвід експлуатації систем GSM у Німеччині, де був запропонований знижений “фіксований” тариф на використання засобів мобільного звязку, за умови постійного перебування користувача в його опорній зоні, тобто при користуванні тільки однією базовою станцією та відсутності мобільності; впровадження у Бангладеш системи “сільський телефон” (village phone), коли в одному селі декілька осіб використовують один телефон або як таксофон, або шляхом оренди тощо.

Запропоновано також один із можливих підходів, що може бути використаний для часткового вирішення проблеми установлення джерел фінансування збиткових загальнодоступних телекомунікаційних послуг, який повністю відповідає “букві” та духу ринкових умов господарювання. Відомо, що базою для існуючих в Україні тарифів на послуги телефонного зв'язку є тарифи, побудовані за принципом: виняткові (вище собівартості) - тарифи міжміського та міжнародного звязку (МТЗ); пільгові (нижче собівартості) - тарифи сільського телефонного зв'язку (СТЗ). Такі тарифи на послуги МТЗ мають компенсувати збитковість СТЗ і забезпечити рентабельність галузі в цілому. Разом з тим, на даний час оператори (особливо нові), які здійснюють надання користувачам послуги міжміського та міжнародного звязку, практично не беруть участі у наданні або фінансуванні планово збиткових послуг.

Нижче наведено запропонований автором метод визначення тієї частини доходів МТЗ, яка не підлягає розподілу між операторами звязку.

Показано, що загальна (середня) рентабельність (R_з) міжміського та міжнародного зв'язку (МТЗ), а також сільського телефонного звязку (СТЗ) визначається з такого виразу :



R_з = R_мg_м + R_сg_с, (1)

де R_м, R_с - рентабельність відповідно МТЗ і СТЗ;

g_м, g_с - частка (питома вага) виробничих фондів відповідно МТЗ і СТЗ у загальному обсязі виробничих фондів.

Припускаючи винятковість тарифів на послуги МТЗ, відповідні доходи МТЗ (Д_м), можна подати у вигляді двох складових:

Д_м = Д_н + Д, (2)

де Д_н - частина доходів, одержувана при тарифах, що установлені на основі вартості;

Д - частина доходів, яка одержана в результаті установленого державою відхилення тарифів від вартості (вище собівартості).

Вираз рентабельності МТЗ можна подати таким чином:

R_м = = =+ = R_н + R, (3)

де R_н та R - відповідно нормативна та додаткова рентабельність;

С_м та Ф_м - відповідно поточні (експлуатаційні) витрати та вартість виробничих фондів МТЗ.

Підставивши вираз (3) у формулу (1), дістанемо:

R_з = (R_н + R) g_м + R_сg_с. (4)

Узявши загальну (середню) рентабельність за нормативну (R_з = R_н), запишемо таке співвідношення:



R_н = R_з = R_нg_м + Rg_м + R_сg_с. (5)

Тоді, з урахуванням рівності g_м + g_с = 1, маємо:

Rg_м = R_н - R_нg_м - R_сg_с = R_н(1 - g_м) - R_сg_с = R_нg_с - R_сg_с =

= (R_н - R_с) g_с. (6)

Звідси можна записати:

R = . (7)

Згідно з економічним змістом R, g_м та g_с, вираз (7) можна подати у вигляді:

R = = = , (8)

де Ф_з та Ф_с - вартість виробничих фондів відповідно загальна та СТЗ.

Тоді, частина доходів від міжміських і міжнародних розмов, яка одержана в результаті винятковості тарифів на послуги МТЗ, може бути визначена з такого виразу:

= (R_н - R_с)Ф_с. (9)

Визначені таким чином кошти можуть бути спрямовані на фінансування збиткових загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

У процесі удосконалення економічного механізму взаємодії операторів зв'язку однією з ключових, та одночасно найбільш складних, є проблема визначення витрат операторів на надання телекомунікаційних послуг.

Ці витрати використовуються для: обґрунтування тарифів на послуги звязку; розподілу доходів між операторами звязку; визначення розміру відшкодування збитків від надання загальнодоступних послуг тощо.

Складність проблеми визначається специфікою технічних засобів, організацією технологічного процесу в галузі. Результатом яких є те, що в структурі витрат на надання послуг звязку значну частку займають, так звані, умовно-постійні витрати - витрати, які слабко залежать, або зовсім не залежать, від обсягу послуг. Віднесення цих витрат на конкретні телекомунікаційні послуги може здійснюватись лише непрямими (побічними) методами, які дають приблизний (орієнтовний) результат, а в умовах значної частки таких витрат цей результат може мати значні похибки.

Це вимагає ґрунтовного розгляду науково-методичних проблем виз-начення витрат операторів звязку на надання телекомунікаційних послуг.

У третьому розділі - “Моделювання витрат операторів при наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг” - обгрунтовано вихідні науково-методичні передумови побудови моделей, а також побудовано систему моделей, які дозволяють визначити витрати операторів при наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг, розглянуто питання практичної реалізації цих моделей.

У сфері телекомунікацій різних країн світу використовується значна кількість підходів до визначення витрат операторів. Найбільш поширеним є метод довгострокових зростаючих витрат (Long run incremental costs - LRIC) та його модифікації. У відповідності з цим методом, витрати оператора на надання певної послуги дорівнюють витратам, які міг запобігти оператор звязку, коли б міг перервати обслуговування споживача. Тобто, він не враховує певну частку умовно-постійних витрат, яка в дійсності має відноситись на ту чи іншу послугу. Оскільки використання цього методу в країнах-членах ЄС передбачено відповідною директивою ЄС, у роботі розглянуто можливість та доцільність його використання для визначення витрат операторів, які надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги в Україні.

Як показав аналіз, за своїм призначенням метод LRIC відповідає дуже обмеженим в Україні умовам - визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які вже надаються, і лише у великих містах з відносно високим рівнем задоволення споживачів, оскільки ці умови можливі лише за існування розвиненої мережі звязку, що, у свою чергу, суттєво зменшує вплив умовно-постійних витрат на загальні витрати. Тобто, особливості (порівняно з країнами із розвиненим рівнем телекомунікацій) умов надання та розвитку загальнодоступних телекомунікаційних послуг в Україні не дозволяють у чистому вигляді використовувати метод LRIC та його модифікації для визначення витрат операторів на надання цих послуг.

Для виключення впливу витратного механізму при відшкодуванні збитків від надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, бажано використовувати витрати, які необхідні для надання послуг за умов, коли використовуються найновіші та найбільш ефективні технології, а діяльність оператора ефективно організована. Для цього використовуються сучасні функціональні еквіваленти мереж електрозв'язку (СФЕ). За СФЕ приймають найбільш економічно ефективні сучасні засоби електрозв'язку (обладнання та споруди), які забезпечують відповідний рівень обсягу та якості надання телекомунікаційних послуг.

Для урахування розглянутих особливостей, автором сформульовано такі вихідні передумови та положення, якими слід керуватися при створенні методики обліку витрат операторів, що надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги :

мають використовуватись різні підходи до визначення витрат на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, які вже надаються, та на розвиток обсягу цих послуг, повязаних з розширенням мережі звязку загального користування;

для визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які вже надаються, у великих містах з відносно високим рівнем задоволення споживачів, може бути використаний метод LRIC;

для визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які повязані з розширенням мережі звязку загального користування доцільно використовувати елементи методу FL LRIC, який визначає витрати з використанням сучасних функціональних еквівалентів мереж електрозв'язку;

для визначення витрат на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, які вже надаються, у сільській місцевості, а також в інших містах з низьким рівнем задоволення споживачів послугами звязку, використання методу LRIC має бути доповнено обмеженнями щодо певного нормативного рівня використання наявного обладнання, вартість якого відноситься до умовно-постійних витрат;

для урахування рівня використання обладнання, у процесі визначення довгострокових зростаючих витрат, з використанням сучасних функціональних еквівалентів мереж електрозв'язку, для кожного елемента мережі слід враховувати сукупний попит на нього з боку всіх послуг, що будуть надані за цей період.

З урахуванням цього, в процесі побудови моделей визначення витрат операторів звязку щодо надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг в Україні, доцільно розглянути такі випадки та відповідні їм моделі:

визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які вже надаються, у великих містах з відносно високим рівнем задоволення споживачів (переважно для визначення збитковості пільгових послуг);

визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг у великих містах з відносно високим рівнем задоволення споживачів, які повязані з розширенням мережі звязку загального користування;

визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг які вже надаються, у сільській місцевості, а також у інших містах з низьким рівнем задоволення споживачів послугами звязку;

визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які повязані з побудовою мережі звязку у сільській місцевості, де відсутні послуги звязку.

З урахуванням сформульованих вихідних науково-методичних передумов та положень нами побудовано систему моделей визначення витрат операторів на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які враховують можливі різні умови їх застосування. Нижче наведено модель визначення витрат щодо загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які повязані з розширенням мережі звязку загального користування.

Аналітичний вираз для визначення капітальних вкладень буде мати наступний вигляд:

К = q,

де i - номер виду (групи) сучасного функціонального еквіваленту мереж електрозв'язку (СФЕ) (абонентського пункту, обладнання, лінійних споруд тощо);

n - кількість видів СФЕ, що використовуються;

j - номер типу i-го СФЕ;

m- кількість типів СФЕ i-го виду (наприклад, кількість типів комутаційних станцій, типів кабелю тощо);

N - кількість СФЕ i-го виду j-го типу, яка має бути на мережі, що розглядається;

C - капітальні витрати на один СФЕ i-го виду j-го типу;

q - коефіцієнт, який характеризує частку капітальних витрат на СФЕ i-го виду j-го типу, що припадає на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, які повязані з розширенням мережі звязку загального користування. Він може коливатися від 0 до 1, в залежності від ступеня використання цього сучасного функціонального еквівалента мереж електрозв'язку для надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

Застосування коефіцієнта q дозволяє врахувати вимогу, у відповідності з якою, поряд із тим, що для деякого обладнання й споруд групового використання треба враховувати умовно-постійні витрати, витрати, наприклад, на каналізацію, які можуть не враховуватись. Запропонований нами коефіцієнт q дозволяє певною мірою модифікувати модель FL LRIC, що значно розширює сферу її застосування і може розглядатись як певний внесок у теорію та практику визначення витрат на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

У роботі розглянуто узагальнений підхід до побудови системи сучасних функціональних еквівалентів мереж електрозв'язку на прикладі елементів телекомунікаційної мережі сільських районів.

Виконані дослідження дозволили також визначити та сформулювати низку проблем, яка має стати предметом подальших досліджень з боку наукових та практичних працівників галузі.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні механізму економічної взаємодії операторів у сфері телекомунікацій. У процесі його вирішення автором розроблено вихідні науково-методичні передумови розробки моделей витрат операторів зв'язку на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, які враховують особливості умов надання та розвитку послуг в Україні, побудовано систему моделей витрат операторів зв'язку на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, розроблено метод визначення частки доходів від міжміських і міжнародних телефонних послуг, яка обумовлена винятковістю тарифів на ці послуги і має спрямовуватись на покриття збитків і подальший розвиток сільського телефонного зв'язку. Розроблені автором напрями та шляхи удосконалення механізму економічної взаємодії операторів зв'язку дають можливість суттєво підвищити рівень ефективності управлінських рішень та дозволяють підвищити ефективність функціонування телекомунікаційної сфери України.

Основні наукові результати автора, рекомендації з наукового і практичного їх використання полягають у наступному:

1. В ході дослідження здобувачем доведено, що в сучасних умовах галузь звязку є одним із самих динамічних секторів економіки України. Разом із тим, за високих темпів зростання та вражаючих відносних показниках українських телекомунікацій, за абсолютними цифрами вони значно поступаються не тільки розвиненим країнам, але й країнам - найближчим сусідам. При цьому, однією з основних проблем сфери телекомунікацій на сучасному етапі розвитку є необхідність вирішення суперечності між зростаючою потребою суспільства у продукті цієї сфери діяльності та обмеженими можливостями на її задоволення.

2. Виконаний автором аналіз показує, що одним із основних напрямів вирішення цих проблем є удосконалення господарського механізму управління телекомунікаційної сфери. При розв'язанні цієї задачі слід враховувати економічну природу звязку та специфічні риси, які випливають з його галузевих особливостей.

3. Виконані дослідження дозволили визначити низку існуючих проблем, подальше вирішення й практична реалізація яких покликані сприяти побудові ефективного економічного механізму управління в галузі звязку. Мова йде про створення механізму економічної взаємодії операторів зв'язку, який має адекватно відбивати економічну суть їх взаємодії у процесі надання послуг та створювати умови для справедливого економічного партнерства операторів у процесі такої взаємодії.

4. Цей механізм має: забезпечувати перерозподіл доходів між операторами звязку, з урахуванням конкретного внеску кожного оператора у формування цих доходів; створювати умови, які виключають дискримінаційні вимоги до нових операторів у процесі їх доступу до використання сполученого обладнання; мати відповідні важелі та стимули щодо залучення операторів звязку до процесів розвитку соціально-значимих, але, як правило, низько рентабельних або навіть збиткових послуг.

5. Виконані дисертантом дослідження дозволили визначити та обгрунтувати найбільш важливі напрями і шляхи удосконалення господарського механізму управління в галузі звязку. Автором запропоновано методи вирішення деяких з них.

6. У процесі вирішення практично всіх визначених проблем побудови та удосконалення економічного механізму управління в телекомунікаційній сфері однією з ключових та одночасно найбільш складних проблем є проблема визначення витрат операторів як на окремі послуги, так і окремі елементи цих послуг. Складність проблеми призвела до того, що сьогодні у сфері телекомунікацій різних країн світу використовується значна кількість підходів до визначення витрат операторів щодо надання послуг та методів, що реалізують ці підходи. При цьому, як відзначає більшість фахівців, задача розробки оптимальної методики не знайшла остаточного вирішення у жодній країні світу.

7. Автором сформульовано вихідні науково-методичні передумови та положення, створення методики обліку витрат операторів, щоб урахувати особливості умов надання та розвитку послуг в Україні.

8. В дисертаційній роботі, з урахуванням сформульованих вихідних науково-методичних передумов та положень, побудовано систему моделей визначення витрат операторів на надання телекомунікаційних послуг, які враховують можливі різні умови їх застосування. Надано пропозиції, які дозволяють певною мірою модифікувати найбільш поширену в країнах світу, для визначення витрат операторів звязку, модель FL LRIC, що дозволяє значно розширити сферу ефективного застосування цієї моделі.

9. Запропоноване автором застосування в побудованих моделях сучасних функціональних еквівалентів мереж електрозв'язку дозволяє усунути вплив витратного механізму в процесі використання даних щодо витрат операторів зв'язку, наприклад, для розподілу між ними доходів, або визначення розміру відшкодування збитків від надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

10. Запропоновано методи визначення тієї частини доходів від міжміських і міжнародних розмов, яка одержана внаслідок винятковості тарифів на послуги МТЗ, і яка не підлягає розподілу між операторами зв'язку та має спрямовуватись на покриття збитків від надання послуг зв'язку в сільській місцевості і розвиток сільського телефонного звязку.

11. В дисертації розглянуто можливі альтернативні шляхи вирішення проблеми забезпечення жителів України загальнодоступними телекомунікаційними послугами.

12. Виконані дослідження дозволили також визначити та сформулювати низку проблем, яка має стати предметом подальших досліджень з боку наукових та практичних працівників галузі.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гранатуров В. М., Орлова О.В. К вопросу взаимных расчетов между предприятиями, предоставляющими услуги междугородной и международной телефонной связи / В кн. “Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін”. - Ч. 1. - Одеса: ІРЕНТ, 1997. - С. 427-428 (Особистий внесок здобувача - аналіз загальних принципів взаєморозрахунків між операторами зв'язку - 0,1 д.а ).

2. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Орлова О.В. Науково-методичні передумови розробки моделей витрат операторів звязку на загальнодоступні послуги//Державне регулювання економічного розвитку. - Т. 4. Вип. 29. - Донецьк: ДЕУУ, 2003. - С.69-75 (Особистий внесок здобувача - визначення розміру збитків від надання загальнодоступних послуг - 0,2 д.а.).

3. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Орлова О.В. Моделювання витрат операторів при наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2004. - Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова. - 2005. - № 3. - С. 80-84 (Особистий внесок здобувача - аналіз визначення частини доходів, яка не підлягає розподілу між операторами звязку при наданні ЗТП - 0,2 д.а.).

4. Орлова О.В. Сучасні тенденції розвитку телекомунікацій та їх вплив на створення нових напрямків теорії управління // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. пр. - Вип. 21. - Одеса: ОНМУ. - 2005. - С. 176-187.

5. Орлова О.В. Проблеми удосконалення механізму регулювання економічної взаємодії операторів в сфері телекомунікацій // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Вип. 201. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - С. 109-119.

Інші видання

6. Гранатуров В.М., Орлова О.В. Актуальные направления совершенствования системы взаиморасчетов между предприятиями связи // Звязок. - 2000. - №1 (21). - С. 19-21 (Особистий внесок здобувача - аналіз системи взаєморозрахунків між підприємствами зв'язку - 0,15 д.а.).

7. Економіка підприємства зв'язку: Навчально-методичний посібник практичних занять / Н.Ю. Потапова-Сінько, О.А. Князєва, Г.А. Отливанська, О.В. Орлова. - Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2000. - 65 с. (Особистий внесок здобувача - розробка третього розділу “Трудовые ресурсы и их использование” - 0,8 д.а.)

8. Экономика предприятия связи: Учебно-методическое пособие к практическим занятиям для специальностей факультета менеджмента и экономики предприятия. - Ч. 1. / Н.Е. Потапова-Синько, Л.А. Захарченко, Е.А. Князева, Г.А. Отливанская, О.В. Орлова. - Одесса: ОНАС им. А.С.Попова, 2003. - 65 с. (Особистий внесок здобувача - розробка задач до практичних занять - 0,9 д.а.)

Матеріали і тези конференцій

9. Орлова О.В. Пути решения организации распределения доходов между предприятиями в отрасли связи // Труды Украинской академии экономической кибернетики (Южный научный центр). - Киев-Одесса: ИСЦ. - 1999. - Вып. 1. - Ч. 1. - С. 99-105.

10. Орлова О.В. Проблема совершенствования взаиморасчетов в отрасли связи // Труды III Международной научно-практической конференции “Системы и средства передачи и обработки информации”. - Одесса: ОАО “Нептун”, УГАС им. А.С. Попова. - 1999. - С. 79.

11. Орлова О.В. Организационно-экономические основы взаиморасчетов между операторами на рынке услуг // Труды IV Международной научно-практической конференции “Системы и средства передачи и обработки информации”. - Одесса: УГАС им. А.С. Попова. - 2000. - С. 98.

12. Орлова О.В. Порядок взаиморасчетов между операторами междугородной и международной связи // Труды V Международной научно-практической конференции “Системы и средства передачи и обработки информации”. - Одесса: УГАС им. А.С. Попова. - 2001. - С. 76-77.

13. Орлова О.В. Факторы, влияющие на систему взаиморасчетов за услуги электросвязи // Доклады 3-й международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых специалистов стран СНГ “Техника и технология связи” - Одесса: УГАС им. А.С. Попова. - 2001. - С. 556- 559.

14. Орлова О.В. Удосконалення економічного механізму управління галуззю звязку // Труды VI Международной научно-практической конференции “Системы и средства передачи и обработки информации”. - Одесса: УГАС им. А.С. Попова. - 2002. - С. 188.

15. Орлова О. В. Составляющие взаиморасчетов между предприятиями электросвязи // Доповіді, тези Всеукраїнського науково-практичного семінару “Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі звязку”. - Одеса: ОНАЗ ім. О.С.Попова. - 2003. - С. 82.

16. Орлова О.В. О механизме экономического взаимодействия операторов электросвязи // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Том 18. Економіка промисловості. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - С. 46-47.

...