Антикризовий менеджмент на промислових підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Антикризовий менеджмент на промислових підприємствах

Спеціальність: Організація і управління підприємствами

СИБІРЦЕВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

Дніпропетровськ, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реформування економіки України передбачає докорінну перебудову господарського механізму, створення, на засадах впровадження і розвитку нових економічних відносин, гнучкої та ефективної системи управління на підприємствах. Успіх трансформацій значною мірою залежить від підвищення результативності діяльності працівників в усіх ланках господарювання і, в першу чергу, у виробничих колективах підприємств.

Теорія i практика сучасного менеджменту базуються на постулаті, що розвиток матеріального виробництва і підвищення професiйно-квалiфiкацiйного рівня працівників перетворюють виробничу діяльність в складний соціальний процес.

Людина виступає сьогодні не просто як пасивний суб'єкт виробничих відносин, але й як активний учасник їх формування і розвитку. Усунення недоліків, викликаних неефективним використанням соціальних методів управління, потребує удосконалення існуючої методології регулювання соціальних процесів і насамперед оцінки соціального стану виробничих колективів підприємств. Питання, пов'язані із визначенням впливу соціальних процесів на ефективність колективної виробничої діяльності знайшли відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: І. Багрової, М. Бобнєва, В. Бойко, В. Галигіна, Є. Гребньова, С. Гановського, В. Данюка, А. Донцова, Ю. Забродіна, Т. Заславської, Я. Зеленевського, В. Казміренка, П. Керженцева, А. Колота, Т. Котарбинського, Л. Козера, І. Кряжева, К. Кунца, У. Лінкольна, Н. Лукашевича, Ю. Морозова, В. Новікова, М. Обозова, Б. Овсієвича, Б. Паригіна, В. Патрушева, В.Петюха, А. Пригожина, А. Петровського, Т. Пітерса, Е. Роджерса, А. Спасова, К. Томаса, Л. Уманського, Р. Уотермена, Л. Фільштейна, Ф. Хайдера, Е. Чугунова, В. Шепеля, В. Шпалинського та інших.

Оскільки в процесі своєї виробничої діяльності сучасні промислові підприємства періодично стикаються з великою кількістю проблем кризового характеру, особливої актуальності набувають питання удосконалення методів антикризового управління.

Розгляду соціальних аспектів антикризового управління підприємствами присвячені праці таких вчених, як: І. Балабанов, С. Бєляєв, А. Градов, А. Грязнова, П. Друкер, В. Забродський, М. Іванов, Н. Ільїна, Т. Клебанова, Д. Козєнков, В. Кошкін, Р. Кричевський, Б. Кузін, Л. Лігоненко, Є. Мінаєв, Д. Морріс, В. Панагушин, В. Пономаренко, О. Пушкар, Б. Райзенберг, М. Слабіков, О. Совєтова, О. Соколіцин, Є. Уткін, М. Хаммер, Д. Чампі та інші.

Ці автори в основному обґрунтували сутність спільної виробничої діяльності, особливостей управління соціальним розвитком виробничих колективів та взаємозв'язку соціально-економічного і соціально-психологічного стану колективу з результатами його діяльності у передкризових та кризових умовах.

Проте, до теперішнього часу залишаються відкритими питання визначення критеріїв і розробки системи показників оцінки соціального стану виробничого колективу, а також використання результатів такої оцінки в системі антикризового управління підприємством з метою раннього виявлення проявів кризи.

Актуальність теми. Розробка теоретичних та методологічних положень, пов'язаних з вирішенням питань проведення оцінки соціального стану виробничого колективу та використання її результатів для ранньої діагностики передкризового стану є актуальною та має як наукове, так і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено згідно договорів про співробітництво між Інститутом економіки НАН України, Кіровоградським національним технічним університетом, управлінням праці і соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації. Робота виконувалась на базі тематичних планів НДР НДІ праці та зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, зокрема, за темою „Стимулювання і мотивація високоефективної праці у промисловості” (номер державної реєстрації 0103U005131), (особисто автором запропоновано проведення оцінки рівня задоволеності членів колективів підприємств своєю працею за критеріями, вивчення яких сприяє виявленню резервів підвищення ефективності праці), а також тематичних планів НДР Національної металургійної академії України (тема „Удосконалення методів антикризового управління в умовах перехідної економіки”, номер державної реєстрації 0102U000869), (особисто автором запропонована модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві, яка дозволяє використати результати оцінки соціального стану виробничого колективу в системі антикризового управління підприємством для ранньої діагностики передкризового стану).

Згідно паспорту спеціальності - організація і управління підприємствами дисертаційна робота виконувалась за таким напрямком дослідження як управління соціальним розвитком трудового колективу та людськими ресурсами в організації.

Мета і задачі дослідження. Головна мета дисертації полягає у теоретичному обґрунтуванні оцінки соціального стану виробничого колективу як функціонального елементу антикризового управління розвитком людських ресурсів підприємства. Досягнення мети зумовило необхідність визначення та розв'язання наступних задач:

- дослідити існуючі теоретичні підходи до вивчення змісту, характеру і ознак спільної виробничої діяльності;

- визначити та обґрунтувати загальні етапи життєвого циклу (ЖЦ) виробничого колективу підприємства як соціальної системи;

- визначити особливості використання соціальних методів в системі антикризового управління виробничою діяльністю підприємств;

- конкретизувати та обґрунтувати функції антикризового управління з урахуванням соціальних особливостей спільної виробничої діяльності;

- розробити модель оцінки соціально-економічного стану виробничого колективу підприємства;

- розробити модель оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу підприємства;

- обґрунтувати методику ранньої діагностики передкризового стану на промисловому підприємстві;

- провести практичну апробацію та впровадження системи моделей оцінки соціального стану виробничого колективу на промислових підприємствах для оптимізації антикризових заходів.

Об'єктом дослідження є процес управління соціальним розвитком виробничого колективу та людськими ресурсами на промислових підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні питання оцінки, аналізу і діагностики соціального стану виробничих колективів підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є наукові положення і досвід (як вітчизняний, так і закордонний), накопичений у виробничій сфері, законодавчі та нормативні документи, рекомендації наукових організацій та окремих вчених із теми, яка досліджувалась.

Для вирішення поставлених завдань методами дослідження були обрані: теоретичний аналіз проблеми, методи логічного узагальнення, положення системного підходу, метод соціологічного аналізу, елементи економіко-математичного моделювання, методи статистичного спостереження, експертні опитування і оцінки.

Представлені в роботі дослідження ґрунтуються на матеріалах, зібраних при проведенні спеціальних обстежень на промислових підприємствах Кіровоградської області.

Наукова новизна одержаних результатів.

В дисертації розроблені теоретичні і методологічні положення, які складають сутність соціально-економічних та соціально-психологічних аспектів антикризового управління виробничим колективом підприємства. Нові наукові положення дисертаційного дослідження, запропоновані здобувачем особисто, полягають у наступному:

Вперше:

- розроблено модель оцінки соціального стану виробничого колективу підприємства, яка на відміну від існуючих, враховує взаємодію між соціально-економічними та соціально-психологічними складовими цієї оцінки;

- розроблено і адаптовано нову модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві, що дає змогу використовувати результати оцінки соціального стану виробничого колективу в системі антикризового управління підприємством.

Удосконалено:

- методику оцінки соціально-економічного стану виробничого колективу за рахунок обґрунтування системи кількісних критеріїв та інтегрального показника цієї оцінки;

- методику оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу за рахунок використання більш повної системи соціометричних критеріїв та обґрунтування нового інтегрального показника цієї оцінки.

Дістало подальший розвиток:

- теорія розвитку соціальних систем у напрямку визначення загальних етапів життєвого циклу виробничого колективу підприємства, що дозволило ідентифікувати і більш детально проаналізувати етап кризових змін, несвоєчасна діагностика яких загрожує цілісності системи;

- концептуальні засади використання оцінки, аналізу і діагностики соціально-економічного та соціально-психологічного стану виробничого колективу в системі антикризового управління підприємством.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад і практичного інструментарію здійснення оцінки соціального стану виробничого колективу та використання її результатів для соціальної діагностики кризи на підприємстві з метою раннього виявлення проявів кризи і оптимізації антикризових заходів, що сприяє забезпеченню стабільності спільної виробничої діяльності.

Проведене дослідження дає змогу на основі наукового обґрунтування ролі і місця соціальних факторів у діяльності виробничих колективів підвищити ефективність використання соціально-економічної і соціально-психологічної інформації при прийнятті управлінських рішень та формуванні програм антикризових заходів на промислових підприємствах.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання методичних розробок та практичних рекомендацій, виконаних за участю автора, на промислових підприємствах Кіровоградської області: ВАТ „Кіровоградолія” (довідка №1685/01-7 від 14.12.2004 р.), ВАТ „Червона зірка” (довідка №1979 від 21.12.2004 р.), ВАТ „Кіровоградська швейна фабрика „Зорянка” (довідка №1092 від 28.12.2004 р.). Результати наукових досліджень застосовані також і для розробки структури та змісту навчальних курсів „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, „Управління персоналом”, які викладаються для студентів економічного факультету Кіровоградського національного технічного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібним науковим дослідженням. Отримані результати є авторською позицією стосовно проведення оцінки соціального стану виробничого колективу та використання результатів цієї оцінки в системі антикризового управління підприємствами.

В опублікованих у співавторстві двох наукових працях особисто здобувачем: обґрунтовано вплив соціальних факторів на ефективність використання трудового потенціалу спеціалістів на підприємствах та узагальнено показники оцінки діяльності працівників управління.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати досліджень, висновки і рекомендації, що наведені в дисертації, обговорювались на засіданнях кафедр економіки праці та менеджменту Кіровоградського національного технічного університету та менеджменту Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), а також доповідалися та були схвалені на таких наукових конференціях: всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економіки та удосконалення економічної освіти у вищій школі” (Кіровоград, травень 1998 р.), міжнародній науково-методичній конференції „Соціально-економічні аспекти збалансування потреб у трудових ресурсах” (Кіровоград, 2000 р.), четвертій міжнародній конференції „Наука і освіта 2001” (Дніпропетровськ, 2001 р.), республіканській науково-практичній конференції „Розширення ринку праці в центральному економічному регіоні України” (Кіровоград, листопад 2002 р.), II міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (Донецьк - Слов'янськ, квітень 2003 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в опублікованій одноосібній монографії загальним обсягом 10,69 друкованих аркушів, 9 наукових роботах у фахових виданнях загальним обсягом 1,81 друкованих та 5 тезах доповідей на конференціях загальним обсягом 0,44 друкованих аркуші. Загальний обсяг публікацій 12,94 друкованих аркуші, у тому числі безпосередньо авторові належить 12,84 друковані аркуші.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 210 сторінок машинописного тексту, у тому числі 30 таблиць на 29 сторінках і 15 рисунків на 14 сторінках, список використаної літератури із 181 джерела на 14 сторінках та 7 додатків на 39 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У розділі 1 „Теоретичні основи оцінки соціального стану виробничого колективу підприємства” подано характеристику виробничого колективу як складного соціального організму, який відповідає певним соціально-економічним та соціально-психологічним характеристикам.

Системно-структурний та функціональний підхід до вивчення виробничого колективу як складної соціальної системи визначає, що колективна виробнича діяльність забезпечується не тільки тими взаємодіями, котрі пов'язують людей у безпосередньому процесі праці та примушують їх виконувати низку обов'язків і дотримуватись певних норм поведінки, але і складними відносинами економіко-організаційного та соціально-психологічного характеру. В ході виробничої діяльності працівники вступають у найрізноманітніші особистісні відносини, в результаті чого виробничий колектив опиняється у відповідному і своєрідному соціальному стані, оцінка якого допомагає зрозуміти, чому, при однакових умовах виробництва, в одному колективі продуктивність праці зростає, а в іншому падає, в одному колективі - плинність кадрів і конфліктність, в іншому - стабільність і згуртованість.

Згідно із системними уявленнями щодо виробничого колективу, у роботі визначені загальні етапи життєвого циклу (ЖЦ) виробничого колективу як соціальної системи - проектування, формування, функціонування, кризові зміни (реформування або деградація), ліквідація.

Це дозволило визначити і більш детально проаналізувати етап кризових змін в процесі розвитку виробничого колективу, який є самим відповідальним щодо збереження його цілісності.

Мова йде про загострення на кожному етапі розвитку кризи соціально-економічних та соціально-психологічних проблем і, відповідно, активізацію соціальних методів антикризового управління, які покликані позитивно впливати на виробничу активність працівників, сприяти ефективній організації їх взаємодії у колективі, оперативно враховувати зміни, що відбуваються в діяльності виробничих колективів у кризовому процесі.

Ефективне антикризове управління спільною виробничою діяльністю дозволяє впливати на такі визначальні характеристики виробничого колективу як стабільність і згуртованість, сумісність і спрацьованість його членів. Названі характеристики (критерії) використані в даному дослідженні з метою побудови оптимальної моделі оцінки соціального стану виробничого колективу промислового підприємства.

Таблиця 1. - Характеристика виробничого колективу в кризовому процесі:

Другий розділ „Оцінка та діагностика соціального стану виробничого колективу в антикризовому управлінні” присвячений розгляду методів дослідження соціального стану виробничого колективу в антикризовому управлінні та розробці універсальної методики інтегральної оцінки соціального стану виробничого колективу, результати якої необхідні для розробки комплексу оперативних управлінських рішень і стратегічних антикризових програм розвитку підприємств. Аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку про те, що оцінка соціального стану не отримала широкого використання в управлінні діяльністю сучасними підприємствами і це пов'язане з тим, що важливі аспекти механізму оцінки залишаються не розробленими. В даному розділі чітко і повно сформульовані проблеми, визначено цілі та відношення між ними, розроблено систему критеріїв та показників оцінки соціального стану виробничого колективу.

Запропонована багаторівнева схема дала змогу розробити відповідні моделі оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничих колективів промислових підприємств.

При розробці моделі оцінки соціально-економічного стану виробничого колективу підприємства на відміну від існуючих, застосована система економічних критеріїв: продуктивність праці, середньомісячна заробітна плата, плинність персоналу, втрати робочого часу, частота виробничого травматизму і обґрунтовано інтегральний показник у вигляді адитивної згортки цих кількісних критеріїв. Це дозволило значно підвищити об'єктивність і адекватність оцінки.

Розроблена модель оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу підприємства вперше дозволяє оцінити як внутрішньо-колективні взаємовідносини (критерії згуртованості, взаємності, конфліктності, непорозуміння) так і відношення членів колективу до праці (критерії задоволеності).

Обґрунтовано інтегральний показник оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу у вигляді адитивної згортки, що дозволило значно підвищити повноту та достовірність оцінки.

Оцінка соціального стану виробничого колективу за двома складовими - економічною і психологічною - дозволила розробити і адаптувати нову модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві (для моделювання використано метод дискримінантних функцій), яка дозволяє використати результати цієї оцінки в системі антикризового управління для ранньої діагностики передкризового стану. Логічне обґрунтування цього положення ґрунтується на тезі, що саме соціальна атмосфера на підприємстві найбільш чутливо реагує на розгортання кризових процесів.

Запропонована модель дозволяє визначити важливі для антикризового управління можливі основні та проміжні етапи (класи) кризового процесу:

К1 - нормальний стан;

К2 - передкризовий стан;

К3 - стан кризи (банкрутства);

К4 - післякризовий стан;

К12 - прихований передкризовий стан - К12;

К23 - стійкий кризовий стан;

К34 - прихований післякризовий стан - К34;

К41 - післякризова реабілітація - К41.

Таким чином, хвильовий характер розвитку виробничого колективу і промислового підприємства в цілому як складних систем визначається за наступною схемою:

За результатами оцінки, яка проводиться у просторі із двох складових: Z1 - інтегральна оцінка соціально-економічного стану і Z2 - інтегральна оцінка соціально-психологічного стану виробничого колективу визначають стан виробничого колективу і відносять його до одного з цих класів. При цьому зазначають, що найбільш чутливими до кризових змін є чинники соціально-психологічної складової стану виробничого колективу.

Така діагностика чітко вписується в існуючі процеси управління, а її результати стають основою для прийняття своєчасних ефективних управлінських рішень в системі антикризового управління підприємствами.

Третій розділ роботи „Використання оцінки та діагностики соціального стану виробничого колективу на промислових підприємствах” присвячено практичному впровадженню моделей оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу та соціальної діагностики кризи на підприємствах різних галузей промисловості.

Для впровадження і аналізу системи оцінки соціального стану виробничого колективу в антикризових умовах були обрані три промислових підприємства Кіровоградської області - ВАТ „Кіровоградолія”, ВАТ „Червона Зірка” і ВАТ „Кіровоградська швейна фабрика „Зорянка” - які є представниками різних галузей (переробна, машинобудування і легка відповідно) промисловості, мають різний чисельний і структурний склад виробничих колективів. Такий вибір підприємств - об'єктів впровадження дозволив обґрунтувати можливість адаптації і ефективного застосування в антикризовому управлінні запропонованих методів і моделей оцінки соціального стану та ранньої діагностики кризи для достатньо широкого кола промислових підприємств.

Підсумкові результати оцінки та діагностики соціального стану виробничих колективів промислових підприємств - об'єктів впровадження по роках представлено у табл. 2.

Таблиця 2. - Результати діагностики соціального стану виробничих колективів досліджуваних підприємств:

Запропонована методика оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу та рання діагностика кризи, які були впровадженні на досліджуваних підприємствах на протязі 1998-2003 років дозволила: для ВАТ „Кіровоградолія” і ВАТ „КШФ „Зорянка” діагностувати передкризовий стан у 2002 році і своєчасно попередити ці негативні тенденції впровадженням програм соціального оздоровлення, для ВАТ „Червона Зірка” - підтримати поступовий вихід з кризи (1998-2000 рр.) і стабілізувати нормальний стан підприємства у 2002-2003 роках.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання розробки моделей оцінки соціального стану виробничого колективу з метою раннього виявлення проявів кризи на промислових підприємствах.

Розгляд характеристик виробничого колективу як соціальної системи, соціально-економічних і соціально-психологічних аспектів антикризового управління виробничим колективом, процесів конфліктного розвитку виробничого колективу в кризових умовах, методів дослідження соціального стану виробничого колективу в антикризовому управлінні, моделей оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу промислового підприємства та соціальної діагностики кризи, а також впровадження методів і моделей оцінки соціального стану виробничого колективу і ранньої діагностики передкризового стану на промислових підприємствах Кіровоградської області, дозволяє зробити такі висновки:

1. Проаналізовано різні точки зору на визначення виробничого колективу як соціальної системи, що дало змогу обґрунтувати авторську позицію стосовно таких системних компонентів виробничого колективу як місія, цілі, принципи і норми, зміст і характер спільної виробничої діяльності, функції, склад, взаємозв'язки і структура;

2. Визначені загальні етапи життєвого циклу (ЖЦ) виробничого колективу як соціальної системи - проектування, формування, функціонування, кризові зміни (реформування або деградація), ліквідація. Це дозволило визначити і більш детально проаналізувати етап кризових змін в процесі розвитку виробничого колективу, який є самим відповідальним щодо збереження його цілісності;

3. Обґрунтовані особливості реалізації функцій управління (планування, організація, керівництво, контроль, мотивація) у передкризових і кризових умовах. При цьому, відповідно до авторської позиції щодо провідного місця виробничого колективу у антикризових заходах, більш детально проаналізовано функції антикризового управління виробничим колективом з урахуванням класифікації характеристик поведінки працівників на різних етапах розгортання кризи;

4. По своїй природі антикризове управління виробничим колективом є симбіозом інноваційних рішень та кадрових змін;

5. Криза на промисловому підприємстві починається з кризових явищ у виробничому колективі, тому для ранньої діагностики кризових змін поряд з традиційними фінансовими показниками пропонується використовувати інтегральну оцінку соціального (соціально-економічного і соціально-психологічного) стану виробничого колективу;

6. При оцінці соціального стану виробничого колективу потрібно враховувати рівень внутрішньо-колективної конфліктності, а саме його конструктивні і деструктивні чинники;

7. Сучасні методи збору, реєстрації, аналізу і обробки інформації про соціальний стан виробничого колективу мають якісний, суб'єктивний характер і потребують кількісного визначення з метою їх об'єктивізації і підвищення адекватності;

8. Розроблено модель оцінки соціально-економічного стану виробничого колективу підприємства у якій обґрунтовано систему кількісних критеріїв та інтегральний показник у вигляді адитивної згортки цих критеріїв. Це дозволило значно підвищити об'єктивність і адекватність оцінки;

9. Розроблено модель оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу підприємства, яка вперше дозволяє оцінити як внутрішньо-колективні взаємовідносини (критерії згуртованості, взаємності, конфліктності, непорозуміння) так і відношення членів колективу до праці (критерії задоволеності). Обґрунтовано інтегральний показник оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу у вигляді адитивної згортки критеріїв, що дозволило значно підвищити повноту та достовірність оцінки;

10. Розроблено і адаптовано нову модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві, яка дозволяє використати результати оцінки соціального стану виробничого колективу в системі антикризового управління підприємством для ранньої діагностики передкризового стану. Для моделювання використано метод розпізнавання образів (дискримінантних функцій). Діагностика передкризового стану проводиться у просторі соціально-економічної і соціально-психологічної оцінок відповідно до сформульованої гіпотези щодо найбільшої чутливості до кризи саме соціальних (а серед них соціально-психологічних) індикаторів;

11. Технологія оцінки, аналізу і діагностики соціального стану виробничого колективу промислового підприємства представлена у вигляді відповідного алгоритму. Обґрунтована система типових заходів щодо підвищення стабільності і оптимальності соціального стану виробничого колективу; персонал антикризовий управління

12. Практично, шляхом апробації на трьох промислових підприємствах Кіровоградської області, які є представниками різних галузей (переробна, машинобудування, легка) промисловості і мають різний чисельний і структурний склад колективу, доведено достатню універсальність і результативність застосування методів і моделей оцінки соціального стану виробничого колективу та ранньої діагностики передкризового стану в системі антикризового управління промисловими підприємствами;

13. Для підприємств з великою кількістю працівників, немає сенсу постійно проводити оцінку соціально-психологічного стану всіх виробничих колективів. Потрібно визначити репрезентативну сукупність ланок, бригад і підрозділів, які повинні ставати об'єктами соціального моніторингу. Це дозволяє знизити витрати на збір, реєстрацію і обробку експертної інформації практично без втрати вірогідності групових соціально-психологічних оцінок;

14. Якщо інтегральні оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу є незадовільними, тобто потребують покращення, то керівники підприємств для формування програм покращення соціального статусу кожного працівника повинні застосовувати індивідуальні індекси (соціометричного статусу, емоційної експансивності тощо) і методи їх аналізу (концентричні соціограми, соціометричні матриці, рангові місця працівників тощо);

15. Запропонована методика оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу та рання діагностика передкризового стану, які були впровадженні на трьох промислових підприємствах на протязі 1998-2003 років дозволила:

- для ВАТ „Кіровоградолія” і ВАТ „КШФ „Зорянка” діагностувати передкризовий стан у 2002 році і своєчасно попередити ці негативні тенденції впровадженням програм соціального оздоровлення;

- для ВАТ „Червона зірка” - підтримати поступовий вихід з кризи (1998-2000 рр.) і стабілізувати нормальний стан підприємства у 2002-2003 роках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Сибірцев В.В. Оцінка соціального стану виробничого колективу в умовах антикризового управління промисловими підприємствами: Монографія - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. - 184 с.

2. Нєвалов А.Г., Сибірцев В.В. Контрактна оцінка діяльності працівників управління // Демографія, економіка праці та соціальна політика. - Фаховий збірник наукових статей. - Вип. 4. - Кіровоград, КІСМ, 1997. - С. 90-91.

3. Сибірцев В.В. Трудова поведінка як соціально-психологічна проблема виробничої діяльності // Демографія, економіка праці та соціальна політика. - Фаховий збірник наукових праць. - Вип. 5. - В двох частинах. - Ч. 1. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - С. 203-204.

4. Сибірцев В.В. Соціально-психологічні процеси у виробничих колективах // Демографія, економіка праці та соціальна політика. - Збірник наукових праць. - Вип. 6 - Кіровоград: КДТУ, 1999. - С. 62-65.

5. Сибірцев В.В. Управління соціальним розвитком виробничого колективу // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. - Економічні науки. - Вип. 3. - Кіровоград: КДТУ, 2002. - С. 103-106.

6. Сибірцев В.В. Функціональний підхід до вирішення соціально-психологічних проблем управління колективом // Соціально-економічні аспекти промислової політики: Економіка і соціологія праці, менеджмент персоналу. - Збірник наукових праць. - Том 4. - Частина 2. - НАН України. - Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003. - С. 26-31.

7. Сибірцев В.В. Критерії оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. - Економічні науки. - Вип. 6. - Кіровоград: КНТУ, 2004. - С. 115-118.

Размещено на Allbest.ru