Формування та ефективність використання оборотного капіталу торговельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Укоопспілка Львівська комерційна академія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.05 - Економіка торгівлі та послуг

Формування та ефективність використання оборотного капіталу торговельних підприємств

Сорока Ростислав Степанович

Львів 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів та кредиту Львівської комерційної академії Укоопспілки.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Загорський Володимир Степанович, Національна академія державної податкової служби України, в.о. ректора

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гринчуцький Валерій Іванович, Тернопільський державний економічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій

кандидат економічних наук, доцент Качмарик Ярослав Дмитрович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри економіки підприємства

Провідна установа: Донецький державний університет економіки і торгівлі імені М.І. Туган-Барановського , м. Донецьк

Захист дисертації відбудеться “27” жовтня 2005 р. о 14 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.840.01 у Львівській комерційній академії за адресою: 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської комерційної академії за адресою: м. Львів, вул. Т.-Барановського, 10.

Автореферат розісланий “24“ вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Блонська В.І.

1. Загальна характеристика роботи

оборотний капітал торгівельний кооперативний

Актуальність теми. Процес трансформації економіки України виявив низку проблем, пов'язаних з управлінням торговельними підприємствами. Однією з них є фінансове управління загалом і управління оборотним капіталом зокрема.

Перехід до ринкової економіки вносить суттєві зміни в процес кругообороту оборотного капіталу, а також в механізм управління ним. Нестача оборотного капіталу істотно позначається на ефективності діяльності торговельного підприємства і є однією з найгостріших економічних проблем розвитку української економіки на сучасному етапі. Разом з тим недостатня забезпеченість торговельних підприємств оборотним капіталом супроводжується низьким рівнем його використання. Тому ефективне використання оборотного капіталу, як чинника підвищення ефективності їх діяльності, набуває все більшого значення.

Питанням дослідження економічної сутності оборотного капіталу, процесам його формування та ефективного використання присвячено низку робіт вітчизняних і зарубіжних економістів: І. Бланка, Ю. Брігхема, Є. Бикова, Ван Хорна Дж. К., О. Єфімова, А. Золотарьова, С. Калабухової, В. Ковальова, Б. Коласса, Н. Лисиціана, Д. Молякова, Л. Павлової, О. Стоянової, А. Хоріна, В. Шокуна та інших учених.

Суттєве значення для дослідження обраної проблеми мають праці з проблематики функціонування та розвитку торгівлі таких відомих вчених як В.Апопія, Г.Башнянина, Б.Вейту, Я.Гончарука, В. Загорського, А.Мазаракі, В. Марцина, Р.Монкріфа, А.Садєкова.

Разом з тим вивчення опублікованих за досліджуваною проблемою робіт дозволило зробити висновок про те, що існує низка теоретичних і практичних питань функціонування оборотного капіталу торговельних підприємств, які ще не повною мірою вивчені, досліджені та узагальнені, особливо в умовах трансформаційної економіки. З огляду на зазначене вище і враховуючи актуальність і невирішеність названих питань, їх вагоме значення для підвищення ефективності діяльності торговельних підприємств виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методичних розробок з метою вдосконалення формування та підвищення ефективності використання оборотного капіталу торговельних підприємств в сучасних умовах, що обумовило вибір теми наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в порядку розробки науково-дослідних тем кафедри фінансів і кредиту Львівської комерційної академії: „Стратегія розвитку споживчої кооперації України на 2004-2015рр.” (Постанова правління Укоопспілки № 172 від 08.05.2003р.) і кафедральної теми „Методичні засади фінансового менеджменту в організаціях і підприємствах споживчої кооперації”. В межах науково-дослідних тем автором оновлені теоретичні засади управління окремими складовими елементами оборотного капіталу, обгрунтовані напрями державної підтримки торговельних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення формування та підвищення ефективності функціонування оборотного капіталу торговельних підприємств в умовах трансформаційної економічної системи.

Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішити наступні завдання:

уточнити визначення економічної сутності оборотного капіталу та провести його класифікацію;

визначити та класифікувати фактори, що впливають на забезпеченість і ефективність кругообороту оборотного капіталу;

сформувати комплексну систему показників оцінки ефективності використання оборотного капіталу;

проаналізувати тенденції зміни складу, структури оборотних активів і джерел їх формування в кооперативних торговельних підприємствах Львівської області та вплив ефективності функціонування оборотного капіталу на їх фінансовий стан;

провести дослідження механізмів нормування оборотного капіталу;

обґрунтувати основні напрями підвищення ефективності функціонування оборотного капіталу.

Об'єктом дослідження є процес формування та ефективного використання оборотного капіталу в торговельних підприємствах споживчої кооперації Львівської області.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми ефективного формування та використання оборотного капіталу кооперативних торговельних підприємств в умовах трансформації національної економіки.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною основою дисертації є положення економічної теорії, наукові розробки українських та зарубіжних економістів з проблем формування та ефективного використання оборотного капіталу, законодавчі та нормативні акти. У процесі проведення дослідження використовувалися методи: аналізу і синтезу, наукової абстракції та системного підходу (дозволили уточнити економічну суть оборотного капіталу, здійснити його класифікацію, визначити роль управління оборотним капіталом в загальній системі управління підприємством); економічного, системного і статистичного аналізу (використані для виявлення проблем функціонування оборотного капіталу); економіко-математичного моделювання (у процесі планування оборотного капіталу); логічного узагальнення (для формулювання висновків); статистичні методи (при поданні результатів дослідження); структурно-функціональний метод (при формуванні системи показників ефективності функціонування оборотного капіталу).

Інформаційною базою дослідження стали стали законодавчі та нормативні акти України з питань розвитку споживчої кооперації, офіційні матеріали Укоопспілки, річні звіти кооперативних торговельних підприємств Львівської області, дані первинного обліку та результати особистих спостережень автора.

Наукову новизну мають такі результати проведеного дослідження:

вперше:

для розрахунку планового сукупного нормативу оборотного капіталу кооперативних торговельних підприємств запропоновано використовувати кореляційні залежності рівня операційного фінансового результату від забезпеченості підприємств власним оборотним капіталом, який визначає передусім фінансову стійкість підприємств;

для стимулювання дострокової оплати шляхом надання знижок на договірну ціну нами запропонована методика визначення критичного розміру знижки, яку доцільно надати клієнтам з урахуванням впливу інфляції і зменшення фінансових затрат на підтримку джерел фінансування дебіторської заборгованості при скороченні строку її погашення;

удосконалено:

систему показників оцінки ефективності використання оборотного капіталу, яка забезпечує комплексний аналіз і дозволить посилити контроль за його використанням;

методику розрахунку наявності власного оборотного капіталу;

одержало подальший розвиток:

на основі вивчення еволюції економічної категорії “оборотний капітал” та на підставі узагальнення робіт вітчизняних та закордонних вчених уточнено сутність та зміст даної категорії;

класифікація оборотного капіталу за різними його видами;

дослідження факторів, що впливають на забезпеченість підприємств оборотним капіталом і ефективність його використання в умовах трансформації економіки України. Проведена їх класифікація дозволить підійти до управління оборотним капіталом з позицій системного підходу та обгрунтовувати управлінські засоби впливу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження розвивають як теоретичні, так і практичні засади проблеми удосконалення функціонування оборотного капіталу, дозволяють підвищити ефективність господарської діяльності торговельних підприємств. Одержані наукові результати використані в практиці діяльності підприємств торгівлі Львівської області: рекомендації щодо удосконалення управління різними видами оборотного капіталу впроваджені в практику роботи торговельних підприємств Львівського регіону (довідка Управління з питань координації сфери торгівлі та послуг Головного управління економіки Львівської ОДА, 06.12.04., №51-1/5-3187); методику оцінки ефективності функціонування оборотного капіталу торговельних підприємств впроваджено в діяльність торговельних підприємств Львівської ОСС (довідка про впровадження від 27.10.04 № 01/68); методику планування оборотного капіталу торговельних підприємств впроваджено в діяльність Городоцької РСС (довідка про впровадження від 5.06.04 №168).

Теоретичні узагальнення та методичні рекомендації автора використовуються в навчальному процесі Львівської комерційної академії під час викладання дисциплін „Фінанси”, „Фінанси підприємства”, „Фінансовий менеджмент”, „Фінансовий аналіз” (довідка про впровадження № 478/011.08 від 08.06.2005р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівської комерційної академії; на міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах” (Донецьк, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі” (Львів, 2004); III міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2004); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення” (Дніпропетровськ, 2004); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 12 самостійно підготовлених наукових роботах, 9 з яких є фаховими виданнями. Загальний обсяг авторських публікацій дорівнює 5,66 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 177 найменувань. Зміст роботи викладено на 195 сторінках комп'ютерного тексту та проілюстровано у 15 рисунках, 12 таблицях (з них 1 рисунок і 2 таблиці займають площу цілої сторінки). Робота містить 16 додатків, поданих на 36 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Оборотний капітал торговельного підприємства як об'єкт управління” розкривається економічна суть і теоретичні основи оборотного капіталу, визначено місце і його роль в ринковій економіці, досліджується склад оборотного капіталу і його класифікація.

В економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення економічної сутності оборотного капіталу, що помітно ускладнює подальший розвиток не лише теоретичних засад, а й практики формування та використання оборотного капіталу. Критичний аналіз розглянутих визначень оборотного капіталу дозволив констатувати, що найчастіше його трактують як активи, які є грошовими коштами або можуть бути перетвореними в них протягом року або одного виробничого циклу (домінант активу), або як фінансові ресурси підприємства, необхідні для формування й забезпечення кругообороту виробничих оборотних фондів і фондів обігу (домінант пасиву). Відсутність єдиної думки щодо суті оборотного капіталу зумовлена, головним чином, неоднозначністю визначення поняття „капітал”, одним із різновидів якого є оборотний капітал. Синтез проаналізованих в історичному, часовому і просторовому аспектах понять капіталу дозволив підійти до визначення оборотного капіталу як двоїстого фактора.

На думку автора, під оборотним капіталом необхідно розуміти фінансові ресурси торговельних підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Тобто оборотний капітал виступає як єдина сукупна маса вартості, яка включає в себе як оборотні активи, так і оборотні інвестиції (кошти).

Оборотний капітал є об'ємною економічною категорією, різноманітний за своїм складом, структурою і призначенням, володіє унікальною особливістю одночасно існувати в різних видах, тому з метою прийняття управлінських рішень, адекватних умовам трансформаційної економіки, необхідно розробити нову його класифікацію, яка забезпечить більш ефективне його використання. Результатом теоретичного аналізу суті оборотного капіталу є запропонована в роботі класифікація оборотного капіталу за ознаками, що забезпечують єдність співіснування різних його видів в процесі кругообороту (табл.1).

Ключовим фактором економічної системи, що справляє першорядний вплив на рівень та якість фінансової діяльності торговельних підприємств, виступає створення адаптованого до ринкових умов механізму управління оборотним капіталом. У більшості літературних джерел відсутнє чітке визначення поняття „управління оборотним капіталом”, тому автор вважає, що управління оборотним капіталом полягає у впливі на обсяг і структуру оборотного капіталу, а також джерела його формування з метою підвищення ефективності використання.

Обгрунтовано необхідність та засади формування механізму управління оборотним капіталом підприємства в умовах трансформації економіки України. При цьому необхідно врахувати, що перехід до ринкової економіки пов'язаний із суттєвими змінами у сфері управління оборотним капіталом підприємства: об'єктом управління поряд із товарно-матеріальними цінностями стає і найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. З розвитком фінансового ринку та подальшою стабілізацією економіки виникає можливість раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, а саме: вкладення їх у прибуткові інструменти фінансового ринку.

Таблиця 1 Класифікація оборотного капіталу торговельного підприємства

Класифікаційні ознаки	Види оборотного капіталу
Джерела фінансування	Власний оборотний капітал Позиковий оборотний капітал
Склад елементів, в які інвестується оборотний капітал	Товарно-матеріальні активи та витрати Розрахунки з дебіторами Грошові кошти та їх еквіваленти
Форма функціонування	Монетарна форма Немонетарна форма
Функціональна роль в процесі торговельної діяльності	Фонди обігу Оборотні фонди
Функціональні форми стадій кругообороту капіталу	Грошова функціональна форма оборотного капіталу Товарна функціональна форма оборотного капіталу
Особливості планування та принципи організації	Нормований оборотний капітал Ненормований оборотний капітал
Період функціонування оборотного каіпталу	Постійна частина оборотного капіталу Змінна частина оборотного капіталу
Спосіб принесення доходу	Оборотний капітал, який приносить прямий дохід у формі процентів і дивідендів Оборотний капітал, який приносить опосередкований дохід
Характер участі в операційному процесі	Оборотний капітал, який обслуговує фінансовий цикл Оборотний капітал, який обслуговує торговельно-комерційний цикл
Захищеність від інфляції	Оборотний капітал, який піддається інфляційним втратам Оборотний капітал, який не піддається інфляційним втратам
Ступінь ліквідності	Найбільш ліквідні активи Швидко реалізовувані активи Повільно реалізовувані активи
Ризик вкладення капіталу	Оборотний капітал, інвестований в активи із мінімальним ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із малим ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із середнім ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із високим ризиком вкладення
Місце використання	Оборотний капітал, який використовується у внутрішньому обороті підприємства Оборотний капітал, який використовується за межами підприємства

Основною метою управління оборотним капіталом є пошук компромісу між прагненням максимізувати прибуток на вкладений капітал та забезпечити стійку і достатню платоспроможність підприємства. Двоїстий характер оборотного капіталу передбачає, що оборотні активи нерозривно пов'язані із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують їх формування, а, відповідно політика управління оборотним капіталом підприємства має охоплювати процеси не лише визначення обсягу і рівня кожного виду активів, але і формування структури джерел їх фінансування. При розробці політики управління оборотним капіталом необхідно враховувати його характерні ознаки такі, як двоїстий характер функціонування, забезпечення безперервності діяльності, планомірність утворення і використання, авансування, строго цільове призначення, соціальна роль.

Раціональне і ефективне використання оборотного капіталу вимагає врахування суперечності всіх факторів та можливої їх дії, які впливають на функціонування оборотного капіталу, що є, по суті, стрижневим елементом управління ним будь-якого торговельного підприємства. На забезпеченість та ефективність функціонування оборотного капіталу здійснюють вплив безліч факторів, при цьому найбільш негативний вплив здійснюють ті фактори, які з'явилися у зв'язку із трансформацією економіки України (інфляція, криза неплатежів, неефективна система податкових платежів, недосконалість механізмів поповнення оборотного капіталу). Проведена їх класифікація дозволить підійти до управління оборотним капіталом з позицій системного підходу та обгрунтовувати управлінські засоби впливу.

У другому розділі „Аналіз функціонування оборотного капіталу і практики управління ним” на основі діагностики фінансово-економічного стану підприємств торговельної галузі згідно з розробленими методичними підходами до оцінки ефективності функціонування оборотного капіталу досліджуються процеси формування і використання оборотного капіталу кооперативних торговельних підприємств в умовах трансформації економіки України.

Критичне дослідження методик фінансового аналізу оборотного капіталу показало, що основними показниками ефективності його використання є оборотність та рентабельність. Проте трансформація економіки України висуває необхідність вдосконалення методики аналізу за обов'язкового використання коефіцієнтів, які б відображали взаємозв'язок між фінансовим станом торговельних підприємств та рівнем управління оборотним капіталом. Відсутність єдиного погляду щодо складу і якісного змісту цих показників значно ускладнює об'єктивність аналітичних оцінок.

На основі аналізу методик визначення ефективності використання оборотного капіталу автором були відібрані показники, які відображають різні сторони його функціонування і найбільш повно відповідають поставленим завданням дослідження. Ці показники являють собою не випадковий набір, а систему, оскільки вони кількісно взаємопов'язані між собою і характеризують ту частину результату, яка отримана (або, навпаки, втрачена) внаслідок більш (або менш) ефективного функціонування оборотного капіталу протягом певного періоду та відображають взаємозв'язок і взаємозалежність, яка існує між джерелами оборотного капіталу і напрямами його використання, між фінансовим станом торговельних підприємств та рівнем управління оборотним капіталом, спрощують об'єктивність аналітичних оцінок, а тим самим і прийняття управлінських рішень.

Виявлено, що в умовах інфляції індексація основних фондів, що нерегулярно здійснювалась урядом, значно деформували структуру капіталу - спостерігається зменшення частки оборотного капіталу у структурі капіталу торговельних підприємств. Доцільно на державному рівні індексувати вартість оборотного капіталу з допомогою впровадження в усіх секторах економіки відповідних індексів, що дозволить об'єктивно підходити до обліку та аналізу оборотного капіталу.

Результати проведеної оцінки фінансово-господарської діяльності торговельних підприємств Львівської ОСС дозволили констатувати, що трансформаційні умови української економіки зумовили певну деформацію структури оборотного капіталу. Існує стійка тенденція до зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості, збільшення запасів товарів, власного оборотного капіталу і зменшення питомої ваги банківських кредитів (рис.1, 2).



Рис. 1 Динаміка елементів, у які інвестується оборотний капітал торговельних підприємств Львівської ОСС за 2000-2004рр.

Рис. 2 Динаміка джерел формування оборотного капіталу торговельних підприємств Львівської ОСС за 2000-2004рр.

Динаміка структури оборотного капіталу свідчить, що одним із напрямів підвищення ефективності його використання є оптимізація його розподілу між монетарною і немонетарною формами оборотних активів - необхідність скорочення до мінімуму всіх видів заборгованості пов'язана з інфляційними процесами, завдяки яким за систематичного зростання цін майно також дорожчає, а борги залишаються у попередній номінальній сумі. За останні роки в торговельних підприємствах намітилася чітка тенденція збільшення питомої ваги оборотного капіталу, інвестованого в немонетарну та скорочення в монетарну форму, яка піддається інфляційним втратам. Станом на 1.01.2004 р. загалом по ОСС частка матеріальних оборотних активів становить 75,5% і збільшилася на 20,6 відсоткових пункта, або в 1,4 раза порівняно з 1999 роком. Наявність значної частки оборотного капіталу, який піддається інфляційним втратам (близько 25%) вимагає від торговельних підприємств розроблення жорсткіших кредитних умов щодо покупців, пошуку ефективних інструментів для вкладення вільних грошових коштів тощо.

Структура оборотного капіталу торговельних підприємств не несе в собі значного ризику для забезпечення безперервності торговельно-комерційного процесу, що зумовлено високою якістю активів, які є в обороті (приблизно 90% оборотного капіталу інвестовано в активи з мінімальним і малим ризиком вкладення). Аналіз оборотних активів за ступенем їх ліквідності показує, що збільшується питома вага грошових коштів та швидко реалізовуваних активів, наявність тенденції до зниження частки повільно реалізовуваних активів по всіх торговельних підприємствах, що свідчить про ефективну маркетингову політику, посилення контролю за розрахунковою дисципліною контрагентів та підвищення якості управлінської праці. Зменшення питомої ваги повільно реалізовуваних активів загалом по ОСС з 13,4% у 2000 році до 7,3% у 2004 році дозволило залучити в оборот значні обсяги капіталу іммобілізованого в попередні роки. Наявність у складі оборотного капіталу торговельних підприємств активів, реалізація яких є малоймовірною (близько 10 і більше відсотків) вимагає розроблення спеціальних заходів стосовно їх реалізації, що дозволить зменшити їх питому вагу в загальному обсязі оборотних активів і підвищити їх якість та зменшити ризик вкладення капіталу.

Ефективне управління складом та структурою оборотних активів є важливим чинником раціонального використання оборотного капіталу торговельних підприємств. Математично доведено, що для збільшення рівня операційного прибутку у % до товарообороту торговельним підприємствам Львівської ОСС необхідно збільшити частку товарних запасів і зменшити питому вагу дебіторської заборгованості та грошових коштів.

Трансформація економіки України визначає очевидність залежності результатів функціонування підприємств від ефективності управління процесом формування і використання їх фінансових ресурсів. У цьому зв'язку дослідженням сутності процесу управління джерелами формування оборотного капіталу, як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємства, було надано особливого значення.

Критичний аналіз літературних джерел показав, що у сучасній економічній літературі відсутні єдині методологічні підходи до розрахунку різних видів оборотного капіталу. Автором узагальнено існуючі моделі розрахунку і удосконалено методику розрахунку наявності власного оборотного капіталу підприємства Балансу (форма №1):

ВОК = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270) -Поточні зобов'язання (ряд.620) - Доходи майбутніх періодів(ряд.630) ].

Сучасна українська система фінансових джерел кооперативних торговельних підприємств відзначається специфічністю внаслідок низки взаємопов'язаних причин: наслідування традиційних методів формування ресурсів підприємств; інфляційних процесів і загального кризового стану економіки; нерозвинутості правового забезпечення і інфраструктури ринку капіталів. Так, підприємства змушені обходитися без довгострокових джерел позичених ресурсів. Замість стійкого покриття власним капіталом і короткостроковими позиченими джерелами стала переважати тимчасово залучена в оборот і утримувана в ньому кредиторська заборгованість, що позначилося на фінансовій стійкості підприємств.

Проблеми управління використанням власного оборотного капіталу цих підприємств можна назвати відносно простими: за великої частки власного капіталу у валюті балансу спостерігається недостатній рівень мобільності і рентабельності власного капіталу.

У переважній більшості досліджених підприємств торгівлі відзначений високий ступінь залежності від зовнішнього фінансування поточної діяльності (загалом по Львівській ОСС питома вага позикового капіталу в загальній його сумі станом на 1.01.2004р. становить 68,2%, а в 4 районах оборотні активи повністю сформовані за рахунок зовнішніх джерел), що є наслідком нераціональної структури капіталу. Основною проблемою використання позикового капіталу торговельними підприємствами є недотримання принципів економічної доцільності його залучення (ефект фінансового лівериджу має негативне значення). На основі результатів проведеного дослідження математично доведено, що в сучасних умовах поповнювати оборотний капітал підприємств за рахунок банківських кредитів недоцільно. Безперечно, це створює критичну обмеженість функціональних можливостей маневрування оборотним капіталом.

Як відомо, за відсутності доступу до кредитних ресурсів зростає навантаження на інші фінансові джерела поповнення оборотного капіталу. Замість своєчасного виконання своїх зобов'язань торговельні підприємства змушені авансувати в кругооборот кредиторську заборгованість. Тоді, коли підприємства перебувають в замкнутому колі неплатежів, одним з основних джерел формування їх оборотного капіталу виступає не прибуток у складі виторгу від реалізації і не короткострокові кредити банків, а кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість породжується нестачею власного оборотного капіталу, а її розмір і тривалість залучення залежать від конкретних умов організації та використання оборотного капіталу, особливо - від розміру та тривалості дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість. На початок 2004 року кредиторська заборгованість торговельних підприємств Львіської ОСС становила 9184,7 тис.грн., перевищуючи дебіторську заборгованість у 4 рази. Таке „перекачування” капіталу у підсумку утворює ланцюг неплатежів, погіршує фінансовий стан підприємств та уповільнює кругооборот капіталу.

Мінімальні розміри прибутку, а подекуди і його відсутність породжують нестачу власного оборотного капіталу, змінюють структуру оборотного капіталу, що знижує ефективність торговельної діяльності, а також не дозволяє розраховувати на високий прибуток.

Аналіз структури джерел формування оборотного капіталу дає можливість зробити висновок, що саме великі неплатежі особливо деформують існуючу структуру фінансових джерел покриття оборотного капіталу, що здійснює негативний вплив на економіку загалом. Тобто, трансформаційні умови української економіки зумовили „двогорбу” структуру оборотних активів - поряд із домінуванням товарних запасів значні кошти в сучасних умовах відволікаються в прострочену дебіторську заборгованість, фінансовим джерелом покриття якої стала кредиторська заборгованість в різноманітних її видах.

Нераціональність джерел формування оборотного капіталу прямо впливає на фінансовий стан підприємств - дослідженням встановлено, що зниження забезпеченості власним оборотним капіталом змушує підприємства збільшувати кредиторську заборгованість, платежі по процентах, що впливає на погіршення платоспроможності підприємств. Покращення ліквідності оборотних активів призвело до підвищення показників ліквідності більшості торговельних підприємств, але більшість із них, як і раніше, є нижчі від нормативних значень. Проведений аналіз управління ризиком поточної неплатоспроможності на кооперативних підприємствах торгівлі свідчить про високий рівень ефективності цього напряму ризик-менеджменту. Основною проблемою досліджених торговельних підприємств є низька частка грошових коштів в оборотних активах, що не дає змогу забезпечити своєчасність розрахунків за терміновими зобов'язаннями. Більше половини досліджуваних підприємств торгівлі забезпечують довгострокову платоспроможність і не схильні ризикувати стійкістю заради короткострокової вигоди.

Результати проведеного дослідження підтверджують високий ступінь впливу розміру й структури оборотного капіталу, а також джерел його формування на фінансовий стан підприємства. Не менш тісний зв'язок існує між станом, ефективністю використання оборотного капіталу й результатами діяльності підприємства, ефективністю його функціонування.

Проведений аналіз підтвердив, що одним з головних чинників рентабельності підприємства є швидкість обороту оборотного капіталу. Наявність стійкої тенденції до прискорення оборотності оборотного капіталу у більшості торговельних підприємств протягом всього досліджуваного періоду дозволило вивільнити з обороту значні грошові ресурси, позитивно вплинуло на зменшення рівня витрат обертання і підвищення прибутку, що сприяло поліпшенню фінансового стану та зміцненню платоспроможності підприємств. Незважаючи на це, встановлено, що основним фактором зростання обсягу товарообороту є зміна екстенсивного фактора - зміна розміру оборотного капіталу, що вимагає подальшого вдосконалення роботи стосовно прискорення оборотності оборотного капіталу.

Проаналізовано вплив рівня ефективності використання оборотного капіталу на економічну рентабельність функціонування кооперативних торговельних підприємств, їх фінансову стійкість і платоспроможність. Вивчено фактори впливу на параметри елементів структури оборотного капіталу.

Встановлено, що визначальним фактором формування оборотності складових елементів оборотного капіталу є обсяги їх середніх залишків - при цьому прискорення оборотності складових елементів оборотного капіталу за рахунок зростання одноденного обороту було нівельоване зростанням середньорічних залишків, що свідчить про випереджальне зростання обсягів залишків складових елементів оборотного капіталу над обсягом товарообороту.

Дедалі більше підприємств стають рентабельними, підвищують обсяги роздрібного товарообороту, що є наслідком поліпшення ефективності використання оборотного капіталу.

У третьому розділі „Основні напрями удосконалення управління оборотним капіталом торговельних підприємств” обгрунтовано пропозиції і розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління оборотним капіталом кооперативних торговельних підприємств.

Важливим напрямом удосконалення функціонування оборотного капіталу та підвищення ефективності управління ним в умовах трансформації економіки України є комплекс заходів, пов'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування оборотного капіталу.

Автор вважає за доцільне відмовитися від поелементного методу розрахунку і перейти до планування загального обсягу оборотного капіталу на основі визначення сукупного його нормативу, що дозволить не тільки спростити розрахунки, але й надасть можливість пов'язати процес нормування запасів з процесами їх використання, а також врахувати специфіку їх індивідуального обороту, економічну ситуацію, забезпечивши тим самим одержання більш достовірних показників.

Для розрахунку планового сукупного нормативу оборотного капіталу кооперативних торговельних підприємств доцільно використовувати кореляційні залежності рівня операційного фінансового результату від забезпеченості підприємств власним оборотним капіталом і пропонуємо новий підхід до оцінки діяльності торговельного підприємства з урахуванням показника наявності власного оборотного капіталу у % до товарообороту, який визначає передусім фінансову стійкість підприємства.

На прикладі кооперативних торговельних підприємств Львівської ОСС розраховані рівняння регресії, які рекомендовано використовувати як кількісний критерій оцінки тенденційних змін, визначення необхідного обсягу власного оборотного капіталу.

Так, наприклад, щоб забезпечити виконання планового обсягу товарообороту для торговельних підприємств системи Городоцької РСС на 2004 рік показник наявності власного оборотного капіталу у % до товарообороту повинен знаходитися в межах від 8,5% до 10,49%. Використовуючи рівняння кореляційних зв'язків, ми визначили необхідні показники - оптимальний обсяг власного оборотного капіталу на 2004 рік повинен був становити 405 тис. грн., а відповідно власний оборотний капітал необхідно було поповнити на 198 тис. грн. Практична цінність запропонованої методики підтвердилася на практиці (довідка про впровадження від 5.06.2004р. №168). Застосування цієї методики планування може бути ефективним тільки під час обробки інформації і проведення розрахунків за допомогою ПЕОМ.

При інвестуванні оборотного капіталу в товарні запаси визначено основні проблеми, які необхідно при цьому враховувати. Для більш ефективного визначення необхідних обсягів товарних запасів торговельним підприємствам доцільно взяти на озброєння досвід іноземних фірм, що полягає у складанні моделі найекономнішого обсягу замовлення, створенні комп'ютеризованої системи управління запасами, застосуванні системи „саме вчасно”, що є порівняно новим підходом до управління товарними запасами. Використання методики оцінки товарів LIFO дозволяє отримати реальну оцінку їх стану в умовах інфляції. Покращення організації торговельно-комерційної роботи, що включає створення маркетингових відділів; вивчення споживчого попиту; планування оптимальних поставок товарів; впровадження прогресивних форм і методів продажу; розроблення заходів стосовно прискорення залучення в оборот понаднормативних запасів, забезпечує вивільнення частини фінансових ресурсів, а також зниження розміру втрат товарно-матеріальних цінностей в процесі їх зберігання.

Трансформаційні умови української економіки зумовлюють необхідність приділення значної уваги підтриманню постійної платоспроможності. Виокремлення грошових засобів в самостійний об'єкт управління оборотним капіталом з відповідним методичним, структурним і кадровим забезпеченням дозволить поєднати вимогу забезпечення постійної платоспроможності і ефективного їх використання в процесі зберігання. Важливою передумовою ефективного управління грошовими засобами повинна стати тісна співпраця між підприємством і банківською установою, що його обслуговує.

Оптимізація обсягу дебіторської заборгованості визначається насамперед продуманістю і ефективністю адміністрування кредитної політики.

Сформовано принципову схему управління дебіторською заборгованістю. При цьому дебіторська заборгованість розглядається як безпроцентна позика, як іммобілізація, тобто вилучення власного оборотного капіталу із господарського обороту підприємства. Тому запропоновано управління дебіторською заборгованістю проводити за такими напрямами: визначення умов товарного кредиту, формування системи кредитних умов та стандартів кредитоспроможності, визначення процедур інкасації дебіторської заборгованості та форм її рефінансування. Для стимулювання дострокової оплати шляхом надання знижок на договірну ціну запропонована методика визначення критичного розміру знижки, яку доцільно запропонувати клієнтам з урахуванням впливу інфляції і зменшення фінансових затрат на підтримку джерел фінансування дебіторської заборгованості при скороченні строку її погашення. В основу визначення допустимого рівня знижки, яку можна запропонувати клієнтам, покладено підходи, які ґрунтуються на врахуванні динаміки падіння купівельної спроможності грошової одиниці.

При наданні критичної величини відносної знижки продавець отримує позитивний ефект тільки за рахунок скорочення строків оплати, а в грошовому вираженні позитивний ефект дорівнює нулю. Щоб отримати позитивний ефект в грошовому вираженні, необхідно, щоб величина відносної знижки, яка надається була меншою критичної.

Для зручності використання розглянутої методики з практичною метою ми розрахували значення коефіцієнта падіння купівельної спроможності гривні залежно від різних значень темпів інфляції і тривалості періоду.

Приділення більшої уваги кризі неплатежів та використання таких інструментів щодо її подолання, як зміцнення фінансової дисципліни; покращення претензійної роботи; ширше використання в господарському обороті векселів; вдосконалення розрахунків з постачальниками і покупцями; реструктуризація заборгованості; обмін боргових зобов'язань на цінні папери; використання системи знижок та сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості позбавляє підприємста від проблеми дефіциту власного оборотного капіталу.

Враховуючи те, що співвідношення „власний капітал-залучені ресурси” впливає як на ефективність господарської діяльності загалом, так і на рівень прибутковості капіталу зокрема, ми вважаємо за необхідне застосування оптимізаційного підходу до структуризації джерел формування оборотного капіталу, що сприяє досягненню вагомого ефекту в управлінні фінансовим станом підприємства (з погляду максимізації основного показника ефективності - прибутку). При визначенні оптимальної структури капіталу необхідно використовувати механізм фінансового лівериджу.

Розробка ефективного механізму поповнення оборотного капіталу є передумовою успішного господарювання підприємств, що, відповідно, вимагає: звільнення від оподаткування частини прибутку, що спрямовується на поповнення оборотного капіталу; вдосконалення системи оподаткування; прискорення оборотності оборотного капіталу; своєчасне проведення індексації; застосування переоцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з існуючими нормативними документами; підвищення ефективності використання оборотного капіталу є важливою умовою поліпшення фінансового стану торговельних підприємств.

Незважаючи на зростання питомої ваги власних фінансових ресурсів в загальній їх вартості, актуальною для кооперативних підприємств залишається проблема збільшення власного капіталу в обороті. При цьому допомогу необхідно шукати у пайовиків - переглянути розмір обов'язкового пайового внеску, виходячи з додаткової потреби у власному капіталі; отримати згоду пайовиків на зарахування у статутний капітал коштів, які мають бути спрямовані на виплату дивідендів; налагодити контроль за цільовим використанням додатково внесених пайовиками коштів.

Проведені дослідження показали необхідність державного регулювання процесу формування джерел поповнення оборотного капіталу. Аргументовано, що однією з форм державного регулювання може стати надання тимчасової фінансової допомоги з боку держави щодо зменшення податкових ставок та відкриття пільгових кредитних ліній з тим, щоб забезпечити беззбитковість операційної діяльності.

Проведений аналіз нормативно-правових актів, які регулюють механізм поповнення оборотного капіталу, а також враховуючи результати дослідження впливу податкової політики на рівень забезпеченості підприємств оборотним капіталом, дозволив напрацювати пропозиції щодо підвищення ефективності кругообороту оборотного капіталу. Зокрема, необхідно внести зміни у чинне законодавство - звільнити від оподаткування частину прибутку, що спрямовується на поповнення оборотного капіталу; відмовитися від включення у витрати деяких податків, а нараховувати і сплачувати їх безпосередньо з прибутку; максимально можливо наблизити строки сплати податкових платежів до моменту отримання доходів.

Проведені дослідження проблем управління оборотним капіталом та аналіз пропозицій щодо підвищення ефективності його функціонування з відповідною адаптацією до існуючих економічних умов дозволили розробити рекомендовану методику організації управління оборотним капіталом торговельного підприємства, використання якої, на наш погляд, дозволить суттєво удосконалити механізм фінансового планування та надасть можливість підвищити ефективність використання оборотного капіталу торговельних підприємств.

Висновки

Дослідження проблеми функціонування оборотного капіталу, вивчення статистичних матеріалів і узагальнення отриманих результатів дало змогу ґрунтовно підійти до пошуку шляхів підвищення ефективності його використання та дозволило зробити такі висновки:

1. Вивчення вітчизняної та зарубіжної економічної літератури з цього питання показує, що оборотний капітал є однією із найбільш неоднозначних категорій економіки і свідчать про відсутність єдиного трактування його суті. Визначення економічної суті оборотного капіталу як єдиної сукупної маси вартості, яка включає в себе як оборотні активи, так і оборотні інвестиції, що свідчить про двоїстий характер його функціонування, забезпечує можливість об'єктивного аналізу його кругообороту.

2. Запропонована багатовекторна система класифікації оборотного капіталу дозволить обґрунтованіше приймати управлінські рішення.

3. Теоретичний аналіз факторів, що впливають на забезпеченість підприємств оборотним капіталом, дозволив констатувати, що найбільш негативний вплив здійснюють ті фактори, які з'явилися у зв'язку із трансформацією економіки України (інфляція, криза неплатежів, неефективна система податкових платежів, недосконалість механізмів поповнення оборотного капіталу). При цьому, врахування можливості дії всіх факторів є, по суті, стрижневим елементом управління оборотним капіталом торговельних підприємств.

4. Управління оборотним капіталом полягає в обґрунтуванні управлінських рішень не лише стосовно визначення обсягу кожного виду поточних активів, але також і у тому, як ці активи будуть фінансуватися. Ефективне використання оборотного капіталу як важеля зміцнення фінансової стійкості торговельних підприємств ґрунтується на оптимальному поєднанні таких суперечливих цілей його функціонування: максимізації рентабельності при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства.

5. Запропонована комплексна система показників функціонування оборотного капіталу дозволяє проводити об'єктивний аналіз його кругообороту; вдосконалювати аналітичний інструментарій; досліджувати вплив на фінансовий стан одночасно і структури оборотних активів, і джерел їх формування; посилити контроль за його використанням; спростити прийняття управлінських рішень.

6. Аналіз оборотного капіталу і фінансового стану кооперативних торговельних підприємств показав: збільшення розміру оборотного капіталу позитивно відображається на ліквідності балансу, підвищення фінансової незалежності підприємств сприяло зниженню дефіциту власного оборотного капіталу; покращення забезпеченості робочим капіталом і показників, які свідчать про характер його формування і використання; структура оборотних активів та джерел їх формування суттєво впливає на фінансовий стан та ефективність господарської діяльності підприємств.

7. Структура оборотних інвестицій в умовах трансформаційної економіки не є оптимальною, що зумовлює проблеми із фінансовою стійкістю: низька частка власного оборотного капіталу зумовлює використання як основного джерела кредиторської заборгованості, яка виштовхує з фінансового обороту банківські кредити через нижчу свою вартість і заміщує власний оборотний капітал.

...