Ефективність функціонування і перспективи розвитку ринку молока і молочної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Стабільне забезпечення населення продуктами харчування стає можливим лише в умовах формування повноцінного цивілізованого ринку продовольства, невід'ємною складовою якого є ринок молока і молочних продуктів. Ринок молока і молочної продукції характеризується зменшенням обсягів виробництва, скороченням поголів'я корів, збитковістю галузі, недостатнім використанням виробничих потужностей переробних підприємств, низькою платоспроможністю населення, скороченням рівня споживання молочних продуктів. Ці явища зумовлюють актуальність дослідження ринку молока і молочної продукції, а саме необхідність: виявлення особливостей і недоліків його формування, аналіз стану та прогноз попиту, пропозиції, конкуренції, кон'юнктури, цін, рівня споживання та ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу.

Значний внесок в розробку проблем ринкових перетворень, становлення та розвитку ринків продовольства внесли Амбросов В.Я., Бальцерович Л., Саблук П.Т., Бойко В.І., Шпичак О.М., Суворов А.В., Мітяєва О.А., Серова Е., зокрема ринку молока і молочної продукції - Рудич А.І., Обіход С.В, Шевельова С.О., Давиденко О.Л., Євчук Л.А., Дудар Т.Г., Голомша Н.Є., Зимовець В.Н. та інші вчені економісти. Дослідженню питань ефективності функціонування підприємств присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема Підгорної І.Є., Бабо А., Русака Н.А., Березівського П.С., Юрченко К.Г., Ільчука М.М., Бабичевої Т., Charnes A., Cooper W., Dellmann K., Pedell K.L., Farrell M.J., Lissitsa A., Norman M.

Проте система функціонування ринку молока і молочної продукції вимагає подальшого глибокого вивчення і вдосконалення. В економічній літературі недостатньо висвітлені різні точки зору відносно механізму державної підтримки підприємств молокопродуктового підкомплексу, узгодження попиту і пропозиції товару на ринку. Вимагають подальшого дослідження питання оптимізації стратегії продажу молока і молочних продуктів з урахуванням стадії життєвого циклу товару.

Необхідність поліпшення фінансово-економічного стану молочного скотарства і молочної промисловості, створення умов для збільшення обсягів виробництва молочних продуктів, їх здешевлення і підвищення рівня споживання молока і молочних продуктів населенням України, і зокрема АР Крим, зумовили актуальність вибору теми дисертаційної роботи, вплинули на мету і завдання дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методологічних і методичних аспектів ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції на регіональному рівні й обґрунтування перспектив його розвитку. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити специфіку державного регулювання молокопродуктового підкомплексу;

- уточнити методику оцінки технічної і алокативної ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції;

- обґрунтувати використання системи методів дослідження сучасного стану і перспектив розвитку ринку молока і молочної продукції;

- дати оцінку стану молочного скотарства регіону і молокопереробної галузі, виявити найбільш вагомі чинники, що впливають на ефективність їх роботи;

- дослідити кон'юнктуру і дати інтегральну оцінку алокативної ефективності та стабільності функціонування ринку молока і молочної продукції в АР Крим;

- визначити конкурентну позицію кримських молокопереробних підприємств і обґрунтувати маркетингову стратегію підвищення ефективності їх функціонування з урахуванням стадії життєвого циклу товарів;

- розробити модель узгодження пропозиції молочної продукції з обсягами споживчого попиту;

- обґрунтувати прогноз рівня споживання молока і молочних продуктів в регіоні.

1. Теоретико-методологічні основи ефективності і перспектив розвитку ринку молока і молочної продукції

Досліджені методологічні та методичні аспекти ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції, розкрита специфіка його формування і розвитку, визначено вплив державного регулювання, розглянуті методи і методики дослідження сучасного стану і перспектив розвитку ринку.

Сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання молока і молочних продуктів з метою задоволення суспільних потреб і отримання доходу всіма суб'єктами ринку представляє собою ринок молока і молочної продукції.

Ринок молока і молочної продукції має специфічні риси:

1. наближення ринків збуту продукції з незбираного молока і кисломолочних продуктів до зон їх виробництва; широкий ринок збуту твердих сирів, масла тваринного, продуктів із сухого молока і молочних консервів;

2. низька цінова еластичність попиту, оскільки ціна вагомо не впливає на попит за наявності стабільного рівня доходів громадян;

3. значне відхилення роздрібних цін від закупівельних, що свідчить про недосконалість відносин в ланцюзі продажу товару від виробника до кінцевого споживача;

4. сезонність виробництва і реалізації молока і молочної продукції;

5. вертикальна інтеграція виробництва і поглинання крупними молокопереробними комплексами малих підприємств.

На стан ринку молока і молочної продукції впливають: зміна економічної ситуації в країні, добробут населення, недостатність державного регулювання виробництва і реалізації, нові засоби державної підтримки, низька якість сировини і допоміжних матеріалів.

Дослідження ринку молока і молочної продукції базується на кон'юнктурному аналізі, що дозволяє виявляти і моделювати тенденції і закономірності розвитку товарного ринку. Основними етапами дослідження ринку молока і молочної продукції є вивчення потенціалу сировинних баз, оцінка динаміки виробництва, собівартості і цін реалізації молока і молочної продукції; визначення впливу цих і інших чинників на конкурентоспроможність продукції; вивчення ринків збуту продукції та обсягів платоспроможного попиту.

Комплексна оцінка методів державного впливу на ринок молока і молочної продукції України, досвід розвинених країн дозволили виявити пріоритетні механізми його регулювання:

- застосування системи державного субсидування, цінового регулювання, пільгового оподаткування, що направлені на підвищення ефективності функціонування підприємств;

- впровадження нових стандартів якості молока і молочної продукції, контроль відповідності виробленої продукції затвердженим стандартам;

- розробка комплексних державних програм розвитку галузей АПК;

- внесення змін у механізм економічних взаємовідносин суб'єктів ринку;

- розробка державних програм соціального захисту населення.

Для проведення інтегральної оцінки ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції нами пропонується використовувати 4 групи критеріїв:

- технологічні - умови утримання тварин, забезпеченість кормами, рівень племінної роботи і ветеринарних заходів у молочному скотарстві, якість молочної сировини, забезпеченість і рівень використання переробними підприємствами виробничих потужностей, дотримання ними санітарно-гігієнічних норм, технологічних циклів, відповідність виробленої продукції стандартам якості;

- ринкові - рівень продовольчої безпеки, самозабезпеченість регіону молоком і молочною продукцією, ринкові перетворення молокопродуктового підкомплексу, попит і споживання молочної продукції, конкурентоспроможність молочної продукції кримських переробних підприємств, відповідність законодавства принципам ринкової економіки;

- фінансово-економічні - економічна ефективність господарювання підприємств молокопродуктового підкомплексу, можливість здійснення розширеного відтворення, ефективність мотивації праці в молокопродуктовом підкомплексі;

- державного регулювання - рівень бюджетного відшкодування ПДВ, субсидування на розширення власної тваринницької бази, на сплату відсотків по банківським кредитам, наявність пільг суб'єктам молочного підкомплексу по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, розробка регіональних програм розвитку молокопродуктового підкомплексу, контролю якості молочної продукції, наявність заходів боротьби з фальсифікатом молочної продукції, адекватність системи штрафів рівню посадових, фінансових та інших порушень і зловживань.

2. Сучасний стан ринку молока і молочної продукції

Досліджено стан і тенденції розвитку виробництва молока, показники його економічної ефективності, товарна пропозиція молочних продуктів, його структура, платоспроможний попит населення, цінова ситуація, проведена оцінка стабільності і алокативної ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу АР Крим.

Галузь молочного скотарства знаходиться в кризовому стані. В усіх категоріях господарств АР Крим за 1990-2003 рр. виробництво молока скоротилося на 481,9 тис. т (54,1%), що зумовлено зменшенням поголів'я молочного стада на 55,1% і середньої продуктивності на 429 кг або 12,4%. Зниження продуктивності корів сталося в наслідок погіршення рівня годування, занепаду племінної роботи і відсутності обліку продуктивності корів.

В результаті розрахунку, виконаного в програмі StatSoft Statistica v6.0, одержана кореляційна залежність обсяг виробництва молока (у) від зміни поголів'я корів (х1) та їх продуктивності (х2):

у = -463,946 + 2,66407х1 + 0,186919х2

Рівняння регресії свідчить, що збільшення поголів'я корів на 1 тис. гол. веде до підвищення обсягів виробництва молока на 2,66 тис. т, а зростання продуктивності на 1 кг - на 0,19 тис. т.

У сільськогосподарських підприємствах суспільного сектора за досліджуваний період відбувається спад виробництва молока на 93,0%, поголів'я корів зменшилося на 91,3%, їх молочна продуктивність - на 1677кг (48,4%). Внаслідок скорочення посівних площ і зниження врожайності кормових і зернових фуражних культур погіршилася кормова база молочного скотарства. За відсутності збалансованого годування витрати кормів на 1ц молока зросли на 4 корм. од. і склали 1,41 ц корм. од., у той же час внаслідок дефіциту і дорожнечі витрати концентрованих кормів скоротились на 6,4 ц корм. од. і дорівнюють 0,29 ц корм. од. У господарствах населення спостерігається протилежна тенденція - виробництво молока зросло у 3,95 рази, поголів'я корів - у 3,3 рази, лише їх продуктивність зменшилася на 27кг (0,8%).

Скорочення виробництва молока веде до зниження обсягів його реалізації. У 2003 р. порівняно з 1990 р. обсяги реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами скоротились у 20,0 разів. Продаж молока переробним підприємствам в загальному обсязі реалізації за досліджуваний період знизився з 97,8% до 46,0%. Для виявлення впливу ціни, обсягу реалізованої продукції, собівартості на розмір прибутку від виробництва молока і молочних продуктів був використаний метод ланцюгових підстановок, який показав, що загальна сума збитку дорівнює 98,19 тис. грн. Підвищення собівартості молока, зміна структури та обсягів реалізації продукції спричинили збитки 106,34 тис. грн., в той же час зростання середніх цін реалізації частково - на 8,15 тис. грн. ці збитки покриває.

В АР Крим за 1990-2003 рр. обсяг виробництва молочної сировини скоротився у 2,2 рази, що зумовило зменшення випуску продукції з незбираного молока у 13,5 рази; масла тваринного - у 6,6 рази; сирів жирних - у 4,4 рази. Основними виробниками продукції з незбираного молока є підприємства м. Сімферополя (виробляють 51,4% загального обсягу), масла тваринного - Роздольненського району (більше 30%), жирних сирів - Роздольненського і Білогорського районів (понад 80%).

Пріоритетний ряд факторів, ранжований за допомогою методу парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання свідчить, що на ефективність виробництва і реалізації молока і молочної продукції найбільш впливає державне регулювання (10,6%), рівень розвитку сировинної бази (10,5%), рівень доходів населення (8,6%), інвестиційна привабливість галузі (8,1%), стратегія збуту продукції (7,2%), технічне і технологічне оновлення молокопереробних підприємств (6,6%).

Реалізаційна політика молокопереробних підприємств передбачає вибір каналів продажу молока і молочної продукції. Обсяг реалізації молока і молокопродуктів через підприємства оптової торгівлі за 2000-2003 рр. збільшився на 8,8% і становить 32,99 тис. т. Продаж сирів жирних в оптових підприємствах зросла в 2,3 рази, продукції з незбираного молока в 2,6 рази, масла тваринного зменшилася на 10,9%, консервів молочних на 25,6%. Обсяги продажу на міських ринках в 2003 р. у порівнянні з 1998 р. продукції з незбираного молока збільшилися в 2,1 рази, масла тваринного - на 4,2%, сиру і бринзи - на 18,8%.

В Україні і Криму відбувається різке зниження купівельної спроможності населення і як наслідок - скорочення попиту на молоко і молочні продукти. Середня еластичність попиту на молоко і молочну продукцію за реальними доходами населення в АР Крим становить - (+3,5). Висока цінова еластичність попиту спостерігається за сирами жирними (середня еластичність -0,38), нижча - за продукцією з незбираного молока (середня еластичність +0,10). Вища еластичність попиту на сири жирні пояснюється можливістю їх заміни більш дешевими молочними продуктами зі схожими споживчими якостями.

Основну кількість споживаної продукції (близько 90%) у Криму складають молокопродукти торгівельних марок “Фанні”, “Щодня”, “President”, “Вімм-Білль-Данн”, що завезені з інших регіонів. Продуктам торгівельної марки “Щодня” віддають перевагу 22,1% споживачів. Питома вага молочної продукції ВАТ “Криммолоко” серед споживчих переваг становить 9,3%.

Середня еластичність пропозиції від зміни вартості факторів виробництва молока і молочної продукції становить -1,91. Середньорічні темпи зростання вартості витрат на виробництво молока і молочної продукції склали 9,6%, а середньорічний зріст обсягу виробництва - 7,5%.

Оцінка алокативної ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції, що проведена за допомогою методу інтегральної оцінки на основі багатосекторної моделі, дозволяє об'єднати різні в метричному відношенні показники і забезпечити можливість порівняння одержаних даних.

Інтегральна оцінка ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції на основі багатосекторної моделі свідчить про наявність значних резервів стабілізації молокопереробного підкомплексу і можливість задовольнити споживчий попит (рівень алокативної ефективності складає 57,7%). Загальний рівень алокативної ефективності обумовлений його складовими - ринковими критеріями (за якими ефективність функціонування ринку молока і молочної продукції становить 45,3%); технологічним і технічним (71,0%); державного регулювання (37,5%); фінансово-економічним (68,6%).

3. Перспективи розвитку ринку молока і молочної продукції Криму

Розроблена модель узгодження пропозиції молочної продукції з обсягами споживчого попиту, обґрунтована маркетингова стратегія підвищення ефективності діяльності молокопереробних підприємств Криму з урахуванням стадії життєвого циклу товарів, представлений прогноз рівня споживання молока і молочних продуктів в регіоні.

Ресурсно-споживча стабільність молокопродуктового підкомплексу - це, перш за все, збалансованість ресурсозабезпечення і споживання молока й молочної продукції на регіональному ринку. Для узгодження споживчого попиту і пропозиції на ринку молока й молочної продукції пропонуємо використовувати імітаційну модель на ПЕОМ з використанням програми Excel.

Використання даної моделі дозволяє:

- виявити сфери першочергового застосування економічних важелів (і оцінити масштаби необхідних для цього ресурсів) з метою максимального узгодження інтересів споживачів і виробників у рамках молокопродуктового підкомплексу і забезпечення стабільності його функціонування;

- оцінити перспективи роботи молокопереробного підприємства на регіональному ринку молока і молочної продукції, а також на ринках інших регіонів.

Найбільшими молокопереробними підприємствами АР Крим є ВАТ “Криммолоко”, Джанкойський молокозавод “Новатор”, Євпаторійський міський молокозавод, Красногвардійський молокозавод. При цьому в 2003 р. 52,7% обсягу виробленої в Криму молочної продукції складає продукція молокозаводів ВАТ “Криммолоко”.

Більшість молочних продуктів ВАТ “Криммолоко” (масло, продукція з незбира-ного молока, сметана, ряжанка, кефір) знаходяться на стадіях зрілості і насичення.

Для стабілізації і поліпшення збуту цієї молочної продукції ВАТ “Криммолоко” необхідно вибрати маркетингові стратегії, які б включали:

- стратегію збереження існуючої ринкової частки і рівня прибутковості;

- стратегію збільшення обсягу продажу за рахунок розробки поліпшених товарів;

- стратегію активізації рекламної компанії підприємства.

Товари, що знаходяться на стадії зростання, як правило, не приносять прибутку, який з'являється і різко збільшується на заключному етапі стадії зростання і стадії зрілості. Тому по йогуртах, сирках і сирній масі ВАТ “Криммолоко” слід передбачити стратегію проникнення і покриття витрат або стратегію широкого проникнення на ринок.

Життєвий цикл кисломолочного сиру і простокваши знаходиться в стадії “спаду”. Для підвищення ефективності виробництва і реалізації продукції молокопереробному підприємству необхідно передбачити стратегію збільшення витрат на стимулювання збуту, стратегію зниження цін.

Використання запропонованої маркетингової стратегії, розробленої з урахуванням стадій життєвого циклу молочної продукції, дозволить ВАТ “Криммолоко” посилити свою конкурентну позицію на регіональному ринку, збільшити обсяги продажу молока і молочної продукції.

Споживчий ринок характеризується високою насиченістю товарами, а структура споживчого попиту цілком визначається грошовими ресурсами домогосподарств і рівнем цін на окремі товари.

Середньостроковий прогноз споживчого попиту на молоко і молочні продукти в Криму на 2005-2007 рр. базується на економетричній моделі.

В результаті скорочення чисельності населення норми споживання на душу населення зростуть більшою мірою, ніж показники валового споживання. За 2005-2007 рр. валове споживання молока і молокопродуктів зросте на 5,17 т.

Основними чинниками, що впливають на динаміку продовольчого споживання в 2005-2007 рр., буде рівень реальних доходів населення, які визначені зростанням внутрішнього валового продукту, часткою доходів населення, що витрачаються на продовольство, і купівельною спроможністю гривні.

Висновки

молокопродуктовий маркетинговий конкурентний

1. Ринок молока і молочних продуктів - це сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів харчування з метою задоволення суспільних потреб і отримання доходу всіма суб'єктами ринку. Регулювання ринку молока і молочних продуктів необхідно розглядати як систему заходів, направлених на захист вітчизняних товаровиробників і споживачів. Першочерговими заходами державного регулювання ринку молока і молочної продукції повинно стати державне субсидування молокопродуктового підкомплексу, введення мінімальних гарантованих цін на реалізоване переробним підприємствам молоко для відшкодування виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників, пільгове оподаткування, розробка та впровадження програм соціального захисту населення, встановлення стандартів якості на молоко і молочні продукти.

2. Методикою дослідження ринку є послідовність дій і сукупність конкретних прийомів дослідження, які забезпечують аналіз ринкової ситуації, і виявлення найближчих перспектив її розвитку. Дослідження ринку молока і молочної продукції базується на кон'юнктурному аналізі, що включає дослідження специфіки ринку, розробку методики вивчення кон'юнктури, збір і накопичення кон'юнктурної інформації, аналіз і прогноз кон'юнктури. Традиційні показники прибутковості або рентабельності не відображають резервів оптимізації товарного ринку, а інтегральна оцінка ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції за технологічними і технічними, ринковими, державного регулювання фінансово-економічними критеріями, що дозволяє об'єднати різні в метричному відношенні показники і забезпечити можливість порівняння одержаних даних. Сукупність традиційних і ринкових методів дослідження дозволяє об'єктивно оцінити стан ринку молока і молочної продукції, спрогнозувати перспективи його розвитку. Використання сукупності методів і вдосконалення їх технічного застосування компенсує недоліки окремих методів.

3. За останні роки просліджується чітка тенденція зменшення обсягів виробництва молока. Так, в АР Крим валове виробництво молока скоротилося на 54,1%, що обумовлено зменшенням поголів'я корів на 55,1% та їх продуктивності на 12,4%. У 2003 р. рівень збитковості виробництва молока в АР Крим склав 21,5%, при цьому збитковими є 80% сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом молока. Результати факторного аналізу прибутку від виробництва і реалізації молока за 1990-2003 рр. показали, що негативно впливають на розмір прибутку збільшення собівартості молока, зміна структури та обсягів реалізації товарної продукції, а позитивно - зміна середніх цін реалізації. Внаслідок цього збитки від виробництва молока по сільськогосподарських підприємствах склали 98,19 тис. грн.

4. Дефіцит молочної сировини є головною причиною скорочення обсягів виробництва молочних продуктів. У 1990-2003 рр. в АР Крим виробництво продукції з незбираного молока скоротилося в 13,5 рази, масла тваринного - 6,6 рази, сирів жирних - в 4,4 рази. Розрахунок ступеня впливу зовнішніх факторів на ефективність виробництва і реалізації молока і молокопродуктів показав, що найбільш вагомими є: державне регулювання (10,6%), рівень розвитку сировинної бази (10,5%), рівень доходів населення (8,6%), інвестиційна привабливість (8,1%). Серед внутрішніх факторів головними є: стратегія збуту продукції (7,2%), технічне і технологічне оновлення молокопереробних підприємств (6,6%).

5. Різке зниження купівельної спроможності населення України за 1990-2003 рр. призвело до скорочення споживання молока і молокопродуктів в АР Крим в 2,1 рази. Споживання молока і молокопродуктів становить 159,3 кг на душу населення за рік, що в 2,5 рази менше раціональної фізіологічної норми. Попит на молоко і молочну продукцію в АР Крим менш чутливий до зміни реальної заробітної платні (середня еластичність - +3,5), ніж попит в цілому по Україні (середня еластичність - +4,2). Низка еластичність попиту на молоко і молочні продукти по доходу пояснюється відсутністю повноцінних товарів-субститутів. Цінова еластичність пропозиції свідчить - навіть при зростанні цін обсяги пропозиції молочної продукції продовжують зменшуватись, що обумовлено неповним завантаженням виробничих потужностей молокопереробних підприємств. Середня еластичність пропозиції від зміни цін на фактори виробництва (-1,9) відображує високий рівень впливу витрат на обсяги виробництва молока і молочної продукції.

6. Оцінка алокативної ефективності функціонування ринку молока і молочної продукції в АР Крим свідчить, що потенціал ринку в регіоні використовується на 57,7%, при цьому рівень стабільності ринку за технологічними і технічними критеріями складає 71,0% (від оптимального рівня, що прийнятий за 100%); ринковими - 45,3%; фінансово-економічними - 68,6%; державним регулюванням - 37,5%.

7. Значну конкуренцію кримській молочній продукції на регіональному ринку складають товари торгівельних марок “Фанні”, “Щодня”, “President”, “Вімм-Білль-Данн”. Найбільший попит мають молочні продукти торгівельної марки “Щодня”, питома вага споживчих переваг якої складає 22,1%. Низький попит на молочну продукцію ВАТ “Криммолоко” (9,3%), обумовлений незадовільними показниками якості товару, відсутністю налагодженої роботи з підприємствами оптової торгівлі і недостатньою рекламною роботою. Для посилення конкурентної позиції на регіональному ринку ВАТ “Криммолоко” необхідно впроваджувати маркетингові стратегії, що враховують стадію життєвого циклу молочної продукції.

8. Модель цінового узгодження пропозиції молочної продукції з обсягами споживчого попиту дозволяє молокопереробним підприємствам проводити аналіз поточної ситуації на регіональному ринку молока і молочної продукції і обґрунтовано прогнозувати її розвиток. Модель також дає можливість своєчасного коректування наслідків реалізації заходів державної аграрної, а також бюджетної, фінансово-кредитної, податкової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики щодо молокопродуктового підкомплексу.

9. Середньостроковий прогноз споживчого попиту на молоко та молочні продукти в Криму, проведений на основі економетричної моделі свідчить, що валове споживання молока і молокопродуктів в Криму в 2007 р. в порівнянні з середнім значенням за період 2000-2003 рр. збільшиться на 16,1 т, при цьому рівень споживання продукції з незбираного молока збільшиться на 31,1 т, але споживання масла тваринного зменшиться на 7,3 т, сирів жирних - на 7,6 т.

Література

1. Волошина Е.И. Оценка сырьевой базы молочной промышленности Крыма // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 174/1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 200-203.

2. Волошина Е.И. Жизненный цикл молочной продукции // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 194/3 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 722-727.

3. Волошина Е.И. Государственное регулирование рынка молока и молочной продукции // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 195/3 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 561-565.

4. Волошина Е.И. Модель согласования предложения молочной продукции с объемами потребительского спроса // Экономика и управление. - 2004 - № 4-5. - С. 92-94.

5. Волошина Е.И. Экономическая оценка состояния рынка молока и молочной продукции Крыма // Материалы Третьей Международной научно-практической конференции “Динаміка наукових досліджень `2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 50. - С. 19-21.

6. Волошина Е.И. Современное состояние молочного скотоводства в личных подсобных хозяйствах сельских жителей Крыма // Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение, перспективы: Тез. докладов Четвертой международной науч.-методич. конф., г. Севастополь 20-24сентября: Издательство СевНТУ, 2004. - С. 42-43.

Размещено на Allbest.ru