Еколого-економічне оцінювання меліоративних проект

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 338:504:631.6

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

МЕЛІОРАТИВНИХ ПРОЕКТІВ

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Фроленкова Надія Анатоліївна

Одеса - 2006



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор технічних наук, професор Кожушко Леонід Федорович, Національний університет водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови з наукової роботи, завідувач відділу економічних проблем водокористування та рекреації

кандидат економічних наук, доцент Рассадникова Світлана Іванівна, Інститут проблем ринку та економіко- екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної екологічної політики, м. Львів

Захист відбудеться “15” червня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “12” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.



Фроленкова Н.А. Еколого-економічне оцінювання меліоративних проектів. - Рукопис. економічний інвестиційний менеджмент

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2006.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення теоретичних і методичних підходів до вибору економічно й екологічно оптимальних проектних рішень у галузі меліорації земель в умовах ринку.

В дисертації дістали подальшого розвитку теоретичні та прикладні аспекти економіки природокористування, проектного менеджменту та інвестиційного аналізу щодо трактування терміну меліоративний проект, процесу розробки та еколого-економічного оцінювання таких проектів.

Обґрунтовані наукові підходи до еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів як складних еколого-економічних систем шляхом урахування впливу мінливих погодно-кліматичних умов на формування основних економічних й екологічних показників і критеріїв та вибір оптимального проектного рішення.

Розроблені підходи апробовані на реальних проектах реконструкції та будівництва меліоративних систем, розташованих у різних природно-кліматичних зонах України.

Ключові слова: меліоративний проект, проектне рішення, еколого-економічне оцінювання, погодно-кліматичні умови.



Фроленкова Н.А. Эколого-экономическая оценка мелиоративных проектов.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды.- Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины.- Одесса, 2006.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования теоретических и методических подходов к выбору экономически и экологически оптимальных проектных решений в мелиорации земель в условиях рынка.

В диссертации получили дальнейшее развитие теоретические и прикладные аспекты экономики природопользования, проектного менеджмента и инвестиционного анализа относительно трактовки термина мелиоративный проект, процесса разработки и эколого-экономической оценки таких проектов.

Обоснованы научные подходы к усовершенствованию процесса эколого-экономической оценки мелиоративных проектов как сложных эколого-экономических систем посредством учета влияния изменчивых погодно-климатических условий на формирование основных экономических и экологических показателей и критериев, а также на выбор оптимального проектного решения. Выделен основной вид риска аграрного производства на мелиорированных землях - погодно-климатический. Раскрыто экономическое содержание такого риска, предложен метод его количественной оценки и способы учета его влияния на принятие решений при выборе оптимального варианта мелиоративного проекта.

Усовершенствована общая модель эколого-экономической оценки мелиоративных проектов на основе использования двухэтапной оценки с обоснованием соответствующих критериев сравнения на разных этапах. Предложена модель предварительной эколого-экономической оценки альтернативных вариантов проектных решений с учетом погодно-климатического риска и коэффициента экологической надежности мелиоративного проекта.

Усовершенствована модель инвестиционной оценки вариантов проектных решений путем определения экономических показателей в зависимости от источника финансирования, получили развитие методические основы выбора ставки дисконта.

Разработанные подходы аппробированы в реальных проектах реконструкции и строительства мелиоративных систем, расположенных в различных природно-климатических зонах Украины.

Ключевые слова: мелиоративный проект, проектное решение, эколого-экономическая оценка, погодно-климатические условия.



Frolenkova N.A. Economic and ecological estimation of meliorative projects.- Manuscript.

The dissertation for economy science candidate's degree by speciality 08.08.01 - economy of nature management and environmental protection- Institute for market problems and economic-ecological researches, Ukrainian National Academy of Sciences, Odessa, 2006.

The dissertation is devoted to questions of improvement of the theoretical and methodical approaches for choice economic and ecological project decisions in melioration in market conditions.

In the dissertation the further development of theoretical and applied aspects of nature use economics, project management and investment analysis concerning treatment of the term the meliorative project, process of development and ecological-economic estimation of such projects have been developed.

Scientific approaches to ecological-economic estimation of meliorative projects as complex ecological-economic systems by means of the account the influence of varying nature-climatic conditions on formation of the basic economic and ecological parameters and on choice of the optimum project decision are proved.

Developed approaches are approved on projects of reconstruction and construction of the meliorative systems located in different nature-climatic zones of Ukraine.

Keywords: meliorative project, project decision, economic and ecological estimation, natural and climatic conditions.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена трансформаціями економічних відносин в Україні, появою нових джерел фінансування інвестиційних проектів та необхідністю екологізації сучасного виробництва. Все це вимагає перегляду та удосконалення традиційних підходів до вибору екологічно й економічно оптимальних проектних рішень у галузях природокористування взагалі та водогосподарсько-меліоративної як їх складової зокрема.

І якщо в більш рентабельних галузях цій проблемі приділяється сьогодні належна увага, то в галузі меліорації земель питання еколого-економічного оцінювання господарських рішень і досі залишаються недостатньо вирішеними.

За відсутності вітчизняних розробок доцільно орієнтуватись на використання зарубіжного досвіду в проблемі вибору економічно та екологічно оптимальних стратегій господарювання із обов'язковим урахуванням сучасних особливостей економічних відносин в Україні, а також практики вітчизняних розрахунків у меліоративній галузі.

Питання ускладнюється ще й особливостями функціонування меліоративних проектів, як об'єктів природокористування, у складних і мінливих умовах навколишнього природного середовища, що обов'язково необхідно враховувати при виборі найкращого з них для реалізації.

Таким чином, удосконалення методологічних і методичних аспектів еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів дозволить підвищити обґрунтованість прийнятих господарських рішень з урахуванням особливостей створення й функціонування меліоративних об'єктів як складних еколого - економічних систем.

Керуючись вищевикладеними положеннями, сформульовані мета, об'єкт, предмет та основні завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано протягом 2001-2004 рр. відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт НУВГП за участю автора як виконавця таких розробок: „Розробка рекомендацій щодо організації робіт з експлуатації меліоративних систем в умовах різних форм власності на землю” (за замовленням Держводгоспу України, реєстраційний номер 0101U007430), де автором запропоновано класифікацію ризиків меліоративних проектів, “Розробити рекомендації з економічного обгрунтування інвестицій в проекти зрошувальних систем” (за замовленням ІГіМ УААН, реєстраційний номер 0104U006403), особисто автором розроблено основні положення рекомендацій з обгрунтування економічної ефективності меліоративних проектів у зонах зрошувальних меліорацій.

Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямкам затверджених загальнодержавних і галузевих законодавчих й нормативних актів та програм.

Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних та прикладних положень еколого-економічного оцінювання проектних рішень у галузі меліорації земель в сучасних умовах.

Для досягнення зазначеної мети розв'язувались такі основні завдання:

- уточнити сутність та зміст терміну “меліоративний проект” у контексті економіки природокористування на основі вивчення й узагальнення існуючих концепцій;

- оцінити сучасний стан і специфіку еколого-економічного обґрунтування меліоративних проектів в Україні та визначити шляхи його удосконалення;

- обґрунтувати принципи та основні етапи процесу еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів;

- здійснити якісний аналіз ризиків аграрного виробництва на меліорованих землях та визначити основні з них, що впливають на еколого-економічну ефективність меліоративних проектів;

- розробити загальні підходи до вибору економічно та екологічно оптимальних проектних рішень з урахуванням мінливості погодно-кліматичних умов та пов'язаного з ними ризику в межах проектного терміну функціонування об'єкта;

- обгрунтувати критерії та визначити показники еколого-економічної ефективності інвестицій в меліорацію земель;

- здійснити виробничу перевірку, впровадження та оцінити ефективність розроблених пропозицій з еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів.

Об'єкт дослідження - процес оцінювання меліоративних проектів як складних еколого-економічних систем.

Предмет дослідження - теоретичні та прикладні положення оцінювання альтернативних варіантів проектних рішень у галузі меліорації земель на еколого-економічних засадах.

Методи дослідження. Основи дослідження складає методологія економіки природокористування, а також сучасного проектного менеджменту й інвестиційного аналізу.

В дослідженнях були використані методи порівняльного аналізу і синтезу (для узагальнення теоретичних положень і практичного досвіду), системний підхід (розгляд меліоративного проекту як складної еколого-економічної системи), „теорії ігор”, матричного моделювання та статистичного аналізу (оцінка кількісного рівня погодно-кліматичного ризику та економічних параметрів з урахуванням мінливості погодно-кліматичних умов), економіко-математичного моделювання (оцінювання та вибір найкращого серед альтернативних варіантів проекту, прогноз динамічної ставки дисконту), багатомірний статистичний аналіз (визначення кореляційних зв'язків між основними економічними складовими).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних і методологічних положень оцінювання меліоративних проектів як складних еколого-економічних систем.

Наукова новизна основних результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в такому:

вперше:

- визначено сутність й обґрунтовано методичні засади розрахунку погодно-кліматичного ризику як визначального фактору впливу на еколого-економічний ефект меліоративного проекту. Відмінність авторського підходу полягає у трактуванні змісту такого ризику як відхилення фактичного ефекту від потенційно можливого його значення в результаті невідповідності реальних метеорологічних умов оптимальним;

удосконалено:

- загальні підходи до процесу еколого-економічного оцінювання проектних рішень, які, на відміну від існуючих, враховують особливості технології розробки меліоративних проектів і включають попередню еколого-економічну та остаточну інвестиційну оцінки альтернативних варіантів проекту;

- модель попередньої еколого-економічної оцінки варіантів проектних рішень, яка, на відміну від існуючих, включає економічний критерій (показник приведених витрат, модифікований шляхом введення в нього погодно-кліматичного ризику), а також екологічне обмеження (у вигляді коефіцієнта екологічної надійності), що визначаються з урахуванням впливу змінного характеру метеоумов у межах проектного терміну функціонування об'єкта;

- методичні засади обґрунтування ставки дисконту при оцінці інвестицій в меліоративний проект. На відміну від існуючих, пропонується застосування динамічної ставки дисконту, для чого розроблені емпіричні моделі її визначення на протязі проектного терміну;

дістало подальший розвиток:

- тлумачення та конкретизація терміну “меліоративний проект” у контексті економіки природокористування. На відміну від існуючих підходів, меліоративний проект розглядається як складна еколого-економічна система, функціональне призначення якої полягає в раціональному природокористуванні та підвищенні продуктивності аграрного виробництва за рахунок мінімізації негативного впливу навколишнього середовища на еколого-економічний ефект;

- класифікація можливих ризиків аграрного виробництва на меліорованих землях, яка, на відміну від існуючих, всебічно враховує особливості функціонування меліоративних об'єктів щодо залежності економічного ефекту від умов навколишнього природного середовища;

- існуюча методологія інвестиційного аналізу, на основі традиційних показників якої запропонована модель остаточного вибору оптимального проектного рішення. Основна ідея запропонованих змін - використання як основного критерію показника індекс доходності інвестицій, а обмеження - дисконтованих показників чистого доходу, терміну окупності та внутрішньої норми доходності. При цьому розвинуто методичні засади розрахунку економічної та комерційної ефективності меліоративних проектів на основі суміщення ресурсного та грошового підходів до визначення ефективності інвестицій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові результати дають можливість удосконалити механізм вибору економічно доцільних й екологічно прийнятних проектних рішень у галузі меліорації земель з урахуванням її особливостей.

При цьому процедури визначення загальної та комерційної ефективності інвестицій в меліоративний проект дозволяють оцінити доцільність залучення приватного капіталу та кредитних ресурсів для його реалізації.

Удосконалена методика пройшла апробацію на реальних об'єктах, розташованих у різних кліматичних зонах України: проект будівництва системи краплинного зрошення площею 126,4 га в господарствах Одеської області (довідка №15 від 09.04.2005 р.), проекти реконструкції осушувальних систем в зоні Лісостепу площею 360 га та в зоні Полісся площею 347,7 га (довідка №1/96 від 05.04.2005 р.).

Отримані результати наукових досліджень знайшли відображення в розроблених і затверджених методичних рекомендаціях виробництву. Крім того, дані розробки впроваджені в навчальний процес при написанні розділу “Економіка” в дипломних і магістерських роботах за спеціальністю “Гідромеліорація”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно підготовленою науковою працею, в якій реалізовано ідеї автора щодо теоретичних і методичних підходів до обгрунтування екологічно та економічно оптимальних господарських рішень на стадії проектування меліоративних об'єктів з урахуванням особливостей їхнього функціонування у складних і невизначених природних умовах.

Всі основні результати дисертаційних досліджень отримані автором самостійно. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати виконаних досліджень, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідались автором на конференції “Актуальні проблеми водного господарства в період реформування економіки в Україні” (Рівне, 2002), регіональній міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту в умовах трансформації економічних відносин в Україні” (Рівне, 2003, 2004, 2005), 59 науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів Національного транспортного університету (Київ, 2003), науково-методичних семінарах кафедри менеджменту НУВГП, засіданні технічної ради головного інституту “Укрводпроект” (Київ, 2004), засіданні науково-технічної ради відділення мікрозрошення і водопостачання ІГіМ УААН (Київ, 2004), науковому семінарі Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Одеса, 2005).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 15 наукових працях (12-у фахових виданнях) загальним обсягом 10,3 друк. арк., з них: 2-у наукових журналах, 10-у збірниках наукових праць, 3-методичні розробки. Здобувачу особисто належить 7,5 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок комп'ютерного набору. Дисертація включає: 14 таблиць на 16 стор., 12 рисунків на 9 стор., 7 додатків на 25 стор. Список використаних джерел включає 163 найменування на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, наукові результати та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів” досліджуються та конкретизуються передумови вдосконалення методології еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів, основні терміни, категорії та критерії аналізу еколого-економічної ефективності меліоративних проектів, а також проаналізовані теоретичні вітчизняні та зарубіжні підходи до еколого-економічної оцінки ефективності вкладень у меліоративні заходи.

Практично вся методологічна та методична база, що регламентує економічне обгрунтування доцільності капітальних вкладень, в тому числі у меліоративні заходи, була створена ще в 60-х роках минулого століття відомими радянськими вченими-економістами Е.А. Акрамовим, В.С. Дмитрієвим, Д.Т. Зузиком, А. Л. Лур'є, В.В.Новожиловим, Т.С. Хачатуровим та ін.

В останнє десятиріччя розпочались інтенсивні дослідження, в тому числі вітчизняних науковців, у сфері економіки природокористування та вивчення еколого-економічних наслідків господарської діяльності. Вагомий внесок у розвиток даного напрямку здійснили науковці Київської наукової школи: Л.М. Горєв, С.І. Дорогунцов, В.М. Трегобчук, М.А. Хвесик, а також Одеської наукової школи: Б.В. Буркинський, Т.П. Галушкіна, І.Г. Гречановська, В.Г. Ковальов, Н. Г. Ковальова, Р.О. Крижановський, В.М. Степанов, С.К. Харічков та ін.

Що стосується безпосередньо еколого-економічних проблем в галузі водного господарства та меліорації земель, то дослідження в даному напрямку, по суті, тільки розпочинаються.

Оскільки оптимальна стратегія розвитку сьогодні повинна базуватись на екологічно допустимих економічних рішеннях, то подолання проблем низької ефективності меліоративних заходів, їх негативного впливу на природні ресурси полягає, насамперед, в обгрунтуванні екологічно прийнятних та економічно ефективних проектних рішень (ПР) з використанням прогресивних технологій водорегулювання.

Такий підхід потребує аналізу та систематизації існуючих методологічних і методичних підходів до еколого-економічного оцінювання господарських проектів взагалі з метою подальшого їхнього удосконалення й адаптації до вітчизняних економічних умов та специфіки меліоративної галузі.

У сучасних умовах розвитку економічної науки та появи таких її напрямків як економіка природокористування, загальноприйнятою є необхідність розглядати сучасне виробництво як функціонування складної еколого-економічної системи. Враховуючи мету та особливості функціонування меліоративних об'єктів як взаємодію різних видів ресурсів (в тому числі природних) з умовами навколишнього природного середовища (НПС), меліоративний проект (МП) може бути віднесений до даної категорії.

Таким чином, у контексті економіки природокористування меліоративний проект можна розглядати як певним чином організовану еколого-економічну систему, що функціонує з метою раціонального природокористування та оптимального й продуктивного розвитку аграрного виробництва на меліорованих землях за рахунок мінімізації впливу несприятливих умов НПС на створюваний еколого-економічний ефект за визначений проміжок часу.

Слід відзначити, що вітчизняна методологія еколого-економічного оцінювання ПР у галузі меліорації земель традиційно була орієнтована на адміністративно-планову економіку і не відображала реальні економічні процеси. Всі основні показники ефективності визначались за статичною моделлю, проте такий підхід є непридатним у сучасних умовах при оцінюванні довгострокових проектів і може бути реалізований лише для спрощеної та прискореної їхньої оцінки.

Водночас особливістю оцінки таких проектів у країнах з розвиненою ринковою економікою є використання динамічних методів визначення ефективності інвестицій із застосуванням комплексу показників сучасного інвестиційного аналізу. Це відповідає вимогам сучасної системи господарювання, оскільки відображає доходні та витратні потоки за проектом за весь термін його функціонування, враховує знецінення грошей з часом, а також вплив ризику на ефективність проекту. Однак даний підхід розроблений і використовується, головним чином, для оцінки промислових проектів, тому використовувати його у вітчизняних умовах для аналізу такої специфічної галузі як меліорація земель слід дуже обережно, адаптуючи та модифікуючи його у відповідності з наявними особливостями.

Відмітною особливістю оцінки доцільності реалізації МП є необхідність урахування їх впливу на НПС, тобто поєднання економічних й екологічних інтересів. Проте проблема визначення екологічних збитків від реалізації МП є надзвичайно складною та досі не вирішеною через неможливість їхнього визначення у вартісній формі, оскільки тут діє екологічний принцип неповноти інформації.

Надзвичайна складність у розробці принципів, положень і практичних способів еколого-економічної оцінки меліоративних заходів зумовила відсутність на даний час ефективних загальновизнаних методів і методик урахування екологічних факторів при економічному обґрунтуванні інвестицій в меліорацію земель. Саме тому існує необхідність і доцільність використання, удосконалення та розвитку існуючих підходів у залежності від поставленої мети, задач, складності та наявних інформаційних можливостей.

Таким чином, вибір показників та критеріїв еколого-економічної ефективності на кожній стадії оцінювання меліоративного проекту та методів їх розрахунку, на нашу думку, повинен бути здійснений з урахуванням наступних основних умов:

1). Мета реалізації проекту. Загальновідомо, що мета визначає засоби. Тому обрані критерії та показники еколого-економічної ефективності МП повинні, в першу чергу, відповідати обраній меті його функціонування та цілям й інтересам його учасників.

2). Стадія здійснення оцінки. Відповідно до сучасних принципів проектного та інвестиційного аналізу вибір найкращого варіанту ПР здійснюється поетапно. Саме тому оцінка також здійснюється в декілька етапів і вибір критерію оптимальності й ефективності залежить від цілей розрахунків на відповідній стадії оцінювання.

3). Масштаб оцінки проекту. МП може оцінюватись на загальнодержавному, галузевому, регіональному рівні або з точки зору конкретного сільгоспвиробника, господарства, інвестора або кредитора. Відповідно методи розрахунку показників будуть відрізнятись.

4). Наявна інформаційна база, доступність і ступінь деталізації необхідних даних для розрахунків, існування певних умов та обмежень.

5). Особливості розрахунку екологічних й економічних показників у водогосподарсько-меліоративній галузі.

У другому розділі “Оцінка сучасного стану та визначення шляхів удосконалення еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів в Україні” здійснений аналіз сучасного стану інвестування меліоративних заходів, оцінка існуючого механізму розробки та еколого-економічного оцінювання проектів водогосподарсько-меліоративних об'єктів в Україні, а також визначені принципи, передумови та шляхи його удосконалення.

Сучасний стан аграрного виробництва на меліорованих землях характеризується рядом кризових явищ та проблем: техніко-технологічних, екологічних та економічних. Їхнє вирішення потребує, насамперед, нагальної реконструкції і модернізації діючих МС або будівництва нових, більш технологічно й екологічно досконалих та економічно вигідних.

Проте аналіз стану інвестування у меліорацію земель показав, що з 1991 року різко зменшились державні капітальні вкладення у водне господарство взагалі, а в меліоративне будівництво особливо.

Однією з основних причин такого становища є, крім обмеженості фінансових ресурсів, відсутність сучасної ефективної методологічної і методичної бази еколого-економічного оцінювання доцільності інвестування в МП, що зумовлює відсутність зацікавлення як з боку держави, так і з боку приватних інвесторів.

На підставі проведеного аналізу вітчизняних теоретичних і методичних підходів до еколого-економічного оцінювання МП та практичних методів й засобів їх техніко-економічного обгрунтування автором узагальнено їх основні проблеми та недоліки, а також запропоновано можливі шляхи їх усунення.

На підставі вивчення та узагальнення значної кількості літературних джерел і наукових праць з питань економіки природокористування, екології, проектування й економічного обґрунтування інвестицій та враховуючи особливості вітчизняного ринкового середовища, а також специфіку обраної галузі, автором було сформульовано ряд принципових положень, яких слід дотримуватись при розробці й оцінці еколого-економічної доцільності інвестицій в МП:

- актуальність та значимість - відповідність проекту загальнодержавним, регіональним або галузевим цілям та інтересам;

- вибір оптимальних проектних рішень на багатоваріантній основі;

- ефективний розподіл життєвого циклу МП, з точки зору його еколого-економічної оцінки, на відповідні фази та етапи;

- застосування різних методологічних і методичних підходів для визначення еколого-економічної ефективності ПР на різних етапах їх оцінювання;

- відповідність методології проведення екологічних й економічних розрахунків сучасним умовам господарювання;

- орієнтація на економічну вигідність проекту та максимізацію ефекту від його реалізації за прийнятних екологічних умов;

- відповідність критеріїв еколого-економічної ефективності МП поставленим цілям та інтересам учасників проекту;

- урахування основних факторів ризику, що впливають на еколого-економічну ефективність конкретного інвестиційного проекту;

- вивчення проекту в динаміці на протязі його життєвого циклу та обов'язкове врахування тимчасової цінності грошей при інвестиційному аналізі;

- розгляд проекту відокремлено від іншої виробничої діяльності господарства та облік тільки безпосередніх результатів і затрат конкретного МП;

- облік екологічних та економічних інтересів окремих учасників інвестиційного процессу;

- урахування вартості природних (земельних, водних) ресурсів в економічних розрахунках.

Таким чином, існуючі на практиці підходи до еколого-економічного оцінювання МП мають ряд суттєвих недоліків, що потребує удосконалення теоретико-методичних засад вибору оптимального варіанту ПР на багатоваріантній основі з використанням обгрунтуваних критеріїв еколого-економічної оцінки їх альтернативних варіантів та урахуванням впливу природних факторів зовнішнього середовища на формування основних еколого-економічних показників.

У третьому розділі “Методологічні та прикладні аспекти вдосконалення еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів з урахуванням особливостей галузі” запропоновані методологічні підходи до оцінки погодно-кліматичного ризику як визначального фактору оцінювання варіантів МП, побудована загальна модель їх еколого-економічного оцінювання за основними фазами та етапами його розробки, обґрунтовані критерії еколого-економічної оцінки ПР на різних етапах її здійснення, удосконалені методичні підходи до інвестиційної оцінки таких проектів з урахуванням галузевих особливостей, а також здійснена перевірка наукових розробок на реальних об'єктах у різних кліматичних зонах.

Сучасний рівень розвитку ринкових відносин та галузеві особливості зумовлюють здійснення аграрного виробництва на меліорованих землях в умовах значного ризику та невизначеності, що обов'язково необхідно враховувати при порівнянні альтернативних варіантів ПР.

На підставі узагальнення вивчених з цього питання наукових праць і літературних джерел та з огляду на особливості досліджуваної галузі, нами запропоновано класифікацію можливих ризиків аграрного виробництва на меліорованих землях за сферою їх виявлення, яка включає дві загальні групи: зовнішній (погодно-кліматичний, екологічний, політико-економічний, фінансовий, ринковий, законодавчий) та внутрішній ризики (екологічний, виробничий, фінансовий, організаційний, маркетинговий, правовий). Аналіз показав, що визначальним і систематично діючим ризиком, що впливає на загальний економічний ефект аграрного виробництва на меліорованих землях є погодно-кліматичний, який слід розглядати як абсолютне чи відносне відхилення фактичного ефекту за варіантом проектного рішення від потенційно можливого його значення в результаті невідповідності реальних метеорологічних умов оптимальним.

У такому контексті погодно-кліматичний ризик одночасно можна розглядати як екологічні збитки від недоотримання потенційно можливого доходу в результаті дії несприятливих природних факторів.

Виходячи з трактування погодно-кліматичного ризику, його абсолютне (R) та відносне (f) значення визначаються через відхилення фактичного від потенційно можливого на досліджуваному об'єкті економічного ефекту:

; ; (1)

; , (2)

де - фактичний економічний ефект за i -м варіантом ПР у j - й за метеорологічними умовами групі років, грн./га;

- потенційно можливий економічний ефект на конкретному об'єкті, грн./га;

, - імовірність або дольова частка виявлення відповідної за метеорологічними умовами групи років у проектному терміні функціонування проекту.

З метою дотримання сучасних вимог до обґрунтування оптимального ПР на багатоваріантній основі автором удосконалено наявні підходи та запропонована загальна модель еколого-економічного оцінювання МП, яка, на відміну від існуючої, базується на принципі поетапного порівняння альтернативних варіантів ПР. При цьому доцільно проводити оцінку на двох стадіях за такою схемою:

1). Попередня еколого-економічна оцінка альтернативних варіантів ПР.

2). Остаточна інвестиційна оцінка варіантів ПР та вибір найкращого з них.

Головним завданням попередньої еколого-економічної оцінки є приведення альтернативних варіантів ПР до співставного вигляду за обраними економічними та екологічними критеріями з метою порівняння та вибору одного чи декількох раціональних з них для подальшої інвестиційної оцінки. На основі узагальнення досліджень провідних науковців щодо вибору економічного критерію оптимальності нами пропонується на даному етапі використовувати традиційний показник приведених витрат (ПВ), що модифікований () з урахуванням впливу факторів НПС на формування основних техніко-економічних показників та абсолютного рівня погодно-кліматичного ризику. Для врахування екологічного фактору нами за основу був обраний векторний підхід, на базі якого визначені коефіцієнти екологічної надійності ПР.

Отже, коефіцієнт екологічної надійності має вигляд:

, (3)

де , якщо , або , якщо ;

- складовий елемент визначеної або прийнятої сукупності характеристик, які відображають екологічну надійність МП;

- нормативне, критичне або допустиме значення z-го елементу.

Така схема оцінювання екологічної надійності МП практично є універсальною, оскільки в якості складових елементів надійності може виступати будь-який комплекс факторів, як кількісних, так і якісних, що характеризують еколого-меліоративний стан території в часі.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, загальна модель попередньої еколого-економічної оцінки альтернативних варіантів МП має вигляд:



, (4)

за умови дотримання обмеження, що коефіцієнт екологічної надійності () за і-м варіантом ПР знаходиться в інтервалі значень

, (5)

де , , , - відповідно поточні сільськогосподарські й експлуатаційні витрати, валова продукція та капітальні вкладення за і-м варіантом МП у j-й типовій групі розрахункових років, грн/га;

- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

Остаточну оцінку обраних на попередньому етапі варіантів ПР слід здійснювати на другому етапі з використанням комплексу показників сучасного інвестиційного аналізу - індексу доходності інвестицій (ІДІ), чистого дисконтованого доходу (ЧДД), внутрішньої норми доходності (ВНД) та дисконтованого терміну окупності інвестицій (ДТО). На підставі порівняльного аналізу переваг і недоліків таких показників пропонується наступна модель вибору оптимального для реалізації МП:

, (6)

за умови, що

(7)



де - норма дисконту за і-м варіантом меліоративного проекту;

- прийнятний для інвестора термін окупності вкладених засобів.

Одним з надзвичайно складних та важливих питань при інвестиційному аналізі довгострокових проектів є обгрунтування ставки дисконту. В практичних розрахунках у більшості випадків приймається постійна для всього періоду оцінки ставка дисконту, якщо відсутня обгрунтована інформація щодо прогнозування її змін у майбутньому. Проте, для більш адекватного результату розрахунку доцільно використовувати динамічну ставку дисконту, якщо є можливість спрогнозувати її зміну на протязі терміну функціонування проекту.

На підставі аналізу різних підходів до вибору базової ставки дисконту нами були розглянуті: для загальноекономічної ефективності - темп приросту ВВП та облікова ставка НБУ; для комерційної ефективності, в залежності від джерел фінансування - ставки по депозитах та кредитах комерційних банків.

Виконаний нами аналіз наявних статистичних даних (1995-2004 рр.) щодо характеру зміни досліджуваних ставок та рівня інфляції виявив, що, незважаючи на досить короткий термін оцінки щодо проектного терміну функціонування меліоративних об'єктів, дані показники мають виражену тенденцію до стабілізації в часі. Це дозволяє здійснити їх прогноз на весь термін функціонування МП за отриманими нами на основі загальноприйнятих математичних методів емпіричними залежностями зміни досліджуваних факторів ( або ) в часі ( - номер періоду прогнозу, роки).

В розрахунку показників економічної ефективності інвестицій за варіантами МП залежать, насамперед, від джерел фінансування. При цьому через особливості перехідного періоду необхідне суміщення грошового та ресурсного підходів до розрахунку таких показників.

В дисертації автором удосконалено методику визначення показників економічної та комерційної ефективності інвестицій в МП у відповідності із загальною концепцією даної роботи, яка базується на врахуванні мінливості погодно-кліматичних умов, тобто прогнозований чистий доход та прибуток від реалізації є середньозваженими значеннями за групами типових років у межах проектного терміну функціонування об'єкта. Крім того, при визначенні комерційної ефективності враховуються особливості оподаткування в галузі.

Запропоновані підходи до еколого-економічного оцінювання МП були перевірені на реальних об'єктах у різних природно-кліматичних зонах України: для проектів реконструкції систем у зонах Лісостепу (площа 360 га, Київська обл.) та Полісся (площа 347,7 га, Волинська обл.), а також проекту зрошувальної системи в зоні Степу (площа 126,4 га, Одеська обл.).

При цьому основні економічні та екологічні показники варіантів ПР з урахуванням впливу метеорологічних умов у різні за тепло- і вологозабезпеченістю групи років у межах терміну функціонування проекту визначались за відповідними прогнозно-імітаційними розрахунками на ЕОМ.

Результати розрахунків показали, що при використанні запропонованого автором підходу, на відміну від традиційного, на перші місця виходять більш економічно вигідні варіанти МП з оптимальним співвідношенням витрат на його реалізацію та втрат від недоотримання продукції через несприятливі природні фактори.

За всіма критеріями більш ефективним способом водорегулювання в зонах Полісся та Лісостепу є попереджувальне шлюзування. Саме цей варіант реконструкції є оптимальним для реалізації в сучасних умовах. В свою чергу, в зоні Степу більш ефективним способом на аналізованому об'єкті при вирощуванні овочів є краплинне зрошення.

Таким чином, здійснені за удосконаленою методикою розрахунки підтверджують загальноекономічну та досить високу комерційну ефективність проведення реконструкції осушувальних і будівництво зрошувальних МС, що свідчить про доцільність вкладення в МП у сучасних умовах як державних, так і приватних інвестицій.

За реальними даними аналізованих об'єктів був здійснений багатомірний статистичний аналіз зв'язку між основними показниками складових , що підтвердив необхідність і доцільність урахування погодно-кліматичного ризику як одного з визначальних факторів при економічній оцінці МП.



ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано вирішення актуальної науково-практичної задач і розвитку та удосконалення теоретичних і прикладних засад еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів на основі сучасної теорії економіки природокористування, а також інструментів проектного менеджменту й інвестиційного аналізу з урахуванням специфічних особливостей галузі.

Реалізація нового підходу потребує розвитку теоретичних основ й удосконалення методів вибору екологічно та економічно оптимальних проектних рішень і розрахунку загальної та комерційної ефективності інвестицій в проекти будівництва й реконструкції меліоративних систем.

Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації з їх використання полягають у такому:

1. В дисертаційній роботі автором визначено, що сучасний стан аграрного виробництва на меліорованих землях характеризується рядом кризових явищ та проблем, вирішення яких потребує, насамперед, реконструкції і модернізації діючих меліоративних систем або будівництва нових, більш екологічно досконалих та економічно вигідних. Проте на даний час практично припинене фінансування водогосподарсько-меліоративних проектів як через нестачу фінансових ресурсів, так і через відсутність сучасної ефективної методологічної й методичної бази еколого-економічного оцінювання доцільності інвестування в дану галузь.

2. В дисертації розширено та конкретизовано термін меліоративний проект, який можна трактувати з різних позицій, зокрема в контексті економіки природокористування як складну еколого-економічну систему.

3. На базі існуючих підходів автором досліджень розроблено класифікацію можливих видів ризиків аграрного виробництва на меліорованих землях, на підставі якої встановлено, що об'єктивним, визначальним і систематично діючим видом ризику в галузі є погодно-кліматичний. Визначено економічний зміст та обґрунтовано методичні підходи його кількісної оцінки.

4. На відміну від традиційних, автором запропоновано удосконалені методологічні підходи до оцінки впливу мінливості погодно-кліматичних умов функціонування об'єкту в межах проектного терміну та пов'язаного з ними ризику на вибір оптимального варіанту проектного рішення.

При цьому визначений механізм урахування впливу природних факторів на формування основних техніко-економічних показників (поточні витрати, валова продукція, чистий доход, погодно-кліматичний ризик) шляхом розрахунку їх середньостатистичних значень за даними довготермінового прогнозу в різні за метеорологічними особливостями групи років та їх дольової частки в межах проектного терміну функціонування об'єкта.

5. На основі виділених нами принципів до оцінки меліоративних проектів і виходячи із технології поетапної їх розробки, запропонована загальна модель їх еколого-економічного оцінювання на багатоваріантній основі.

При цьому обґрунтовано доцільність проведення оцінки в дві стадії: попередня еколого-економічна та остаточна інвестиційна оцінка варіантів проектних рішень за відповідними критеріями.

6. В дисертаційній роботі удосконалено загальну модель попередньої еколого-економічної оцінки, яка, на відміну від фактично існуючої, включає економічний критерій (мінімум показника приведених витрат з урахуванням абсолютної міри погодно-кліматичного ризику) та екологічне обмеження (коефіцієнт екологічної надійності).

Даний підхід, на відміну від традиційного, дозволить обирати такий варіант проектного рішення, де витрати і втрати від негативного впливу природних факторів збалансовані в прийнятній пропорції, та віддає перевагу більш технічно та екологічно досконалій технології водорегулювання.

7. Автором досліджень удосконалено модель остаточної інвестиційної оцінки варіантів проектних рішень та вибору найкращого з них, у якій в якості основного критерію вибору використовується максимум індексу доходності інвестицій, а обмежень - позитивне значення чистого дисконтованого доходу, перевищення внутрішньої норми доходності над ставкою дисконту та прийнятний дисконтований термін окупності інвестицій.

Отримали подальшого розвитку методичні засади визначення таких показників в залежності від джерел фінансування на основі суміщення ресурсного і грошового підходів до розрахунку ефективності інвестицій.

8. В дисертації обґрунтовано, що для адекватної інвестиційної оцінки меліоративних проектів слід застосовувати динамічну величину ставки дисконту. Для цього запропоновані емпіричні моделі її визначення в межах проектного терміну функціонування меліоративного об'єкта.

9. Апробація запропонованих підходів на реальних об'єктах у різних кліматичних зонах України при реконструкції осушувальних та будівництві зрошувальних систем виявила достатню їх ефективність щодо еколого-економічної обгрунтованості проектних рішень та доцільність інвестування як бюджетних, так і приватних коштів у такі заходи в сучасних умовах.

При цьому автором удосконалена методика, яка на відміну від наявної, дозволяє прийняти до реалізації більш технологічно досконалий, екологічно надійний та економічно вигідний варіант меліоративного проекту.

10. Проведений на основі еколого-економічних розрахунків на реальних об'єктах у зонах Лісостепу (Київська область), Полісся (Волинська область) та Степу (Одеська область) статистичний аналіз показав досить високу залежність основних економічних показників меліоративних систем від погодно-кліматичного ризику, що підтверджує необхідність його урахування при еколого-економічному обгрунтуванні меліоративних проектів.

11. Запропоновані основні підходи до еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів в умовах трансформації економічних відносин в Україні знайшли своє відображення у розроблених рекомендаціях, переданих у виробництво для розрахунків економічного розділу в проектних матеріалах і обгрунтування інвестицій при необхідності отримання кредитів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кожушко Л.Ф., Рокочинська Н.А. Обґрунтування необхідності та шляхи удосконалення методики оцінки економічної ефективності меліоративних проектів // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: РДТУ. - 2001.- Вип. 4 (11).- С.49-56. Особистий внесок здобувача - визначено основні недоліки та запропоновано можливі шляхи удосконалення існуючої системи економіного обґрунтування меліоративних проектів.

2. Кожушко Л.Ф., Рокочинська Н.А. Особливості розрахунку показників загальної (абсолютної) економічної ефективності меліоративних проектів // Вісник Рівненського державного технічного університету. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: РДТУ.- 2002.- Вип. 1 (14).- С.30-36. Особистий внесок здобувача - аналіз та удосконалення існуючої системи показників рентабельності меліоративних проектів.

3. Кожушко Л.Ф., Рокочинська Н.А. Особливості вибору та застосування критеріїв порівняльної оцінки проектних меліоративних рішень в сучасних умовах господарювання // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2002.- Вип. 4 (17).- С.42-47. Особистий внесок здобувача - аналіз переваг і недоліків вітчизняних і зарубіжних підходів до порівняння альтернативних проектів.

4. Кожушко Л.Ф., Рокочинська Н.А. Особливості обґрунтування ставки дисконту при оцінці економічної ефективності меліоративних проектів // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2002.- Вип. 5 (18).- С.58-65. Особистий внесок здобувача - розроблені методичні підходи до визначення ставки дисконту при оцінці інвестицій в меліоративні проекти.

5. Рокочинська Н.А., Дупляк В.Д., Ковальов С.В., Рокочинський А.М. Реалізація проектів будівництва й реконструкції водогосподарських об'єктів на тендерній основі // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2003.- Вип. 6(19).- С.88-97. Особистий внесок здобувача - аналіз умов та етапів проведення тендерів водогосподарських проектів.

6. Рокочинська Н.А. Аналіз альтернативних варіантів меліоративних проектів з урахуванням погодно-кліматичного ризику // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2003.- Вип. 4(23).- С.92-98.

7. Рокочинська Н.А. Особливості інвестиційної оцінки меліоративних проектів // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2004.- Вип. 1(25).- С.71-78.

8. Кожушко Л.Ф., Рокочинська Н.А. Порівняння альтернативних варіантів інвестування меліоративних проектів з урахуванням погодно-кліматичного ризику // Актуальні проблеми економіки. - 2004.- №4 (34).- С.52-57. Особистий внесок здобувача - обґрунтовано методологічні підходи до кількісної оцінки погодно-кліматичного ризику.

9. Рокочинська Н.А. Економічне обґрунтування меліоративних проектів в сучасних умовах господарювання в Україні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: УДУВГП.- 2004.- Вип. 2(26).- С.160-167.

10. Рокочинська Н.А. Урахування екологічних факторів при економічному оцінюванні альтернативних варіантів меліоративного проекту // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: НУВГП.- 2004.- Вип. 3 (27).- С. 121-128.

11. Рокочинська Н.А. Ризики аграрного виробництва на меліорованих землях // Вісник аграрної науки.- 2004.- №10.- С.74-76.

12. Рокочинська Н.А. Застосування динамічної ставки дисконту при еколого-економічній оцінці інвестицій в меліоративні проекти // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка.- Рівне: НУВГП.- 2005.- Вип. 2 (30).- С. 146-153.

Размещено на Allbest.ru

...