Розвиток інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - економіка

сільського господарства і АПК

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

БОЙКО Богдан Вікторович

Житомир - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інтеграційний маркетинг молочний скотарство

Актуальність теми. Молочне скотарство є однією з провідних галузей аграрного сектора національної економіки України, тому шляхи її розвитку мають ґрунтуватися на глибинному аналізі та врахуванні всіх чинників, які впливають на ефективність виробництва, переробки та реалізації молочної продукції. Проте в Україні, та Житомирської області зокрема, спостерігається тенденція спаду виробництва молока. Такий стан є результатом ослаблення, а нерідко й повного розриву інтеграційно-економічних зв'язків між виробниками молочної сировини та її переробниками. Негативного характеру набули монопольні позиції молокопереробних підприємств, які, прагнучи забезпечити свою фінансову стабільність, з початком ринкових перетворень вдалися до встановлення необґрунтовано низьких закупівельних цін на молочну сировину. В результаті сільськогосподарські підприємства та господарства населення втратили належні мотиви й матеріальні стимули до виробництва продукції молочного скотарства. Це призвело до значного зниження обсягів виробництва продукції молокопереробними підприємствами, зменшення місткості внутрішнього продовольчого ринку і зниження рівня продовольчої безпеки держави. Налагодження міжгалузевих відносин, розвиток інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції є основними напрямами подолання кризи в молочному скотарстві України і в регіоні дослідження зокрема. Це визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Теоретико-методологічні та прикладні питання вдосконалення економічних взаємовідносин учасників інтеграційних процесів в молокопродуктовому підкоплексі відображені у працях вчених-економістів: Андрійчука В.Г., Бойка В.І., Березівського П.С., Топіхи І.Н., Гайдуцького П.І., Ільчука М.М., Крисального О.В., Месель-Веселяка В.Я., Микитюка В.М., Саблука П.Т., Ходаківського Є.І., Черевка Г.В., Шпичака О.М. та ін. У їх працях розглядаються різні аспекти розвитку інтеграції в окремих галузях і сферах агропромислового комплексу.

Разом з тим, окремі питання розвитку агропромислової інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі залишаються недостатньо дослідженими. Це стосується змісту економічної категорії “інтеграція”, розвитку договірних відносин у системі інтегрованих структур у напрямі вдосконалення їх соціально-економічної сутності, а також організаційних форм агропромислової інтеграції, методики оцінки соціально-економічної ефективності інтеграційних процесів тощо. Це вимагає нових підходів до розв'язання назрілих проблем на основі вивчення досягнень вітчизняного і зарубіжного досвіду та врахування взаємовигідних ринкових принципів агропромислової інтеграції, що обумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка механізму удосконалення інтеграційних відносин у сфері виробництва, переробки, реалізації продукції молочного скотарства й досягнення рівноваги внутрішнього та зовнішнього попиту на високоякісну молочну продукцію і пропозиції якісної сировини для молокопереробних підприємств Житомирської області. Відповідно до мети в роботі вирішувались наступні завдання:

· розкрити методологічний аспект використання системного підходу в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами;

· обґрунтувати стратегічні напрями розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства в пореформений період;

· уточнити класифікацію форм вертикальної інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі та сутність концепції інтегрованого маркетингу при формуванні міжгалузевих відносин;

· дослідити стан і тенденції розвитку інтеграційних процесів у молокопродуктовому підкомплексі, визначити причини, що стримують їх розвиток;

· розрахувати ціновий коридор для сільськогосподарських та молокопереробних підприємств на основі визначення мінімальної та оптимальної ціни;

· розробити стратегію оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств регіону, що купують молочну сировину у молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

· розробити модель маркетингової інформаційної системи для аналізу ефективності діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Об'єктом дослідження є процес інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства у сільськогосподарських та переробних підприємствах.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку інтеграційних процесів у молокопродуктовому підкомплексі.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є концептуальні положення економічної теорії щодо принципів, форм та методів науково-пізнавальної діяльності в сфері економічних явищ і процесів в умовах ринку та з питань функціонування та розвитку інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми дослідження.

В процесі виконання дисертаційного дослідження використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний - при вивченні закономірностей розвитку міжгалузевих відносин в молокопродуктовому підкомплексі; метод синтезу - для розробки регіональної стратегії оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств, що купують молочну сировину у молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; метод порівняльного аналізу - при дослідженні економічних категорій, методик оцінки, шляхів та напрямів розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства; статистико-економічний метод - при вивченні сучасного стану та тенденцій розвитку інтеграційних процесів в молокопродуктовому підкомплексі; аналітичних групувань - для визначення ефективності галузі молочного скотарства залежно від рівня спеціалізації, концентрації, молочної продуктивності корів, інтенсифікації, впливу собівартості виробництва молока, ціни реалізації; метод кореляційно-регресійного аналізу - при дослідженні факторів, що впливають на грошові надходження від реалізації молока та зміну обсягів виробництва молока; монографічний - при дослідженні розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу; соціологічний - для вивчення причин, що стримують розвиток інтеграційних процесів; економіко-математичний та розрахунково-конструктивний методи - при проведенні оптимізаційних розрахунків щодо визначення параметрів збалансованого розвитку підрозділів молокопродуктового підкомплексу; метод економіко-математичного моделювання - при розробці моделі маркетингової інформаційної системи для визначення ефективності діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти державних установ з питань виробництва продукції молочного скотарства; офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, дані Житомирського обласного управління статистики, річні звіти сільськогосподарських та молокопереробних підприємств, праці вітчизняних та зарубіжних науковців, вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, первинні матеріали власних досліджень дисертанта, дані світової інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· розроблено методологічний аспект використання системного підходу в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими та переробними підприємствами, що спрямований на досягнення спільних цілей реалізації кінцевої продукції з обґрунтованим розподілом отриманих прибутків;

· обґрунтовано стратегічні напрями розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства у пореформений період на основі удосконалення цінового механізму, організації закупівлі молочної сировини, виробництва екологічно безпечної молочної продукції, впровадження енергозберігаючих технологій;

уточнено:

· класифікацію форм вертикальної інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі шляхом виділення контрактної інтеграції (базується на договорі про співпрацю або контракті), асоціативної (об'єднання зусиль та ресурсів для ведення спільної діяльності на корпоративних засадах) та поглинаючої (об'єднання на основі викупу або придбання одним підприємством іншого);

· сутність концепції інтегрованого маркетингу при формуванні міжгалузевих відносин, що передбачає поєднання в технологічному процесі усіх його суміжних частин для ефективного процесу виробництва, переробки та реалізації конкурентоспроможної продукції та довгострокове перспективне планування з урахуванням аналізу кон'юнктури ринку;

одержали подальший розвиток:

· методичний підхід до встановлення цінового коридору для сільськогосподарських та молокопереробних підприємств на основі визначення мінімальної та оптимальної ціни, що забезпечує еквівалентність обміну в молокопродуктовому підкомплексі;

· економічний механізм стимулювання виробництва екологічно безпечної продукції молокопродуктового підкомплексу при формуванні міжгалузевих відносин, який включає економічні важелі та стимули виробництва екологічно безпечної продукції, економічні санкції при забруднені довкілля та порушенні технології виробництва, а також організаційні, до яких відносяться стандарти на сільськогосподарську продукцію, контроль якості, інформаційне забезпечення;

· підвищення ефективності інтеграційних зв'язків в молокопродуктовому підкомплексі шляхом визначення обсягів поставки сировини, асортименту виробленої продукції, оптимізації витрат на її виробництво та реалізацію на основі використання моделі маркетингової інформаційної системи аналізу та прогнозу впливу вартості реалізованої продукції на економічні показники підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних і практичних підходів, які можуть бути використані для впровадження і удосконалення інтеграційних процесів в молокопродуктовому підкомплексі.

Результати дослідження автора щодо формування міжгалузевих відносин в молочному скотарстві на основі вертикальної агропромислової інтеграції за контрактною формою з використанням системного маркетингового підходу в діяльності усіх суб'єктів інтеграційного процесу використані Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка № 2482/7 від 24.10.2006 р.).

Наукові розробки з питань розвитку інтеграційних процесів в молочному скотарстві з врахуванням комплексної дії факторів, які сприяють їх конструктивному розвитку, використані Управлінням агропромислового розвитку Житомирської районної державної адміністрації (довідка № 287 від 04.08.2006 р.).

Запропоновану автором стратегію оптимізації витрат на закупівлю сировини молокопереробними підприємствами регіону у молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів використано Управлінням агропромислового розвитку Лугинської районної державної адміністрації (довідка № 285 від 12.09.2006 р.).

Розроблені науково-методичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” при викладанні дисциплін: “Сільськогосподарська кооперація”, “Стратегічний менеджмент”, “Економіка підприємств” (довідка № 841 від 06.10.2006 р.).

Окремі науково-методичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Житомирського агротехнічного коледжу Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” при викладанні дисциплін: “Інформаційні системи і технології на підприємствах”, “Організація діяльності підприємств”, “Основи маркетингу” (довідка № 338 від 27.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові висновки і результати дисертаційного дослідження одержані автором особисто.

Апробація результатів досліджень. Результати дисертаційного дослідження апробовано на Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19-20 лютого 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки та АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум - 2006” (м. Суми, 25-29 вересня 2006 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 5 одноосібних наукових працях загальним обсягом 1,2 друк. арк., з них 4 - в наукових фахових виданнях - 1,06 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури (164 найменування). Робота викладена на 150 сторінках комп'ютерного тексту, містить 22 таблиці, 24 рисунки та 23 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дослідження, її значимість, визначено об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, показано їх апробацію і впровадження, можливості практичного використання.

У першому розділі - “Теоретичні основи інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства” - узагальнено теоретичні основи формування міжгалузевих відносин, уточнено класифікацію форм вертикальної інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі та сутність концепції інтегрованого маркетингу.

Міжгалузеві відносини в молокопродуктовому підкомплексі необхідно розвивати з врахуванням процесів спеціалізації, концентрації, кооперації та інтеграції агропромислового виробництва. Розвиток спеціалізації і концентрації вимагає вирішення завдання щодо досягнення оптимальних розмірів господарств, внутрішньогосподарських підрозділів і галузей, що суттєво впливає на ефективність виробництва. Спеціалізація і концентрація галузі скотарства має свої особливості, основною з яких є тісний зв'язок із станом кормовиробництва.

Міжгосподарська кооперація як форма організації праці, передбачає об'єднання підприємств, які разом беруть участь в одному і тому ж процесі виробництва або пов'язані між собою у здійсненні виробничих процесів і широко застосовується у різних інтеграційних утвореннях. Такі утворення характеризуються вищим рівнем кооперації, великими обсягами виробництва продукції, мають налагоджену систему інтеграційних зв'язків з підприємствами, що займаються переробкою, зберіганням та реалізацією продукції молочного скотарства.

Агропромислова інтеграція означає органічне поєднання інтересів сільськогосподарських і переробних підприємств, що передбачає одержання високих кінцевих результатів у спільній діяльності. За таких умов поглиблюється спеціалізація підприємств і розвивається кооперація сільськогосподарських товаровиробників молока, формуються високопродуктивні технології виробництва і переробки продукції, поліпшується техніко-технологічне обслуговування господарських структур, оптимізуються транспортні витрати, створюються нові формування з випуску кінцевої продукції.

Вертикальна інтеграція в молокопродуктовому підкомплексі має такі форми: контрактна, асоціативна та поглинаюча. Моделі організаційно-господарського механізму цих форм наведено на рис.1.

Контрактна вертикальна інтеграція базується на договорі про співпрацю або контракті. Учасники повністю зберігають самостійність і права юридичної особи.

Асоціативна вертикальна інтеграція - це об'єднання зусиль та ресурсів для ведення спільної діяльності на кооперативних засадах. Особливістю цього варіанту вертикальної інтеграції є двоїстий характер асоціації. З одного боку, вона надає послуги своїм засновникам і є їхньою власністю, з іншого - вона виконує функції інтегратора, координує і узгоджує діяльність сільськогосподарських підприємств. Поглинаюча вертикальна інтеграція - об'єднання на основі викупу або придбання одним підприємством іншого. Особливістю цієї форми вертикальної інтеграції є те, що сільськогосподарські підприємства втрачають статус юридичної особи.

Рис. 1. Моделі організаційно-господарського механізму вертикальної інтеграції

Сутність концепції інтегрованого маркетингу при формуванні міжгалузевих відносин полягає у поєднані в єдиному технологічному процесі усіх його суміжних частин для ефективного процесу виробництва, переробки і реалізації конкурентоспроможної продукції та довгостроковому перспективному плануванні з урахуванням аналізу кон'юнктури ринку.

У другому розділі - “Інтеграційні процеси в молокопродуктовому підкомплексі регіону” досліджено сучасний стан і тенденції розвитку інтеграційних процесів у молокопродуктовому підкомплексі, визначено причини, що їх стримують.

За останні роки виявлено тенденцію до спаду обсягів виробництва молока. Основною причиною зниження обсягів виробництва молока є скорочення поголів'я корів. Так, у 2004 р. поголів'я корів в усіх категоріях господарств порівняно з 2003 р. зменшилось на 14,4 тис. голів або на 6 %, а порівняно з 1990 р. - на 182,9 тис. голів або на 44,6 %. Скорочення поголів'я корів у 2004 р. відбулося переважно через зменшення їх кількості у сільськогосподарських підприємствах порівняно з 1990 р. на 29,4 %, а зниження даного показника в господарствах населення склало лише 4 %.

У 2004 р. виробництво молока склало 710,3 тис. т, що на 18,3 тис. т або на 2,6 % більше, ніж у 2003 р. і на 413,6 тис. т або на 36,8 % менше, ніж у 1990 р. Обсяги реалізованого молока та молочних продуктів у 2004 р. становили 110,8 тис. т, що на 11,8 тис. т або на 10,6 % більше проти 2003 р. і на 635,1 тис. т або на 85,1 % менше, ніж у 1990 р. Фонд споживання молока у 2004 р. склав 380 тис. т, що на 1,8 тис. т або на 0,5 % менше проти 2003 р. та на 282 тис. т або на 42,6 % менше, ніж у 1990 р.

Негативно впливає на виробництво молока та молокопродуктів висока собівартість виробництва, яка у 2004 р. становила 64,05 грн. за 1 ц, що на 29,37 грн. або на 45,9 % вища, ніж у 1990 р., при цьому рівень рентабельності виробництва молока і молочних продуктів становив 6,1 % у 2004 р. проти 34,1 % у 1990 р.

Протягом 2002-2004 рр. прослідковується тенденція до стабілізації виробництва молока, що в основному визначається розвитком господарств населення. Так, при зменшенні поголів'я корів в господарствах населення на 60,3 тис. голів, виробництво молока збільшилося на 14,9 тис. т або на 2,1 %. Валове виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах зменшилось на 31,8 %, а в господарствах населення зросло на 18,5 %. Така ситуація пояснюється кризовими явищами в аграрному секторі та молочному скотарстві зокрема. Її не можна розглядати як позитивну, тому що зростання продуктивності праці можна забезпечити тільки в умовах розвитку спеціалізації та концентрації виробництва в молочному скотарстві, що передбачає формування великих інтеграційних утворень. Слід зазначити, що із входженням України до СОТ такі утворення повинні забезпечувати виробництво високоякісної та екологічно безпечної продукції, яка має відповідати світовим стандартам.

Досвід роботи агропромислових структур свідчить, що жодна з них в умовах ринку не може розвиватись успішно, функціонуючи відокремлено. Тому виникає необхідність в детальному аналізі інтеграційних процесів в досліджуваному регіоні, які поєднують інтереси сільськогосподарських і промислових підприємств, спрямованих на одержання високих кінцевих результатів у спільній діяльності. За таких умов підвищується ефективність всього технологічного ланцюга “виробництво - переробка - збут”. На ефективний розвиток виробництва молока впливає комплекс факторів, головними з яких є спеціалізація, концентрація, інтенсифікація, кооперація, продуктивність. За допомогою методу аналітичних групувань визначено вплив рівня спеціалізації виробництва молока на ефективність галузі молочного скотарства (табл. 1).

З даних табл. 1 видно, що питома вага грошових надходжень від реалізації молока в структурі товарної продукції в підприємствах IV групи на 69,4 % вища проти I групи, це свідчить про підвищення рівня спеціалізації виробництва молока і сприяє розвитку рівня концентрації виробництва. Поголів'я корів молочного напряму на 1 господарство в підприємствах IV групи порівняно з I групою більше на 104 голови, або у 1,7 рази. Це зумовлює збільшення обсягу виробництва молока в розрахунку на 1 підприємство - на 3393 ц, а на 100 га с.-г. угідь - на 212,8 ц, або відповідно у 3,6 та 3,7 рази; зниження витрат праці на 1 ц - на 8,7 люд.-год., прямої оплати на 1 ц - на 14,57 грн., або відповідно у 1,6 та 1,8 рази; витрат кормів на 1 ц молока - на 0,59 ц корм. од., або у 1,3 рази; собівартість 1 ц молока - на 28,31 грн., або на 30,7 %; ціна реалізації 1 ц молока при цьому вища на 24,54 грн., або на 29,3 %; рівень рентабельності вищий на 17,2 %. Отже, з підвищенням рівня спеціалізації зростає економічна ефективність виробництва молока. Результати аналізу свідчать про те, що весь технологічний ланцюг “виробництво - переробка - збут” буде ефективнішим при створенні великих підприємств, які будуть займатись виробництвом молока (середні і малі є неприбутковими), а також за умови зацікавленості виробників молока в отриманні прибутку, що безпосередньо пов'язано з ефективним збутом молока на переробні підприємства в умовах розвитку взаємовигідних інтеграційних процесів.

Таблиця 1. Ефективність галузі молочного скотарства залежно від рівня спеціалізації молока, 2003-2004 рр.

З метою виявлення причин, що стримують інтеграційні процеси, було проведено анкетування спеціалістів 80 господарств різних форм власності Житомирської області, що спеціалізуються на виробництві молока. Дослідженнями встановлено: 63,5 % респондентів вказали на недостатність кормової бази; 85,4 % вважають недостатнім розмір прибутку для ефективного функціонування господарства, причинами цього є висока собівартість, монополія з боку молокопереробних підприємств, відсутність цільової підтримки з боку держави; 75,5 % респондентів зазначили, що не використовують кредити в діяльності господарства через високі процентні ставки, складну систему отримання кредиту; 90,1 % опитаних негативно ставиться до існуючої системи оподаткування; через нестачу грошових коштів 84,7 % респондентів не використовують у своїй діяльності нові технології; 65,5 % опитаних відчувають конкуренцію з боку вітчизняних виробників молока, що спонукає їх підвищувати якість сировини; 77,3 % відповіли, що у господарствах, які вони очолюють, недостатня кількість кваліфікованих кадрів, а саме: спеціалістів з маркетингу, технології виробництва; 90,3 % респондентів відповіли, що їх господарства реалізують вироблену молочну продукцію за такими каналами: 65,8 % - молокопереробним підприємствам, 22,2 % - на оптових ринках, 10,5 % - на сільськогосподарському ринку через власні магазини, 1,5 % - за іншими каналами, незважаючи на те, що основним каналом реалізації молока є переробні підприємства, відносини між виробниками молока та молокопереробними підприємствами слід будувати на основі взаємної вигоди, з цією метою 93, 7 % погодилися б стати одним із засновників молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, який би мав на меті підвищення реалізаційної ціни на молоко, якості продукції, надання додаткових послуг та забезпечення стабільного збуту.

У третьому розділі - “Шляхи розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства” визначено стратегічні напрями розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства в пореформений період, розкрито методологічний аспект використання системного підходу в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, розроблено стратегію оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств регіону, що закуповують молочну сировину у молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах та модель маркетингової інформаційної системи аналізу ефективності діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

До стратегічних напрямів розвитку інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства в пореформений період належать удосконалення цінового механізму на основі розрахунку цінового коридору в молокопродуктовому підкомплексі; організація закупівлі молочної сировини, що є основою розробки регіональної стратегії оптимізації витрат на закупівлю сировини молокопереробними підприємствами у молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах; впровадження нових енергозберігаючих технологій.

В основу методики розрахунку цінового механізму покладено встановлення мінімальної та оптимальної ціни на молоко для сільськогосподарських та молокопереробних підприємств області в 2007 р. (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Розрахунок мінімальної ціни 1 т молока для сільськогосподарських та молокопереробних підприємств області в 2007 р.

Ціновий коридор для сільськогосподарських товаровиробників має становити - 147,32 грн. за 1 т молока, для підприємств переробної промисловості - 400,63 грн. за 1 т молока. Рівень закупівельної ціни може бути підвищений із збільшенням жирності молока та вмісту в ньому білка відносно нормативу. Розрахунки свідчать, що з підвищенням жирності молока до рівня 4 % закупівельна ціна може бути збільшена на 5,8 %, а з підвищенням вмісту білка в ньому до рівня 3,5 % закупівельна ціна може бути збільшена на 10 %. Встановлення цінового коридору (з врахуванням інфляції) забезпечує еквівалентність обміну в молокопродуктовому підкомплексі.

Таблиця 3. Розрахунок оптимальної ціни 1 т молока для сільськогосподарських та молокопереробних підприємств області в 2007 р.

В процесі дослідження розроблено регіональну стратегію на основі даних сільськогосподарських підприємств, господарств населення і молокопереробних підприємств Лугинського району, основною метою якої є розвиток контрактної вертикальної інтеграції на кооперативних засадах в молочному скотарстві. Запропонована стратегія передбачає раціоналізацію використання ринкових умов для успішного функціонування суб'єктів інтеграційних відносин на основі створення неприбуткового молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, основним завданням якого буде забезпечення його засновників високоякісною сировиною за її реальною вартістю. У організаційній структурі кооператив повинен мати маркетинговий підрозділ, що займатиметься дослідженнями ситуації на ринку сировини, налагодженням зв'язків з молокопереробними підприємствами та створенням раціональних умов співпраці з ними у вигляді оптимальних строків постачання, прийнятних цін і вигідних умов розрахунку.

В табл. 4. наведено порівняльну характеристику діяльності господарств різних організаційно-правових форм при ізольованому та інтегрованому виробництві молока.

Таблиця 4. Порівняльна характеристика діяльності господарств різних форм власності при ізольованому та інтегрованому виробництві молока

Як видно з табл. 4, основою взаємозв'язків молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з господарствами є гарантування реалізації виробленої продукції молокопереробним підприємствам, а також надання постійної підтримки господарствам у виробництві цієї продукції. Створення кінцевого продукту при інтеграційному виробництві базується на поєднанні матеріально-технічних ресурсів, маркетингових, агросервісних послуг з боку молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та земельних і трудових ресурсів з боку господарств-засновників цього формування.

Важливим резервом економії при застосуванні нових енергозберігаючих технологій є підвищення рівня якості продукції. Економічний механізм стимулювання виробництва екологічно безпечної продукції в молокопродуктовому підкомплексі при формуванні міжгалузевих відносин наведено на рис. 2.

Рис. 2. Економічний механізм стимулювання виробництва екологічно безпечної продукції в молокопродуктовому підкомплексі

Запропонований механізм включає такі основні блоки: економічні важелі та стимули виробництва екологічно безпечної продукції; економічні санкції при забрудненні довкілля та порушенні технології виробництва; організаційні заходи, до яких відносяться стандарти на сільськогосподарську продукцію, контроль якості, інформаційне забезпечення. Даний економічний механізм дозволить забезпечити пріоритетність інтересів споживача, а не одержання товаровиробником прибутків у будь-який спосіб. Для агропромислового товаровиробника основним орієнтиром повинна стати зацікавленість окремого споживача і суспільства в цілому в збільшені пропозиції екологічно безпечних продуктів харчування.

Досягнення перспективних показників потреби в кормах дає можливість спрогнозувати поголів'я корів та обсяги виробництва молока за всіма категоріями господарств на період 2006-2015 рр. Прогнозування здійснено за допомогою методу екстраполяції на основі кореляційно-регресійних рівнянь. Згідно прогнозу, виробництво молока у 2015 р. збільшиться на 35,95 % порівняно з 2005 р., а поголів'я корів - на 61,23 % відповідно.

Методологічний аспект використання системного підходу в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами полягає в тому, що процеси виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства треба розглядати як систему, що передбачає поєднання в одне ціле елементів, необхідних для досягнення певної мети. Системний маркетинговий підхід використано для аналізу соціально-економічних процесів, вивчення систем різних рівнів і визначення глибини та різнобічності дослідження. Впровадження системного маркетингового підходу визначається певною організаційною структурою, яка залежить від цілей підприємства та умов зовнішнього (конкуренти, правові норми, що діють на ринку, платоспроможність покупців) і внутрішнього середовища (кількість продуктів, наявні канали збуту, фінансові ресурси підприємства тощо).

Розроблена модель маркетингової інформаційної системи створює можливості для проведення аналізу ефективності діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу. Впровадження моделі забезпечить вирішення наступні завдань: визначення обсягів поставки сировини, асортименту виробленої продукції, оптимізації витрат на її виробництво та реалізацію.

ВИСНОВКИ

1. Розвиток інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства потрібно будувати таким чином, щоб забезпечити узгодженість всіх структурних елементів ланцюга, від виробника до споживача. Важливим напрямом удосконалення міжгалузевих взаємовідносин, зближення інтересів підприємств, що виробляють, перероблюють та реалізують молочну продукцію, є вертикальна агропромислова інтеграція, яка передбачає обґрунтований вибір форм і врахування факторів, направлених на успішну діяльність інтеграційних формувань.

2. Інтеграційні процеси між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, що спрямовані на досягнення спільних цілей реалізації кінцевої продукції з обґрунтованим розподілом отриманих прибутків, мають базуватися на системному підході в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу, який є інструментом формування міжгалузевих відносин та удосконалення управлінського процесу виробництва конкурентоспроможної продукції.

3. Для розбудови нової організаційної структури сільського господарства України, зорієнтованої на ринкові відносини, важливе значення мають міжгалузеві відносини, які мають враховувати розвиток процесів спеціалізації, концентрації, кооперації та інтеграції агропромислового виробництва. Одним із ефективних інтегрованих утворень є сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, якому належить провідне місце у розвитку міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Створення молочарського обслуговуючого кооперативу покладено в основу стратегії оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств регіону, що забезпечить зменшення витрат на закупівлю молока та покращання якості продукції і дозволить надавати додаткові послуги виробникам молока, які є його засновниками

4. В останні роки виявлено тенденцію зниження обсягів виробництва молока, основною причиною якого є скорочення поголів'я корів. Так, у 2004 р. поголів'я корів в усіх категоріях господарств порівняно з 2003 р. зменшилось на 14,4 тис. голів або на 6 % і порівняно з 1990 р. - на 182,9 тис. голів або на 44,6 %. Скорочення поголів'я корів у 2004 р. відбулося в основному у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм на 29,4 % порівняно з 1990 р., а в господарствах населення - на 4 %. Сучасний стан розвитку молокопродуктового підкомплексу характеризується недостатнім і несвоєчасним ресурсним забезпеченням, низьким рівнем залучення інвестицій та кредитних ресурсів, недосконалістю ринкового механізму ціноутворення на продукцію.

5. Складні екологічні умови досліджуваного регіону вимагають застосування нових підходів до організації виробничої діяльності товаровиробників. З метою стимулювання виробництва екологобезпечної продукції в молокопродуктовому підкомплексі запропоновано економічний механізм, що включає систему економічних важелів і стимулів, економічних санкцій та організаційних заходів. В основу механізму покладено пріоритетність інтересів споживача, а не одержання прибутку в будь-який спосіб, що сприятиме виробництву та збільшенню пропозиції якісних екологічно безпечних продовольчих товарів.

6. Необхідною умовою розвитку інтеграційних процесів в молокопродуктовому підкомплексі є встановлення цінового коридору (з врахуванням інфляції) для сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств, що забезпечить еквівалентність обміну в галузі. Ціновий коридор для підприємств сільського господарства у 2007 р. має становити - 147,32 грн. за 1 т молока, а переробної промисловості - 400,63 грн. за 1 т молока.

7. Подальший розвиток інтеграційних зв'язків в молокопродуктовому підкомплексі спрямований на підвищення ефективності функціонування технологічного ланцюга “виробництво-переробка-збут”. Для визначення ефективності діяльності підприємтсв молокопродуктового підкомплексу розроблено і запропоновано використовувати модель маркетингової інформаційної системи, яка передбачає аналіз і прогноз впливу вартості реалізованої продукції на економічні показники господарюючих суб'єктів на основі визначення обсягів поставки сировини, асортименту виробленої продукції, оптимізації витрат на її виробництво та реалізацію, і формує передумови для оцінки ефективності інтеграційних зв'язків у галузі в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Бойко Б.В. Значення маркетингового підходу в управлінні діяльністю підприємств АПК на ринку яловичини // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 152-154.

2. Бойко Б.В. Напрями удосконалення міжгалузевих відносин в молокопродуктовому підкомплексі // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 217: В 4 т. Том ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 662-668.

3. Бойко Б.В. Основні напрями впровадження маркетингового підходу в підприємствах молокопродуктового підкомплексу Житомирської області // Економіка АПК. - 2006. - № 9. - С. 105-108.

4. Бойко Б.В. Система маркетингу як чинник підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - № 11 (2). - С. 311-317.

В інших виданнях:

5. Бойко Б.В. Особливості маркетингової діяльності у м'ясному підкомплексі регіону // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: у двох томах. - Т. 2 - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 13-15.

Размещено на Allbest.ru