Ефективність сільськогосподарського виробництва та її залежність від фіскальної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний агроекологічний університет

Автореферат

Ефективність сільськогосподарського виробництва та її залежність від фіскальної політики держави

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Верзун Андрій Андрійович

Житомир - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Онисько Стефанія Михайлівна,

Львівський державний аграрний університет,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лайко Петро Афанасійович,

Національний аграрний університет,

Дема Дмитро Іванович,

Державний агроекологічний університет (м. Житомир),

завідувач кафедри фінансів і аудиту

Провідна установа: Подільський державний аграрно-технічний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра економіки підприємств, м. Кам'янець-Подільський

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі вітчизняне сільське господарство переживає затяжну кризу, вихід з якої вимагає зміни структури та організації процесу сільськогосподарського виробництва, формування ефективної системи державного регулювання галузі. Нарощування виробництва продукції в особистих господарствах населення не компенсувало його скорочення у сільськогосподарських підприємствах. Низькі темпи поліпшення ситуації в сільському господарстві зумовлені повільним проведенням аграрної реформи, відсутністю стабільного податкового законодавства та недостатнім рівнем фінансової підтримки.

До основних чинників, що впливають на ефективність сільськогосподарського виробництва, належить фіскальна політика. Основною регуляторною функцією фіскальної політики є стимулювання виробничої діяльності суб'єктів господарювання. Сучасна фіскальна політика держави в аграрному секторі не повною мірою забезпечує здійснення цієї функції, оскільки побудована таким чином, що має недостатньо стимулів, для зростання ефективності господарювання.

Стан вивчення проблеми. Удосконалення господарського механізму в аграрному секторі економіки передбачає формування такої фіскальної політики, яка б сприяла підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, його розширеному відтворенню.

Проблемам формування ефективної аграрної економіки присвятили свої дослідження відомі вітчизняні вчені-економісти В. Амбросов, П. Березівський, П. Гайдуцький, В. Зіновчук, С. Онисько, П. Саблук, Г. Черевко, В. Шиян та багато ін. Стосовно удосконалення фіскальної політики держави, оптимізації процесів оподаткування та державної фінансової підтримки, у тому числі в галузі сільського господарства, важливими є наукові розробки В. Білоцерковця, С. Будаговської, В. Горбачука, В. Геєця, Д. Деми, М. Дем'яненка, С. Дем'яненка, А. Крисоватого, П. Лайка, І. Луніної, О. Могильного, О. Розпутенка.

Одним із показників, що характеризують сучасний стан вітчизняного аграрного сектора, є рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. У даний час ефективність сільськогосподарського виробництва є надто низькою, а сільськогосподарські підприємства здебільшого не спроможні самостійно забезпечити її підвищення. Вирішення цієї проблеми вимагає створення дієвої системи державного аграрного протекціонізму. Одним із її елементів повинно стати орієнтування податкової політики на стимулювання виробництва, ефективну підтримку сільського господарства, що підтверджує доцільність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в контексті реформування фіскальної політики держави в аграрному секторі.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методологічних засад підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі обґрунтування комплексу рекомендацій щодо вдосконалення фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки.

Для досягнення поставленої мети ставились завдання

– дослідити особливості регулювання ефективності сільськогоспо

– дарського виробництва за допомогою використання важелів фіскальної політики;

– на основі вивчення рівня ефективності сільськогосподарського виробництва визначити ступінь її залежності від сучасної податкової політики та державної фінансової підтримки сільського господарства;

– уточнити спосіб оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва з урахуванням впливу на неї фіскальної політики;

– обґрунтувати шляхи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі державної фінансової підтримки впровадження інтенсивних технологій виробництва продукції сільського господарства

– запропонувати методичний підхід до визначення розміру державної фінансової допомоги для підвищення ефективності функціонування галузей сільського господарства

– уточнити основні напрями регулювання ефективності сільськогоспо

– дарського виробництва в контексті зміни податкової політики держави в аграрному секторі економіки.

Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва.

Предметом дослідження є регулювання ефективності сільськогоспо

дарського виробництва важелями фіскальної політики держави.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа дослідження побудована на використанні діалектичного методу пізнання та системного підходу до вивчення економічних процесів, теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних учених з питань підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та реформування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки.

Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі задач використовувались методи, прийняті в економічній науці абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень та формування висновків, порівняльного аналізу - для порівняння фактичних і прогнозованих показників, економіко-статистичний - для характеристики зміни явищ у часі за допомогою рядів динаміки та графічного прийому, дослідження впливу чинників на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва за допомогою аналітичних групувань та кореляційного аналізу, розрахунково-конструктивний - для обґрунтування рекомендованих параметрів, монографічний - для детального вивчення типових прикладів впливу фіскальної політики на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.

Інформаційною базою дослідження були відповідні нормативні акти, офіційні матеріали Головного управління сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління статистики у Львівській області, Державної податкової адміністрації України у Львівській області, Управління Державного казначейства у Львівській області, Львівського обласного управління фінансів, річні звіти суб'єктів господарювання, наукова література з питань дослідження. сільськогосподарський політика фіскальний галузь

Виходячи з теоретичних засад економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та фіскальної політики, на основі економічної оцінки сучасного стану розвитку сільського господарства розроблено конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва внаслідок вдосконалення оподаткування та державної фінансової підтримки сільського господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у розробці пропозицій щодо підвищення ефективності сільськогоспо

дарського виробництва в контексті вдосконалення фіскальної політики, а саме:

вперше

– виявлено залежність і встановлено ступінь зв'язку між ефективністю сільськогосподарського виробництва та важелями фіскальної політики держави в сучасних умовах господарювання на об'єктах Львівської області;

уточнено

– специфіку регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва важелями фіскальної політики, зокрема визначено способи регулювання величини доходів і витрат сільськогосподарських товаровиробників

– розрахунок окремих показників ефективності сільськогосподарського виробництва з урахуванням впливу на неї фіскальної політики, а саме: визначення норми прибутку, враховуючи розмір державної фінансової підтримки та сплачених податків;

дістали подальший розвиток

– способи регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва через зміни у системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Обґрунтовано необхідність збереження чинної системи оподаткування сільськогосподарських підприємств на основі фіксованого сільськогосподарського податку та внесено пропозиції щодо його вдосконалення, зокрема пропонується застосування підвищувального коефіцієнта, що враховує вартість виробничого потенціалу господарства, розраховано величину пониженої ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств Львівської області

– пропозиції з підвищення ефективності функціонування сільського господарства на прикладі м'ясного та молочного скотарства в контексті удосконалення фіскальної політики на регіональному рівні, а саме: визначено основні напрями державної фінансової підтримки з метою забезпечення відтворення поголів'я великої рогатої худоби пропонуються заходи, спрямовані на зниження витрат та формування цін, достатніх для простого й розширеного відтворення

– заходи щодо державного стимулювання інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, зокрема застосування компенсаційних виплат з розрахунку на 1 га посівів за використання інтенсивних технологій, стимулювання підвищення родючості ґрунтів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науково обґрунтованому аналізі залежності економічної ефективності сільськогоспо

дарського виробництва від фіскальної політики держави виявленні наслідків реформування оподаткування сільськогосподарських формувань та їх державної фінансової підтримки, розробці напрямів удосконалення регулюючого впливу фіскальної політики держави на ефективність сільськогосподарського виробництва. Частина отриманих результатів знайшла практичне застосування в роботі Головного управління сільського господарства та продовольства Львівської обласної державної адміністрації (довідка №09-05/9-101а від 06.07.2005 р.), Контрольно-ревізійного управління у Львівській області (довідка №07-15/3180 від 05.07.2005 р.), Управління сільського господарства та продовольства Жовківської державної адміністрації Львівської області (довідка №133 від 11.07.2005 р.), а також у навчальному процесі Львівського державного аграрного університету (довідка №01-28-04/1 від 11.07.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Загалом проведено нові наукові розробки щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в контексті зміни фіскальної політики, які забезпечують розв'язання важливої наукової проблеми підвищення ефективності функціонування сільського господарства. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання та економічне зростання АПК стан, проблеми та перспективи” (Київ, НАУ, 2001 р.) Міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (Луганськ, ЛНАУ, 2002 р.) Міжнародній науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (Дубляни, ЛДАУ, 2002 р.) Міжвузівській науково-практичній конференції “Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (Вінниця, ВІЕ, 2003 р.) семінарах, щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 2000-2004 років.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць (з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій) загальним обсягом 2,28 друк. арк. (з них 0,35 у співавторстві). Частка дисертанта в опублікованих працях становить 1,93 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 206 сторінках машинописного тексту, з них 170 сторінок основного тексту містить 44 таблиці (21 сторінка), 21 рисунок (10 сторінок), 12 додатків (20 сторінок), список використаних джерел, який включає 187 найменувань (16 сторінок).

основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми, мету та задачі дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти ефективності сільськогосподарського виробництва та її залежності від фіскальної політики“ - розглядаються теоретичні засади ефективності сільськогоспо

дарського виробництва в умовах ринку і способи її оцінки, економічна суть і складові фіскальної політики, досліджуються особливості формування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки та методика регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва важелями фіскальної політики.

Ефективність сільського господарства характеризує ступінь відповідності результатів його функціонування тим завданням, які суспільство ставить перед ним. Таким чином, під ефективним сільськогосподарським виробництвом ми розуміємо одержання оптимальної кількості якісної продукції сільського господарства, яка здатна задовольнити потреби споживача, за такого рівня й структури витрат на її виробництво, який забезпечує дотримання технології виробництва і дозволить отримати позитивний для виробника результат.

На рівень ефективності сільськогосподарського виробництва впливає низка чинників, які умовно можна поділити на внутрішні та зовнішні. Внутрішні чинники характеризують здатність суб'єктів господарювання впливати на ефективність виробництва покращанням використання власних фінансових, трудових, матеріальних та інших ресурсів, впровадженням інтенсивних технологій тощо. Зовнішні чинники - це діяльність держави, спрямована на створення сприятливих умов виробництва через використання макроекономічних важелів.

На сучасному етапі у питанні підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва великого значення набуває фіскальна політика держави в аграрному секторі економіки. Ми вважаємо, що фіскальна політика - це складова економічної політики держави, що проводиться з метою виконання покладених на неї функцій і має двоякий характер: формування доходів на основі податкових платежів та здійснення державних видатків. Тобто дотримуємось твердження, що фіскальна політика - це бюджетно-податкова політика держави. Вона є одним із основних важелів не адміністративно-силового, а економічного впливу на функціонування суб'єктів господарювання. Використовуючи фіскальну політику, держава може здійснювати цілеспрямоване регулювання сільськогосподарського виробництва, впливаючи на його структуру й ефективність функціонування. При цьому останню слід вважати основою досягнення добробуту всього суспільства. Фіскальна політика органічно поєднує дві частини: політику у сфері податків та політику у сфері державних видатків.

Податкову політику, у процесі реалізації якої формується податкова система, у сільському господарстві необхідно реалізовувати, виходячи з особливостей сільськогосподарського виробництва та складного фінансового стану галузі. З метою подолання кризового становища у вітчизняному сільському господарстві з 01.01.1999 р. для сільськогосподарських товаро

виробників введено особливий порядок розрахунків з бюджетом - можливість сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Для сільськогосподарських товаровиробників передбачено і спеціальний режим справляння ПДВ. Необхідність таких змін зумовлена збитковістю та низькою прибутковістю сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів у агропідприємств, потребою спрощення податкового обліку.

Ринок лише через механізм співвідношення попиту та пропозиції не спроможний забезпечити оптимальний розподіл ресурсів. Крім того, основна частка сільськогосподарської продукції (більше 90 %) у Львівській області виробляється особистими селянськими господарствами, виробництво в яких базується на ручній праці, жорсткій самоексплуатації і орієнтоване переважно на продовольче самозабезпечення. Тому без відродження великотоварного виробництва сільське господарство України не буде достатньо ефективним, а сільськогосподарські підприємства самостійно не спроможні цього зробити. Це й зумовлює необхідність державної підтримки сільськогосподарських підприємств.

Метою державної підтримки сільського господарства в Україні є досягнення рівня дохідності, здатного забезпечити сільськогосподарським товаровиробникам процес розширеного відтворення забезпечення еквівалентності обміну продукції сільського господарства та промислової продукції покращання фінансової стабільності сільськогосподарських формувань. У кінцевому підсумку йдеться про формування умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Узагальнюючим показником державної підтримки сільського господарства є еквівалент субсидіювання товаровиробників (ЕСТ). Він вимірюється у відсотках і визначається за формулою

.

В основу визначення ефективності покладено співвідношення між корисним результатом та витратами на його досягнення. Отже, використовуючи засоби фіскальної політики з метою збільшення результату та скорочення витрат, держава може регулювати рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

У другому розділі - “Аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та оцінка її залежності від фіскальної політики держави” - висвітлено економіко-статистичні показники стану економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, проведено оцінку залежності економічної ефективності сільськогосподарського виробництва від впливу податкової політики держави, проаналізовано ефективність державної фінансової підтримки сільського господарства, проведено статистичне дослідження залежностей ефективності сільськогосподарського виробництва від фіскальної політики держави на мікрорівні.

Протягом останніх років лише виробництво зерна та певною мірою картоплі, овочів сільськогосподарським підприємствам Львівської області забезпечувало отримання прибутків. Виробництво інших основних видів продукції, і насамперед тваринницької, у цілому завдавало сільсько

господарським товаровиробникам збитків, хоча їх обсяг поступово зменшується. Основними причинами збитковості є невідповідність цін та витрат на виробництво. Собівартість виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва стабільно зростає. Поряд із цим значно вищими темпами зростають ціни на сільськогосподарську продукцію, що й зумовило загальну тенденцію до зниження рівня збитковості агровиробництва.

Вкрай низькими залишаються урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин. Основними причинами цього є застосування екстенсивних технологій, високий рівень зношеності основних засобів, використання низькопродуктивних сортів рослин та порід худоби, зменшення застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин, низький рівень годівлі худоби.

Низька ефективність сільськогосподарського виробництва й повільні темпи її підвищення є однією з основних причин неплатоспроможності сільськогосподарських підприємств. Це зумовлює необхідність проведення кардинальних реформ, у тому числі реформування оподаткування сільськогосподарських підприємств та системи державної підтримки сільського господарства.

Із січня 1999 р. сільськогосподарські товаровиробники отримали право на сплату фіксованого сільськогосподарського податку. Його запровадження змінило структуру податкових платежів і дозволило знизити податковий тиск на сільське господарство. Так, у 1998 р. сума сплачених податків у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь становила 11,5 грн., а у 1999-2003 рр. - 8,4 грн., що на 27 % менше. Зросла податкова дисципліна сільськогоспо

дарських підприємств.

Доказом достатньої ефективності чинної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників є те, що із запровадженням спрощеної системи оподаткування вдалося досягти взаємозалежності між рівнем ефективності сільськогосподарських підприємств та рівнем оподаткування (табл. 1), хоча за своєю суттю фіксований сільськогосподарський податок визначається незалежно від результатів діяльності суб'єкта господарювання. До запровадження спрощеної системи оподаткування суми сплачених сільськогосподарськими підприємствами податків жодним чином не були пов'язані з результатами їх діяльності, тобто господарства з кращими результатами сплачували менше податків і навпаки.

Таблиця 1

Взаємозв'язок рівня оподаткування сільськогосподарських підприємств Львівської області та показників економічної ефективності виробництва, 2003 р.

де Ів - індекс виробничого потенціалу господарства

Іп - індекс нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку на 100 грн. виробничого потенціалу.

Індекс нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку на 100 грн. виробничого потенціалу пропонуємо визначати як відношення суми фіксованого сільськогосподарського податку в розрахунку на 100 грн. вартості виробничого потенціалу господарства до середнього в районі аналогічного показника.

Важливою проблемою для сільського господарства залишається механізм справляння ПДВ, хоча сільськогосподарські товаровиробники внаслідок спеціального режиму оподаткування практично не сплачують його до бюджету. Ми пропонуємо встановити понижену ставку ПДВ в Україні на продукцію сільського господарства. Виходимо з того, що пільгові режими справляння ПДВ в сільському господарстві будуть скасовані, а сільськогосподарські підприємства повинні за рахунок податкового зобов'язання перекрити податковий кредит. Нами розраховано понижену ставку ПДВ для господарств Львівської області (табл. 2).

Розрахунок пониженої ставки податку на додану вартість на продукцію сільського господарства, 2003 р.

1. Регулювання ефективності сільського господарства здійснюється важелями фіскальної політики через реалізацію таких заходів підтримка доходів виробників цінове втручання компенсація платежів сприяння розвиткові ринку сприяння розвитку виробничої інфраструктури здійснення регіональних програм макроекономічна політика.

2. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва залишається низькою. Більшість сільськогосподарських підприємств Львівської області практично не отримують прибутків від своєї діяльності. Основними причинами цього є неефективне використання ресурсів через недосконалість технологій, а отже, й висока собівартість продукції та низькі закупівельні ціни. Внаслідок цього виникла ситуація, коли сільськогосподарські підприємства зобов'язані платити податки, але не мають можливості цього зробити. Для виправлення становища необхідно сформувати фіскальну політику, здатну виконувати подвійне завдання оптимізувати рівень оподаткування з метою стимулювання підвищення ефективності підприємництва, а також забезпечити достатній для розширеного відтворення рівень субсидіювання сільського господарства.

3. Щоб ефективніше оподатковувати діяльність великих сільсько

4. господарських підприємств та господарств, що спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції і мають невеликі площі сільськогосподарських угідь, а тому є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, пропонуємо внести зміни в розрахунок суми цього податку. Суть запропонованих змін полягає в застосуванні підвищувального коефіцієнта, який слід розраховувати виходячи з індексу виробничого потенціалу відповідного підприємства без врахування вартості землі, визначеного як відношення вартості його виробничого потенціалу у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь до середнього в районі аналогічного показника.

5. Для кращого регулювання ефективності тваринницької галузі необхідно вдосконалити процес використання коштів, отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками у вигляді дотацій за рахунок ПДВ, що виплачуються переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Оскільки отримані кошти використовуються сільськогоспо

6. дарськими товаровиробниками в основному на споживання, а не на розвиток виробництва, вважаємо за доцільне частину сум спрямовувати на рахунок Державного казначейства та використовувати на поліпшення фінансування програм селекції у тваринництві і птахівництві та часткової компенсації витрат на закупівлю високопродуктивної худоби.

7. Дослідженням встановлено, що процес підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва ускладнюється відсутністю належного інформаційно-консультаційного та фінансового забезпечення. Вирішити цю проблему пропонується створенням при регіональних управліннях сільського господарства і продовольства фінансово-інформаційно-розрахункових центрів (ФІРЦ) з метою ефективнішого планування та використання бюджетних коштів, призначених для сільського господарства. Основними функціями ФІРЦ повинні бути планування та прогнозування потреби сільськогосподарських товаровиробників у фінансовій підтримці надання консалтингових послуг фінансування сільськогосподарських товаровиробників або заходів, пов'язаних із забезпеченням сільськогосподарського виробництва збір інформації про напрями використання державних коштів.

8. Держава не дотримується своїх зобов'язань щодо фінансування сільського господарства. Кошти, передбачені у Зведеному бюджеті для його потреб, виділяються із запізненням та не в повному обсязі. Вважаємо, що фінансування сільського господарства необхідно віднести до пріоритетних напрямів витрачання бюджетних коштів, тобто за умови недовиконання плану видатків на сільське господарство слід вважати недопустимим перевиконання плану видатків за іншими напрямами, крім видатків на соціальні потреби, забезпечення правопорядку та обороноздатності країни.

9. Проведені нами розрахунки обсягів державної підтримки тваринництва з метою відтворення поголів'я великої рогатої худоби та підвищення економічної ефективності галузі дозволили обґрунтувати висновок, що реальним інвестором розширеного відтворення у м'ясному та молочному скотарстві може бути держава, а підтримка повинна здійснюватись у вигляді заходів, які б дозволили: спростити процедуру отримання позик та здешевити їх вартість здійснювати достатні компенсаційні виплати на 1 голову худоби або 1 кг продукції регулювати ціни з метою забезпечення прибутковості галузі. Підтримка цін і доходів має здійснюватися через систему відшкодування товаровиробникам різниці між ціною підтримки і фактичною середньою ринковою ціною (за умови, що вона не нижча підтримки) у межах обсягів квотованої продукції. Еквівалентні ціни формуються на авансований у виробництво капітал у галузях, які обслуговують агропромисловий комплекс.

10. Пропонуємо використовувати в аналізі, окрім узагальнюючих показників економічної ефективності, наприклад норми прибутку, обчислених за загальноприйнятою методикою, скориговані на вплив фіскальної політики держави показники. Цей коефіцієнт визначається як відношення суми прибутку та прямих і непрямих державних платежів виробникам до авансованого у виробництво капіталу.

9. Одним із основних внутрішніх чинників підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його інтенсифікація. Держава має забезпечити низку заходів для підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва через його інтенсифікацію, зокрема збільшення компенсаційних витрат з розрахунку на 1 га посівів при використанні інтенсивних технологій до рівня, що забезпечує достатню рентабельність виробництва та встановлення достатнього рівня закупівельних цін фінансове стимулювання тимчасового вилучення сільськогосподарських земель з обороту для скорочення видатків сільськогосподарських підприємств та ефективного використання фінансових ресурсів забезпечення авансових закупівель сільськогосподарської продукції до державного резерву з метою надходження додаткових фінансових ресурсів у сільське господарство.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Верзун А.А. Основні напрями державної фінансової підтримки сільського господарства // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. - 2001. - №44. - С. 237-239 (0,2 друк.арк.).

2. Стахів Л., Верзун А. Податкові платежі у контексті земельної реформи // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. - 2002. - №9. - С. 433-436 (0,16 друк. арк., у т.ч. авторських - 0,08 друк. арк.). Автором розглянуто питання справляння ПДВ при оренді землі.

3. Верзун А.А. Особливості оподаткування податком на додану вартість продукції молочного скотарства: Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. Монографія: У 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - Ч.3: Фінансово-кредитна система. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 366-370 (0,25 друк.арк.).

4. Верзун А.А. Можливості подальшого реформування фіксованого сільськогосподарського податку // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. - 2004. - №37(49). - С. 22-25 (0,2 друк.арк.).

5. Верзун А.А. Шляхи реформування державної фінансової підтримки сільського господарства // Економіка проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 193 В 5 т. - Дніпропетровськ ДНУ, 2004. - Т. 3. - С. 739-745 (0,45 друк.арк.).

6. Диба М.І., Трушковський В.С., Синівська Л.В., Верзун А.А. Спеціальний режим справляння ПДВ та його вплив на розвиток тваринницької галузі // Економіка АПК. - 2004. - №6. - С. 54-58 (0,25 друк. арк., у т.ч. авторських - 0,08 друк. арк.). Автором розглянуто питання залежності ефективності галузі скотарства від впливу програми підтримки тваринництва через виплату дотацій за рахунок ПДВ.

В інших виданнях:

1. Верзун А.А., Стахів Л.В. Особливості застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників // Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. Луган. нац. аграр. ун-ту. - 2002. - №14(26), Т. 2. - С. 278-281 (0,22 друк. арк., у т.ч. авторських - 0,12 друк. арк.). Автором розглянуто питання застосування спеціального режиму справляння ПДВ при реалізації молока та м'яса у живій вазі на переробні підприємства та використання виплачених ними дотацій.

2. Верзун А. Податок на додану вартість проблеми реформування // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці Конф. ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку „Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”. - Львів Львів. держ. аграр. ун-т, 2002. - Т. 2. - С. 404-408 (0,25 друк.арк.).

3. Верзун А.А. Роль місцевих бюджетів у фінансовій підтримці сільського господарства Львівської області // Матеріали Першої всеукр. наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників „Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій”. - Вінниця Універсум - Ландо ЛТД, 2003. - С. 65-67 (0,3 друк.арк.).

Анотація

Верзун А.А. Ефективність сільськогосподарського виробництва та її залежність від фіскальної політики держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2005.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти ефективності сільськогосподарського виробництва. Розглянуто економічну суть та складові фіскальної політики. Досліджуються особливості формування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки України. Наводиться методика регулювання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва важелями фіскальної політики. Проведено оцінку економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Висвітлено роль податкової системи та місце фінансової підтримки сільського господарства у формуванні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в контексті реформування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки.