Размещено на http://www.allbest.ru

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НОВІКОВ Олександр Євгенович

УДК: 338.43.01 : 631.153.3 (477.73)

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ І РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН У РЕГІОНІ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ТОПІХА Іван Наумович,

Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

ЄРМАКОВ Олександр Юхимович,

Національний аграрний університет, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села;

кандидат економічних наук

ЯНЧУК Володимир Петрович,

начальник обласного головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра менеджменту організацій, м. Дніпропетровськ.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Миколаївського аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова ринкових відносин в Україні зумовило невідкладну потребу грошової оцінки землі. Вона відкриває можливість вирішення регулювання земельних відносин, питань вирівнювання економічних умов господарювання та необхідна для передачі земель у власність, спадщину, при даруванні, оренді, купівлі-продажу, заставі земельних ділянок, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску в статутні фонди акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів, спільних підприємств тощо.

Перехід до господарювання на засадах ринкової економіки, запровадження приватної власності на землю зумовили підвищений інтерес як до самої землі, так і підходів щодо її раціонального використання. Проблема ефективного використання земель сільськогосподарського призначення в Україні дедалі більше ускладнюється. Сьогодні це має різні аспекти, головними з яких є економічний, організаційний та екологічний. Рівень використання земель в Україні нині настільки критичний, що подальша деградація потенціалу земельних ресурсів у сільському господарстві може мати катастрофічні наслідки, котрі відповідним чином, безперечно, позначаться на загальному рівні продовольчої безпеки країни, здоров'ї нації тощо. сільськогосподарський угіддя аграрний земельний

Теоретичні і практичні аспекти збереження та відтворення земельних ресурсів, проблеми ефективного використання їх у сільському господарстві висвітлені в наукових працях відомих вчених: А.С.Даниленка, Д.С.Добряка, О.Ю.Єрмакова, В.Я.Месель-Веселяка, Л.Я.Новаковського, О.М.Онишенка, П.Т.Саблука, А.М.Стельмащука, В.М.Трегобчука, А.М.Третяка, М.М.Федорова, В.Й.Шияна, В.В.Юрчишина, В.П.Янчука та інших. Однак динамічність змін ситуації в агропромисловому комплексі України вимагає поглиблених досліджень з метою вироблення стратегії і тактики подальшого вдосконалення економічних взаємовідносин щодо використання землі в сільському господарстві. Крім того, існує ряд дискусійних питань щодо грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

У сукупності це зумовило вибір теми, визначення мети, завдань і структури дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено у рамках тематики наукових досліджень економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету з проблеми "Організація інтенсивного виробництва і забезпечення економічного зростання в підприємствах АПК", яка є складовою науково-технічної програми УААН на 2001-2005 роки за темою “Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку земельних відносин і підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах ринку.

Для досягнення цієї мети в роботі ставилися і вирішувалися такі завдання:

- провести дослідження кількісного та якісного стану, ефективності використання сільськогосподарських угідь за час реформування земельних відносин;

- здійснити аналіз наявних методичних підходів грошової оцінки землі;

- провести систематизацію методів визначення експертної оцінки земель з подальшим вивченням можливостей їх використання при оцінці сільськогосподарських угідь;

- дослідити економічні складові земельно-орендних відносин у процесі формування землекористувань сільськогосподарських підприємств;

- проаналізувати наявну методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на сучасному етапі економічного розвитку держави;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення методики грошової оцінки земель ;

- розробити прогнозні розрахунки ціни на землі сільськогосподарського призначення;

- провести грошову оцінку орних земель на основі бонітування ґрунтів для природно-сільськогосподарських районів Миколаївської області;

- розробити пропозиції щодо регулювання ефективного використання сільськогосподарських угідь;

- визначити вплив розміщення земельної ділянки щодо ринків збуту продукції на розмір плати за сільськогосподарські землі.

Об'єктом дослідження є процеси використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами Миколаївської області.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів проблеми розвитку земельних відносин і ефективного використання сільськогосподарських угідь.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, фундаментальні положення економічної теорії та наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем земельних відносин.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались методи, прийняті в економічній науці - монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз наявних підходів щодо оцінки землі; аналіз правових та соціально-економічних процесів у ході проведення земельної реформи), кореляційно - регресійний (дослідження впливу та форми зв'язку кількості населення на кількість товарної продукції, а також для дослідження залежності між величиною нормативної грошової оцінки землі та показниками економічної ефективності використання земельних ресурсів; для дослідження залежності між величиною нормативної грошової оцінки землі та балами бонітетів ґрунтів); групування (групування районів за населенням і кількістю товарної продукції), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), розрахунково-конструктивний, рядів динаміки та порівняння (аналіз соціально-економічних показників формування землекористувань по роках; порівняння фактичних та прогнозованих показників) та інші загальноприйняті методи економічних досліджень.

Інформаційною базою дослідження послужили Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, звіти й оперативні дані Миколаївського обласного головного управління земельних ресурсів, Миколаївського обласного управління статистики, дані Державного підприємства “Миколаївський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою”, дані періодичної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено пропозиції щодо регулювання ефективного використання сільськогосподарських угідь, які передбачають визначення розміру доплат землекористувачам за підвищення бонітетної оцінки грунтів, а також штрафів - за її зниження;

- на регіональному рівні проведено комплексне дослідження кількісного та якісного стану сільськогосподарських угідь і ефективності їх використання за час реформування земельних відносин, дано оцінку запровадженню ринку аграрних земель, яка свідчить про економічну недоцільність включення у сучасних умовах даного ресурсу в ринкові відносини;

уточнено:

- методичний підхід щодо здійснення грошової (нормативної) оцінки земель сільськогосподарського призначення, в основу якого покладено капіталізацію рентного доходу;

- методи експертної оцінки для різних видів сільськогосподарських угідь - ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ;

методичні підходи щодо встановлення ціни на землю в умовах ринку, які враховують ринкові чинники (фактичний банківський відсоток, орендну плату за землю, земельну ренту, прибуток від продукції рослинництва);

удосконалено:

- наявну методику грошової (нормативної) оцінки орних земель на основі бонітування ґрунтів (і визначено її по природно-сільськогосподарських районах Миколаївської області), що дає можливість об'єктивніше розрахувати розмір плати за землю (фіксованого податку) у процесі поновлення грошової оцінки;

- механізм визначення плати за землю, який ураховує поправні коефіцієнти коригування розміру земельного податку залежно від відстані до ринку збуту продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції, дисертаційного дослідження, доведено автором до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані управліннями земельних ресурсів, управліннями сільського господарства і продовольства для поновлення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення; при проведенні експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення; стимулювання сталого використання та охорони земель.

Пропозиції щодо практичного застосування результатів дисертаційного дослідження схвалено і прийнято для використання Державним підприємством “Миколаївський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою” та Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської державної адміністрації (довідки №1-06-87/1 від 07.02.2006р. і №1-566 від 30.03.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження за темою дисертації здійснено автором одноосібно. З 6 опублікованих наукових праць 5 - самостійні. Матеріал статті, виданої у співавторстві, використано в дисертації в частині, що належить здобувачеві.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково - практичних конференціях: міжнародні - “Соціально-економічні проблеми в пореформений період” (2004р.,м.Миколаїв); “Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК” ( 2005р. м. Мелітополь); регіональні - у Миколаївському державному аграрному університеті ( 2005р., 2006р.).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертаційного дослідження надруковано 6 наукових праць (загальним обсягом 2,1 др. арк.).Усі 6 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Роботу викладено на 204 сторінках комп'ютерного тексту, у т.ч. основна частина займає 155 сторінок. Вона містить 37 таблиць, 25 рисунків і 32 додатки. Список використаних джерел включає 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ії зв'язок з науковими програмами і планами, сформульовані завдання дослідження, визначено його предмет, об'єкт, методологічна основа та методи, відображено наукову новизну та практичну цінність дослідження, апробацію та реалізацію його результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи розвитку земельних відносин в аграрному секторі економіки” розглядається комплекс теоретичних і методичних питань розвитку земельних відносин.

На основі вивчення й аналізу наукових джерел установлено, що земля не має трудової вартості, але потребує певної оцінки, бо людина землю використовує для задоволення своїх потреб, у чому проявляється споживча вартість землі. Її необхідно оцінювати за іншими ознаками, ніж інші засоби виробництва, а саме - за якістю ґрунтів. Це впливає на величину споживчої вартості. Від використання землі людина отримує результат - продукцію. Кількість останньої залежить від родючості ґрунту. Встановлено, що прибутковість землі, а отже і її вартість, формується не тільки під впливом якості земель, а й залежно від виду продукції, що виробляється на цих землях, тому що різні сільськогосподарські культури мають різний рівень доходності (наприклад, соняшник та овочі).

Виявлено, що визначення реальної, справедливої вартості землі має важливе значення в розвитку земельних відносин щодо оподаткування та приватизації земельних ділянок, для укладання майнових угод щодо землі та права її оренди на вторинному ринку.

Дослідження вітчизняного і зарубіжного досвіду оцінки земель дає підстави зробити висновок, що в науковому світі немає єдиної точки зору щодо грошової оцінки земель. Виділяють такі концепції: рентна, затратна, результативна.

За затратною концепцією в основу грошової оцінки землі мають лягати витрати коштів та праці на її освоєння. За цією методикою грошова оцінка 1 га чорноземів Степу України (у порівнянних цінах) у 11-14 разів перевищує показники аналогічної оцінки за наявною методикою. Доведено неможливість використання затратної концепції при оцінці земель сільськогосподарського призначення, оскільки ділянка родючого чорнозему, на освоєння якої не витрачено значних капітальних вкладень, може виявитися набагато дешевшою, ніж ділянка глиняного ґрунту, яка приносить менший урожай, але на освоєння якої витрачено багато матеріальних та трудових ресурсів.

За результатною концепцією, в основі оцінки землі лежить результат, який отримують із земельної ділянки. Таким результатом виступає вартість валової продукції, чистий доход або прибуток. Але, на нашу думку, використання даного методу недоцільно, оскільки у разі низької доходності або збитковості виробництва, що характерно для вітчизняного сільського господарства, грошова оцінка землі матиме занижене або мінусове значення.

Рентна концепція полягає в тому, що в основі грошової оцінки землі лежить сума щорічної ренти, яку отримують із земельної ділянки. Цей підхід найбільш досконалий при оцінці земель сільськогосподарського призначення, оскільки враховує вплив на формування диференціальних доходів різниці у родючості ґрунтів.

У ході аналізу методичних підходів щодо грошової оцінки земель різних авторів установлено, що найбільш доцільний підхід пропонують В.Я. Месель - Веселяк та М.М. Федоров. За їх методикою грошова оцінка земель визначається розміром щорічно одержуваного рентного доходу з урахуванням строку його капіталізації в 33 роки, що відповідає трипроцентній платі за користування кредитом. На основі цього методу в 1995 році було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України “Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, яка діє і донині. Автором зазначено, що використання застарілих даних економічної оцінки (1988р.) при розрахунку потребує детального аналізу та перевірки на відповідність сучасним вимогам.

Виявлено, що для становлення повноцінного земельного ринку в сільському господарстві існування лише грошової (нормативної) оцінки земель недостатньо. У країнах з розвиненою ринковою економікою земельно-оціночна діяльність є обов'язковою умовою створення і функціонування ринку землі. Орієнтовна ринкова вартість земельної ділянки визначається проведенням експертної оцінки. Відповідно до міжнародних стандартів оцінки для визначення вартості земельної власності використовується три загальновизнаних підходи: ринковий, витратний та доходний, які базуються на принципах кон'юнктури ринку, найкращого і найефективнішого використання, очікуваних змін та доданої прибутковості землі. Встановлено, що на землі сільськогосподарського призначення сьогодні, за відсутності ринку землі, можливо практичне застосування доходного та витратного методів; на присадибні земельні ділянки - ринкового; на землі населених пунктів - три загальновизнаних методи.

У другому розділі - “Характеристика сільськогосподарських угідь та оцінка ефективності їх використання в Миколаївській області” досліджено проведення земельної реформи, здійснено кількісну та якісну характеристику сільськогосподарських угідь та проведено оцінку ефективності їх використання.

Дослідженнями встановлено, що у результаті здійснення заходів земельної реформи держава втратила монопольне право власності на землю. Станом на 01.01.2005р. - 71,4% становлять приватні угіддя, 28,5% сільськогосподарських угідь - перебуває у власності держави.

У Миколаївській області практично завершено первинну приватизацію сільськогосподарських угідь, яка відбувалась через безоплатну передачу земель державної власності недержавним сільськогосподарським підприємствам та паюванням землі. Станом на 01.01.2005р. набули права на земельну частку(пай) 196,7 тис. осіб, з них 99,5% отримали сертифікати. В результаті розпаювання власність на ці ресурси стала персоніфікованою і досить подрібненою. Середній розмір земельного паю становить 7,1 ум.га з коливанням від 3,8 ум.га в Кривоозерському до 9,7 ум. га в Березанському районах.

Дослідження довели, що на сучасному етапі розвитку земельних відносин надзвичайно важливу роль відіграє оренда землі, яка дозволяє підприємцеві придбати землю в користування, а власникові - частково реалізувати своє право власності на землю та одержати гарантований доход від своєї власності. Станом на 01.01.2005р. у Миколаївській області - 75,2% власників віддали свої земельні паї орендарям, з них 44,8 % селяни-пенсіонери. Середня орендна плата за пай у 2004 році в області становила 830 грн. Установлення орендної плати й фіксованого сільськогосподарського податку на базі нормативної грошової оцінки, яка має стабільний характер і не залежить від результатів господарювання, дає можливість землекористувачам підвищити рівень економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь шляхом інтенсифікації виробництва.

Одним із недоліків орендних земельних відносин є нестабільність земле- користувань сільськогосподарських підприємств, що підштовхує на досягнення господарського результату без значного інвестування коштів у підвищення родючості землі, укладаючи угоди на умовах короткострокової оренди - до п'яти років. У 2004р. їх було 89,7 %. Обов'язковою складовою інтересів орендодавця й орендаря мусить бути визначення якісних показників земельних ділянок при передаванні їх в оренду.

У процесі реформування земельних відносин сформувалась модель дрібнотоварного виробництва.

Установлено, що в області 42,3% орних земель розташовані на ерозійно небезпечних площах (схили). Залучення їх в обробіток і недостатня увага до ґрунтозахисних та гумусозберігаючих технологій у системі землеробства не могли не викликати негативних наслідків у структурі еродованості сільськогосподарських угідь. За 1986-1996 роки ареал водної ерозії поширився на 140,5 тис. га. Існує тенденція до зростання середньо-і сильно змитих земель. Тільки за згадуваний період площа середньо змитих ґрунтів зросла на 45,1 тис. га; сильно змитих на 5,5 тис. га.

Виявлено, що ті заходи, які на даний час упроваджуються в області по охороні земель, з року в рік скорочуються і не можуть виправити негативні тенденції в землекористуванні. Для повного оздоровлення ситуації потрібне відпрацювання комплексного механізму на основі адміністративно - правових та економічних заходів.

Нами підтверджено, що характеристику якості земель повинна давати їх грошова оцінка, оскільки розрахунок показника грошової оцінки базується на основі даних бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель, яка враховує рівень урожайності, виробничих витрат та їх ефективності. Проте зміна економічних умов господарювання спонукає переглянути деякі аспекти наявної грошової оцінки на відповідність сучасним вимогам.

Дослідженнями доведено, що наявна методика оцінки земель сільськогосподарського призначення не може бути взята за основу при проведенні поновлення грошової оцінки з огляду на наступне:

- в основу визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено рентний доход, який визначався на підставі показників економічної оцінки 1988 року. На сучасному етапі потреба в цих показниках відпала, оскільки нині немає потреби в закупівельних цінах, тому що державі реалізується лише частина отриманої сільськогосподарської продукції, решту виробники реалізують за іншими каналами. Відповідно й ціна встановлюється на ринку під впливом взаємодії попиту і пропозиції. Сьогодні не встановлюються державні закупки, а напрям спеціалізації чи структуру посівних площ визначає сам землекористувач. Отже, показники економічної оцінки земель втратили свою актуальність за ринкових умов, оскільки вони не забезпечують розв'язання завдань, які висуває ринок;

- грошова оцінка земель Миколаївській області не відповідає фактичному потенціалу ґрунтів (табл.1). Отриманий у результаті кореляційно - регресійного аналізу коефіцієнт кореляції (r = 0,3) показує слабкий зв'язок між балами бонітету ґрунтів та їх грошовою оцінкою;

Таблиця 1

Порівняльний аналіз грошової та бонітетної оцінки ріллі сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району Миколаївської області

Сільгосппідприємства (КСП) на момент оцінки земель (1995р.)	Середній бал бонітету	Рейтинг сільгосппідприємства за балом бонітету	Грошова оцінка 1 га, грн.	Рейтинг сільгосппідприємства за грошовою оцінкою
			1995р.	2004р.
“Свобода"	51	3	3803	9374	2
"Дружба"	53	2	3754	9254	5
"Зоря Комунізму"	54	1	3721	9172	6
"Гігант"	53	2	3671	9049	7
"Тридуби"	50	4	3766	9283	4
"Память Леніна"	51	3	3465	8541	11
"Радянська Україна"	45	6	3787	9335	3
Ім.Куйбишева	51	3	3490	8603	10
Ім.Щорса	49	5	3358	8277	16
"Колос"	49	5	3436	8470	15
Ім.газети “Правда"	50	4	3448	8499	13
Ім. Горького	53	2	3663	9029	8
Ім.Чапаєва	49	5	3337	8226	17
“Перемога Жовтня”	51	3	3461	8531	12
Ім. Мічуріна	53	2	3873	9547	1
Ім.Шевченко	49	5	3440	8480	14
"Прогрес"	54	1	3663	9029	8
Ім. Калініна	51	3	3576	8815	9

- реальний диференціальний рентний доход з орних земель Миколаївської області не відповідає існуючому ( 5,91 ц/га), оскільки змінилися всі показники для його розрахунку. Так, з 1990 по 2004 рік зафіксоване зниження рівня інтенсивності виробництва (кількість внесених мінеральних та органічних добрів), що призвело до зниження урожайності зернових в 2004 році на 19,8% в порівнянні з 1990 роком. За цей період змінились ціни на промислову продукцію, яка споживається сільським господарством (техніка, пальне, добрива та інше), що призвело до значного підвищення собівартості сільськогосподарської продукції.

Аналіз показав, що у виробництві валової продукції в Миколаївській області питома вага валової продукції господарств населення збільшилась з 21,7% у 1990р. до 50,5% у 2004 році. Це відбулось за рахунок зміни в площах сільськогосподарських угідь протягом 1990-2004 років у всіх категоріях господарств.

Установлено, що за рахунок розподілу сільськогосподарських угідь за 1990- 2004 роки по категоріях господарств відбулися суттєві зміни в структурі посівних площ сільськогосподарських культур. Зросли площі посіву високоприбуткових зернових та технічних культур - на 16,2% і 12,9% порівняно з 1990р., зменшились посіви кормових культур на 28,4%.

Аналіз ефективності використання сільськогосподарських угідь показав, що в 1990р., за умов високого рівня інтенсифікації землеробства, було досягнуто високу врожайність основних сільськогосподарських культур. У наступні роки, по мірі трансформації інтенсивних форм землеробства в екстенсивні, спостерігається тенденція зниження урожайності (рис.1).

Рис.1. Динаміка урожайності основних сільськогосподарських культур у усіх категоріях господарств Миколаївської області

Аналогічну тенденцію має виробництво продукції на 100га відповідних угідь (табл. 2).

Таблиця 2

Ефективність використання сільськогосподарських угідь у усіх категоріях господарств Миколаївської області

Показники	Роки	2004р.у % до1990р.
	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004
Вироблено на 100 га с.-г. угідь, т: молока	37,6	26,1	17,2	19,2	21,5	21,1	22,1	58,8
м'яса всіх видів	7,7	2,9	2,4	1,4	1,4	1,5	1,4	18,2
вовни, ц	0,83	0,38	0,05	0,04	0,03	0,04	0,03	3,6
Вироблено на 100 га ріллі, т: зерна	163,7	97,5	54,3	159,9	143,0	47,1	159,0	97,1
цукрових буряків	59,8	34,2	7,7	15,4	11,9	14,9	13,8	23,1
соняшнику	13,3	12,8	14,8	9,2	13,7	24,3	15,3	115,0
свинини	3,8	1,3	1,2	0,5	0,5	0,6	0,5	13,2
Вироблено на 100 га посівів зернових: яєць, тис. шт.	58,8	29,6	22,9	19,6	22,7	33,5	24,4	41,5
м'яса птиці, ц	32,0	7,7	5,4	3,7	4,7	6,3	3,3	10,3

Дані таблиці свідчать, що у 2004р. порівняно з 1990р. молока в розрахунку на 100га сільськогосподарських угідь було вироблено на 41,2% менше, м'яса всіх видів - на 81,8%, вовни - на 96,4%. Аналогічну тенденцію показує і виробництво яєць і м'яса птиці в розрахунку на 100га посівів зернових.

Проведений аналіз ефективності використання землі сільськогосподарських підприємств з різною організаційно - правовою формою господарювання довів, що на даний час ефективність здійснення підприємством сільськогосподарського виробництва в цілому і ефективність використання ним землі, зокрема, залежить від матеріально-технічної бази господарства, а також від особистих якостей керівника господарства, його вміння здійснювати управління за нових умов.

На підставі кореляційно - регресійного аналізу, проведеного за допомогою показників ефективності використання сільськогосподарських землі в Миколаївській області, встановлено відсутність зв'язку між нормативною грошовою оцінкою 1 га ріллі та виходом валової продукції рослинництва з 1га у вартісному виразі. Визначено, що за сучасних умов грошова оцінка сільськогосподарських угідь не може бути використана як показник ефективності використання земельних ресурсів.

У третьому розділі “Удосконалення механізму ефективного використання земель сільськогосподарського призначення” досліджено та визначено ринкову ціну землі за різними методиками, наведено вдосконалену методику та проведено розрахунок грошової оцінки 1га ріллі по природно-сільськогос-подарських районах Миколаївської області, розроблено пропозиції щодо регулювання ефективного використання сільськогосподарських угідь, сформульовано методичні підходи щодо врахування місцезнаходження земель сільськогосподарського призначення при визначенні плати за землю.

На основі одержаних нами результатів дослідження можна зробити такий висновок: ціна 1га ріллі в Миколаївській області після скасування мораторію на неї може становити від 779 до 2833 грн. за умови, що не буде досягнуто істотних зрушень у підвищенні ефективності виробництва. Доведено, що за такої ціни землі відпадає один із важливих чинників - включення даного ресурсу в ринкові відносини - одержання обігових коштів через заставу землі в іпотечний банк.

Встановлено, що формування низьких цін на землі сільськогосподарського призначення за сучасних умов господарювання зумовлено такими чинниками:

- низький рівень доходності сільськогосподарського виробництва виражено через масу прибутку з одиниці земельної площі, який не дає можливостей виплачувати орендодавцям вищу орендну плату;

- високі процентні ставки за користування капіталом, що, в свою чергу, збільшують витрати сільськогосподарських товаровиробників, а отже, зменшують їхні прибутки;

- слабке конкурентне середовище на ринку землі з боку покупців. Сьогодні сільське населення не має вільних коштів, оскільки заробітна плата у сільському господарстві найнижча серед галузей матеріального виробництва і в 2004 році в середньому по Миколаївській області становила 320,00грн. при прожитковому мінімумі 365,00грн. Стає зрозуміло, що основна маса селян працездатного віку не в змозі нині купувати землю й розширяти своє виробництво. Крім цього, після зняття мораторію цінова ситуація на земельному ринку може погіршитися через поведінку селян пенсіонерів - власників земельних паїв, які неспроможні самостійно господарювати. Це зумовить істотне зростання пропозиції, що викличе значне зниження ціни землі.

Запропонована нами методика грошової оцінки земель сільськогосподарсь-кого призначення ґрунтується на бонітуванні ґрунтів та на нормативних затратах на вирощення природного врожаю. Алгоритм визначення наведено на рисунку 2. За допомогою цього алгоритму було визначено грошову оцінку орних земель Миколаївській області в розрізі природно - сільськогосподарських районів.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.2. Алгоритм розрахунку грошової оцінки сільськогосподарських земель

Проведені розрахунки показали, що розмір грошової оцінки землі залежить від терміну капіталізації. Так, якщо використано термін капіталізації у 33 роки, що відповідає банківському відсотку за користування кредитом у 3,3%, то отримана нами грошова оцінка перевищує фактичну в 2 рази (середня фактична грошова оцінка орних земель Миколаївської області становить 7715грн.) з коливанням від 3664грн. в Очаківському до 24615грн. в Кривоозерському природно - сільськогосподарських районах. Якщо використано термін капіталізації у 20 років, що відповідає банківському відсотку за користування кредитом у 5%, то отримана нами грошова оцінка землі наближається до фактичної з коливанням від 2220 грн. в Очаківському до 14918грн. в Кривоозерському природно-сільськогосподарських районах.

Отриману за меншого терміну капіталізації грошову оцінку землі доцільно використовувати на перехідному етапі до ринку, що дозволяє встановити нижчі ставки земельного податку, ніж за високої грошової оцінки землі. Проте, після створення нормально функціонуючого ринкового середовища в нашій країні в цілому і в аграрній сфері зокрема, доцільно проводити оцінку землі за вищим терміном капіталізації, що дасть можливість більш точно відобразити високу якість земель.

Отримана грошова оцінка має слугувати важелем економічного стимулювання за раціональне використання та охорону земель, оскільки ґрунтується на природних властивостях.

Автором визначено ціну 1 бала бонітету ґрунтів (табл.3) та запропоновано розраховувати розмір компенсації або штрафу за формулами:

(1)

(2)

де: К - розмір компенсації за підвищення бонітетної оцінки ґрунтів, грн.;

Ш - розмір штрафу за зниження бонітетної оцінки ґрунтів, грн.;

Ц- ціна одного бала бонітету ріллі, грн.;

Бср1 - середньозважений бал бонітету ріллі по ділянці при попередньому бонітуванні ґрунтів;

Бср2 - середньозважений бал бонітету ріллі по ділянці при наступному бонітуванні ґрунтів;

S - загальна площа ділянки (всіх агрогруп ґрунтів), га.

Таблиця 3

Розрахунок ціни 1 бала бонітету ґрунтів, 2004р.

Назва природно-сільськогосподарського району	Середньозважений бонітет, бал	Грошова оцінка 1 га ріллі, грн.	Ціна 1 бала бонітету ґрунтів, грн.
Кривоозерський	51	15100	296,08
Доманівсько-Арбузинський	49	14280	291,43
Вознесенський	44	11260	255,91
Єланецько-Казанківський	40	8850	221,25
Новоодеський	35	5840	166,86
Баштансько-Снігурівський	34	5230	153,82
Очаківський	29	2220	76,55
Всього по області	40	8799	219,98

У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність урахування місцезнаходження земель сільськогосподарського призначення при визначенні плати за землю. Нами запропоновано враховувати - попит на продукцію сільського господарства; відстань до ринків її збуту.

Врахувати вплив попиту на продукцію сільського господарства (наявність ринків збуту продукції) для визначення плати за землю нами запропоновано за допомогою певного поправного коефіцієнта до ставок земельного податку. Він відображає вплив чинника розташування земельної ділянки щодо великого населеного пункту (чим більший населений пункт, тим вища плата за землі, розташовані недалеко від нього) на доходність сільськогосподарського виробництва. Чисельність населення найкраще характеризує розміри населеного пункту, яке в ньому проживає. Треба зазначити, що використовується чисельність саме міського населення певного адміністративного району, оскільки воно є основним споживачем продукції сільськогосподарських підприємств даного району. В якості показника доходності сільськогосподарських підприємств, розташованих навколо цих населених пунктів, нами використано показник вартості товарної продукції.

Визначити його можна за наступною формулою:

(3)

де: Км - коефіцієнт за місце розташування земельної ділянки;

Rn - коефіцієнт детермінації залежності товарообігу сільськогосподарської продукції від кількості міського населення;

К - кількість міського населення в середньому по адміністративних районах, тис. чол.;

Кі - кількість міського населення в і-му районі, тис.чол.

Розраховані значення поправних коефіцієнтів до ставок земельного податку становлять від 0,84 для Первомайського до 1,05 для Новобузького районів.

Враховувати відстань до ринків збуту продукції запропоновано також за допомогою поправного коефіцієнта до ставок земельного податку. Він відображає вплив відстані до ринків збуту продукції на розмір прибутку, отриманого з 1 га (чим більша відстань, тим менша плата за землю). Значення цього коефіцієнта коригується пропорційно до розміру прибутку, визначеного за формулою:

(4)

де: R - рента (прибуток) з 1 гектара землі, грн.;

y - урожайність, т/га;

p - фіксована ринкова ціна 1т, грн.;

pо - витрати на виробництво 1т, грн.;

f- транспортний тариф на 1т-км, грн.;

z - відстань до ринку збуту, км.

Визначені значення коефіцієнтів до ставок земельного податку становлять від 1,024 (при відстані до 5 км) до 0,976 (при відстані від 50 до 55 км).

Наведені методики для розрахунку коефіцієнтів коригування ставки земельного податку, сформованих під впливом різного розташування земельних ділянок від ринку збуту продукції, дають можливість удосконалити механізм визначення плати за землю, що забезпечить підприємствам створення рівних умов формування доходів.

ВИСНОВКИ

1. Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Передбачалось, що здійснення земельної реформи в Україні забезпечить раціональне використання земельних ресурсів, інтенсифікацію виробництва, підвищення продуктивності праці. Проте цього не сталось.

2. Дослідженнями встановлено, що в області активно проходить процес відведення земельних ділянок у натурі та виданні державних актів на право власності на землю, створення агроформувань ринкового типу. Разом з тим було виявлено, що Миколаївська область станом на 01.01.2005 року не була готова до ринку земель сільськогосподарського призначення, як це передбачалося Земельним кодексом, оскільки 27,5% громадян не оформили правовстановлюючі документи належним чином. Сертифікат на земельну частку (пай) не містить детальної інформації по кожній ділянці, а значить і не може використовуватись як об'єкт купівлі-продажу, застави в банках тощо. Тому необхідно замінити сертифікати на державні акти.

3. Проведення земельної реформи суттєво вплинуло на структуру земель за землеволодіннями та землекористуванням. На регіональному рівні зафіксовано істотне скорочення площ сільськогосподарських підприємств і розширення

землекористування громадян. Так, за 1990-2004 рр. площі сільськогосподарських підприємств скоротились на 42,2%, площа земель громадян збільшилась більш ніж у 10 разів, унаслідок чого питома вага господарств населення в структурі виробництва валової продукції збільшилась з 21,7% до 50,5%.

4. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин оренда стала безальтернативною формою реалізації права власності на землю. Станом на 01.01.2005р. в Миколаївській області 75,2% власників віддали свої земельні паї орендарям, із них 44,8% селяни-пенсіонери, що пояснюється браком у них достатніх коштів, техніки, відповідної освіти і нездатністю за віком та станом здоровя для самостійного ведення виробництва. Вона дає можливість власникові отримати від цього доход у вигляді орендної плати.

5. Середня орендна плата за пай в Миколаївської області у 2004 році становила 830грн. Практично всі землекористування недержавних сільськогосподарських підприємств сформовані на умовах короткострокової оренди до п'яти років, що створює проблему нестабільності землекористування. Розвиток довгострокової оренди полягає в гармонізації інтересів орендарів та орендодавців шляхом установлення оптимальної орендної плати, яка б гарантувала соціальну захищеність орендодавця та забезпечила б можливість розширеного відтворення у суб'єктів господарювання.

6. Встановлено, що найбільш доцільний підхід щодо оцінки земель запропонований В.Я. Месель- Веселяком та М.М. Федоровим. Він спирається на економічні показники. Наявна нормативна грошова оцінка земель Миколаївської області в більшій мірі оцінює не природний потенціал, а рівень інтенсивності ведення господарства й окупність витрат у 1986 -1990 роках, оскільки використання показників економічної оцінки за 1988 рік пояснюється тими обставинами, що саме в 1986-1988 роках сільське господарство характеризувалось найоптимальнішими умовами господарювання. Тому нами запропоновано нормативну грошову оцінку земель, яка ґрунтується на бонітуванні ґрунтів, що відповідає вимогам ринку та забезпечує ефективне використання та охорону земель.

7. Доведено, що ефективність використання землі залежить від матеріально - технічної бази господарства, від особистих якостей керівника, його вміння здійснювати управління за нових умов. Аналіз ефективності використання землі в підприємствах різних організаційно - правових форм не дає змоги робити висновок про найбільш ефективне використання.

8. Розроблений механізм економічного регулювання ефективного використання й охорони земель передбачає систему критеріїв і показників стимулювання (штрафу), запровадження понижувальних або підвищувальних коефіцієнтів до ставок плати за землю залежно від місцерозташування земельної ділянки, що дасть змогу поставити всіх власників землі і землекористувачів у рівні економічні умови.

9. За ринкових умов земля має ціну, оскільки виникає попит на неї, пов'язаний з необхідністю ведення сільськогосподарського виробництва. Докладання праці та капіталу може підвищувати ії родючість і цінність, отже, і ціну. Кращі за якістю земельні ділянки приносять ренту, яка капіталізується з ринкового процента на капітал.

10. Досліджуючи різні методичні підходи до визначення ціни землі, ми встановили існування певних відхилень від теорії рентного доходу. Так, в усіх наявних методиках орендна плата не збігається із сумою рентного доходу, який має одержувати землевласник, а банківська плата на капітал ототожнюється із платою за кредит. Нами обґрунтовано, що ціна 1га ріллі в Миколаївській області після скасування мораторію на неї може становити від 779 до 2833грн. за умови, що не буде досягнуто істотних зрушень у підвищенні ефективності виробництва. За такої ціни землі відпадає один із важливих чинників - включення даного ресурсу в ринкові відносини - одержання обігових коштів через заставу землі в іпотечний банк.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

У фахових виданнях

1. Новіков О.Є. Методичні підходи експертної грошової оцінки землі та можливість їх застосування при оцінці земель сільськогосподарського

призначення в сучасних умовах // Вісник аграрної науки Причорномор'я . -2004.-№3.- С. 133-139.

2. Новіков О.Є. Стан земельних орендних відносин в Миколаївській області // Вісник аграрної науки Причорномор'я . -2005.-№4.- С. 103-110.

3. Новіков О.Є. Проблеми теорії та практики існуючої грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Землеустрій та кадастр. -2005.-№4.- С. 61-65.

4. Новіков О.Є. Об'єктивна необхідність удосконалення методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Вісник аграрної науки Причорномор'я . -2005.-№1.- С.99-106.

5. Новіков О.Є. Удосконалення методики оцінки земель сільськогосподарського призначення // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2006.-№1.- С. 102-107.

6. Топіха І.Н., Новіков О.Є. Визначення ринкової ціни земель сільськогосподарського призначення в Миколаївській області // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр. Випуск 209. Дніпропетровськ: ДНУ.-2005.-С.581-586 (автору належать обґрунтування методичних підходів щодо ціноутворення на землю, збір і обробка матеріалу).

АНОТАЦІЇ

Новіков О.Є. Економічна ефективність використання сільськогосподарських угідь і розвиток земельних відносин у регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006.

У дисертації досліджено теоретичні і методологічні основи розвитку земельних відносин та ефективного використання сільськогосподарських угідь в аграрному секторі економіки. Проаналізовано кількісний та якісний стан сільськогосподарських угідь і дано оцінку ефективності їх використання. За результатами проведених досліджень визначено основні напрями щодо удосконалення механізму ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, серед яких: удосконалення наявної методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення; пропозиції щодо стимулювання ефективного використання і охорони земель; удосконалення механізму визначення плати за землю; визначення ринкової ціни землі як засобу виробництва. Запропонована методика грошової оцінки ґрунтується на бонітуванні ґрунтів та нормативних витратах на вирощення природного урожаю озимої пшениці. Запропоновано методики для розрахунку коефіцієнтів коригування ставки земельного податку, сформованих під впливом різного розташування земельних ділянок від ринку збуту продукції.

Ключові слова: грошова (нормативна) оцінка; грошова (експертна) оцінка; бонітування ґрунтів; термін капіталізації; банківський відсоток; земельні відносини; ефективність використання; природна урожайність.

Новиков А.Е. Экономическая эффективность использования сельскохозяйственных угодий и развитие земельных отношений в регионе - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.- Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2006.

В диссертации исследованы теоретические и методические основы развития земельных отношений и эффективного использования сельскохозяйственных угодий в аграрном секторе экономики. Проведён анализ современного состояния реформирования земельных отношений, количественных и качественных характеристик земельных угодий. Дана экономическая оценка эффективности использования земли на современном этапе аграрной реформы.

В работе детально изучены земельно-арендные отношения в Николаевской области. Рассмотрены размер и виды выплаты арендной платы, срок действия заключенных договоров аренды. По результатам анализа сделан вывод о том, что практически все землепользования негосударственных сельскохозяйственных предприятий сформированы на условиях короткосрочной аренды до пяти лет, создающей проблему в стабильности землепользования. Развитие долгосрочной аренды зависит от гармонизации интересов арендаторов и арендодателей путем установления оптимальной арендной плати, которая должна гарантировать социальную защищенность арендодателя и обеспечила бы возможность расширенного производства субъектов хозяйствования.

Исследованием показано, что проведение таких важных этапов земельной реформы, как трансформация земельных отношений и перераспределение земельных ресурсов на основе разгосударствления и приватизации земель; денежная оценка земель; паевание сельскохозяйственных угодий, переданных в коллективную собственность сельскохозяйственным предприятиям; оформление государственных актов на право частной собственности на землю; развитие земельно-арендных отношений; реструктуризация коллективных и других негосударственных аграрных предприятий в структуры рыночного типа закладывают фундамент для становления рынка земель сельскохозяйственного назначения. Анализ экономической эффективности использования сельскохозяйственных угодий и приведенный в рамках исследования расчет цены на землю сельскохозяйственного назначения показал невозможность включения данного ресурса в рыночные отношения - получение оборотных средств через залог земли в ипотечный банк. Низкие цены на аграрные земли обоснованы такими факторами: высокие процентные ставки за пользование капиталом; низкий уровень эффективности использования земли, выраженный через прибыль с 1 гектара земли; отсутствие платежеспособного спроса.

Значительное место в работе отведено инструменту экономического регулирования земельных отношений и эффективного использования земли - денежной оценке. Автором изучены и проанализированы методические походы к денежной (нормативной) оценке земли. Отмечено, что наиболее правильный подход предложен В.Я.Месель-Веселяком и М.М.Федоровым, который лег в основу расчета существующей денежной оценки земли, но использование устаревших данных экономической оценки 1988 года требуют детального анализу на соответствие современным требованиям. Автором проведен анализ действующей оценки, доказывающий, что она не отвечает требованиям рынку и не может служить базой при установлении платы за землю, и предложен методический подход для ее расчета на основании бонитировки почв. На основании разработанной методики рассчитана денежная оценка пахотных земель природно-сельскохозяйственных районов Николаевской области. Предложено на переходном этапе к рынку использовать срок капитализации в 20 лет, что позволит установить более низкие ставки земельного налога.

Обосновано, что рассчитанная денежная оценка может служить инструментом экономического стимулирования за рациональное использование и охрану земель. Автором предложена методика для расчета размера компенсации (штраф), позволяющая оценить изменения в плодородии почв в денежном выражении.

В диссертационной работе обоснована необходимость учитывать местоположение земель сельскохозяйственного назначения при расчете налога на землю. Предложено учитывать: во - первых - спрос на сельскохозяйственную продукцию, во - вторых - расстояние к рынкам сбыта.

Ключевые слова: денежная (нормативная) оценка; денежная (экспертная) оценка; бонитировка почв; срок капитализации; банковский процент; земельные отношения; эффективность использования; природная урожайность.

Novikov O.E. Economic effectiveness of agricultural lands use and development of land relations in the region. - The Manuscript.

Dissertation for obtaining the degree of Candidate of Economics in specialty 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex. The Nikolaev State Agrarian University, Nikolaev,2006.

In the dissertation theoretical and methodological bases of development of land relations and effective use of agricultural lands in the agrarian sector of economics are investigated. Quantitative and qualitative state of agricultural lands is analyzed and evaluation effectiveness of their use is given. By the results of the lead researches there are defined the basic directions concerning improvement of mechanism of effective use lands of agricultural designation, among which are certain: improvement acting technique of money value of lands of agricultural designation; improvement of mechanism of land rental; determination of market value land as means of production. Methods of pecuniary valuation bases on appraisal of soils and normative expenses on natural crop growing of winter wheat are offered. There are suggested techniques for coefficients calculation of correction rate of land tax which were formed under the influence of different lands location from a market to a product.

Key words: money (normative) value; money (expert) evaluation; appraisal of soils; term of capitalization; bank rate; land relations; effectiveness of use; natural yield.

Размещено на Allbest.ru

...