Формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Одним з пріоритетних напрямів підвищення ефективності агробізнесу, рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому та світовому ринках є забезпечення стабільного інноваційного розвитку галузі. Система інформаційно-консультаційного обслуговування, з`єднуючи науку, освіту і виробництво, виступає каталізатором інноваційного розвитку аграрного сектора економіки, сприяє поширенню знань і є необхідною в умовах ринку.

Дослідженню теоретичних та прикладних аспектів організації і функціонування системи з надання інформаційно-консультаційних послуг аграріям на національному та регіональному рівнях з використанням сучасних інформаційних технологій присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко, В.В. Дерлеменко, І.М. Криворучко, Б.К. Скирта, В.П. Ситник, С.О. Тивончук, О.М. Бородіна, Т.П. Кальна-Дубінюк, М.І. Лобанов, Р.М. Шмідт, П.М. Музика, В.М. Кошелєв, В.В. Козлов, Г.В. Жаворонкова, В.К. Горкавий, О.В. Ульянченко, А. Ван ден Бан та ін.

Разом з тим, не всі аспекти цієї багатопланової проблеми достатньо досліджені, особливо в ринкових умовах. Це стосується питань розгляду інформаційно-консультаційних, науково-впроваджувальних та освітніх послуг як товару і, відповідно до цього, формування ринку цих послуг, визначення ролі і місця на цьому ринку закладів науки та освіти.

Дослідження з цієї проблеми потребують подальшого наукового обґрунтування і практичного впровадження, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація та поглиблення теоретичних і методичних положень формування ринкової системи поширення сільськогосподарських знань і інформації та розробка пропозицій щодо її розвитку на регіональному рівні із задіянням потенціалу закладів аграрної освіти для забезпечення комплексного надання інформаційно-консультаційних, науково-впроваджувальних та освітніх послуг в умовах ринкових перетворень на селі.

Постановка мети обумовила вирішення таких завдань:

- узагальнення теоретичних основ функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агробізнесу в ринкових умовах в напрямі забезпечення інноваційного розвитку галузі;

- визначення передумов формування ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг як економічного процесу;

- дослідження властивостей інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг як товару;

- аналіз організаційних підходів до формування інфраструктури системи інформаційно-консультаційного обслуговування АПК;

- дослідження попиту та пропозиції на інформаційно-консультаційні послуги на регіональному рівні;

- розробка концептуальних положень подальшого розвитку регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування в умовах ринку;

- розробка моделі організації і механізму госпрозрахункової Екстеншн-діяльності на базі вищих навчальних закладів аграрної освіти та обґрунтування її ефективності.

1. Теоретичне обґрунтування формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агробізнесу в умовах становлення ринкових відносин, обґрунтовано положення про необхідність розгляду інформаційно-консультаційних, науково-впроваджувальних та освітніх послуг як товару і, відповідно до цього, формування ринку цих послуг.

Ефективність діяльності підприємств агробізнесу в значній мірі залежить від їх здатності швидко орієнтуватися в нових економічних умовах, для цього потрібно володіти різноплановою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень та здійснення інноваційної діяльності з метою забезпечення конкурентноздатності своєї продукції. В умовах ринку інформація стає таким самим ресурсом і фактором прийняття рішень, як і всі інші матеріальні ресурси, що формують кінцевий продукт і згідно із законом України „Про інформацію”, визнається товаром на офіціальному рівні. Особливого значення набуває науково-технічна інформація, що об`єктивно перетворюється в інноваційний продукт, упровадження якого має здійснюватися на підприємницьких засадах.

Розвиток ринків інформації та інновацій, які займають чільне місце в структурі ринку АПК, відіграє визначальну роль як важіль економічного зростання у перспективі. Ефективне функціонування цих ринків потребує розвинутої інфраструктури, одним з елементом якої є комплекс організацій та служб, які надають агроконсалтингові послуги.

Механізм функціонування будь-якого ринку зумовлюється дією таких складових елементів як товар, попит, пропозиція, ціна, конкуренція. Результатом співпраці консультанта інформаційно-консультаційної служби з клієнтом є прийняття ним обґрунтованого рішення, яке має певну економічну цінність, а отже вартість і собівартість, тобто інформаційно-консультаційні та науково-впроваджувальні послуги можуть і повинні бути товаром, об`єктом підприємництва. Є пропозиція і попит на цей товар, а виникнення інформаційно-консультаційних служб у формі приватних агроконсалтингових фірм зумовлює конкуренцію між ними.

Отже, інформаційно-консультаційне та наукове обслуговування, займаючи чільне місце в інфраструктурі ринків інформації та інновацій, разом з тим має визначені передумови для формування ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації.

Інформація як предмет угоди при наданні інформаційної послуги, демонструє властивості, яких не має жодний інший товар. Вона не має уречевленого змісту, однак може бути запропонована як інформаційний товар у вигляді конкретних матеріальних носіїв, тому при передачі інформації покупцеві її якісні характеристики (точність, достовірність, актуальність, своєчасність, змістовність, доступність для сприйняття та ін.) залишаються незмінними, а кількість у продавця не зменшується. Завдяки можливості багаторазового використання інформації, вона може бути предметом повторної угоди.

Консультування - процес надання фахівцями своїх особливих знань та досвіду клієнтові для вирішення його проблем. Консультаційна послуга - інтелектуальний продукт, що залишається у власності клієнта після завершення процесу консультування. Визначні риси консультаційних послуг:

- одночасність виробництва, надання і споживання послуги, що не дає можливості виробляти їх наперед і зберігати до наступної реалізації;

- відсутність уявної відчутності послуги, завершеної матеріальної форми, тому ідентичні консультаційні послуги, надані різними консультантами, можуть відрізнятися не тільки формою, але й мати різну методологію, зміст та якість, яка залежить від професіоналізму консультанта;

- складність кількісного виміру корисності консультаційних послуг;

- придбання консультаційної послуги не веде за собою перехід прав власності від продавця до покупця.

Властивості інформаційно-консультаційних послуг як товару впливають на поведінку покупця і продавця в процесі здійснення угод і диктують особливості організації ринку цих послуг, споживча вартість яких проявляється через деякий час, що спонукає звертати увагу на їх якість, а не на кількість.

Процес консультування з позиції системного підходу розглядається як системно збудована діяльність і, відповідно визначається чітка модель здійснення бізнесового консультаційного процесу зі стадіями: передконтрактна (підготовча), контрактна (діагноз, планування дій, впровадження) та післяконтрактна.

Дорадчі служби, агроконсалтингові фірми, Екстеншн-центри, як складові інфраструктури ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг відіграють відповідну роль і відстоюють свої інтереси на ринку цих послуг.

Дорадчі служби згідно із законом „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” від 17 червня 2004 р. представляють інтереси сільгоспвиробників, дорадники є агентами змін і виступають від імені держави. Консультанти агроконсалтингових фірм є посередниками між аграріями і комерційними фірмами і працюють в інтересах останніх. Екстеншн-сервіс, пов`язаний з консультаційною діяльністю у системі вищої освіти на базі агроуніверситетів, займає свою нішу на ринку агроконсалтингових послуг і, з одного боку університети, як бюджетні установи виконують замовлення держави на надання цих послуг, з іншого - мають свої комерційні інтереси на цьому ринку.

За результатами аналізу різних моделей інформаційно-консультаційних служб, працюючих по регіонах України, визначено основні типи їх структурної організації: формування підрозділів у службах здійснюється за функціональною або територіальною ознакою і є доцільним для дорадчих структур на базі галузевих органів управління; залежно від клієнтури або послуг (консалтингові фірми, підрозділи комерційних компаній); відповідно до проектів, програм, що є ефективним для організації дорадчої діяльності в закладах науки та освіти.

2. Організаційно-економічні особливості формування регіонального ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки

Проведено аналіз сучасного стану аграрного сектора економіки Харківської області, сфери інформаційно-консультаційного і наукового забезпечення агропідприємств регіону, здійснено оцінку потенційних споживачів інформаційно-консультаційних послуг.

Проведені нами дослідження показали, що реформування власності, приватизаційні процеси не вплинули на підвищення ефективності агровиробництва в регіоні. За даними 2004 р., збитковими є 32,4% господарських товариств, 50,0% виробничих кооперативів, 57,1% державних підприємств. Темпи скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за період 1990-2004 рр. становлять 33,8%, у тому числі продукції рослинництва - 9,8%; тваринництва - 56,7%. Одержані на основі кореляційно-регресійного аналізу результати свідчать, що зменшення обсягів виробництва основних культур рослинництва (зернових, соняшнику) за досліджувальний період відбулося не стільки за рахунок зменшення посівних площ, скільки за рахунок зниження урожайності цих культур унаслідок нераціонального землекористування, недотримання агротехнологій та ін. Загальний спад виробництва валової продукції в тваринництві пояснюється, зокрема, значним скороченням поголів'я в сільськогосподарських підприємствах через невигідність утримання тварин.

Однак на фоні цілковитої нестабільності в аграрній сфері економіки регіону, мають місце і ефективно функціонуючі підприємства, які впроваджують сучасні інноваційні технології виробництва та переробки продукції, плідно співпрацюють з науковими закладами регіону (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив інноваційних рішень на ефективність виробництва молока

* індекси порівняння наведені до відповідних років.

Економічні показники виробництва молока в ДПДГ „Кутузівка” значно вищі порівняно з середніми показниками по сільськогосподарським підприємствам області завдяки удосконаленню окремих елементів організації утримання, годівлі тварин, використанню енергозберігаючої технології виробництва молока.

З комплексу причин, які впливають на ефективність агровиробництва, слід виділити низький рівень кваліфікації та інформованості сільгоспвиробників. На кінець 2004 р. тільки 9,9% працівників сільськогосподарських підприємств області мали повну вищу освіту, 14,9% неповну та базову вищу освіту, а із середньорічної кількості сільськогосподарських працівників за цей рік тільки 0,8% пройшли перепідготовку і 2,0% підвищили кваліфікацію. Наведені дані відображають тенденції лише в сільськогосподарських підприємствах. Фермери і землевласники особистих селянських господарств залишаються практично без будь-якої системної та кваліфікаційної підтримки.

Для ефективного функціонування ринку агроконсалтингових послуг повинен бути реалізований системний підхід - необхідна узгодженість попиту на конкретні послуги з їх пропозиціями. Дослідження регіонального ринку споживачів інформаційно-консультаційних послуг виконано за методикою сегментування ринку. Виділені групи споживачів, які зайняті пошуком однотипної інформації і потребують однотипних консультаційних послуг. Це галузеві управлінські структури та громадські й професійні об`єднання; сервісні підприємства; виробничі структури. Сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та господарства населення мають свої специфічні по-треби, пов`язані не тільки зі ступенем товарності, обсягами виробництва, від яких значною мірою залежить межа ефективного попиту, а й кадровою забезпеченістю, безпосередньою заінтересованістю у впровадженні наукових досягнень тощо.

З метою прогнозу попиту на інформаційно-консультаційні та науково-впроваджувальні послуги за нашою участю проведене соціологічне дослідження методом анкетного опитування цих категорій потенційних споживачів агроконсалтингових послуг у Харківській області, за даними якого виявлено, що більшість респондентів (у середньому 76,8%) вважають за необхідне співпрацю з інформаційно-консультаційними службами, у середньому 60,2% готові оплачувати їх послуги, при цьому фермери висловлюють більшу готовність до отримання платних послуг (45,9%), ніж керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств (37,6%), які все ж таки розраховують на державні дотації для отримання цих послуг.

Аналіз регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування агробізнесу показав, що певна пропозиція таких послуг існує, більшість суб`єктів, які надають ці послуги є державними структурами або бюджетними закладами науки та освіти. Комерційні структури здебільшого консультують з питань бухгалтерського обліку, оподаткування, здійснюють юридичне супроводження. Недоліками системи є розрізненість, ізольованість окремих її ланок, випадковий і безсистемний характер взаємозв`язків між елементами системи, недостатній рівень використання потенціалу наукових, а особливо навчальних закладів аграрної освіти.

За результатами оцінки розвитку ринку агроконсалтингових послуг зроблені такі висновки: є попит на інформаційно-консультаційні послуги у сфері агровиробництва; ринкова ніша цих послуг заповнена лише на 33%; незайнята ніша може бути частково заповнена за рахунок розширення сегмента науково-освітнього напряму шляхом створення Екстеншн-центрів на базі вищих аграрних закладів освіти, однак існує потреба в розробці ефективної гнучкої організаційної структури, спроможної інтегрувати їх потенціал у дорадчому напрямі. Крім того, повноцінне функціонування ринку агроконсалтингових послуг у регіоні потребує вирішення ряду питань: налагодження контактів з міжнародними та національними науковими центрами; формування регіональних інформаційних ресурсів; розбудова телекомунікаційної мережі; організація системи навчання консультантів.

3. Механізм формування ринку інформаційно-консультаційних послуг з використанням потенціалу вищих навчальних закладів аграрної освіти

Запропоновані концептуальні положення подальшого розвитку регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування в ринкових умовах; модель організації і механізм госпрозрахункової Екстеншн-діяльності на базі вищих навчальних закладів аграрної освіти та обґрунтована її ефективність.

Ключовими аспектами запропонованої концепції є: мета подальшого розвитку системи, принципи її діяльності, функціональні напрями, структурна організація, кадрове забезпечення, технічна та інформаційна підтримка ефективного функціонування її суб`єктів на основі співпраці та конкуренції.

За результатами проведеного конструктивного аналізу на підставі заданих функцій (інформаційно-довідкової, консультаційної, освітньої, науково-впроваджувальної, соціально-економічної) запропоновано напрями удосконалення регіональної системи дорадництва, обґрунтовано організаційну структуру системи інформаційно-консультаційного обслуговування Харківської області. На кожному рівні організації (регіональному, місцевому) виділено окремі складові: управлінська, суспільна, науково-освітня, комерційна, інфраструктуру яких становлять служби різних моделей: на базі галузевих органів управління, науково-дослідних установ та аграрних закладів освіти, суспільна, комерційна.

Інформаційні бази даних як основа ефективного функціонування системи мають бути структуровані відповідно до цілей при наймі за трьома ознаками: за територіальною; часовою; функціональною. Доцільним є використання вузлового підходу до конфігурації баз даних та реляційної моделі їх організації, що дасть можливість добавляти інші бази, забезпечуючи гнучкість регіональної системи в цілому і розширення спектра виконуваних нею функцій. Банк даних про новітні технології і техніку пропонуємо формувати на основі технологічних кейсів, що матимуть таку орієнтовну структуру: опис технології; опис підприємства, де вона застосовується; проблемні аспекти, які виникли при впровадженні; опис ефекту; характеристику потенційних користувачів, що дасть можливість наочно продемонструвати на базі пілотних господарств ефективність застосування інноваційних розробок і використовувати методику ситуаційного навчання аграріїв.

З метою освоєння незайнятої ніші на ринку агроконсалтингових послуг запропоновано і обґрунтовано інтеграційну модель організації госпрозрахункових Екстеншн-центрів на базі агроуніверситетів, що дасть можливість пов'язати інформування, впровадження та навчання в єдиний консультаційний процес, тобто надавати комплексні агроконсалтингові послуги.

Інтеграційна модель передбачає створення Екстеншн-центрів на базі двох самодостатньо розвинутих структур - Інституту (факультету) післядипломної освіти та науково-дослідної частини (сектора) університету, в основі якої „подвійна” організаційна структура, яка дозволяє реалізувати рівноцінну участь обох підрозділів у забезпеченні досягнення мети довгострокової програми (сукупність проектів) - сприяння інноваційному розвитку агровиробництва шляхом надання науково-консультаційних, навчально-консультаційних послуг та можливості вести науково-впроваджувальну діяльність у межах окремих проектів.

Організацію проектних груп пропонуємо здійснювати за матричною структурою, за якою команда формується зі спеціалістів функціональних підрозділів університету, науково-дослідних установ регіону, спеціалістів-професіоналів з виробництва, що залучатимуться до співпраці на контрактній основі. У зв`язку з тим, що у роботі проектних груп задіяні співробітники тільки окремих функціональних підрозділів (кафедр, лабораторій), перевагу надано „частковій” матриці і окремо виділено блок „Забезпечуючі відділи, центри”, до якого входять відділи планово-фінансовий, маркетингу, редакційно-видавничий, патентний та центр інформаційних технологій. За прогнозами створений за такою моделлю Екстеншн-центр в ХНАУ ім. В.В. Докучаєва вже за перший рік роботи може забезпечити прибуток майже 69,6 тис. грн. (після оподаткування), рівень рентабельності - 38,6% (табл. 2).

Таблиця 2. Прогнозні надходження Екстеншн-центру Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва від надання агроконсалтингових послуг

Пріоритетними напрямами розвитку Екстеншн-діяльності в університетах, особливо в перші роки роботи, мають бути участь у розробці і виконанні цільових державних та регіональних програм інформаційно-консультаційної підтримки агровиробників, формуванні регіональних баз даних із залученням бюджетних коштів. Згодом, здійснюючи активний маркетинг своїх послуг, центри зможуть розширити спектр послуг і зайняти свою нішу на ринку.

Висновки

агробізнес ринковий інноваційний консультаційний

1. Інформаційно-консультаційне та наукове обслуговування як один з впливових чинників підвищення ефективності агробізнесу займає чільне місце в інфраструктурі ринків інформації та інновацій, які є складовими ринку АПК. Розглядаючи агроконсалтингові послуги як товар, який має вартість, собівартість, попит, а пропозицію забезпечують велика кількість інституцій, що надають такі послуги і конкурують між собою, можна зазначити, що в Україні є визначені передумови до формування повноцінного ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг.

Передумовами є: наявність попиту і пропозиції; проблема вирішення питань апробації наукових розробок та орієнтування науки на потреби сільгосптоваровиробників; необхідність забезпечення як найшвидшого просування інновацій до конкретних споживачів; пошук нових організаційних форм інтеграції науки і виробництва; недостатні обсяги державного фінансування інформаційно-консультаційної діяльності, що сприяє її комерціалізації.

2. Якісні характеристики інформації (точність, достовірність, актуальність, змістовність, доступність для сприйняття та ін.), яка є предметом угоди при наданні інформаційної послуги, та характерні риси консультаційних послуг (одночасність виробництва, надання і споживання послуги; відсутність уявної відчутності та ін.) сукупно визначають властивості інформаційно-консультаційних послуг як товару, споживча вартість якого проявляється через деякий час, що спонукає споживача звертати увагу на якість цих послуг.

3. Інфраструктуру ринку агроконсалтингових послуг складають різні моделі інформаційно-консультаційних структур: дорадчі служби, агроконсалтингові фірми, Екстеншн-центри, які відіграють відповідну роль і відстоюють свої інтереси на цьому ринку. Визначено доцільні типи їх структурної організації і пристосованість до різних моделей: за функціональною або територіальною ознакою (дорадчі структури на базі галузевих органів управління), залежно від клієнтури або послуг (консалтингові фірми, консультаційні підрозділи комерційних компаній), відповідно до програм, проектів (дорадчі структури закладів аграрної науки та освіти).

4. Ефективне функціонування ринку агроконсалтингових послуг вимагає узгодженості попиту на конкретні послуги з їх пропозиціями. За методикою сегментування ринку виділено групи споживачів: управлінські структури та громадські й професійні об`єднання, сервісні підприємства та обслуговуючі організації, виробничі сільськогосподарські структури, що є найбільш численною групою споживачів. Для кожної групи визначено їх потреби в дорадчій допомозі та напрями їх задоволення.

5. З метою прогнозування попиту на агроконсалтингові послуги здійснено моніторинг серед різних категорій потенційних споживачів у Харківській області і визначено, що більшість з них (у середньому 76,8%) вбачають за необхідне співпрацю з інформаційно-консультаційними службами, у середньому 60,2% готові оплачувати їх послуги, при цьому фермери висловлюють більшу готовність до отримання платних послуг (45,9%), ніж керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств (37,6%).

6. Аналіз регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування показав, що більшість суб`єктів, які надають інформаційно-консультаційні та науково-впроваджувальні послуги є державними структурами і науково-освітніми установами. Недоліками системи є розрізненість, ізольованість окремих її ланок, недостатній рівень використання потенціалу аграрних науково-освітніх закладів, для роботи яких у дорадчому напрямі існує потреба в розробці сучасної організаційної структури, спроможної забезпечити ефективне функціонування цих структур на ринку агроконсалтингових послуг.

7. У загальному комплексі функцій, які регіональна система інформаційно-консультаційного обслуговування повинна виконувати у взаємозв`язку для забезпечення її цілісності, виділено такі: інформаційно-довідкова, консультаційна, науково-впроваджувальна, освітня, соціально-економічна. За результатами конструктивного аналізу запропоновано напрями розбудови інфраструктури системи на регіональному, місцевому рівнях з виділенням окремих складових: управлінської, суспільної, науково-освітньої, комерційної, основою функціонування яких є співпраця служб різних моделей. Це дасть можливість максимально використати переваги кожної з них, забезпечити високий рівень конкуренції, що сприятиме розвитку ринку агроконсалтингових послуг.

Згідно з розробленою моделлю, враховуючи існуючий потенціал регіону, обґрунтовано організаційну структуру системи інформаційно-консультаційного обслуговування Харківської області; розглянуто питання організації відповідного загальносистемного забезпечення: інформаційного, програмного, кадрового та ін.

8. З метою прискорення інноваційного розвитку агробізнесу обґрунтовано і запропоновано напрями освоєння незайнятої ніші ринку агроконсалтингових послуг за рахунок розширення науково-освітнього сегмента шляхом створення постійно діючих Екстеншн-центрів на базі вищих закладів аграрної освіти.

Розроблено інтеграційну модель організації інформаційно-консультаційної діяльності в аграрних університетах, в основу якої покладено створення госпрозрахункових Екстеншн-центрів на базі двох самодостатньо розвинутих структур - Інституту (факультету) післядипломної освіти та науково-дослідної частини (сектору), яка дозволяє реалізувати їх рівноцінну участь в наданні науково-консультаційних, навчально-консультаційних послуг та можливості вести науково-впроваджувальну діяльність у межах окремих проектів. Формування проектних груп запропоновано здійснювати за матричною структурою, віддав перевагу „частковій матриці”, коли забезпечуючі відділи: планово-фінансовий, маркетингу, редакційно-видавничий, патентний та центр інформаційних технологій працюють у звичайному функціональному режимі.

9. Для забезпечення найшвидшого трансферу наукових розробок у сферу виробництва і систематизації даних про новітні технології та техніку запропоновано сформувати регіональний банк технологічних кейсів, котрі матимуть таку орієнтовну структуру: опис технології (техніки); опис підприємства, де вона застосовується; проблемні аспекти, які виникли при впровадженні; опис ефекту; характеристику потенційних користувачів. Це також дасть можливість організувати навчання аграріїв, використовуючи ситуаційну методику.

Література

1. Бутенко Т.А. Проблеми удосконалення управління сільськогосподарським підприємством // Вісник ХДАУ. - 2001. - №6. - (Сер. Економіка АПК і природокористування). - С. 240-242.

2. Бутенко Т.А. Інформаційне забезпечення як фактор удосконалення управління сільськогосподарським виробництвом // Вісник ХДАУ. - 2001. - №9. (Сер. Економіка АПК і природокористування). - С. 27-31.

3. Бутенко Т.А. Розвиток системи інформаційно-консультаційних послуг в АПК Харківській області // Ринкова трансформація економіки АПК / Соціально-економічні проблеми розвитку села.: Кол. монографія у 4-х ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва / ІАЕ УААН. - Ч.1- К., 2002. - С. 317-320.

4. Бутенко Т.А. Роль інформаційно-консультаційного обслуговування в підви-щенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва // Вісник ХНАУ. - 2002. - №7. (Сер. Економіка АПК і природокористування). - С. 146-150.

5. Бутенко Т.А. Концепція створення постійно діючого дорадчого центру в ХНАУ // Вісник ХНАУ.- 2003. - №4. (Сер. Економіка АПК і природокористування). - С. 115-122.

6. Бутенко Т.А. Вплив діяльності інформаційно-консультаційних служб на ефективність використання земельних ресурсів // Вісник ХНАУ. - 2003. - №6. (Сер. Економіка АПК і природокористування). - С. 232-237.

7. Бутенко Т.А. Аналіз та тенденції розвитку системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва в Україні // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників. - Вінниця: „Ландо ЛТД”, 2004. - С. 279-284.

Размещено на Allbest.ru