Управління інноваційними процесами на підприємствах кольорової металургії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і

управління підприємствами

БЕЗЗЕМЕЛЬНА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Маріуполь - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інноваційний винахід металургія технологія

Актуальність теми. Конкурентоспроможність економічно і технологічно розвинутих країн світу базується на нецінових факторах, які обумовлені новизною, якістю, наукомісткістю продуктів, що досягається за рахунок інноваційних чинників розвитку. Очевидно, що у найближчій і довгостроковій перспективі максимізація саме інноваційного фактору стане вирішальною умовою стійкого розвитку економіки України.

За сучасних умов розвитку економічних відносин в Україні впровадження в національних межах переваг сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства та використання накопиченого вітчизняного техніко-економічного потенціалу є важливою умовою досягнення економічного зростання країни. Розвиток перспективних галузей народного господарства здебільшого залежить від якості функціонування інноваційної системи та її структурних елементів.

Питання інноваційного розвитку економіки, формування інноваційної системи розглядались у наукових працях Амоші О.І., Алексєєва І.В., Белопольського М.Г., Воронко Н.О., Гальчинського А.С., Гамана М.В., Гончарової Н.П., Дація О.І., Жилянської О.І., Захарченка В.І., Ілляшенка С.М., Моторнюк У.І., Мосія О.Б., Пашути М., Сухорукова А.І., Федулової Л., Чеберкуса Д.В., Шарка М., Шингура М.В., в яких автори приділяли увагу питанням законодавчого регулювання інноваційної діяльності, функціям держави щодо стимулювання та підтримки діяльності підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, процесам утворення нових та оцінці результатів діяльності діючих технопарків як елементів інноваційної інфраструктури. Ці наукові пошуки стосуються здебільшого процесів формування сприятливих умов для здійснення інноваційної діяльності в національних межах та майже не торкаються вирішення питань поширення та впровадження інновацій у певних галузях національної економіки.

Питання організації трансферних процесів в Україні, вивчення досвіду функціонування іноземних центрів з поширення технологій та механізми комерціалізації новітніх розробок розглядались в наукових працях Бажала Ю.М., Денисюка В.А., Єгорової Т., Житенка Я.Д., Катаєва О.О., Меліхова А.А., Рабиніної Ю.Б., Соловйова В.П., Тимощук Л., Фролова Є.О., Чоботюка О.І. Автори пропонували різні форми організації роботи відповідних вітчизняних організацій з поширення новітніх технологій, але більш-менш чітка та обґрунтована програма дій на сьогодні відсутня.

Недостатньо дослідженими та науково обґрунтованими залишаються питання створення ефективних умов інвестування діяльності з поширення інноваційних розробок, доцільності вибору певної організаційно-правової форми підприємства, що здатне надавати послуги з пошуку потрібної виробнику технології та забезпечення дієвості інноваційних проектів.

Вказані обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та науково-практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з тематикою науково-дослідних робіт Гуманітарного університету “Запорізький інститут муніципального та державного управління”. Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження використано в науково-дослідній роботі “Механізми управління об'єктами і процесами ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0105U002566), внесок автора у виконання якої полягає у розробленні методичних аспектів здійснення процесів пошуку, поширення та впровадження інноваційних технологій на підприємствах вторинної кольорової металургії та відповідає напрямку “Управління інноваційними процесами у промисловості”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретико-методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо механізмів удосконалення процесу поширення нових технологій та винаходів на підприємствах кольорової металургії.

Для досягнення мети було поставлено й вирішено такі завдання:

розкрито генезис економічної сутності понять “інноваційна діяльність”, “поширення інновацій” та “дифузія інновацій” з метою з'ясування основних теоретико-методичних підходів до вивчення інноваційних процесів та визначено механізми здійснення процесів передання виробникам інноваційних розробок;

визначено оптимальні методи дослідження питань удосконалення процесу технологічного обміну в галузі, що дозволяють надати комплексну оцінку впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на досліджувані процеси;

надано характеристику економічній та інноваційній діяльності підприємств галузі задля ґрунтовного аналізу кількості та якості впроваджених інновацій на економічні показники підприємств;

виявлено чинники зовнішнього середовища, що мають визначний вплив на здійснення процесу поширення інноваційних технологій, створюючи зовнішні можливості або загрози для розвитку ефективного трансферу;

надано оцінку стану управління інноваційною активністю підприємств національної економіки;

визначено перспективи розвитку технологічного обміну в галузі на базі вивчення досвіду закордонних Центрів з поширення інновацій та макроекономічних прогнозів фахівців;

розроблено рекомендацій щодо утворення служби управління інноваційними процесами у вигляді венчурного підприємства з поширення та впровадження інноваційних технологій та надання інжинірингових послуг;

ідентифіковано ризики діяльності з впровадження інновацій та запропоновано конкретні заходи зі зниження їхнього пливу на діяльність підприємства.

Об'єкт дослідження - процес обміну інноваційними виробами та технологіями на підприємствах кольорової металургії.

Предмет дослідження - механізми вдосконалення процесів технологічного обміну між науковими організаціями та підприємствами кольорової металургії, методичні питання та практика організації діяльності з поширення новітніх та покращуючи технологій.

Методи дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи було отримано на основі використання таких методів, як: структурно-функціональний метод (при виділенні в процесах технологічного обміну структурних елементів і визначенні їхньої ролі); методи економічного аналізу (для визначення основних показників діяльності досліджуваних підприємств); метод парних порівнянь (для оцінки впливу параметрів зовнішнього середовища, що визначають особливості здійснення процесу поширення інноваційних технологій); метод SWOT-аналізу (при розробці стратегії розвитку процесів передання технологій у кольоровій металургії); методи організаційного проектування (при розробці цілей та організаційної структури підприємства, яке повинно здійснювати пошук та впровадження новітніх технологій); метод оцінки економічного ризику (при розробці певних заходів зі зменшення ризику діяльності).

Інформаційна база. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем формування та розвитку інноваційної системи та її інфраструктури, розробки мережі підприємств, що здійснюють технологічний обмін та поширення новітніх технологій, матеріали конференцій, інформація Інтернет-ресурсів, а також монографії, які присвячені упорядкуванню та систематизації наукових методів дослідження, принципам та основним підходам до стратегічного управління та організаційного проектування та проблемам становлення в Україні венчурного капіталу, дані періодичних статистичних видань, публікації в галузевих журналах та аналітичні розробки автора, у тому числі по підприємствам ТОВ “Т.М.К.” (“Територіальна металургійна компанія”), ТОВ “САН” та ТОВ "КИНГ".

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних основ удосконалення процесів технологічного обміну між науковими організаціями та підприємствами кольорової металургії, що є однією з вагоміших умов підвищення ефективності їх господарської діяльності.

У дисертації вперше:

запропоновано методологічний підхід до здійснення комплексної оцінки впливу чинників зовнішнього середовища на досліджувані процеси та виділення найбільш вагомих чинників внутрішнього середовища підприємств, які обумовлюють ефективне здійснення процесів дифузії інноваційних технологій, на базі використання сукупності методів парного порівняння зі SWOT-аналізом;

удосконалено:

методичні підходи щодо визначення основних напрямків господарської діяльності підприємств, яка повинна сприяти трансферу технологічних інновацій, а саме забезпечувати пошук новітніх розробок, пошук та вивчення ринку споживачів інновацій та надання широкого спектру супроводжуючих послуг;

організаційно-економічні механізми управління процесами дифузії інновацій, які полягають у створенні приватних підприємств, в основу діяльності яких буде покладено принципи ринкової економіки;

дістало подальшого розвитку:

відокремлення трактування понять “поширення інновацій” та “дифузії інновацій”, що обґрунтовано використанням у цих процесах інновацій, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу та мають різну цінність для підприємств-інноваторів, зважаючи на захоплену ними частку ринку, їх фінансові можливості та стратегії довгострокового розвитку;

методичні підходи до виявлення можливих економічних ризиків здійснення комерціалізації новітніх технологій та їх обміну між суб'єктами підприємництва завдяки використанню результатів аналізу зовнішнього середовища, які було отримано при проведенні парного порівняння впливовості чинників та вивченні напрямку їхньої дії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх впровадження забезпечить виведення процесів трансферу технологій у галузі кольорової металургії на новий якісний рівень, дозволить підвищити ефективність функціонування маркетингових та науково-виробничих підрозділів крупних металургійних комбінатів, надасть змогу більш комплексної оцінки впливу чинників зовнішнього середовища з метою розробки заходів зі зменшення рівню економічного ризику господарської діяльності. Запропоноване використання венчурного капіталу для фінансування діяльності з пошуку та впровадження новітніх технологічних розробок надасть можливість уникнути новоствореному малому підприємству тягаря кредитних зобов'язань та необхідності гарантування повернення запозичених коштів власними активами.

Результати аналізу теоретичних матеріалів і методичні положення, що викладені в дисертації, доведені до стадії, яка дає змогу використовувати їх у практичній діяльності промислових підприємств. Основні положення та результати дослідження прийняті для впровадження та використовуються ТОВ “КИНГ” - в напрямку здійснення моніторингу ринку інноваційних пропозицій та формування спеціальної служби з пошуку та впровадженню новітніх технологій в межах відділу маркетингу з використанням наведеного в роботі розподілу функцій між її співробітниками (довідка №12 від 04.05.2006 р.), ТОВ “Т.М.К.” - використання методу парних порівнянь в сукупності з методом SWOT-аналізу для розробки стратегії розвитку підприємства (довідка № 10 від 12.05.2006 р.), ТОВ "САН" - система управління ризиками інноваційної діяльності (довідка № 112 від 18.05.2006р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Всі основні положення, висновки та пропозиції виконано і опубліковано

самостійно і вони відображають особистий внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародних наукових конференціях: “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м.Алушта, 2006 р.); “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентноздатності товарів та послуг” (м. Донецьк, 2006 р.) та міжвузівських наукових конференціях “Організаційно-економічні механізми управління підприємствами в контексті сучасних євроінтеграційних процесів” (м. Запоріжжя, 2005 р.), “Актуальні проблеми менеджменту підприємств у сучасних умовах господарювання” (м. Запоріжжя, 2006 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 робіт загальним обсягом 2,5 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 2,5 ум.-друк. арк. З них у наукових фахових виданнях - 4 роботи, загальним обсягом 1,6 ум.-друк. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 169 сторінках, списку використаних джерел із 161 найменування на 13 сторінках і 2 додатків на 8 сторінках. Загальний обсяг дисертації -193 сторінки, включаючи 40 таблиць на 24 сторінках і 20 рисунків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення процесів дифузії технологій.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади функціонування інноваційних механізмів” на основі аналізу та узагальнення іноземного та вітчизняного досвіду досліджено генезис термінологічного апарату, що використовується в роботі та надано характеристику існуючим механізмам трансферу технологій. Слід розрізняти поняття поширення інновацій та дифузії інновацій. Поширення інновацій - це інформаційний процес, форма та швидкість якого залежать від потужності комунікаційних каналів, особливості сприйняття інформації суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність, їх здатності до практичного використання цієї інформації. Дифузія інновації - це поширення раніше засвоєної та використаної інновації в нових умовах або місцях використання. В результаті дифузії покращується якість продукції, що виробляється та споживається в умовах національної економіки.

Дифузія інновації може здійснюватись у різноманітних формах і за різними каналами. Серед механізмів поширення інновацій можна виділити організаційний (комерційне та некомерційне поширення інновацій), ринковий (передання прав, постачання технологічного устаткування і матеріалів у вигляді продажу або оренди; формування стратегічних альянсів), фінансовий (купівля-продаж ліцензій) механізми. За наслідками оцінки відносної важливості різних каналів трансферу технології по країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), експерти перевагу віддають інформаційним каналам зв'язку з промисловими підприємствами, використанню винаходів третіх осіб (тобто придбання патентів, ліцензій) і торгівлі устаткуванням.

Створення та розповсюдження інновацій потребує наявності певних ринкових та державних інституцій, ринку капіталу і ринку новацій та інновацій. Державні установи здійснюють формування державної інноваційної політики, контролюють та координують процеси інноваційного розвитку національної економіки. Фінансування інноваційної діяльності може здійснюватися за рахунок коштів держбюджету (на етапі фундаментальних досліджень), за рахунок власних коштів підприємств, банківського та венчурного (ризикового) капіталу. Венчурний капітал за своєю природою є капіталом суспільним. Він формується і перерозподіляється при активній участі й підтримці держави і є продуктом перенакопичення.

Науково-дослідні інститути академічного сектору, що здійснюють фундаментальні дослідження у різних галузях науки і результати діяльності яких є основою для подальших прикладних теоретичних та експериментальних досліджень, що виконуються організаціями галузевого та вузівського секторів науки віднесено нами до суб'єктів ринку новацій та інновацій.

Інноваційні підприємства першими розробляють чи використовують результати прикладних досліджень, фірми-імітатори воліють до використання вже випробуваних та прибуткових інновацій. Значну роль в процесі розповсюдження інновацій відіграють посередницькі та консультаційні фірми, що можуть поєднуватися у мережі і, тим самим, об'єднувати інформаційні ресурси і підвищувати комерційну ефективність посередницької діяльності у сфері передачі технологій.

Всі учасники ринку новацій та інновацій можуть поєднуватись у науково-технічні об'єднання. Участь на ринку інновацій здійснюється в наступних основних формах: розвиток відповідної наукової, науково-технічної та експериментальної бази для проведення НДДКР; проведення досліджень на підґрунті кооперації з іншими організаціями; оформлення замовлень на проведення науково-дослідних робіт сторонньою організацією; придбання ліцензій на право виробництва товарів та послуг; придбання готових виробів, технологій, ноу-хау та іншої інтелектуальної власності; придбання нематеріальних активів шляхом випуску акцій, облігацій, залучення іноземних капіталів та організації сумісного виробництва.

Для надання комплексної оцінки впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на процеси дифузії інноваційних технологій нами було обрано такі специфічні методи дослідження як метод парного порівняння, який дозволяє структурувати окремі процеси та дослідити взаємозв'язки складної системи, метод SWOT-аналізу, результати якого дають змогу виділити серед чинників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств чинники позитивного та негативного впливу, методи організаційного проектування, що ґрунтуються на системному підході до формування організаційної структури та цілей підприємства на основі складання органіграм - графічної інтерпретації процесу виконання виробничих функцій та робіт, що їх складають, а також метод кількісної оцінки ризиків економічної діяльності на базі експертних оцінок.

У другому розділі “Інноваційні процеси на підприємствах галузі” проаналізовано тенденції в економічній діяльності підприємств галузі, надано оцінку за впливовістю чинникам зовнішнього та внутрішнього середовища галузевих підприємств, які мають суттєве значення для ефективного здійснення дифузійних процесів на підприємствах, розкрито сутність процесів управління інноваційним розвитком.

Кольорова металургія представлена більш ніж 70 підприємствами різних форм власності, на яких у 2005 р. працювало понад 50 тис. чоловік. Майже жодне виробництво кольорових металів не має замкнутого циклу. На власній сировині України базується виробництво титану, цирконію, кремнію, ртуті та частково феронікелю. За обсягами виробництва найкрупнішими є підгалузі з виробництва алюмінію, міді та свинцю.

Обсяги реалізації продукції за період з 1999 р. по 2004 р. мали загальну тенденцію до збільшення. За підсумками 2004 року виробнича рентабельність підприємств кольорової металургії знаходилась в межах 15 %. Обсяги чистого прибутку галузевих підприємств у 2004 значно збільшились із-за підвищення цін на алюмінієву та мідну продукцію до 25 % як на внутрішньому, так й на міжнародних металевих ринках. Найбільші за обсягом інноваційні витрати металургійних підприємств протягом 2000-2004 рр. були пов'язані з придбанням машин, обладнання, установок, інших основних фондів та капітальними витратами (табл.1).

Переважна кількість змін стосувалась виробничих процесів і зовсім незначна частка інновацій була продуктовими. Переважна частка інноваційних проектів фінансувалась за рахунок власних коштів підприємств. Інноваційна діяльність не призвела до заміни знятої з виробництва застарілої продукції та скорочення витрат на зарплату. Основним чинником, що перешкоджав здійсненню інновацій фахівці вважають нестачу власних коштів.

Основною базою дослідження слугували малі підприємства вторинної підгалузі: товариство з обмеженою відповідальністю “Т.М.К.”, “САН”, “КИНГ”. ТОВ “Т.М.К.” та “КИНГ” окрім збирання, сортування та оптової торгівлі металевими відходами та брухтом здійснюють переробку металобрухту у напівфабрикатні вироби, що використовуються крупними металургійними комбінатами як сировина. ТОВ “САН” здійснює тільки оптову торгівлю металобрухтом. Аналіз показників діяльності підприємств виявив, що переробка металобрухту в напівфабрикати є більш ефективною та прибутковою справою, ніж простий перепродаж брухту. Але така діяльність стикається з проблемами техніко-економічного обґрунтування операцій з переробки, використання новітніх енерго- та матеріалозберігаючих технологій, дотримання певних стандартів щодо якості напівфабрикатів. Відсутність інноваційного підходу до здійснення господарської діяльності а також брак фахівців, що спроможні виконувати завдання з пошуку та впровадженню новітніх технологій у виробництво є основними причинами низьких показників продуктивності праці на досліджуваних підприємствах.

Таблиця 1.

Обсяги реалізації продукції підприємствами кольорової металургії та інноваційні витрати на виробництво протягом 2000-2004 рр. (млн.грн)

Умовні позначення: “…” - немає даних; “-” - інноваційні витрати відсутні.

З метою виявлення особливостей здійснення процесів отримання та впровадження новітніх технологій нами було проаналізовано впливовість чинників зовнішнього та внутрішнього середовища галузевих підприємств на досліджувані процеси. До найбільш впливових чинників зовнішнього середовища за підсумками проведеного парного порівняння належать: відсутність ефективних каналів трансферу технологій (13,7%) - за винятком мережі ЦНТІ та мережі Інтернет в Україні не існує альтернативних каналів отримання інформації; рівень розвитку науки та техніки в країні (9,5%) - значний науково-технічний потенціал створює необхідну базу для забезпечення дифузії інновацій; рівень конкуренції в галузі (9,5%) - чим він більше, тим більший попит на нові технології; законодавче регулювання технологічного обміну в галузі (8,8%) - можливість прийняття Закону, який монополізує державну трансферну діяльність.

До найбільш впливових чинників внутрішнього середовища підприємств можна віднести: ефективність роботи маркетингових відділів підприємств та наявність систем стратегічного планування на підприємствах (12,4%) - інноваційний розвиток є довгостроковим, тому передбачає побудову стратегії, а ефективність інноваційного розвитку багато в чому залежить від якості процесів пошуку та вивчення відповідного ринку; кваліфікацію інженерних кадрів (11,2%) - впровадження інновацій потребує використання знань та вмінь працівників певного фаху; прямі зв'язки з науковими організаціями (галузевими НДІ) (10%) - такі зв'язки полегшують пошук та впровадження інновацій; гнучкість виробництва (8,7%), що дозволяє використовувати нові технології без потреби повної заміни існуючого обладнання.

Промислові підприємства гостро відчувають необхідність інноваційної діяльності і прагнуть освоювати технології, які забезпечили б їм імпортозаміщення і підвищення їх конкурентоспроможності. Наукові організації, що мають ємні банки даних нових перспективних розробок і інноваційних проектів, готові передавати їх в промисловість. За умов існування розвинутої мережі підприємств, що надають інформаційні послуги, дифузія новітніх технологій на підприємствах незначна. Інформаційні бази даних не мають галузевого спрямування, а галузеві НДІ пропонують ринку результати неготових до впровадження розробок.

Державне фінансування наукових організацій здебільшого спрямовано на академічний сектор науки, який не є головним постачальником інноваційних розробок для впровадження в виробничі процеси. Заводський та галузевий сектори потерпають від нестачі коштів на проведення досліджень, підвищення кваліфікації наукових кадрів та неспроможності забезпечити гідну заробітну плату та кар'єрне зростання молодим та перспективним науковцям.

Ефективність інноваційних зрушень на підприємствах кольорової металургії багато в чому залежить від якості наукових розробок, що пропонуються науковими організаціями та частоти їх виникнення. Ці характеристики находяться в прямій залежності від кількості наукових працівників, що розробляють новітні пропозиції та їхнього професійного рівня. Протягом 1991-2004 рр. відносна частина галузевого сектору науки зменшилась на 17 %, заводського сектору - на 2 %.Такі тенденції не створюють сприятливих умов для підвищення показнику впроваджених нових розробок.

У третьому розділі “Удосконалення управління інноваційними процесами на підприємствах кольорової металургії” надано перспективи розвитку процесів технологічного обміну на підприємствах кольорової металургії, наведено приклади зарубіжного досвіду організації трансферних процесів та запропоновано адаптування напрацювань європейських Центрів з поширення новітніх технологій до умов вітчизняної економіки, запропоновано створення венчурного підприємства з поширення новітніх технологій, сформульована стратегія розвитку венчурного підприємства, розроблені цілі його діяльності, встановлено організаційну інфраструктуру підприємства, розподілено функції між потенційними співробітниками.

Подолання наслідків кризи в виробництві кольорових металів потребує впровадження нових ресурсозберігаючих технологій. Стратегія розвитку та посилення власної науково-дослідної бази галузевих підприємств, за даними обставинами, не є доцільною тому, що вимагає додаткових витрат. Галузеві НДІ та інші наукові установи мають велику кількість розробок, що спроможні вивести виробництво на новий якісний рівень. Розробки, що пропонуються, потребують доведення та доопрацювання. Якщо виробництво потребує новітніх технологій, які повністю готові до впровадження, а галузеві наукові організації пропонують інновації на стадії розробок та пропозицій, то обґрунтованим рішенням цієї проблеми може бути утворення спеціалізованого венчурного галузевого підприємства з пошуку та впровадженню інноваційних технологій.

Узагальнюючи існуючий в розвинутих країнах досвід передання новітніх технологій від наукових організацій у виробництво можна зазначити, що такого роду діяльність вимагає державного регулювання та ефективного функціонування науково-виробничих об'єднань. В Україні ні те ні інше не можна віднести до чинників, що мають достатній рівень розвитку. Але функціональна схема діяльності Центрів трансферу технологій може бути перенесена в умови вітчизняної економіки. Провідна ідея полягає у тому, що підприємства з трансферу новітніх технологій повинні забезпечувати їх пошук, пошук та вивчення ринку споживачів інновацій та надання широкого спектру супроводжуючих послуг.

Для фінансування такого роду діяльності в умовах української економіки доцільним буде використання коштів венчурного, тобто ризикового капіталу, що обґрунтовано наступним:

необхідні кошти можуть виділятися під перспективну ідею без гарантованого забезпечення власністю, збереженням, або іншими активами підприємця. Інвестор венчурного капіталу йде на розділення всієї відповідальності і фінансового ризику разом з підприємцем;

має місце активна участь інвесторів в управлінні фінансуванням проектів на всіх етапах, починаючи з експертизи ідей підприємців і закінчуючи забезпеченням ліквідності акцій створеної фірми;

венчурні фонди готові вкладати кошти в наукомістські розробки навіть тоді, коли існує висока ступінь невизначеності. Формою венчурного фінансування може бути участь як партнера з обмеженою відповідальністю у фондах, які засновуються і управляються професійними менеджерами венчурного бізнесу або організація квазісамостійної дочірньої фірми (внутрішній венчур) з керуючими - співробітниками корпорації, тобто функціонуючого крупного металургійного комбінату.

За оцінками експертів, і надалі зростання експорту продукції української металургійної галузі буде пов'язано здебільшого зі збільшенням експорту продукції низького ступеня переробки. Металургійний комплекс не буде спроможний у короткостроковій перспективі суттєво переорієнтувати та наростити свій експортний потенціал шляхом вироблення прогресивних видів продукції. Труднощі у реструктуризації металургійної галузі України у зв'язку зі значною її капіталомісткістю будуть і надалі серйозними обмежувальними факторами. До того ж зростання обсягів експорту продукції металургійної промисловості, в основному, за рахунок експорту продукції низького ступеня переробки буде пов'язано із реконструкцією промислово розвинутими країнами своїх металургійних потужностей з метою скорочення випуску продукції низького ступеня переробки і переходу до випуску металургійної продукції високого ґатунку. За таких умов на внутрішньому ринку попитом будуть користатись здебільшого покращуючи, а не новітні технології.

Процес гармонізації національних стандартів з міжнародними потребуватиме значних фінансових ресурсів для технологічного переоснащення та реструктуризації підприємств. У структурі джерел фінансування валового нагромадження основного капіталу відбудеться зміна тенденцій 2005 року внаслідок відновлення активної участі держави в інвестиційних процесах. Підприємці не зможуть суттєво збільшити фінансування інвестицій за власні кошти, по-перше, через деяке збільшення витрат на подальше поступове приведення всіх норм господарювання до вимог СОТ, по-друге, у зв'язку із продовженням політики Уряду, спрямованої на перерозподіл доходів в економіці у напрямку посилення соціальної підтримки населення. Значною мірою це буде компенсуватися за рахунок зростання обсягів надходження позичкових коштів як ззовні, так і з боку внутрішніх інвесторів (кредити комерційних банків, кошти інвестиційних фондів тощо). Таким чином, прогноз функціонування підприємства з трансферу технологій можна вважати за сприятливий.

В результаті проведеного SWOT-аналізу, використовуючи результати парного порівняння, нами було визначено зовнішні можливості та загрози щодо здійснення діяльності з трансферу технологій та сильні і слабкі сторони підприємства, що повинно буде здійснювати таку діяльність. Найбільш вагомими можливостями зовнішнього середовища є: рівень розвитку науки та техніки в країні; відсутність ефективних каналів трансферу новітніх технологій; інвестиційна активність; рівень розвитку комунікаційної інфраструктури; рівень розвитку рекламних технологій; взаємовідносини з іншими країнами; географічне розташування виробництв; можливість збільшення обсягів виробництва; показники інноваційної діяльності підприємств галузі, відсутність прямих конкурентів.

Найбільш вагомими загрозами зовнішнього середовища можуть виступати: підвищення ефективності функціонування галузевих НДІ та науково-виробничих об'єднань; рівень економічного ризику; інфляційні процеси; законодавча діяльність держави; регулювання процесів технологічного обміну; незадовільний стан стандартизації виробничих процесів; низький вхідний бар'єр у галузь інформаційних та інжинірингових послуг; низький рівень розвитку внутрішнього ринку споживання вітчизняного металу; високий рівень конкуренції на міжнародних ринках металів.

Для аналізу чинників внутрішнього середовища венчурного підприємства нами було оцінено вхідні параметри, що формуються як планові завдання при створенні нового підприємства. До сильних сторін можна віднести складові виробничої, організаційної та фінансової діяльності, зважаючи на практичну відсутність конкуренції. Слабкими сторонами можуть виступати асортиментна політика - у зв'язку зі складністю надання диференційованих видів послуг на перших етапах функціонування та рентабельність виробництва - зважаючи на необхідність виходу на ринок з низькими цінами з метою привертання уваги якомога більшої кількості підприємств галузі.

Беручи до уваги вищеназвані умови середовища функціонування, стратегію розвитку підприємства можна побудувати наступним чином: фокусування, тобто обслуговування певного сектору ринку, що представлений підприємствами галузі зі схожими характеристиками на перших етапах розвитку (малі підприємства вторинної підгалузі); стратегія диференціації на етапі зростання - надання широкого спектру послуг та створення ознак унікальності організації, яка цінується клієнтами, якщо очевидною небезпекою стратегії фокусування є те, що цільовий сегмент може з яких-небудь причин зникнути або скоротитися; вертикальна інтеграція - створення своїх власних вхідних етапів технологічного ланцюжка, тобто самостійна розробка інноваційних технологій для конкретного замовника та стратегія диверсифікації на етапах зрілості підприємства, яка передбачає розширення діяльності за рахунок входження у нові галузі економіки та забезпечує вихід на нові ринки, зменшення загального рівня ризику господарської діяльності, інвестиційні та інші ризики.

Умови функціонування венчурного підприємства з поширення новітніх технологій передбачають встановлення тісних виробничих зв'язків з науковими, комерційними та фінансовими організаціями, промисловими підприємствами та міжнародними центрами з трансферу технологій (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Зв'язки венчурного підприємства зі суб'єктами діяльності з поширення новітніх технологій

Цілями підприємства, яке тільки планує вихід на ринок, повинно бути забезпечення мінімальної рентабельності, налагодження виробничих контактів, формування іміджу, прибутковість діяльності, як запорука окупності капіталовкладень, створення сприятливого для творчої роботи працівників внутрішнього клімату. Відмінною рисою взаємозв'язків між співробітниками підприємства на перших етапах функціонування є їх функціональний, а не адміністративний характер (рис.3). Ієрархічна організація рівнів управління не передбачає їх адміністративну підпорядкованість один одному, оскільки в адміністративному відношенні вони функціонують на рівних правах. Керівництво здійснюється тільки в методологічному плані та носить рекомендаційний характер. Субординація функцій вказує на особливе, специфічне місце та неоднакове значення кожного з компонентів системи. Одночасно з розподілом повноважень та обов'язків необхідно встановити доцільну систему оплати праці, яка буде максимально сприяти ефективній діяльності співробітників на перших етапах функціонування підприємства на ринку.

Аналіз ринку консалтингових послуг в Україні дозволив визначити середню вартість послуг консультантів. Цей показник було використано нами для попередньої оцінки ефективності діяльності підприємства з надання інжинірингових послуг. Використовуючи дані про кількість потенційних клієнті нового підприємства, а також беручи до уваги середню тривалість операцій з надання консультацій та мінімальну потребу підприємств підгалузі у таких послугах, нами було визначено суму річних грошових надходжень (за цінами 2006 р.).

До витратної частини бюджету підприємства нами було віднесено витрати на заробітну платню та нарахування на неї, на придбання офісного обладнання та меблів, на оренду приміщення, на засоби зв'язку (у т.ч. послуги Internet), канцелярські витрати , оплату послуг сторонніх організацій, а також витрати на відрядження та обслуговування автомобілю. Таким чином, попередні розрахунки свідчать про можливість отримання високих показників рентабельності (понад 50 %).

Здійснення будь-якої інноваційної діяльності пов'язане з ризиком. Ризик на підприємствах виникає через невизначеність умов і процесів діяльності. Множинність економічних ситуацій, що складаються на підприємстві і в зовнішньому середовищі при широкому спектрі засобів і форм інноваційної діяльності призводить до того, що розгляд повного їх переліку на практиці не тільки неможливий, але й економічно недоцільний. Найбільш повною, на нашу думку, є класифікація ризиків за сферою прояву на фундаментальні ризики та ризики господарської діяльності підприємства. Серед фундаментальних ризиків, враховуючи думки експертів (керівників промислових підприємств, робітників галузевих наукових організацій), нами були виділені економічні, політичні, організаційні та науково-технічні ризики.

Найбільш вагомими фундаментальними ризиками для діяльності підприємства з поширення інновацій виступають:

у групі економічних ризиків - можливість входу у галузь крупних іноземних концернів, що може привести до значного скорочення кількості потенційних клієнтів венчурного підприємства з поширення інновацій. Загальна оцінка економічних ризиків станом на 2006 р. оцінена нами у 3,6 балів, а строком до 2010 р. прогнозується зростання рівню економічних ризиків до 5,9 балів;

серед політичних ризиків - ризик державного регулювання трансферу технологій та державний контроль за системою стандартизації. Загальна оцінка політичних ризиків у 2006 році складає 5,7 балів та прогнозується підвищення рівню політичних ризиків до 7,5 балів у 2010 р.;

у групі науково-технічних ризиків - невідповідність технічного рівня виробництва технічному рівню інновації. Завдяки різноспрямованим тенденціям до змін чинників цієї групи загальне збільшення науково-технічних

Рис.2. Органіграма взаємозалежності функцій співробітників підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ризиків протягом 2006-2010 рр. прогнозується на рівні 0,6 балів (від 4,0 балів у 2006 р. до 4,6 балів у 2010 р.);

серед організаційних ризиків - відновлення на підприємствах галузі власних науково-технічних підрозділів, які в змозі виконувати функції з пошуку та впровадженню інновацій. Загальна оцінка динаміки рівню організаційних ризиків становить 1,55 балів (від 3,75 балів у 2006 р. до 5,3 бала у 2010 р.).

Серед специфічних ризиків нами було виділено ризик формулювання недосконалої маркетингової стратегії (1,5 балів), але цей вид ризику має тенденції до зменшення по мірі набуття підприємством досвіду здійснення господарської діяльності та ризик неплатоспроможності підприємства (1 бал), який також має тенденцію до зниження протягом найближчих п'яти років бо вірогідність неефективного управління обіговими коштами, по мірі набуття підприємством відповідного досвіду, зменшується

Управління визначеними ризиками повинно містити: розробку ефективної конкурентної стратегії, забезпечення гнучкості виробничих процесів, створення страхових фондів для відшкодування можливих збитків, розподіл ризику між учасниками проектів, створення умов для приєднання до крупних консультаційних підприємств в якості підрозділу галузевого спрямування за умов катастрофічного ризику діяльності, створення власного науково-дослідного підрозділу, постійне підвищення кваліфікації персоналу підприємства, пильний відбір постачальників, диверсифікація діяльності та загальні заходи страхування.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі вдосконалення процесів поширення та дифузії нових технологій у галузі кольорової металургії.

Термінологічний апарат інноваційної діяльності містить базові поняття: інноваційна діяльність - процес, що поєднує в собі науково-дослідні розробки, виробничу, маркетингову та збутову діяльність; поширення інновацій - це інформаційний процес передання новітніх розробок; дифузія інновації - це поширення раніше засвоєної та використаної інновації в нових умовах використання.

Алгоритм авторського дослідження складається з п'яти етапів, які передбачають використання на першому-третьому етапах структурно-функціонального методу - при виділенні в процесах технологічного обміну структурних елементів (компонентів) і визначенні їхньої ролі; на четвертому етапі - методу парних порівнянь на основі багатовимірного шкалування - для оцінки впливу параметрів зовнішнього середовища, що визначають особливості здійснення процесу поширення інноваційних технологій; методів економічного аналізу - при оцінці показників господарської діяльності підприємств; на п'ятому етапі - методу SWOT-аналізу - при розробці стратегії розвитку венчурного підприємства з поширення новітніх технологій; методів організаційного проектування - при розробці організаційної структури нового підприємства та методу оцінки економічного ризику.

На підприємствах кольорової металургії функціонують різні види виробництв, технологічних схем та процесів. За обсягами виробництва найкрупнішими є підгалузі з виробництва алюмінію, міді та свинцю. Виробничі фонди підприємств стрімко застарівають, їх амортизація оцінюється на 50-60% і більше відсотків через хронічний недолік інвестицій. За підсумками 2004 року виробнича рентабельність підприємств кольорової металургії знаходилась в межах 15 %. Найбільші інноваційні витрати підприємств протягом 2000-2004 рр. були пов'язані з придбанням машин та обладнання, але до значних змін в обсягах реалізації продукції не призвели. Переважна частка інноваційних проектів фінансувалась за рахунок власних коштів підприємств. Основним чинником, що перешкоджав здійсненню інновацій фахівці підприємств вважають нестачу власних коштів.

Впливовими чинниками зовнішнього середовища на процеси дифузії інновацій є: відсутність ефективних каналів трансферу технологій (13,7%), рівень розвитку науки та техніки в країні (9,5%), рівень конкуренції в галузі (9,5%), законодавче регулювання технологічного обміну в галузі (8,8%). До впливових чинників внутрішнього середовища належать: ефективність роботи маркетингових відділів підприємств та наявність систем стратегічного планування на підприємствах (12,4%), кваліфікація інженерних кадрів (11,2%), прямі зв'язки з науковими організаціями (галузевими НДІ) (10%), гнучкість виробництва (8,7%).

За умов існування розвинутої мережі підприємств, що надають інформаційні послуги, дифузія новітніх технологій на підприємствах незначна. Інформаційні бази даних не мають галузевого спрямування, а галузеві НДІ пропонують ринку результати неготових до впровадження розробок. Державне фінансування отримують більшою мірою академічні наукові установи, що розробляють фундаментальні напрямки науки. Результати цих розробок не мають попиту на ринку інновацій. Галузевий та заводський сектори - основні постачальники новітніх технологічних розробок - майже не фінансуються, про що свідчить скорочення чисельності їх співробітників

Функціональна схема діяльності Європейських Центрів трансферу технологій може бути перенесена в умови вітчизняної економіки: що підприємства з трансферу повинні забезпечувати пошук новітніх розробок, пошук та вивчення ринку споживачів інновацій та надання широкого спектру супроводжуючих послуг. Макроекономічні прогнози зводяться до того, що на внутрішньому ринку попитом будуть користатись здебільшого покращуючи, а не новітні технології, тому діяльність з надання інжинірингових послуг може бути доволі рентабельним бізнесом.

Автором запропоновано утворення венчурного підприємства, що спроможне об'єднати в єдиний інноваційний процес наукові організації, інвестиційні компанії та промислові підприємства. Стратегія довгострокового розвитку підприємства повинна містити напрямки зростання шляхом поступового розширення частки ринку (диференціація), вертикальної інтеграції (відкриття власної науково-дослідної лабораторії) та диверсифікації діяльності (надання поряд з традиційними науково-технічними послугами консалтингових та патентно-ліцензійних послуг).

Серед найбільш впливових ризиків виділено: можливість поглинання крупними металургійними концернами вітчизняних комбінатів, інфляційні процеси, уповільнення попиту на новітні технології, ступінь монополізації державою процесів трансферу технологій, ступінь готовності інновацій до впровадження у виробництво, недієвість та недосконалість правового забезпечення патентно-ліцензійної діяльності, а також специфічні операційні, фінансові та інвестиційні ризики.

Заходами зменшення впливу цих ризиків можуть бути: приєднання до крупних консультаційних підприємств в якості підрозділу галузевого спрямування, створення страхових фондів для відшкодування можливих збитків, розробка ефективної конкурентної стратегії, забезпечення гнучкості виробничих процесів, розподіл ризику між учасниками проектів, створення власного науково-дослідного підрозділу, постійне підвищення кваліфікації персоналу підприємства, пильний відбір постачальників, підрядників та партнерів, диверсифікація діяльності та загальні заходи страхування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Безземельна Т.О. Інтелектуальна власність на винаходи та роль правильного визначення її вартості // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 1. - С.22-24.

Безземельная Т.А. Трансфер технологий как фактор повышения инновационной активности украинских предприятий // Экономика и управление.- 2005. - № 6. - С.7-10.

Безземельная Т.А. Методы исследования инновационной деятельности предприятия // Экономика и управление. - Экономика и управление. - 2006. - № 1. - С.55-59.

Безземельная Т.А. Инновационная активность предприятий цветной металлургии Украины // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С.77-81.

Опубліковано у інших виданнях:

Безземельна Т.О. Проблеми фінансування інноваційної діяльності. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2003. - № 1. - С.7-9.

Опубліковано за матеріалами конференцій

Безземельна Т.О. Проблеми й умови розповсюдження інновацій // В матеріалах науково-практичної конференції “Дні науки”. - Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2005. - Т. 3. - 332 с. - С.75-76.

Безземельна Т.О. Проблеми розвитку металургії України // В матеріалах VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. - Донецьк: Донецький економіко-гуманітарний інститут, 2006. - Ч.ІІ. - С.27-28.

Безземельна Т.О. Вплив певних чинників на швидкість поширення інновацій на прикладі кольорової металургії України // В матеріалах XIV Міжвузівській науковій конференції “Наука і вища освіта”. - Запоріжжя: Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2006. - Т. 1. - С.32.

Безземельная Т.А. Переход украинской экономики к эффективной инновационной политике // В материалах III Международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. - Симферополь: Таврийский национальный университет им. В.И. Вернадского, 2006. - 253 с. - С.207-208.

Безземельна Т.О. Аналіз технологічного рівня розвитку промисловості в Україні // В матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”. - Луцьк: Волинський державний університет, 2006. - С.211

АНОТАЦІЯ

Безземельна Т.О. “Управління інноваційними процесами на підприємствах кольорової металургії”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2006. Досліджено стан процесів поширення та дифузії інноваційних технологій в галузі виробництва кольорових металів, надана оцінка процесам управління інноваційною діяльністю в галузі, обґрунтовано необхідність вдосконалення організаційно-економічного механізму управління процесами дифузії інновацій, наголошено на доцільності управління саме процесами дифузії новітніх технологій, а не процесами первинного їх поширення. В роботі використано структурно-функціональний метод, метод парних порівнянь, метод SWOT- аналізу, методи організаційного проектування та методи оцінки ризику господарської діяльності. За умов існування розвинутої мережі підприємств, що надають інформаційні послуги, дифузія новітніх технологій на підприємствах незначна. Інформаційні бази даних не мають галузевого спрямування, а галузеві НДІ пропонують ринку результати неготових до впровадження розробок. Державне фінансування наукових організацій здебільшого спрямовано на академічний сектор науки, який не є головним постачальником інноваційних розробок для впровадження в виробничі процеси. Результатом дослідження є розробка проекту створення венчурного підприємства з метою пошуку та впровадженню новітніх технологій в процеси виробництва кольорових металів, надання консультацій з економічних, управлінських , фінансових та інвестиційних питань, пошуку інвесторів, підрядників та споживачів інноваційної продукції.

Ключові слова: інновація, поширення інновацій, дифузія інновацій, інноваційна діяльність, венчурне підприємство.

АННОТАЦИЯ

Безземельная Т.А. “Управление инновационными процессами на предприятиях цветной металлургии”. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2006.

Изучено состояние процессов распространения инновационных технологий на предприятиях цветной металлургии, дана оценка процессам управления инновационной деятельностью, обоснована необходимость совершенствования организационно-экономического механизма управления процессами диффузии инноваций, акцентировано внимание на целесообразности управления именно процессами диффузии новейших технологий, а не процессами первичного их распространения.

Результаты анализа экономических показателей деятельности металлургических предприятий в целом имеют положительную динамику. К основным проблемам осуществления хозяйственной деятельности относятся: обеспечение производства сырьем, значительный износ основных фондов и нехватка финансовых ресурсов на модернизацию оборудования. Динамика развития отрасли на протяжении 1999-2004 гг. находилась под воздействием приватизационных процессов, колебание рыночных цен на цветные металлы, отсутствия стратегического планирования деятельности и др. По итогам 2004 года производственная рентабельность предприятий цветной металлургии находилась в пределах 15 %.

В результате исследования было определено, что наиболее крупные инновационные расходы металлургических предприятий в течение 2000-2004 гг. были связаны с приобретением машин, оборудования, установок, других основных фондов и капитальными вложениями. Подавляющее количество преобразований касалось производственных процессов и совсем незначительная доля инноваций были продуктовыми. Инновационные проекты в основном финансировалась за счет собственных средств предприятий. Однако наблюдавшаяся инновационная деятельность не привела к значимым производственно-экономическим результатам. Основным фактором, препятствующим осуществлению инноваций, специалисты считают нехватку собственных средств.