Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

УДК 658.016.7:637.5

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ М`ЯСНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА РІВНІ РЕГІОНУ

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПРЯМУХІНА Наталія Валентинівна

КИЇВ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник ? доктор економічних наук, професор Яценко Володимир Микитович, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту Черкаського державного технологічного університету

Офіційні опоненти ? доктор економічних наук, професор Зимовець Віктор Наумович, головний науковий співробітник Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН, м. Київ

кандидат економічних наук, доцент Драган Олена Іванівна, доцент кафедри менеджменту Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Провідна установа ? Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра менеджменту, м. Київ

Захист відбудеться “24” лютого 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий “_____ ” ____________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Марченко В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин обумовлює необхідність подальшого удосконалення механізму господарювання в м'ясній галузі, переорієнтації її на стимулювання виробництва конкурентоспроможної продукції з урахуванням споживчого попиту на неї. Формування ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму функціонування підприємств м'ясної промисловості визначається об'єктивною необхідністю підвищення ефективності роботи АПК, його переходу до принципів сталого соціально-економічного розвитку.

Існуючі проблеми у функціонуванні м'ясної галузі зумовлені, в першу чергу, такими факторами: недостатністю фінансової підтримки з боку держави та інвесторів; незадовільним технічним та технологічним оснащенням підприємств; різким зниженням за останні роки поголів'я великої рогатої худоби та свиней; низькою купівельною спроможністю населення та зменшенням обсягів споживання населенням м'яса та м'ясопродуктів; зростанням кількості збиткових підприємств.

Все це свідчить про необхідність адаптації м'ясної промисловості до навколишнього середовища, чого можна досягти завдяки постійним перетворенням різних сфер діяльності галузі, тобто шляхом реструктуризації.

Успішне проведення реструктуризації підприємств, яке означає їх швидку пристосованість до ринкових умов господарювання, особливо важливим є для м'ясної промисловості, оскільки вона забезпечує найголовнішу потребу населення у продуктах харчування. Тому зміни в її функціонуванні є головним фактором впливу на загальний стан розвитку промисловості країни в будь-якому аспекті: економічному, політичному, соціальному.

Ґрунтовне дослідження різних аспектів реструктуризації та ефективного господарювання сучасних підприємств здійснили вітчизняні та зарубіжні науковці І.М. Акимова, В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, Т.Г. Бень, А.І. Берлач, М. Брейлі, Ю. Брігхем, В.І. Власов, А.П. Гайдуцький, І.Г. Кириленко, О.В. Крисальний, Р.О. Кулинич, П.М. Макаренко, В.С. Михайлов, Л.Ю. Мельник, Т.Л. Мостенська, Б. Пірсон, Г.І. Пиріг, П.Т. Саблук, В.М. Яценко та ін. Вони подають різні точки зору щодо варіантів здійснення реструктуризації та удосконалення економічних відносин підприємств із партнерами.

Проте особливості економічних відносин підприємств-виробників м'ясної продукції і переробних підприємств, складне становище м'ясної та аграрної галузі призвели до виникнення ряду нових проблем щодо їх розвитку. Тому обґрунтування і визначення напрямів реструктуризації підприємств, а також досягнення їх ефективного розвитку обумовлює актуальність вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у контексті проведення Черкаським державним технологічним університетом госпдоговірних та держбюджетних науково-дослідних робіт: „Теорія та методологія формування потенціалу розвитку національної економіки”, номер державної реєстрації ДР.0100U004422 (з 2000 по 2002 рр.); „Трансформація фінансової системи України” за № 0103U008077 (з 2001 по 2003 рр.); „Методологічні, методичні та організаційні проблеми підвищення ефективності виробництва продукції в агропромисловому комплексі”, номер державної реєстрації ДР.0103 U 014325 (з 2003 по 2005 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих методологічних засад реструктуризації підприємств м'ясної промисловості та розробка моделі ефективного механізму їх функціонування для забезпечення ринку м'ясопродуктами на регіональному рівні.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

- охарактеризувати стан та перспективи розвитку м'ясної промисловості на державному та регіональному рівнях, обґрунтувати необхідність реструктуризації підприємств м'ясної галузі;

- визначити сутність та уточнити методику здійснення реструктуризації підприємств м'ясної промисловості;

- визначити організаційно-економічні особливості проведення реструктуризації м'ясопереробних підприємств та запропонувати шляхи їх удосконалення;

- поглибити методичні підходи до оптимізації моделювання ефективного функціонування підприємств м'ясної промисловості;

- охарактеризувати фінансово-кредитний механізм підприємств галузі для забезпечення розвитку агропромислової інтеграції та розробити заходи щодо його удосконалення;

- визначити шляхи активізації інвестиційно-інноваційних процесів у м'ясній галузі;

- здійснити прогноз виробництва м'яса і м'ясопродуктів підприємствами м'ясної промисловості.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні положення, пов'язані з розробкою організаційно-економічного обґрунтування реструктуризації підприємств м'ясної промисловості. Об'єктом дослідження є процес взаємодії суб'єктів підприємницької діяльності м'ясної галузі Черкаської області.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань у дисертації використано сукупність методів: для пізнання об'єкта дослідження та виявлення основних факторів впливу ? методи спостереження, аналізу і синтезу; для визначення місця конкретного явища в загальній сукупності - методи порівняння. Статистичні методи використовуються для визначення залежності між споживанням м'яса і м'ясопродуктів в області та динамікою цін, а також для визначення прогнозних тенденцій розвитку забезпечення м'ясом та м'ясопродуктами регіонального продовольчого ринку. За допомогою математичних методів запропонований розрахунок еластичності собівартості за ціною виробничих ресурсів, визначення оптимальних обсягів виробництва м'яса і м'ясопродуктів та визначення вартості кредиту при застосуванні форвардного кредитування. Встановлення зв'язку між окремими факторами та процесами здійснено за допомогою методу кореляційно-регресивного аналізу. Фінансовий аналіз та економіко-математичне моделювання використано для визначення оптимальних пропорцій між обсягами експорту-імпорту м'яса та м'ясопродуктів; прогноз обсягів виробництва м'яса та м'ясопродуктів здійснений на основі методу статистичного прогнозування. Наочне подання результатів дослідження здійснено у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем, рисунків. м'сопереробний промисловість реструктуризація інвестиційний

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань організаційно-економічної політики агропромислового сектору економіки, статистичні матеріали Державного комітету статистики, Міністерства аграрної політики, звітні дані діяльності аграрних та переробних підприємств Черкаської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в опрацюванні теоретичних і практичних положень, спрямованих на удосконалення економічного механізму функціонування підприємств м'ясної промисловості. Найбільш вагомі наукові результати розкриваються в тому, що:

вперше:

– запропоновані нові моделі реструктуризації підприємств м'ясної галузі на основі комплексного організаційно-економічного обґрунтування;

– розроблено механізм модульного кредитування реструктуризованих м'ясопереробних підприємств комерційними банками за допомогою форвардного кредитування, який забезпечить ефективність процесу реструктуризації та запропоновано методику обчислення вартості кредиту.

удосконалено:

– модель інтеграції взаємовідносин між головними учасниками на ринку м'яса ? виробниками м'ясної сировини та переробними підприємствами, яка забезпечує поєднання їх інтересів та економію фінансових ресурсів через розподіл одержаного інтегрованим формуванням прибутку пропорційно витратам учасників;

– визначено механізм функціонування особистих селянських господарств (ОСГ) за допомогою впровадження модульної системи, яка підвищить якість сировини та забезпечить постійний ринок збуту для ОСГ, сутність якої полягає у створенні умов первинної переробки м`ясної сировини в сучасній високоефективній торгівельній мережі;

– економетричну модель розрахунку прогнозного обсягу виробництва основних видів м'яса до 2010 р. на основі визначених у дисертаційній роботі тенденцій розвитку виробництва м'яса і м'ясопродуктів та введення параметрів інвестування галузі.

Набули подальшого розвитку:

– систематизація чинників впливу на потреби внутрішнього та зовнішнього ринків м'яса і м'ясопродуктів для визначення та оцінки пріоритетів державного фінансування;

– розрахунки рівноваги зовнішньоекономічного обміну на основі моделі економічної рівноваги В. Вальраса та В. Паретто для основних видів м'ясної сировини з метою визначення оптимальних пропорцій зовнішньоторговельних операцій із урахуванням ситуації на внутрішньому ринку;

– шляхи активізації інвестиційно-інноваційних процесів у м'ясній промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції у дисертації, одержані автором за результатами дослідження, доведено до рівня практичних розробок, які спрямовані на підвищення ефективності реструктуризації підприємств м'ясної промисловості. Науково-практичні результати можуть бути використані у розробці законодавчо-нормативних актів щодо функціонування підприємств м'ясної галузі, вдосконалення механізму організаційно-економічного обґрунтування їх реструктуризації та підвищення ефективності розвитку.

Для надання гарантій комерційним банкам у процесі кредитування сільськогосподарських виробників автором запропоновано створення Гарантійного фонду підтримки агробізнесу (ГФПА), який забезпечить оптимальні умови для відповідної діяльності банків, що дасть змогу збільшити кількість та обсяги кредитів реструктуризованим підприємствам м'ясної промисловості і при цьому зменшити їх вартість.

Економетрична модель прогнозування виробництва окремих видів м'яса у Черкаській області враховує обсяги, необхідні для задоволення потреб населення і переробних підприємств, поголів'я худоби, та суму інвестицій, яка забезпечить досягнення оптимальних показників виробництва і споживання, і тому може бути використана як основа для ефективності розвитку галузі.

Результати досліджень щодо прогнозних тенденцій розвитку виробництва м'яса та м'ясопродуктів у Черкаській області до 2010 р. є основою для здійснення розрахунку індексів цін експорту-імпорту м'ясної сировини, що дозволяє охарактеризувати умови зовнішньоторговельної діяльності регіону на ринку м'яса.

Пропозиції автора щодо фінансово-кредитного механізму кредитування підприємств та запропонована формула розрахунку вартості кредиту, яка враховує інтереси позичальників і кредиторів, можуть бути використані у співпраці банків та підприємств м'ясної промисловості і мають практичну цінність для усіх регіонів України.

Результати досліджень стосовно реструктуризації підприємств м'ясної промисловості використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Черкаської облдержадміністрації (довідка № 367 від 10.03.2005 р.) та Головним управлінням економіки Черкаської облдержадміністрації (довідка № 234 від 16. 05. 2005 р.) з питань адаптації м'ясної галузі до ринкових умов господарювання.

Запропонований механізм функціонування ОСГ при впровадженні модульної системи інтеграції підприємств м'ясної промисловості застосовано в практичній діяльності мережі оптово-роздрібних супермаркетів „Фуршет” (довідка № 22 від 11.04.2005 р.).

Шляхи вдосконалення розвитку м'ясопереробних підприємств Черкаської області, які стосуються підвищення конкурентоспроможності продукції та вдосконалення механізму кредитування підприємств м'ясної промисловості стали основою для створення програми стратегічного розвитку діяльності ВАТ „Золотоношам'ясо” (довідка №124 від 8.07.2004 р.).

Теоретичні та практичні розробки здобувача використовуються у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін „Фінанси підприємства”, „Фінанси домогосподарств”, „Економічний аналіз”, „Ринок фінансових послуг”, „Гроші та кредит” та ін.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Наукові результати, одержані в дисертації, є особистими розробками автора. Основні положення і висновки дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто і містяться в опублікованих наукових працях. Матеріали статей, виданих у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить її автору.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне значення обговорювалися і отримали позитивну оцінку на таких науково-практичних конференціях: „Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми екології, енергозбереження, економіки, освіти, та інформації в умовах ринкових відносин”, м. Черкаси (2001 р.), „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”, м. Черкаси (2002 ? 2005 рр.), „Теорія і практика сучасної економіки”, м. Черкаси (2001 ? 2004 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 10 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, з них 6 в наукових фахових виданнях, а також тези доповідей, загальним обсягом 4,21 др. арк., з яких особисто автору належить 3,48 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 184 найменувань, 16 додатків, 20 таблиць та 34 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки комп'ютерного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюється мета, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, подаються методи дослідження, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація та використання, подано відомості про публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі „Теоретичні і методичні основи реструктуризації підприємств” розглянуто економічну сутність реструктуризації, її цілі, види та методику проведення для підприємств м'ясної промисловості.

Сутність реструктуризації підприємств м'ясної промисловості визначається комплексом техніко-технологічних, організаційно-економічних та правових заходів, спрямованих на зміну відносин економічної власності, форм управління, виробничої структури підприємств для їх господарсько-фінансового оздоровлення, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення ефективності та конкурентоспроможності, раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів. На основі дослідження сформульовано цілі реструктуризації підприємств м'ясної промисловості (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Класифікація цілей реструктуризації підприємства

В результаті дослідження теоретичних основ реструктуризації встановлено, що для забезпечення її ефективності для підприємств м'ясної промисловості необхідним і обов'язковим кроком є проведення детального економічного аналізу на всіх етапах реструктуризації. Внаслідок цього розроблено методику оцінки економічної ефективності та фінансового стану підприємств м'ясної промисловості, основою якої є комплексне поєднання економічного аналізу з фінансовим. Завдяки такій методиці виявляються позитивні і негативні сторони фінансово-господарської діяльності цих підприємств.

Для відображення факторів впливу на цінову політику підприємства запропоновано застосування методики аналізу цін пропозиції м'ясної продукції через розрахунок еластичності собівартості за ціною виробничих ресурсів, що дасть змогу визначити чинники впливу на динаміку цін м'яса і м'ясопродуктів та обґрунтувати економічну доцільність різких коливань цін залежно від коливань вартості окремих видів виробничих ресурсів.

Для аналізу залежності попиту на м'ясо і м'ясопродукти від ціни пропозиції автор пропонує застосувати критерій Фішера, який визначає щільність зв'язку між зазначеними факторами. Застосування даного виду аналізу є необхідним кроком при здійсненні реструктуризації підприємств, оскільки дає можливість чітко визначити основні і другорядні фактори впливу на виробництво м'ясної продукції і відповідно до показників взаємозалежності та щільності зв'язку між факторами визначити ступінь їх впливу на подальший розвиток підприємств.

При цьому слід усвідомлювати, що реструктуризація як неодмінна складова процесу реформування підприємств відповідної галузі створює необхідні передумови для більш ефективної діяльності новостворених формувань. На основі наукових тверджень сформовано схему послідовних кроків проведення реструктуризації підприємств м'ясної промисловості, яка показує її особливості на кожному етапі проведення:

1. Аналіз зовнішнього середовища та управлінське дослідження підприємства.

2. Розробка концепції та визначення цілей.

3. Вибір та обґрунтування форми і методів реструктуризації.

4. Розробка комплексної програми реструктуризації.

5. Управління процесом реалізації програми.

Успішність процесу реструктуризації підприємств м'ясної галузі залежить від раціонального розподілу наявних та залучених ресурсів. Здійснення процесу реструктуризації являє собою складну, ще недостатньо вивчену та виконувану в обмежені терміни задачу, тому при розробці стратегії та плану реструктуризації необхідно передбачати розробку моделі реструктуризації. При цьому побудова моделі реструктуризації використовує діагностику підприємства та його зовнішні зв'язки, які визначають вплив зовнішнього середовища. Таке дослідження дає можливість визначити склад плану реструктуризації і заходи для побудови моделі реструктуризації. Ці заходи повинні забезпечити вирішення основних проблем, що включені до плану реструктуризації.

Визначено критерії оцінки результатів реструктуризації підприємств м'ясної промисловості: зростання обсягів виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення показників прибутковості (рентабельності), забезпечення ліквідності активів, підвищення інвестиційної привабливості, зростання ринкової ціни цінних паперів підприємства та ринкової вартості самого підприємства, впровадження прогресивних технологій, удосконалення методів і принципів управління, збільшення кількості робочих місць та вирішення екологічних проблем.

У другому розділі „Аналіз економічних показників сучасного стану виробництва м'яса і м'ясопродуктів та організаційно-економічні і правові передумови реструктуризації підприємств м'ясної промисловості регіонального рівня” проаналізовані основні економічні та техніко-технологічні показники розвитку підприємств м'ясної промисловості, досліджено організаційно-економічні і правові особливості реструктуризації підприємств м'ясної промисловості регіонального рівня; запропоновано шляхи оптимізації сировинних зон і м'ясопереробних підприємств в умовах реструктуризації підприємств м'ясної галузі.

Виробничі потужності підприємств м'ясної промисловості України орієнтовані на переробку 4300 тис. т худоби за рік, в тому числі 200 тис. т птиці. Підприємства м'ясної промисловості здатні виробити за рік 2450 тис. т м'яса, в тому числі: 150 тис. т м'яса птиці, 736 тис. т ковбасних виробів, 346 тис. т м'ясних напівфабрикатів. Заготівлю худоби і птиці здійснюють 830 заготівельних організацій (з них 124 м'ясокомбінати) та 1170 заготівельних пунктів. Впродовж останніх років у м'ясній промисловості спостерігається значний спад виробництва, що негативно відображається на фінансовому стані підприємств галузі та на насиченні споживчого ринку м'ясопродуктами.

На регіональному рівні економічна криза призвела до значних втрат матеріально-технічних ресурсів у м'ясній галузі та різко знизила рівень технічного оснащення. Станом на 1 січня 2004 р. технічне забезпечення виробництва м'яса і м'ясопродуктів на переробних підприємствах Черкаської області становило 55 ? 65 % від потреби, що є причиною зростання витрат, зменшення продуктивності праці та невідповідності стандартам якості. Виявлено, що дрібні підприємства м'ясної промисловості забезпечують виробничий процес порівняно дешевою технікою з низькими обсягами виробництва, в результаті чого порушується технологія виготовлення м'ясопродуктів.

Аналіз технологій виготовлення м'ясної продукції переробними підприємствами свідчить про те, що вони базуються або на державних стандартах, за якими виробляють продукцію за традиційними рецептурами, або ж за технічними умовами (ТУ), завдяки чому з'являється велика кількість нових видів продукції з нижчими показниками якості, ніж продукція, що виробляється за держстандартом.

Наслідком техніко-технологічних змін стало скорочення обсягів виробництва м'яса і м'ясопродуктів підприємствами Черкаської області, хоча, починаючи з 2000 р., відбувалось відносне зростання обсягів виробництва продукції тваринництва (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво продукції тваринництва у Черкаській області за категоріями господарств, тис. т

Роки	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.
Всі категорії господарств	195,4	96,2	74,2	78,7	85,7	97,4
Сільськогосподарські підприємства	150,1	55,1	27,4	29,0	36,6	46,9
Господарства населення	45,3	41,1	46,8	49,7	49,1	50,5

Незважаючи на зростання обсягів виробництва продукції тваринництва (на 23,8 %), спостерігається зменшення поголів'я худоби: великої рогатої ? на 18 %, свиней ? на 13 %, овець та кіз ? на 5 %. Зростання поголів'я відбулося тільки у птахівництві: у 2002 р. порівняно із 2001 р. ? майже в 5 разів, у 2003 р. порівняно з 2002 р. - в 2 рази. Обсяги виробництва та динаміка поголів'я тварин в області визначають її спеціалізацію ? виробництво яловичини, свинини і птиці. Дані тенденції впливають на рівень рентабельності підприємств м'ясної галузі (рис. 2).

Рис. 2 Рентабельність різних видів худоби та птиці за період 2001?2003 рр

Виявлені тенденції відповідно вплинули і на структуру реалізації вирощеної на забій худоби та птиці. У 2003 р. переважна більшість худоби та птиці реалізована на ринках різним комерційним структурам. М'ясокомбінатами і заготівельними організаціями закуплено на переробку у сільськогосподарських підприємств лише 30,1 %, у господарств населення - 14,0 % від вирощеної і реалізованої ними на забій худоби та птиці. Окрім низьких закупівельних цін переробних підприємств, однією з основних причин низького обсягу поставок сировини на переробні підприємства є те, що основу виробництва м'ясної сировини становлять особисті селянські господарства, вирощування худоби у яких має несистемний характер. Тому одноразовий пошук ринку збуту передбачає короткострокові відносини без створення постійної мережі збуту. За статистичними даними, з 1000 таких господарств менше 10 % згодні на продаж сировини переробним підприємствам. Погіршилася якість худоби, проданої переробним підприємствам. За статистичними даними 2003 р., у Черкаській області середня жива вага однієї голови великої рогатої худоби знизилась на 26 кг, свині - на 12 кг і становила відповідно 361 і 107 кг.

Протягом 1994 ? 1998 рр. практично всі великі та середні підприємства м'ясної промисловості були приватизовані, з них більше 60 % стали відкритими акціонерними товариствами. Зміна форм власності підприємств галузі здійснювалася відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 51-93 „Про особливості приватизації майна в АПК”, Указу Президента України від 19 січня 1995 р. № 66/95 „Про прискорення приватизації майна в АПК”, а також Закону України „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” від 10 липня 1996 р. № 290/96 - ВР.

Внаслідок приватизації утворилися підприємства різних форм власності, частка яких у зальній кількості діючих підприємств сільського господарства по Черкаській області така: господарські товариства (28,5 %), приватні підприємства (5,7 %), виробничі кооперативи (2,2 %), фермерські господарства (54, 9 %), державні підприємства (1,7 %), підприємства інших форм господарювання (7,0 %).

З переходом України до ринкових відносин та зміни форм власності більшість м'ясопереробних підприємств Черкаської області поставлена в жорсткі фінансові та економічні умови. Це призвело до структурних змін м'ясопереробної галузі, сучасний стан якої такий: чотири м'ясокомбінати (ТОВ “Черкаська продовольча компанія”, ВАТ “Ватутінський м'ясокомбінат”, ВАТ “Золотоношам'ясо”, ВАТ “Уманський м'ясокомбінат”); спілка птахофабрик (більшість з яких створено на базі тваринницьких ферм та фабрик); 1011 зареєстрованих фермерських господарств.

Досвід приватизації як початкового етапу реструктуризації показав наявність нових проблем, які потребують вирішення для забезпечення подальшого ефективного проведення реструктуризації підприємств м'ясної промисловості, їх місця на м'ясному ринку: недостатність фінансових ресурсів, виготовлення неконкурентоспоможної продукції, зростання витрат, відсутність механізму співпраці учасників м'ясного ринку. У зв'язку з цим підвищується роль державного регулювання м'ясного ринку, що може бути досягнуто за допомогою комплексної реалізації головних напрямів регулятивних дій. Ці дії повинні включати: правове та ресурсне забезпечення, розробку механізму регулювання, методів реалізації контрольних заходів, що мають бути легітимними і ґрунтуватися на прогнозних тенденціях.

Проведений аналіз довів необхідність реструктуризації як переробних підприємств м'ясної промисловості, так і усієї галузі і, перш за все, механізму взаємовідносин між головними учасниками ? виробниками м'ясної сировини та переробними підприємствами. Цілеспрямованість реструктуризаційних перетворень має бути зумовлена стратегічними та прогнозними розробками основних параметрів і напрямків розвитку підприємств м'ясної промисловості на середньо- і довгострокові періоди.

В третьому розділі „Стратегія розвитку реструктуризованих сільськогосподарських та м'ясопереробних підприємств” висвітлені важливі стратегічні питання ефективного розвитку реструктуризованих м'ясопереробних підприємств, серед яких: моделювання ефективності виробництва тваринницької сировини; напрямки вдосконалення техніко-технологічного рівня виробництва на підприємствах сільського господарства і м'ясної промисловості; підвищення ефективності розвитку реструктуризованих м'ясопереробних підприємств на основі регіональної агропромислової інтеграції, розвитку фінансово-кредитних відносин та активізації інвестиційно-інноваційних процесів; прогноз виробництва м'яса і м'ясопродуктів підприємствами м'ясної промисловості після їх реструктуризації.

Виходячи з проведеного нами аналізу розроблено моделі оптимального функціонування переробних підприємств і виробників м'ясної сировини, які базуються на реструктуризації взаємовідносин між ними. Доведено економічну ефективність та доцільність впровадження моделі, яка передбачає реструктуризацію (злиття) виробника м'ясної сировини із переробним підприємством, основні риси механізму якої подано на рис. 3.



Рис. 3 Взаємозв'язок учасників реструктуризованого м'ясного ринку при впровадженні моделі злиття підприємств

Ефективність впровадження цієї моделі доведено за допомогою позитивних змін коефіцієнтів змінних і постійних витрат окремих підприємств Черкаської області. Запропоновано модульну структуру функціонування сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств при впровадженні моделі їх злиття з системою сучасної високоефективної торговельної мережі для реалізації м'ясної сировини (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Модульна структура функціонування ОСГ при впровадженні моделі злиття підприємств

В ході дослідження доведено необхідність розвитку кредитних відносин для підприємств м'ясної промисловості Черкаської області як основного джерела ефективного інвестування, основою якого повинні стати: розвиток довгострокового кредитування, гнучка система банківських умов кредитування, вдосконалення заставної політики для підприємств м'ясної промисловості, відповідні кроки законодавчого та регулюючого характеру з боку держави.

Визначено, що основною причиною складних взаємовідносин між банками і підприємствами тваринницької галузі є відсутність механізму співпраці із виробниками м'ясної сировини, який би забезпечив максимальну ефективність для цих учасників кредитних відносин. Запропоновано цілісно-модульну систему кредитно-фінансового забезпечення виробників м'яса, концептуальні засади якої базуються на конкретизації способу і методики забезпечення кредитних відносин (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Модульна схема кредитно-фінансового забезпечення реструктуризованих м'ясопереробних підприємств

Доведено, що однією із найгостріших нині проблем фінансового забезпечення агропромислового сектору є проблема застави. Головний засіб сільськогосподарського виробництва земля ще не може використовуватися як предмет застави, оскільки діє мораторій на її купівлю-продаж. Аналіз матеріально-технічного стану більшості підприємств-виробників м'ясної сировини показав, що й інші основні засоби (будівлі, машини тощо) через свою зношеність теж не прийнятні для банків як застава.

Розроблений механізм забезпечення застави під гарантію третьої особи шляхом створення Гарантійного фонду підтримки агробізнесу дозволить збільшити кількість та обсяги кредитів реструктуризованим м'ясопереробним підприємствам і при цьому зменшити їх вартість. Призначення фонду ? надання гарантій комерційним банкам у процесі кредитування підприємств м'ясної промисловості Для ефективної реалізації запропонованого модульного механізму кредитування реструктуризованих м'ясопереробних підприємств запропоновано вид кредитування, який влаштовує і кредитора, і позичальника, ? форвардне кредитування. Вигідність форвардного кредитування така: зниження вартості кредиту, вдосконалення системи планування, посилення технологічної дисципліни в процесі виробництва продукції.

Для визначення вартості кредиту пропонується використовувати формулу

,

де ВК вартість кредиту;

К сума кредиту;

ВФ вартість форварду;

ПС процентна ставка кредитування;

t ? термін використання кредиту;

Т період нарахування відсотків.

Застосування запропонованої формули дозволяє розрахувати вплив прогнозованих змін у вартості форварду та предметі форвардної угоди на вартість кредиту і визначити її ефективність для обох учасників кредитування.

Обов'язковою умовою забезпечення ефективності реструктуризації підприємств м'ясної галузі є підвищення їх інвестиційної привабливості, що сьогодні досягається впровадженням інновацій. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в м'ясній промисловості повинна включати: використання наявного зарубіжного науково-технічного потенціалу через закупівлю ліцензій на високоефективні технології для освоєння виробництва продукції нових поколінь; освоєння випуску наукомісткої продукції, яку виробляють в індустріально розвинутих країнах на основі використання дешевої робочої сили та частини науково-технічного потенціалу аграрної сфери економіки; використання власного науково-технічного потенціалу, досягнень фундаментальної і прикладної науки для створення нових продуктів і технологій.

Для визначення прогнозних тенденцій виробництва м'яса і м'ясопродуктів підприємствами м'ясної промисловості Черкаського регіону після їх реструктуризації визначено потребу внутрішнього і зовнішнього ринків у м'ясопродуктах, яка становила 111,0 тис. т/рік. Відповідно до потреби і обсягів виробництва розраховано поголів'я худоби (табл. 2).

Таблиця 2

Поголів'я худоби для забезпечення м'ясом населення Черкаської області

Показник	Поголів'я худоби на 1.01.2004 р., тис. голів	Необхідно для повного забезпечення населення області	Відхилення, тис. голів (+, )
		тис. кг	тис. голів
Велика рогата худоба	318,5	46643,5	134,0	184,5
Птиця	6637,6	22211,2	6346,0	291,6
Свині	456,9	41646,0	375,2	81,7
Вівці та кози	55,2	666,3	15,1	40,1

Незважаючи на достатність наявного поголів'я худоби для забезпечення потреб внутрішнього ринку (як свідчать наведені у таблиці дані), виробництво м'яса у забійній вазі на одну особу, за статистичними даними області, у 2002 р. становило 61,5 кг, тобто майже на 20 кг менше норми. Причиною невідповідності між поголів'ям худоби і споживанням м'ясної продукції населенням є дисбаланс імпортно-експортних операцій. За моделлю економічної рівноваги В. Вальраса та В. Паретто автором визначено оптимальний обсяг імпорту (експорту) м'яса та м'ясопродуктів для Черкаської області, який у розрізі видів м'ясної сировини має такий вигляд: яловичина ? 12,7 тис. т, свинина - 11,8 тис. т, птиця ? 8,8 тис. т, та розроблено прогноз виробництва окремих видів м'ясопродуктів у Черкаській області до 2010 р. (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз виробництва м'яса і м'ясопродуктів до 2010 р. у Черкаській області ( у забійній вазі, тис. т)

Показник	Роки
	2006 р.	2008 р.	2010 р.
Свинина	35,9	37,0	41,5
Яловичина	44,5	45,4	46,9
М'ясо птиці	29,0	34,6	37,7

На основі прогнозних показників визначено суми інвестицій, які забезпечать досягнення необхідних обсягів виробництва свинини, яловичини та м'яса птиці для задоволення потреб населення і переробних підприємств Черкаської області. Вони становлять 4,72, 4,87 і 2,81 млн грн відповідно.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що втілено у розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств м'ясної промисловості в ринкових умовах господарювання шляхом обґрунтування необхідності реструктуризації. Результати дослідження дають можливість зробити ряд висновків і пропозицій:

1. Реструктуризація ? комплекс заходів, які спрямовані на зміну відносин економічної власності, форм управління, виробничої структури підприємств для їх господарсько-фінансового оздоровлення, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення ефективності та конкурентоспроможності, раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів. Види реструктуризації різняться залежно від цілей, які ставить перед собою підприємство. При цьому виникає необхідність конкретизації цілей і виділення головних для кожного підприємства.

Автором пропонується підхід, який дає можливість узагальнити цілі реструктуризації, актуальні для підприємств м'ясної промисловості, конкретизує їх за напрямками реструктуризації і дає змогу підприємству визначити найбільш пріоритетні з них.

2. Дослідження розвитку підприємств м'ясної галузі України показало необхідність проведення їх реструктуризації. Основні причини доцільності реструктуризації полягають у кризовому стані галузі, який характеризується фінансовими показниками та недостатнім рівнем фінансової підтримки з боку держави. При цьому непродуктивність, неефективність та неконкурентоспроможність для переробних підприємств підтверджується показниками їх діяльності, а для сільськогосподарських та особистих селянських господарств - недотриманням санітарних вимог, умов утримання тварин, неспроможністю застосовувати новітні технології та техніку для виготовлення продукції.

Методологічними засадами проведення реструктуризації підприємств м'ясної галузі є:

– визначення на державному рівні заходів, які створять передумови для ефективного здійснення реструктуризації;

– розподіл процесу реструктуризації на етапи: аналіз зовнішнього середовища та управлінське дослідження підприємства; розробка концепції та визначення цілей; вибір та обґрунтування форми і методів реструктуризації; розробка комплексної програми; управління процесом реалізації програми;

– створення на підприємствах м'ясної промисловості маркетингових служб для забезпечення конкурентних позицій на ринку, визначення стратегічних зон господарювання, урахування змін у зовнішньому середовищі та порівняльного аналізу якості техніки і цінових рівнів власних та конкуруючих товарів.

3. Автором вперше обґрунтовано концептуальні підходи до проведення реструктуризації на підприємствах м'ясної промисловості, які передбачають розробку моделі реструктуризації. Вагома роль при цьому відводиться виробничому менеджменту як основі ефективного розвитку підприємства. На основі дослідження факторів впливу на функціонування підприємств м'ясної промисловості автором розроблено схему принципів виробничого менеджменту, яка передбачає створення на підприємствах відповідних відділів, що дозволить уникнути зайвих витрат і вдосконалити систему прогнозування.

4. Автором встановлено, що технічне оснащення виробництва сільськогосподарської продукції основними технічними засобами в області забезпечено лише на 55 65 %, технічний стан більшості переробних підприємств поновлюється тільки за рахунок кредитних коштів під виробництво продукції; на відміну від переробних підприємств виробники м'ясної сировини не мають таких можливостей, їх техніка майже не поновлюється. Виходом із технічної кризи повинен бути розвиток вітчизняного машинобудування, який має ґрунтуватися на розробках на основі новітніх технологій сільськогосподарського виробництва та на вимогах споживачів техніки щодо її техніко-економічних характеристик і вартості. Політика держави щодо вітчизняного машинобудування повинна передбачати врегулювання нормативно-законодавчої бази, фінансування даної галузі відповідно до затверджених у Законі України про Державний бюджет України на відповідний період обсягів, які можуть підлягати змінам лише у виняткових випадках, політику пільгового кредитування хоча б на засадах часткової компенсації відсотків за кредитами. Необхідною в цьому напрямку є корпоратизація підприємств із метою проведення єдиної технічної політики підприємств, яка неможлива без здійснення реструктуризації усіх ланок підприємства (від соціальної реструктуризації та реструктуризації умов і методів господарювання до його технічного оснащення), що створить умови для накопичення фінансових ресурсів, а також їх залучення.

5. У дослідженні наводяться пропозиції щодо формування ефективної цінової політики з урахуванням індексації цін на продукцію та прогнозованої платоспроможності населення. За допомогою критерію Фішера встановлено високу залежність між ціновою політикою підприємств м'ясної промисловості і попитом населення на м'ясопродукти. Для встановлення обґрунтованих меж підвищення монопольних цін має застосовуватись показник цінової еластичності попиту.

6. За допомогою статистичних і математичних методів аналізу визначено причини низької ефективності розвитку тваринницької бази області. Необхідним кроком для покращення ситуації є створення якісно нового механізму функціонування виробників м'ясної сировини. Автором розроблено модель нових взаємовідносин учасників м'ясного ринку: укладання угоди між підприємством-виробником м'ясної сировини та переробним підприємством; модель злиття цих підприємств (інтеграція), яка є більш ефективною у сучасних умовах господарювання.

7. Автором визначена роль особистих селянських господарств у ринкових умовах господарювання та запропонована система реалізації м'ясної сировини цих господарств шляхом створення м'ясних цехів первинної переробки в сучасній високоефективній торгівельній мережі.

8. Основою якісно нових стосунків між підприємствами м'ясної промисловості та банками має стати запропонована цілісно-модульна система кредитно-фінансового забезпечення м'ясних товаровиробників, яка враховує існуючі тенденції розвитку банківського сектору і м'ясного ринку та передбачає спеціальний механізм кредитування на основі укладання форвардних угод. Для фінансової гарантії повернення кредитів пропонується створити Гарантійний фонд підтримки агробізнесу, який забезпечив би оптимальні умови для відповідної діяльності банків, що дало б змогу збільшити кількість та обсяги кредитів виробникам м'ясної сировини і при цьому зменшити їх вартість.

9. Одним із основних факторів, що визначають розвиток м'ясної галузі, є активізація інвестиційно-інноваційних процесів. Стратегічним пріоритетним напрямом інноваційної діяльності в м'ясопереробній промисловості є радикальне прискорення науково-технічного прогресу і на цій основі - зниження витрат на одиницю сільськогосподарської продукції та продукції м`ясних підприємств, підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.

10. В процесі дослідження зовнішньоекономічного обміну виявлено зростання диспропорції між експортом та імпортом м'яса і м'ясопродуктів Черкаської області. Стрімке зростання експорту у період 2000 ? 2003 рр. і незначні обсяги імпорту м'яса і м'ясопродуктів в цей же період зумовили дефіцит м'яса і м'ясопродуктів на внутрішньому ринку і спричинили зростання цін, що при низьких доходах населення є причиною економічного дисбалансу на ринку м'яса. З метою стабілізації ситуації запропоновано визначення оптимальних обсягів експорту-імпорту на основі моделі зовнішньоекономічної рівноваги В. Вальреса та В. Паретто.

11. Автором розроблена економіко-математична модель, на основі якої здійснено прогноз виробництва основних видів продукції тваринництва, яка враховує нові підходи до регулювання обсягів виробництва м'ясної продукції відповідно до внутрішнього споживання та інших факторів, включає специфіку роботи підприємств м'ясної промисловості та сільського господарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Бородюк Н.В. Фінансова оцінка водних ресурсів на прикладі міста Черкаси // Збірник наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. 2001. № 2. С. 105 110 (0,36 др. арк.).

2. Бородюк Н.В. Збут товарів основа існування ринкової економіки // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2002. № 1. С. 94 ? 98 (0,35 др. арк.).

3. Яценко В.М., Прямухіна Н.В. Реструктуризація підприємств м'ясної промисловості в умовах ринкової трансформації // Економіка АПК. 2004. № 4. С. 120 ? 125 (0,42 др. арк.), автору належить 0,22 др. арк. Особистий внесок: здійснено комплексне обґрунтування необхідності реструктуризації підприємств м'ясної промисловості.

4. Яценко В.М., Прямухіна Н.В. Пріоритети розвитку зовнішньоекономічної торгівлі м'ясопродуктами у Черкаській області // Економіст. 2004. № 11. С. 56 ? 59 (0,32 др. арк.), автору належить 0,18 др. арк. Особистий внесок: вивчені зовнішньо-економічні особливості ринку м'яса з метою визначення пріоритетів розвитку в ринкових умовах.

5. Прямухіна Н.В. Етапи реструктуризації підприємств м'ясної промисловості // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 13. Черкаси: ЧДТУ, 2005. С. 30 ? 35 (0,39 др. арк.).

6. Прямухіна Н.В. Роль виробничого менеджменту при проведенні реструктуризації підприємств м'ясної промисловості // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. 2005. № 1. С. 284 ? 289 (0,44 др. арк.).

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

1. Прямухіна Н.В. Окремі фактори впливу на ціноутворення у м'ясній промисловості // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції 24 ? 26 березня 2004 р. м. Черкаси. Черкаси: ЧДТУ, 2004. С. 202 ? 205 (0,21 др. арк.).

Статті в інших виданнях

1. Волощук Г.О., Бородюк Н.В. Особливості функціонування державних цільових фондів // Економіка, фінанси, право. 2003. № 4. С. 3 7 (0,62 др. арк.), автору належить 0,44 др. арк. Особистий внесок: визначено шляхи вдосконалення діяльності цільових фондів держави для соціального аспекту.

2. Волощук Г.О., Бородюк Н.В. Шляхи ефективного використання фінансових ресурсів державних цільових фондів // Економіка, фінанси, право. 2003. № 5. С. 28 32 (0,58 др. арк.), автору належить 0,42 др. арк. Особистий внесок: розглянуто особливості діяльності державних цільових фондів на регіональному рівні та визначено основні напрямки їх реформування.

3. Прямухіна Н.В. Модульна схема кредитно-фінансового забезпечення виробників м'ясної сировини // Економіка, фінанси, право. 2004. № 11 С. 17 ? 22 (0,73 др. арк.).

Анотація

Прямухіна Н.В. Організаційно-економічне обгрунтування реструктуризації підприємств м'ясної промисловості. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. ? Київський національний університет харчових технологій, Київ, 2005.

У дисертації проведено дослідження розвитку підприємств м'ясної промисловості Черкаської області із обґрунтуванням необхідності їх реструктуризації та розробкою стратегій забезпечення подальшого ефективного функціонування. Розглянуто складові економічного механізму реструктуризації та конкретизовано особливості їх застосування на підприємствах м'ясної промисловості Черкаської області. На основі критерію Фішера визначено основні чинники впливу на коливання попиту на продукцію тваринницької галузі. Прогнозування цих чинників дає можливість чітко визначити амплітуду та екстремуми коливань попиту, що є актуальним для підприємств м'ясної промисловості.

Сформульовано підхід до визначення перспективної моделі функціонування підприємств м'ясної промисловості регіонального рівня, який забезпечить ефективний розвиток галузі.

Розроблено фінансово-кредитний механізм, який в змозі активізувати інноваційні процеси і забезпечити ефективні взаємовідносини між підприємствами м'ясної галузі та банківськими установами.

Виходячи з сучасних умов розвитку економіки, у роботі розраховані прогнози виробництва основних видів продукції м'ясної галузі.

Ключові слова: реструктуризація, м'ясна промисловість, ефективний розвиток, стратегія розвитку, економічний механізм, попит, реалізація, інвестиції, регулювання, оптимізація, моделювання, прогноз.

Аннотация

Прямухина Н.В. Организационно-экономическое обоснование реструктуризации предприятий мясной промышленности. ? Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. ? Киевский национальный университет продовольственных технологий, Киев, 2005.

Диссертация посвящена обоснованию необходимости реструктуризации предприятий мясной промышленности Черкасской области. Рассмотрены теоретические аспекты, цели и этапы реструктуризации, а также их адаптация к условиям работы предприятий мясной отрасли.

Конкретизированы методы и направления финансово-экономического анализа, применяющиеся для определения необходимости реструктуризации предприятий мясной промышленности, а также для её глубины. На основании сделанных ранее исследований в области адаптации предприятий к рыночным условиям разработана методика оптимального проведения реструктуризации предприятий мясной промышленности.

Определена причинно-следственная связь между ценовой политикой мясной отрасли и динамикой спроса, что отображается в обосновании необходимости регулирования и контроля ценообразования со стороны государства. Как следствие влияния цены мяса и мясопродуктов на спрос, сделано распределение доходов населения с учётом сумм прожиточного минимума, что глубже даёт возможность проанализировать и охарактеризовать покупательную способность населения. Доказано, что для обеспечения эффективности процесс ценообразования должен максимально учитывать данные такого распределения.

...