Реформування економічного механізму користування надрами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування економічного механізму користування надрами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розвиток мінерально-сировинної бази України як багатогалузевої системи з великим природним, інтелектуальним та технічним потенціалом в умовах формування ринкового середовища та інтеграційних процесів вимагає розробки нових концептуальних підходів у багатьох напрямках. Огляд досліджень вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі надрокористування приводить до висновку, що в економічній науці поки що не сформовано єдиних підходів до визначення платежів за користування надрами. Ще менше уваги приділяється ролі відповідних платежів як регуляторів економічної, екологічної та соціальної безпеки держави. Необхідність вирішення зазначених питань обумовила актуальність теми дослідження, предмет та об'єкт, мету, структуру та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими планами та темами. Дисертація пов'язана з виконанням чотирнадцяти наукових тем.

При виконанні цих тем автором, як науковим керівником або відповідальним виконавцем, здійснено обґрунтування та розробка диференційованих нормативів плати за користування надрами при видобуванні мінеральної води, золоторудної, бурштинової, титанової та уранової сировини і пропозицій щодо перспектив промислового використання відходів вуглевидобутку, вуглезбагачення та теплових електростанцій замість первинної сировини.

Мета дослідження полягає в узагальненні та розвитку теоретичних і методичних основ реформування економічного механізму користування надрами.

Задачі дослідження:

– визначити теоретичні аспекти реформування економічного механізму користування надрами;

– дослідити економічні методи регулювання користування надрами за кордоном;

– провести аналіз мінерально-сировинної бази України як об'єкта користування надрами;

– обґрунтувати методичні підходи до реформування економічного механізму користування надрами;

– розробити механізм розподілу платежів за користування надрами;

– обґрунтувати методичні засади встановлення єдиного диференційованого нормативу плати за користування надрами;

– визначити особливості видобування вуглеводнів, вугілля, залізної руди, будівельного та облицювального каменю і розробити проект єдиних диференційованих нормативів плати за їх видобування.

Об'єкт дослідження є економічний механізм користування надрами.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування та функціонування ефективного економічного механізму користування надрами.

Методи дослідження. У роботі використано методи: аналізу і синтезу - при аналізі стану мінерально-сировинної бази України на сучасному етапі розвитку; абстрактнологічний - при відпрацюванні методичних підходів щодо вибору критеріїв диференціації нормативів плати за користування надрами; економіко-статистичний - при встановленні залежності диференціації нормативів плати від розміру родовищ корисних копалин за затвердженими запасами, складності геологічної будови, глибини залягання покладів корисних копалин, вмісту корисних компонентів, методів розробки, якості та цінності корисних копалин тощо.

Наукова новизна результатів дослідження. До найбільш вагомих наукових результатів на основі системних досліджень у сфері користування надрами належать такі:

вперше:

– обґрунтований новий економічний механізм встановлення платежів за користування надрами, який представляє собою подвійний багаторівневий взаємопов'язаний автономний каскад гірничо-геологічних та економічних параметрів диференціації нормативів плати за користування надрами;

– обґрунтована необхідність встановлення жорстких регуляторів економічної, екологічної та соціальної безпеки країни у сфері користування надрами, яким виступають мінімальна межа рентабельності на рівні ставки рефінансування Національного банку України на кінець попереднього року, спеціальні прогресивні платежі до бюджету за надмірне зростання рентабельності і цін та екологічні платежі за накопичення відходів;

– обґрунтований механізм визначення вартості лота ділянок надр, виставлених на торги (тендер), який полягає у внесенні застави, розмір якої залежить від виду корисних копалин, розміру їх запасів, сумарної дисконтної вартості (прибутковості) та ліквідності (цінності) мінеральної сировини.

удосконалено:

– порядок встановлення диференційованих платежів за користування надрами для видобування корисних копалин - виходячи з обсягів їх видобування та єдиних нормативів плати, диференційованих за їх видами (корисних копалин), розміром родовищ за затвердженими запасами, складністю їх геологічної будови, глибиною залягання, якістю корисних копалин. Диференційовані нормативи збільшуються у відповідності з ростом рентабельності видобування корисних копалин або ціни мінеральної сировини;

– механізм встановлення нормативів плати за накопичення відходів видобутку та збагачення корисних копалин, який полягає у збільшенні у декілька разів кадастрової ціни на земельні ділянки, що відводяться під накопичення відходів, підвищенні нормативу плати за зберігання одиниці відходів у 1,3 - 1,5 разу від вартості їх транспортування у вироблений простір і введення мінімально необхідних квот накопичення відходів та видобування будівельних матеріалів, що можуть бути замінені виробами з відходів;

набули подальшого розвитку методичні підходи до розподілу плати за користування надрами між бюджетами та Загальним і Спеціальним фондом: запропоновано направляти 15% надходжень у місцеві бюджети, 50% - до Загального фонду і 35% - до Спеціального фонду на фінансування геологорозвідувальних робіт загальнодержавного значення.

Практичне значення одержаних результатів.

Практичне значення результатів досліджень полягає у створенні умов сталого розвитку економіки країни, понад 40% ВВП якої формують мінерально-сировинні ресурси, та ощадливого використання надр.

Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові результати та рекомендації є основою для реформування економічного механізму встановлення платежів за користування надрами, як регуляторів економічної, екологічної та соціальної безпеки країни. Запропонована система реформування економічних механізмів упровадження платежів за користування надрами суттєво спрощує діючу систему встановлення, обчислення та стягнення зазначених платежів. Вона враховує гірничо-геологічні умови залягання покладів корисних копалин та регулює економічний стан гірничо-видобувних комплексів.

Висновки і рекомендації, що містяться в дисертації, мають важливе практичне значення при розробці закону України «Про нормативи плати за користування надрами», програм ощадливого використання надр та встановленні регуляторів економічної, екологічної та соціальної безпеки країни.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею, має наукове і практичне значення, в якій дисертантом особисто розроблені наукові результати, методичні підходи та практичні рекомендації щодо реформування економічного механізму користування надрами.

Апробація роботи. Результати дисертації обговорювались на 7 міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зокрема, на IV Міжнародній науковій конференції «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища» (Київ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінерально-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини» (Київ, 2005 р.); IV конференції «Метал - 2005: управління, виробництво, торгівля і споживання» (Київ, вересень 2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковані 19 наукових праць (із них 5 - у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 35,20 у. д. а., з них 16,67 у. д. а. виконано особисто автором, в тому числі: 1 монографія, 3 брошури, 12 статей, 3 тези доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 109 найменувань, викладеного на 11 сторінках, 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 170 стор. комп'ютерного тексту, який включає 25 таблиць і 21 рисунок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретичні аспекти реформування економічного механізму користування надрами» розглянуті правові аспекти власності на природні ресурси та надання їх у використання, теоретичні і методичні основи платежів за користування надрами та світовий досвід економічного регулювання користування надрами.

Всі природні ресурси України, за виключенням частково сільськогосподарських угідь, є власністю українського народу. Це конституційне право закріплене низкою нормативно-правових актів, які створюють правову систему користування природними ресурсами.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних фахівців в галузі надрокористування призводить до висновку, що в економічній теорії поки що не сформовано єдиних вимог і правил користування надрами та визначення платежів за користування ними. Кожна країна застосовує притаманні тільки їй методи і правила.

Вибрана здобувачем мета і напрямки дослідження дають підстави розглядати реформування економічного механізму користування надрами як встановлення між державою і надрокористувачами таких економічних взаємовідносин, які б гарантували раціональне та ефективне використання надр.

Норматив плати за користування надрами у переважній більшості розвинених країн представляє ставку за тонну товарної мінеральної сировини і (або) встановлену частку валового прибутку добувного підприємства. Цей норматив є індивідуальним для кожного родовища, так як є предметом тривалих переговорів по його встановленню, але він не включає в себе витрат на геологорозвідувальні роботи.

Другий розділ «Аналіз мінерально-сировинної бази України в сучасних умовах як об'єкта користування надрами» розглядає сучасний стан мінерально-сировинної бази України, її забезпеченість мінеральними ресурсами, положення держави на світовому ринку цих ресурсів та екологічні проблеми, пов'язані з їх видобуванням і переробкою корисних копалин.

Мінерально-сировинний комплекс України і в сучасних умовах продовжує посідати провідне місце в економіці держави. Валова вартість видобутку мінеральної сировини, за даними Держкомстату України, у 2003 р. в Україні оцінюється в ~ 23,4 млрд. грн. (у порівнянні з 21,1 млрд. у 2002 р.), у т.ч. енергетичних видів корисних копалин ~ 17,7 і неенергетичних видів корисних копалин 5,7 (у 2001 р. відповідно 17,1 і 4,0 млрд. грн.). Крім того, у 2003 р. імпортовано мінеральної сировини на суму 42,3, а експортовано - на 8,1 млрд. грн. Торговий дефіцит України з мінеральної сировини у 2003 р. дорівнював ~ 34,2 млрд. грн., що на 3,8 млрд. грн. більше, ніж у 2002 році. З усієї мінеральної сировини, що поступила в переробну промисловість України в 2003 р. (включаючи імпорт), виготовлено продукції на ~ 132,3 млрд. грн. Сумарний експорт з України мінеральної сировини і продуктів її переробки в 2003 р. оцінюється в 71,2, а імпорт в Україну - 54,8 млрд. гривень.

Із загального обсягу розвіданих запасів корисних копалин України у розробку залучені від 40 до 70%, що дає підставу говорити про наявність резерву для діючих гірничих підприємств.

Починаючи з 1996 р. в Україні припинився спад видобування основних видів корисних копалин, що призвело до стабілізації економіки України та наповненню її бюджету.

Недосконалість технологій видобутку призводить до великих втрат мінерально-сировинних ресурсів. У надрах залишається близько 50% нафти, кухонної та калійної солей, 40% вугілля, 25% металів. Збільшення вилучення корисних компонентів з надр на 1-2% рівнозначно виявленню нових великих родовищ корисних копалин.

Хоча родовища корисних копалин вивчаються комплексно, питання їх цілковитого і комплексного використання вирішуються вкрай незадовільно, через що країна щороку втрачає до 5 млрд. гривень.

З економічним розвитком видобуток та переробка мінеральної сировини постійно супроводжується накопиченням невикористаної мінеральної сировини у вигляді промислових відходів, що породжує цілу низку економічних, соціальних та екологічних проблем.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що в економіці України закінчився перехідний період і вона виходить на новий етап свого розвитку, який вимагає суттєвого реформування економічного механізму користування надрами.

У третьому розділі «Удосконалення методичних підходів до реформування економічного механізму користування надрами» викладені концептуальні підходи щодо реформування економічного механізму користування надрами, яка передбачена рішеннями Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року. Цей механізм існує як системи принципів, поглядів і шляхів вирішення господарських та економічних проблем використання мінеральних ресурсів.

Концептуальні положення реформування економічного механізму впровадження платежів за користування надрами базуються на узагальнені світового досвіду, аналізі соціально-економічного та екологічного стану, удосконаленні структури та схеми використання мінеральних ресурсів та їх комплексному використанні. Вони враховують наступні положення: необхідність комплексного вирішення проблеми розвитку економічного механізму користування надрами на якісно новому рівні економічного та соціального розвитку країни; підсилення дії негативних змін довкілля порушує стале функціонування інфраструктури гірничо-видобувних регіонів і погіршує умови життя та здоров`я населення; необхідність концентрації значних потужностей і ресурсів, довгостроковий характер програми оздоровлення економіки та екології, доцільність її вирішення на загальнодержавному, регіональному та місцевих рівнях. Виконання цих положень має стати важливим кроком на шляху формування і реалізації економічної політики країни.

Механізми державного регулювання раціонального користування надрами. Основною метою економічного регулювання користування надрами є встановлення правил і меж економічно раціонального та екологічно безпечного користування надрами. Це регулювання має здійснюватися через конкретні механізми, до яких відносяться: 1 - нормативно-правові; 2 - надання ліцензій, дозволів, лімітів, квот; 3 - економічні.

Регулююча роль економічних важелів поки що є недостатньою. Їх удосконалення постає важливим напрямком фінансово-економічної політики країни. Це удосконалення полягає: встановленні граничної межі нормативів плати; об'єднанні та диференціації платежів за користування надрами відповідно до розміру затверджених запасів, складності геологічної будови, гірничотехнічних умов видобування корисних копалин та їх якості; впровадженні системи диференційованих платежів за видобування всіх видів корисних копалин; зменшенні накопичення відходів та порушень навколишнього середовища при видобуванні корисних копалин (шляхом комплексного використання мінеральної сировини та порід розкриву та встановленні економічних важелів, при застосуванні яких накопичення відходів та охорона довкілля було б економічно не доцільним); впровадженні системи квотування раціонального використання природних ресурсів (встановлювати мінімальні квоти видобування корисних копалин, якщо є накопичення аналогічних видів мінеральної сировини у відходах видобутку).

Механізм встановлення нормативів плати за користування надрами. Норматив плати за користування надрами може встановлюватися у вигляді:

1. Визначеного відсотка від вартості запасів родовища і який не залежить від того, експлуатується чи не експлуатується родовище.

2. Ставки за видобуток одиниці корисних копалин (Н_пн). При його застосуванні виходять з того, що кожна тонна видобутих корисних копалин на родовищі (ділянці) оподатковується в однаковому розмірі, незалежно від місцезнаходження рудника (шахти). Його недолік - не враховує прибутковість експлуатації родовища та інфляційних процесів в економіці.

Для визначення нормативу плати за користування надрами необхідно законодавчим шляхом встановити його верхню і нижню межу за схемою, запропонованою дисертантом (табл. 1).

Значення А_min, A₁, A₂, A₃ і A_max, що наведені в табл., показують диференційовану частку плати за користування надрами у ціні мінеральної сировини для родовищ корисних копалин, що мають 3 групи складності їх геологічної будови. Відповідні значення С означають те саме, але для родовищ з чотирма групами складності геологічної будови. Мінімальні рівні визначаються законодавством. Така ж частка плати за користування надрами у ціні вугілля показана символом В, а за користування надрами, що не пов'язане з видобуванням корисних копалин - символом D. Розрахунки цієї диференційованої частки (Ч_пн) ведуться виходячи з мінімального рівня плати встановленого законодавчим шляхом та відповідного коефіцієнта диференціації нормативу.

3. Визначеного відсотка валової вартості видобутих корисних копалин. Він майже ідентичний платі за видобуту сировину, але має перевагу в рості надходжень коштів пропорційно росту цін на мінеральну сировину і виключає вплив інфляційних процесів. Нормативом тут виступає встановлена межа плати у відсотках валової вартості видобутку корисних копалин.

4. Встановленого відсотка прибутку, що оподатковується, при фактичній рентабельності, що перевищує ставку рефінансування Національного банку України попереднього року. Базою його є прибуток, за вираховуванням деяких витрат, встановлених законодавством з валового прибутку. Законодавчим шляхом необхідно встановити нижню межу нормативу.

5. Комбінованого нормативу. Це поєднання 2 з 4 або 3 з 4 варіантами.

Диференційовані платежі, встановлені за видами корисних копалин, розглядаються при цьому як оптимальна (гарантована) величина плати, яку користувачі надр вносять незалежно від економічних показників експлуатації родовищ. Вихідним принципом є те, що диференційований норматив збільшується у відповідності з ростом рентабельності видобування корисних копалин або ціни мінеральної сировини.

За кожний відсоток перевищення фактичної рентабельності (ціни) над ставкою рефінансування Національного банку України (що є рентою) збільшується диференційований норматив плати за користування надрами за допомогою коригуючих коефіцієнтів згідно з шкалою у табл..

Шкала зростання диференційованих нормативів плати

6. Ставки за використання одиниці площі чи об'єму ділянки надр при використанні надр, в цілях не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, чи при геологічному їх вивченні.

Найбільш прийнятним є комбінація 2 та 4 варіантів. Цей спосіб дозволить контролювати як обсяг видобування корисних копалин, так і економічний стан добувних підприємств. З іншого боку він виступає економічним регулятором ринкових відносин у сфері користування надрами. Шостий варіант виступає самостійно і встановлюється при наявності зазначених видів користування надрами.

Для високоліквідних видів корисних копалин (вуглеводні, всі види металевих руд, каоліни, високодекоративне каміння для облицювальних матеріалів, мінеральна вода тощо) ставка встановлюється в залежності від розміру родовища (ділянки надр) за затвердженими початковими запасами корисних копалин: малі родовища - 10% сумарної дисконтної вартості родовища (ділянки надр); середні - 7,5%; великі - 5,0%; крупні - 2,5%, а для інших видів корисних копалин: малі родовища - 7,5%; середні - 5,0%; великі - 2,5%; крупні - 1,25%.

При наданні ділянок надр під ведення робіт з розвідки високоліквідних видів корисних копалин вартість лота визначається як 2,5% сумарної дисконтової вартості родовища (ділянки надр) та інших видів корисних копалин - 1,25%.

Мінімальною межею рентабельності будь-якого підприємства може виступати ставка рефінансування Національного банку України на кінець звітного (початок планового) року.

Четвертий розділ «Встановлення єдиних диференційованих нормативів плати за користування надрами» розглядає методичні засади встановлення єдиних нормативів плати для окремих важливих для України видів корисних копалин.

Виходячи з аналізу відповідних показників, плату за надра поставлено в залежність від наступних природних, виробничих та ринкових факторів для родовищ:

а) вуглеводнів: розміру родовищ за затвердженими запасами; групи складності геологічної будови; інтервалу залягання покладів;

б) вугілля: за типами вугілля (рядове коксівне та антрацит; інше рядове кам'яне та енергетичне, буре рядове);

в) залізної руди: розміру родовищ за затвердженими запасами; групи складності геологічної будови; вмісту заліза в покладах; способу видобування;

г) будівельного каменю: розміру родовищ за затвердженими запасами; групи складності геологічної будови; групи гірських порід;

д) облицювального каменю: його декоративності; розміру родовищ за затвердженими запасами; групи складності геологічної будови; виходу товарних блоків.

Система диференціації нормативів плати за користування надрами буде представляти собою подвійний багаторівневий взаємозв'язаний автономний каскад гірничогеологічних і економічних параметрів.

Проект нових нормативів плати розроблений на новій методичній основі як єдиний платіж з багаторівневою диференціацією, але його застосування можливе при внесенні змін до діючого законодавства та встановленні єдиних оновлених правил його справляння.

Висновки

1. Діюча в країні система користування надрами не відповідає сучасним вимогам переходу економіки до ринкових відносин.

2. В економічній теорії ще не сформовані єдині вимоги і правила користування надрами та визначення платежів за користування ними. Кожна країна застосовує притаманні тільки їй методи і правила користування надрами.

Мінерально-сировинна база України має достатній резерв розвіданих запасів з більшості видів корисних копалин, але вона знаходиться уже на етапі виснаження надр, а це вимагає реформування економічного механізму користування ними.

3. Концептуальні підходи до реформування економічного механізму у сфері користування надрами базуються на встановленні таких господарських відносин у мінерально-сировинному комплексі, при яких забезпечується сталий розвиток економіки країни, наповнюється державний бюджет з одночасним раціональним використанням надр; здійснюється збалансування інтересів видобувних підприємств, регіонів і держави.

4. Єдині диференційовані нормативи плати за користування надрами складаються з чотирьох рівнів диференціації в залежності від складності геологічної будови родовищ корисних копалин, їх потужності за початковими затвердженими запасами, за індивідуальними параметрами, характерними для конкретних видів корисних копалин, ліквідності останніх та рівня зростання рентабельності.

5. Регуляторами економічної, екологічної та соціальної безпеки країни є мінімальна межа рентабельності, спеціальний прогресивний платіж до бюджету за надмірне зростання рентабельності і цін та платіж за накопичення відходів.

6. Реформування економічного механізму користування надрами полягає у встановленні подвійного багаторівневого взаємопов'язаного автономного каскаду гірничо-геологічних та економічних параметрів диференціації нормативів плати за користування надрами.

7. Ціна лоту за ділянку надр, що виставляється на торги (тендер), залежить від виду користування надрами, розміру запасів корисних копалин, сумарної дисконтної вартості (прибутковості) та ліквідності (цінності) мінеральної сировини.

8. Новий механізм розподілу платежів за користування надрами між державним і місцевими бюджетами передбачає збільшення надходжень до місцевих бюджетів з 1 до 15%, а 35% загальної суми надходжень направляються до Спеціального фонду на фінансування геологорозвідувальних робіт загальнодержавного значення.

9. Плата за користування надрами справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин та (або) користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

10. Об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично виробленого першого товару з видобутих корисних копалин, розмір ділянки надр, що надається у користування при використанні їх у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва ї експлуатації підземних споруд.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Андрієвський І.Д., Коржнев М.М., Пономаренко П.І. Реформування економічного механізму користування надрами: регулятора економічної, екологічної та соціальної безпеки країни. К., ВПЦ «Київський університет», 2005. - 195 с.

2. Коржнев М.М., Міщенко В.С., Андрієвський І.Д., Яковлєв Є.О. Геологічна галузь України: шляхи усунення основних дисбалансів розвитку. Видавничий Дім «КМ Академія», Київ, 2001. - 58 с.

3. Концептуальні основи природо-ресурсної моделі сталого розвитку / М.М. Коржнев, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.С. Міщенко, І.Д. Андрієвський та ін. - К., РВПС України, 2001. - 63 с.

4. Природно-ресурсний аспект розвитку України / М.М. Коржнев, І.Д. Андрієвський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко та ін. - К., Видавничий Дім «КМ Академія», 2001. - 108 с.

3. Фахові видання:

5. Андрієвський І.Д., Качинський А.Б., Коржнев М.М., Яковлєв Є.О. Стратегічні напрямки розвитку системи державного управління в сфері вивчення і використання надр // Стратегічна панорама. - К: 2003. - №2. - С. 189-197.

6. Андрієвський І.Д. Концепція реформування економічного механізму упровадження платежів за користування надрами. // Фінанси України - К.: №7, 2004. С. 75-85.

7. Андрієвський І.Д. Економічні важелі ощадливого використання мінеральних ресурсів // Стратегічна панорама. К.: №2, 2004. С. 88-95.

8. Андрієвський І.Д. Регулятори економічної, екологічної та соціальної безпеки країни у сфері користування надрами // Стратегічна панорама. К: №4, 2004. С. 16-20.

9. Андрієвський І.Д., Коржнев М.М., Пономаренко П.І. Гірничогеологічні та економічні фактори реформування економічного механізму користування надрами // Економіка України. К.: №3, 2006. С. 40-46.

10. Коржнев М.М., Андрієвський І.Д., Бичок В.Д. Сучасні проблеми моніторингу мінерально-сировинних ресурсів України. // Тези доповідей IV міжнародної наукової конференції «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища. 9-11 жовтня 2003 р. К.: - С. 20-21.

11. Андрієвський І.Д. Реформування економічного механізму користування надрами: регулятора економічної, екологічної та соціальної безпеки країни // Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінерально-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини. Збірник наукових праць ІГН НАН України - К.: 2005. - С. 13-17.

Размещено на Allbest.ru