Інноваційний розвиток підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

УДК 658.589:658.512.4 (477)

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА НА СТАДІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

САЙ ЛЕСЯ ПЕТРІВНА

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівникдоктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, директор Інституту економіки і менеджменту

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Лапко Олена Олександрівна, Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості НАК ”Нафтогаз України”, керівник відділення економічних досліджень в нафтогазовій галузі

кандидат економічних наук, доцент Смоляр Любов Гаврилівна, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, заст. зав. кафедри менеджменту

Провідна установаУжгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, МОН України, м. Ужгород

Захист відбудеться “17” квітня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV навчальний корпус, ауд. 209 - А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “16 ” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

І.В. Алєксєєв

інноваційний технічний виробництво мотивування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інноваційний розвиток підприємств різних організаційно-правових форм є складовою частиною інноваційного розвитку економіки і важливим аспектом удосконалення виробничих відносин, що знаходить своє відображення: в оновленні складу основних фондів та в покращенні їх використання як на стадії формування, так і на стадії науково-технічної підготовки виробництва (НТПВ); у розвитку робочої сили; у вдосконаленні відносин із зовнішнім середовищем, зокрема з органами державного управління і регулювання економіки, а також шляхом інституційних перетворень.

Важливість інноваційного розвитку для сучасної економіки України визначається станом вітчизняних підприємств, які після семи десятиліть планового господарювання опинились у складній ситуації із застарілими основними засобами, відсталими технологіями, низькоякісною продукцією тощо. Завдяки інноваціям має досягатися якісна зміна у виробничому апараті підприємств, забезпечуватися економічне зростання у найближчій перспективі. Реалізація інноваційного розвитку залежить від багатьох факторів, одним з найважливіших серед яких є науково-технічна підготовка виробництва. В процесі науково-технічної підготовки виробництва виконується великий комплекс робіт, які забезпечують патентну чистоту і конкурентоспроможність продукції (послуг) на світових ринках. В процесі науково-дослідних робіт визначають фундаментальні пріоритети і ринкові переваги майбутніх товарів порівняно з товарами-аналогами конкурентів, а в процесі проектно-конструкторських та технологічних робіт - якість продукції, її економічність і технологічність у виробництві та експлуатації, що важливо для багатьох сфер людської діяльності, особливо за умов відсутності індустріальної сервісної бази, на стадії утилізації, коли гостро постає проблема охорони навколишнього природного середовища.

Проблемам інноваційного розвитку присвячено багато робіт, в яких досліджено зміст, фактори, напрями, стратегії і методи забезпечення такого типу розвитку, визначено його вплив на розвиток держави та регіонів, окремих галузей і підприємств. Провідними дослідниками названих напрямів інноваційного розвитку є В.П. Александрова, О.І. Амоша., Ю.М. Бажал, В.М. Геєць, М.І. Долішній, М.А. Козоріз, Є.В. Крикавський, О.Є. Кузьмін, О.О. Лапко, Ж.В. Поплавська, Л.І. Федулова, Д.М. Черваньов, М.Г. Чумаченко, А. А. Чухно та інші. Розвитку виробничо-господарських структур на інноваційних засадах та його соціально-економічним наслідкам присвячені дослідження І.В. Алєксєєва, П.Ю. Белєнького, Є.І. Бойка, В.М. Гончарова, А.Г.Загороднього, В.І. Захарченка, Г.В. Козаченко, Л.М. Матросової, В.П.Мікловди, О.О. Орлова, Й.М. Петровича, І.П. Продіуса, М.І. Прокопенка, Т.С. Смовженко, Л.Г. Смоляр, Н.І. Чухрай, І.Б. Швець та інших. Значний внесок зробили також і зарубіжні фахівці И. Ансофф, Д. Белл, Т. Сакайя, Й. Шумпетер, С. Губанов та інші.

Проте ще залишаються недостатньо вирішеними проблеми інноваційного розвитку на стадії науково-технічної підготовки виробництва. Для підприємства інноваційний розвиток означає забезпечення виробництва конкурентноспроможної продукції та надання послуг на визначених сегментах ринку. Реалізація таких завдань вимагає забезпечення підприємства усіма видами ресурсів і досягнення найкращого їх використання. З цією метою необхідно провести відповідну науково-технічну підготовку виробництва з орієнтацією на споживача, із забезпеченням інноваційного розвитку підприємства-виробника. Важливим аспектом здійснення науково-технічної підготовки виробництва є необхідність передбачення різноманітних аспектів удосконалення усіх видів діяльності, врахування прогресивних критеріїв оцінки продукції і менеджменту підприємства. Завдання щодо розроблення методів науково-технічної підготовки виробництва, які нададуть змогу аналізувати і контролювати показники діяльності та впливати на виробництво, оцінювати ефективність роботи підприємства з боку власника, інвестора й кредитора є визначальними при обґрунтуванні актуальності обраної теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковому напрямку кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” “Удосконалення систем менеджменту і розвиток міжнародного підприємництва”(номер державної реєстрації №0105U007300). Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробленні держбюджетної теми Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/87 ВГС „Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (розділ 1 “Формування механізму інноваційного розвитку ВГС”, підрозділ 1.6.2. “Аналіз методів управління науково-технічною підготовкою виробництва”, номер державної реєстрації №0104U002289, затвердженої науково-технічною радою університету, протокол № 4 від 24 квітня 2003 р. (акт впровадження від 23.01.2006 р.). Особисто дисертанту належать результати щодо формування теоретичних і методичних підходів до визначення процесу та використання методів науково-технічної підготовки виробництва як засобів впливу на інноваційний розвиток виробничо-господарських структур.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад формування методів управління інноваційним розвитком підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва.

Відповідно до мети дослідження необхідно було вирішити такі основні завдання:

- розкрити зміст процесу інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва з метою встановлення взаємозв'язків між об'єктами інноваційної діяльності та способами їх досягнення;

- уточнити принципи реалізації інноваційного розвитку підприємства;

- дослідити трактування класифікацій рівнів і типів інноваційного розвитку на підприємстві відповідно до пріоритетів реалізації науково-технічної підготовки виробництва,

- розробити рекомендації з мотивування виконавців НТПВ - груп творчих працівників;

- уточнити визначення категорії науково-технічної підготовки виробництва при реалізації інноваційного розвитку в ринкових умовах;

- дослідити фактори економічного ефекту, який отримується на стадії науково-технічної підготовки виробництва в процесі інноваційного розвитку підприємства.

Об'єктом дослідження є процес інноваційного розвитку підприємств.

Предметом дослідження є методи забезпечення інноваційного розвитку промислових підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва.

Методи дослідження, що використані в дисертації:

- діалектичний метод і методи аналізу та синтезу для дослідження загального стану інноваційного розвитку підприємств (у першому розділі), для вивчення особливостей інноваційного розвитку підприємства у процесі науково-технічної підготовки виробництва, характеристик процесу управління та змісту й метаморфоз функцій управління науково-технічною підготовкою виробництва за вимогами інноваційного розвитку підприємства (у другому розділі), для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між принципами проведення науково-технічної підготовки виробництва (у підрозділі 3.1);

- статистичні методи для оцінювання тенденцій в інноваційному розвитку підприємств (у першому розділі);

- аналітичний метод для виведення математичних залежностей між розміром фонду заробітної плати і преміальним фондом (у підрозділі 3.2) і для встановлення залежності між витратами на проведення науково-технічної підготовки та ймовірними втратами з одного боку та можливим отримуваним ефектом з другого (у підрозділі 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання розроблення теоретико-методологічних засад формування принципів та методів управління інноваційним розвитком підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва. Наукова новизна результатів виконаного дослідження полягає у такому:

вперше:

- розроблено положення з формування об'єктів інноваційної діяльності (інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти, виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції) на етапах науково-дослідної, конструкторської, технологічної, організаційної та економічної підготовки виробництва з допомогою виконання продуктового, організаційного, техніко-технологічного та економічного напрямів робіт;

удосконалено:

- систему принципів реалізації інноваційного розвитку підприємства на засадах диференціації відомого принципу єдності організаційної структури управління інноваційним розвитком підприємства на два принципи: а) принцип єдності організаційної структури управління науково-дослідницькою та дослідно-конструкторською сферою та б) принцип єдності організаційної структури управління науково-технічним розвитком виробництва. Одночасно забезпечується їх інтеграція з принципом інформаційної повноти, а також принципом єдності умов заохочення учасників науково-технічної підготовки виробництва, за яким створюється економічна зацікавленість працівників в реалізації нового типу розвитку;

дістали подальший розвиток:

- класифікації, по-перше, груп творчих працівників у первинній ланці економіки (на підприємстві), яка відрізняється від існуючих класифікацій виокремленням науково-творчих та науково-виробничих колективів як найбільш ефективних учасників НТПВ; по-друге, типів розвитку підприємства за переважанням певних ознак, що, на відміну від відомих підходів, дозволило визначити такі типи інноваційного розвитку, як продуктоінноваційний, матеріалоінноваційний, засобоінноваційний та структуроінноваційний;

- методичні рекомендації з мотивування працівників науково-творчих та науково-виробничих колективів згідно з запропонованими формалізованими залежностями, що враховують фактори підвищення і зниження коефіцієнта трудового досягнення та сприяють розподілу фонду преміювання відповідно до отриманих результатів;

- трактування категорії “науково-технічної підготовки виробництва” шляхом трансформації “технічної підготовки виробництва”, що на відміну від останньої дає можливість реалізації інноваційного розвитку, забезпечення конкурентних переваг, запобігання конкурентним впливам, здійснення комплексу науково-технічних розробок в сучасних ринкових умовах;

- методичні рекомендації щодо визначення економічного ефекту, отримуваного на стадії науково-технічної підготовки виробництва, що, на відміну від існуючих, враховує скорочення терміну відволікання коштів, вкладених в інновації, прискорення виконання робіт, інтенсифікацію науково-технічної підготовки виробництва, а також запобігання втрат матеріальних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій щодо формування засад інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва з урахуванням майбутнього рівня їх використання; здійснення науково-технічної підготовки виробництва для забезпечення інноваційного розвитку промислових підприємств. Методичні положення щодо здійснення інноваційного розвитку підприємства впроваджені Львівською обласною державною адміністрацією на підприємствах області (довідка №5/34 - 253/2-10 від 23.01.2006 р.). Отримані результати також впроваджені на підприємствах: ЗАТ “Автонавантажувач” (довідка № 545 від 30.12.2005 р.), ТзОВ „Львівський завод тепло-газової апаратури ” (довідка № 5 від 16.01.2006 р.), Науково-виробнича фірма ”Крокус” ВАТ „Городоцький механічний завод” (довідка №42 від 10.01.2006 р.), що засвідчило їх прикладну цінність та можливість використання на підприємствах.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “ Основи менеджменту” та „Менеджмент” (для студентів базових напрямів підготовки “Економіка і підприємництво” і “Менеджмент”) у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (довідка № 68-14-592 від 09.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. В дисертації використано тільки власні ідеї здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських, наукових та науково-практичних конференціях та семінарах, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція „Економічні проблеми ринкової трансформації України” (Львів, 2002р.), міжнародна науково-практична конференція „Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю” (Львів, 2004р.), науково-практична конференція “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003р.), V Міжнародна науково-практична конференція „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2005р.), науково-технічні конференції професорсько-викладацького складу „Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки” (Львів, 2003р. та 2005р.), наукові семінари кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету „Львівська політехніка” (Львів, 2003р., 2004р. та 2005р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 14 роботах, в тому числі 7 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць і 7 статей в інших виданнях, матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій, 11 публікацій є одноосібними. Загальний обсяг публікацій становить 3,99 друк. арк., з них 3,5 друк. арк. особисто належать автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 190 стор., в т. ч. основного тексту - 165 стор. Робота містить 29 таблиць на 15 сторінках, список використаних джерел, що налічує 193 найменування, та 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та основні завдання, предмет і об'єкт, теоретичну та методологічну бази дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади інноваційного розвитку підприємства та його особливості на стадії науково-технічної підготовки виробництва” досліджено сучасні погляди на інноваційний розвиток підприємства, його змістові, часові та ресурсні виміри, науково-технічну підготовку виробництва як проблему інноваційного розвитку на рівні первинної ланки економіки.

Створення глобального інформаційного суспільства і становлення нового технологічного способу виробництва характеризує перехід від ресурсно-затратного типу економічного розвитку до інноваційного. Стан інноваційного простору України характеризується показниками, наведеними в табл. 1 та 2.

Таблиця 1 Розподіл організацій, що виконують наукові та науково-технічні роботи, за секторами науки та за роками

Сектори здійснення науково-технічних робіт	Кількість організацій та їх питома вага за роками	Індекси зміни кількості науково-технічних організацій за секторами у 2003 р. відносно попередніх періодів, %
	1991	1995	2003	1995 р. до 1991 р.	2003 р. до 1991 р.
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Академічний	290	21,6	270	18,6	387	26,0	93,1	133,4
Вузівський	146	10,9	150	10,3	164	11,0	102,7	112,3
Галузевий	804	59,8	906	62,4	847	57,0	112,7	105,3
Заводський	104	7,7	127	8,7	89	6,0	122,1	85,6
Разом	1344	100	1453	100	1487	100	108,1	110,6

З наведених у табл. 1 даних очевидним є той факт, що при загальному зростанні індексу кількості науково-технічних організацій зменшилася їх чисельність у галузевому та заводському секторах, від яких безпосередньо залежить адаптація науково-технічних розробок та інновацій на підприємствах. При цьому викликає занепокоєння тенденція скорочення названих секторів. Якщо галузевий сектор у 2003 р. був кількісно не меншим від рівня 1991 р., то заводський сектор вже втратив майже 15% свого потенціалу. При цьому темпи втрат у заводському секторі науки є найвищими. За такої тенденції навряд чи можна розраховувати на позитивні зміни інноваційного характеру, виконання науково-технічної підготовки виробництва на підприємствах.

Таблиця 2 Обсяги видатків на науку в Україні у 2000-2005 рр.

Показники	Од. виміру	Значення показників за роками
		2000	2001	2002	2003	2004	2005 (план)
Валовий внутрішній продукт	млн. грн.	170070	204190	225810	267300	345900	436000
Загальний обсяг фінансування науки за рахунок усіх джерел	млн. грн.	2046,3	2432,5	2611,7	3597,4	4251,7	5362,8
	% до ВВП	1,2	1,19	1,16	1,35	1,23	1,23
Фінансування науки за рахунок державного бюджету	млн. грн.	810,0	834,1	982,5	1199,4	1449,5	2028,3
	% до ВВП	0,48	0,41	0,44	0,45	0,42	0,47
	% до загального обсягу фінансування науки	39,6	34,3	37,6	33,3	34,1	37,8
Не бюджетне фінансування науки	млн. грн.	1431,8	1680,9	1878,4	2398,0	2892,2	3334,5
	% до загального обсягу фінансування науки	70,0	69,1	71,9	66,7	65,9	62,2
У тому числі за джерелами не бюджетного фінансування науки
Власні кошти наукових організацій; кошти замовників України; кошти замовників іноземних держав; інші джерела	млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн.	79,9 785,8 477,1 89,0	240,6 789,5 555,3 95,5	175,0 933,6 683,1 86,7	228,5 1109,6 875,1 184,8	275,9 1475,0 908,6 142,7	328,3 1759,2 1081,2 165,8

На необхідності прискорення розвитку економіки наголошують багато українських вчених - економістів і практиків, які підкреслюють важливість більш ґрунтовного залучення бюджетних коштів для розв'язання проблем інноваційного розвитку. Витрати бюджету на науку, що наведені у табл. 2, є занижені. При цьому спостерігається тенденція зменшення ролі не бюджетних джерел фінансування, що свідчить про послаблення важелів інноваційного маркетингу і погіршення інвестиційного клімату.

Для розвитку підприємства важливими з інноваційної точки зору є процеси оновлення продукції та предметів праці, засобів виробництва, трансформації організаційних структур управління тощо. Переважання впливу змін у матеріальних ресурсах може докорінно змінювати увесь технологічний процес і викликати подальші зміни у складі устаткування, організаційно змінювати підприємство. У табл.3 розглянуто взаємозв'язок між процесами інноваційних змін і запропонованими в дисертації типами розвитку підприємства. З наведених матеріалів випливає, що науково-технічна підготовка виробництва - це зміни в устаткуванні, технологіях, послідовності операцій, структурах споживаних ресурсів, професійно-кваліфікаційному складі працівників, організаційні та економічні зміни тощо.

Таблиця 3 Взаємозв'язок та наслідки процесів інноваційних змін і типів інноваційного розвитку підприємства

№ з.п.	Види процесів інноваційних змін	Наслідки впливу інноваційних змін на розвиток підприємства	Типи інноваційного розвитку підприємства
1.	Зміни продукції	Необхідно змінити предмети праці (сировину, матеріали, комплектуючі тощо)	Продуктоінноваційний
		Необхідно змінити техніку і технології
		Необхідно змінити виробничу структуру
		Не викликають потреби у перемінах
2.	Зміни предметів праці	Необхідно змінити техніку і технології	Матеріалоінноваційний
		Не викликають потреби у перемінах
3.	Зміни у засобах виробництва	Необхідно змінити виробничу структуру	Засобоінноваційний
		Не викликають потреби у змінах
4.	Трансформаційні зміни виробничої і управлінської структур	Необхідно змінити технологію	Структуроінноваційний
		Не викликають потреби у змінах

Дослідження та узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних підприємств свідчать, що реалізація заходів на різних етапах НТПВ може бути успішною за умови формування певних напрямів роботи окремих підрозділів, що відповідають за ці напрями. Для забезпечення ефективності НТПВ запропонована класифікація напрямів робіт відповідно до об'єктів інноваційної діяльності та етапів НТПВ. Такими напрямами можуть бути: продуктовий, техніко-технологічний, організаційний, економічний (табл. 4).

Таблиця 4 Зв'язок напрямів роботи з НТПВ із об'єктами інноваційної діяльності*

№ з.п	Об'єкти інноваційної діяльності	Етапи НТПВ, з яких отримується відповідний об'єкт	Напрями роботи з НТПВ
1.	Інноваційні програми і проекти	НДПВ та ОргПВ	Продуктовий, організаційний
2.	Нові знання та інтелектуальні продукти	НДПВ	Продуктовий
3.	Виробниче обладнання та процеси	КПВ та ТлПВ	Техніко-технологічний
4.	Інфраструктура виробництва і підприємництва	ОргПВ та ЕкПВ	Організаційний, економічний
5.	Організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери		Техніко-технологічний, організаційний, економічний
6.	Сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки	НДПВ, ОргПВ	Техніко-технологічний, організаційний
7.	Товарна продукція	КПВ та ТлПВ	Продуктовий
8.	Механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції	ОргПВ та ЕкПВ	Продуктовий, організаційний, економічний

* Скорочення у табл. 4: НДПВ - науково-дослідна підготовка виробництва, ОргПВ - організаційна підготовка виробництва, КПВ - конструкторська підготовка виробництва, ТлПВ - технологічна підготовка виробництва, ЕкПВ - економічна підготовка виробництва.

Наведені напрями робіт охоплюють різну кількість і склад об'єктів інноваційної діяльності. За змістом продуктовий напрям покликаний слугувати визначенню складу продуктового ряду підприємства для формування інноваційних програм та проектів, побудові механізмів формування споживчого ринку і збуту товарної продукції, а також нових знань та інтелектуальних продуктів. Зміст організаційного напряму полягає у формуванні відповідних комплексів дій, їх плануванні та реалізації. Техніко - технологічний напрям має забезпечити інноваційний розвиток підприємства необхідними технічними засобами і технологіями. Економічний напрям роботи - це забезпечення ефективної оцінки об'єктів, напрямів і результатів інноваційного розвитку підприємств.

У другому розділі “Управління інноваційним розвитком підприємства в процесі науково-технічної підготовки виробництва” досліджено напрями інноваційного розвитку підприємства у процесі науково-технічної підготовки виробництва, характеристики процесу управління інноваційним розвитком підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва, зміст і метаморфози функцій управління науково-технічною підготовкою виробництва за вимогами інноваційного розвитку підприємства.

За характером виконання робіт інноваційний процес поділяють на етапи, які включають у себе: проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Ці роботи спрямовані на отримання результатів у вигляді науково-технічної розробки, новітньої або вдосконаленої технології та інших об'єктів прав інтелектуальної власності, придатних до створення інноваційної продукції; трансферу об'єкта прав інтелектуальної власності у сферу виробництва з метою освоєння випуску інноваційної продукції або впровадження новітніх технологій (інновація-продукт або інновація-процес); комерційне просування інноваційної продукції у сферу споживання для отримання прибутку або соціально-економічного ефекту.

Зміст управління інноваційним розвитком підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва залежить від особливостей як цієї стадії, так і процесу управління інноваційним розвитком, який останнім часом лише починають розвивати. Пропоновані методичні підходи до управління інноваційним розвитком підприємства та їх відмінності відображають авторський підхід, що характеризується спрямованістю на стадію науково-технічної підготовки виробництва; по-друге, наявністю наукових структур у керованій підсистемі; по-третє, присутністю підрозділів забезпечення у керованій системі, що здійснюють підготовку основного виробництва; по-четверте, участю підрозділів основного виробництва у підготовці виробництва.

Управління науково-технічною підготовкою є конкретною функцією менеджменту, яка за ознакою завдань функції суттєво відрізняється від функції управління технічною підготовкою(ТПВ) (табл5). Науково-технічна підготовка на

Таблиця 5 Відмінності у завданнях функцій управління ТПВ і НТПВ

№ з.п.	Завдання функцій управління підготовкою виробництва	Наявність (+) чи відсутність (-) завдання для
		ТПВ	НТПВ
1.	Забезпечення інноваційного розвитку	-	+
2.	Забезпечення конкурентної переваги	-	+
3.	Запобігання конкурентним впливам	-	+
4.	Реалізація комплексу науково-технічних розробок	-	+
5.	Реалізація комплексу конструкторсько-технологічних, організаційних та економічних заходів адаптації продукції до умов підприємства	+	-

сучасному підприємстві обов'язково має бути орієнтована на інноваційний розвиток підприємства. Відмінності у завданнях між технічною підготовкою виробництва і НТПВ дозволяють зробити висновок про суттєві відмінності між ними, а відповідно й припустити, що їх можна розглядати як змістовно пов'язані, але історично відмінні метаморфози певного виробничого виду діяльності. До характерних інноваційних рис функцій управління науково-технічною підготовкою виробництва за характером і змістом слід віднести інноваційну спрямованість і метод здійснення. Щодо планування, то необхідно закласти у плани такий комплекс заходів, який забезпечить бажаний інноваційний розвиток. Функція організування вимагає спрямування організаційних дій управлінського та виробничого персоналу на впровадження заходів інноваційного характеру. Мотивування доцільно здійсню вати за досягнення показників, що відображають пріоритети інноваційних заходів. Контролювання і регулювання мають виявити і усунути перепони в інноваційному розвитку підприємства. Що стосується методів реалізації, то одні й ті ж самі інноваційні заходи можна втілити у виробничу практику старими й новими засобами, адже інновації у засобах реалізації не завжди є обов'язковими.

У третьому розділі “Засоби реалізації науково-технічної підготовки виробництва як стадії інноваційного розвитку підприємства” розглянуто принципи і методи організування науково-технічної підготовки виробництва на підприємстві, особливості впровадження засобів науково-технічної підготовки виробництва, мотивування працівників, особливості оцінювання економічної ефективності інноваційних заходів на цьому етапі.

В процесі дослідження запропоновано розвинути сформовану попередніми дослідниками систему принципів управління науково-технічною підготовкою виробництва шляхом диференціації, доповнення та уточнення назв (відповідно до поглиблення розуміння сутності). Перший принцип запропоновано назвати принципом єдності умов заохочення учасників науково-технічної підготовки виробництва, що важливо з позицій розширення кола учасників процесу, до яких долучаються наукові підрозділи із своєю специфікою організування й оплати праці. Принцип єдності організаційної структури управління інноваційним розвитком підприємства доцільно диференціювати на два: 1) принцип єдності організаційних структур управління науково-дослідним та дослідно-конструкторським сектором (НДДКС) і 2 ) принцип єдності організаційних структур управління технічним розвитком виробництва. Така диференціація має уточнити зміст діяльності з реалізації інноваційного розвитку підприємства, оскільки відрізняється наголошенням на необхідності враховувати не лише технічний та організаційний аспекти інновацій, а й попередній етап інноваційного розвитку - науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, де з'являються інноваційні ідеї.

Процеси інформаційного обміну є вкрай важливими для інноваційного розвитку, а тому до системи принципів організації НТПВ має обов'язково входити принцип інформаційної повноти, тобто здійснення комплексу робіт на базі найповнішої інформації щодо проектованих виробничих процесів, виробів (послуг) і технологій. З попередньої системи залишається принцип економічно-оптимальної технічної політики нововведень.

Урахування науково-дослідницької складової НТПВ та обмеженої чисельності наукових кадрів, які працюють в реальному секторі економіки, вимагає формування особливих груп виконавців названого комплексу робіт. Проведені дослідження та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду дають можливість стверджувати, що науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи мають виконувати науковці та інженерни, об'єднані в науково-творчі колективи (НТК), а конструкторсько-технологічні роботи та виробничі операції - інженерні працівники та кваліфіковані робітники науково-виробничих колективів (НВК). Створення названих колективів може спиратися на матричний підхід, згідно з яким кожен з працівників є членом конкретного структурного підрозділу підприємства, а, за необхідності, входить до певного колективу.

Важливою умовою ефективного мотивування членів НТК і НВК є обґрунтування порядку використання коштів таких мотивуючих фондів, як преміювання з фонду заробітної плати та з прибутку. Розподіл заробітної плати в НТК та НВК можна запропонувати здійснювати залежно від тарифного розряду працівника (посадового окладу), фактично відпрацьованого часу та коефіцієнта, який враховує трудові досягнення (). Для працівника колективу з середніми трудовими доробками коефіцієнт трудового досягнення можна встановлювати рівним =1. Відхилення від 1 характеризує ступінь участі працівника у виконанні науково-технічного завдання.

Розмір фонду преміювання окремого НТК (НВК) рекомендуємо визначати за розробленою залежністю:

, (1)

де - фонд преміювання окремого НТК (НВК), тис. грн.; - фонд преміювання працівників усіх НТК (НВК) в організації (на підприємстві), тис. грн.; - фонд заробітної плати окремого НТК (НВК), тис. грн.; - фонд заробітної плати працівників усіх НТК (НВК) в організації (на підприємстві), тис. грн.;- сумарні персональні доплати і надбавки працівників окремого НТК (НВК), тис. грн.; - сумарні персональні доплати і надбавки працівників усіх НТК (НВК) в організації (на підприємстві), тис. грн.

При розподілі нарахованого фонду преміювання між членами колективу враховується трудовий внесок кожного працівника (науковця, інженера, робітника) у виконання завдання, а також їх вплив на результати діяльності підприємства після проведення НТПВ, для чого застосовується коефіцієнт, який визначається за формулою:

, (2)

де - коефіцієнт трудового досягнення члена колективу (НТК чи НВК), частка од.; - сумарна величина підвищення коефіцієнта трудового досягнення, частка од.; - сумарна величина зниження коефіцієнта трудового досягнення, частка од.; j - кількість факторів, що відображають підвищення якості роботи члена НТК (НВК); q - кількість факторів, що відображають зниження якості роботи члена НТК (НВК).

До чинників, що підвищують коефіцієнт трудового досягнення відносять: якісне виконання функціональних обов'язків; зниження витрат на виконання робіт з НТПВ; виявлення ініціативи щодо організування трудового процесу, підвищення якості робіт; розроблення та впровадження раціоналізаторських пропозицій (за кожну пропозицію); виконання обов'язків відсутнього члена колективу та інші.

Чинники, що знижують коефіцієнт трудового досягнення: невиконання планового завдання; несвоєчасне виконання планового завдання; порушення виробничої дисципліни (за кожне порушення); недотримання правил техніки безпеки; незадовільний стан робочого місця; наявність браку у роботі тощо.

Розмір премії для кожного працівника - члена НТК або НВК - пропонується визначати за розробленою формулою:

, (3)

де - розмір премії i-го члена колективу, грн.; - коефіцієнт трудового досягнення i-го члена колективу, частка од.; - тарифний коефіцієнт відповідного розряду (співвідношення відповідного посадового окладу до найменшого посадового окладу в колективі) i-го члена колективу, частка од.; - фактично відпрацьований час i-им членом колективу за певний період (наприклад, місяць), год.; - планова тривалість періоду, год.; - кількість працівників - членів колективу (НТК або НВК), чол.

Особливості оцінювання економічної ефективності інноваційних заходів на етапі науково-технічної підготовки виробництва визначаються тим, що ефекти виникають як у виробничій, так і в позавиробничій сферах. Аналіз літературних джерел та проведені дослідження показують, що ці ефекти мають визначатися за сферами їх отримання, стадіями життєвого циклу виробу, економічною природою, джерелом отримання, видами ресурсів, що залучаються у процес НТПВ.

В дисертації запропоновано додатково розглядати економічні ефекти, що отримують у процесі науково-технічної діяльності, яка забезпечується науково-технічною підготовкою виробництва. Інновації можуть сприяти скороченню тривалості робіт з НТПВ, прискоренню початку виробництва та реалізації нової продукції і, як результат, отриманню прибутку. Крім того, скорочення тривалості процесу може сприяти зменшенню ймовірності припущення помилок та втрат від них. Для кожного з ефектів притаманними є свій зміст і конкретні характеристики (табл.6).

Таблиця 6 Зміст і характеристика економічних ефектів за сферами отримання

Види економічних ефектів від впровадження інноваційних заходів	Сфери впровадження інноваційних заходів	Зміст і характеристика економічних ефектів
Ефект від скорочення терміну відволікання коштів, вкладених у НТПВ	Науково-технічна	Ефект від повернення неосвоєних коштів, які за змістом та обсягом НДДКР виявилися надлишковими ().
	Виробнича сфера	Ефект від економії коштів, спрямованих на виробництво нових видів оснащення, інструменту тощо. Отримується за рахунок високої продуктивності праці робітників, використання прогресивних засобів виробництва, що обумовлюють скорочення термінів виготовлення оснащення та інструментів ()
Ефект від монопольного споживання нових матеріальних ресурсів	Сфера обігу	Ефект від суми знижок ціни на матеріали, що виводяться на ринок і у такий спосіб стимулюється їх придбання споживачами
Ефект від монопольного випуску нової продукції		Ефект, отримуваний від надприбутку протягом періоду монопольного випуску нової продукції

Характеристика ефектів (табл.6) від прискорення повернення вкладених коштів та можливості запобігання втратам на технологічному устаткуванні є результатом не лише запобігання виходу з ладу верстатів та машин, а також заощадження енергоресурсів, матеріальних ресурсів, необхідних для функціонування устаткування та обладнання в процесі НТПВ. Враховуючи викладені уточнення, можна запропонувати визначати сумарний ефект за формулою:

, (5)

де - сумарний ефект від прискорення повернення коштів, вкладених в інновації, тис. грн.; - ефект від запобігання втрат від виходу з ладу устаткування (машин і механізмів), тис. грн.; - ефект від ощадливого споживання енергоресурсів та матеріальних ресурсів новим устаткуванням у порівнянні зі старими машинами та механізмами, тис. грн.

Впровадження розроблених положень здійснювалось на підприємствах Львівщини ЗАТ “Автонавантажувач”, ТзОВ „Львівський завод тепло-газової апаратури ”, Науково-виробнича фірма ”Крокус” ВАТ „Городоцький механічний завод”. Економічним наслідком реалізації пропозицій є отримання продукції у коротший, ніж плановий, термін, а також суми прибутку від реалізації продукції за термін, що дорівнює часу, на який скорочено НТПВ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні теоретико-методологічних засад формування принципів та методів управління інноваційним розвитком підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва. На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Проведений аналіз наукових здобутків показує, що усі дослідники погоджуються з висновком про необхідність забезпечення розвитку вітчизняної економіки на інноваційних засадах. У провідних країнах світу нарощення валового внутрішнього продукту, збільшення обсягів експорту, завоювання світових ринків відбувається в основному за рахунок продуктів інноваційного характеру. Стан вітчизняної сфери науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт свідчить про наявність суттєвих проблем, які характеризуються скороченням чисельності працівників та зменшенням кількості галузевих організацій та служб підприємств цього профілю. У ринкових умовах, без належної державної підтримки, виникає необхідність по-новому організовувати НТПВ на підприємствах.

2. На стадії науково-технічної підготовки виробництва закладаються основи інноваційного розвитку, визначаються його стратегічні орієнтири, формуються засади побудови, напрями, зміст та характер розвитку підприємства. Аналіз процесу НТПВ показав необхідність вдосконалення цього напряму внутрішньозаводської діяльності. Інновації надають можливість вдосконалювати виробничу систему як в сенсі її економічності, так і в екологічному та соціальному аспектах.

3. Важливим чинником інноваційного розвитку підприємства є забезпечення такої науково-технічної підготовки виробництва, яка відповідає вимогам сучасного стану розвитку техніки, технології, менеджменту. Науково-технічна підготовка виробництва за метою і змістом покликана забезпечувати підготовку і впроваджувати інновації (розробка нових виробів, запровадження нових технологій, удосконалення технічних засобів, зміна систем управління виробництвом тощо). Названий комплекс вимагає значних фінансових ресурсів, надати які можуть лише потужні інвестори.

4.Урахування вимог реалізації наукової та дослідно-конструкторської підготовки дозволяє удосконалити систему принципів інноваційного розвитку, що дозволить менеджерам підприємств конкретизувати цілі та завдання НТПВ. Зокрема, запропоновано відомий принцип єдності організаційної структури управління інноваційним розвитком підприємства диференціювати на два: принцип єдності організаційної структури управління НДДКС та принцип єдності організаційної структури управління технічним розвитком виробництва, а також доповнити їх принципами інформаційної повноти і єдності умов заохочення учасників науково-технічної підготовки виробництва.

5. Ринкові умови зумовлюють необхідність використання керівниками підприємств матричної структури управління НТПВ і створення на цій основі науково-творчих колективів, які об'єднують науковців та інженерів на етапі виконання дослідницьких, проектних і технологічних робіт, а також науково-виробничих колективів з науковців, інженерів та робітників на етапі виробничої реалізації інноваційних проектів.

6. Для створення ефективного мотивування працівників НТК та НВК сформовані умови їх преміювання з фонду заробітної плати та з прибутку. Економісти підприємств можуть використовувати розроблені моделі розрахунку розмірів премій як для колективів, так і для окремих працівників. Запропоновано метод визначення розміру коефіцієнта трудового досягнення окремих працівників у результатах роботи колективу, що забезпечить об'єктивність преміювання.

7. Проведення науково-технічної підготовки виробництва супроводжується отриманням особливих ефектів, зокрема, від скорочення термінів відволікання ресурсів на проведення НТПВ, а також від запобігання можливих втрат. Економісти і фінансисти підприємств можуть використовувати запропоновані моделі визначення виявлених різновидів економічних ефектів.

8. Результати, отримані у дисертаційному дослідженні, можна рекомендувати:

- Міністерству економіки України для використання на промислових підприємствах України;

- Міністерству освіти і науки України при впровадженні окремих положень у державні стандарти напрямів підготовки фахівців “Економіка і підприємництво” та “ Менеджмент”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Сай Л.П. Зміст та часові виміри інноваційного розвитку підприємства на етапі науково-технічної підготовки виробництва // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку / Вісник НУ” Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво НУ “ЛП”, 2003. - №494. - С.89 - 96. [Особистий внесок: розглянуто взаємозв'язок процесів інноваційних змін з типами розвитку підприємства та зі стадіями НТПВ].

2. Сай Л.П. Науково-технічна підготовка виробництва як проблема інноваційного розвитку на рівні первинної ланки економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. Зб. наук. праць. Інститут регіональних досліджень. - Львів: ІРД НАН України, 2003. - Вип. 1 (ХХХІХ). - С. 560 - 565. [ Особистий внесок: розглянуто взаємо'звязок об'єктів інноваційної діяльності з етапами НТПВ та із запропонованими напрямами робіт з НТПВ].

3. Сай Л.П. Складові процесу управління інноваційним розвитком підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки. Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. - Львів: ІРД НАН України, 2003. - Вип. 6 (ХLIV). - С. 299-304. [ Особистий внесок: розвинуто методичні підходи до управління інноваційним розвитком підприємства на стадії НТПВ].

4. Сай Л.П. Особливості впровадження засобів науково-технічної підготовки виробництва // Проблеми економіки та управління / Вісник НУ “Львівська політехніка ”.- Львів: Видавництво НУ “ЛП”, 2004. - № 504. - С. 92-98 [Особистий внесок: розвинуто методичні підходи до управління інноваційним розвитком підприємства на стадії НТПВ].

5. Сай Л.П. Методи управління науково-технічною підготовкою виробництва на підприємствах // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку / Вісник НУ ” Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво НУ “ЛП”, 2004. - №517. - С.89 - 96 [Особистий внесок: проаналізовано методи організування НТПВ і зроблено висновки про можливості їх використання в управлінні НТПВ].

6. Алєксєєв І.В., Сай Л.П. Функції управління науково-технічною підготовкою виробництва в умовах інноваційного розвитку // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. праць. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. - Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. - Випуск 5. - С. 86-92 [Особистий внесок: визначено відмінності у завданнях науково - технічної і технічної підготовки виробництва і виділено характерні інноваційні риси функцій управління НТПВ].

7. Сай Л.П. Маркетинг в системі науково-технічної підготовки виробництва // Логістика / Вісник НУ “Львівська політехніка”. Зб. наук. праць. - Львів: Видавництво НУ “ЛП”, 2005. - № 526. - С. 156-159 [Особистий внесок: досліджено можливості застосування відомих маркетингових методів для удосконалення методів і принципів організації НТПВ].

Публікації в інших виданнях

8. Сай Л.П. Проблеми науково-технічної підготовки виробництва для підприємницьких структур // Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економічні проблеми ринкової трансформації України”. - Львів: Львівський банківський інститут Національного банку України, 2002. - С. 209 - 210.[Особистий внесок : проаналізовано проблеми науково-технічної підготовки виробництва].

9. Кузьмін О.Є., Сай Л.П. Необхідність управління науково-технічною підготовкою виробництва на підприємствах // Матеріали щорічної науково-практичної конференції „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика”. - Львів: ЛРІДУ УАДУ. 2003. - Ч.2. - С. 159-162. [Особистий внесок: удосконалено принципи науково-технічної підготовки виробництва].

10. Сай Л.П. Науково-технічна підготовка виробництва як складова інноваційного розвитку підприємств // Збірник тез доповідей конференції “Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки”. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2003. - С. 89-90. [Особистий внесок : розглянуто сутність науково-технічної підготовки виробництва і її значення для інноваційного розвитку підприємства].

11. Сай Л.П. Маркетинг засобів науково-технічної підготовки виробництва // Збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції „Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. - Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. - С. 5- 6. [Особистий внесок: розкрито значення маркетингових досліджень для реалізації засобів НТПВ].

12. Сай Л.П. Управління інноваційним розвитком підприємства в процесі науково-технічної підготовки виробництва // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю” - Львів: Видавництво НУ” Львівська політехніка”, 2004. - С. 143-145.

13. Сай Л.П. Підготовка виробництва - база інноваційної кооперації підприємств // Збірник тез доповідей конференції “Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки”. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. - С. 86-87. [Особистий внесок : розглянуто можливості використання кооперації підприємств для здійснення НТПВ].

14. Кельман І.І., Сай Л.П. Засади організації підготовки авторемонтного виробництва // Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів та поїздів. Зб. наук. праць. Національного транспортного університету - Львів-Чернівці: Видавництво “Логос”, 2005. - №12. - С.93-95. [Особистий внесок: розкрито сутність організування НТПВ на прикладі авторемонтних підприємств].

АНОТАЦІЯ

Сай Л.П. Інноваційний розвиток підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами / Національний університет “Львівська політехніка”. - Львів, 2006.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні теоретико-методологічних засад формування принципів та методів управління інноваційним розвитком підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва. У дисертації запропоновано таке тлумачення науково-технічної підготовки виробництва, яке відповідає запитам інноваційного типу розвитку економіки і окремого підприємства. Запропоновано, також, класифікацію принципів управління науково-технічною підготовкою виробництва та розглянуто методи мотивування працівників та визначення окремих видів економічних ефектів на цій стадії виробничої діяльності.

Ключові слова: інноваційний розвиток підприємства, науково-технічна підготовка виробництва, принципи і методи реалізації інноваційного розвитку, мотивування працівників на стадії науково-технічної підготовки.

ANNOTATION

Say L.P. Enterprises innovation development on the stage of scientific technology design for manufacture. Manuscript.

Dissertation on getting scientific degree of Candidate of science in Economics, on speciality 08.06.01 - economics, organization and enterprises management / National university “Lviv politechnic”. -Lviv, 2006.

Dissertation is devoted to theoretical generalizing and new solution of scientific problem of theoretically-methodologies basis for forming of principles and methods to management of innovation development on the stage of scientific technology design for manufacture.

In dissertation propose definition of scientific technology design for manufacture, that corresponding necessity for innovation type development of economy and enterprises. Also propose classification of management principles for scientific technology design for manufacture, motivation methods and sense of any kind economy effect on the stage of scientific technology design.

Key words: enterprises innovation development, scientific technology design for manufacture, principles and methods of innovation development realization, motivate for worker on the stage of scientific technology design.

АННОТАЦИЯ

Сай Л.П. Инновационное развитие предприятия на стадии научно-технической подготовки производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук. по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями / Национальный университет “Львовская политехника”. - Львов, 2006.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и решение научной задачи, состоящей в разработке теоретико-методологических основ формирования принципов и методов управления инновационным развитием предприятия на стадии научно-технической подготовки производства.

В диссертации обоснована необходимость совершенствования научно-технической подготовки производства в условиях инновационного развития экономики, поскольку ведущие в экономическом плане страны наращивают объемы производства и экспорта продукции, полученной на основе инноваций. Анализ ситуации в отечественной сфере научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ позволяет сделать вывод о неудовлетворительном ее состоянии, которое характеризуется сокращением численности работников, уменьшением количества отраслевых организаций и служб этого профиля на предприятиях. В рыночных условиях, без государственной поддержки, возникает необходимость по-новому организовать научно-техническую подготовку производства (НТПП) на предприятиях.

...