Управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів АР Крим

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження базується на необхідності вирішити протиріччя. Скорочення чисельності населення України, погіршення репродуктивного здоров'я нації і пов'язане з ним погіршення здоров'я дітей, кризовий стан виконання програми державних гарантій у галузі його охорони з одного боку. З іншого - падіння соціально-економічної ефективності функціонування курортних регіонів загалом, неефективне управління галузевим розвитком, руйнування мережі стаціонарних дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, що забезпечують значну частину відпочинку і реабілітації дітей в Україні. Зміна суті соціально-економічних відносин у процесі переходу до ринкової моделі господарювання, відмови держави від монопольного права власності і централізованого стратегічного адміністративного управління соціальним, економічним розвитком країни поставили перед окремими організаційно-правовими структурами, їх об'єднаннями проблему самовизначення в новій системі відносин, трансформації цілей, завдань, форм і методів управління.

Найгостріше ця проблема є для тих категорій господарюючих суб'єктів, ділова активність яких у найбільшій мірі, в порівнянні з іншими визначає соціальне благополуччя суспільства, що індикативно визначається показниками здоров'я майбутнього покоління нації. Поза сумнівом, до даної категорії виробників можуть бути віднесені дитячі оздоровчі та санаторно-курортні заклади, чия діяльність є орієнтованою на додаткове “традиційне” лікування, тобто надання дітям лікувально-профілактичних, медико-оздоровчих, реабілітаційний-відновних послуг при поєднанні сприятливих природних чинників і спеціалізованих медичних технологій.

Кризовий стан закладів, що забезпечують відпочинок і здоров'я дітей, вимагає обґрунтування доцільності подальшого розвитку цієї сфери рекреаційно-туристичного комплексу Криму і перспективного аналізу при різнойімовірнісних комбінаціях зовнішніх і внутрішніх значущих чинників, які обумовлюють ту чи іншу стратегію виходу з кризи, де головна роль відводиться державній політиці України зважаючи на очевидну соціальну значущість діяльності цих закладів.

У рамках теми автором дисертації виконана розробка теоретичних і методичних основ управління розвитком дитячих закладів рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Мета і завдання дослідження. Актуальність теми дисертаційного дослідження, практична потреба в наукових розробках із раціоналізації управління розвитком дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами визначили мету і завдання, об'єкт і предмет даного дослідження. Основною метою дослідження є поглиблення теоретично-методичних основ, розробка і обґрунтування стратегічного механізму управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів і застосування їх для подолання кризового стану, досягнення економічної стійкості цієї ніші рекреаційно-туристичного комплексу Криму в умовах трансформації економіки України.

Постановка мети роботи висуває необхідність формулювання і рішення наступних задач дослідження:

- наукове обгрунтування концептуальних аспектів ефективного управління розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання;

- встановлення причин, умов і чинників розвитку дитячих оздоровчих та санаторно-курортних закладів, вивчення основних етапів еволюції дитячого оздоровлення в Україні;

- удосконалення системи показників, що відображає поточний рівень, динаміку змін управління розвитком рекреаційно-туристичних підприємств до дитячих закладів відпочинку і здоров'я, методично забезпечує можливість результативного управління такого роду розвитком;

- розробка методів управління розвитком і формування механізму стратегічного управління діяльністю виробників дитячих оздоровчих послуг;

- визначення критеріїв ефективності управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів і методичних розробок поза їх використанням;

- обгрунтування пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури управління дитячими санаторно-курортними і оздоровчими закладами регіону;

- розробка стратегій управління розвитком дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів в рамках формування загальної концепції оздоровлення.

1. Теоретичні основи управління розвитком закладів рекреаційно-туристичного комплексу

Виявлено, що в процесі управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, розробки і реалізації його в рамках стратегій актуалізується чинник наукової обґрунтованості, при цьому методологічна і методична база управління розвитком на різних рівнях у наукових дослідженнях і спеціалізованій економічній літературі розроблена недостатньо.

Особливо, управління розвитком підприємств, на відміну від макроекономічного розвитку, більш того єдиний підхід до цього визначення в мікроекономіці відсутній. Невирішені питання теорії стримують підвищення ефективності управління розвитком реально діючих підприємств. Для економіки України і АР Крим концепції управління розвитком підприємств, особливо рекреаційно-туристичного комплексу, є особливо актуальними з причини активних змін в економічній системі країни. На наш погляд, в діяльності рекреаційно-туристичних підприємств доцільно вивчити можливість застосування моделей багато чинників гнучкого розвитку, використовуючи як основні критерії - конкурентоспроможність і продуктивність.

Управління розвитком підприємств рекреаційно-туристичного комплексу, безумовно, відображає специфіку розвитку галузі. Актуальною проблема розвитку дитячого туризму, будучи невід'ємною складовою частиною туристичної галузі, є в даний час, коли відбувається його трансформація, що визначає подальший стан цієї ніші туристичного ринку.

Згідно з класифікацією форм туризму, дитячий туризм нами розділимо за наступними ознаками: за формами (внутрішній, міжнародний), залежно від головної мети подорожі (рекреаційний, пізнавальний), за характером організації завжди (груповий, організований, стаціонарний), за способом фінансування (соціальний, комерційний), за інтенсивністю продажів путівок (постійний, сезонний).

Дитячі заклади рекреаційно-туристичного комплексу включають дві групи: дитячі санаторно-курортні заклади, дитячі оздоровчі заклади (їх типи: заміські, санаторні, профільні, з денним перебуванням, праці і відпочинку) і різні форми об'єднань - комплекси, центри (як правило, колишні піонерські табори).

Починаючи з 90-х років, дитячі курорти України переживають тривалу кризу, що торкнулася всіх санаторно-курортних підприємств, причому більшою мірою з причини відсутності коштів на їх утримання у відомств, на балансах яких вони були закріплені. Невирішені питання власності значно ускладнюють управління дитячими здравницями. За останні 10 років кількість стаціонарних заміських дитячих оздоровчих закладів скоротилася майже на третину. Значно скоротилася мережа таборів праці і відпочинку для молоді. Дані статистики, що показують зростання кількості дитячих оздоровчих закладів, починаючи з 1996р., не відображають якісних змін, динаміка яких обернено пропорціональна кількісним показникам.

Таким чином, управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів вимагає принципово нових підходів тих, що трансформують кількісне зростання в якісні зміни, які дозволять підвищити конкурентоспроможність дитячого туризму в Україні.

2. Методичні підходи до управління розвитком дитячих оздоровчих закладів

У результаті теоретичного узагальнення управління розвитком підприємств ми прийшли до наступних висновків. Визначено, що управління розвитком дитячих закладів відпочинку і здоров'я повинно регламентувати ролеві статуси конкретних суб'єктів, що здійснюють взаємодію в процесі управління яким-небудь об'єктом або явищем, визначати основні управлінські функції, форми і методи їх здійснення в рамках формування і реалізації тих або інших управлінських стратегій.

У контексті даного положення запропонований методичний підхід до формування механізму стратегічного управління функціонуванням і розвитком системи виробництва і розподілу санаторно-курортного продукту для дітей.

Виділені елементні групи, з погляду їх ролевого статусу в процесі стратегічного управління. Наведені елементи механізму можуть бути згруповані з погляду порядку їх взаємодії, визначеного виконуваною ними в процесі управління роллю, утворюючи функціональні підсистеми у складі тієї, що розглядається.

У складі ресурсної підсистеми нами виділено дві основні групи елементів: що пріоритетно формують стан суб'єкта управління (підсистему, що управляє) і що визначають його процесуальну підсистему. До першої групи віднесені нормативно-правове, методичне кадрове, програмно-апаратне забезпечення управлінського процесу.

Поточний стан об'єкту управління характеризує система показників розвитку закладів, що належать до рекреаційно-туристичного комплексу, яка включає 3 групи: обсяг туристичного потоку; стан і розвиток матеріально-технічної бази; показники фінансово-економічної діяльності закладів.

Обґрунтована існуюча непослідовність, невизначеність орієнтації, що реалізовуються на різних рівнях державної влади стосовно дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, заходів управлінського характеру. Виявлена відсутність чітко сформульованої державної політики у сфері дитячої санаторно-курортної справи, відбувається реалізація поточних конфліктуючих один із одним внутрішньосистемних інтересів.

Директивне узгодження стратегічних цілей усередині тих, що володіють ієрархічністю побудови елементів суб'єкта управління вимагає виключно вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує взаємини і є простішим за своєю природою, ніж та, що становить суть взаємодії між державним і недержавним сегментами суб'єкта управління узгодження мотиваційне. У сучасній ситуації витрати управління розвитком дитячих закладів санаторно-курортної галузі насамперед визначаються саме недосконалістю взаємодії даних сегментів.

Вважаємо за можливе, поставити питання щодо доцільності перегляду такого роду регулятивної системи. Першочерговим кроком повинна стати сегментація виробників у галузі з погляду реалізації ними соціально-економічних пріоритетів держави у сфері організації відпочинку і оздоровлення дітей.

З метою визначення відповідності стратегії конкретного виробника державним пріоритетам необхідно побудувати систему оцінних критеріїв (субкритеріїв, які складаються з ряду): функціональна орієнтація діяльності, технологічне забезпечення діяльності, фінансове забезпечення діяльності, забезпечення трудовими ресурсами, матеріально-технічне забезпечення.

Далі на основі системи оцінних критеріїв побудована матриця оцінки, де відповідність дитячого оздоровчого або санаторно-курортного закладу тому або іншому критерію визначає кількість балів (Аij) у складі рейтингу. При формуванні рейтингової матриці порядок зростання бальної оцінки при переході від одного критерію в рамках групи до іншого задається на основі сформульованих уповноваженими органами державного управління пріоритетів галузевого розвитку.

Пріоритетність кожного фактора характеризує діяльність закладу і задається відповідним рівнем значущості (поправочним коефіцієнтом) Kj. Грунтуючись наведеною методикою розрахунку рейтингового показника уповноважені органи державного управління формують певну кількість рейтингових інтервалів, що дозволяє позиціонувати дитячі заклади з погляду відповідності стратегій, що реалізуються ними в інтересах держави.

На другому етапі необхідне формування диференційованої системи регулювання діяльності закладів дитячого відпочинку та оздоровлення, ранжированих за відповідністю в своєму функціонуванні процесу реалізації державних інтересів, що припускає індивідуальне тарифне, податкове, інвестиційне стимулювання діяльності.

Застосування даної методики дозволить провести заміну сучасної організаційної моделі суцільної державної підтримки дитячих закладів відпочинку і здоров'я моделлю стимулювання і підтримки соціально корисної їх діяльності. Розрахунок на основі приведених критеріїв дозволяє провести обчислення інтегрального показника ступеня ресурсного забезпечення управління розвитком дитячих оздоровчих закладів.

3. Шляхи вдосконалення управління розвитком дитячих здравниць АР Крим

Виявлені зміни в структурі власності дитячих оздоровчих закладів. Динаміка перетворень форм власності є одним із основних чинників, що визначають управління їх розвитком і свідчить про скорочення частки державного управління дитячими здравницями (до 35%).

Негативні тенденції - перепрофілювання дитячих закладів здоров'я зажадали посилювання заходів при реформуванні власності. З метою вдосконалення організації доцільне створення об'єднання закладів, що дозволить вирішувати проблеми комплексного розвитку сфери дитячого туризму.

При щорічно збільшуваному обсязі державного фінансування програми оздоровлення дітей, коштів вистачає тільки на третину потреби, немає чіткого механізму розподілу і критеріїв якісної оцінки оздоровлення, відсутність прозорості проведення тендерів на державне замовлення з оздоровлення дітей негативно впливає на бажання дитячих здравниць брати в них участь.

У період 1996- 2004 р. відбулися кількісні і якісні зміни в діяльності дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів Криму, що свідчать про структурні зрушення, які відбуваються в цій сфері рекреаційно-туристичного комплексу.

За кількісним зростанням числа дитячих оздоровчих закладів приховані скорочення койко-місць і середнього часу перебування дітей (з 24 до 17 днів), відчутно знизився ліжковий фонд дитячих санаторіїв (на 4000 місць), особливо цілорічного використання (на 2500 ліжок), як наслідок цього високий коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку дітей (75,5%).

Виявлені значний знос основних засобів (55,1-67,6%), систематична збитковість (64% закладів), що свідчать про кризову ситуацію в галузі, яка вимагає реальних дій з боку держави і повинна привести до чіткої політики з дитячого оздоровлення та відпочинку.

Галузевий рівень дослідження якісно доповнює управління розвитком конкретних дитячих оздоровчих закладів. У ході порівняльного аналізу нами були досліджені процеси управління розвитком 4 спеціалізованих дитячих закладів (за 2000-2004 р.): Міжнародний дитячий центр “Артек” (смт. Гурзуф), санаторний оздоровчий центр “Маяк” (смт. Заозерне), санаторний комплекс “Прометей” (м. Евпаторія), санаторій “Чорноморська зоречка” (м. Анапа, Росія).

Усі 4 дитячі здравниці мають відомчу приналежність і успішність функціонування визначена насамперед зацікавленістю вищестоящих організацій у розвитку своїх підрозділів. Аналіз річного завантаження потужностей ліжкового фонду, як основний показник валового обсягу наданих послуг, виявляє невикористані резерви у всіх здравницях (табл. 1).

Таблиця 1. Потужність ліжкового фонду дитячих закладів здоров'я та відпочинку (за 2000-2004 р.)

Аналіз використання основних засобів дитячих закладів за показниками ефективності свідчить також про великий ступінь зносу. Усі позитивні тенденції в розвитку дитячих здравниць знаходяться в прямій залежності від обсягів фінансування і наявності проектів із реконструкції (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка фінансових результатів діяльності дитячих здравниць (млн. грн.)

Використовуючи запропоновану автором методику в співпраці з Республіканським комітетом у справах сім'ї та молоді АР Крим була проведена оцінка поточного рівня ресурсного забезпечення управління розвитком дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів Криму (табл. 3). За наслідками аналізу експертних оцінок був визначений рівень значущості кожного чинника з погляду його впливу на ефективність управління.

Алгоритм розрахунку оцінки ефективності ресурсного забезпечення управління системою виробництва і розподілу дитячих санаторно-курортних і оздоровчих послуг (табл. 3) у результаті дає можливість отримати інтегральний показник ступеня ресурсного забезпечення управління:

З = Е / Еmax X 100 % = 28,57 / 38,83 X100 % = 73 %

Таблиця 3. Розрахунок оцінки ефективності ресурсного забезпечення управління системою виробництва і розподілу дитячих санаторно-курортних та оздоровчих послуг

Проведені розрахунки показали, що інтегральна оцінка даного рівня в даний час не перевищує 73%. Як найбільш значущі чинники ресурсного забезпечення, що наділені найменшими показниками реалізації, виступили:

- рівень підготовки кадрів, відповідальних за здійснення управління системою виробництва і розподілу дитячих оздоровчих послуг;

- відсутність адаптованих методик стратегічного управління і низький рівень застосування в його процесі роботи з програмним забезпеченням;

- якість статистичної інформації, що описує галузеву активність.

Запропоновані довгострокові перспективи розвитку дитячих здравниць АР Крим, пов'язані передусім із розвитком ніші дитячого туризму в туристичній індустрії України і формуванням концепції розвитку дитячого відпочинку та оздоровлення. Можливі стратегії розвитку припускають насамперед чітке розмежування дитячого соціального туризму і дитячого комерційного туризму.

Дитячий соціальний туризм входить у соціальну політику держави і безпосередньо залежить від механізмів реалізації програм із оздоровлення дітей і обсягами їх бюджетного фінансування. Комерційний дитячий туризм підпорядкований ринковим законам розвитку туристичної індустрії, отже, і стратегії розвитку цих напрямів дитячого відпочинку мають кардинальні відмінності.

Стратегія розвитку дитячого соціального туризму лежить в площині політики держави, що проводиться у сфері оздоровлення і відпочинку дітей, реалізується у вигляді щорічної кампанії, що зачіпає соціально незахищені категорії дітей.

Динамічно зростаючий обсяг фінансування, не дає очікуваних результатів виходу з кризи дитячих здравниць, що знаходяться у власності держави, пов'язане насамперед із “розпилюванням” коштів і відсутністю чітких якісних критеріїв, що дозволяють оцінювати рівень відпочинку.

Стратегії управління розвитком дитячими оздоровчими закладами розділені на групи з функціональної точки зору. Таким чином, сукупність різних функціональних стратегій управління розвитком, що реалізуються конкретним елементом суб'єкта в адресу дитячого санаторно-курортного або оздоровчого закладу, може розглядатися як єдина узагальнена стратегія управління даним об'єктом. Сукупність узагальнених стратегій формує, утворюючи ієрархію, стратегію управління об'єктом вищого рівня тощо. Запропонована класифікація дозволяє забезпечити формування трьох основних груп стратегій управління дитячими закладами відпочинку та здоров'я і різними її складовими, до яких належать групи стратегій: взаємопідтримуючі, взаємоослабляючі, взаємонейтральні.

Основною характеристикою сучасного етапу розвитку дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів України є наявність цілого комплексу організаційних, управлінських, проблем, що стоять перед всією рекреаційно-туристичною сферою економіки. У тому випадку, якщо найближчим часом дані проблеми не будуть вирішені або, принаймні, не будуть створені передумови для їх вирішення, то обґрунтована вірогідність виникнення стійких явищ кризового характеру, здатних в своєму підсумку привести до втрати унікального ресурсного потенціалу задіяного для зміцнення здоров'я дітей.

Упровадження результатів дослідження в діяльність дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів сприятиме підвищенню ефективності ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу АР Крим задіяного для дитячого оздоровлення.

Висновки

управлінський курортний концептуальний

Головним результатом проведеного дослідження є розробка узгоджених стратегій управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів регіону в контексті формування загальної концепції розвитку.

У рамках наукових положень отримані наступні результати:

1. Удосконалені концептуальні аспекти ефективного управління розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання. Дослідження показали, що єдиного підходу до визначення “розвитку” в економіці немає. Основними критеріями ефективності управління розвитком підприємства необхідно розглядати насамперед продуктивність праці, конкурентоспроможність, враховувати фази життєвого циклу підприємства, його ринковий потенціал. Застосування категорії “управління розвитком” на регіональному і мікрорівні економіки заглиблює теоретичну базу управління і має практичну значущість для об'єкта дослідження.

2. Проаналізовані причини, умови і чинники розвитку дитячих оздоровчих та санаторно-курортних закладів, уточнені основні етапи еволюції дитячого оздоровлення в Україні. Отримані результати свідчать, що не дивлячись на унікальний природно-ресурсний потенціал Криму задіяний для дитячого оздоровлення і декларовані державні пріоритети за збереженням мережі стаціонарних дитячих оздоровчих закладів, їх кількість тільки в Криму за останнє десятиліття скоротилася більш ніж на третину. З виділених 5-ти груп переважаючими є дитячі оздоровчі заклади з денним перебуванням на базі навчальних закладів. На наш погляд, вони не відносяться до оздоровлення, тим більше до санаторно-курортного лікування, і серйозно спотворюють загальну статистику з оздоровлення дітей в регіоні.

3. Отримали подальший розвиток методичне забезпечення поточного рівня, динаміки змін управління розвитком рекреаційно-туристичних підприємств у контексті дитячих закладів відпочинку та здоров'я, виражене 3-ма групами показників: обсягами туристичного потоку, станом і розвитком матеріально-технічної бази і показниками фінансово-економічної діяльності закладів. Оцінка ефективності розвитку закладів рекреаційно-туристичного комплексу регіону припускає використання в аналізі інтервальних динамічних рядів, що характеризують усі види змін, включаючи структурні зміни за формами власності, що активізуються на сучасному етапі розвитку.

4. Вперше запропонована організаційна модель формування механізму стратегічного управління діяльністю виробників дитячих оздоровчих послуг, у рамках якої розглянуті: ресурсна (що забезпечує), керуюча (забезпечувана), процесуальна і керована підсистеми. Охарактеризовані параметри функціонування вказаних підсистем і їх роль у процесі стратегічного управління дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами.

5. Отримало подальший розвиток використання методу експертних рейтингових оцінок. Застосування методичного підходу до оцінки ефективності ресурсного забезпечення управління системою виробництва і розподілу дитячих санаторно-курортних та оздоровчих послуг дає можливість ранжирування виробників у галузі з погляду реалізації ними соціально-економічних пріоритетів держави у сфері організації відпочинку та оздоровлення дітей. Автором запропоновано 5 групових чинників: функціональна орієнтація діяльності, технологічне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення і забезпечення трудовими ресурсами. Відзначимо, що в даний час відсутня система оцінних критеріїв у цій галузі. Запропонована методика дозволить об'єктивно оцінити відповідність дитячого оздоровлення в конкретних закладах і виявити наявні резерви підвищення ефективності управління розвитком дитячих оздоровчих закладів за рахунок визначення більш значущих чинників ресурсного забезпечення тих, що мають меншу реалізацію.

У рамках прикладних положень отримані результати досліджень:

6. Удосконалена організація управління дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами АР Крим. Проведений аналіз показує, що визначальною складовою є динаміка змін форм власності регіональних дитячих закладів, ефективність їх функціонування знаходиться в прямій залежності від форм власності. Другий елемент організації управління дитячими здравницями включає міру державної участі в процесі управління дитячим оздоровленням, як реалізацію соціальної державної політики, на практиці, здійснювану у вигляді фінансування всіма рівнями бюджетів на оздоровлення соціально незахищених категорій дітей. Автором запропоновано створення об'єднання виробників дитячих оздоровчих послуг для якісного управління попитом на цей вид послуг.

7. Визначені тенденції розвитку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів Криму за 1996-2004 р. За кількісним зростанням числа дитячих оздоровчих закладів приховані скорочення ліжко-місць і середнього часу перебування дітей, відчутно знизився ліжковий фонд дитячих санаторіїв. Значний знос основних засобів, систематична збитковість свідчать про кризову ситуацію. Проведений кореляційно-регресійний аналіз у вигляді лінійної багаточинної адитивної моделі виявив значну залежність виручки від реалізації дитячих путівок від обсягів державного фінансування дитячого оздоровлення, фінансових підсумків діяльності фактичних витрат на 1 ліжко-день. Практично реалізована методика за оцінкою ресурсного забезпечення управління виробництвом і розподілом дитячих оздоровчих послуг дозволила визначити на основі рейтингових експертних оцінок найбільш значущі чинники в ефективності управління, що мають менший ступінь реалізації.

8. Вперше запропоновані довгострокові перспективи розвитку дитячих здравниць АР Крим у вигляді стратегій розвитку дитячого соціального і комерційного туризму в рамках формування загальної концепції розвитку дитячого відпочинку. Спостерігається непослідовність, невизначеність орієнтації що реалізуються на різних рівнях державної влади стосовно дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів заходів управлінського характеру. І, як наслідок, відсутність сформульованої державної політики у сфері дитячої санаторно-курортної справи, відбувається реалізація поточних конфліктуючих один із одним внутрішньосистемних інтересів, що вимагає окремого аналізу проблеми забезпечення перерахованих вище умов забезпечення ефективності управління галуззю. Автором запропонована класифікація можливих суперечностей у стратегіях управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів по рівнях управління і методи їх ліквідації, реалізація яких дозволить підвищити ефективність управління дитячими здравницями.

Подальший розвиток дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів з урахуванням розроблених пропозицій і рекомендацій дозволить підвищити ефективність управління закладів і сприятиме у цілому ефективному використанню ресурсного потенціалу рекреації.

Література

1. Ганиева А.К. Состояние и перспективы развития детского туризма в Крыму // Экономика Крыма. - 2003. - №7. - С.71-74.

2. Ганиева А.К. Современные концепции управления развитием предприятий // Экономика и управление. - 2003. - №5-6. - С.92-95.

3. Ганиева А.К. Основные этапы развития детских здравниц Украины // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №45. - С.22-24.

4. Ганиева А.К. Реформирование организации управления детскими санаторно-курортными и оздоровительными учреждениями Крыма // Экономика Крыма. - 2004. - №11. - С.62-64.

5. Ганиева А.К. Экономические аспекты формирования концепции развития детского отдыха и оздоровления в Крыму // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №68. - С.93-95.

6. Ганиева А.К. Обоснование целевого использования природного потенциала Крыма для специализации детского курорта // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.пр. Випуск 191: В 4 т.Том II. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.524-528.

7. Ганиева А.К. Методика оценки эффективности управления развитием учреждений рекреационно-туристического комплекса // Современные инновационные технологии в высшем образовании: Материалы Межвузовск. региональной научно-методической конференции. - К.: Изд- во Европ. Ун-та, 2004. - С.144-153.

Размещено на Allbest.ru