Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.2:65.016+331.101

Соціально-економічний механізм розвитку

господарської діяльності промислових підприємств

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація

і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вецепура НаталІя Володимирівна

Маріуполь - 2005



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому університеті економіки та права.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Донецький університет економіки та права, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ткаченко Володимир Андрійович, Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з наукової роботи

кандидат економічних наук, доцент Мельникова Марина Віталіївна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), старший науковий співробітник відділу економіки підприємств

Провідна установа - Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), кафедра економіки підприємства

Захист відбудеться “28” квітня 2005 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “25” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Меліхов А.А.



Анотація

Вецепура Н.В. Соціально-економічний механізм розвитку господарської діяльності промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет, Міністерство освіти і науки України, Маріуполь, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному дослідженню і методологічному обґрунтуванню соціально-економічних засад господарської діяльності промислових підприємств і механізмів її мотивації.

У роботі розглянуто особливості соціально-економічного розвитку господарської діяльності підприємств. Особливу увагу при цьому приділено активізації інноваційної діяльності як важливому факторові підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано, що активізація інноваційної діяльності залежить від підвищення якості трудового життя персоналу, який є комплексним показником управління людськими ресурсами підприємства. Заходи з підвищення якості трудового життя персоналу запропоновано здійснювати у рамках спеціально розробленої стратегії із застосуванням адекватного механізму її формування. Удосконалено методичні рекомендації щодо організації стратегічного аудиту як засобу реалізації стратегії підвищення якості трудового життя персоналу.

Визначено систему факторів підвищення якості трудового життя персоналу, а також розроблено модель формування та оцінки системи підвищення якості трудового життя персоналу щодо умов групи підприємств машинобудування Донецької області.

Ключові слова: господарська діяльність, стратегія, якість трудового життя, стратегічний аудит, конкурентоспроможність підприємства.



Аннотация

Вецепура Н.В. Социально-экономический механизм развития хозяйственной деятельности промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет, Министерство образования и науки Украины, Мариуполь, 2005.

Диссертационная работа посвящена теоретическому исследованию и методологическому обоснованию социально-экономических основ хозяйственной деятельности промышленных предприятий и механизмов ее мотивации. В работе углублены теоретические положения организации хозяйственной деятельности промышленных предприятий, определено место и значение ее социальной направленности в период становления рыночных отношений. інноваційний конкурентоспроможність персонал управління

В этом плане конкретизированы понятия, связанные с развитием хозяйственной деятельности промышленных предприятий в условиях трансформации экономики, уточнены их сущность и содержание.

Обосновано, что в условиях трансформации экономики Украины предприятия для сохранения конкурентоспособности, обеспечения эффективного функционирования должны постоянно вносить качественные изменения, которые могут затрагивать различные аспекты хозяйственной деятельности, но основное внимание следует уделять тем из них, которые связаны с ключевыми процессами, стратегическими целями предприятия.

Стратегические направления изменения хозяйственной деятельности предприятий в современных условиях связаны, прежде всего, с активизацией инновационной деятельности и эффективным управлением человеческими ресурсами на основе концепции качества трудовой жизни.

Проведен анализ результатов социально-экономического и инновационного развития промышленного производства и технического уровня выпускаемой продукции, на базе которого обоснованы направления социально-экономического развития хозяйственной деятельности предприятий. Особое внимание при этом уделено активизации инновационной деятельности как важному фактору повышения конкурентоспособности предприятия. Исследование привело к выводу, что конкурентоспособность в широком смысле слова - комплексная характеристика потенциальных возможностей обеспечения устойчивых конкурентных преимуществ предприятия в обозримой перспективе. Основу конкурентных преимуществ составляет прогрессивная организационно-технологическая и социально-экономическая база предприятия.

Практика показала, что такой подход, обеспечивая приоритетные позиции предприятия на рынках товаров и услуг, существенно меняет положение человека в общественном производстве. Человек в подлинном смысле становится производительной силой. Для активизации его внутренних творческих ресурсов используются различные формы и методы мотивации предпринимательского поведения.

Исследованы факторы, оказывающие влияние на трудовую мотивацию, и обоснована необходимость повышения качества трудовой жизни персонала как комплексного показателя управления человеческими ресурсами предприятия.

Меры по повышению качества трудовой жизни персонала предлагается осуществлять в рамках специально разработанной стратегии с применением адекватного механизма ее формирования. Аналитическая информация, полученная в результате выполненного исследования, способствовала установлению системы основных целей и факторов, которые определяют стратегию повышения качества трудовой жизни персонала промышленного предприятия и оказывают влияние на мотивы поведения работников.

Усовершенствованы методические рекомендации по организации стратегического аудита, который является средством реализации стратегии повышения качества трудовой жизни персонала предприятия.

В диссертационной работе предложена модель формирования и оценки системы повышения качества трудовой жизни персонала применительно к условиям группы предприятий машиностроения Донецкой области. Усовершенствован методический поход к анализу и оценке уровня конкурентоспособности предприятия, на основе экономико-математической модели, которая обеспечивает принятие эффективных управленческих решений.

Ключевые слова: хозяйственная деятельность, стратегия, качество трудовой жизни, стратегический аудит, конкурентоспособность предприятия.



summary

Vetsepura N.V. Social-economic mechanism of economic activity of industrial enterprises. - Manuscript.

Dissertation submitted for the Candidate's degree (Economics) in specialty 08.06.01 - Economics, enterprise organization and management. - Priazovsky State Technical University of Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Mariupol, 2005.

Dissertation work have been devoted to theoretical research and methodological ground of social-economic bases of economic activity of industrial enterprises and mechanism of its motivation.

In the work have been exposed the features of social economic development of economic activity of enterprises. The special attention have been devoted to the innovative activity activation as to the important factor of enterprise competitiveness rising. It have been grounded that the activation of innovative activity relies on upgrading of personnel labor life, which is the complex index of enterprise human recourses management. Measures of rising of personnel labor life's quality have been offered to carry out within the special developed strategy with the application of adequate mechanism of its forming. Recommendations concerning the organization of strategic audit as a method of realization of personnel labor life's quality rising strategy have been improved.

The system of factors of upgrading of personnel labor and also model of forming and estimation of its level, have been developed, concerning to the terms of machine-building enterprises group of Donetsk region. Methodical approach to the analysis and estimation of enterprise competitiveness level that uses economic simulator have been developed and grounded.

Keywords: economic activity, strategy, quality of labor life, strategic audit, competitiveness of enterprise.



загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РоБОТи

Актуальність теми. Перехід України до якісно нового етапу розвитку економіки - економіки зростання - обумовив і нові вимоги до господарської діяльності підприємств. Їхня практична реалізація пов'язана з необхідністю створення методологічних і організаційних передумов для соціально-економічного розвитку господарської діяльності з метою підвищення її ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках, формування внутрішньофірмових умов, що мотивують працівників на творчу ефективну працю. Про необхідність соціально-економічного розвитку господарської діяльності свідчать як наявні законодавчі акти, що відбивають вимоги ринкових відносин, так і не до кінця стабільна економічна ситуація на більшій частині промислових підприємств. За період 1999-2003 рр. обсяг виробництва промислової продукції в Україні зріс в 2,5 рази. В той же час рентабельність операційної діяльності вітчизняних підприємств в Україні знизилася майже на 23 %.

Не вирішено багато соціальних проблем. За останні 2 роки на промислових підприємствах Донецької області майже на 10 % зросла плинність робочої сили. А це - наочне свідчення незадоволеності працівників умовами трудового життя.

Слід відзначити, що багато вітчизняних промислових підприємств не підготовлено до роботи в сучасних умовах господарювання, тому що не мають відповідних концепцій соціально-економічного розвитку, методичних матеріалів, розроблених з урахуванням світового досвіду і специфіки сучасного етапу трансформації економіки.

Різні аспекти організації ефективної господарської діяльності підприємств та її соціально-економічного розвитку були і залишаються предметом дослідження багатьох провідних зарубіжних і вітчизняних учених: Альберта М., Ансоффа І., Амоші О.І., Бєлопольського М.Г., Берсуцького Я.Г., Булєєва І.П., Лепи М.М., Мамутова В.К., Мельникової М.В., Поклонського Ф.Ю., Портера М., Синка Д.С., Скударя Г.М., Ткаченка В.А., Чумаченка М.Г. та ін.

Незважаючи на високий рівень професіоналізму названих авторів, залишаються ще недостатньо вирішеними багато теоретичних і науково-прикладних питань соціально-економічного розвитку господарської діяльності підприємства.

Стан теоретичних і прикладних розробок з названої проблеми, їхня практична значущість визначили вибір теми і спрямованість проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Донецькому університеті економіки та права згідно з планом наукових досліджень за темою “Управління ефективністю господарської діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 0102u004292, 2002-2004 рр.), яка виконувалась на кафедрі економіки підприємства. В рамках цієї теми автором як співвиконавцем розроблено методичні підходи щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств машинобудівної галузі на основі підвищення якості трудового життя персоналу та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Дисертаційна робота містить результати наукових досліджень, що виконані автором за темою “Розробка автоматизованих комплексів прийняття управлінських рішень на рівні підприємства” (номер державної реєстрації 0197u009481, 1997-1999 рр.) Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк). При виконанні цього дослідження особисто дисертантом як співвиконавцем було запропоновано методичні розробки щодо управління малими та середніми підприємствами в умовах регіону, основні положення яких можуть бути використані для промислових підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і методологічне обґрунтування соціально-економічних засад господарської діяльності на промислових підприємствах машинобудівної галузі України та розробка методичних підходів щодо формування соціально-економічного механізму її розвитку, реалізація яких буде сприяти забезпеченню конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів.

Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

проведено теоретичний аналіз сутності та змісту господарської діяльності підприємств та розглянуто особливості її розвитку в умовах трансформації економіки;

сформульовано стратегію розвитку господарської діяльності промислових підприємств в умовах трансформації економіки на основі підвищення якості трудового життя персоналу, що забезпечує конкурентоспроможність підприємства;

вивчено роль стратегічного планування в розвитку господарської діяльності підприємства та уточнено процес розробки стратегічного плану;

проаналізовано стан соціально-економічного та інноваційного розвитку промислового виробництва в Україні, визначено причини його низької ефективності та мотиваційні фактори, які впливають на розвиток машинобудівних підприємств;

обґрунтовано, що стійкий розвиток промислових підприємств залежить від активізації людського фактору;

запропоновано методичні підходи щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств в сучасних умовах;

розроблено механізм формування стратегії підвищення якості трудового життя персоналу підприємства;

підготовлено методичні рекомендації щодо організації стратегічного аудита якості трудового життя персоналу підприємства;

уточнено основні напрями і фактори формування стійких конкурентних переваг промислових підприємств;

удосконалено методичний підхід щодо аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

Об'єктом дослідження є процес розвитку господарської діяльності промислових підприємств з урахуванням соціального чинника.

Предметом дослідження є теоретичне і методичне забезпечення процесів формування та функціонування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні теоретичні положення економічної теорії і управління, праці вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків з питань підвищення ефективності господарської діяльності підприємств.

У процесі дослідження використовувалися методи наукового пізнання: аналіз та синтез (при дослідженні науково-методичної бази організації ефективної господарської діяльності); статистичні методи (при виявленні соціально-економічної ситуації розвитку машинобудівних підприємств); факторний і трендовий аналіз (дослідження факторів, що впливають на стан інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, динаміки показників інноваційної діяльності); групування, порівняння та експертних оцінок (систематизація чинників, які впливають на підвищення якості трудового життя персоналу підприємства, визначення вагових коефіцієнтів оцінки системи підвищення якості трудового життя); економіко-математичне моделювання (розробка інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства). На основі системного підходу розроблено методичні засади побудови механізму формування стратегії підвищення якості трудового життя персоналу підприємства, а методи логіки дозволили уточнити складові цього механізму.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі акти Верховної Ради України, урядові рішення та постанови, дані Державного комітету статистики України, звітні матеріали і дані господарської діяльності промислових підприємств машинобудівної галузі, матеріали анкетного опитування керівників і фахівців підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств в умовах трансформації економіки на основі активізації людського фактору і зводиться до наступного:

уперше:

визначено стратегію розвитку господарської діяльності підприємства на основі підвищення якості трудового життя персоналу, що сприяє забезпеченню конкурентоспроможності підприємства;

запропоновано механізм формування стратегії підвищення якості трудового життя персоналу підприємства, який заснований на дотриманні певних вимог до складу його елементів, виконання яких забезпечує прийняття стратегічних рішень, спрямованих на посилення мотивації, активізацію творчої трудової діяльності;

розроблено модель формування та оцінки системи підвищення якості трудового життя персоналу, яка є основою забезпечення та розробки планів і програм соціально-економічного розвитку господарської діяльності підприємства;

удосконалено:

процес розробки стратегічного плану господарської діяльності підприємства, реалізація якого дозволяє покращити якісний стан об'єкту за рахунок збільшення його потенціалу;

систему факторів - основних компонентів стратегії підвищення якості трудового життя персоналу підприємств, функціональне призначення яких полягає в забезпеченні умов для активної трудової діяльності людини, творчого ставлення до результатів своєї праці;

методичні рекомендації з організації стратегічного аудиту якості трудового життя, який є засобом стеження за процесами формування та реалізації стратегічних планів підвищення якості трудового життя;

методичний підхід щодо аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, який служить основою для прийняття ефективних управлінських рішень;

дістало подальшого розвитку:

поняття “господарська діяльність” на основі використання методу системного аналізу, яка розглядається як цілісна, що володіє інтегративними властивостями, сукупність різноманітних видів діяльності, спрямованих на створення умов для досягнення необхідних економічних та соціальних результатів і забезпечення конкурентоспроможності;

поняття “якість трудового життя”, під якою мається на увазі систематизована сукупність властивостей організаційно-економічних систем, що характеризують умови праці, дозволяють реалізувати комплекс інтересів робітників, а також сприяють посиленню мотивації праці і ефективній реалізації трудового та соціального потенціалу;

рекомендації щодо формування основних напрямів і факторів забезпечення стійких конкурентних переваг підприємств з метою підвищення ефективності їх функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні й апробації рекомендацій, використання яких забезпечує системний підхід до формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств машинобудівної галузі. Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, що мають прикладний характер, використовуються на підприємствах машинобудівної галузі Донецької області при формуванні стратегічних планів соціально-економічного розвитку господарської діяльності ВАТ “Новогорлівський машинобудівний завод” (довідка № 430/082 від 15.07.04), ВАТ “Донецькгірмаш” (довідка № 275/14 від 17.09.04).

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького університету економіки та права (довідка № 2.01-242/1 від 27.09.04) при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Стратегія підприємства”, “Потенціал підприємства: формування та оцінювання”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаних наукових досліджень автора, в якій викладено авторський підхід до формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств та забезпечення їх конкурентоспроможності.

Особистий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття” (м. Полтава, листопад 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування промислового виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта - Хмельницький, жовтень 2002 р.); Обласній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации” (м. Донецьк, листопад 2002 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Социальная политика и человеческое развитие” (м. Донецьк, квітень 2003 р.) та на постійно діючому міжвузівському семінарі при Донецькому університеті економіки та права.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 17 наукових працях (з яких статей - 15, тез та матеріалів конференцій - 2). Загальний обсяг публікацій складає 7,42 д.а., з яких особисто автору належить 6,86 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 179 найменувань на 15 сторінках і 3 додатків на 3 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 198 сторінок, включаючи 18 таблиць на 16 сторінках і 28 рисунків на 20 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 144 сторінки.

Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності на промислових підприємствах в умовах трансформації економіки.

У першому розділі “Теоретичні аспекти організації господарської діяльності промислових підприємств” на підставі аналітичного огляду спеціальної літератури уточнено зміст господарської діяльності підприємств і теоретичні основи процесу її розвитку з метою забезпечення конкурентоспроможності. У дисертації обґрунтовано, що об'єктивна необхідність якісної зміни господарської діяльності підприємств в умовах становлення нової економічної системи викликає потребу в уточненні термінів і понять, пов'язаних із цим процесом. Системний аналіз, при якому всі зв'язки і опосередкування, елементи, функції і проблеми управління підприємством розглядаються у вигляді взаємопов'язаного цілого, дозволив поглибити визначення сутності господарської діяльності. Отже, господарська діяльність підприємства визначена як цілісна сукупність різноманітних видів діяльності, яка володіє інтегративними властивостями, спрямованими на створення умов для досягнення необхідних економічних (прибуток) і соціальних результатів (випуск соціально значущої продукції і виконання соціально значущих послуг, створення умов гідної якості трудового життя персоналу), і в цілому - забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Виходячи з цього визначення, у роботі до основних видів господарської діяльності підприємства пропонується відносити: організаційно-управлінську діяльність, пов'язану з виробництвом і збутом продукції, виконанням послуг; науково-дослідну і проектно-конструкторську діяльність, спрямовану на забезпечення високого науково-технічного рівня виробництва і випуск конкурентоспроможної продукції; інвестиційно-інноваційну діяльність; маркетингову діяльність; підприємницьку діяльність; діяльність із формування і підтримки високого рівня умов трудового життя (якості трудового життя) персоналу підприємства; організаційно-управлінську діяльність із забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

У роботі розглянуто особливості розвитку промислових підприємств в сучасних умовах, які свідчать про те, що важливе значення повинно надаватися активізації інноваційної діяльності підприємств машинобудівної галузі. Вона дозволяє забезпечити розвиток господарської діяльності на новій технологічній основі та створити реальну основу для переходу економіки України на інноваційну модель розвитку. Забезпечення стійкого розвитку промислових підприємств залежить від людського ресурсу, який необхідно розвивати шляхом виявлення можливостей і здібностей, закладених у кожній особистості.

Відповідно до цього обґрунтовано необхідність посилення уваги до комплексного фактору господарської мотивації - до умов трудового життя персоналу, забезпечення його гідного рівня, а також до застосування системного підходу щодо формування факторів, що забезпечують конкурентоспроможність підприємства.

Проблеми соціальної політики, спрямованої на підвищення якості людського розвитку, обумовили необхідність більш глибокого дослідження теоретичних розробок щодо сутності і значущості підвищення якості трудового життя персоналу як стратегії розвитку господарської діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності.

Аналіз спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що не існує загальноприйнятого визначення якості трудового життя. Автор розглядає дане поняття у дисертаційній роботі як систематизовану сукупність властивостей організаційно-економічних систем, що характеризують умови праці, дозволяють реалізувати комплекс інтересів робітників, а також сприяють посиленню мотивації праці і ефективній реалізації трудового та соціального потенціалу. Людина визначається як активний учасник трудової діяльності розглядається у взаємозв'язку з умовами, в яких вона може оптимально реалізувати свої можливості як особистість. До умов відносяться не тільки трудові, але й національні, моральні, культурні, побутові, а також системно вивчаються наступні чинники: виховання, освіта, професійна підготовка, психологічні і фізичні здібності, духовні якості.

Узагальнення результатів аналізу спеціальних літературних джерел дозволило визначити показники якості трудового життя за наступними рівнями оцінки: 1) з позицій працівника: задоволеність працею; наявність (чи відсутність) стресових ситуацій на виробництві; можливість особистого просування; умови праці; можливість професійного росту і самовираження; психологічний клімат; змістовність праці; 2) з позицій підприємства: ефективність праці; професійна адаптація; плинність кадрів; трудова дисципліна; наявність (відсутність) випадків злодійства, виробничого саботажу, страйків; відчуження праці; кількість конфліктів; ототожнення цілей працівника з цілями виробництва. Для кожного підприємства перелік таких показників за конкретною групою визначається специфікою підприємства, станом його господарської діяльності, довгостроковими цілями розвитку й іншими факторами.

В економіці України на перший план дослідження поряд із системним формуванням умов підвищення якості трудового життя персоналу підприємств висуваються проблеми оцінки і контролю рівня цих умов, тому що підвищення якості трудового життя, будучи однією зі стратегічних цілей господарювання, служить діючим фактором забезпечення ефективності господарської діяльності підприємства і досягнення його конкурентоспроможності. Про це свідчать узагальнюючі результати теоретичних досліджень, які підтверджують взаємозв'язок стану якості трудового життя і конкурентоспроможності підприємства.

Виконаний аналіз особливостей процесу розвитку господарської діяльності промислових підприємств свідчить про те, що в умовах постійної адаптації до швидких і глибоких змін, пов'язаних з реформуванням економіки країни, вони можуть стійко функціонувати тільки за рахунок активізації внутрішнього потенціалу і створення ефективного механізму взаємодії між усіма учасниками ринкових відносин. Рішення цих задач доцільно починати з формування стратегії розвитку підприємства на основі концепції якості трудового життя персоналу, тобто питання мотивації праці та господарювання повинні бути ключовими. Відповідно до цього в роботі удосконалено процес розробки стратегічного плану, який обов'язково повинний включати розділ “Якість трудового життя персоналу підприємства” з додатком до нього програми підвищення її рівня.

Теоретичні положення організації господарської діяльності промислового підприємства покладено в основу обґрунтування необхідності її соціальної спрямованості та аналізу організаційно-економічних важелів, мотиваційних чинників, що сприяють її соціально-економічному розвитку.

У другому розділі “Стан і перспективи соціально-економічного й інноваційного розвитку промислового виробництва” доведено, що стабілізація, а тим більше, підйом і зростання економіки України неможливі без переходу до інноваційної моделі розвитку. Цей висновок підтверджується світовим досвідом. Тільки за одне десятиліття співвідношення факторів економічного росту промислово розвинених країн перетерпіло значні зміни: 20 % приросту розвитку викликано прямими матеріальними вкладеннями капіталу, приблизно 30 % - підвищенням кваліфікації робочої сили і більш ніж 40 % економічного росту цих країн - результат використання новітніх наукових відкриттів, винаходів і досліджень, застосування технічних інновацій. Без цього неможливо створити умови, які сприяють підвищенню якості трудового життя персоналу та підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства.

Проведений у другому розділі факторний, трендовий та порівняльний аналіз стану інноваційної діяльності промислових підприємств машинобудівної галузі показав, що інноваційний розвиток України й окремих регіонів, зокрема, Донецької області за визначеними напрямами має поки що негативний характер. Це виявляється у зниженні кількості виконаних наукових і науково-технічних розробок по створенню нових видів техніки і технології. Так, у 2003 р., їх було виконано в 2,4 рази менше, ніж у 1995 р. Погіршився стан матеріально-технічної бази наукових установ, яка вже давно не відповідає потребам сучасного наукового процесу, що позначається на якості й обсягах наукових розробок. Для оцінки конкурентоспроможності становлять інтерес дані щодо характеристики технічного рівня знов створених зразків нових типів машин, устаткування, апаратів, приладів, засобів автоматизації, рівень яких поки ще низький. Досить сказати, що в 2001 р. у Донецькій області був створений лише один зразок, технічний рівень якого був вище рівня кращих вітчизняних і світових аналогів. У 2002 р. таких зразків узагалі не було. Внаслідок зниження інноваційної активності за останні роки в 1,7 разів скоротилася частка інноваційної продукції в загальному обсязі відвантаженої продукції: з 9,4 % у 2000 р. до 5,6 % у 2003 р.

Досліджено, що не тільки динаміка інноваційної активності, але і стан соціально-економічного розвитку промислового виробництва значною мірою залежить від мотиваційних чинників та програм перспективного розвитку господарюючих суб'єктів.

На підставі результатів аналізу статистичних показників виявлено диспропорції у розвитку економіки України на всіх її рівнях. Перша заключається у невідповідності між показниками росту випуску продукції і погіршенням фінансового становища суб'єктів господарювання. Так, поряд з ростом ВВП більш, ніж у два рази за 1999-2003 рр. фінансові результати від основної діяльності підприємств знизились. У 2003 р. частка збиткових підприємств промисловості виросла до 47 %. Рівень рентабельності машинобудівних підприємств Донецької області з 2001 р. до 2003 р. зменшився з 7,5 % до 2 %. Це свідчить про зміну структури продукції, що випускається, яка викликана випуском неконкурентоспроможної продукції, що у свою чергу пов'язано з низькими темпами розробок, засвоєнням і випуском нової продукції. Друга диспропорція, очевидно, найголовніша в економіці, пов'язана з невідповідністю між високими темпами економічного росту і низьким рівнем доходу населення. При дослідженні існуючих диспропорцій виявлено, що науковий, виробничий та інноваційний потенціал підприємств ще діє, але потрібні додаткові заходи щодо його активізації.

У цьому плані перед вітчизняними промисловими підприємствами постають задачі з подальшого підвищення свого потенціалу, забезпечення його трансформації у конкурентні переваги, які повинні визначити умови, необхідні для реалізації перспективних планів та програм розвитку. У теперішній час програми перспективного розвитку машинобудівних підприємств базуються на технократичному підході, при цьому практично не вирішуються соціально-економічні проблеми, що пов'язані з ринковою трансформацією економіки. У дисертаційній роботі підкреслюється, що створення мотиваційного середовища, забезпечення зацікавленості працівників у максимальній реалізації свого потенціалу - головні задачі, що стоять сьогодні перед промисловими підприємствами. Підтверджено вирішальне значення системи оцінки й оплати праці для трудової мотивації. Проведене соціологічне обстеження працівників на ряді машинобудівних підприємств Донецької області показало, що понад 70 % робітників і 85 % інженерно-технічних працівників у числі основних факторів, які найбільш негативно впливають на мотивацію до праці, називають відсутність об'єктивної оцінки й оплати праці.

Дослідження показало, що в основі оплати праці працівників лежать схеми посадових окладів, як і раніше відсутня градація окладів, яка у певній мірі могла б враховувати рівень кваліфікації, стаж роботи, особисті якості, творчу ініціативу тощо. Недостатньо відображаються результати колективної праці і при преміюванні. Наприклад, на обстежених машинобудівних підприємствах Донецької області працівники відділів і служб продовжують преміюватися за загальними показниками по заводу, які не відображають специфіку кожного конкретного відділу чи служби.

Аналіз практики господарювання промислових підприємств показує, що на сучасному етапі розвитку економіки не завжди реалізується конституційне право працівників на безпечні і здорові умови праці. Люди жертвують своїм здоров'ям і безпекою заради отримання роботи і заробітку. Економічні втрати і негативні наслідки пов'язані у першу чергу з виробничим травматизмом, динаміка рівня якого по Донецькій області є позитивною, але його величина залишається достатньо високою .

Використовуючи світовий досвід щодо питань формування мотиваційного середовища, слід звернути увагу на вирішальне значення, яке надається якості трудового життя як складовій частині стратегії ефективної господарської діяльності. У цьому переконує підхід до формування умов трудового життя, який враховує як поточні потреби, так і недоліки сучасного розвитку суспільного виробництва. Зокрема, глибока професійна підготовка і регулярна перепідготовка персоналу оцінюється як складова частина господарської діяльності підприємства, без якої не можуть успішно функціонувати сучасні засоби автоматизації, у тому числі інформаційні. У той же час саме вони, забезпечуючи пріоритетні позиції компанії в інформаційному середовищі, насамперед, на ринку технічно передових товарів і різноманітних послуг, істотно змінюють положення людини в суспільному виробництві.

У господарській практиці кожного підприємства відтворення робочої сили безпосередньо пов'язано із соціально-професійними інтересами трудящих, зайнятих на даному підприємстві. Документом, через який реалізуються ці інтереси, служить колективний договір. Аналіз колективних договорів ряду машинобудівних підприємств Донецької області показав, що головний їхній недолік - недостатня увага до людини як особистості, якості трудового життя персоналу. Принципові особливості колективно-договірної практики економічно розвинутих країн полягають у тому, що в них містяться положення, які мають виражену особистісну спрямованість. Такий досвід вимагає вивчення і використання на вітчизняних підприємствах машинобудівної галузі. Виявлені в результаті аналізу особливості активізації людського фактору покладені в основу формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

У третьому розділі “Методичні підходи до формування механізму соціально-економічного розвитку господарської діяльності промислових підприємств” розроблено пропозиції щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств з метою забезпечення конкурентоспроможності на основі стратегії підвищення якості трудового життя персоналу. Для контролю за дотриманням запланованого рівня якості трудового життя в роботі запропоновано використання стратегічного аудиту, під яким автором розуміється засіб контролю за процесами формування і реалізації планів підвищення якості трудового життя, інструментарій, що сприяє регулюванню та корегуванню стратегічних напрямів діяльності з підвищення якості трудового життя. У даному розділі запропоновано методичний підхід щодо аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, на основі економіко-математичної моделі.

Механізм формування стратегії підвищення якості трудового життя заснований на дотриманні певних вимог до складу його елементів, змісту процедур його функціонування, виконання яких забезпечує прийняття стратегічних рішень, адекватних конкретним умовам. Ключові вимоги - орієнтація кожного прийнятого стратегічного рішення на досягнення визначених економічних, соціальних або екологічних цілей (результатів), узгодження цих цілей з головними цілями функціонування господарюючого суб'єкта; організаційне забезпечення реалізації поставлених цілей на основі системного підходу до управління. Тому механізм формування стратегії підвищення якості трудового життя можна представити таким чином.

Аналітична інформація, отримана в ході проведеного дослідження, а також результати соціологічного опитування працівників дозволили розробити систему факторів підвищення якості трудового життя, яка є мінімально необхідною з урахуванням умов, характерних для групи підприємств машинобудування Донецької області: забезпечення об'єктивної оплати праці з урахуванням кінцевих результатів діяльності окремого підрозділу і підприємства; розробка і забезпечення практичної реалізації програми підготовки персоналу і регулярної перепідготовки всіх працівників підприємства; застосування систем, що стимулювали б висування нових ідей і розвиток підприємництва у працівників підприємства; створення спеціальних служб профвідбору і розвитку управлінських навичок у керівників; стимулювання діяльності малих самокерованих груп; розробка стратегії регулювання процесів вивільнення персоналу; розробка і реалізація програми “Забезпечення безпечних і здорових умов праці”, спрямованої на виконання законодавства України про охорону праці; розробка і практична реалізація підприємством програми оздоровлення працюючих.

В умовах інших підприємств кількість факторів системи, що забезпечують реалізацію цілісної стратегії підвищення якості трудового життя, і їхніх значень може бути іншою. З урахуванням викладеного запропоновано методичні рекомендації з організації аудиту процесів підвищення якості трудового життя, які пов'язані, насамперед, з рішенням наступних методологічних питань: розробки підходу до практичної реалізації стратегії підвищення якості трудового життя в частині послідовності обліку системи внутрішніх факторів, обумовлених цілями стратегії; підходу до окреслення контурів системи на визначені планові періоди, а також методичного підходу до оцінки системи підвищення якості трудового життя. Модель формування та оцінки системи підвищення якості трудового життя (ПЯТЖ) персоналу підприємства.

Перелік організаційно-методичних передумов ефективного аудиювання буде неповним, якщо не врахувати такі вимоги:

а) формування гідної якості трудового життя - довгостроковий і складний процес. Тому доцільною є розробка програми здійснення цього процесу підприємством разом з організацією-розробником проекту створення або удосконалення виробництва. Програма повинна містити розділ, який чітко визначає відповідальність і відповідальних за її виконання (невиконання) у передбачений термін;

б) при створенні нових вітчизняних підприємств будь-якої форми власності в складі установчих документів повинний міститися бізнес-план, що включає розділ “Якість трудового життя” з додатком до нього названої програми.

Діапазон можливих значень оцінок стану факторів, що формуються у системі ПЯТЖ у цілому: 0-10 балів. Найвище значення - 10 балів. Найвище значення інтегральної оцінки системи ПЯТЖ - 100 %. Критеріальні показники, які характеризують систему ПЯТЖ і її фактори.

Важливе значення для вітчизняних підприємств має застосування заходів щодо забезпечення їх конкурентоспроможності. Аналіз і оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідні на всіх стадіях відтворювального процесу (життєвого циклу підприємства): передпроектній, проектній, функціонування і подальшого поетапного розвитку.

Первинними об'єктами аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства служать окремі напрями забезпечення її необхідного рівня. Вони реалізуються за допомогою визначених факторів і характеризуються групами часткових показників, на базі яких здійснюється узагальнююча оцінка кожного напряму. У якості основних для вітчизняних промислових підприємств автором виділені чотири напрями забезпечення й утримання конкурентних переваг підприємства: технологічне забезпечення (Y1) - розробка і практичне використання нових технологій виробництва продукції, розробка і реалізація довгострокової стратегії засвоєння перспективних інформаційних технологій; забезпечення гідної якості трудового життя (Y2) - розробка і реалізація стратегії підвищення якості трудового життя; забезпечення фінансової стійкості підприємства (Y3) - забезпечення стійких темпів зростання власних коштів підприємства, забезпечення активності підприємства на ринку, забезпечення запасів та витрат власними коштами, забезпечення припустимої незалежності підприємства від кредиторів (платоспроможності); організаційне забезпечення (Y4) - закріплення позицій на зовнішніх ринках (розподіл видів виробничо-господарської діяльності по країнах), створення організаційно-методичних умов гнучкого реагування на відповідні дії конкурентів, розробка стратегії входження підприємства в кластер і розвиток внутрішньокластерних взаємозв'язків.

Сукупність напрямів і факторів сформована як цілісна система, компоненти якої мають єдину цільову спрямованість - забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах становлення ринкових відносин. Кількість напрямів і факторів може бути розширена з урахуванням конкретних умов функціонування підприємства.

Економіко-математична модель взаємозв'язку показників, які характеризують забезпечення конкурентоспроможності підприємства, має такий вигляд:

Yn = (a_n : а_бп) · Q_kп ,



де Uy - інтегральна оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства;

Yk - узагальнююча оцінка кожного k-го напряму забезпечення конкурентоспроможності підприємства; Lk - коефіцієнт ваги k-го напряму забезпечення конкурентоспроможності j-го підприємства; k = 1:4 = 0,25;

Yn - коефіцієнт, який характеризує ступінь задоволення в досягненні прогресивного рівня стану n-го фактора забезпечення конкурентоспроможності j-го підприємства;

Q_kn - коефіцієнт ваги n-го фактора в k-ом напряму забезпечення конкурентоспроможності j-го підприємства; Q_kn = 1 : mk; mk - кількість факторів k-го напряму забезпечення конкурентоспроможності j-го підприємства; а_n - чисельне значення показника стану n-го фактора забезпечення конкурентоспроможності j-го підприємства; а_бn - чисельне значення показника еталонного стану n-го фактора забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Доцільно використовувати градацію рівнів інтегрального показника для характеристики стану конкурентоспроможності j-го підприємства. Наприклад, при числовому значенні Uу>1 чи 100 % стан конкурентоспроможності можна відносити до вищого рівня; при числовому значенні - 100 %>Uу>80 % - до середнього рівня; нижче 80 % - до нижчого рівня. На основі розрахованого у роботі інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності підприємство здійснює моніторинг її стану з метою оперативного реагування на негативні тенденції.

Застосування викладеного методичного підходу щодо аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності машинобудівних підприємств Донецької області показало, що його практичне використання буде сприяти їхньому ефективному господарюванню і подальшому соціально-економічному розвитку в умовах трансформації економіки.



Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу удосконалення процесу формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств з метою забезпечення їх конкурентоспроможності, що сприяє створенню передумов для стабільного функціонування господарюючих суб'єктів.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Досліджено і зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку економіки України, в умовах її безупинної трансформації, господарська діяльність підприємств також повинна якісно змінюватися. Її рамки в міру просування до ринку розширюються й охоплюють не тільки процеси виробництва і реалізації продукції, але і багато інших видів діяльності, у тому числі: інноваційну, інвестиційну, маркетингову, соціальну сферу.

2. Виявлено, що в умовах глобальних структурних змін у виробництві стійкий розвиток машинобудівного підприємства залежить від активізації інноваційної діяльності та людських ресурсів, ефективного управління ними на основі концепції якості трудового життя. Відповідно до цієї концепції люди розглядаються не просто як трудові ресурси певного складу і кількості, а в тісному зв'язку з умовами, у яких вони можуть оптимально реалізувати свої можливості як особистості.

3. Розгляд особливостей розвитку господарської діяльності промислових підприємств в умовах реформування економіки дозволив визначити необхідність формування мотиваційного середовища, яке сприяє ліквідації відчуження персоналу від інтересів підприємства та створенню “єдиної команди”, зацікавленої у кінцевих результатах діяльності. Тобто, щоб досягти успіху в ринкових умовах, реалізація стратегії розвитку господарської діяльності підприємства повинна бути пов'язана зі створенням умов, які забезпечують його успішну діяльність.

4. Проаналізовано фактори, що роблять істотний вплив на трудову мотивацію, та за допомогою соціологічного опитування підтверджено, що головною диспропорцією в організації оплати праці працівників є невідповідність між розмірами заробітної плати і результатами їхньої праці, умовами, у яких відбувається праця. Недостатній облік факторів, які впливають на оплату праці, веде до негативних соціальних наслідків: безробіття, виробничого травматизму.

5. Аналіз інноваційної діяльності підприємств показав, що ще не створено умови, необхідні для переходу економіки на всіх її рівнях на інноваційний шлях розвитку, і тому потрібні додаткові заходи щодо активізації інноваційного потенціалу підприємств. Це допоможе вітчизняним підприємствам посісти гідне місце на міжнародних ринках.

6. На основі дослідження стану інформаційної бази підприємства обґрунтовано, що в сучасних умовах аудит на підприємствах не обмежується функцією контролю і може бути ефективним інструментом організації управлінської діяльності, у тому числі й управління якістю трудового життя персоналу з метою забезпечення умов для активної, високорезультативної трудової діяльності людини.

7. Обґрунтовано, що процеси підвищення якості трудового життя персоналу підприємства повинні здійснюватися в межах спеціально розробленої стратегії, реалізація якої буде сприяти підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства. Рішення цього завдання пов'язано з застосуванням адекватного механізму формування стратегії підвищення якості трудового життя. Удосконалено процес розробки стратегічного плану за допомогою формування та включення розділу “Якість трудового життя” з додатком програми її підвищення.

8. Використання системного підходу дозволило виявити набір основних внутрішніх факторів, що сприяють підвищенню якості трудового життя і, як наслідок, - високої результативності господарювання. Вони можуть служити орієнтиром для вітчизняних промислових підприємств під час розробки ними стратегії підвищення якості трудового життя. Запропоновано модель формування та оцінки системи підвищення якості трудового життя персоналу підприємства, яка допоможе реалізувати функцію контролю соціальних процесів на промисловому підприємстві.

9. Визначено й обґрунтовано напрями і фактори формування стійких конкурентних переваг підприємства. Сукупність напрямів і факторів сформовані як цілісна система, компоненти якої мають єдину цільову спрямованість - забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах реформування економіки України.

10. Удосконалено методичний підхід щодо аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, на основі економіко-математичної моделі взаємозв'язку показників, що характеризують забезпечення конкурентоспроможності. Первинними об'єктами аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності служать окремі напрями забезпечення її запланованого рівня. Вони реалізуються за допомогою визначених факторів і характеризуються групами часткових показників, на базі яких визначається узагальнююча оцінка кожного напряму.



Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові статті у фахових виданнях

1. Вецепура Н.В. До питання про соціальну орієнтацію економіки // Торгівля і ринок України. Зб. наук. праць. - Донецьк: Донецький державний комерційний інститут. - 1996. - С. 101-102.

2. Вецепура Н.В. Специфика развития и проблемы управления малыми предприятиями // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С. 398-404.

...