Економічні аспекти розвитку вугільних шахт як виробничих систем
Системний аналіз техніко-економічних показників діяльності шахти. Роль природних факторів у процесі тривалої роботи шахти. Розробка моделі економічної надійності інвестиційних проектів. Особливості трансформації вугільних шахт в умовах ринкових відносин.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.08.2014 |
| Размер файла | 126,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут економіки промисловості
Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Економічні аспекти розвитку вугільних шахт як виробничих систем
Залознова Юлія Станіславівна
Донецьк - 2005
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Інституті геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпропетровськ).
Науковий керівник - академік НАН України, доктор технічних наук, професор Булат Анатолій Федорович, Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпропетровськ), директор інституту.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук Кабанов Анатолій Іванович, Академія гірничих наук України (м. Київ), завідуючий відділенням вугілля, горючих сланців і торфу;
кандидат економічних наук, доцент Дробот Ярослав Вікторович, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри менеджменту.
Провідна установа:
Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), кафедра фінансів
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відповідно до концепції розвитку вугільної промисловості основним завданням удосконалення методів економіки галузі є створення механізму стимулювання адресного державного і недержавного інвестування підтримки потужності шахт із метою максимального наближення показників роботи вугільних підприємств до рівня беззбитковості. Акцент на таких завданнях істотно змінюється в частині оцінки запасів вугілля, що залишилися. Визначається це необхідністю компенсувати вибуття потужностей шахт не за рахунок імпортованого вугілля та інших джерел енергії.
Діючий шахтний фонд може функціонувати тривалий час з необхідним ступенем ефективності лише в тому випадку, якщо він буде забезпечений інвестиційними ресурсами. Тривала політика штучно занижених цін на вугілля і практика дотацій на перевищення собівартості над ціною призвели до втрати стимулів до використання резервів зниження витрат на видобування вугілля. Значна частина коштів держпідтримки направляється, як правило, фінансово й економічно слабким підприємствам, що не сприяє вирішенню стратегічно важливих завдань галузі. Відсутність інвестиційних ресурсів призводить до того, що знижують потенціал і відносно благополучні підприємства, і ті шахти, які забезпечені запасами на 10-15 років.
Підтримка потужностей діючих шахт - центральна проблема ефективного природокористування. Особливо гостро ця проблема стосується Донбасу з тієї причини, що в багатьох вуглепромислових регіонах як альтернатива реконструкції або модернізації розглядається закриття шахт, що мають низькі техніко-економічні показники.
Ресурси, які ідуть на підтримку потужності збиткових шахт, необхідні для освоєння виробничих потужностей перспективної групи шахт, що мають високі шанси залишитися конкурентоздатними. Доведено, що при частці умовно-постійних витрат, яка становить 40% від собівартості, повне завантаження перспективних шахт галузі призвело б до зниження виробничих витрат майже на 30%. У свою чергу, це дозволило б не тільки знизити навантаження на державний бюджет, але і поліпшити сформовану ситуацію в енергетиці, небезпечну тим, що вона несприятливо впливає на хід реформ.
Таким чином, в умовах самовиживання шахт для підтримки їхньої потужності потрібні не тільки капітальні вкладення, але і принципово нові рішення щодо перерозподілу ресурсів та їх концентрації на найбільш ефективних ділянках гірничого виробництва. Остання обставина найбільшою мірою свідчить про актуальність теми дисертації, присвяченій дослідженню проблеми підвищення ефективності використання обмежених природних, фінансових і людських ресурсів. Основною умовою при цьому є не тільки перерозподіл ресурсів в інтересах перспективних шахт, але й залучення до відпрацьовування всіх видів запасів для збереження потужного потенціалу підприємств у масштабах вуглевидобувного регіону, керуючись при цьому критерієм граничної корисності. Тому вирішення теоретичних і прикладних завдань моделювання економічної надійності шахти як системи, а також розробка інвестиційних проектів для обґрунтування пріоритетності фінансування підприємств безсумнівно актуальні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематики науково-дослідних робіт Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України в рамках тем "Механіка гірничих порід, техніка і технології безпечного видобування вугілля високонавантаженими лавами" (номер держреєстрації 0102U006162, 2002-2004 рр.) та "Імітаційні моделі технологічних процесів підземного вуглевидобутку з урахуванням властивостей гірничого масиву на великих глибинах" (номер держреєстрації 0104U002502, 2004-2007 рр.). У рамках перелічених тем розроблено системний підхід до аналізу економіко-математичних моделей, в основі яких запропоновано рекомендації до розподілу інвестиційних ресурсів.
Метою роботи є теоретичне обґрунтування і створення економічного механізму розвитку шахт як виробничих систем, що дозволяє підвищити ефективність перспективного календарного планування відпрацювання запасів.
Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено і вирішено такі задачі:
проведено системний аналіз техніко-економічних показників діяльності шахти та тенденцій зміни основних природних факторів у процесі тривалої роботи шахти;
досліджено обмежуючу роль природних чинників і необхідність адаптації до них індустріальних чинників;
побудовано економіко-математичні моделі розвитку шахт з урахуванням впливу природних чинників;
досліджено особливості трансформації вугільних шахт в умовах ринкових відносин;
розроблено моделі економічної надійності інвестиційних проектів;
обґрунтовано методичні положення і розроблено інвестиційний проект реконструкції дегазаційної системи шахти.
Об'єктом дослідження є процес управління інвестиційною діяльністю, пов'язаною з простим і розширеним відтворенням шахтного фонду, на основі моделювання розвитку шахти у часі та просторі.
Предмет дослідження - процеси раціонального використання виробничих і природних ресурсів, що забезпечують підвищення ефективності роботи вугільних шахт.
Як економічні мінісистеми використано шахти Донецького, Добропільського і Красноармійського регіонів Донбасу, вибір яких зумовлений ступенем техніко-економічного розвитку, забезпеченістю запасами, ступенем використання внутрішніх резервів, а також цінністю марок видобутого вугілля. Деякі з обраних підприємств мають досить високий ступінь резервування виробничих ресурсів, тому доцільним є вивчення можливостей їх включення в процеси відтворення шахтного фонду.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження є структурно-системний підхід до аналізу економічних процесів і апробовані методи економіко-математичного моделювання. Для підтвердження правомірності використання запропонованого критерію інвестиційної привабливості підприємства використовуються аналітичні методи дослідження.
Для удосконалення існуючих методик комплексної оцінки економічного становища шахт як індустріальних і соціальних систем використано методи економічного аналізу. При виборі комплексного показника, що характеризував би інвестиційну привабливість вуглевидобувних підприємств на основі урахування природи економічних зв'язків шахти як стохастичної системи, використано методи кореляційно-регресійного аналізу, критерії математичної статистики й економіко-математичного моделювання.
Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечуються дотриманням принципу адекватності економіко-математичних моделей реальним умовам діючих шахт. Усі моделі побудовані на основі матеріалів статистичної і бухгалтерської звітності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці системного підходу до удосконалення механізму управління інвестиційними процесами підтримки потужності перспективних шахт на основі урахування їх економічної надійності і тенденцій зміни основних природних та індустріальних чинників, а також їхнього впливу на собівартість видобутку і рівень капіталоємності. До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться:
уперше:
визначено проблеми розвитку шахт як природно-технолого-економічних систем з урахуванням фактора часу й необхідності використання механізму диференційної гірничої ренти;
розроблено економіко-математичні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільних шахт, в яких ураховано використання природних ресурсів і встановлено, що рівноцінними варіантами варто вважати ті, для яких значення цільової функції відрізняються менш ніж на один відсоток;
удосконалено:
механізм одно- і багатокритеріальних оцінок розвитку вугільної шахти з урахуванням взаємодії природних та індустріальних факторів; подання вугільної шахти як джерела сукупного формування продуктивних потоків вугілля, породи й рудничного газу, що визначають комплексну рейтингову оцінку інвестиційної привабливості підприємства;
дістали подальшого розвитку:
методи розрахунку диференційної гірничої ренти та на її основі обґрунтування плати за користування надрами;
методи розрахунку очікуваних економічних показників роботи шахти при збільшенні потужності видобутку та переробки вугілля і метану;
наукове обґрунтування співвідношень у динаміці довжини гірничих виробок у розрахунку на одну лаву та довжини виробок на 1000 т видобутого вугілля.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані пропозиції і принципи інвестиційної привабливості й оцінки інвестиційних проектів розвитку вуглевидобувних підприємств як економічних систем використовуються в господарській діяльності гірничодобувних підприємств.
Розроблена комплексна оцінка економічної надійності дозволяє з більшою ефективністю управляти процесами інвестування розширеного відтворення шахтного фонду за рахунок адресності використання бюджетного і небюджетного фінансування. Ресурси, що вивільняються при цьому, можуть бути перерозподілені в інтересах шахт із середнім рівнем інвестиційної надійності.
Методичні рекомендації впроваджено у вугільній галузі для розрахунків очікуваних економічних показників роботи шахт при збільшенні видобутку та переробки вугілля і метану (акт упровадження від 08.09.2004 р.) і для вибору схем розподілу інвестиційних ресурсів на вугільних шах-тах у науково-дослідному інституті „Донвугі” (акт упровадження від 12.11.2004 р.), у пропозиціях до інвестиційного проекту “Створення виробничого комплексу з утилізації шахтного метану” на ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (акт упровадження від 19.11.2003 р.), при оцінці інвестиційних проектів реконструкції вугільних шахт у ВАТ “Дніпрогіпрошахт” (акт упровадження від 24.11.2004 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в самостійно розроблених методичних положеннях для регулювання розподілу інвестиційних ресурсів і побудові моделей управління основними економічними параметрами розвитку шахт. Автором запропоновано оцінку варіантів розвитку шахт як природно-індустріальних систем і проведено кількісне обґрунтування критерію ефективності роботи шахт. Ураховано внутрішню структуру підприємства на основі оцінки зв'язків між різними показниками в часі й просторі. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки і пропозиції доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: "Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі" (Дніпропетровськ, 2003), 3-й міжнародній конференції з утилізації метану (Пекін, Китай, 2003), 3-й Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ідеї В.І. Вернадського і сучасна економічна освіта в контексті розвитку людства" (Кременчук, 2003), 1-й Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій" (Вінниця, 2003), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю Ф.А. Жеребятьєва “Теоретические и практические аспекты индустриально-инновационного развития Республики Казахстан” (Алмати, 2004), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (Дніпропетровськ 2004). Результати роботи також доповідалися на наукових семінарах ІЕП НАН України, ІГТМ НАН України, Інституту економіки Національного гірничого університету та науково-технічних радах ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька”.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 10 наукових працях загальним обсягом 3 д.а., з яких автору належить 2,0 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 135 найменування, і додатків. Роботу викладено на 218 сторінках, вона містить 13 рисунків, 11 таблиць, 6 додатків на 34 сторінках.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Вугільна шахта як виробнича система у процесі вуглевидобутку” показано, що вугільна шахта як виробнича система складається з різнорідних природних та індустріальних елементів, причому кожний з них має свої границі та в їх межах володіє особливими індивідуальними властивостями. Сукупність робіт, виконуваних в окремих ланках системи, не має властивості адитивності, тому що всі елементи шахти (виробничі процеси) є різноякісними. Властивість цілісності виявляється тільки у взаємодії елементів - виробничому процесі шахти і випуску продукції (у даному випадку - видобутку вугілля).
Запропоновано нову класифікацію виробничих процесів шахти, що базується на паралельно-послідовній взаємодії процесів у виробничій системі шахти. Доведено, що паралельні і паралельно-послідовні процеси виконують функції обслуговування основних технологічних процесів. Це важливо з точки зору управління інвестиційними процесами в плані простого і розширеного відтворення потужності шахти. Показано, що технологічний транспорт є продовженням виробничого процесу створення продукції (у вигляді видобування вугілля), тому транспортні процеси з доставки вугілля і породи також потрібно віднести до основних технологічних процесів. У результаті дослідження характеру взаємодії різних елементів шахти запропоновано модель загальної взаємодії процесів шахти як елементів системи, що наведена на рисунку.
Аналіз розвитку шахти в часі й просторі, зокрема тенденції зміни основних природних факторів, а також ускладнення підземного господарства і зміни протяжності гірничих виробок у процесі тривалої експлуатації шахти дозволив установити, що з розвитком гірничих робіт у просторі і зростанням глибини розробки погіршення природних умов відбувається по-різному не тільки на різних ділянках гірничого відводу певної вугільної компанії, але і в межах гірничого відводу однієї шахти. З точки зору економічної цінності запасів, що залишилися, робота у більш сприятливих природних умовах підвищує ефективність виробничої діяльності шахти, і це породжує природне прагнення спочатку відпрацьовувати кращі ділянки і залишати для майбутніх поколінь гірші запаси.
Результати аналізу різних за своїм призначенням гірничих виробок за ступенем їх інерційності дали можливість установити, що тривалість роботи шахт, тобто фактор часу, у цілому значніше впливає на ступінь ускладнення підземного господарства шахти, ніж динаміка видобування вугілля. Це можна пояснити у такий спосіб: виробки, що безпосередньо прилягають до лави, тобто тісно пов'язані з обсягом видобутку, служать протягом порівняно короткого терміну, тоді як виробки з підготовки шахтного поля служать довше, не настільки тісно пов'язані з обсягами видобутку і погашаються не так швидко, як виробки, що прилягають до лав. Тому загальна протяжність виробок з часом зростає. Таке є важливим при моделюванні перспективних планів розвитку шахт, тому що можливе урахування фактора дискретності зміни якісних параметрів у показнику економічної надійності шахти в цілому.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок. Взаємодія елементів шахти як системи
Відносний ступінь складності підземного господарства шахти може бути охарактеризований двома показниками - q1 і q2. Довжина гірничих виробок у розрахунку на одну лаву q1 характеризує загальну складність шахти, бо охоплює усі види гірничих виробок. Цей показник умовно можна назвати територіальним, оскільки він відноситься до всієї шахти. Довжина виробок на 1000 т видобутого вугілля q2 характеризує ступінь економічності підземного господарства. Обидва ці показники впливають на собівартість видобутку безпосередньо через витрати на підтримку гірничих виробок, вартість транспортування вантажів і провітрювання гірничих виробок. Побічно вони відбивають співвідношення між обсягом видобутку і потужністю пластів. Співвідношення між показниками q1 і q2 у динаміці показує, що зростає швидше: навантаження на лаву або ускладнення підземного господарства. Установлено, що в цілому у вугільній промисловості розвиток підземного господарства й, отже, його ускладнення відбуваються швидше, ніж зростає навантаження на шахту.
Розглянуто проблеми розвитку шахти як природно-технолого-економічної системи з точки зору ефективності й доцільності функціонування окремих шахт, а також вугільної галузі в цілому. Визначальною у функціонуванні шахти є економічна система. Всі зміни, що виникають у процесі розвитку шахти під дією природних і індустріальних факторів, відбиваються в економічних показниках роботи шахти, зокрема у витратах на видобування вугілля і необхідних капітальних вкладень для функціонування шахти за бажаною схемою.
Результати аналізу техніко-економічних показників, за якими проводиться відбір перспективних шахт, доводять необхідність і можливість економіко-математичного моделювання в сполученні з використанням категорій економічної надійності шахт і цінності запасів, що залишилися.
У другому розділі “Функціонування вугільної шахти як виробничої економічної системи” показано, що стосовно вугільної шахти основні фактори виробництва, до яких відносяться земля, праця і капітал, можна розглядати як природні й індустріальні, причому природні фактори первинні, а індустріальні - вторинні. Особливістю вугільної промисловості є необхідність пристосування основних фондів до існуючих природних умов. Природні фактори діють на ефективність роботи шахти в різних напрямках - одні сприяють підвищенню ефективності, інші, - навпаки, її знижують. Як кількісний показник впливу зміни природного чинника на ефективність вуглевидобування запропоновано прийняти таку його зміну, що призведе до зміни собівартості видобутку вугілля по шахті в цілому на 1% або більше. Якщо ж зміна собівартості видобутку вугілля по шахті не досягає 1%, то зміну природного чинника варто вважати несуттєвою. Для визначення зміни собівартості видобутку вугілля внаслідок дії природних чинників у середньому за період Т запропоновано
, (1)
де - середнє значення зміни собівартості видобутку вугілля;
- питома вага в t-му році доданків Sit у загальній сумі витрат на видобування вугілля;
вj1t, вj2t, вj3t - коефіцієнти, що відбивають вплив j-го природного чинника в t-му році на величину доданків ; - витрати по i-му елементу шахти в t-му році відповідно по основних, паралельно-послідовних і паралельних технологічних процесах;
Dt - видобуток вугілля в t-му році.
Кількісна оцінка впливу окремих природних факторів на собівартість видобутку вугілля дає можливість визначення диференційної гірничої ренти і на її основі - обґрунтованої плати за користування надрами як способу вилучення на користь власника надр, тобто держави, доходу, одержання якого не зв'язане із зусиллями підприємства.
Результатом виробничої діяльності шахти є видобуток на поверхню трьох продуктивних компонентів: вугілля, породи і рудникового газу. Актуальною проблемою в нинішній час для України є енерготехнологічна переробка шахтного метану, запаси якого перевищують 10 трильйонів м3. Однак під час розробки вугільних родовищ практично весь шахтний метан виділяється в атмосферу, що, з одного боку, є непоправною втратою цінної енергетичної і хімічної сировини і, з іншого боку, наносить істотну шкоду навколишньому середовищу та загрожує виникненням парникового ефекту. У роботі розглянуто основні напрями енерготехнологічної переробки метану вугільних родовищ і зроблено їх порівняння за такими інтегральними показниками: за питомими капітальними витратами на 1 кВт установленої потужності, за питомим прибутком на 1000 м3 чистого метану, за строком окупності і за коефіцієнтом використання устаткування. Показано, що найбільш ефективною є утилізація метану в шахтних енергетичних комплексах, призначених для поглибленої переробки низькосортного вугілля із зольністю до 60%, відходів вуглезбагачення і шахтного метану на місці їх одержання шляхом виробництва теплової і електричної енергії та впровадження на їх базі теплоенергоємних технологій.
Висока ефективність шахтних енергетичних комплексів зумовлена реалізацією принципу когенерації з виробленням електричної енергії на тепловому споживанні. У шахтних енергетичних комплексах може бути утилізований як метан дегазаційних свердловин (шляхом подачі на газові пальники топок із ККД 37,0%), так і метан, що міститься у вихідному вентиляційному струмені (шляхом його подачі в топки парових енергетичних котлів з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ), що входять до складу шахтних енергетичних комплексів). При цьому використання метановмісного повітря шахтного вентиляційного струменя для дуття в топки ЦКШ забезпечує відчутну економію вугілля як за рахунок горіння метану, так і за рахунок використання тепла шахтного вентиляційного струменя, що має температуру 27С. Крім того, у зв'язку із заміщенням частини вугілля, що спалюється в топках енергетичного комплексу, шахтним метаном, що міститься у вентиляційному струмені, зменшуються викиди у навколишнє середовище парникового газу, двоокису сірки, окисів азоту і пилу. Дуже перспективні також енергетичні установки на базі газових двигунів, що мають ККД до 90%. Розглянуто також існуючі способи збагачення метану і зроблено їх порівняння.
Тривалі строки роботи шахти призводять до того, що вона поступово переходить до інших умов функціонування. Необхідність вживання заходів для забезпечення розвитку шахти викликана або вичерпанням запасів, що перебувають у відносно більш сприятливих умовах, і (або) необхідністю удосконалення шахтного господарства із зростанням деконцентрації робіт у просторі. Остання випливає із властивості невідновності мінеральної сировини і полягає у зростанні капіталоємності простого відтворення, причому цей процес носить об'єктивний і необоротний характер.
Відповідно до викладених передумов розроблено дві загальні економіко-математичні моделі (ЕММ) вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти, що розрізняються своїми цільовими функціями. У першій моделі (2)-(3) за цільову функцію прийнято мінімум середньої собівартості за розрахунковий період, а в другій (4)-(6) - мінімум строку окупності капітальних вкладень. Суттєву роль у кожній моделі відіграють обмеження - вимоги, що є обов'язковими. Зокрема, мінімальна собівартість по першій моделі і мінімальний строк окупності по другій моделі не повинні перевищувати встановлених або бажаних значень. Крім того, найважливішим економічним показником будь-якого варіанта розвитку шахти є його капіталоємність. Капітальні вкладення також доцільно враховувати у вигляді обмеження шляхом прийняття ліміту, що не може бути перевищений. В обох ЕММ зафіксовано умову оптимального використання природних ресурсів, необхідних для здійснення відповідного варіанта.
Нижче наведені постановки задач оптимізації для відповідних моделей.
Функція мети для першої моделі
;
(2)
;
(3)
Функція мети для другої моделі
,
(4)
;
(5)
(6)
У наведених моделях прийнято такі позначення:
, - відповідно середня собівартість по i-му варіанту за розрахунковий період та собівартість 1 т готової вугільної продукції по i-му варіанту, в t-му році;
- обсяг видобутку по i-му варіанту в t-му році;
ДQil - витрати l-го природного ресурсу за i-м варіантом, наприклад, витрати води або площі земельного відводу під відвали та інші;
t, T - відповідно поточний рік розрахункового періоду та розрахунковий період;
- додаткові капітальні вкладення по i-му варіанту;
, Tі - відповідно економія поточних витрат та строк окупності капітальних надходжень по i-му варіанту.
З приводу величини допустимої похибки можливі різні точки зору. З огляду на різноспрямованість похибок, дійсна величина яких залишається невідомою, а так само можливості досить точних розрахунків, у дисертації прийнято, що різними будуть ті варіанти, для яких значення цільових функцій відрізняються більше ніж на 1%, це зафіксовано в моделях у співвідношеннях (3) і (6).
Найбільш складним є визначення функцій залежності собівартості видобутку та надходження коштів залежно від конкретного змісту наміченого варіанта розвитку шахти. Кожен варіант розвитку шахти містить комплекс заходів, за допомогою яких може бути досягнута поставлена мета, цей набір визначає необхідні капітальні вкладення і формує собівартість, у моделях ці заходи також відображені у виразі ДQil.
В обох варіантах ЕММ зафіксована умова оптимального використання природних ресурсів, необхідних для здійснення наміченого варіанта. У наш час практично складно знайти дійсно оптимальні рішення, але принципово така постановка питання необхідна. Як перше практичне наближення можна розглядати умову мінімальної витрати природних ресурсів, хоча і не зовсім відомо, наскільки воно оптимальне, але сам факт мінімальної витрати цього ресурсу можна вважати позитивним.
Поняття “розвиток шахти” може охоплювати шахту в цілому чи торкатися її окремих елементів, наприклад, підземного транспорту. З цього приводу важко використовувати як цільову функцію середню собівартість по шахті в цілому за розрахунковий період, тому що на собівартість крім під-земного транспорту впливають багато інших факторів. У таких випадках рекомендується замість собівартості приймати мінімум витрат за розрахунковий період.
У третьому розділі “Економічні аспекти проектів реконструкції вугільних шахт” проаналізовано причини збитковості вугільної галузі та низької ефективності реконструкції більшості шахт, виявлено недоліки в управлінні галуззю і запропоновано шляхи їх подолання. Показано, що існуюча система управління являє собою суміш комерційних і державних інтересів, що породжує основні конфлікти інтересів у сфері управління підприємствами. Ці конфлікти не дозволяють контролювати фінансову дисципліну на підприємствах і забезпечувати відповідну підзвітність. Крім того, проблема вугільних шахт України полягає і в тому, що ціни на вугілля не відбивають витрати на його виробництво та вартість наявних альтернативних і потенційних джерел енергії. Разом з тим поточні виробничі витрати значно нижче, ніж вартість альтернативних джерел енергії. Це означає, що при справедливих і неспотворених цінах на вугілля значна частина вуглевидобутку в Україні буде ефективною у порівнянні з альтернативними джерелами енергії навіть в умовах дотацій додаткових витрат на захист довкілля і підвищення рівня безпеки шахт. Поширенню думки про неминучу збитковість вугільної галузі України сприяє відсутність механізмів розкриття внутрішніх резервів шахт. Оскільки виробники вугілля упевнені в готовності держави компенсувати будь-які виробничі витрати і позбавлені стимулів щодо підвищення ефективності і зменшення виробничих витрат, вони не зацікавлені в створенні ринкових відносин.
Надано економічну характеристику стану шахтного фонду вугільної промисловості України. Для раціонального розподілу інвестиційних ресурсів шахти повинні бути ранжовані за ступенем їх перспективності. Для вирішення питання про те, чи відноситься шахта до малоефективних, можна розглядати шість відносних показників: корисна потужність розроблюваних пластів - відношення фактичної потужності до середньої (галузевої або регіональної); коефіцієнт технологічної надійності; питома протяжність підтримуваних виробок стосовно лінії очисних вибоїв (відношення показників даної шахти до середньої галузевої або регіональної); ціна вугілля, що видобувається, яка відбиває його якість (відношення фактичних показників даної шахти до середніх галузевих або регіональних); собівартість 1 т готової вугільної продукції (відношення середньогалузевої або регіональної собівартості до фактичної по шахті). Шахту передбачається вважати малоефективною, якщо коефіцієнти по будь-яким чотирьом із п'яти зазначених показників будуть менше 0,7. Більш зручним є універсальний показник економічної надійності , що має таку структуру:
, (7)
де - коефіцієнт технологічної надійності;
- коефіцієнт економічного рівня;
- показник геологічних ресурсів.
Однак показник економічної надійності все ж таки не може повною мірою оцінити доцільність інвестування інноваційних процесів по окремих технологічних ланках шахти. Тому запропоновано доповнити показник економічної надійності ще одним показником - коефіцієнтом загальної характеристики шахти
, (8)
де - коефіцієнт віку шахти;
- коефіцієнт складності підземного господарства;
- коефіцієнт потужності шахти.
З урахуванням виражень для , і отримана наступна формула для визначення коефіцієнта загальної характеристики шахти:
, (9)
де m - потужність шахти в тис. т/рік;
L - довжина в метрах підтримуваних гірничих виробок у регіоні на один метр лінії очисних вибоїв на даній шахті;
- фактичний термін служби шахти в роках.
Зміст коефіцієнта загальної характеристики полягає в тому, що він порівнює в комплексі три основних показники даної шахти (вік, потужність і складність підземного господарства) із середніми показниками по галузі. Через те що всі шахти порівнюються з однією базою, отримані коефіцієнти порівнянні між собою, і шахти можуть бути ранжовані за цим показником. Для більш повної порівняльної характеристики шахт запропоновано спільне використання коефіцієнта загальної характеристики і коефіцієнта економічної надійності в такому порядку:
визначаються коефіцієнти загальної характеристики і шахти ранжуються у порядку зростання коефіцієнтів;
залежно від кількості шахт, прийнятих для визначення доцільності реконструкції чи інших цілей, відокремлюються шахти з малими значеннями коефіцієнта загальної характеристики як безперспективні;
для шахт, що залишилися, проводиться їх оцінка за коефіцієнтом економічної надійності та обираються шахти, на яких доцільно проводити реконструкцію.
Показано, що ефективність дегазації на шахтах України невелика в основному через низькі навантаження на очисні вибої, а також незадовільні характеристики вітчизняного устаткування, що не дозволяє бурити глибокі дегазаційні свердловини з поверхні та підземні свердловини довжиною понад 100 м. Разом з тим доведено, що Донецький басейн може розглядатися як газо-вугільне родовище. На підставі проведених досліджень розроблено інвестиційний проект “Створення виробничого комплексу з утилізації шахтного метану” для ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька”. Комплексна дегазація шахти дозволить видобувати близько 300 млн. м3 метану на рік. Для використання метану в комунальному господарстві міста передбачене спорудження заводу з його підготовки та збагачення (очистка, сушка, концентрація). За рахунок реконструкції дегазаційної системи шахти дебіт метану збільшиться еквівалентно додатковому видобутку 320 тис. т товарного вугілля. За участю автора дисертації розроблено програму використання трьох технологічних схем утилізації газу, каптованого шахтною дегазаційною системою, що включають заправлення автомобілів, виробництво електричної і теплової енергії, виробництво газу для побутових потреб. За період реалізації проекту планується одержання валових доходів обсягом 250 млн. грн.
При розрахунку очікуваних показників унаслідок збільшення потужності шахти загальноприйнятий розподіл витрат на видобування вугілля на постійну і перемінну частини справедливий лише при відносно невеликому збільшенні обсягу виробництва (до 20%). Якщо обсяг виробництва зростає до 30-50%, то для визначення собівартості вугілля витрати на видобуток необхідно ділити на три частини: постійну - що не змінюється при зміні обсягу видобутку, змінну - що змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва і напівзмінну - що змінюється з відставанням від зміни обсягу видобутку. На основі запропонованих у другому розділі економіко-математичних моделей і з урахуванням напівзмінних витрат розроблена методика розрахунку очікуваних економічних показників роботи шахти при збільшенні потужності видобутку та переробки вугілля і метану. Її застосування дозволить проводити більш ефективну інвестиційну політику на підприємствах вугільної галузі в умовах обмеженого фінансування.
технічний економічний природний інвестиційний шахта
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень виконано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення комплексу актуальних науково-методичних задач щодо удосконалення механізму управління інвестиційними процесами підтримки потужності перспективних шахт на основі урахування їх економічної надійності і тенденцій зміни основних природних і індустріальних факторів. Основні наукові результати полягають у такому:
1. Вугільна шахта як виробнича система складається з різнорідних природних та індустріальних елементів, причому кожний з них має свої границі і в їхніх межах володіє особливими індивідуальними властивостями. Сукупність робіт, що виконуються в окремих ланках системи, не має властивості адитивності, тому що всі елементи шахти (виробничі процеси) є різноякісними. Властивість цілісності виявляється тільки у взаємодії елементів - виробничому процесі шахти й випуску продукції (у даному випадку - видобутку вугілля).
2. Відносний ступінь складності підземного господарства шахти може бути охарактеризований двома показниками - q1 і q2. Довжина гірничих виробок у розрахунку на одну лаву q1 характеризує загальну складність шахти, тому що охоплює усі види гірничих виробок. Довжина виробок на 1000 т добутого вугілля q2 характеризує ступінь економічності підземного господарства. Співвідношення між показниками q1 і q2 у динаміці показує, що зростає швидше: навантаження на лаву або ускладнення підземного господарства. Установлено, що в цілому по вугільній промисловості розвиток підземного господарства і, отже, його ускладнення відбуваються швидше, ніж зростає навантаження на шахту.
3. Мінливість природних умов виявляється по-різному як у різних родовищах корисної копалини, так і у межах одного родовища або гірничого відводу для даної шахти. Робота в більш сприятливих природних умовах підвищує ефективність виробничої діяльності шахти, тому природним є прагнення спочатку відпрацьовувати кращі ділянки. Таким чином, у майбутньому можливі умови, що знижують ефективність роботи шахти. Посилання на те, що під впливом науково-технічного прогресу можливо досягти поліпшення роботи шахти при менш сприятливих, ніж у даний час, природних умовах, неспроможні, оскільки негативна дія природних чинників випереджає можливості науково-технічного прогресу.
4. Довільна зміна природного чинника в сприятливому або несприятливому напрямку стосується хоча б одного з 14 основних елементів шахти. Як кількісний показник впливу зміни природного фактора на ефективність вуглевидобутку запропоновано прийняти таку його зміну, що призведе до зміни собівартості видобутку вугілля по шахті в цілому на 1% або більше. Якщо ж зміна собівартості видобутку вугілля по шахті не досягає 1%, то зміну природного фактора варто вважати несуттєвою. Оцінка виробництва за дією природних факторів у чистому вигляді без впливу змін індустріальних факторів відкриває можливість визначення диференційної гірничої ренти і на її основі обґрунтованої плати за користування надрами як способу вилучення на користь власника надр, тобто держави, доходу, одержання якого не зв'язане із зусиллями підприємства.
5. Запропоновано новий показник - коефіцієнт загальної характеристики шахти. Його перевага полягає в тому, що він дозволяє в комплексі порівнювати три основних показники шахти (вік, потужність і складність підземного господарства) із середніми показниками по галузі. Через те що всі шахти порівнюються з однією базою, отримані коефіцієнти порівнянні між собою, і шахти можуть бути ранжовані за цим показником. Визначено порядок спільного використання показника економічної надійності та коефіцієнта загальної характеристики шахти, що дозволяє зробити більш повну оцінку стану шахти.
6. Розроблено дві загальні економіко-математичні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти, що розрізняються своїми цільовими функціями. У першій моделі як цільову функцію прийнято мінімум середньої собівартості за розрахунковий період, а в другій - мінімум строку окупності капітальних вкладень. В обох ЕММ зафіксована умова оптимального використання природних ресурсів, необхідних для здійснення наміченого варіанта.
7. Доведено, що при розрахунку очікуваних показників унаслідок збільшення потужності шахти загальноприйнятий розподіл витрат на видобування вугілля на постійну і змінну частини справедливий лише при відносно невеликому збільшенні обсягу виробництва (до 20%). Якщо обсяг виробництва зростає до 30-50%, то для визначення собівартості вугілля витрати на видобуток необхідно ділити на три частини: постійну - що не змінюється при зміні обсягу видобутку, змінну - що змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва і напівзмінну - що змінюється з відставанням від зміни обсягу видобутку. На основі запропонованих економіко-математичних моделей і з урахуванням напівзмінних витрат розроблена Методика розрахунку очікуваних економічних показників роботи шахти при збільшенні потужності видобутку й переробки вугілля і метану, застосування якої дозволить проводити більш ефективну інвестиційну політику на підприємствах вугільної галузі в умовах обмеженого фінансування.
8. Доведено, що Донецький басейн може розглядатися як газо-вугільне родовище. На підставі проведених досліджень розроблено інвестиційний проект “Створення виробничого комплексу з утилізації шахтного метану” для ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька”. Комплексна дегазація шахти дозволить добувати близько 300 млн. м3 метану в рік. Для використання метану в комунальному господарстві міста передбачене спорудження заводу з його підготовки і збагачення (очистка, сушка, концентрація). За рахунок реконструкції дегазаційної системи шахти дебіт метану збільшиться еквівалентно додатковому видобутку 320 тис. т товарного вугілля. За участю автора дисертації розроблено програму використання трьох технологічних схем утилізації газу, каптованого шахтною дегазаційною системою, що включають заправлення автомобілів, виробництво електричної і теплової енергії, виробництво газу для побутових потреб. За період реалізації проекту планується одержання валових доходів обсягом 250 млн. грн. Утилізація шахтного метану дозволить також істотно поліпшити екологічну ситуацію в регіоні і підвищити безпеку гірничих робіт.
Теоретичні розробки, пов'язані з моделюванням розвитку шахт, використані при обґрунтуванні системи адресності інвестування шахт у процесі розробки концепції розвитку вугільної промисловості України до 2030 року.
Розроблені в результаті виконаних досліджень методи регулювання процесів простого і розширеного відтворення шахтного фонду Красноармійського і Донецького регіонів Донбасу використані при формуванні перспективних календарних планів розвитку підприємств, що знайшло своє відбиття у відповідних методичних вказівках і рекомендаціях.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ
1. Вагонова А.Г., Залознова Ю.С., Павленко И.И. Взаимодействие природных и индустриальных факторов в процессах воспроизводства мощности угольных шахт. - Донецк: ООО “ Норд Компьютер ”, 2004. - 196 с. Особистий внесок: обґрунтовано економічні аспекти проектів реконструкції вугільних шахт.
2. Залознова Ю.С. Економічна діагностика інвестиційних проектів при прийнятті управлінських рішень //Регіональні перспективи. - 2003. - №4-5 (29-30). - С. 10-12.
3. Залознова Ю.С. Обоснование целесообразности инвестирования проекта реконструкции дегазационной системы на шахте им. А.Ф. Засядько //Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - Вип. 177. - Т. 1.- С. 215-218.
4. Залознова Ю.С. Особливості моделювання параметрів шахт з урахуванням інноваційно-інвестиційних пріоритетів// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 198. - Т. ІІ. - С. 353-361.
5. Залознова Ю.С. Учет прибыли от различных источников при инвестировании в дегазацию угольных пластов // Матеріали Всеукраїнської наук. -практ. конф. молодих вчених „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (26 лют., 2003 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 4-5.
6. Булат А.Ф., Залознова Ю.С. Основні принципи формування фінансової стійкості підприємства за рахунок інвестування в умовах ринкових трансформацій // Матеріали І Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників „Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (26-27 лют., 2003р.). - Вінниця: Ін-т економіки. - 2003. - С. 274-275. Особистий внесок: визначено умови фінансової стабільності підприємств гірничо-видобувної галузі промисловості.
7. Bulat A.F., Zaloznova J.S. The technical and economic aspects of the mine methane utilization during the decontamination of the coal fields of Ukraine // Preceedings of the 3rd International Methane and Nitrous Oxide Conference (II) (17-21 November, 2003). - China, 2003. - P. 24-29. Особистий внесок: обґрунтовано економічну доцільність утилізації метану в автономних шахтних енергетичних комплексах.
8. Волкова В.В., Дзюба С.В., Залознова Ю.С. Оценка экономической эффективности рациональной дегазации при создании новых технологий утилизации метана // Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвященной 100-летию Ф.А. Жеребятьева “Теоретические аспекты индустриально-инновационного развития Республики Казахстан” (Алматы, 12-13 нояб. 2004 г.). - Алматы. - 2004. - С. 37-38 Особистий внесок: проведено розрахунки техніко-економічних показників процесів дегазації.
9. Залознова Ю.С. Інноваційно-інвестиційні пріоритети розвитку гірничо-збагачувальних підприємств України в умовах ринкової економіки // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (7-8 груд., 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - Т. ІІ. - С. 127-128.
10. Залознова Ю.С., Хоменко Н.А. Научно-методические предпосылки экономико-математического моделирования процессов добычи угля и метана // Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.- 2001. - Вып. 30. - С. 268-271. Особистий внесок: запропоновано на основі системного аналізу підхід до економіко-математичного моделювання процесів видобутку метану.
АНОТАЦІЯ
Залознова Ю.С. Економічні аспекти розвитку вугільних шахт як виробничих систем. - Рукопис
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.
...Подобные документы
Загальне поняття інвестиційних проектів. Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів. Аналіз техніко-економічних показників та соціальних аспектів розробки інвестиційного проекту. Оцінка отриманих результатів та характеристика підприємства.
курсовая работа [180,7 K], добавлен 19.03.2011Характеристика економічного механізму функціонування та аналіз господарської діяльності шахти "Добропільська". Дослідження етапів та методів ціноутворення (витратні, ринкові, економетричні, адміністративні). Розробка моделей одержання прибутку на шахті.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 05.03.2010Форми, типи, моделі підприємницької діяльності. Її податкове регулювання в Україні. Аналіз техніко–економічних показників діяльності підприємства. Напрямки вдосконалення підприємницької діяльності шахти, заходи щодо покращення поточного планування.
курсовая работа [343,6 K], добавлен 01.04.2015Аналіз основних напрямків впровадження нововведень. Науково-технічні, соціальні, екологічні та економічні результати. Оновлення окремих видів основних фондів. Розрахунок техніко-економічних показників роботи АТП. Ефективність інвестиційних проектів.
курсовая работа [252,2 K], добавлен 10.02.2012Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 10.04.2007Характеристика підприємства, умов виробництва. Аналіз техніко-економічних показників. Аналіз обсягу випуску і реалізації продукції. Аналіз основних фондів. Аналіз стану основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів.
курсовая работа [136,9 K], добавлен 10.11.2003Визначення капітальних вкладень в енергетичне підприємство, вартості основних виробничих фондів. Розрахунок річного виробітку і відпуску енергії, річних експлуатаційних витрат. Оцінка техніко-економічних показників виробничої діяльності підприємства.
контрольная работа [95,2 K], добавлен 06.12.2015Ефективність використання фінансових ресурсів, визначення найбільш раціонального функціонування інвестиційних фондів. Аналіз ринку спільного інвестування. Шляхи вдосконалення системи економічних відносин у процесі формування інвестиційних фондів.
контрольная работа [14,1 K], добавлен 09.02.2016Роль і сутність підприємництва в умовах ринкових відносин. Правові засади функціонування підприємницького сектору. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, ефективності використання власного капіталу, основних і оборотного засобів.
курсовая работа [90,4 K], добавлен 12.11.2014Суть і значення господарської діяльності в ринкових умовах. Аналіз показників фінансового стану ВАТ "Енерготрансбуд". Оцінка результативності діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо стратегії розвитку і економічної ефективності господарювання.
дипломная работа [105,2 K], добавлен 27.02.2011Галузеві аспекти оптимізації господарської діяльності підприємства в умовах ринкових перетворень. Аналіз економічних показників ВАТ шахта "Красноармійська-"Західна №1". Характеристика бізнес-процесів роботи підприємства та оцінка перспектив їх покращення.
курсовая работа [329,2 K], добавлен 15.05.2014Необхідність планування діяльності підприємства. Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ "Нейл". Основні проблеми методології планування діяльності підприємств в ринкових умовах господарювання. Аналіз системи менеджменту на підприємстві.
курсовая работа [378,9 K], добавлен 06.02.2012Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012Енергетична криза виявила актуальність питання реструктуризації підприємств вугільної промисловості. Результати санацій, реструктуризації вугледобувних підприємств. Сучасний стан і головні проблеми розвитку вугільної галузі. Схеми бюджетного фінансування.
контрольная работа [231,9 K], добавлен 27.10.2008Аналіз соціальних і економічних наслідків інфляції в умовах трансформації економічної системи України. Засади виникнення інфляції, методи запобігання її виникненню та розробка практичних рекомендацій. "Грошова ілюзія": зниження психологічного впливу.
реферат [23,8 K], добавлен 28.05.2010Техніко-економічні показники роботи підприємства. Оцінка економічної ефективності технічного переозброєння підприємства. Розрахунки економічної ефективності капіталовкладень. Оптимізація розподілу інвестицій за різними формами відтворення основних фондів.
курсовая работа [287,6 K], добавлен 30.03.2013Загальна характеристика новітніх економічних показників: категорії, принципи, методи обчислення. Аналіз індексів людського розвитку, економічної свободи, рівня глобалізації економіки. Сутність економічних факторів, їх на показники рівня життя населення.
курсовая работа [507,2 K], добавлен 26.05.2014Визначення техніко-економічних показників виробництва і реалізації двох найменувань виробів. Розподіл витрат між ними за єдиним спрощеним методом. Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми. Оцінка прямих и непрямих витрат.
курсовая работа [411,4 K], добавлен 29.12.2013Розробка концепції проектів, пов'язаних з інвестуванням у будівництво, виробництво, обґрунтування критеріїв їх оцінки. Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень та дослідження інвестиційних можливостей. Розрахунок рейтингу інвестиційних проектів.
курсовая работа [381,6 K], добавлен 16.12.2015Основні засади та роль транспортного забезпечення у розвитку економічних відносин. Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту. Загальна характеристика і аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства ДП МА "Бориспіль".
дипломная работа [136,3 K], добавлен 08.05.2012
