Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 338.27+711.435

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНКА ВПЛИВУ СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИХ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК МАЛОГО МІСТА

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

ТРУБЧАНІН ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України у відділі проблем територій зі спеціальним режимом господарювання (м. Донецьк).

Науковий керівник:

Василенко Валерій Миколайович, доктор економічних наук, професор, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

Амітан Веніамін Наумович, доктор економічних наук, професор, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, завідувач відділу економіко-правових проблем розвитку територіальних систем (м. Донецьк).

Ханін Віктор Іванович, кандидат економічних наук, міський голова м. Вугледар (Донецька область).

Провідна організація - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського МОН України (м. Сімферополь).

Захист відбудеться "17" березня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "15" лютого 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічне зростання, соціальна стабільність та поліпшення стану міських поселень, згідно з Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст", є важливим напрямком прискорення економічного і соціального розвитку регіонів і країни в цілому. Малі міста є найбільш чисельною за кількісним складом групою міст України. З 348 малих міст (3/4 від загальної кількості міст України) 60 відсотків мають слабкий розвиток, 33 - є депресивними і тільки 1 відсоток мають позитивну динаміку виробництва. На жаль, диференціація їх економічного і соціального розвитку продовжує збільшуватися. Аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку міста дає можливість з'ясувати причини загострення місцевих протиріч, виявити тенденції розвитку, дослідити вплив системоутворювального ядра (комплексу галузей спеціалізації) на економічні зв'язки міста та ін. Серед основних показників, які характеризують просторові та часові рамки економічного і соціального розвитку малого міста, нагальна потреба є у визначенні саме системоутворюючих, що у більшій мірі впливають на умови його життєдіяльності. Аналіз впливу системоутворюючих факторів дає можливість виявляти основні напрямки для стійкого економічного і соціального піднесення малого міста, складати прогнози і оцінювати наслідки результатів його розвитку і підвищення якості життя населення.

Незважаючи на значний внесок вітчизняних і зарубіжних вчених, роботи яких присвячені дослідженню та вирішенню проблем розвитку регіональної економіки взагалі, і малих міських поселень, зокрема, дотепер недостатньо вивчена суть системоутворюючих факторів, які впливають на економічні процеси, результати цих процесів у малому місті, та не здійснено оцінку впливу цих факторів на економічний і соціальний розвиток малого міста. Потреба вирішення цих проблемних питань зумовила вибір теми дисертації, її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно з планами науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою 3.1.10.22 "Економіко-правовий механізм розвитку соціально-економічних територіальних систем" 2003-2006 рр. (номер державної реєстрації 0103U005966), де дисертант брав участь як співвиконавець. Внеском автора у розробку даної теми є обґрунтування заходів по формуванню основних напрямків процесу реструктуризації господарського комплексу міста з монофункціональною структурою та застосовування і удосконалення методичних прийомів економічної діагностики дослідження з метою визначення перспектив розвитку промислового малого міста на найближчий та середньотерміновий період.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних, аналіз практичних і розробка науково-методичних положень по визначенню впливу системоутворюючих факторів на розвиток малого міста.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були вирішені наступні задачі:

узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід та досліджено особливості розвитку промислових міст в системі трансформацій економічних відносин;

визначено основні системоутворюючі фактори функціонування малого міста;

дана порівняльна оцінка системоутворюючим факторам соціально-економічного розвитку міст, на території яких функціонують підприємства гірничорудного машинобудування;

проаналізовано взаємозв'язки факторів розвитку малого міста та містоутворюючого підприємства;

визначено концептуальні підходи до використання економічної діагностики розвитку малого міста;

обґрунтовано вибір показників для формування оцінок розвитку малого міста;

запропоновані методи та здійснена прогнозна оцінка економічного розвитку малого міста під впливом змін системоутворюючих факторів.

Об'єктом наукового дослідження є економічні процеси, що відбуваються в малому місті.

Предметом дослідження є методи визначення впливу системоутворюючих факторів на характер розвитку малого міста.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, фундаментальні розробки наукових установ і організацій із проблем комплексного розвитку сучасних міських поселень.

Для забезпечення вірогідності й обґрунтованості отриманих результатів наукового дослідження застосовувався широкий спектр наукових методів: системно-аналітичний підхід - для теоретичного і практичного узагальнення наукових концепцій і розробок учених і практиків; статистичний аналіз - для об'єктивного відображення динаміки економічних і соціальних процесів, що відбуваються; кореляційний і дисперсійний аналіз - для статистичної перевірки гіпотез щодо окремих часових рядів, що характеризують кількісні показники розвитку малого міста; економіко-математичне моделювання - для розрахунку прогнозних показників розвитку малого міста на найближчу і більш віддалену перспективи; логічне узагальнення - для забезпечення послідовності у проведенні наукового дослідження.

Інформаційну основу наукового дослідження склали показники економічного і соціального розвитку промислових міст Донецької області за 1997-2001 роки, на території яких функціонують машинобудівні підприємства гірничорудного призначення. Для обробки інформації і виконання розрахунків використовувалися програмні комплекси: Microsoft Office 97, Math Cad 8.0 та ін.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розробці комплексу науково-методичних положень по визначенню оцінки впливу системоутворюючих факторів на економічні процеси малого міста, що дозволяє передбачати коротко- та середньотермінові перспективи його розвитку.

Наукова новизна виконаного дослідження полягає у наступному:

вперше:

визначені концептуальні підходи до економічної діагностики розвитку малого міста на основі встановлення критеріїв або ознак його стану, що дозволили розглядати його (мале місто), як складну соціально-економічну систему;

запропоновано для кількісної оцінки стану малого міста використовувати показники угрупування системоутворюючих факторів за чотирма блоками: виробничий, економічний, трудовий, демографічний, які в найбільшій мірі відображають основні процеси та явища, що мають місце на відповідній території;

виконано середньотермінову прогнозну оцінку економічного та соціального розвитку малого міста на основі використання розрахунків ковзної середніх перемінного ряду, яка визначає відповідність між сьогоденням та перспективами його розвитку;

запропоновано для розрахунків прогнозних показників економічного розвитку використовувати загасаючі та розширювальні середні значення перемінних часового ряду, основу яких складають середні значення відповідних аналітичних залежностей;

удосконалено:

методи дослідження стану промислових міст з використанням показників, які характеризують процеси та явища економічного та соціального змісту, що дозволило згрупувати їх (міста) за ознакою наявності на відповідній території підприємств гірничорудного машинобудування;

дістали подальшого розвитку:

узагальнення та систематизація результатів наукових досліджень про розвиток міських поселень в умовах трансформації економічних відносин у порівнянні з умовами стабільно функціонуючої економічної системи, що дозволило визначити склад та кількість груп системоутворюючих факторів, які у найбільшій мірі впливають на стан малого міста;

висновки про зв'язки та протиріччя основних факторних та результативних показників розвитку малого міста на основі визначення залежностей поміж ними, що дозволило встановити не тільки тенденції, але й виділити найбільш важливі для його (міста) оцінки;

аналітичні методи систематизації та обробки показників, які характеризують вплив системоутворюючих факторів на умови життєдіяльності міста та функціонування містоутворюючого підприємства, що дозволило забезпечити відповідну статистичну перевірку запропонованої наукової гіпотези.

Практичне значення одержаних результатів виконаного наукового дослідження полягає у тому, що викладені в роботі висновки і рекомендації можуть бути використані у практичній діяльності органами місцевого самоврядування. Вони створюють передумови для формування методичної бази по ефективному управлінню економічними і соціальними процесами у рамках невеликих міських поселень.

Результати виконаного дослідження знайшли практичну реалізацію при розробці і впровадженні стратегії розвитку м. Єнакієве (Донецька область), м. Авдіївка (Донецька область), Центрально-Міського району м. Макіївка (Донецька область), ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" (м. Ясинувата Донецької області).

Практичне впровадження отриманих наукових результатів підтверджується відповідними довідками: Єнакіївської міської ради Донецької області, від 17.07.2003 р.; Авдіївської міської ради Донецької області, № 02-15/1016 від 01.09.2003 р.; Макіївської міської ради Донецької області (Центрально-Міський район) № 1220-21 від 01.09.2004р., ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод", № 3107 від 09.10.2003 р.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Йому належить ідея роботи, постановка мети і завдань, відбір методів дослідження, результати наукових узагальнень і обґрунтування розробок. Внесок здобувача у спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на: Науково-практичній конференції "Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 р." (м. Донецьк, 1999р.); Міжнародній науково-методичній конференції "Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального керування" (м. Рівне, 2000 р.); Третій Міжнародній конференції молодих учених-економістів "Економіка третього тисячоліття. Мікроекономіка: проблеми, тенденції, перспективи" (м. Донецьк, 2000 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Сучасні тенденції і пріоритети розвитку перехідної економіки" (м. Сімферополь, 2000 р.); Регіональній науково-практичній конференції "Місто і підприємства: досвід і перспективи розвитку" (м. Авдіївка, 2001 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,2 д.а., з яких особисто авторові належать 3,45 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 156 найменувань та містить 161 сторінку комп'ютерного тексту, включає 43 таблиці, 2 рисунка, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми, показані об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і задачі дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку міста у сучасних умовах. Двадцяте століття відзначалося якісним і кількісним зростанням міських поселень. Швидкі темпи зростання міських поселень викликали необхідність глибокого вивчення міста як феномена соціального розвитку суспільства. Багато дослідників визначають місто як деяку систему, якій властиві закономірності виникнення, розвитку і функціонування.

У дисертаційній роботі розглянуті різні визначення міста і зроблений висновок про те, що місто не можна розглядати у відриві від населення, що живе на його території, від підприємств і організацій, що функціонують у структурі територіального поділу праці, і від відносин, що виникають між жителями і суб'єктами господарювання. Саме ці відносини і складають економічну основу будь-якого міста. Підкреслюється, що визначальною функцією виникнення і розвитку як сучасного, так і майбутнього міста виступає діяльність, пов'язана не тільки зі створенням або перетворенням матеріальних благ, але і наданням послуг.

Виникнення, функціонування і розвиток будь-якого міста відбувається за рахунок визначеної спеціалізації і кооперування праці на даній території. У цьому контексті особливу увагу привертають до себе малі міста. Як правило, такі міста є монофункціональними, тому що в їх межах спостерігається територіальна форма домінування окремої галузі матеріального виробництва у системі суспільного поділу праці.

Процес урбанізації, як фактор економічного та соціального розвитку, становить собою закономірний етап еволюціонування продуктивних сил незалежно від ідеологічних, політичних і моральних підвалин, що домінують у тій або іншій соціальній облаштованості суспільства. В одних умовах урбанізація набуває ознак стійкого динамічного розвитку, в інших - спостерігаються симптоми деградації. Але у будь-якому випадку, у позитивній або негативній динаміці процесів урбанізації повністю відображається сутність процесів, що відбуваються у суспільстві. Концентрація діяльності людей, що супроводжує урбанізацію, забезпечує, насамперед, створення умов, найбільш сприятливих для виробничих відносин, інтенсифікації виробничої діяльності, тому що істотно скорочується реальний час для втілення ідеї в кінцевий продукт, що матеріалізується у формі товару або послуги.

Установлено, що особливістю сучасного етапу розвитку агломерацій є той факт, що для приміських поселень вирішальне значення відіграє процес деконцентрації їх центрів, коли досить великі промислові виробництва створюються і функціонують на периферії. Тим самим формується середовище для більш стійкого стану як невеликих промислових міст, так і для самої агломерації. Такі промислові міста розвиваються, як правило, на основі видобувної й обробної промисловості. За функціональною ознакою вони відносяться до монофункціональних міст, які можна класифікувати за галузевою приналежністю: обробні і видобувні, машинобудівні і металургійні, енергетичні і текстильні, коксохімічні й ін. В умовах трансформації економічних відносин такі міста виявляються найменш захищеними від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Але якщо зовнішні фактори в більшій мірі залежать від політичного клімату в суспільстві і менш передбачувані, то внутрішні фактори є проявом тих процесів, що відбуваються безпосередньо усередині самого міського поселення і можуть бути прогнозовані на визначений період.

У дисертації визначені перспективи розвитку малого міста, обумовлені наявністю й ефективним використанням (раціональним сполученням) системоутворюючих факторів. Для таких міських утворень основними системоутворюючими факторами, що визначають просторові і часові рамки розвитку, виступають фактори розміщення міських поселень, фактори розміщення і розвитку виробництва та виробничої інфраструктури. Зроблено висновок про те, що підприємство, яке складає ядро господарського комплексу малого міста, здатне реально і досить ефективно впливати на вирішення широкого комплексу питань, пов'язаних як з економічною (бюджетно-фінансовою), так і соціальною (зайнятість і демографія) та екологічною (забруднення навколишнього середовища) діяльністю.

Спроможність раціонального сполучення факторів розвитку міста стає відмітною рисою сучасного етапу управління економічним і соціальним розвитком, а ефективне функціонування містоутворюючого підприємства - основною передумовою успішної адаптації малого міста до динамічних умов трансформаційних процесів у суспільстві.

Узагальнення зарубіжного досвіду розвитку промислових міст засвідчило про те, що динаміка їх розвитку супроводжується двома рівно направленими процесами, з одного боку, подальшим посиленням ролі муніципальних органів управління у виборі пріоритетів і заходів для реалізації політики і практики використання наявних потенціалів (основних факторів виробництва), а з іншого, збереженням впливу органів державного управління на темпи і масштаби муніципального розвитку.

Розділ 2. Оцінка системоутворюючих факторів промислових міст. З поглибленням економічних та соціальних перетворень питання соціально-економічного розвитку регіонів загострюються настільки швидко, що подальше затягування з їхнім вирішенням ставитиме під загрозу темпи економічного зростання та соціальну стабільність у державі. Складність питань, що потребують вирішення, посилюється зовнішніми та внутрішніми факторами, які впливають не тільки на розвиток країни в цілому, а й позначатимуться на динаміці економічних та соціальних процесів на регіональному і місцевому рівнях.

Сучасний стан, економічний та соціальний розвиток будь-якого малого міста багато в чому залежить від ходу і результатів діяльності промислових підприємств, розташованих на його території. Донецький регіон займає 4,4 відсотка площі України. Тут сконцентровано біля 2000 промислових підприємств, 800 з них великі. Історично склалося, що особливістю становлення та розвитку окремих міст регіону стало виникнення підприємств гірничодобувної та важкої галузей виробництва. Для порівняльної оцінки розвитку промислових міст в умовах агломерації групування промислових міст виконано за ознакою - наявність функціонуючих на їх території підприємств гірничорудного машинобудування. У Донецькій області до таких промислових міст відносяться: Донецьк, Горлівка, Краматорськ, Дружківка та Ясинувата (табл. 1). За відповідними критеріями тільки Ясинувата є малим містом з населенням до 50 тис. чол. Дані таблиці свідчать про те, що рівень зайнятості працездатного населення і рівень оплати праці трудящих досить великі для цього міста завдяки тому, що на його території діє підприємство, яке спеціалізується на випуску машинобудівної продукції.

Таблиця 1. Індекси показників основних економічних та соціальних процесів за 1999-2001 рр.*

№ з/п	Місто	Обсяги промислового виробництва	Фонд оплати праці працівників	Рівень зайнятості працездатного населення	Чисельність наявного населення	Кількість підприємств гірничо-рудного машино- будування
1.	Донецьк	1,498	2,006	0,478	0,945	7
2.	Горлівка	0,881	1,323	0,442	0,925	1
3.	Краматорськ	1,612	2,680	0,554	0,952	2
4.	Дружківка	1,123	1,678	0,506	0,917	1
5.	Ясинувата	0,720	1,996	0,697	0,964	1

Примітка: * Обраний період показників дає можливість надалі перевірити виконаний економічний прогноз розвитку міста і визначити точність і погрішність розрахунків дослідження.

Наявність інформації про відповідний потенціал міста дає можливість розробити потрібну стратегію його розвитку на перспективу. Для цього необхідна об'єктивна оцінка факторів економічного розвитку міста. Використовуючи в якості основної наукової гіпотези припущення про те, що перспективи економічного та соціального розвитку будь-якого міста залежать цілком від впливу його системоутворюючих факторів, у даній роботі досліджені виробничі, економічні, трудові і демографічні процеси, які відбуваються у місті.

Мале місто функціонує і розвивається під впливом зовнішнього і внутрішнього середовища, всі явища і процеси господарської діяльності суб'єктів господарювання, які розташовані на його території, знаходяться у взаємозв'язку, взаємозалежності й обумовленості. За рівнями взаємодії і взаємозв'язку факторів розвитку малого міста були виділені дві групи: одна група факторів взаємодіє безпосередньо на рівні самого міста; інша група факторів обумовлює характер розвитку малого міста в залежності від умов розвитку одного або декількох підприємств, які є містоутворюючими.

У ході дослідження впливу основних показників системоутворюючих факторів на стан і розвиток малого міста установлено, що їх динаміка характеризується протилежними тенденціями (табл. 2).

Таблиця 2. Основні показники системоутворюючих факторів для м. Ясинувата, відсотки

Блоки факторів	Показники	Роки
		1997	1998	1999	2000	2001
Виробничий	Обсяги промислового виробництва	100,0	98,5	97,2	95,8	112,3
Економічний	Фонд оплати праці	100,0	107,1	124,9	171,2	199,2
Трудовий	Рівень зайнятості працездатного населення	100,0	98,1	98,6	95,3	82,7
Демографічний	Наявне населення	100,0	98,9	98,2	97,4	94,7

Динаміка аналогічних показників, що характеризують містоутворююче промислове підприємство ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод", суттєво відрізняється від загальноміських показників і має позитивні тенденції (табл. 3).

В ході дослідження було встановлено взаємозв'язок між результатами життєдіяльності міського поселення і результатами функціонування містоутворюючого підприємства, яке діє на його території і впливає на всі основні аспекти життя міста. Саме ця обставина визначила необхідність проведення аналізу і встановлення оцінки впливу на результативні показники двох рівнів груп факторів: на рівні міста та на рівні підприємства (див. табл. 2, 3).

Таблиця 3. Основні показники системоутворюючих факторів для ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод", відсотки

№ з/п	Показники	Роки
		1997	1998	1999	2000	2001
1.	Обсяги промислового виробництва	100,0	113,1	247,7	390,0	436,9
2.	Фонд оплати праці	100,0	120,0	220,0	320,0	340,0
3.	Чисельність трудящих	100,0	104,3	109,6	121,7	130,3
4.	Чисельність виробничого персоналу	100,0	104,2	105,8	115,1	120,9

Для виявлення впливу факторів на величину результативних показників і визначення форми залежності між ними застосовувалися методи кореляційного аналізу. Виконаний кореляційний аналіз дозволив визначитися з характером і з моделюванням зв'язків між факторним і результативним показником, а обрані математичні залежності найбільше точно виразили сутність досліджуваної залежності.

Для моделювання зв'язків між факторними і результативними показниками по кожному з основних блоків системоутворюючих факторів на рівні міста була отримана відповідна статистична оцінка надійності показників зв'язку.

Найбільша величина множинних коефіцієнтів кореляції і детермінації спостерігається:

серед факторів виробничого блоку - між чисельністю працівників г (люд.) і обсягом промислового виробництва y (млн. грн.):

г = 2,063у * (- 1,059); (1)

серед факторів економічного блоку - між фінансовими результатами х (млн. грн.) і обсягом промислового виробництва г (млн. грн.):

г = - 0,101 + 12,936х; (2)

серед факторів трудового блоку - між середньомісячною заробітною платою г (грн.) працівників усіх сфер економіки міста і чисельністю зайнятого населення х (люд.):

г = - 10,076 + 18197,4x; (3)

серед факторів демографічного блоку - між середньомісячною заробітною платою г (грн.) і чисельністю наявного населення в місті х (люд.):

г = - 0,035x * 3,844. (4)

Таким чином, виконаний кореляційний аналіз дозволив у визначеній мірі більш точно установити закономірності зміни результативних показників у залежності від поводження різних факторів. Тим самим була досягнута більш об'єктивна оцінка впливу різноманітних факторів на стан та динаміку розвитку малого міста. Отримані математичні рівняння дозволили визначитися з показниками, які далі були використані при прогнозуванні на короткотермінову перспективу.

Розділ 3. Визначення оцінки впливу системоутворюючих факторів на розвиток малого міста. Формування у місті ринкового середовища вимагає розробки нових механізмів і методів відстеження процесів і визначення загальних характеристик перспектив його розвитку. Знання і чітке уявлення про основні параметри процесів, що відбуваються, їх зміни в найбільшій мірі можуть бути досягнуті за допомогою перспективних наукових напрямків, а саме, економічної діагностики основних проблем економічного та соціального розвитку міста. Економічна діагностика розвитку малого міста дозволяє установити критерії або ознаки його стану як складної соціально-економічної системи за допомогою застосування методів сучасної математичної статистики і визначення діапазонів відхилень від деякої норми.

Об'єктом економічної діагностики розвитку малого міста виступає власне населений пункт (територіальне утворення), що відзначається цілісністю і просторовою відособленістю від середовища. Предметом економічної діагностики розвитку малого міста виступає система об'єктивних економічних показників, що складаються в процесі трансформації основних факторів виробництва (матеріальних, трудових, фінансових і природних ресурсів) у кінцеві види товарів і послуг. Основними методами здійснення економічної діагностики виступають методи математичної статистики: кореляційний і дисперсійний аналіз, а також аналіз впливу найважливіших факторів на розвиток міського поселення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема угрупування системоутворюючих факторів малого міста

Типове угрупування системоутворюючих факторів на основні блоки для малого міста наведено на рис. 1. Запропоноване угрупування системоутворюючих факторів становить собою своєрідну модель, за допомогою якої можливо вирахувати і досить об'єктивно встановити конкретні оцінки як по кожному із названих блоків, так і по місту в цілому.

Із зазначених основних блоків групування системоутворюючих факторів найбільш важливим є виробничий блок, тому що в його середовищі відбуваються відтворювальні процеси, які відіграють визначальну роль у забезпеченні конкретного малого міста прийнятними умовами життєдіяльності. Виробничий блок включає два підблоки: містоутворююче підприємство і підприємства обслуговуючої (допоміжної) сфери, і описується за допомогою наступного набору показників: обсяг випуску товарної і реалізованої продукції, рентабельність виробництва і реалізації продукції, доля податків і відрахувань у вартості виробленої продукції, індекс продуктивності праці, загальні доходи і витрати та ін. Економічний блок включає в себе два підблоки (бюджет міста і фінансові відносини) і описується наступними показниками: розміри податкових відрахувань у міський бюджет, індекс цін на товари промислового призначення і народного споживання, індекс змін попиту на продукцію, середня заробітна плата, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо. Трудовий блок описується набором показників: чисельність населення в працездатному віці, чисельність зайнятого населення, кількість вільних робочих місць, трудова міграція населення у працездатному віці та ін. Демографічний блок включає наступні показники: індекс народжуваності населення, індекс смертності, сальдо природного і механічного руху населення, загальна чисельність населення, чисельність жіночого населення в репродуктивному віці тощо. Об'єктивність встановлення економічного діагнозу малого міста повною мірою залежить від того наскільки вказані показники адекватно відображають процеси, що відбуваються. системоутворюючий розвиток місто промислове

Вибір основних показників для цілей економічної діагностики багато в чому визначається станом зовнішнього (рівень інфляції, розмір податкових відрахувань, кредитні ставки комерційних банків, обмінний курс іноземних валют, ступінь надійності господарських зв'язків між постачальниками і споживачами) та внутрішнього (рентабельність виробництва містоутворюючого підприємства, рівень продуктивності праці, рівень життя населення) середовища малого міста.

Однією із складових економічної діагностики може використовуватися прогнозування. Основу прогностичного моделювання поряд з експертними складають методи екстраполяції, серед яких можна виділити метод ковзної середніх, який полягає в тому, що у деякому часовому ряді значень перемінних розглядаються їх середні значення, розраховані за наступними аналітичними залежностями:

; і т. д. (5)

де та - середні значення перемінних х ₁, х ₂, х ₃ та х ₂, х ₃, х ₄ відповідно;

х ₁, х ₂, х ₃, х ₄ - значення перемінних часового ряду, взяті у визначені проміжки часу.

За отриманими таким чином середніми значеннями будується вирівняний ряд, а встановлені тенденції зміни середніх значень переносяться на прогнозний період.

Методичне вирішення визначення залежностей, що виникають між результативними показниками і факторами, які впливають на їх величину, у деякому обмеженому часовому ряді було виконане на розрахунках:

а) загасаючих середніх значень перемінних часового ряду за формулами:

, (6)

, (7)

, (8)

де - середнє загасаюче значення перемінних часового ряду;

- середньоарифметичне значення х ₁, х _2, … х_n n-го часового періоду;

- середньоарифметичне значення х ₁, х _2, … х_n-1 n-1-го часового періоду.

б) розширювальних середніх значень перемінних часового ряду за формулами:

, (9)

, (10)

, (11)

де - середнє розширювальне значення перемінних часового ряду;

- середньоарифметичне значення z_n, z_n-1, … z₂ n-1 часового періоду;

- середньоарифметичне значення z₁, z_2, … z_n-1 n часового періоду.

Одержаний таким чином часовий ряд середніх значень, в одному випадку становить оптимістичний варіант прогнозу, а в іншому - песимістичний. Характер визначення варіантів прогнозу ґрунтується на розрахунку (визначенні) темпів зміни загасаючих середніх значень перемінних і розширювальних середніх значень цих же перемінних.

У випадках, коли має місце негативна тенденція в темпах зміни загасаючих середніх значень перемінних, при виборі варіантів прогнозів песимістичним буде виступати той, де абсолютна величина таких темпів буде більшою. Коли має місце позитивна тенденція в темпах зміни розширювальних середніх значень перемінних, то при виборі варіантів прогнозів оптимістичним є той, де абсолютна величина відповідних темпів буде більшою.

Використовуючи цей методичний підхід до прогнозування показників на основі розрахунків ковзної середніх перемінного ряду, був виконаний короткотерміновий прогноз економічного і соціального розвитку міста Ясинувата під впливом змін окремих факторних показників (табл. 4).

Таблиця 4. Порівняльна оцінка прогнозних і фактичних величин показників розвитку м. Ясинувата

Показники	Роки	фактичні дані	прогнозні дані	відхилення від факту, %
Виробничий блок - обсяги промислового виробництва, %	2001	72,5	-	-
	2002	76,6	78,2	+2,09
	2003	78,4	84,4	+7,65
	2004	106,0	91,0	-14,15
Економічний блок - фінансові результати, млн. грн.	2001	7,7	-	-
	2002	27,1	26,2	-3,32
	2003	45,9	45,9	0,00
	2004	47,6	303,0	+536,56
Демографічний блок - чисельність наявного населення, тис. чол.	2001	37,8	-	-
	2002	37,6	37,5	-0,27
	2003	37,1	37,2	+0,27
	2004	36,8	36,9	+0,27
Трудовий блок - чисельність зайнятого населення, тис. чол.	2001	13,49	-	-
	2002	13,10	13,08	-0,17
	2003	12,92	12,92	0,00
	2004	13,25	12,29	-7,22

Необхідно відмітити, що незважаючи на відхилення прогнозних величин від фактичних, які пояснюються складними нестабільними сучасними економічними умовами, в прогнозі простежується тенденція до неухильного економічного росту (виробничий і економічний блоки). Для демографічного та трудового блоків спостерігається незначне зменшення чисельності наявного і зайнятого населення (впливають природний і механічний рух населення, тривалість і рівень життя, ринок праці та ін.).

Через непередбачуваність економічних процесів, складні і в основному стихійні економічні процеси, товарний дефіцит і інфляцію, які вносять значні зміни в сучасну соціально-економічну ситуацію, прогнозні дані відхиляються від фактичних.

Як засвідчила реальність, погрішність між прогнозними величинами та фактичними показниками розвитку міста становила у середньому від 2 до 7 відсотків, що є прийнятним для відповідних розрахунків, за винятком показників обсягів промислового виробництва та фінансових результатів у 2004 р., коли мали місце інфляція національної грошової одиниці, політичні умови, збільшення витрат (матеріальних, умовно-постійних, нарахувань) тощо. Обсяг промислового виробництва тільки на містоутворюючому підприємстві ВАТ "Ясинуватський машзавод" за 2004 рік виріс у 2 рази, тому значно збільшився цей показник і по місту.

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовано концептуальні підходи до дослідження сутності, впливу та оцінки системоутворюючих факторів на стан та розвиток малого міста, запропоновані науково-методичні положення та здійснена прогнозна оцінка його розвитку під впливом змін відповідних системоутворюючих факторів. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до наступного:

1. Необхідність проведення наукових досліджень, пов'язаних із визначенням умов розвитку міських поселень, визначається динамічним характером економічних перетворень у суспільстві. Розгляд малого міста як складної системи життєдіяльності сукупності суб'єктів (населення, підприємств (організацій, установ), розташованих на його території, під впливом системоутворюючих факторів дозволяє підійти до вирішення питань, пов'язаних як з визначенням характеру сформованих зв'язків і відносин, так і з установленням перспектив їх змін на досить строгій науковій основі, за допомогою використання конкретного наукового інструментарію: прийомів, методів і співвідношень.

2. Встановлено, що теоретичні підходи до визначення впливу містоутворюючих підприємств на розвиток малого міста повинні базуватися на визначеному групуванні системоутворюючих факторів. У даному випадку під визначеним групуванням системоутворюючих факторів використані найважливіші об'єднуючі ознаки, а саме: фактори розміщення міських поселень, фактори розміщення і розвитку виробництва, фактори розселення і розвитку населення, фактори розміщення і розвитку виробничої і соціальної інфраструктури.

3. Виконане узагальнення отриманих результатів дослідження дозволило визначитися з основною гіпотезою даної наукової роботи. Запропоноване угрупування системоутворюючих факторів за чотирма основними блоками (виробничий, економічний, трудовий і демографічний) було використано в моделі, на підставі якої досягається відстеження і встановлення оцінки стану кожного з блоків окремо.

4. Дослідження аналітичних залежностей впливу системоутворюючих факторів на економічний та соціальний розвиток малого міста дозволило встановити, що між факторними і результативними показниками по кожному з основних блоків має місце статистична оцінка надійності показників зв'язку.

Отримані результати аналізу дозволили у визначеній мірі більш точно встановити закономірності зміни результативних показників у залежності від поводження різних факторів.

5. Сформульовано концептуальні підходи до економічної діагностики малого міста на основі відбору факторів, виявлення проблемної ситуації, причин виникнення та способів її вирішення. Об'єкт та предмет економічної діагностики визначені як такі, що забезпечуються відповідними ознаками та відзначаються цілісністю та просторовою відокремленістю територіального утворення. Основними методами економічної діагностики визначені методи математичної статистики та прогнозування.

6. Розроблено науково-методичні основи моделювання процесів економічного розвитку малого міста під впливом системоутворюючих факторів. Детальне вивчення залежностей, що виникають між результативними ознаками і факторами, що впливають на їх величину, дозволило підійти до вирішення питань, пов'язаних з екстраполяцією часових рядів, на основі розрахунку загасаючих і розширювальних середніх значень перемінних часового ряду.

7. Виконаний прогноз зміни основних показників розвитку малого міста, вибір яких був обумовлений найбільш істотними залежностями; статистичною оцінкою надійності показників зв'язку, результативних показників і факторів, у порівнянні з фактичними показниками підтвердив справедливість висунутої гіпотези щодо перспектив розвитку малого міста в залежності від зміни його системоутворюючих факторів.

8. Підхід до прогнозування на основі загасаючих і розширювальних середніх значень перемінних часового ряду, покладений в основу визначення впливу системоутворюючих факторів на розвиток малого міста, дозволяє розглядати його як деяку сукупність, яка складається з окремих блоків і підблоків. Оцінка розвитку малого міста переслідує своєю метою встановлення конкретних співвідношень, що характеризуються відносними або абсолютними розмірами показників, які дозволяють досить точно встановлювати загальні тенденції використання основних факторів виробництва (матеріальних, трудових, фінансових і природних), а разом з ними і характер протікання відтворювальних процесів.

Отримані залежності, закономірності, сформульовані концептуальні положення з економічної діагностики розвитку малого міста створюють передумови для формування методичної бази по ефективному управлінню економічними і соціальними процесами у рамках невеликих міських поселень. Все це становить практичну площину наукової значущості проведеного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трубчанін О. Вплив великого підприємства регіонального значення на життєзабезпеченість малого міста // Схід. - 2001. - № 2(39). - С. 35-38.

2. Трубчанин А.В. Зарубежный опыт современного развития промышленных городов // Экономика и право. - 2002. - № 3(4). - С. 16-21.

3. Трубчанін О. Теоретичні основи визначення впливу містоутворюючого підприємства на розвиток економіки промислового центру // Схід. - 2002. - № 6(49). - С. 20-25.

4. Долинер Е.Я., Трубчанин А.В. Механизм регулирования конкурентоспособности угольных шахт Донбасса. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. - 26 с. (Особистий внесок здобувача: виявлено та систематизовано внутрішні та зовнішні фактори конкуренції на території).

5. Трубчанин О.В. Місто в системі трансформації економічних відносин // Меркурий. - 2003. - № 10(154). - С. 60-61.

6. Трубчанин А.В. Социальная сфера промышленного предприятия и малого города // Материалы регион. науч. - практ. конф. "Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 г. (Донецкая область - 2010)". Секция "Стратегия социального развития". - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999. - С. 110-113.

7. Трубчанин А.В. Создание условий для развития малых предприятий в малых городах Донбасса // Материалы ІІІ междунар. конф. молодых ученых-экономистов "Экономика третьего тысячелетия". - Т.2. "Микроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы". - Донецк: ДонГТУ. - 2000. - С. 238-240.

8. Трубчанин А.В. Создание новых рабочих мест в малых городах Донбасса в условиях переходной экономики // Материалы всеукр. межвуз. науч.-практ. конф. "Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики". - Симферополь: НИЦ КАПКС. - 2000. - С. 221-224.

9. Трубчанин А.В. Разработка программ поддержки малого предпринимательства в малых городах // Матеріали міжнар. наук. -практ. конф. "Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління". - Рівне: "БМ-ТУР". - 2000. - С. 156-158.

10. Трубчанин А.В. Влияние градообразующего предприятия на жизнеобеспечение малого города // Материалы регион. науч.-практ. конф. "Город и предприятие: опыт и перспективы развития". - Донецк: Демсоюз - 2001. - С. 146-148.

11. Мартынов А.Ф., Трубчанин А.В. Стратегии развития местных сообществ малых городов // Матеріали міжнар. конф. "Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні". - Донецьк: ІЕПД НАН України. - 2001. - С. 82-86. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано зарубіжний досвід економічного та соціального розвитку територіальних громад).

АНОТАЦІЯ

Трубчанін О.В. Оцінка впливу системоутворюючих факторів на розвиток малого міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена вирішенню питань, пов'язаних з визначенням впливу системоутворюючих факторів на економічний та соціальний розвиток малого міста. Досліджені особливості розвитку промислового міста в системі трансформацій економічних відносин, визначені основні системоутворюючі фактори функціонування і розвитку малого міста і виконана прогнозна оцінка розвитку малого міста під впливом цих факторів. Запропоновано угрупування системоутворюючих факторів по чотирьох основних блоках (виробничий, економічний, трудовий і демографічний). Сформульовано концептуальні підходи до економічної діагностики стану і розвитку малого міста. Розроблено методичні рекомендації і підходи до моделювання процесів розвитку малого міста під впливом системоутворюючих факторів. Детальне вивчення залежностей, які виникають між результативними ознаками і факторами, що впливають на їх величину, дозволило підійти до вирішення питань, пов'язаних з екстраполяцією часових рядів. На підставі розрахунку загасаючих і розширювальних середніх значень перемінних часового ряду отримано, відповідно, песимістичний і оптимістичний варіант прогнозу. Висновки і рекомендації можуть бути використані в практичній діяльності органів місцевого самоврядування. Вони створюють передумови для формування методичної бази по ефективному управлінню економічними і соціальними процесами в рамках невеликих міських поселень.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток малого міста, системоутворюючі фактори, містоутворююче підприємство, економічна діагностика.

АННОТАЦИЯ

Трубчанин А.В. Оценка влияния системообразующих факторов на развитие малого города. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена решению одной из актуальных задач региональной экономики - теоретическому обобщению и методическому обеспечению вопросов, связанных с оценкой влияния системообразующих факторов на развитие малого города. Для достижения поставленной цели в диссертации на основе системного подхода исследованы особенности социально-экономического развития промышленного города в системе трансформаций экономических отношений, определены основные системообразующие факторы функционирования и состояния малого города, исследована взаимосвязь факторов развития малого города и градообразующего предприятия и выполнена среднесрочная прогнозная оценка развития малого города под влиянием системообразующих факторов. Анализ развития малого города под влиянием некоторой совокупности системообразующих факторов позволяет подойти к решению вопросов, связанных как с определением характера сложившихся связей и отношений, так и с установлением перспектив их изменений на строгой научной основе. Малый город выступает не только как элемент административно-территориального обустройства, но и как сложная система жизнедеятельности определенной совокупности субъектов (населения, предприятий (организаций, учреждений)), расположенных на его территории. В диссертации исследованы состояния промышленных городов с использованием показателей, характеризующих процессы и явления экономического и социального развития, и разрешающие сгруппировать их (города) по признаку наличия на соответствующей территории предприятий горнорудного машиностроения.

В работе исследована взаимосвязь факторов развития малого города и градообразующего предприятия. Одной из особенностей развития малого промышленного города является наличие на его территории одного или двух достаточно крупных промышленных предприятий, функционирование которых предопределяет условия жизнедеятельности населенного пункта. Сделан вывод о том, что предприятие, составляющее ядро хозяйственного комплекса малого города, способно реально и достаточно эффективно влиять на решение широкого круга вопросов, связанных с экономической (бюджетно-финансовой), социальной (занятость и демография) и экологической (загрязнение окружающей среды) деятельностью. Способность рационального сочетания факторов развития города становится отличительной чертой современного этапа управления экономическим и социальным развитием, а эффективное функционирование градообразующего предприятия - основной предпосылкой успешной адаптации малого города к динамичным условиям трансформационных процессов в обществе. В результате выполненного исследования установлено, что социально-экономическое развитие малого города должно рассматриваться с учетом определения влияния системообразующих факторов, призванных обеспечить комплексный характер учета основополагающих начал и перспектив существования городского населения на любой заранее установленный период времени. По полученным результатам исследования предложено для количественной оценки состояния малого города использовать показатели группировки системообразующих факторов по четырем основным блокам (производственный, экономический, трудовой и демографический), которые в наибольшей мере отображают основные процессы и явления, имеющие место на соответствующей территории.

Сформулированы концептуальные подходы к экономической диагностике состояния и развития малого города. Обоснован выбор показателей для формирования оценок развития малого города. Разработаны теоретические и методические рекомендации, подходы к моделированию процессов развития малого города под влиянием системообразующих факторов. Получили дальнейшее развитие и изучение зависимости, возникающие между результативными и факторными показателями, влияющие на их величину, позволяющие установить не только тенденции, но и выделить наиболее важные для него (города) оценки. Предложено для выбора вариантов прогноза и расчетов прогнозных показателей экономического развития использовать затухающие и расширяющие средние значения переменных временного ряда, основу которых составляют средние значения соответствующих аналитических зависимостей. В результате исследования получаемый временной ряд средних значений представляет собой, в одном случае, пессимистический, а в другом, оптимистический вариант прогноза. Выполнен среднесрочный прогноз развития малого города под влиянием изменения основных показателей, выбор которых был обусловлен наиболее существенными зависимостями, а именно, статистической оценкой надежности показателей связи результативных показателей и факторов. Полученные выводы и рекомендации могут быть использованы в практической деятельности органов местного самоуправления, так как создают предпосылки для формирования методической базы по эффективному управлению экономическими и социальными процессами в рамках небольших городских поселений.

Основные результаты исследования использованы при разработке комплексных планов развития г. Енакиево Донецкой области, г. Авдеевка Донецкой области, г. Макеевка (Центрально-Городской район) Донецкой области, при разработке и внедрении стратегии развития ОАО "Ясиноватский машиностроительный завод".

Ключевые слова: социально-экономическое развитие малого города, системообразующие факторы, градообразующее предприятие, экономическая диагностика.

ANNOTATION

Alexander V. Trubchanin. Estimation of effect of the backbone factors on the development of a small city. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree is submitting on competition of a scientific Degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.10.01 - Accommodation (arrangement) of productive forces and regional economy. - Institute of Economic and Legal Researches of NAS of Ukraine, Donetsk, 2005.

Ph. D. thesis is devoted to the decision of the questions connected to definition of the influence of the backbone factors on the economic and social development of small city. Particularities (Features) of development of industrial city in system of transformations of economic relations are investigated, the basic backbone factors of functioning and development of small city are determined and forecasting estimation of the development of a small city under the influence of these factors are executed. The grouping of the backbone factors on four mainframes (industrial, economic, labor and demographic) is offered. Conceptual positions on economic diagnostics of a condition and the development of a small city are formulated. Methodical recommendations and approaches of modelling of developments of small city under the influence of the backbone factors are developed. Detailed studying of the dependences arising between productive parameters and factors, influencing on their size, has allowed to approach to the decision of the questions connected to extrapolation of time series. On the basis of calculations of values of variables of time series fading and expanding average it is received, accordingly, pessimistic and optimistic variants of the forecast. Conclusions and recommendations can be used in practical activities of institutions of local government. They create premises for creation of methodical base on efficient management of economic and social processes within the framework of small urban settlements.

...