Формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СИВА Тетяна Василівна

УДК 339.137.2:330.342.22 (477)

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент

МАЙОВЕЦЬ Євген Йосифович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

БРИК Михайло Васильович,

Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри історії України та економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент

РІБУН Любомир Володимирович,

Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа:

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії.

Захист відбудеться 23 червня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 20 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

економічний конкурентні відносини реклама

Актуальність теми. Конкурентні відносини у вітчизняній економіці - життєво необхідний чинник динамічного поступу суспільства. Вони формують економічну свободу, вимагають переоцінки і перебудови способів ведення бізнесу, посилюють та активізують приватну ініціативу, стимулюють розвиток виробництва й ефективне використання обмежених ресурсів, сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки та досягненню високих темпів економічного зростання. З поглибленням ринкових перетворень проблеми формування конкурентних відносин стають першочерговими, набувають особливої гостроти й потребують ретельного вивчення і пояснення у спектрі сучасних економічних процесів.

Великий інтерес для економічної науки і підприємницької практики нині представляє нецінова конкуренція, зокрема, комерційна реклама як важливий її інструмент у боротьбі за споживача і витіснення конкурента. Комерційна реклама здатна активно впливати на становлення та розвиток конкуренції в економіці країни. Усе це стало причиною поглибленого наукового дослідження проблеми формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Важливі теоретичні узагальнення щодо розвитку конкуренції зробили у своїх працях такі класики економічної науки, як: А. Сміт, Дж.С. Мілль, І. Вернадський, М. Бунге, А. Маршалл, М. Туган-Барановський, В. Тимошенко, Е. Чемберлін, Дж. Робінсон та ін., відомі зарубіжні вчені: Г. Азоєв, І. Кірцнер, М. Портер, Д. Росс, П. Семюелсон, Р. Фатхудінов, О. Феофанов, В. Шемятенков, Ф. Шерер та ін.

Різні аспекти розвитку конкуренції досліджують сучасні українські учені Г. Андрощук, В. Базилевич, З. Борисенко, О. Безух, І. Дахно, В. Лагутін, О. Мельниченко, Г. Пастернак-Таранущенко, Н. Саніахметова, Л. Семенова, І. Сіваченко, Г. Шнирков та ін. Становлення та розвиток конкуренції в перехідній економіці проаналізовано у низці дисертаційних робіт, зокрема в працях О.Гайворонського, Н. Заровної, Ю. Ковальської, Б. Короля та ін.

Однак ще досі немає жодної спеціальної монографічної праці з цього питання та чимало теоретичних і практичних аспектів даної проблеми не з'ясовано. Передусім це стосується сутності конкурентного середовища, розроблення основних наукових напрямів дослідження теорії конкуренції, класифікаційних ознак та функцій конкуренції в сучасній економіці. Актуальним є й визначення особливостей розвитку економічної конкуренції, а також економіко-правових засад її регулювання в Україні. Досі не розроблено чітких критеріїв недобросовісної реклами, не з'ясовано умови, за яких порівняльна реклама забороняється. Ще недостатньо проаналізовано ті засоби реклами, які можуть ефективно використовуватися малим і середнім бізнесом у конкурентній боротьбі на ринках товарів і послуг. Дослідження цих питань сприятиме формуванню рекомендацій щодо посилення розвитку конкурентних відносин у період ринкової трансформації економіки країни.

Усе це зумовило вибір теми дисертації, її мету, структуру та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації про формування та розвиток конкурентних відносин в економіці країни безпосередньо пов'язана з тематикою загальнотеоретичних досліджень проблем підприємництва, які розробляються на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у межах реалізації прикладної теми „Управління економічною безпекою банківських і страхових підприємницьких структур в Україні” - шифр ОБ-30ф.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практично-методичних положень та рекомендацій щодо активізації формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Відповідно до поставленої мети визначено конкретні завдання дослідження:

Ш з'ясувати сутність і функції економічної конкуренції;

Ш виділити класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції у трансформаційному періоді;

Ш здійснити комплексний аналіз поглядів економістів на проблеми конкуренції й визначити основні напрями її дослідження з позиції історичної ретроспективи;

Ш дослідити специфіку економічного суперництва в директивно-плановій економіці;

Ш з'ясувати особливості розвитку економічної конкуренції в Україні;

Ш дослідити інституційне середовище рекламної діяльності вітчизняних конкурентних підприємств;

Ш проаналізувати економіко-правові засади регулювання економічної конкуренції в Україні та виявити їх можливі недоліки;

Ш розкрити перспективні шляхи розвитку та регулювання конкуренції в Україні в контексті вітчизняного та світового досвіду.

Об'єктом дослідження є економічні процеси формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Предметом дослідження є закономірності та особливості розвитку конкуренції у вітчизняній економіці.

Інформаційну основу дослідження становлять праці представників різних економічних шкіл, законодавчі та нормативно-правові акти України і зарубіжних країн; матеріали Державного комітету статистики України; річні звіти, матеріали семінарів Антимонопольного комітету України; монографії, періодичні видання.

Мета, завдання і особливості роботи з інформаційною базою визначили основні методи дослідження - методи наукової абстракції та групування (застосовані при виділенні класифікаційних ознак конкуренції), історичний метод (використаний при аналізі теоретичних поглядів на конкуренцію), методи аналізу та синтезу (при вивченні світового досвіду розвитку конкурентних відносин), методи індукції й дедукції (при вивченні особливостей розвитку економічної конкуренції в Україні), метод порівняння (застосований при розгляді структури порушень конкурентного законодавства), математичні методи (при оцінці стану конкуренції за допомогою розрахунку показників), моделі (графічно представлено криву попиту рекламодавця відповідно до традиційного та сучасного поглядів, модель мінімально ефективного обсягу виробництва та ціни природної монополії, а також вплив реклами на зростання прибутку монополістично-конкурентної фірми).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі поглибленого вивчення еволюції конкуренції та формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці в дисертації висунуто низку наукових положень та отримано висновки, що мають наукову новизну.

Уперше:

Ш сформульовано наукове визначення конкурентного середовища у трансформаційній економіці; з'ясовано основні напрями дослідження економічної конкуренції різними науковими школами та проаналізовано їх значення для розвитку сучасної теорії конкуренції; висвітлено нові підходи до застосування суб'єктами господарювання у конкурентній боротьбі комерційної реклами;

Ш досліджено складники механізму суперництва у директивно-плановій економіці, що дало змогу виявити вплив на формування конкуренції в умовах ринкової трансформації економіки України; з'ясовано основні риси розвитку конкуренції у вітчизняній економіці.

Удосконалено:

Ш обґрунтування сутності економічної конкуренції, її класифікаційних ознак (морально-етичний характер поведінки конкурентів, походження та ступінь інтенсивності суперництва), а також основних форм прояву міжгалузевої конкуренції (боротьба між суб'єктами господарювання на ринку цінних паперів, диверсифікація, боротьба між підприємствами на ринку продуктів-замінників), умов, за яких порівняльна реклама має заборонятися; критеріїв недобросовісної реклами;

Ш модель інституційного регулювання конкуренції та саморегулювання реклами (розроблено рекомендації щодо побудови оптимальної організаційної структури Антимонопольного комітету України, запропоновано створення дорадчого органу - Координаційного об'єднання представників неурядових асоціацій підприємців з питань функціонування конкурентного середовища).

Набуло подальшого розвитку:

Ш обґрунтування сутності конкурентної стратегії, функцій конкуренції в економіці, особливостей міжгалузевої конкуренції, специфіки розвитку реклами у вітчизняній економіці;

Ш розроблення методики моніторингу стану конкуренції на ринках товарів і послуг України та обґрунтування перспективних шляхів удосконалення та ефективного використання адресної реклами у діяльності малих та середніх підприємств.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу становлення та розвитку конкурентних відносин в умовах ринкової трансформації економіки.

Практичне значення. Низка сформульованих у роботі положень може бути використана при підготовці конкретних рекомендацій щодо розвитку конкурентних відносин в Україні, які стануть корисними для виконавчої влади різних рівнів під час реалізації конкурентної політики. Результати і висновки дисертаційного дослідження можуть мати практичне застосування у процесі підготовки спеціалістів профільних навчальних закладів, при розробці навчальних програм для спецкурсів, проведенні лекційних та семінарських занять з питань розвитку економічної конкуренції в Україні.

Пропозиції та практичні рекомендації щодо побудови оптимальної організаційної структури регулювання конкуренції були використані при підготовці нормативних й аналітичних матеріалів у Львівському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України (довідка №13/01-169 від 9 лютого 2005 р.).

Наукові результати дисертаційної роботи використані Головним управлінням статистики у Львівській області для здійснення моніторингу стану конкуренції на ринках товарів і послуг, для інформування підприємницьких структур про розвиток конкуренції за видами економічної діяльності (довідка №32/08 від 14. 03. 2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і практичних рекомендацій формування конкурентних відносин в Україні, принципів їх розвитку та шляхів удосконалення.

Наукові результати, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержані автором самостійно й опубліковані у фахових наукових виданнях. Внесок здобувача у публікації, написані у співавторстві, визначено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дослідження обговорено на наукових семінарах кафедр економічної теорії та банківського і страхового бізнесу економічного факультету, на річних підсумкових конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка. Окремі положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на всеукраїнських, міжнародних науково-практичних конференціях, це зокрема: Науково-практична конференція „Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” (Львів, 2001); ІІ науково-практична конференція „Проблеми розвитку малого бізнесу. Тіньовий бізнес” (Харків, Львів, 2002); IV Міжнародна науково-практична конференція „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2002); Міжнародна науково-практична конференція „Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України” (Київ, 2002); Науково-практична конференція „Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства” (Львів, 2002); Науково-практична конференція „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Економіка України в євроінтеґраційних процесах” (Львів, 2004).

Публікації. Головні положення дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, серед них 6 статей (загальним обсягом 1,7 др. арк.) у фахових виданнях, що визначаються положенням ВАК України; 5 публікацій - матеріали наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 182 сторінках машинописного тексту. Робота містить 4 таблиці, 7 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел налічує 286 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження економічної конкуренції” розглянуто сутність фундаментальних понять теорії економічної конкуренції, розкрито функції, класифікаційні ознаки та види конкуренції, проаналізовано погляди учених-економістів основних наукових шкіл на проблеми конкуренції, досліджено специфіку суперництва у директивно-плановій економіці.

У першому підрозділі дисертаційної роботи подано наукове тлумачення понять „економічна конкуренція”, „конкурентне середовище”, „конкурентна стратегія”. Економічна конкуренція - це особливий вид ділових стосунків між суб'єктами господарювання з використанням сучасних організаційних, маркетингових та управлінських інструментів для досягнення поставлених фінансово-економічних цілей.

На сучасному етапі особливо важливими функціями економічної конкуренції є функції страхування, селективності, порівняння. Сутність функції страхування зводиться до того, що конкуренція страхує безпеку споживача при отриманні бажаної продукції та вигоди. Функція селективності полягає в тому, що конкуренція сприяє вилученню з ринку підприємств, які не спроможні пропонувати продукцію належного рівня. Функція порівняння дає змогу, зважаючи на подібності (чи відмінності), проаналізувати діяльність підприємства та його конкурентів.

У ході дослідження економічної конкуренції, автором визначено, що конкурентне середовище - це результат взаємодії чинників та умов, які створюють необхідне оточення для досягнення суб'єктами господарювання конкурентних переваг. Конкурентне середовище формують політика органів державної влади, дії та поведінка суб'єктів господарювання на ринку, діяльність цільових асоціацій та об'єднань.

Конкурентна стратегія - це комплекс заходів, спрямованих на здобуття суб'єктами господарювання конкурентних переваг, які вирізняють їх серед конкурентів на певному ринку. Відповідні економічні, технічні, організаційні характеристики суб'єкта господарювання дозволяють йому суттєво покращити основні показники діяльності.

У дисертаційному дослідженні доведено, що з розвитком ринкових відносин суб'єкти господарювання активно використовують у конкурентній боротьбі нецінові інструменти, а серед них й комерційну рекламу, що змушує їх шукати шляхи удосконалення своєї діяльності як у виробництві, так і у сфері обігу.

Комерційна реклама - це інформація про продукцію, торгову марку, про самий суб'єкт господарювання, яка впливає на споживача і стимулює його вибір. Вчасна рекламна інформація створює переваги суб'єктам господарювання у боротьбі з конкурентами.

Обґрунтовано, що у даний час комерційна реклама набуває не лише ознак нецінового інструменту конкурентної боротьби, а й використовується у ціновому суперництві щодо зниження рівня ціни на продукцію конкретної підприємницької структури, яка обрала таку стратегію. Це дозволило виокремити нові підходи до застосування суб'єктами господарювання комерційної реклами у конкурентній боротьбі: прямий, коли реклама виступає як неціновий інструмент конкуренції; опосередкований - реклама стає елементом формування цінової стратегії.

Використання реклами у конкурентній боротьбі є дієвим та ефективним її знаряддям, тому що збільшує інформованість покупців, заохочуючи, отже, суб'єкта господарювання до розширення виробництва, створення конкурентоспроможної продукції, поліпшення її якості; спонукає споживачів до купівлі, „прив'язує” клієнта до конкретного підприємства та його продукції, наголошує на отриманих вигодах; формує ринок та ідентифікує товар певної ділової одиниці; дозволяє аналізувати діяльність конкурентів і формувати власний рекламний бюджет.

У другому підрозділі дисертації досліджено основні класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції (рис. 1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції

Поряд з традиційними класифікаційними ознаками економічної конкуренції (моделі ринку, масштаби розповсюдження, форми суперництва), запропоновано нові класифікації: ступінь інтенсивності суперництва (стабільна, динамічна конкуренція), морально-етичний характер поведінки конкурентів (добросовісна, недобросовісна конкуренція), походження (традиційна, нетрадиційна конкуренція).

Обґрунтовано три основні форми прояву міжгалузевої конкуренції: боротьба за вкладення капіталу між підприємствами на ринку цінних паперів; диверсифікація, тобто процес проникнення фірми у суміжний вид економічної діяльності шляхом будівництва нових підприємств, купівлі вже існуючих та інвестування в них; боротьба між підприємствами на ринку продуктів-замінників (наприклад, деревообробне підприємство та підприємство, що спеціалізується на виробництві продукції з пластмаси). У роботі зазначено, що ефективність міжгалузевої конкуренції залежить від рівня розвитку ринкової економіки та показників її тінізації.

У третьому підрозділі на основі детального аналізу поглядів представників різних наукових шкіл, сучасних зарубіжних й вітчизняних учених, виявлено такі основні напрями дослідження економічної конкуренції:

Ш вивчення механізму цінового регулювання конкуренції;

Ш дослідження переважного використання нецінових інструментів, зокрема реклами у конкуренції;

Ш дослідження ролі держави у формуванні конкурентного ладу і конкурентного середовища;

Ш дослідження конкуренції як особливої моделі ринку;

Ш розробка та реалізація конкурентних стратегій підприємствами.

У межах визначених напрямків теоретичні засади та висновки, зроблені ученими-економістами, сприяли вирішенню складних, часто суперечливих питань функціонування конкурентних відносин як у розвинутій, так і перехідній до ринку економіці.

У четвертому підрозділі роботи доведено, що у планово-командній економіці суперництво було прихованим, здеформованим, керованим і суперечливим, а принципи та форми його організації - нечіткими. З'ясовано головні особливості суперництва у директивно-плановій економіці. Зокрема, це організованість (організація суперництва здійснювалася відповідними господарськими органами на рівні підприємств, між трудовими колективами, а також між працівниками); плановість (боротьба велася за виконання планів чи їх перевиконання); боротьба за прихильність відповідних міністерств та відомств (суперництво існувало між керівниками підприємств за прихильність відповідних міністерств щодо сприяння у господарській діяльності); змагальність між споживачами (не підприємства боролися за споживача, як це відбувається у ринкових умовах, а споживач - за придбання необхідної продукції); стимульований характер (винагородою у такому суперництві були моральні та матеріальні стимули, які організовувалися відповідними органами влади). Зазначені особливості та принципи суперництва в плановій економіці зумовили специфіку формування конкурентних відносин у незалежній Україні.

У другому розділі „Основні проблеми та перспективи розвитку економічної конкуренції в Україні” охарактеризовано стан та особливості розвитку економічної конкуренції в Україні, проаналізовано становлення інституційного середовища рекламної діяльності вітчизняних конкурентних підприємств, визначено слабини економіко-правового регулювання конкуренції, узагальнено світовий досвід регулювання економічної конкуренції та визначено перспективи його застосування в Україні.

У першому підрозділі зазначено, що становлення конкурентних відносин в економіці України має своєрідний характер - їхнє формування відбувалося за умов реформування монополізованої одержавленої власності, відсутності основних інститутів ринку, ринкової інфраструктури, чіткого законодавчого та нормативного забезпечення. Для з'ясування рис економічної конкуренції в Україні використано авторський підхід, за яким аналізуються економічні чинники становлення вітчизняних конкурентних відносин (процеси демонополізації економіки, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, розвиток інституту приватної власності), структура порушень конкурентного законодавства (табл.1), внутрішньогалузева конкуренція (на прикладі меблевої галузі), міжгалузева конкуренція.

Таблиця 1. Динаміка структури порушень суб'єктами підприємництва конкурентного законодавства в Україні (1999-2003 рр.)

Порушення конкурентного законодавства у вигляді	1999	2000	2001	2002	2003	Відхилення за 1999-2003 рр. (+, -)
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
зловживання монопольним становищем	699	44,0	721	45,1	847	51,2	962	47,9	1524	55,0	+825	+11,0
антиконкурентних узгоджених дій	33	2,2	44	2,8	47	2,8	66	3,3	77	2,8	+44	+0,6
антиконкурентних дій органів влади	399	25,1	448	28,1	396	23,9	411	20,4	599	21,6	+200	-3,5
недобросовісної конкуренції	73	4,6	79	5,0	60	3,6	71	3,5	92	3,3	+19	-1,3
інших порушень	383	24,1	303	19,0	306	18,5	500	24,9	478	17,3	+95	-6,8
Всього	1587	100	1595	100	1656	100	2010	100	2770	100	+1183	-
Джерело: Матеріали звітів Антимонопольного комітету України за 1999-2003 рр.

Наведені в таблиці дані свідчать, що в Україні зростає кількість порушень конкурентного законодавства. У структурі порушень найбільша їх кількість пов'язана із зловживанням монопольним становищем, вагому частку становлять порушення у вигляді антиконкурентних дій органів влади, набули поширення вияви недобросовісної конкуренції.

Проведений аналіз показав, що в Україні основними рисами формування та розвитку економічної конкуренції є:

Ш непослідовність створення основних організаційних засад розвитку економічної конкуренції;

Ш низький рівень „культури конкуренції” в українському суспільстві;

Ш дефіцитність інформації про стан конкуренції на вітчизняних ринках товарів і послуг. Для більшої доступності та поінформованості підприємницьких структур про конкуренцію на конкретному ринку, пропонується здійснювати щорічний моніторинг стану конкуренції Державним комітетом статистики України. Для цього автор рекомендує застосовувати відомий індекс Герфіндаля-Гіршмана, який враховує загальну кількість суб'єктів господарювання та їх частку на певному ринку. Показники цього індексу за видами економічної діяльності мають публікуватися у статистичному щорічнику України, на веб-сайті Антимонопольного комітету України (АМКУ);

Ш неоднорідність рівня конкуренції в Україні на різних ринках;

Ш територіальна нерівномірність конкурентної боротьби (інтенсивний розвиток конкуренції, її жорсткість простежуються в обласних центрах);

Ш нерівність умов конкуренції, які виникли внаслідок особливостей економічної політики держави;

Ш конкурентна боротьба досить часто здійснюється не на відповідних товарних ринках, а у коридорах виконавчої та законодавчої влади;

Ш тінізація конкурентних відносин (у тіньовій економіці існує “тіньова конкуренція”);

Ш слабка розробка конкурентних стратегій вітчизняними підприємствами або повна їх відсутність;

Ш відбувається перехід від цінової конкуренції до нецінових її форм (українські підприємства, які працюють на довгострокову перспективу вже нині відмовляються від використання лише цінових інструментів, починають активно застосовувати й нецінові інструменти, зокрема й рекламу);

Ш у внутрішньогалузевій конкуренції найбільшу силу впливу мають потенційні та реальні конкуренти;

Ш розвиток міжгалузевої конкуренції стримується недосконалим інвестиційним кліматом, слабким ринком цінних паперів. Серйозними вадами вітчизняного ринку цінних паперів, які заважають функціонуванню міжгалузевої конкуренції, і визначають її особливості, є недостатній розвиток вторинного ринку цінних паперів; обмеженість використання відкритих торгів; переважання нагромадженості активів над їх інвестуванням; „символічність” обсягів портфельних інвестицій; недостатність практики біржової торгівлі.

У другому підрозділі наголошується, що у реалізації конкурентної політики підприємства важливою є його рекламна діяльність. Чесна та правдива реклама підприємства впливає на розвиток конкурентних відносин та формує ефективне конкурентне середовище в країні.

У дисертації визначено, що особливостями вітчизняного рекламного ринку є переважання традиційних засобів розповсюдження реклами (реклама на телебаченні, реклама в пресі, зовнішня реклама, радіореклама, які в основному визначають стан загальнонаціонального рекламного ринку) (рис. 2); недостатність розвитку нестандартних рекламних рішень; функціонування трьох груп рекламних агенцій (одні агенції пропонують посередницькі послуги і спеціалізуються на перепродажу місця/часу в ЗМІ, другі - забезпечують творчу розробку та виготовлення рекламної продукції, а треті - працюють над комплексним рекламним обслуговуванням); поширеність спонсорства на ринку рекламних послуг; контрольованість ринку рекламних послуг столичними рекламними агенціями, регіональні ж агенції значно відстають; неефективність використання реклами та недооцінювання її важливості вітчизняними підприємствами.

^*Рис. 2. Структура витрат на рекламу за засобами її розповсюдження в Україні у 2004 р. (млн. дол., відсотки)

^*Джерело: обчислено на підставі даних. - Бизнес. - 2005. - №3-4. - С.98.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що для підвищення дієвості та ефективності реклами в Україні необхідно:

Ш сприяти розвитку адресної реклами та реклами в пресі як найбільш доступних засобів для отримання конкурентних переваг малим і середнім бізнесом. Успіх адресної реклами залежить від правильної бази даних, яку, на думку дисертанта, могла б надавати загальнодержавна система науково-технічної й економічної інформації. Використанню суб'єктами господарювання реклами у пресі сприятиме система інформованості, яка передбачає розробку довідкових матеріалів;

Ш визначити критерії недобросовісної реклами, яка використовується як інструмент недобросовісної конкуренції; умови, за яких порівняльна реклама має заборонятися.

Критеріями недобросовісної реклами є неправдиві, неточні, недостовірні твердження про діяльність фірми чи її продукцію, конкурента чи його продукцію; надмірне вихваляння об'єкта реклами; приховування побічних негативних наслідків (для здоров'я, навколишнього середовища тощо); використання спеціальних психологічних методів впливу на споживачів реклами, коли людина несвідомо робить свій вибір; порушення прав власності інших або використання іміджу відомих людей без їх згоди при рекламуванні продукції.

Автор доходить висновку, що порівняльна реклама має заборонятися за таких умов: якщо вводить в оману споживачів, не відповідає принципам добросовісної конкуренції, порівняльна інформація не підтверджена фактичними даними, метою реклами є дискредитація товару чи певного суб'єкта господарювання.

Значною мірою ефективність використання реклами суб'єктами господарювання, як показав аналіз, залежить і від її інституційного середовища, яке в Україні формують Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, АМКУ, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Рада з питань реклами, органи місцевого самоврядування та професійні об'єднання. Важливим є збалансований підхід до законодавчого регулювання та саморегулювання рекламної діяльності підприємницьких структур. Нині громадські організації певним чином впливають на рівень саморегулювання вітчизняної реклами, але ще не створено орган саморегулювання рекламної діяльності.

У третьому підрозділі дисертації проаналізовано інструменти економіко-правового регулювання конкуренції в Україні та засади їх активізації. Автор вважає, що провідна роль у функціонуванні здорового конкурентного середовища повинна належати державі, яка здатна створювати усі необхідні передумови для розвитку конкуренції у національній економіці. Основні законодавчі акти, які регулюють відносини у сфері конкуренції вже прийнято, але їх аналіз виявив певні недоліки, а саме: зміст окремих положень має загальний, нечіткий характер; не подано повного переліку дій, які є порушеннями конкурентного законодавства; правова обізнаність підприємців у питаннях можливого застосування законодавства є низькою. Для активізації формування конкурентних відносин дисертант пропонує не лише приймати відповідні законодавчі акти, але й розробляти програми розвитку конкуренції за видами економічної діяльності, що сприятиме створенню умов, за яких держава зможе дозволити представницьким організаціям самостійно формувати засади розвитку конкуренції в певній сфері діяльності.

У роботі встановлено, що ефективність функціонування конкурентного середовища залежить від належного державного контролю за сферою природних монополій, який має враховувати особливості кожного ринку природних монополій і здійснюватися за допомогою механізму, що ґрунтується на встановленні цінових обмежувачів та контролюванні витрат.

Розвиток конкуренції вимагає удосконалення її інституційного регулювання через механізм функціонування міжнародних організацій, органів державної влади, неурядових об'єднань підприємців (рис. 3).



Рис. 3. Доцільна модель інституційного регулювання економічної конкуренції в Україні

Автор доходить висновку, що задля формування конкурентних відносин необхідно активізувати взаємодію міжнародних організацій у сфері захисту конкуренції з відповідними органами державної влади України, АМКУ та неурядовими об'єднаннями підприємців у сфері захисту та розвитку конкуренції. Доцільно створити Координаційне об'єднання представників неурядових асоціацій підприємців з питань функціонування конкурентного середовища - дорадчий орган, який здійснював би незалежну оцінку розвитку конкуренції на ринках товарів і послуг України, видавав “Довідник про економічну конкуренцію в Україні”. Дане об'єднання співпрацювало б з АМКУ та відповідними галузевими міністерствами для участі у процесі вироблення засад конкурентної політики для окремого виду економічної діяльності та економіки у цілому.

В останньому підрозділі дисертації проаналізовано світовий досвід регулювання конкуренції (Бельгія, Німеччина, Велика Британія) та реклами (Велика Британія, Франція), використання якого дало змогу удосконалити вітчизняну модель інституційного регулювання конкуренції та саморегулювання реклами. Для цього доцільно:

по-перше, реформувати в Україні організаційну структуру АМКУ. Залежно від порушень конкурентного законодавства пропонується створити спеціальні відділи у структурі Департаменту конкурентної політики (відділ з питань недобросовісної конкуренції, відділ антиконкурентних дій органів влади, відділ зловживань домінуючим становищем), які вивчатимуть природу порушень певного напряму незалежно від виду діяльності і розроблятимуть конструктивні рішення щодо розвитку конкуренції.

По-друге, інституційну структуру регулювання конкуренції необхідно доповнити ще одним органом - Конкурентною робочою групою, в яку входили б представники Координаційного об'єднання, АМКУ, Національних комісій регулювання природних монополій, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Фонду державного майна тощо. Її основним завданням була б координація діяльності учасників робочої групи з питань розвитку конкуренції, формування стратегічних завдань щодо функціонування конкурентного середовища в Україні.

По-третє, дієвість реклами у конкурентній боротьбі вимагає створення системи саморегулювання реклами. Громадська рада з реклами, що нині частково виконує функції саморегулювання реклами, мала б стати українським органом саморегулювання реклами, який співпрацюватиме з Координаційним об'єднанням, Конкурентною робочою групою та з АМКУ. До неї мали б входити представники засобів масової інформації, рекламних агенцій, рекламодавці, незалежні експерти. За таких умов на національному рівні посилилась би співпраця АМКУ з учасниками рекламного ринку, що позитивно вплине на розвиток конкурентного підприємництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретичних аспектів та процесів активізації формування конкурентних відносин, які виступають рушійною силою економічного зростання і створення конкурентоспроможної національної економіки.

У результаті дослідження зроблено такі висновки:

1. В умовах ринкових трансформацій зростає науковий інтерес до дослідження економічної конкуренції. Теоретичні засади цієї проблеми формувалися на основі вивчення наявних підходів до тлумачення „економічної конкуренції”, сутності категорії „конкурентоспроможність”, яка є безпосередньо пов'язаною і похідною від конкуренції, з'ясування змісту понять „конкурентне середовище”, „конкурентна стратегія”, обґрунтування концепцій та видів конкурентної політики та конкурентного законодавства держави.

2. Комерційна реклама є важливим інструментом у конкурентній боротьбі, що змушує суб'єктів господарювання шукати шляхи удосконалення своєї діяльності як у сфері виробництва, так і у сфері обігу. У даний час обсяги реклами визначаються не тільки обсягами потенційно можливої інформації, а й значною мірою ступенем ефективності реклами як знаряддя нецінової конкуренції. Комерційна реклама - це інформація про продукцію, торгову марку, про самий суб'єкт господарювання, яка впливає на споживача і стимулює його вибір. Головними підходами до застосування комерційної реклами у конкурентній боротьбі є: прямий, коли реклама виступає як неціновий інструмент конкуренції; опосередкований - реклама стає елементом формування цінової стратегії.

3. Запропоновані класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції комплексно доповнюють наявні вітчизняні та зарубіжні класифікації конкуренції в економічній науці, мають свої характеристики, розширюють горизонти аналізу та розуміння конкуренції. З розвитком господарських процесів види та форми економічної конкуренції, їх роль й значення змінювалися. Визначені форми прояву міжгалузевої конкуренції (боротьба за вкладення капіталу між суб'єктами господарювання на ринку цінних паперів; диверсифікація; боротьба між підприємствами на ринку продуктів-замінників) вказують на пряму залежність рівня її результативності від ступеня розвитку ринкової економіки. Конкурентна боротьба існує як між суб'єктами господарювання (суб'єктами міжгалузевої конкуренції) за право вкладати капітал, так і поміж об'єктами міжгалузевої конкуренції (об'єктами інвестування) за право отримання інвестиції.

4. Опрацювання здобутків учених-економістів різних наукових шкіл дало змогу виділити у дисертаційній роботі основні напрями дослідження економічної конкуренції: вивчення механізму цінового регулювання конкуренції; дослідження переважного використання нецінових інструментів, зокрема реклами у конкуренції; дослідження ролі держави у формуванні конкурентного ладу і конкурентного середовища; дослідження конкуренції як особливої моделі ринку; розробка та реалізація конкурентних стратегій підприємствами.

5. Економічні відносини директивно-командної системи були несумісні з конкуренцією. Зміст суперництва в плановій економіці нерідко був суперечливим та неоднозначним, принципи та форми організації - нечіткими; економічне суперництво існувало, але носило прихований характер, було здеформованим. Його особливостями були: організованість; плановість; боротьба за прихильність відповідних міністерств та відомств; змагальність між споживачами; стимульований характер.

6. Конкуренція в економіці України характеризується великою кількістю унікальних чинників, врахування яких вкрай необхідне для реалізації конкурентної політики уряду. Визначені риси розвитку конкуренції у вітчизняній економіці дозволять розробити практичні рекомендації щодо подальшого функціонування конкурентних відносин, внутрішньогалузевої та міжгалузевої конкуренції. Наслідками дефіцитності інформації про стан конкуренції на вітчизняних ринках є втрата мотивації до ефективної діяльності ділового суб'єкта, нераціональність використання виробничих ресурсів. Для більшої поінформованості підприємницьких структур про конкуренцію на ринку України має здійснюватися моніторинг стану конкуренції на ринках товарів і послуг.

7. Розвиток конкурентного підприємництва залежить від сформованого інституційного середовища рекламної діяльності. Чесна та правдива реклама підприємства впливає на функціонування конкурентних відносин та формує ефективне конкурентне середовище в країні. Для підвищення дієвості реклами в Україні потрібно: сприяти розвитку адресної реклами та реклами в пресі як найбільш доступних засобів для посилення конкурентних переваг суб'єктам малого і середнього бізнесу; визначити і конкретизувати критерії недобросовісної реклами та умови, за яких порівняльна реклама має бути заборонена.

8. Провідна роль у розвитку економічної конкуренції належить державі, яка здатна створювати всі необхідні передумови для належного функціонування конкурентних відносин у національній економіці та забезпечувати стійкі позиції як великим підприємствам, так середнім і малим. У сучасних трансформаційних умовах уряду необхідно реалізовувати таку конкурентну політику, яка формує конкурентне середовище, захищає та підтримує конкуренцію. Для активізації такої політики пропонується: розвивати інституційне регулювання конкуренції, зокрема створити Координаційне об'єднання представників неурядових асоціацій підприємців з питань функціонування конкурентного середовища; удосконалювати правове поле функціонування конкурентного середовища; розробляти програми розвитку конкуренції за видами економічної діяльності; реформувати сектор природних монополій; розвивати конкуренцію експортерів.

9. Вивчення світового досвіду розвитку та регулювання економічної конкуренції дозволило удосконалити вітчизняну модель інституційного регулювання конкуренції та саморегулювання реклами. В Україні доцільно реформувати організаційну структуру Антимонопольного комітету України: залежно від видів порушень конкурентного законодавства пропонується створити спеціальні відділи у структурі Департаменту конкурентної політики. Модель інституційного регулювання необхідно доповнити ще одним органом - Конкурентною робочою групою, а Громадська рада з реклами має набути нового статусу - органу саморегулювання реклами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сива Т.В. Конкуренція на ринку банківських послуг // Фінанси України. - 2002. - №7. - С. 127-132.

2. Сива Т. Суть, функції та види конкуренції в економіці України // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. екон. Вип. 32. - 2003. - С. 397-403.

3. Сива Т. Суть та особливості розвитку конкуренції і реклами в трансформаційній економіці України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Випуск 12 „Розвиток трансформаційної економіки України” / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2003. - С. 349-353.

4. Сива Т.В. Конкуренція і реклама на страховому ринку України: ретроспектива та перспектива // Наук. вісн. Вол. держ. ун-ту імені Лесі Українки. - 2003. - №12. - С. 169-174.

5. Сива Т.В. Основні наукові школи про конкуренцію в ринковій економіці // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія економічна. - 2005. - №1.- С. 210-217.

6. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Суть, функції та класифікації реклами в Україні // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” (Логістика). - Львів, 2003. - Вип. 469. - С. 298-303. (Визначено основні класифікаційні ознаки реклами та її види).

7. Сива Т. Економіко-правові засади регулювання конкуренції в Україні // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічн. наук.-практ. конф. - Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. - С. 315-317.

8. Сива Т.В. Особливості конкурентних відносин у сфері інвестиційного проектування // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія, практика: Матеріали щорічн. наук.-практ. конф. - Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. - Ч.2. - С. 217-219.

9. Сива Т.В. Принципи та ознаки конкурентності в командно-адміністративній системі // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали міжн. наук.-практ. конференції. - Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - С. 243-244.

10. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Недобросовісна конкуренція і реклами в малому і середньому бізнесі України // Проблеми розвитку малого бізнесу. Тіньовий бізнес. Харків-Львів: Матеріали Другої наук.-практ. конф. - Л.: ЛьвЦНТЕІ, 2002. - С. 79-80. (Визначено особливості недобросовісної конкуренції і реклами в Україні).

11. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Реклама в системі сучасної нецінової конкуренції // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. - С. 335-336. (Досліджено роль реклами як дієвого інструменту конкурентної боротьби).

АНОТАЦІЯ

Сива Т.В. Формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2005.

З'ясовано суть конкуренції, конкурентного середовища, конкурентної стратегії в економіці, запропоновано функції, класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції. Досліджувані у дисертаційній роботі проблеми обґрунтовано теоріями різних наукових шкіл, працями вітчизняних та зарубіжних учених. Виділено особливості розвитку економічного суперництва у директивно-плановій економіці. Виокремлено нові риси розвитку конкуренції у вітчизняній економіці. Розкрито становлення інституційного середовища рекламної діяльності в Україні, визначено критерії недобросовісної реклами та умови, за яких порівняльна реклама має заборонятися, а також окреслено низку заходів щодо розвитку адресної реклами та реклами в пресі. Особливу увагу зосереджено на удосконаленні основних засад економіко-правового регулювання конкуренції в економіці України. На основі вивчення світового досвіду обґрунтовано найважливіші засади ефективного інституційного регулювання конкуренції та саморегулювання реклами.

Ключові слова: конкуренція, конкурентні відносини, конкурентне середовище, конкурентна стратегія, конкурентна політика, реклама, недобросовісна реклама, порівняльна реклама.

АННОТАЦИЯ

Сыва Т.В. Формирование конкурентных отношений в трансформационной экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2005.

Выяснена суть конкуренции, конкурентной среды, конкурентной стратегии в экономике, предложены функции, классифицирующие признаки и виды экономической конкуренции. Исследуемые в диссертационной работе проблемы обоснованы теориями разных научных школ, работами отечественных и зарубежных учёных. Выделены особенности развития экономического соперничества в плановой экономике. Отмечены новые черты развития конкуренции в отечественной экономике. Раскрыто становление институционной среды рекламной деятельности в Украине, определены критерии недобросовестной рекламы и условия, за которых сравнительная реклама должна запрещаться, а также очерчен ряд мероприятий по развитию адресной рекламы и рекламы в прессе. Особенное внимание сосредоточено на усовершенствовании основных принципов экономико-правового регулирования конкуренции в экономике Украины. На основе изучения мирового опыта обоснованы самые важные основания эффективного институционного регулирования конкуренции и саморегулирования рекламы.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентные отношения, конкурентная среда, конкурентная стратегия, конкурентная политика, реклама, недобросовестная реклама, сравнительная реклама.

ANNOTATION

Syva T.V. Formation of Competition in Transitional Economy of Ukraine. -

Manuscript.

This is a dissertation for a candidate of economic degree in the field of economy. - Specialisation 08.01.01. - Economic Theory. - Ivan Franko National University. - Lviv, 2005.

The dissertation is dedicated to the study of formation and development of competition in transitional market economy. In the first chapter “Theory-methodological basics of economic competition” - scientific defenitions of the following notions as competition, competitive environment, competitive strategy, are given. It is proved, that for the time being, commercial advertising is the main means in struggle for a consumer and for exclusion of a competitor. Two main approaches for the applying of commercial advertising in competition are outlined.

Competitive classification, its types and signs are suggested. In the study of competition of different branches, three main ways of competition of different branches are outlined. The problems raised in this dissertation, are supported by the theories of the different national and foreign scientists. The prospective ways of competition are given. Understanding and special features of the development of competition had a great impact on formation of national competitive relations, what actually caused the study of this issue.

In the second chapter “Main problems and prospects of the development of economic competition in Ukraine”, factors of formation of national competition are exposed: demonopolisation processes of economy, liberalisation of external economic activity, development of institution of private property. On the grounds of the detailed research and of statical method, new features of the development of competition are outlined.

In the realization of competitive policy of enterprises, a very important role is given to advertising. That is why, the formation of institutional environment of advertising is analysed; peculiarities of national market advertising are outlined; criteria of unfair advertising are suggested; conditions under which comparing advertising should be banned, are given; some ways of the development of address advertising and advertising in press are outlined as one of the most accessible means in competition. Special attention is paid to the analysis of economic-legal base of regulation in Ukraine and revealing of its drawbacks. In the thesis is stated, that preconditions for good development of competition in national economics should be created by the state: improvement of institutional structure of competitive regulation; legal field of functioning of competitive environment; unification of liberalization and protectionalism; development of export competition.

On the basis of foreign experience study concerning regulation of competition, systems of selfregulation of advertising, taking into consideration national peculiarities, are improved.

Key words: competition, competitive relations, competitive environment, competitive strategy, competitive policy, unfair competition, unfair advertising, comparing advertising.

Підписано до друку 31.03.2005 р.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 1,25.

Наклад 100 прим. Зам. № 653.

м. Львів, вул. Руська, 16 (2 пов.), к.3.

Компанія “Манускрипт”, тел. (032) 297-81-00

Размещено на Allbest.ru

...