Організаційно-економічний механізм поетапної реструктуризації підприємств машинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.012.32

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОЕТАПНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дунаєвська Анастасія Сергіївна

Одеса - 2006



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Одеса).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Ковальов Анатолій Іванович, Одеський державний економічний університет, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Садеков Алімжан Абдуллович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства.

кандидат економічних наук, професор Поповенко Ніна Самуіліївна, Одеський національний політехнічний університет, професор кафедри економіки підприємств.

Провідна установа - Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра бізнесу та підприємництва.

Захист відбудеться “17” лютого 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.055.01 у Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “12”січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор І.О. Гродзинська



АНОТАЦІЯ

Дунаєвська А.С. Організаційно-економічний механізм поетапної реструктуризації підприємств машинобудування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2006.

У дисертаційній роботі досліджені теоретичні й практичні аспекти організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації великих промислових підприємств.

Розроблено теоретичні передумови визначення кризового та посткризового періодів у діяльності підприємства, обґрунтована необхідність їхнього існування при проведенні реструктуризації.

Досліджено варіанти алгоритмізації процесів реформування вітчизняних підприємств. Проаналізовані основні стратегії, підходи та напрямки проведення реструктурування. Запропоновано детально структурований чотирьохступеневий алгоритм реструктуризації великих промислових підприємств.

У рамках аналізу та прогнозування кризового стану підприємств, удосконалено методичній підхід до визначення ступеня кризової ситуації на промислових підприємствах на основі кризових мініфаз та їх факторної характеристики. кризовий реструктуризація економічний

Удосконалено організаційно-економічний механізм проведення поетапної реструктуризації великих промислових структур. Створені сценарії поетапної реструктуризації підприємств, які використовували запропонований механізм у процесі реформування, дозволили простежити за ефективністю реалізації наданих у дослідженні розробок та рекомендацій, підтвердити можливість їх практичного використання.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, поетапна реструктуризація, ступінь кризової ситуації, кризова мініфаза, кризовий період, посткризовий період.



АННОТАЦИЯ

Дунаевская А.С. Организационно-экономический механизм поэтапной реструктуризации предприятий машиностроения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация, управление предприятиями. - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2006.

В работе раскрыты сущностные характеристики и уточнено определение понятия реструктуризация, рассмотрены подходы стратегии и направления реформирования.

Исследование теоретических и практических разработок отечественных и зарубежных ученых, в аспекте проведения реструктуризации промышленных предприятий, свидетельствует, что в них не освещена проблема управления деятельностью предприятия в посткризисном периоде. В связи с этим в диссертационной работе впервые сформулированы теоретические предпосылки определения посткризисного периода, и в целом поднята проблема управления предприятием в данном периоде.

Разработан четырёхступенчатый алгоритм реструктуризации, который учитывает особенности реализации проекта реструктуризации в кризисном и посткризисном периодах.

На основе предложенного подхода к градации фазы спада на кризисные минифазы, и их факторной характеристике, усовершенствован методический подход к определению степени тяжести кризисной ситуации, который позволяет определить фактическое состояние предприятия и сформировать соответствующий ему комплекс реструктуризационных мероприятий.

Практическая реализация предложенного организационно-экономического механизма поэтапной реструктуризации и созданные с использованием математико-статистического аппарата сценарии развития деятельности предприятий машиностроения, проводивших поэтапное реформирование, позволили подтвердить эффективность теоретических положений, выводов и рекомендаций относительно управления предприятиям в кризисном и посткризисном периодах.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, поэтапная реструктуризация, степень кризисной ситуации, кризисная минифаза, кризисный период, посткризисный период.



ANNOTATION

Dunaevskaya A.S. Organizational and economical mechanism of machine building enterprises stage restructuring.- Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of senior lecturer of economy, specialization 08.06.01 - Economy, organization, enterprise management.- The Odessa State Economical University, Odessa, 2006.

The results of investigating problems of creating organizational and economical mechanism of machine building enterprises stage restructuring are given in the dissertation. On the basis of the analysis of the existing approaches, restructuring mechanisms and laws definition of the term restructuring was specified, and the organizational and economical stage restructuring mechanism was improved. On the basis of the given approach to the definition of the crisis situation stage and decrease phase gradation to the crisis mini phases and their factor characteristics, also there was improved the method approach to the crisis situation stage , using which directly influences the effectiveness of the stage restructuring process realization.

Practical application of the improved stage restructuring method and the stage restructuring algorithm worked out in its margins , helped us to show the effectiveness of the recommendations on the management of the enterprises during the crisis and post crisis periods.

According to the theoretical and practical works of the native and foreign scientists dealing with the carrying out the industrial enterprises restructuring do not contain any material connected with management of enterprises during post crisis period.

The key words: organizational and economical mechanism, stage restructuring, crisis situation stage, crisis mini phase, crisis period, post crisis period.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для України кінець XX і початок XXI століття можна охарактеризувати як періоди безупинної боротьби з кризовими явищами. У несприятливій ситуації опинилися і великі підприємства машинобудівної галузі, виробництво яких раніше було орієнтоване на випуск продукції для всесоюзного користування. Ситуація ускладнювалася появою на ринку закордонних конкурентів, які спеціалізувалися на випуску аналогічної продукції, та відсутністю державної підтримки вітчизняних виробників.

Нездатність підприємств перебороти кризові явища, відсутність досвіду їх запобігання, затяжний характер негативної динаміки показників основних галузей, які визначають економічний рівень розвитку держави, спричинив необхідність пошуку нетрадиційних підходів подолання сформованої ситуації, адаптації існуючих механізмів управління до нових умов функціонування.

Реструктуризація це той захід, за допомогою якого сучасні підприємства можуть ліквідувати стан затяжної кризи, відновити загублені ринкові позиції, виробити імунітет до негативних впливів як зовнішніх, так і внутрішніх факторів виникнення кризових явищ.

У практиці функціонування підприємств, у тому числі машинобудівних, недостатньо активно і ефективно використовуються методичні підходи й рішення, що орієнтовані на реформування виробничих систем. Тому виникає потреба в удосконалені та адаптації до сучасних умов господарювання діючих механізмів реструктуризації.

Вивченню проблем, пов'язаних з процесом реструктуризації підприємств, присвятили свої дослідження і праці вітчизняні й закордонні вчені: М.Д. Аістова, А.С. Афонін, Л.П. Бєлих, Г.С. Бутковська, Л. Водачек, А. Голдстайн, В.М. Гриньова, А.С. Євсєєв, П.В. Забєлін, Ю.В. Іванов, А.І. Ковальов, В.Ф. Кравченко, В.В. Кондратьєв, В.Б. Краснова, І.І. Мазур, В.П. Нєстєрчук, Н.С. Поповенко, М. Робсон, А.А. Садеков, Л.П.Страхова, А. Стрикленд, А. Томпсон, Ф. Уллах, М.А. Федотова, М. Хаммер, Д. Чампи, В.Д. Шапіро та інші. Разом з тим численні розробки, присвячені проблемам реструктуризації, недостатньо адаптовані до умов та особливостей функціонування українських підприємств. Тому актуальною на даний момент є проблема вдосконалення існуючих та запропонованих дослідниками підходів і механізмів реструктуризації до особливостей діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідницьких робіт Одеського державного економічного університету і є частиною фундаментальної роботи "Організаційно-економічні умови підвищення ефективності реструктурованих господарських систем", що здійснюється в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень університету на 2004-2007 роки (державний реєстраційний номер теми 0104U005274).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є удосконалення організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації, використання якого призначено для підвищення ефективності виробничої і комерційної діяльності великих та середніх промислових підприємств.

Для досягнення мети дисертаційної роботи вирішено наступні завдання:

· визначено організаційно-економічну сутність реструктуризації виробничих систем;

· узагальнено існуючі стратегії, підходи й напрямки реструктуризації, виявлені найбільш пріоритетні, застосування яких є ефективним для вітчизняних підприємств;

· проаналізовано процес адаптації машинобудівних підприємств Одеського регіону до ринкових умов функціонування;

· запропонований підхід до градації фази спадання на кризові мініфази з факторною характеристикою кожної з них;

· удосконалено методичній підхід для визначення ступеня кризової ситуації, використання якого дозволяє правильно сформувати комплекс відповідних заходів щодо реструктуризації підприємства;

· удосконалено організаційно-економічний механізм проведення поетапної реструктуризації великих промислових підприємств, що знаходяться у кризовому стані;

· розроблено алгоритм управління підприємством у кризовому й посткризовому періодах;

· розроблені сценарії поетапної реструктуризації великих та середніх підприємств машинобудування методами статистичного моделювання, які дозволяють простежити подальші результати реалізації та підтвердити ефективність наданих у роботі рекомендацій щодо проведення реформування.

Об'єктом дослідження є процес реструктуризації підприємств машинобудування Одеського регіону.

Предметом дослідження є науково-практичні й методичні підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є розробки, здійснені закордонними й вітчизняними вченими щодо реструктурування підприємств, а також законодавчі й нормативні акти України з питань реструктуризації, санації і банкрутства.

У процесі роботи використовувалися наступні методи:

узагальнення, аналізу й синтезу - застосовувалися для уточнення основних напрямків дослідження та об'єкта дослідження, складових процесу реструктуризації, його завдань та інструментів; індукції й дедукції - для удосконалення механізму проведення поетапної реструктуризації; порівняння - для виявлення загальних тенденцій і розходжень у процесі здійснення реформування діяльності підприємств у вітчизняній і закордонній практиці; класифікації - для виявлення особливостей у проведенні різних видів реструктуризації; математико-статистичні, методи статистичного моделювання і прогнозування - для визначення ступеня кризової ситуації, а також створення сценаріїв розвитку фінансово-економічного стану підприємств у процесі проведення поетапної реструктуризації.

Для обробки економічної інформації, побудови діаграм, графіків, рисунків, таблиць використовувався ліцензований пакет програм фірми Microsoft, та програма STATISTICA.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних основ і розробці підходів до поетапної реструктуризації великих та середніх промислових підприємств, які знаходяться у кризовому стані.

Вперше розроблено:

- теоретичні передумови визначення кризового та посткризового періодів у діяльності вітчизняних підприємств, що здійснюють реструктуризацію;

- чотирьохступеневий алгоритм реструктуризації, кожний етап якої передбачає виконання комплексу взаємозалежних цільових організаційно-економічних заходів;

- підхід до визначення перехідного стану підприємства від кризового до посткризового, що дозволяє забезпечити концентрацію необхідних ресурсів для проведення ефективної реструктуризації;

Удосконалено:

- організаційно-економічний механізм комплексної реструктуризації великих промислових підприємств, який надає можливість забезпечити підвищення конкурентноздатності суб'єктів господарювання та їхню адаптацію до умов функціонування в нестабільному ринковому середовищі;

Набуло подальшого розвитку:

- визначення змісту поетапного підходу до проведення реструктуризації;

- розроблена методика аналізу кризових ситуацій, що базується на градації кризових мініфаз, яка дозволяє діагностувати реальний фінансово-економічний стан підприємств і розробляти адекватні реструктуризаційні заходи й програми.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами комплексного дослідження машинобудівних підприємств Одеського регіону ВАТ ХК „Краян”, ВАТ „Автоагрегат”, ВАТ „Сільмаш”, ВАТ „Червона гвардія”, ВАТ „Стройгідравлика” у дисертаційному дослідженні обґрунтована необхідність проведення поетапної реструктуризації великих промислових структур, реалізація якої спрямована на стабілізацію фінансово-економічної діяльності суб'єктів господарювання та адаптацію до ринкових умов функціонування. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосування розроблених підходів і рекомендацій забезпечить скоординовану й планомірну реалізацію процесу реструктуризації на підприємствах машинобудування, дозволить здійснювати ефективне планування і використання необхідних у процесі реформування ресурсів. Отримані наукові результати прийняті до практичного виконання на підприємствах ВАТ ХК "Краян" (акт впровадження № 124/2 від 19.05.2005 р.), ВАТ "Автоагрегат" (акт впровадження № 46/06 від 21.04.2005 р.).

Теоретичні та практичні розробки дисертаційної роботи були використані у процесі викладання курсів "Управління фінансовою санацією" і "Фінанси підприємств" в Одеському державному економічному університеті (акт впровадження № 01-17/1206 від 06.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском дослідника є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки й рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації машинобудівних підприємств. Основні розробки й рекомендації зроблені та описані автором у його дослідженні й відображенні в публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати роботи доповідалися та одержали позитивну оцінку на підсумково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України „Становлення та особливості розвитку фінансового менеджменту в Україні” (Одеса, 22-24 квітня 2003 р.), підсумково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України „Становлення та особливості розвитку фінансового менеджменту в Україні” (Одеса, 27-28 квітня 2004 р.), підсумково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України „Фінансово-економічні проблеми в умовах трансформаційної економіки” (Одеса, 7-8 квітня 2005 р.), другій міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки і підприємництва” (Алушта, 10-12 травня 2005 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, загальним обсягом 3,0 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 12 додатків. Загальний обсяг роботи 214 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі основний зміст викладений на 170 сторінках. Робота містить 12 таблиць, 45 малюнків, список використаної літератури зі 150 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні аспекти реструктуризації діяльності великих підприємств” розглянуті сутнісні характеристики процесу реструктуризації, стратегії, підходи й напрямки реформування. Досліджено вітчизняний та закордонний досвід реструктуризації, проаналізований процес адаптації машинобудівних підприємств Одеського регіону до умов нестабільного зовнішнього середовища.

У сучасних реаліях ведення бізнесу стає очевидним, що підприємства для повноцінного функціонування і збереження довгострокової конкурентноздатності повинні постійно корегувати свою діяльність з урахуванням вимог навколишнього середовища. Проведений аналіз свідчить, що в Україні швидше всіх до мінливих ринкових вимог адаптуються представники малого бізнесу, які є найбільш прогресивними в реформуванні (при впровадженні сучасних схем просування і позиціонування товару на ринку, підходів до розробки стратегічної спрямованості ведення бізнесу й методів управління персоналом). Нажаль інша ситуація спостерігається у більшості великих та середніх машинобудівних підприємств України, значна частина яких функціонує за рахунок виконання тимчасових замовлень та не має чіткої стратегії розвитку.

Прагнення вітчизняних підприємств бути конкурентноздатнішими, ефективнішими, призводить до того, що все більше суб'єктів господарювання усвідомлюють той факт, що реструктуризація є обов'язковим і необхідним процесом. У зв'язку з цим до рішення проблеми ліквідації кризових ситуацій за допомогою ефективної реалізації програм реструктуризації, звертаються все більше дослідників та практиків.

У дослідженні розроблена класифікація, що дозволяє розглядати процес реструктуризації в декількох аспектах, залежно від масштабу реформування, роду перетворень, характеру перетворень і підходу до реформування.

Фрагментарна реструктуризація спрямована на реформування окремих секторів діяльності підприємства: фінансового, виробничого, маркетингового та інших. Така короткострокова реструктуризація, головною метою якої є швидка стабілізація діяльності підприємства, спрямована на відновлення ринкових позицій і в цілому підвищення конкурентноздатності суб'єкта господарювання.

Комплексна реструктуризація впливає на весь механізм функціонування підприємства, проведення якої вимагає значних витрат ресурсів і часу.

Еволюційна реструктуризація - є не вимушеним, а запланованим заходом. При її проведенні підприємство корегує свою діяльність відповідно до вимог зовнішнього середовища. Реструктуризацію такого типу здійснюють успішні підприємства з метою збереження і зміцнення своїх конкурентних позицій на ринку.

Революційна реструктуризація супроводжується кардинальними змінами в діяльності підприємства. Її реалізація є необхідною для підприємства.

Адаптивна реструктуризація спрямована на пристосування підприємств до ринкових умов функціонування. Вона проводиться у випадках випуску нового товару на ринок, зміни маркетингової стратегії просування товару, зміни ринкової ніші через появу більш сильного конкурента.

Стратегічна реструктуризація є довгостроковою і спрямована на докорінне перетворення вже існуючої стратегії розвитку.

Санаційна реструктуризація проводиться на підприємствах, що знаходяться в стані затяжної кризи, при існуванні реальної загрози банкрутства. Основною метою її реалізації є фінансова стабілізація діяльності підприємства.

Традиційна реструктуризація складається з трьох основних етапів: аналізу ситуації і розробки проекту реструктуризації; його реалізації; контролю над досягненням запланованих результатів. Вона також є поетапною, проте не враховує таких категорій, як кризовий і посткризовий періоди.

Поетапна реструктуризація. Особливістю поетапної реструктуризації є поділ реалізації процесу реформування на кризовий і посткризовий етапи. При цьому проходження підприємством кожного з етапів супроводжується певною низкою заходів.

Кризова реструктуризація є короткостроковою. У процесі її реалізації увага акцентується, насамперед, на фінансових аспектах діяльності підприємства. Основними цілями якої є стабілізація діяльності підприємства й відновлення його прибутковості.

Посткризова реструктуризація - це логічне продовження кризової реструктуризації. Терміни проведення якої регулюються в залежності від ступеня кризової ситуації на підприємстві.

Надана класифікація дозволяє всебічно розглянути сутнісні характеристики процесу реформування. У дисертаційної роботі, виходячи з наданої класифікації, увага акцентувалася на проведенні комплексної поетапної реструктуризації великих та середніх машинобудівних підприємств, які знаходилися у кризовому стані.

Процес реформування має бути поетапним та представляти сукупність структурованих і запланованих дій. Проведені дослідження дозволили визначити комплекс заходів, реалізація яких є необхідною у межах традиційної реструктуризації: перший етап є прогнозним, оціночним, аналітичним і організаційним (формування команди, що здійснює реструктуризацію; комплексна діагностика підприємства й оцінка інноваційного потенціалу; аналіз „проблемного поля” і виділення ключових проблем; формулювання стратегічних цілей підприємства, виділення пріоритетних стратегій; розробка програм реформування; оцінка джерел ресурсів).

Другий етап є реалізаційним, тобто розроблений на першому етапі проект реструктуризації приводиться у виконання (корегування системи управління фінансами; реалізація стратегії управління майном підприємства; створення умов для підготовки й перепідготовки фахівців; розробка й впровадження ефективної інформаційної системи управління; удосконалення організаційної структури й системи управління; створення чи реорганізація системи маркетингу; розвиток зв'язків із громадськістю).

Третій етап є контрольним (моніторинг проекту; контроль над цільовими показниками; підготовка й презентація звітів за результатами реструктуризації).

У роботі аргументовано, що сполучення традиційного набору заходів щодо реформування і застосування таких інструментів як: загальна система управління якістю (TQM), організація що навчається (Learnіng organіzatіon), бенчмаркінг (benchmarkіng), управління „чітко в термін” (Just іn Tіme ), та інших, підвищує ефективність реалізації всього процесу реструктуризації.

У дисертації розглянуті стратегії, напрямки та підходи до реформування, запропоновані диференційні варіанти стратегій проведення реструктуризації. Виявлена й обґрунтована ефективність основних напрямків реструктурування, таких як контроль над витратами, усунення неліквідних активів, скорочення штату співробітників та інших.

Активне використання інвестиційних ресурсів, розвиток і впровадження у виробничий процес технологічних інновацій, інформатизація і комп'ютеризація - ці складові характеризують роботу сучасних успішних підприємств, що складають малу частку загальної сукупності підприємств машинобудівного комплексу України. Проведений у роботі аналіз розвитку малих, середніх та великих підприємств машинобудівної галузі Одеського регіону, дозволив підтвердити факт пасивної адаптації цих підприємств до сучасних умов функціонування. Створені в доринковий період „консервативні” підприємства знаходяться в скрутному становищі, їм притаманні громіздка інфраструктура, відсутність державної підтримки, стимулів для подальшого успішного розвитку, негативно впливають у цілому на потенціалі галузі, що підтверджує потребу у розробці ефективних підходів і механізмів реструктуризації для великих виробничих структур.

У роботі розглядаються фактори, що перешкоджають успішному проведенню реструктуризації. До основних були віднесені: відсутність чи нестача коштів для реформування; відсутність кваліфікованих кадрів для проведення реструктуризації й у цілому функціонування підприємства в рамках нової стратегії розвитку; залучення позикових коштів без належного досвіду управління власними ресурсами; відсутність контакту зі співробітниками; відсутність посібників й інформаційної підтримки з проведення реструктуризації; присутність фактору страху перед змінами.

У цілому дослідження дозволило зробити висновок, що реформування діяльності сучасних підприємств є необхідною умовою ефективного функціонування. При цьому відсутність адаптованої до українських умов господарювання теоретичної й практичної бази для здійснення процесу реструктуризації, негативно позначається у цілому на промисловому потенціалі держави. Тому для реанімації кризових суб'єктів господарювання необхідна розробка та удосконалення підходів і механізмів, які можна реально використовувати при проведенні реструктуризації великих та середніх промислових підприємств.

У другому розділі „Методичні аспекти реструктуризації великих машинобудівних підприємств” розглянуті сутнісні характеристики існування кризового та посткризового періодів у підприємства, яке проводить реформування, розроблений алгоритм поетапної реструктуризації, удосконалено методичній підхід до визначення ступеня кризової ситуації на основі градації фази спадання на кризові мініфази, та їх факторної характеристики, запропоновані варіанти реструктуризації підприємств залежно від їх кризового стану.

Для проведення ефективної реструктуризації першочерговим є визначення послідовності заходів щодо ліквідації кризової ситуації, стабілізації діяльності й подальшого ефективного управління підприємством.

У дослідженнях вітчизняних і закордонних авторів, присвячених процесу реструктуризації, як правило, окремо не розглядаються питання функціонування та реформування підприємства в кризовому та посткризовому періодах. У дисертаційній роботі вперше сфокусовано увагу на проблемі стратегічної орієнтації та реалізації реструктуризаційних заходів у цих періодах.

В основі проведення поетапної реструктуризації пропонується розподіл усього процесу реформування на кризовий („а”, „b”, „c”) та посткризовий („a₁”, „b₁”, „c₁”) періоди.

У межах першого періоду („а”, „b”, „c”) проводиться аналіз ситуації, на базі якого розробляється проект реструктуризації, і частково реалізуються заходи з реформування, головною метою яких є досягнення фінансової стабілізації підприємства. Тому кризовий період є базовим і створює умови для подальшого впровадження заходів, запланованих у рамках посткризового періоду. Точка Y є відміткою переходу підприємства від кризового у посткризовий період, і свідчить про те, що підприємство успішно реалізувало заходи, заплановані у першому періоді й досягло фінансової стабільності.

Другий період („a₁”, „b₁”, „c₁”) включає проведення, згідно з проектом реструктуризації, наступного блоку перетворень, головною метою яких є досягнення ефективної реалізації довгострокових цілей стратегічного характеру, а також постреструктуризаційній контроль за основними фінансово-економічними показниками діяльності підприємства.

Запропонований підхід до реформування дає змогу створити необхідні умови для ефективного планування часу та ресурсів, встановлення стратегічних орієнтацій та поетапної реалізації запланованих дій.

У роботі запропонований чотирьохступеневий алгоритм реструктуризації, який включає: аналітичний етап - аналіз ситуації, створення проекту реструктуризації; кризовий етап - реалізація сукупності заходів орієнтованих на фінансову стабілізацію діяльності підприємства; посткризовий етап - реалізація сукупності заходів орієнтованих на підвищення конкурентноздатності підприємства у довгостроковому періоді; постреструктуризаційній етап - оцінка результатів від проведеного реформування та створення системи моніторингу. Реалізація першого і другого етапів здійснюється у кризовому періоді, третього й четвертого відповідно - у посткризовому.

Розроблений алгоритм на відміну від традиційного, враховує кризовий та посткризовий періоди при проведенні реструктуризації, дозволяє зробити процес реформування структурованим, зменшує вплив фактору хаотичності.

Відмітною рисою розглянутих у роботі підприємств є те, що згідно з фінансово-економічним становищем вони знаходяться у фазі спадання. Дослідження процесу реструктуризації збиткових підприємств на різних етапах розвитку кризи дало можливість удосконалити методичний підхід для визначення ступеня кризової ситуації, використання якого дозволяє ідентифікувати стан підприємства і за допомогою визначення проблемного діапазону дає змогу сконцентрувати увагу та ресурси на вирішенні певної низки проблем.

Таким чином, запропоновано розділити фазу спадання на три кризових мініфази: зниження продажів чи падіння прибутковості, хронічної збитковості, санаційну (ліквідаційну). Подібний розподіл є необхідним для дослідження діяльності підприємства, що знаходиться у кризовому стані й планує провести реструктуризацію. Кожній мініфазі відповідає певний комплекс заходів щодо реформування, що знаходиться у прямій залежності від стану підприємства: чим він складніший, тим відповідно довшим буде процес реструктуризації.

Мініфаза зниження продажів і падіння прибутковості є ранньою стадією кризової ситуації. Підприємство втрачає свої позиції на ринку. Ознаки кризи проявляються у зниженні ефективності його діяльності, у негативній динаміці показників прибутковості, тривалості операційного й фінансового циклів.

Мініфаза хронічної збитковості. Характерними ознаками цієї фази є періодичний чи постійно існуючий дефіцит коштів для виконання підприємством зобов'язань і фінансування поточної діяльності, виникнення ситуації неплатоспроможності, що характеризується затримкою в здійсненні поточних платежів, сплати санкцій (штрафів, пені), появою простроченої кредиторської заборгованості й непогашених кредитів та позик.

У санаційній мініфазі підприємство немає можливості профінансувати навіть скорочене відтворення і продовжувати платежі за попередніми зобов'язаннями. Виникає реальна загроза зупинки чи припинення виробництва, а потім і банкрутства.

Кожній мініфазі відповідають фактори, числові значення яких свідчать про ступінь кризової ситуації на підприємстві. Так, для першої - це зниження виручки від реалізації; падіння прибутків; показників ділової активності та інше.

Для другої мініфази притаманні дефіцит коштів, необхідних для фінансування поточної діяльності підприємства; поява штрафів, пені; прострочена кредиторська заборгованість та інше.

Третій мініфазі - перевищення зобов'язань над активами; стан гострої неплатоспроможності; загроза зупинки чи припинення виробництва; повернення продукції через низьку якість; хронічна нестача матеріалів; збільшення періоду збору дебіторської заборгованості нестача власних обігових коштів.

Застосування інструментів багатовимірного аналізу (кластерного й дискримінантного), проведеного з використанням програми STATІSTІCA, дозволило запропонувати методичний підхід до визначення ступеня кризової ситуації, в основу якого були закладені градація кризових мініфаз та їх факторна характеристика.

Проведене ранжування 7 великих машинобудівних підприємств (ВАТ „Автоагрегат”, ВАТ „Червона гвардія”, ВАТ„Сільмаш”, ВАТ ХК „Краян”, ВАТ„ Стройгідравліка” та інших), підтвердило, що результати обробки даних за період з 1996 по 2004 роки у цілому відповідають сформованим критеріям кластеризації. Таким чином виділено 3 групи підприємств, у кожній з яких були об'єкти на яких склалася подібна фінансова-економічна ситуація, відповідно факторним характеристикам 1, 2 та 3 мініфаз стадії спадання.

За допомогою дискримінантного аналізу, для підтвердження можливості використання на практиці запропонованого методичного підходу, здійснене розпізнавання ситуації та віднесення сьомого об'єкта до одного з трьох визначених раніше кластерів, а саме до другого - групи підприємств, що знаходилися у 1 мініфазі (зниження продажів). Отримані результати також були підтверджені аналізом діяльності підприємств за показником "прибуток" за період з 1996 по 2004 роки, динаміка якого простежується на прикладі підприємств 4,2,7 (рис.3), аналогічне графічне відображення підприємств 3 і 6 відповідало їх віднесенню до 2 мініфази, а 5 і 1 відповідно до 3 мініфази.

Запропонований методичній підхід, використання якого необхідно на першому етапі проведення поетапного реформування, дозволяє у процесі проведення аналізу визначити реальний стан підприємства, що дає змогу прийняти ефективні рішення щодо вибору комплексу необхідних заходів його реструктуризації на наступних етапах.

Розташування підприємства в одній із кризових мініфаз припускає реалізацію комплексу відповідних заходів, передбачених у рамках проведення реструктурування. Тому для кожної групи підприємств були запропоновані варіанти реструктуризації залежно від ступеня кризової ситуації - мініфази.

У третьому розділі „Рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації машинобудівних підприємств” розглядаються теоретичні та практичні особливості розробки та реалізації проекту поетапної реструктуризації великого машинобудівного підприємства, створені сценарії тенденцій розвитку машинобудівних підприємств, які використовували запропонований організаційно-економічний механізм при здійсненні реформування.

На підставі аналізу діяльності та реструктуризаційних процесів великих машинобудівних підприємств Одеського регіону ВАТ „Автоагрегат”, ВАТ „Червона гвардія”, ВАТ„ Сільмаш”, ВАТ ХК „Краян”, ВАТ„ Стройгідравліка” та інших, у роботі був запропонований організаційно-економічний механізм поетапної реструктуризації (рис.4), який враховує особливості функціонування підприємств у кризовому та посткризовому періодах.

На основі запропонованого механізму, якій передбачав аналіз фінансово-економічного стану підприємства, з використанням розробленого методичного підходу до виявлення ступеня кризової ситуації, розробку проекту реструктуризації відповідно виявленої кризової мініфазі, реалізацію передбачених проектом кризового та посткризового етапів та постреструктуризаційній контроль за головними бізнес процесами підприємства, був розроблений проект поетапної реструктуризації машинобудівного підприємства ВАТ ХК „Краян”.

Проведений аналіз свідчив, що підприємство знаходиться у стані тяжкої кризи, тобто у 3 мініфазі. Таким чином реалізація проекту реструктуризації у кризовому періоді мала передбачати: у стратегічному аспекті - стабілізацію фінансової діяльності підприємства за рахунок реалізації фінансово-кредитного плану (реструктуризація кредиторської заборгованості, отримання дебіторської заборгованості, залучення фінансових ресурсів, введення режиму жорсткої економії на витратах); плану управління майном підприємства (реалізація, списання, та ліквідація нерентабельних активів, здавання в оренду майна та площ); маркетингового плану (відновлення контактів зі споживачами продукції); кадрового плану (скорочення штату співробітників у напрямку формування команди підготовлених фахівців).

Протягом посткризового періоду необхідно у стратегічному аспекті реструктуризації досягти: підвищення конкурентноздатності підприємства, повернення загублених позицій на вітчизняному та закордонних ринках, збільшення частки ринку; у фінансово-кредитному плані сприяти залученню додаткових фінансових ресурсів; виробничо-технічному плані досягнути поступової автоматизації виробничо-адміністративних процесів, формування професійного парку обладнання; у плані підвищення якості продукції передбачалося досягнення такого рівня якості, який би відповідав європейським стандартам (DIN, ISO); маркетинговому плані - інформування вітчизняних і закордонних потенційних замовників і холдингових партнерів про позитивні зміни, досягнуті у процесі реструктуризації підприємства, регулярне проведення рекламних акцій, що акцентують увагу на сильних позиціях продукції підприємства, реалізація гнучкої цінової політики; плані інноваційного розвитку - створення латеральних розробок, продукції; плані удосконалення кадрової політики - мінімізація кадрового складу підприємства за рахунок інформатизації і комп'ютеризації робочих місць, формування прогресивного, молодого штату співробітників; плані удосконалення організаційної структури - розукрупнення підприємства, формування невеликого мобільного виробництва, самостійність підрозділів; плані підвищення організаційної культури й кваліфікації персоналу - реалізація програм підвищення кваліфікації персоналу за принципом "організації, що самонавчається", формування правил поведінки й роботи персоналу, введення системи твердих штрафів за їхнє порушення.

Реалізація заходів, запланованих проектом поетапної реструктуризації у кризовому періоді дозволила досягнути ВАТ ХК „Краян” у 2002 році позитивного фінансового результату (прибутку) в розмірі 603 тис. грн.

Разом з тим, непередбачене стратегічним планом припинення керівництвом підприємства реалізації посткризового етапу реструктуризації призвело до повернення збитковості. На цю обставину в дослідженні було звернуто особливу увагу.

За допомогою методів статистичного моделювання і прогнозування, з огляду на результати реструктуризації ВАТ ХК „Краян” і ВАТ „Автоагреат”, яке здійснило успішну реалізацію поетапної реструктуризації, у роботі були розроблені сценарії тенденцій розвитку діяльності розглянутих підприємств (які проводили поетапне реформування).

Моделювання припускає проведення попереднього статистичного аналізу рядів економічної динаміки, виділення їхніх істотних характеристик і ознак. Прогнозування економічних процесів з використанням трендової моделі включає етапи її розробки, оцінку коефіцієнтів, перевірку адекватності досліджуваного

об'єкту, здійснення крапкового й інтервального прогнозування, зіставлення результатів прогнозних розрахунків на основі моделі з фактичними даними стану об'єкта, корегування й уточнення моделі.

У дослідженні за допомогою кубічного тренда був здійснений крапковий прогноз розміру виручки підприємства ВАТ "Автоагрегат" на 2005 рік.

Y₂₀₀₅ = -3319,6+1532,372 t³ = -3319,6+1532,372 * 10³ =1529052 (тис. грн.).

Таким чином, якщо тенденції зростання виручки, що намітилися в результаті проведення реструктуризації досліджуваного підприємства, найближчим часом не зміняться, то в 2005 році можна очікувати розмір даного економічного показника на рівні 1529052 тис. грн.

Прогнозований обсяг виручки цього підприємства на 2004 рік склав 13796 тис.грн., і підтвердився фактичною сумою у розмірі 13037 тис.грн., що підтвердило реальність розрахунків й ефективність проведеної на підприємстві поетапної реструктуризації.

Зростання виручки обумовлюється успішно здійсненою поетапною реструктуризацією підприємства, переорієнтацією з виробничої діяльності на комерційну, пов'язану зі здаванням в оренду площ, будинків і споруджень заводу, використанням вигідного у маркетинговому відношенні місця розташування, що дозволило раніше збитковому підприємству успішно адаптуватися до нових умов господарювання. Позитивна динаміка прибутку підприємства ВАТ "Автоагрегат" обумовлена тими ж факторами, що забезпечили зростання його виручки. А саме, вдало проведеною поетапною реструктуризацією.

На підставі даних ВАТ ХК „Краян” за допомогою параболічного (другого порядку) тренду був здійснений крапковий прогноз розміру прибутку на 2003 - 2005 роки.

Y₂₀₀₃ = 2888,314286 - 4651,32381t + 612,9047619t² = 2888,314286 - 4651,32381*8 + 612,9047619*8² = 4903,628571 (тис. грн.)

Y₂₀₀₄ = -1303,25+1543,39t + 191,9323t² = -1303,25+1543,39*9 + 191,9323*9² =28133,77472 (тис. грн.)

Y₂₀₀₅ = 912,2036+ 3114,35t + 393,3369t² = 912,2036+ 3114,35*10 + 393,3369*10² =71389,39405 (тис. грн.)

Таким чином, якби тенденції зниження збитковості й зростання прибутку, що намітилися в результаті здійснення реструктуризації у рамках кризового етапу у 2001 р., були підтримані подальшими заходами з проведення реструктуризації у посткризовому періоді, і найближчим часом залишилися б незмінними, то у 2003р. можна було б очікувати розмір даного економічного показника на рівні 4903 тис.грн., у 2004 і 2005 відповідно 28133 тис.грн і 71389 тис.грн.

Але фактичний фінансовий результат підприємства починаючи з 2003 року був від'ємній, що свідчило про негативні результати безпричинного припинення процесу реструктуризації.

Прогнозний сценарій розвитку процесу поетапної реструктуризації ВАТ ХК „Краян” виглядає більш обґрунтованим з урахуванням результатів, досягнутих підприємством ВАТ "Автоагрегат", де робота з проведення реструктуризації не припинялася з 1996 р., а також результатів, досягнутих підприємством ВАТ ХК „Краян” у 2001 та 2002 роках.

Таким чином, аналіз і прогнозування розвитку основних показників господарської діяльності деяких машинобудівних підприємств регіону надало можливість простежити ключові моменти адаптації підприємств до умов конкурентного середовища, виявити позитивні та негативні моменти реалізації запропонованих у роботі підходів, алгоритму та механізму реалізації процесу реформування великих машинобудівних підприємств та підтвердити можливість їх практичного використання.



ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-практичного завдання, що полягає в удосконаленні теоретичних основ і розробці рекомендацій з формування адаптованого до ринкових умов господарювання організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації підприємств провідної галузі промисловості.

Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

1. Особливістю ефективного функціонування підприємств у конкурентному середовищі є їхня здатність до мобільної адаптації, до змін не тільки на макрорівні, але й на мікрорівні за допомогою проведення реструктуризації як радикального засобу трансформації.

2. Для сучасних підприємств реструктуризація є неодноразовим заходом, а перманентним процесом, проведення якого продиктоване необхідністю змін, які викликані не тільки потребою у ліквідації поточних кризових ситуацій. Реформування також проводять фінансово стабільні підприємства, які прагнуть досягнути підвищення ефективності свого функціонування.

3. Головними причинами, які перешкоджають проведенню реструктуризації українських підприємств, є відсутність державної підтримки у розробці та здійсненні процесів реформування, відсутність адаптованої до особливостей функціонування вітчизняних підприємств теоретичної й практичної інформаційної бази з реалізації програм реструктуризації.

4. Реструктуризація промислових підприємств, у тому числі й машинобудівних, здебільшого має хаотичний, безсистемний і незакінчений характер. Існуючі підходи до проведення реформування не враховують особливостей функціонування вітчизняних суб'єктів господарювання, які знаходяться в кризовому стані, не беруть до уваги фактори часу й фінансової підтримки, особливостей реалізації короткострокових і довгострокових стратегій реформування, і тому є не досить ефективними для реанімації великих підприємств. Запропонований у роботі підхід проведення реструктуризації, який базується на відокремленні кризового та посткризового періодів при проведенні реформування, є новим з практичної й теоретичної точок зору, враховує вплив часового та ресурсного факторів на процес реформування, виключає хаотичність при його здійсненні тому, що враховує особливості стратегічної направленості й першочерговості вирішення проблематичних питань при проведенні реструктуризації.

5. До створення проекту реструктуризації та конструктивних рекомендацій щодо його реалізації здійснюється аналіз ситуації на підприємстві. Тому важливим аспектом ефективного реформування є максимально точне уявлення про фінансово-економічне становище підприємства. Традиційні інструменти аналізу не завжди допомагають формувати бачення реальної ситуації, а існуючі методики діагностування кризових підприємств не є ефективними й потребують удосконалення і доробки. Запропонований методичній підхід до визначення ступеня кризової ситуації, який базується на градації кризових мініфаз, та їх факторної характеристики, дозволяє ідентифікувати реальне становище підприємства, визначити головні фактори виникнення кризи, та сформувати відповідний комплекс реструктуризаційних заходів.

6. Алгоритмізація процесів є необхідною умовою ефективного планування та реалізації сукупності заходів у рамках кожного етапу реструктуризації. В основі проекту реструктуризації вітчизняних підприємств знаходиться традиційний алгоритм реформування який включає етапи аналізу ситуації та розробки проекту реструктуризації, етап реалізації проекту та контрольний етап. При цьому належної уваги не приділяється безпосередньо етапу реалізації проекту, що впливає на порушення та відсутність структурованої, стратегічно орієнтованої послідовності дій у межах цього етапу. У роботі розроблений детально структурований алгоритм проведення комплексної реструктуризації, який включає чотири етапи: аналітичний, кризовий, посткризовий, постреструктуризаційний, що дозволяє орієнтувати підприємство на реалізацію короткострокових цілей стратегії реструктуризації на кризовому етапі й довгострокових на посткризовому.

7. Сценарії поетапної реструктуризації розроблені для ВАТ ХК „Краян” і ВАТ „Автоагрегат”, а також аналіз результатів реструктуризаційних перетворень декількох великих машинобудівних підприємств Одеського регіону, дають змогу підтвердити наведені у роботі висновки та рекомендації, і стверджувати, що припинення підприємством процесу реструктуризації, навіть при досягненні ним позитивних фінансово-економічних показників, як правило, призводить до повернення в кризову ситуацію, а наявність часових лагів між етапами знижує ефективність кінцевого результату від реформування.

8. Стабілізація фінансово-економічного стану вітчизняних промислових підприємств за допомогою проведення та підтримки програм їх реструктуризації з боку держави у цілому позитивно вплине на промисловий потенціал України. Організаційно-економічний механізм проведення поетапної реструктуризації, представлений у дисертаційному дослідженні, враховує негативний та позитивний досвід проведення реформування вітчизняними та зарубіжними підприємствами, вимоги діючого законодавства, забезпечить підвищення ефективності реалізації процесу реструктуризації, відновлення рівня прибутковості підприємств, що у свою чергу забезпечить стабільне поповнення місцевих та державного бюджетів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шумілова А.С. (Дунаєвська А.С.) Бенчмаркінг як ефективний інструмент реструктуризації бізнесу // Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - №14. - 2003. - С. 329 - 334.

2. Шумілова А.С. (Дунаєвська А.С.) Ознаки і причини виникнення кризових ситуацій на підприємствах // Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - № 16. - 2004. - С. 342 - 348.

3. Дунаєвська А.С. Основи проведення поетапної реструктуризації підприємства // Науковий вісник, ОДЕУ. - №5 (17). - 2005. - С. 47 - 55.

4. Ковальов А.І., Шумілова А.С. (Дунаєвська А.С.) Особливості проведення поетапної реструктуризації проблемних підприємств // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. - Київ: КНЕУ. - №14. - 2005. - С. 119 - 124.

Особистий внесок здобувача: розглянутий підхід до градації кризових мініфаз та їх факторна характеристика.

5. Дунаевская А.С. Реструктуризация предприятий: проблемы, опыт, решения // Труды Одесского национального политехнического университета, ОНПУ. - №2 (24). - 2005. - С. 250 - 253.

6. Дунаєвська А.С. Стратегії реструктуризації кризових підприємств // Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - №20. - 2005. - С. 124 - 129.

7. Ковальов А.І., Дунаєвська А.С. Дослідження процесу адаптації машинобудівних підприємств Одеського регіону до умов функціонування в ринковому середовищі // Науковий вісник, ОДЕУ. - №6 (18). - 2005. - С. 11 - 17.

Особистий внесок здобувача: досліджено особливості функціонування та адаптації машинобудівних підприємств Одеського регіону до конкурентного оточення.

В інших виданнях

8. Дунаевская А.С. Поэтапная реструктуризация крупных промышленных предприятий // Материалы международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. - Симферополь. - 2005. -С. 67 - 68.

Размещено на Allbest.ru

...