Юрик Ярина Іванівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Об'єднаному інституті економіки Національної академії наук України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік

Національної академії наук України, заслужений діяч

науки і техніки України

Алимов Олександр Миколайович,

Об'єднаний інститут економіки

Національної академії наук України,

завідувач відділу міжгалузевих пропорцій та

промислового потенціалу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Сологуб Олена Петрівна,

Національний університет харчових технологій, м. Київ

завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук,

Страшинська Лариса Володимирівна,

Київський економічний інститут менеджменту,

доцент кафедри маркетингу

Провідна установа: Рада з вивчення продуктивних сил України

НАН України,

відділ розвитку і розміщення харчової і

переробної промисловості, м. Київ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виходячи з важливого значення розвитку харчової промисловості в економічному і соціальному зростанні суспільства, методичними векторами розробки концепцій, програм та стратегій підвищення ефективності виробництва продуктів харчування мають стати наступні цілі: досягнення максимально можливого продовольчого самозабезпечення; виробництво продтоварів в обсязі та асортименті, достатньому для харчування за науково обґрунтованими нормами; забезпечення відповідності якості продуктів вимогам безпеки для здоров'я людини; створення розвиненого експортного потенціалу промислових продовольчих товарів країни. У даному контексті найбільше занепокоєння викликає стан промислового виробництва продуктів дитячого харчування. Сьогодні забезпечення дітей відповідною продукцією є найвужчим місцем у системі продовольчої безпеки країни. Володіючи колись достатнім промисловим, кадровим, технологічним потенціалом, індустрія дитячого харчування нині опинилася в становищі, близькому до кризового. Низька купівельна спроможність більшості українських сімей з дітьми, втрата традиційних ринків збуту у колишніх радянських республіках, відсутність ефективної системи державного стимулювання наукоємного виробництва дитячих продуктів та жорстка конкуренція з їх імпортними аналогами стали основними чинниками гальмування її розвитку. У підсумку відбулося значне скорочення обсягів виробництва відповідної продукції за всіма основними асортиментними групами. За такої ситуації суттєво ускладнюється реалізація рекомендованих раціонів, діти дедалі частіше отримують незбалансоване харчування. Водночас, за експертними даними здоров'я людини, а тим більше дитини, на 80% залежить від якості та кількості споживаної їжі. Відтак природно, що дитяче харчування в житті суспільства відіграє роль не просто звичайних продовольчих продуктів, а виконує функцію одного з гарантів формування повноцінного підростаючого покоління України.

Проблема збереження здоров'я дітей, а отже і генофонду нації зумовлює необхідність розробки відповідних заходів, які б мали комплексний характер та включали як загальні заходи щодо підвищення рівня та якості життя сімей з дітьми, так і спеціальні, пов'язані із забезпеченням стабільного розвитку вітчизняного виробництва високоякісних продуктів дитячого харчування. Останньому аспекту і приділена основна увага у нашому дослідженні. Об'єктивна необхідність зупинення негативних процесів, що відбуваються в індустрії дитячого харчування в умовах становлення ринкової системи господарювання, вирішення проблем її ефективного функціонування вимагають розробки та обґрунтування принципово нової концепції, а також практичних підходів реалізації економічного механізму розвитку цієї виробничої системи.

Проблеми розвитку ринкової економіки країни і формування економічних механізмів функціонування окремих галузей промисловості досліджувались багатьма вченими. Зокрема цим аспектам присвячено праці вітчизняних та зарубіжних економістів, таких як О.М. Алимов, О.І. Амоша, Б.М. Данилишин, М.Г. Чумаченко, А.А. Чухно, О.Б. Бутнік - Сіверський, О.П. Сологуб, Л. Абалкін, А. Кульман, В. Ойкен. Питання формування і розвитку продовольчого комплексу в трансформа-ційний період досліджувались українськими науковцями, серед яких - О.М. Онищенко, П.П. Борщевський, Л.В. Дейнеко, Д.Ф. Крисанов, Ю.П. Лебединський, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, О.В. Шубравська. Водночас проблемам забезпечення продуктами дитячого харчування в Україні зде-більшого присвячені наукові праці медико-біологічного і виробничо-технологічного спрямування. Так, питання удосконалення технології виробництва харчових продуктів досліджені в роботах І.С. Гулого, А.А. Долінського, В.А. Домарецького, М.М. Ліпатова, Г.Б. Рудавської, Г.Ю. Сажинова, Г.О. Сімахіної, Л.В. Соломадіної, А.І. Українця та інших. Медико-біологічне обґрунтовування раціонального харчування дітей та асортименту продукції, необхідного для впровадження у виробництво, відображено у дослідженнях І.Л. Коня., К.С. Ладодо. Воднораз у більшості розвинених країн особлива увага приділяється науковцями саме економіко-організаційному та соціальному аспекту виробництва і забезпечення дітей необхідною продукцією.

Науково-теоретична та практична значимість вирішення сукупності виявлених проблем обумовили актуальність і своєчасність вибору теми дисертаційного дослідження та визначили його основні завдання, предмет і об'єкт. дитячий харчування попит господарювання

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у безпосередньому зв'язку з тематикою науково-дослідних робіт Об'єднаного інституту економіки НАН України, зокрема, темою “Формування збалансованого виробництва у промисловості” (номер державної реєстрації 0100U006256) та “Особливості формування міжгалузевих пропорцій розвитку промислового потенціалу” (номер держреєстрації № 0104U000482). Автором були системати-зовані основні причини порушення збалансованості промислового комплексу України і розроблені науково-методологічні основи трансформації та збалансованості промислового виробництва, а також досліджені методологічні підходи до формування засад міжгалузевого розвитку виробництва в умовах ринку та запропоновані шляхи вдосконалення механізмів ринкового і державного регулювання міжгалузевих пропорцій.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні та обґрунтуванні економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування. Відповідно до зазначеної мети були поставлені й вирішені такі завдання:

- дослідити еволюцію наукових поглядів на зміст, структуру й особливості формування і функціонування економічного механізму в різних системах господарювання та на різних етапах їх розвитку, а також визначити можливості їх адаптації до сучасних умов перехідного періоду;

- конкретизувати сутність економічного механізму в контексті вдосконалення методологічної основи його формування;

- розробити теоретичну модель економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування;

- сформувати методичні та методологічні підходи до комплексної оцінки і прогнозування тенденцій розвитку промислового виробництва;

- проаналізувати та узагальнити особливості, тенденції і закономірності розвитку індустрії дитячого харчування в період формування ринкових відносин, попит і пропозицію її продукції, сировинну, ресурсну та матеріально-технічну бази, структурно-динамічні зміни в її розвитку;

- обґрунтувати практичні пропозиції щодо реалізації економічного механізму розвитку індустрії дитячого харчування.

Об'єктом дослідження є трансформаційний процес, що відбувається у промисловому виробництві продуктів дитячого харчування в умовах становлення ринкової системи господарювання. Предметом дослідження є економічний механізм розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових і специфічних методів дослідження, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: порівняльно-історичний метод використовувався для аналізу еволюції механізмів функціонування економічних систем; системно-функціональний дозволив узагальнити теоретико-методологічні засади формування економічного механізму розвитку промислового виробництва; методи деталізації та синтезу застосовувалися для вивчення предмету в цілісності, єдності й взаємозв'язку його складових частин; економіко-статистичний метод застосовувався при вивченні та узагальненні тенденцій і закономірностей динаміки розвитку індустрії дитячого харчування на сучасному етапі. Використовувалися також методи: монографічний - для вивчення та характеристики галузі і застосовуваних у ній технологій виробництва продукції дитячого харчування; порівняльного аналізу - для зіставлення фактичних даних звітного та попередніх років; рядів динаміки - в аналізі багаторічних даних для виявлення часових змін показників розвитку об'єкта дослідження; графічний - для наочного відображення динаміки відносних та абсолютних показників; експертних оцінок і вартісних підходів - при визначенні основних напрямів підвищення ефективності розвитку індустрії дитячого харчування в умовах ринкових трансформацій.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні викладено положення, висновки і рекомендації, спрямовані на розв'язання конкретного наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні й поглибленні теоретико-методологічних і науково-практичних засад формування та реалізації економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування. До основних результатів дослідження, що містять наукову новизну, належать такі:

- конкретизовано сутність економічного механізму в контексті вдосконалення методологічної основи його формування. Особливість запропонованого підходу полягає у трактуванні даної економічної категорії, як такої, що відтворює взаємозв'язок та взаємообумовленість процесів об'єктивного і суб'єктивного характерів, де під об'єктивним процесом розуміємо певну послідовність явищ, яка відбувається за економічними законами без втручання суб'єкта управління, під суб'єктивним - цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єктивний процес;

- розроблено методологічні засади формування економічного механізму, в основу яких покладена послідовність реалізації наступних етапів: дослідження об'єктивного процесу; визначення мети управління; виявлення факторів найбільшого впливу на перебіг досліджуваних явищ; встановлення цільових параметрів економічної системи; розроблення і застосування адекватних методів та інструментів коригування та спрямування об'єктивного процесу;

- розроблено на основі системного підходу теоретичну модель економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування, яка базується на сукупності послідовних дій цілеспрямованого впливу на відповідні об'єктивні процеси в економічній системі шляхом застосування певних методів та інструментів, насамперед через посилення одних і послаблення інших проявів дії економічних (ринкових) законів або їх поєднання. Мова йде про свідоме управління виробництвом дитячих продовольчих товарів, формування на них попиту та пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках, що забезпечить ефективне функціонування галузі в ринкових умовах;

- обґрунтовано критерій оптимальності стану і розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування на основі узагальнення особливостей, тенденцій та закономірностей розвитку цієї виробничої системи в умовах ринкових перетворень. Це дозволило зпрогнозувати потребу в продуктах дитячого харчування та визначити пріоритетні напрями розвитку відповідного промислового виробництва;

- розроблено цілісну систему економічно і соціально доцільного інструментарію реалізації механізму розвитку промислового виробництва продуктів дитячого харчування у напрямі стабілізації та інтенсифікації відповідних процесів, забезпечення ефективного попиту й адекватної йому пропозиції у відповідному сегменті споживчого ринку. Новизна і принципова відмінність полягає тут у комплекс-ному врахуванні та удосконаленні системи економічних відносин, що формуються у взаємозв'язку ланок сільгоспвиробник - промислове підприємство - канали розповсюдження - споживач;

- розроблено економіко-організаційну модель державного замовлення та адресного забезпечення визначеного контингенту дітей спеціальними продуктами харчування та обґрунтовано доцільність її застосування. Відмінність підходу полягає у створенні схеми, за якою можливо досягти зкоординованості дій між учасниками держзамовлення, підвищення ефективності закупівель продуктів для дітей, раціонального використання коштів, забезпечення оптимального рівня цін та зменшення витрат, пов'язаних з організацією і проведенням закупівельних процедур.

Апробація результатів роботи. Основні положення, результати та висновки дисертаційної роботи доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Удосконалення системи оподаткування як необхідність забезпечення ефективної бюджетної політики” (м. Київ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); VIII Міжнародній науково-технічній конференції “Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення” (м. Київ, 2003 р.); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Київ, 2004 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у ході дослідження рекомендації мають практичне застосування, що підтверджують довідки про впровадження окремих результатів дисертаційної роботи. Зокрема, висновки та пропозиції стосовно темпів і структури виробництва продукції дитячого харчування, а також оцінка потреби в різних її видах враховані підприємствами асоціації “Київмолоко” при прийнятті управлінських рішень щодо формування стратегічного портфелю продукції (довідка № 526 від 03.11.2003). Аналіз сучасного стану і проблем розвитку, а також пропозиції щодо застосування організаційних та фінансово-економічних заходів стимулювання виробництва і реалізації продукції дитячого харчування використовувалися і доповідалися фахівцями Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України на нараді у Віце-прем'єр міністра України І.Г. Кириленка від 20.08.04 р. з питань державного стимулювання та розвитку виробництва продуктів дитячого харчування (довідка № 04-09-245 від 27.07.2004). Пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку харчової промисловості в цілому та індустрії дитячого харчування, зокрема, розглянуті в апараті Ради національної безпеки і оборони України та враховані при підготовці засідання Ради з питань “Про стан внутрішнього ринку України та заходи щодо стимулювання його розвитку” і “Про результати структурних змін в економіці України та основні напрями структурної перебудови” (довідка №6/7 - 1576-6-2 від 27.10.2004). Пропозиції щодо стимулювання розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування в контексті пріоритетів промислової політики використані при підготовці прогнозно-аналітичних матеріалів Адміністрацією Президента України (довідка № 10-08/2409 від 28.12.2004). Висновки та пропозиції дисертаційної роботи були розглянуті на ВАТ “Балтському молочноконсервному комбінаті дитячих продуктів”. Практичний інтерес отримав запропонований інструментарій аналітичної оцінки стану та перспектив розвитку ринку промислової продукції, а також результати його застосування до аналізу кон'юнктури ринку продукції дитячого харчування. Отримана інформація сприяла прискоренню прийняття управлінських рішень при обранні стратегічної альтернативи розвитку підприємства (довідка №231 від 29.04.2005).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, що має наукове та практичне значення.

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дослідження висвітлено в 12 працях, опублікованих у наукових виданнях (загальним обсягом 4,4 друк. арк.), з яких 8 є фаховими.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 180 найменувань, 5 додатків. Дисертація викладена на 228 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі основного - 168, містить 15 таблиць і 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування економічного механізму розвитку виробництва промислової продукції” досліджено еволюцію наукових поглядів на зміст, структуру та особливості формування і функціонування економічного механізму в різних системах господарювання на різних етапах їх розвитку та визначено можливості їх адаптації до сучасних перехідних умов; розроблено теоретичну модель економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування; сформовано методичні та методологічні підходи до комплексного оцінювання та прогнозування тенденцій розвитку виробництва промислової продукції.

Пошук консенсусу між ринковими силами та державним регулюванням привів до еволюції зміс-ту, структури, принципів побудови та використання економічних механізмів, про що свідчить історично-порівняльний аналіз їх розвитку. Дослідженням було встановлено, що основним критерієм адекватності механізму функціонування економічної системи на кожному трансформаційному етапі повинна слугувати повнота реалізації сукупності об'єктивних економічних законів. Лише їх максимально повне пізнання та використання може створити умови для успішного здійснення змін зазначеного механізму.

На основі узагальнення існуючих поглядів на сутність економічного механізму та аналізу можливостей їх адаптації до сучасних економічних реалій пропонується таке трактування даної категорії: економічний механізм - це сукупність процесів об'єктивного та суб'єктивного характерів, де об'єктивний процес - це певна послідовність явищ, які відбуваються за економічними законами без втручання суб'єкта управління (механізм-процес), а суб'єктивний полягає у цілеспрямованому впливі суб'єкта на об'єктивний процес (механізм-апарат). Для кожного з механізм-процесів існує свій механізм-апарат. Найкращого результату можна досягти за тих обставин, за яких будуть вибрані регулюючі дії та методи, що адекватно відображатимуть об'єктивно існуючі економічні відносини. Відтак, розуміння в економічному механізмі об'єктивного і суб'єктивного, загального й особливого є найважливішою методологічною основою його розроблення. Зазначені концептуальні положення дозволили розробити принципову схему формування економічного механізму: дослідження об'єктивного процесу; визначення мети управління; виявлення факторів найбільшого впливу на перебіг досліджуваного процесу (предмет управління); встановлення цільових параметрів економічної системи; розроблення і застосування адекватних методів та інструментів управлінського впливу.

Економічний механізм на різних рівнях економіки, за умов збереження загальних принципів формування та функціонування, буде характеризуватися певними особливостями, тобто на його дію впливатимуть специфічні чинники, притаманні конкретній економічній системі, в якій він функціонує. У зв'язку з цим, запропонована теоретична модель економічного механізму розвитку промислового виробництва продукції дитячого харчування, яка базується на сукупності послідовних дій цілеспрямованого впливу на відповідні об'єктивні процеси економічної системи шляхом застосування певних методів та інструментів, насамперед через посилення одних і послаблення інших проявів дії економічних (ринкових) законів або їх поєднання. Мова йде про визначення сукупності факторів формування ефективної пропозиції на ринку продуктів дитячого харчування з урахуванням впливу на функціонування галузі різних обмежень (ресурсних, фінансових, платоспроможного попиту); поглиблення теоретичних положень щодо дії цінового механізму на стан ринкової рівноваги, чинників його стабілізації та деформації, які провокують зміни попиту і пропозиції на ринку дитячого харчування.

У другому розділі “Оцінка стану та економіко-організаційне забезпечення промислового виробництва продукції дитячого харчування” сформовано принципи організації промислового виробництва та представлена загальна характеристика продукції дитячого харчування; аналізуються тенденції та дається оцінка досягнутого рівня розвитку вітчизняної індустрії дитячого харчування; розкриваються основні економічні причини неповного використання виробничого потенціалу.

На основі узагальнення існуючих вимог (медико-біологічного, технологічного характеру) до продуктів дитячого харчування сформовано принципи організації відповідного промислового виробництва: дотримання підвищених санітарно-гігієнічних умов на всіх етапах технологічного проце-су, починаючи від приймання сировини і завершуючи випуском готової продукції; виробництво продуктів дитячого харчування з високою біологічною цінністю; застосування м'яких режимів технологічного оброблення первинної сировини; забезпечення дотримання найвищих вимог до якості сировини, технологічних режимів виробництва продуктів для дітей, видів таропакувальних матеріалів; утворення спеціалізованих сировинних зон і спеціалізованих підприємств (цехів) з метою виробництва дитячого харчування. Диференціація продуктів за віком дитини та їх відповідністю фізіолого-біохіміч-ним особливостям дитячого організму з урахуванням стану її здоров'я - ще один принцип, відповідно до якого промисловий випуск дитячих продовольчих товарів повинен містити такі елементи: виробни-цтво продуктів для здорових дітей раннього віку; виробництво продуктів для здорових дітей дошкіль-ного і шкільного віку; виробництво продуктів спеціального призначення (для харчування хворих дітей різних вікових груп). Встановлено, що в Україні практично весь фактичний асортимент промислової продукції дитячого харчування складається з виробів для дітей ранньої вікової групи (хворих та здорових). Їх виробництво організовано на сертифікованих підприємствах та в цехах, де, залежно від спеціалізації, випускаються продукти на молочній основі: адаптовані сухі суміші-замінники материнсь-кого молока, рідкі стерилізовані солодкі, рідкі стерилізовані кисломолочні та пастоподібні продукти; каші на зерновій основі; плодоовочеві консерви (пюре та соки), м'ясна та м'ясо-овочева продукція.

Здійснено ретроспективний аналіз структури вітчизняного виробництва дитячих продовольчих товарів за обсягами та асортиментом у розрізі регіонів, досліджено господарську діяльність та стан матеріально-технічної бази основних підприємств галузі.

Узагальнення тенденцій розвитку індустрії дитячого харчування протягом 1985 - 2003 рр. свідчить, що при переході до ринкових умов господарювання у країні відбувалося зниження обсягів виробництва відповідної продукції як в цілому, так і за окремими асортиментними групами (табл. 1). Зокрема, якщо ще у 90-му році в Україні випускалося майже 25 тис. т сухих молочних сумішей для дітей раннього віку, то вже у 1995 р. цей показник знизився в 5 разів. У 2003 р. обсяг виробництва становив 3,4 тис. т або 65,0% від випуску 1995 р. та лише 14,0% - 1990 р. В групі рідких та пастоподібних молочних продуктів обсяг виробництва у 2003 р. дорівнював 3,6 тис. т або 24,0% від рівня 1990 р. Спостерігається багаторазовий спад випуску плодоовочевих дитячих консервів. Характеризуючи динаміку їх випуску протягом 10-15 років, можна зазначити, що в абсолютній більшості показники є нижчими, ніж 1990 р. (табл. 1). Виявлені тенденції характерні як в цілому для України, так і для кожного з регіонів, у яких організоване виробництво продукції дитячого харчування.

Ринок цих продуктів є мало диференційованим та характеризується слабкою регіональною освоєністю. І хоча за останні роки (з 2000 р.) на ньому відбуваються позитивні зрушення, формування попиту гальмується занадто повільним пристосуванням вітчизняних виробників до потреб споживачів, незадовільною роботою каналів розповсюдження продуктів, низькою купівельною спроможністю населення України. Але, в першу чергу, такий стан можна пояснити відсутністю економічного механізму, який би стимулював виробників до збільшення обсягів виробництва.

Таблиця 1

Обсяги виробництва продуктів дитячого харчування^*