Державне регулювання доходів населення в Україні
Визначення сутності доходів населення, їх класифікація. Дослідження механізму державного регулювання та впливу економічної політики держави. Розробка багатофакторного прогнозу. Оцінка рівня податкового навантаження та тінізації господарської діяльності.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2014 |
| Размер файла | 54,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
ФЕДІРКО НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА
Київ - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ
|
Науковий керівник: |
кандидат економічних наук, доцент Тітьонко Олександр Миколайович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри макроекономіки та державного управління |
|
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор Базилюк Антоніна Василівна, Національний транспортний університет, завідувач кафедри фінансів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Баранова Ніна Павлівна, Центр перспективних соціальних досліджень, заступник директора з наукової роботи |
|
|
Провідна установа: |
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ макроекономічного прогнозування, м. Київ |
Захист відбудеться “14” вересня 2006 р. о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 201.
Автореферат розісланий “7” серпня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор А.Е. Фукс
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Успішність розбудови соціально-орієнтованої ринкової системи безпосередньо залежить від забезпечення узгодженості рівня економічного зростання з рівнем та диференціацією доходів населення. Здійснені за період незалежності України економічні реформи не дозволили повною мірою вирішити це завдання і викликали загострення соціальних проблем. На сьогоднішній день питома вага заробітної плати у ВВП становить менше 45%, а у структурі собівартості продукції близько - 10%, що значно відстає від стандартів розвинених країн світу, де такі показники сягають 60%. Це призводить до вкрай низької вартості робочої сили та зниження ефективності праці. Водночас в сучасному українському суспільстві глибоко укорінились різка майнова диференціація та загрозливі масштаби бідності: доходи 10% найбільш забезпеченого населення перевищують доходи 10% найменш забезпечених більш ніж в 10 разів, при цьому більше половини громадян отримує дохід на одного члена сім'ї менший від прожиткового рівня. Наявні диспропорції обумовлюють необхідність кардинального перегляду концептуальних засад політики доходів та їх узгодження з макроекономічною політикою держави.
Достатній рівень винагороди за працю виступає головним мотивом людини до високопродуктивної діяльності, водночас його скорочення підриває економічну базу реформ, стимулює розвиток соціального утримання та поширення тіньових видів діяльності. Низький рівень первинних доходів поряд із кризовою демографічною ситуацією обумовлює неспроможність держави забезпечувати ефективний соціальний захист громадян і, як наслідок, - масове падіння рівня життя. Хитка інфляційна ситуація, обмеженість платоспроможного попиту та брак внутрішніх інвестиційних ресурсів стримує розвиток вітчизняного виробництва, підвищення зайнятості, поглиблює соціальні диспропорції та загрожує національній безпеці.
Сучасний етап трансформацій накладає значні обмеження на застосування традиційних для розвинених ринкових систем важелів політики доходів. Виникає необхідність розробки науково обґрунтованого комплексного підходу до вдосконалення механізму державного регулювання, спрямованого не лише на розподіл доходів, але і на сферу їх формування, який забезпечував би на основі ефективної реалізації людського потенціалу соціальну переорієнтацію економіки.
Дослідження методологічних засад процесів формування та розподілу доходів, а також регулюючого впливу на них держави завжди перебувають в центрі уваги науковців. Серед зарубіжних економістів необхідно відмітити праці Т. Веблена, Дж. Кейнса, К. Маркса, А. Маршалла, К. Менгера, А. Мюллер-Армака, В. Парето, У. Петі, Д. Рікардо, Д. Робінсона, А. Сміта, Е. Хансена, Дж. Хікса та ін.
Проблеми трансформації економічної системи на ринкові засади та їх вплив на рівень життя населення досліджували російські науковці, зокрема В. Жеребин, Н. Кремлев, В. Мехряков, А. Никифорова, Л. Ржаніцина, А. Суринов та ін.
Сучасні тенденції формування доходів населення та вплив на них макроекономічної політики відображені в дослідженнях вітчизняних вчених, серед яких вирізняються А. Базилюк, Н. Баранова, В. Бесєдін, Д. Богиня, І. Бондар, А. Гальчинський, В. Геєць, І. Гнибіденко, Ю. Зайцев, Б. Кваснюк, А. Колот, Е. Лібанова, В.Мандибура, Б. Надточій, В. Новіков, О. Новікова, Н. Павловська, Б. Панасюк, А. Савченко, С. Тютюнникова та ін.
Водночас ряд питань проблеми підвищення добробуту громадян в умовах економічних перетворень недостатньо висвітлені у наукових працях. Зокрема, фрагментарно досліджені процеси утворення, розподілу та перерозподілу доходів населення. Удосконалення потребують методики оцінки впливу державної економічної політики на реальні доходи населення та умови їх формування. Більш глибокої розробки вимагає проблема створення ефективного механізму державного регулювання доходів громадян, який забезпечував би зростання їх реальної величини на довготривалу перспективу на основі розбудови сучасної системи регулюючих засобів та забезпечення системності їх використання.
Пріоритетну значимість для економіки України має розробка заходів щодо стимулювання державою випереджаючого зростання первинних доходів, які безпосередньо залежать від ефективності трудової діяльності громадян, в порівнянні із вторинними, які є лише засобом підтримки можливостей задоволення мінімальних споживчих потреб населення.
Висока науково-практична значимість та актуальність системного дослідження регулюючого впливу держави на формування, розподіл та перерозподіл доходів між різними верствами суспільства з метою стабільного підвищення рівня життя обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, які проводились під час виконання планових науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в рамках міжкафедральної теми факультету економіки та управління “Прогнозування та регулювання соціально-економічного розвитку країни” (номер державної реєстрації 0101V007346). В межах цієї теми підготовлено окремий підрозділ “Прогнозування та державне регулювання доходів населення”, в якому досліджено роль держави в процесах формування, розподілу та перерозподілу доходів населення, обґрунтовано визначальні макроекономічні чинники впливу на них, а також розроблено та апробовано методику прогнозування показників доходів населення.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна оцінка сучасного механізму державного регулювання доходів населення та розробка системи заходів щодо підвищення його ефективності в Україні.
Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:
- визначити сучасний зміст державного регулювання доходів населення та механізму його реалізації в умовах ринкових відносин;
- з'ясувати сутність та класифікацію доходів населення;
- систематизувати інструментарій державного регулювання доходів населення та здійснити аналіз особливостей його використання в різних країнах світу;
- дослідити практику розробки та застосування механізму державного регулювання доходів населення в Україні, а також визначити основні етапи його впровадження;
- проаналізувати процеси формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні та виявити визначальні фактори впливу на них;
- обґрунтувати вплив регуляторних заходів на формування соціальної структури населення в Україні;
- розробити комплекс заходів щодо підвищення ефективності механізму державного регулювання первинних та вторинних доходів населення в Україні;
- здійснити прогнозні розрахунки показників доходів населення України на довгострокову перспективу та оцінити вплив запропонованих заходів на процеси їх формування, розподілу та перерозподілу.
Об'єктом дослідження є процеси формування, розподілу та перерозподілу доходів населення.
Предметом дослідження є механізм державного регулювання доходів населення.
Методи дослідження. Конкретні наукові результати дисертації були отримані на основі системного підходу до аналізу соціально-економічних явищ і процесів у національній економіці з використанням таких методів: історико-логічний - при дослідженні закономірностей розвитку наукової думки щодо ролі держави в регулюванні доходів населення; діалектичний та системно-структурний - при дослідженні процесів становлення механізму державного регулювання доходів населення в Україні; наукової абстракції - при обґрунтуванні категоріального апарату політики доходів; групувань і класифікацій - при систематизації видів доходів населення та інструментарію їх державного регулювання; статистичного та якісного аналізів - для обґрунтування соціально-економічних наслідків ринкових перетворень в Україні; факторного аналізу - при виявленні впливових макроекономічних факторів на формування доходів населення; економіко-математичного моделювання - при розробці моделі прогнозування доходів населення.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчо-нормативні акти України, які забезпечують правові основи державної політики доходів, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Міжнародного центру перспективних досліджень, компанії Міжнародного співробітництва в плануванні і розвитку (ПАДКО), Агентства США з міжнародного розвитку (АМР), Організації економічного співробітництва і розвитку (OECР), монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових методичних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання процесів формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Основні результати, що отримані в результаті дослідження, становлять наукову новизну і виносяться на захист полягають у наступному:
Вперше:
· розроблено багатофакторну модель прогнозування доходів населення, яка є системою економетричних рівнянь, об'єднаних у взаємопов'язані блоки показників зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання і включає поряд із традиційно використовуваними специфічні концептуально задані фактори та корегуючі показники, застосування яких дозволяє більш адекватно враховувати екзогенну динаміку соціально-економічного розвитку;
· здійснено прогнозні розрахунки показників доходів населення на основі сценарного моделювання, за допомогою якого оцінено ефект від зниження ставки внесків на соціальне страхування та тінізації економіки;
· обґрунтовано механізми стимулюючого впливу держави на формування доходів населення шляхом запровадження понижуючого коефіцієнту щодо ставки податку на прибуток в разі випереджаючого приросту частки оплати праці у структурі собівартості продукції в порівнянні з прибутком підприємства за рахунок підвищення продуктивності праці, а також через надання пільги у сплаті податку на додану вартість за умови щорічного зростання середньої заробітної плати.
Отримали подальший розвиток:
· тлумачення державного регулювання доходів населення як впливу держави на всі стадії руху доходів, що реалізується через систему економічних, правових та адміністративних форм і важелів, які дозволяють здійснювати управління процесами формування доходів населення, забезпечувати їх передбачуване зростання та відтворення робочої сили, а також перерозподіляти доходи з метою зменшення їх диференціації та підвищення рівня життя громадян;
· періодизація етапів державного регулювання доходів населення в Україні на основі факторного аналізу впливових макроекономічних чинників, що дозволило виділити такі періоди: закладання регулятивної бази (1991-1993 рр.), ринкової трансформації (1994-1999 рр.) та інтеграційно-адаптаційний (початок - 2000 р.);
Удосконалено:
· класифікацію інструментарію механізму державного регулювання доходів населення шляхом застосування двовимірного критерію поділу: за характером впливу (прямі та непрямі) та за об'єктом (доходи та умови їх формування), із врахуванням світового досвіду регулювання з точки зору досягнення позитивного ефекту;
· концепцію функціонування системи соціального страхування України на основі визначення параметрів її фінансової стійкості та обґрунтування умов збільшення обсягів соціальних фондів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати, обґрунтовані теоретичні положення та висновки дозволяють поглибити розуміння проблем формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Практичне значення розроблених рекомендацій та здійснених прогнозних розрахунків полягає в тому, що їх використання при розробці механізму державного регулювання доходів населення дозволить покращити його результативність.
Наукові розробки, які стосуються заходів щодо підвищення рівня доходів населення, аналізу фінансової збалансованості системи соціального страхування в Україні, а також обґрунтування наслідків від зниження ставки соціальних нарахувань використані в діяльності Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №8/10/136-06 від 17.03.2006 р.). Пропозиції щодо податкового стимулювання зростання доходів населення, модель оцінки впливу факторів їх на формування та розподіл, а також прогнозні розрахунки використані при розробці стратегічних програмних документів Міністерством економіки України (довідка №47-23/77 від 23.03.2006 р.). Положення дисертації щодо аналізу моделей та механізмів регулювання доходів населення в країнах Європейського Союзу, трансформації стратегічних пріоритетів політики доходів на етапі реалізації євроінтеграційної стратегії України, а також напрямів удосконалення механізму державного регулювання доходів населення використовувались Фундацією сприяння європейській інтеграції при проведенні тренінгів та науково-практичних семінарів (довідка №3-5 від 15.03.2006 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при вдосконаленні робочої програми, навчально-методичних матеріалів та при викладанні дисциплін “Державне регулювання економіки” та “Соціальна інфраструктура і політика” у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка №01/15 від 16.03.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме підвищенню рівня добробуту населення та зменшенню соціальної диференціації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 8 конференціях, зокрема на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (25-27 листопада 2002 р., м. Черкаси); на ІV Міжнародній науковій конференції “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (17-19 травня 2003 р., м. Донецьк); Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (29 травня 2003 р. м. Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (27-28 листопада 2003 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (21-30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ); І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (24-25 лютого 2005 р., м. Тернопіль); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (19-20 травня 2005 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковані автором в 14-ти одноосібних наукових працях загальним обсягом 4,2 др. арк., у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях та 8 - в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 182 сторінки комп'ютерного тексту, у дисертації розміщено 10 таблиць на 7 сторінках, 28 рисунків на 17 сторінках, 8 додатків на 31 сторінках, список використаних джерел становить 243 найменування на 24 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано предмет, об'єкт, мету та завдання дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У розділі 1 “Теоретичні засади державного регулювання доходів населення” розглянуто основні наукові підходи до сутності доходів населення та ролі держави в процесі їх формування і розподілу, досліджено сучасний інструментарій політики доходів, а також ефективні моделі і критерії його застосування в різних країнах світу для покращення суспільного добробуту.
Проведене дослідження наукових концепцій державного регулювання макроекономічних процесів (класичної, марксистської, монетаристської, кейнсіанської, інституціональної) дозволило зробити висновок, що всі вони за своєю сутністю являють собою різні методологічні варіанти вирішення проблеми щодо визначення цілей, засобів та ступеню втручання держави в процеси формування та розподілу доходів в суспільстві і обумовлюються відповідним рівнем розвитку і організації економічної системи, а також специфічними умовами та історичними традиціями певної країни. В результаті наукового пошуку оптимальних моделей поєднання економічного зростання та покращення суспільного добробуту на сьогодні сформувалась концепція соціально орієнтованої економіки, що ґрунтується на раціональному синтезі ринкової конкуренції, яка стимулює продуктивну діяльність громадян, з механізмами соціальної компенсації, які дозволяють підтримувати належний рівень життя тих, хто потребує захисту. При цьому, ключовим фактором економічного розвитку визнається людський капітал, а потреби та інтереси індивіда висуваються в центр політики держави.
Досліджуючи сутність механізму державного регулювання доходів населення, звертається увага на необхідність комплексного врахування при його розробці об'єктів впливу (доходи населення, сфери їх утворення, первинного розподілу, перерозподілу та використання), цілей (забезпечення високого рівня життя громадян, зменшення соціальної диференціації) та функцій (управління процесами формування доходів населення, забезпечення планомірного зростання доходів та цілісного відтворення робочої сили, перерозподіл доходів, соціальний захист), які, виходячи зі специфічних умов розвитку країни, реалізуються через систему форм і важелів впливу держави (економічні, правові та адміністративні).
На основі аналізу економічної думки щодо сутності доходів населення констатується факт, що на сьогодні домінує їх розширена концепція, основу якої було закладено Дж. Хіксом та П. Ліппе. Базуючись на її положеннях обґрунтовується, що доходи населення необхідно розуміти як сукупність мобільних грошових та негрошових надходжень, що отримуються в результаті використання трудового та підприємницького потенціалу, володіння власністю чи соціальних трансфертів держави, а також імобільних цільових суспільних благ, що надаються державними установами чи некомерційними організаціями, при чому витрачання цих форм доходів не має зменшувати реальну вартість особистого майна і повинно забезпечувати розвиток трудового потенціалу.
Доводиться, що з метою підвищення ефективності державної політики доходів необхідним є її спрямування не лише на доходи населення, але й на умови їх формування, зокрема на сферу функціонування малого та середнього бізнесу, стан ринку праці, рівень споживчих цін, рівень монополізації економіки, продуктивність праці та інших факторів виробництва. В контексті розширеного трактування об'єкту регулювання доходів населення удосконалено класифікацію інструментів політики доходів шляхом виділення засобів прямого та опосередкованого впливу як на доходи населення, так і на чинники, що їх визначають. Це дозволило обґрунтувати пріоритетність для України посилення державного впливу на процеси утворення первинних доходів порівняно з їх вторинним розподілом.
На основі узагальнення світового досвіду визначено ефективні моделі застосування окремих інструментів державного регулювання доходів населення. Зокрема, в сфері встановлення мінімальної заробітної плати доцільним є: розподіл функцій між центральними та регіональними органами управління із врахуванням інтересів усіх сторін соціального партнерства; її диференціювання за регіонами, галузями, групами професій та кваліфікацією; узгодження її рівня із вартістю життя, середньою заробітною платою, продуктивністю праці, інфляцією та безробіттям, що створює автоматичні стабілізуючі механізми. У сфері індексації доходів необхідним є: поєднання законодавчих механізмів в бюджетній сфері з регулюванням на мікрорівні шляхом закріплення умов індексації заробітної плати найманих працівників у колективних договорах; встановлення порогу індексації; застосування пропорційної або фіксованої індексації з метою зменшення диференціації реальних доходів населення. В сфері оподаткування доходів населення широко практикується застосовування пропорційно-прогресивної форми з високими податковими ставками та розгалуженою системою пільг, що забезпечує більш повне врахування принципу соціальної справедливості. В сфері соціального захисту набувають поширення страхові принципи, при цьому інтенсивно зростає роль недержавних форм пенсійного забезпечення.
Раціоналізація механізму державного регулювання доходів населення потребує не лише вдосконалення сучасного інструментарію, але й розширення його традиційної моделі шляхом включення до об'єкту умов формування первинних доходів.
У розділі 2 “Державне регулювання доходів населення в Україні: практика та соціально-економічні наслідки” досліджено механізм державного регулювання доходів населення в Україні, процеси їх утворення, розподілу та перерозподілу, а також наслідки впливу політики доходів на соціальну диференціацію суспільства.
Обґрунтовується, що формування сучасної вітчизняної системи державного регулювання доходів населення відбувалось в три етапи:
- етап закладання регулятивної бази (1991-1993 рр.) характеризується прийняттям базових законів щодо регулювання соціальних процесів, а також суттєвими прорахунками держави, які викликали різке скорочення виробництва, гіперінфляцію та масове падіння рівня життя громадян;
- етап ринкової трансформації (1994-1999 рр.), протягом якого державою було усвідомлено передчасність нівелювання її впливу на сферу оплати праці та низьку ефективність системи соціального захисту населення; відбувалась значна трансформація регулюючих механізмів та їх адаптація до нових економічних умов, що часто супроводжувалось виникненням додаткових проблем;
- інтеграційно-адаптаційний етап (початок - 2000 р.) пов'язаний з формуванням євроінтеграційної стратегії соціально-економічного розвитку, з позицій якої здійснюється подальше реформування оплати праці, змінено систему оподаткування доходів громадян, запроваджено загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нові принципи надання соціальних допомог, а також розроблено законодавчі основи подолання бідності та формування середнього класу.
На підставі проведеного факторного аналізу кінцевого наявного доходу домашніх господарств зроблено висновок, що процеси його формування, розподілу та перерозподілу в Україні протягом усіх трьох етапів найбільшою мірою визначались ціновим фактором, разом з тим виробничі фактори мали значний негативний вплив. Головним наслідком першого етапу стало скорочення оплати праці найманих працівників на 59%, при цьому суттєво збільшились обсяги змішаних доходів громадян та соціальних допомог, особливо в натуральній формі.
На другому етапі відбувалось формування передумов економічного зростання за рахунок інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності, проведення масової приватизації державних підприємств та активізації малого бізнесу. Разом з тим, в сфері формування оплати праці ігнорувались її мотиваційні механізми. Постійно зростаючий податковий тягар та поширення тіньового сектору обумовлювали зниження реальної заробітної плати. Відбувалось подальше скорочення купівельної спроможності найманих працівників та одночасне її нарощування у осіб, які змогли вчасно адаптуватись до здійснюваних трансформацій та, започаткувавши приватний бізнес, або приватизувавши державне майно, забезпечити собі стабільні доходи.
Помірна динаміка цін протягом третього етапу на фоні налагодження виробничих процесів уможливила зростання реальних доходів населення на 62,3%. Майже в 1,5 рази за цей період зросли надходження процентів за депозитними вкладами, що пов'язано зі стабілізацією фінансової сфери та підвищенням довіри до банківської системи населення із середнім достатком.
Разом з тим, виявлено глибокі диспропорції в динаміці продуктивності праці та її оплати. Протягом 1991-2004 рр. номінальна заробітна плата зросла майже у 84 тис. разів, натомість її реальна величина скоротилась на 52,2%, а продуктивність праці - на 19,1%. Це дає підстави стверджувати, що при зародженні передумов економічного зростання в Україні були знехтувані інтереси соціальної сфери, що виразилось в поширенні бідності та глибокому розшаруванні суспільства за рівнем добробуту. Статистика соціальної диференціації в Україні свідчить, що співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпечених складає близько 7 разів, а коефіцієнт Джині перевищує 0,3. Більше 80% населення має середньодушові місячні витрати нижчі за прожитковий мінімум, при цьому офіційно бідними вважаються лише 27,8%. До середнього класу за стандартами розвинених країн світу на сьогодні можна віднести лише менше 10% громадян України, при цьому половина населення, володіючи достатнім освітнім та кваліфікаційним потенціалом, не в змозі забезпечити собі доходи середнього рівня.
Вирішальним в контексті розбудови в Україні соціально-орієнтованої моделі економічного розвитку є створення умов для достатньої оплати кваліфікованої праці, реалізації потенціалу найманих працівників, а також формування потужного класу власників та підприємців.
У розділі 3 “Стратегічні напрямки удосконалення механізму державного регулювання доходів населення в Україні” обґрунтовано систему заходів з покращення важелів впливу держави на формування та розподіл первинних доходів населення, основні напрями підвищення ефективності системи соціального захисту, а також здійснено прогнозні розрахунки показників доходів населення на основі розробленої багатофакторної економетричної моделі.
Дослідження сучасного стану соціальної сфери в Україні підтвердило необхідність радикального реформування оплати праці найманих працівників в напрямку вирішення проблеми заниження її рівня та узгодження із продуктивністю. Проведення такої реформи вимагає:
по-перше, встановлення відповідності мінімальної заробітної плати рівню мінімальних життєвих потреб населення виходячи із можливостей економічного зростання та запровадження її погодинної форми, яка найбільш повно виконує економічну стимулюючу функцію;
по-друге, запобігання виникненню заборгованості з виплат заробітної плати шляхом надання їй статусу першочергового платежу на підприємствах, запровадження штрафних санкцій у разі несвоєчасної її виплати, а також встановлення системи примусової сплати відсотків роботодавцем найманим працівникам за період її затримки;
по-третє, відновлення купівельної спроможності заробітної плати найманих працівників на основі усунення диспропорцій між змінами заробітної плати та цінами шляхом забезпечення ефективної реалізації механізму індексації;
по-четверте, формування принципово нових підходів до організації виробничих процесів, які повинні бути спрямовані на трансформацію структури собівартості продукції та підвищення в ній частки заробітної плати за рахунок використання нових прогресивних технологій. В умовах дефіцитності фінансових ресурсів в країні реалізація такого завдання потребує створення економічних стимулів для підприємців, як, наприклад, шляхом використання запропонованого понижуючого коефіцієнту (k) щодо ставки податку на прибуток, який пов'язує зміну прибутку підприємства з динамікою питомої ваги витрат на оплату праці та продуктивності праці:
|
ПП k = |
Ізр П |
|
|
Ізр dОП/СВ ? Ізр |
де: Ізр П - індекс зростання прибутку підприємства; Ізр dОП/СВ - індекс зростання частки витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції; Ізр ПП - індекс зростання продуктивності праці.
Проведене дослідження засвідчило, що стимулювання випереджального зростання витрат на оплату праці порівняно з прибутком підприємства шляхом надання можливості сплачувати податок на прибуток за зниженою на цей коефіцієнт ставкою забезпечуватиме підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, а втрати податкових надходжень держави відшкодовуватимуться за рахунок податків на заробітну плату та розширення платоспроможного попиту. дохід податковий навантаження тінізація
по-п'яте, узгодження зростання оплати праці із детінізацією виробничої діяльності, зокрема шляхом зменшення стримуючого впливу надмірного податкового навантаження на основне джерело формування інвестиційних ресурсів та фонду оплати праці на підприємствах - додану вартість. Обґрунтовано доцільність використання пільги у сплаті податку на додану вартість, яка стимулюватиме підприємства до підвищення рівня заробітної плати. Механізм її використання полягає в тому, що у випадку зростання фонду оплати праці на визначений відсоток підприємству надається можливість сплачувати ПДВ за пільговою ставкою. На основі оцінки соціально-економічних наслідків запровадження такого заходу доведено, що позитивний ефект створюватиметься не лише для населення та підприємств, але і для держави. При цьому встановлено, що найбільш оптимальний результат матиме запровадження пільгової ставки ПДВ 5% в разі щорічного приросту фонду оплати праці на 15%. Показано, що найбільш очевидним є виграш підприємства, який полягає у збільшенні його прибутковості та уповільненому зростанні сукупних податкових платежів. Стабільне підвищення рівня оплати праці, незважаючи на неминуче зростання цін, забезпечуватиме збільшення реальних доходів населення і, на цій основі, - покращення рівня та якості життя. Разом з тим, введення пільги з ПДВ призведе до суттєвих втрат державного бюджету, які, проте, компенсуватимуться за рахунок розширення податкової бази, інших платежів і соціальних відрахувань та зменшення обсягів трансфертів. Підвищення купівельної спроможності громадян, в свою чергу, розширюватиме платоспроможний попит, створюватиме додаткові інвестиційні ресурси та сприятиме розвитку підприємництва.
При дослідженні перспективних напрямів підвищення рівня життя населення та формування середнього класу в Україні наголошується не лише на необхідності побудови ефективної системи оплати праці та перерозподілу доходів, але й на створенні можливостей для розширення малого бізнесу. Це вимагає зниження обтяжливого оподаткування та стабілізації податкового законодавства, розширення попиту, стримування інфляції, захисту конкуренції, обмеження корумпованості та тінізації підприємницької сфери.
Особливої уваги потребує реформування в Україні системи розподілу прибутку акціонерних товариств та визначення його частини, що спрямовується на виплату дивідендів. Зокрема, процеси приватизації державної власності, які мали б забезпечити громадянам стабільні доходи від власності, призвели до формування неефективної системи корпоративного управління і відсторонення широких мас населення від участі у прибутках. Окрім того, нерозвиненість системи страхування життя та тінізація орендних відносин обумовили мізерні розміри доходів населення в цих сферах, а хитка довіра до банківської системи стримує залучення довгострокових депозитних вкладів.
Комплексна оцінка системи соціального страхування в Україні засвідчила, що подолання ряду організаційних, соціальних та економічних перешкод в її розвитку визначається фінансовою стійкістю. Встановлено, що система соціального страхування має дефіцит коштів: у 2004 р. коефіцієнт збалансування становив, за нашими розрахунками, 46%, між тим офіційно до фондів відраховувалось в середньому 38% фонду оплати праці. Концептуальний підхід до вирішення цієї проблеми полягає у скороченні диспропорцій між платниками внесків та отримувачами страхових виплат з метою підвищення рівня життя непрацездатних та полегшення працюючим тягаря їх утримання, зокрема шляхом:
по-перше, розширення бази, з якої сплачуються страхові внески, за рахунок включення усіх видів трудових доходів та стимулювання зростання й детінізації заробітної плати. Тому, обов'язковим заходом з цією метою має стати поступове зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Дослідження еластичності зміни заробітної плати залежно від середньої ставки соціальних нарахувань в Україні виявило істотний обернений зв'язок між ними (коефіцієнт кореляції 85%). Причому, зменшення ставки відрахувань на 1% обумовлює зростання заробітної плати на 3%, тоді як підвищення ВВП на 1% збільшує її лише на 0,9%. На основі цього визначено, що розмір ставки соціальних нарахувань, який стимулюватиме максимально можливе зростання оплати праці, становить 19,5%;
по-друге, підвищення пенсійного віку, рівень якого на сьогодні є низьким за міжнародними нормами, що актуалізується у зв'язку зі зростанням демо-економічного навантаження, однак ускладнюється погіршенням здоров'я населення та зниженням тривалості життя;
по-третє, стимулювання попиту на робочу силу та розширення сфери прикладання праці за рахунок збереження діючих та створення нових робочих місць, мотивування самостійної та посилення легальної продуктивної зайнятості.
З метою передбачення наслідків впливу запропонованих заходів на доходи населення розроблено багатофакторну прогнозну економетричну модель, яка охоплює блоки зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання і враховує поряд із традиційно вживаними такі фактори, як ставка внесків на соціальне страхування, рівень тінізації, сальдо первинних доходів нефінансових корпорацій в розрахунку на одного зайнятого, питома вага дивідендів домашніх господарств у сальдо первинних доходів нефінансових корпорацій.
Підбір факторів моделі здійснено на базі критерію статистичної якості, при цьому з метою усунення розрахункових розбіжностей та негативного впливу демографічної кризи на економічну сферу використано коефіцієнти корекції та еластичності, а також розраховані за їх допомогою умовні показники.
На основі сформованих регресійних рівнянь в роботі здійснено прогнозні розрахунки показників зайнятості, доходів, податків та споживання, що дозволило за допомогою сценарного моделювання оцінити ефект від зниження ставки внесків на соціальне страхування та детінізації економічної діяльності (табл. 1).
Таблиця 1. Основні соціальні показники розвитку економіки України
|
Показники |
Фактичні офіційні дані |
Сценарні прогнозні розрахунки 1 |
||||||||||||
|
інерційний сценарій |
реформаційний нечутливий сценарій |
реформаційний чутливий сценарій |
реформаційний імовірний сценарій |
|||||||||||
|
2004 |
2009 |
2012 |
2015 |
2009 |
2012 |
2015 |
2009 |
2012 |
2015 |
2009 |
2012 |
2015 |
||
|
Прийнято екзогенно: |
||||||||||||||
|
Приріст реального ВВП, % до попереднього року |
12,1 |
8,0 |
5,0 |
6,0 |
8,0 |
5,0 |
6,0 |
8,6 |
5,9 |
7,5 |
8,5 |
5,6 |
6,9 |
|
|
Задано концептуально: |
||||||||||||||
|
Соціальні нарахування на фонд оплати праці, % |
41,7 |
40,5 |
40,5 |
40,5 |
34,1 |
27,6 |
21,2 |
34,1 |
27,6 |
21,2 |
34,1 |
27,6 |
21,2 |
|
|
Коефіцієнт детінізації 2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,29 |
0,36 |
0,47 |
0,25 |
0,29 |
0,36 |
|
|
Рівень тіньової економіки, % до ВВП |
51,6 |
51,6 |
51,6 |
51,6 |
51,6 |
51,6 |
51,6 |
36,4 |
32,9 |
27,2 |
38,9 |
36,4 |
32,9 |
|
|
Прогнозні розрахунки: |
||||||||||||||
|
Середньомісячна заробітна плата (у порівнянних цінах 2004 року) |
590 |
934 |
1096 |
1233 |
953 |
1132 |
1283 |
1178 |
1427 |
1673 |
1097 |
1365 |
1587 |
|
|
Співвідношення прожиткового мінімуму із середньомісячною заробітною платою, % |
61,4 |
42,7 |
36,4 |
32,3 |
41,8 |
35,2 |
31,1 |
33,8 |
27,9 |
23,8 |
36,3 |
29,2 |
25,1 |
|
|
Частка економічно активного населення у загальній чисельності наявного населення, % |
47,5 |
50,7 |
51,7 |
52,6 |
50,9 |
52,2 |
53,2 |
53,8 |
56,0 |
58,4 |
52,7 |
55,2 |
57,2 |
|
|
Рівень безробіття (за методологією МОП), % |
8,6 |
8,3 |
9,8 |
9,0 |
8,3 |
9,9 |
9,0 |
10,3 |
11,9 |
10,8 |
8,7 |
11,4 |
10,5 |
|
|
Приріст реальних сукупних доходів населення після оподаткування (тіньові та офіційні), % до попереднього року |
16,9 |
5,5 |
1,9 |
2,4 |
6,1 |
2,3 |
2,7 |
6,5 |
2,7 |
3,4 |
9,8 |
3,0 |
3,2 |
|
|
Зарплатомісткість ВВП, % |
34,6 |
33,5 |
31,3 |
28,3 |
34,4 |
32,8 |
30,1 |
38,9 |
37,8 |
35,9 |
36,7 |
36,7 |
34,7 |
Примітки:
1 Інерційний сценарій передбачає незмінність існуючого рівня соціальних нарахувань та тіньової економіки. Реформаційний нечутливий сценарій передбачає поступове зниження ставки внесків на соціальне страхування протягом 10 років, однак без зниження рівня тінізації. Реформаційний чутливий сценарій передбачає зниження рівня соціальних нарахувань та легалізацію тіньової діяльності відповідно до коефіцієнта детінізації (det). Реформаційний імовірний сценарій передбачає зниження ставки внесків на соціальне страхування та частини доходів в тіні, однак лише тоді, коли суб'єкти господарювання відчують суттєве зниження податкового тягаря.
2 Коефіцієнт детінізації є співвідношенням між рівнем оподаткування у тіньових механізмах (tТІН) та офіційним (ставкою внесків на соціальне страхування (tВСС )): det = tТІН / tВСС. Передбачається, що рівень тіньової економіки (rТІН) у прогнозному році буде знижуватися на цей коефіцієнт: rТІН = rТІН б · (1 - det). Відповідно обсяг реального ВВП, і зокрема трудові доходи населення, у прогнозному періоді збільшаться на їх детінізовану частину (ВВПdet), визначену як: ВВПdet = ВВП · (rТІН б - rТІН) / 100.
Результати прогнозних розрахунків засвідчили, що скорочення соціальних нарахувань на фонд оплати праці матиме позитивний ефект лише у випадку одночасної легалізації тіньової діяльності. За цих умов темп приросту сукупних реальних доходів громадян збільшиться майже в 1,5 рази, а випереджаюче зростання заробітної плати порівняно з іншими видами доходів позитивно позначиться на трансформації соціальної структури населення. Разом з тим реформування внесків на соціальне страхування без суттєвої детінізації не сприятиме прискореному зростанню первинних доходів населення і матиме різкий негативний вплив на продуктивність праці та зарплатомісткість ВВП.
Вирішальним критерієм можливості скорочення податкового навантаження виступають втрати фінансових надходжень держави, які частково покриватимуться за рахунок розширення податкової бази та зростання інших платежів, однак неодмінно вимагатимуть залучення зовнішніх позик. Так, за реформаційного нечутливого сценарію вже у 2008 р. втрати складуть майже 1,5% ВВП, у 2012 р. -3,1%, а у 2015 р. - 4,4%. Отже, лише комплексна реалізація всіх параметрів реформи, зокрема подовження у часі періоду її проведення, підвищення пенсійного віку, контроль за детінізацією та стимулювання легалізації доходів, уможливить збереження стійкості фінансової системи країни.
Успішність трансформації соціальної сфери в Україні залежатиме від здатності держави забезпечити економічне зростання на основі переходу від моделі цінових конкурентних переваг, заснованих на низькій вартості робочої сили, до нецінових, які формуються під впливом світових тенденцій інтелектуалізації та гуманізації виробництва.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення важливого наукового завдання розробки нових методичних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання процесів формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють обґрунтувати висновки, які характеризуються науковою новизною та мають методологічне і практичне значення:
1. Доходи населення є головним джерелом формування купівельної спроможності, забезпечення матеріальних та нематеріальних потреб для розвитку особистості. До них належать сукупні надходження від реалізації індивідуального трудового потенціалу, володіння власністю чи соціальних трансфертів, а також цільові суспільні блага. Створення ефективної моделі державного регулювання, яка сприятиме стабільному підвищенню рівня життя та зменшенню соціальної нерівності, вимагає не лише розподілу та перерозподілу доходів громадян, але і впливу на сферу їх первинного утворення.
2. В сучасних умовах при розробці політики доходів необхідно враховувати ранжування засобів її реалізації залежно від об'єкту регулювання, розмежовуючи власне доходи населення та чинники їх формування. Системне застосування адекватних прямих інструментів та узгодження їх впливу із опосередкованими важелями державного регулювання доходів населення сприятиме підвищенню його дієвості, що забезпечить планомірне зростання доходів громадян, цілісне відтворення робочої сили, справедливий перерозподіл ресурсів та соціальний захист.
3. Здійснювана з початку незалежності України державна політика доходів мала переважно адаптаційний характер і не враховувала етапність трансформаційних процесів. Ринкові реформи, започатковані етапом закладання регулятивної бази, спровокували тривалу макроекономічну кризу і втрату купівельної спроможності широких верств населення. Пристосування регулюючих засобів до нових економічних умов протягом етапу перманентної трансформації, масова приватизація державної власності та активізація зовнішньої торгівлі створили передумови економічної стабілізації. Сучасний інтергаційно-адаптаційний етап характеризується реформуванням державного механізму відповідно до європейських стандартів і зменшенням соціальних диспропорцій в країні. Виділення таких етапів дає змогу врахувати їх характеристики для формулювання пріоритетів соціальної політики та спрогнозувати наслідки її реалізації.
4. Головним фактором, що визначав рівень та динаміку кінцевих наявних доходів населення в Україні, була інфляція, деформуючий вплив якої протягом 1991-1999 рр. посилювався спадом виробництва та негативною динамікою доходних та витратних складових ВВП. Вплив цих чинників обумовив скорочення реальної купівельної спроможності громадян протягом 1990-х років на 67%. З метою її відновлення відбувається підвищення розмірів соціальних трансфертів, яке випереджає темпи економічного зростання і обумовлює подальше розкручування інфляційної спіралі. Недоліки процесів реформування соціальної сфери призвели до порушення пропорцій між оплатою праці та її продуктивністю і, як наслідок, - збільшення питомої ваги тіньових доходів.
5. Прорахунки розбудови ринкової економіки спричинили кардинальні зміни соціальної структури українського суспільства. Результатами економічного пожвавлення користується лише невелике коло осіб, які мають більший доступ до розподілу ресурсів. Розподіл населення за рівнем сукупних доходів приблизно на 50% відхиляється від рівномірного. Це підтверджується суб'єктивною оцінкою громадян, близько 65% яких вважають себе бідними, і свідчить про високий ступінь фінансово-майнового розшарування.
6. Комплексна оцінка соціальних процесів в Україні доводить недостатню ефективність механізму впливу держави на формування первинних доходів населення. Для сучасного інтеграційно-адаптаційного етапу державного регулювання доходів населення пріоритетами мають бути: розвиток приватного підприємництва; нарощування купівельної спроможності громадян; підвищення питомої ваги оплати праці в структурі собівартості продукції та ВВП; випереджальне зростання первинних доходів громадян в порівнянні із вторинними; узгодження динаміки оплати праці з її продуктивністю; формування передумов для здійснення вчасних виплат заробітної плати; нарощування питомої ваги довгострокових заощаджень населення. Для їх досягнення необхідно обирати адекватні інструменти реалізації політики доходів.
7. Система соціального страхування України характеризується високим демоекономічним навантаженням та порушенням на цій основі фінансової стійкості. Її реформування має бути спрямоване на підтримку збалансованості соціальних фондів. З цією метою основними заходами держави повинні бути поступове скорочення соціальних нарахувань на фонд оплати праці та посилений контроль за легалізацією тіньових доходів. При цьому додатковими умовами оптимізації функціонування системи виступають підвищення пенсійного віку, активне стимулювання збільшення попиту на робочу силу та розширення бази відрахувань.
8. Запропонована багатофакторна економетрична модель доходів населення дає змогу спрогнозувати поступове зростання сукупних реальних доходів населення в середньому на 4% щорічно та збільшення в їх структурі питомої ваги оплати праці. Середньомісячна заробітна плата у 2015 р. становитиме 1,2 тис. грн. (у порівнянних цінах 2004 р.), при цьому вирішальний вплив на її формування матиме реформа соціальних нарахувань. Поступове зниження податкового навантаження стимулюватиме підвищення заробітної плати у 2015 р. до 1,3 тис. грн. на місяць, а у випадку інтенсивного зменшення тіньового сектору - до 1,7 тис. грн. Співвідношення рівня прожиткового мінімуму та середньої заробітної плати зменшуватиметься до 32-24%, що сприятиме скороченню кількості малозабезпечених. Активні заходи держави щодо детінізації та розширення підприємницького середовища дозволять збільшити обсяги фінансових надходжень країни за рахунок випереджального зростання бази соціальних нарахувань як основи формування потужного середнього класу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Копил (Федірко) Н.В. Проблеми методології дослідження процесу формування доходів населення в Україні // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. - Випуск 8 / Відп. ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2002. - 202 с. - С. 31-36. (0,29 др. арк.)
2. Федірко Н.В. Актуальні проблеми регулювання доходів населення в умовах стабілізації економіки України // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Випуск 12. - К.: КНЕУ, 2004. - 600 с. - С. 87-97. (0,55 др. арк.)
3. Федірко Н.В. Державне регулювання диференціації доходів населення та його вплив на формування соціально-класової структури населення в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. - 2004. - № 4 (12). - С. 356-364. (0,59 др. арк.)
4. Федірко Н.В. Первинні доходи населення: проблеми формування та вдосконалення державного регулювання // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Випуск 9 (52) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: НДЕІ Міністерства економіки України, 2005 - 128 с. - С. 110-116. (0,66 др. арк.)
5. Федірко Н.В. Податки на доходи громадян як інструмент політики доходів // Стратегія розвитку України: Науковий збірник. - Випуск 14 / Голов. ред. А.П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2003. - 233 с. - С. 106-112. (0,45 др. арк.)
6. Федірко Н.В. Соціальне страхування в системі державного регулювання доходів населення: світовий досвід і практика України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 193: В 5 т. Том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - 290 с. - С. 967-983. (0,74 др. арк.)
...Подобные документы
Сутність і типи доходів населення, їх структура та джерела формування, принципи державного регулювання та нормативно-правове обґрунтування. Регулювання оподаткування доходів населення як найважливіший напрям соціально-економічної політики в Україні.
курсовая работа [567,6 K], добавлен 26.11.2014Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення. Доходи та рівень життя населення в системі економічних категорій. Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 22.09.2013Соціальний захист населення, регулювання доходів та споживання. Державне регулювання оплати праці. Мінімальна зарплата та її рівень. Принципи формування раціональної системи соціального захисту та зростання впливу цих процесів на рівень життя населення.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 20.03.2009Доходи населення, їхні види і джерела формування. Номінальний і реальний доходи. Рівень життя і бідність. Економічна ефективність і рівність: протистояння або єдність. Державне регулювання розподілу доходів. Проблеми формування доходів населення.
курсовая работа [114,8 K], добавлен 08.10.2012Доходи населення як політико-економічна категорія. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині. Джерела, функції та структура доходів населення. Основні показники рівня життя населення в Україні. Основні зміни структури доходів населення України, їх причини.
курсовая работа [1000,5 K], добавлен 05.06.2009Зайнятість населення як соціально-економічне явище, оцінювання її рівня. Соціально-економічні й демографічні індикатори впливу на процес регулювання зайнятості населення. Аналіз структурних зрушень та рівня зайнятості населення, оцінка факторного впливу.
курсовая работа [414,9 K], добавлен 10.01.2017Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку. Аналіз державного регулювання зайнятості населення. Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності. Перспективи розвитку політики зайнятості.
курсовая работа [992,7 K], добавлен 21.10.2010Соціально-економічна сутність зайнятості. Механізм й інструменти регулювання, роль держави в цих процесах. Аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення. Напрями і шляхи реалізації державної політики зайнятості в Україні, її удосконалення.
курсовая работа [327,1 K], добавлен 19.04.2011Сутність та джерела формування доходів та витрат населення. Оцінка впливу інфляції на рівень життя населення. Статистична оцінка споживання населенням матеріальних благ. Кореляційно-регресійний та кластерний аналіз регіонів України за рівнем доходів.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 15.12.2011Поняття "доходи населення". Аналіз доходів українців. Коливання зарплати в територіальному розрізі, за видами економічної діяльності. Оцінка диференціації доходів за допомогою кривої Лоренца, квінтильного коефіцієнту. Шляхи підвищення рівня життя.
курсовая работа [689,8 K], добавлен 14.09.2014Джерела отримання доходів. Суспільні фонди споживання. Сутність і механізм розподілу доходів. Проблеми, що пов’язані з розподілом доходів. Аналіз розподілу доходів в Україні. Особливості політики держави у галузі регулювання і перерозподілу доходів.
реферат [117,0 K], добавлен 18.12.2013Програма зайнятості населення як один із механізмів державного регулювання ринку праці, її зміст та значення. Оцінка ролі и подальших перспектив механізму політики регулювання зайнятості населення на регіональному рівні. Головні заходи її активізації.
реферат [41,9 K], добавлен 11.12.2015Статистика та об'єктивні основи формування доходів населення. Аналіз рівня доходів населення України за 2005-2007 роки та його оцінка індексним методом. Взаємозв'язок рівня споживання товарів тривалого використання та доходів населення України.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 16.07.2010Місце доходів населення у національній економіці. Аналіз структури доходів домогосподарств, їх розподіл. Вплив світової кризи на формування доходів. Державна політика сприяння підвищення рівня доходів населення та напрями її вдосконалення в Україні.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 14.09.2016- Ринок праці, зростання і зайнятість населення. Механізми державного регулювання зайнятості населення
Поняття ринку праці та його особливості. Причини виникнення та основні види безробіття. Механізм державного регулювання зайнятості населення. Розробка і реалізація економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць.
курсовая работа [144,3 K], добавлен 07.12.2015 Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.
реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008Зайнятість як економічна категорія, її форми та види. Аналіз економічної активності населення працездатного віку в Україні. Рівень зайнятості населення. Стан державного регулювання ринку праці. Динаміка рівня зайнятості та рівня безробіття населення.
реферат [66,9 K], добавлен 06.11.2014Основні напрями державної соціальної політики в Україні. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення України. Моніторинг доходів та рівня життя населення. Підвищення рівня життя людей. Створення умов для гармонійного розвитку людини.
реферат [112,7 K], добавлен 23.11.2010Науково-теоретичні засади державного регулювання зайнятості населення. Основні напрямки державної політики зайнятості України, проблеми ринку праці української держави. Створення умов для розвитку малого бізнесу та підприємницької діяльності безробітних.
курсовая работа [64,8 K], добавлен 26.05.2019Доходи населення, їхні види і джерела формування. Номінальний і реальний прибутки. Структура споживчих витрат населення за даними вибіркового обстеження домогосподарств за 2006-2011 рр. Система соціального захисту доходів та їх податкове регулювання.
курсовая работа [89,7 K], добавлен 12.02.2013
