як частину доходу споживача, яку він витрачає на товар i. Тепер ми можемо характеризувати невизначеність витрат ентропією

S = - т ? yi Ln[yi] . (5)

Що ж стосується опису системи з максимальною корисністю, то його отримуємо простою заміною змінних у (5):

u = [] max; (6)

yi =1. (7)

Припустимо тепер, що для аналізу розглянутої системи використовується принцип максимізації ентропії. У цьому випадку враховується ряд обмежень вигляду

fk(y1, y2, … , yn) = gk; (8)

k = 1,2,…, K,

де для зручності всі члени, що містять yi, входять у fk, а всі інші у gk.

Після цього наша задача зводиться до максимізації ентропії S, обумовленої рівнянням (5), при обмеженнях (7) і (8).

Раніше іншими дослідниками було показано, що вирішення задачі максимізації ентропії й обчислення функції корисності приводять до еквівалентних результатів. Для нас цей висновок важливий у зв'язку з тим, що ми маємо намір спиратися на інформаційні показники й інформаційні критерії ефективності інноваційних систем й інтерпретація економічних критеріїв через інформаційні буде для нас більш ніж бажаною.

При використанні запропонованого інформаційного підходу щоб побудувати систему експертного оцінювання припустимо, що науково-технічна продукція має п координат виміру

X1, X2, X3,………, Xn . (9)

Далі будемо вважати, що сформульовано мету діяльності (виконання науково-технічного проекту), досягнення якої ототожнюється з деякою “ідеальною” областю Di D, де D - n-мірний простір у системі координат (9). Перед початком розробки чи створення науково-технічної продукції область, у якій передбачається застосувати очікувані результати, має деяку вихідну якість, що також можна співвіднести (ототожнити) з деякою областю DS D.

Процес розробки (чи створення) науково-технічної продукції формально буде полягати в трансформації якості Ds в ідеальну якість Di відповідно до траєкторії

V(a, b, с, .... k),

де a, b, с, ..., k -- є значеннями умов (відповідно А, B, C, ..., K) виконання розглянутого проекту розробки.

Тепер процес розробки (створення) науково-технічної продукції можна інтерпретувати як перетворення вихідної якості Ds в ідеальну якість Di відповідно до траєкторії V. Відповідну модель можна представити трійкою (Ds,V,Di).

Наступною тезою прийнятої логіки побудови моделі є те, що розробка (створення) конкретної науково-технічної продукції здійснюється конкретним виконавцем gj G, де G -- множина виконавців (фізичних осіб, наукових колективів, дослідницьких лабораторій і т.п.), потенційно здатних виконати дану розробку. Виконавці відрізняються один від одного наявним у кожного з них доробком у частині створення даної науково-технічної продукції і можливостями забезпечення необхідних умов для якісного виконання розробки. Тобто, з кожним потенційним виконавцем gj може бути пов'язана область DSj і траєкторія Vj.

У процесі розробки (створення) науково-технічної продукції витрачаються певні ресурси R(t,w,...),

де t -- часовий фактор; w -- фінансовий ресурси і т.п.

Сумарний ресурс, якій витрачається виконавцем gj, на виконання науково-технічної продукції, можна інтерпретувати як функціонал

Rj=F( [DSj, Di], Vj),

де [DSj, Di] -- узагальнена відстань між областями DSj і Di.

Проблема вибору виконавця в рамках пропонованого формалізму полягає у вирішенні задачі мінімізації функціонала:

Rj min(gj G) .

Очевидно, що поставлена задача надзвичайно складна для вирішення за допомогою чисельних методів оптимізації навіть у тому випадку, якщо координати X1, X2, …, Xn -- ортогональні, а властивості А, B, C, ..., K -- незалежні. Мабуть, єдиним методом вирішення розглянутої проблеми є метод експертного оцінювання.

Для вирішення проблем інформаційного представлення різних характеристик інноваційного процесу запропоновано модифіковану інформаційну схему життєвого циклу інновацій (рис. 4).

Оригінальність даної схеми життєвого циклу інновацій полягає в наступному.

1. Для кожної стадії життєвого циклу зазначене її інституціональне втілення: стадія S1 -- науково-дослідні організації фундаментального профілю; S2 -- науково-дослідні організації прикладного профілю; S3 -- конструкторські і технологічні бюро (КБ і ТБ); S4 -- підприємства; S5 -- організації торгівлі; стадія S6 реалізується, власне кажучи, усією сукупністю фізичних і юридичних осіб, що вступають у товарні відносини.

2. Для кожної інституціональної форми фіксується вид вихідної продукції: науково-дослідні організації фундаментального профілю - публікації; науково-дослідні організації прикладного профілю - алгоритми; конструкторські та технологічні бюро - ТК, ТУ, ТТ; підприємства - вироби; організації торгівлі - товари і послуги; уся сукупність фізичних і юридичних осіб, що вступають у товарні відносини - потреби.

3. Для оцінки результативності кожної стадії сформульовано узагальнені прагматичні критерії: для ідеї - це несуперечливість; для ноу-хау - досяжність планованого результату; для технології - реалізовність; для продукції - корисність; для товару - привабливість.

Останній пункт дозволяє для кожного етапу життєвого циклу інновацій виявляти принципи підпорядкованості й формувати на цій основі проблемно-орієнтовані параметри порядку. Для всього життєвого циклу принцип підпорядкованості полягає в тому, що події на кожному з наступних етапів визначаються подіями попередніх етапів.

ГРОШІ

Рис. 4. Евристична модель інноваційного циклу

Виходячи з такого формулювання принципу підпорядкованості, у роботі введені певні умови й обмеження, що дозволяють виявити діапазони деяких параметрів порядку.

Перша умова характеризує співвідношення між обсягами творчої і рутинної праці в питомому численні в залежності від стадії інноваційного циклу.

Друга умова характеризує порівнянну величину діапазону інформаційних взаємодій усередині кожного етапу інноваційного циклу.

Третя умова ефективного розвитку інноваційного процесу характеризує співвідношення між способами передачі узагальнених результатів попереднього етапу інноваційного циклу на наступний. При цьому передбачається, що способи передачі підрозділяються на три групи: навчання, переконання, тренування.

У дев'ятому розділі монографії “Задачі теорії і практики інтелектуалізації систем управління інноваційним розвитком” інформаційні процеси розглядаються як один з елементів життєдіяльності соціально-економічної системи нарівні з енергією і речовиною. Завдяки цьому виявляється можливим не тільки знайти і виділити інформаційну координату розвитку економічних і соціальних процесів, але і дати деяку систему базових понять і визначень, які складають основу формалізації і кількісної оцінки цих процесів суб'єктом господарської діяльності. Передбачається, що активне використання інформаційного ресурсу економіки дозволяє розглядати її як інтелектуальну систему. Особливо важливим такий підхід є для вирішення проблем прогнозування та визначення пріоритетів науково-технологічного та інноваційного розвитку, де потрібна ув'язка всіх етапів життєвого циклу інновацій.

Відповідно до загальноприйнятої структуризації науково-дослідного процесу прийнято виділяти стадії фундаментальних досліджень (стадія F), прикладних досліджень (стадія R) і розробок (стадія D) як найбільш узагальнені характерні стани процесу матеріалізації результатів наукових досліджень.

Пріоритети в галузі фундаментальних досліджень формуються звичайно без явного врахування інтересів практики, але з обов'язковим і явним врахуванням потреб самої науки. Звичайно, у підсумку будь-яка абстрактна ідея одержує тією чи іншою мірою практичне втілення, однак чітко і раціонально сформулювати мету фундаментальних досліджень, виходячи лише з потреб практики, звичайно дуже складно. Таким чином, формування пріоритетного напрямку Fp фундаментальних досліджень формально можна представити в такий спосіб:

Fp = Ф(F1,F2,...,Fi,...,Fn),

де n - взагалі кажучи, визначається способом структуризації усієї сфери фундаментальних досліджень.

Прикладні дослідження, з одного боку, конкретизують деяку сукупність фундаментальних результатів, а з іншого, спрямовані на одержання нових знань, необхідних для задоволення регулярно виникаючих практичних потреб суспільства. Цілі прикладних досліджень формуються, виходячи з всебічного аналізу наявного наукового доробку, отриманого в основному у фундаментальних дослідженнях, з урахуванням існуючого рівня техніки і технології. Спираючись на ці міркування, формування пріоритетного напрямку Rp прикладних досліджень формально можна представити в такий спосіб:

Rp = (F1 ? F2 ? ... ? Fi ? ... ? Fm) ? At ? Lt,

де знак ? означає операцію перетинання множин; параметр At множину практичних потреб суспільства в період часу t; параметр Lt - досягнутий до даного періоду часу t рівень техніки і технології.

Діяльність дослідників на етапі розробок спрямована на одержання знань, необхідних для створення нових, практично доцільних і ефективних зразків машин, матеріалів, речовин, приладів, технологій, устаткування, методів організації і керування і т.д. Знання, потрібні для цього, базуються на результатах прикладних досліджень, виконаних відповідно до заданої практичної мети. Як обмеження тут виступають наявність сервісної інфраструктури і підготовленість кадрів. Формальне представлення пріоритетів на етапі розробок Dp матиме вигляд:

Dp = Ф(Rp, I, W),

де параметр I символізує сервісну інфраструктуру, а параметр W характеризує кадровий потенціал.

Запропонований формалізм дозволяє з єдиних позицій розглядати всі етапи науково-дослідного процесу від зародження ідеї до її втілення в практично значимих виробах і враховувати принципову нелінійність, неодноспрямованість і неоднозначність цього процесу. Для того, щоб актуалізувати параметри вищенаведених формальних виразів, слід враховувати багатоплановість, а часом і "розмитість" залежностей параметрів науково-дослідного процесу, з одного боку, і параметрів соціально-економічного стану суспільства, з іншого. Можливості подолання цих труднощів пов'язані з реалізацією досягнень фундаментальної науки через різні інституціональні форми організації суспільства.

Дуже важливою є ідея пристосування для цих цілей методу проектування систем штучного інтелекту з використанням математичного інформаційного середовища (МІС) (рис. 5). Ця ідея реалізується на основі технології методу формалізованих технічних завдань. Цікаво відзначити, що даний метод має на увазі виділення трьох рівнів представлення даних (верхнього, середнього і нижнього), котрим відповідають проблемно-орієнтовані, процедурно-орієнтовані та стандартні структури даних.

Рис. 5. Поетапна процедура “перезапису” знань із соціального інформаційного середовища в штучне з допомогою МІС

Досліджуючи проблему технологізації наукових досліджень як перехід до більш інтелектуальних систем управління економікою доводиться враховувати необхідність введення загальних правил побудови процедур і моделей з метою формалізації методології конкретних досліджень і, нарешті, здійснювати регламентацію взаємодії людини з інструментарієм і інформаційною базою при одночасному забезпеченні свободи творчості виконавців наукової праці та можливості прояву ними своїх індивідуальних якостей.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень вирішена актуальна наукова проблема теоретичного обґрунтування ролі синергетичних ефектів інновацій у процесі самоорганізації економічних систем у відповідь на вплив зовнішніх факторів. Теоретичні та практичні результати роботи спрямовані на вдосконалення організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною діяльністю в конкурентній економіці України, сприяють прискоренню освоєння нововведень, підвищенню інноваційної активності підприємств та установ, поліпшенню якості продукції, яка виробляється. Основні теоретичні та науково-практичні висновки, отримані в процесі досліджень, дають підстави для наступних узагальнень.

1. На основі дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду переходу економік на інноваційний шлях розвитку виявлено ключові проблеми формування державної інноваційної політики в умовах тісного взаємозв'язку економічних, соціальних і політичних процесів. У зв'язку з цим запропоновано при формуванні державної економічної політики перенести центр уваги з вивчення інваріантів економічної системи на вивчення станів її нестійкості, механізмів перебудови структурних елементів, які забезпечують сприйняття виробництва до нововведень. Це відповідає концепції дослідження закономірностей самоорганізації складних синергетичних систем.

2. Ґрунтуючись на уявленні про головну роль знаннєвого фактору в забезпеченні переходу від індустріального до інформаційного суспільства, доведено, що інформаційна складова науково-технологічного розвитку повинна мати проблемно-орієнтований характер. При цьому як система централізованих органів науково-технічної інформації, так і незалежний сектор інформаційних послуг у вигляді різних аналітичних центрів, консалтингових компаній і груп повинні враховувати, що інформація, яка циркулює в економічній системі, має компоненти, що характеризують інтелектуальний зміст будь-якого товару чи будь-якої послуги. З цих позицій запропоновано оригінальну структурну модель потоків економічної інформації, а також метод виявлення інформаційної підлеглості між суб'єктами економічної діяльності в межах інноваційної системи. Ці результати пропонується використовувати, зокрема, при розробці єдиних реєстрів науково-технічної продукції та при плануванні переходу підприємства до випуску нової чи покращеної продукції.

3. Запропоновано формалізоване представлення процедури трансферу технологій як феномену соціально-економічного розвитку. Ця формалізація дозволяє розглядати з єдиних концептуальних позицій процеси трансферу технологій різного рівня: міждержавного, міжрегіонального, міжгалузевого, комбінованого. Обґрунтовано евристичну модель трансферу технологій, яка призначена для організаційного проектування та порівняння дієздатності діючих механізмів передачі технологій (знань). Маючи на увазі, що активізація трансферу технологій є одним з ефективних засобів стимулювання інноваційної діяльності, на основі згаданої моделі розроблено проект типового центру обміну технологіями, який відповідає вітчизняним нормативам, але може працювати за протоколом європейської мережі центрів обміну інноваціями (IRC).

4. З'ясовано сучасну роль експертних методів оцінки нововведень щодо їхнього впливу на ефективність капіталовкладень в інноваційні проекти та запропоновано нові технологічні елементи організації і проведення наукової та науково-технічної експертизи, сутність яких складається у формуванні експертно-консультаційної сфери підприємницької діяльності. Пропозиції адаптовано до інституціональних умов України щодо управління науково-технологічним та інноваційним розвитком країни. При цьому процес прийняття управлінських рішень в проблемних ситуаціях, які характеризуються великою складністю, невизначеністю і слабкою структурованістю, представляється як інтерактивна інформаційна технологія, що має високий ступінь інтелектуалізації.

5. Проведено структуризацію існуючих методів оцінки ефективності нової техніки з метою побудови системи оцінки ефективності інновацій. Розкрито змістову суть розрахунків економічної ефективності інноваційних проектів на тлі вимог щодо посилення впливу інновацій на ринкові компоненти економіки країни. Доведено, що багатовимірність критеріїв оцінки ефективності, розмаїття часових інтервалів, на які розраховано оцінки за окремими критеріями ефективності, потребують певної організаційної інфраструктури, розподіленої в просторі та в часі, яка забезпечує ефективну реалізацію проблемно-орієнтованої методології і методів при вирішенні питань техніко-економічного обґрунтування інноваційних проектів.

6. Сформульовано принципи переходу від вартісних та матеріальних показників якості інноваційних процесів до показників інформаційної природи, для кожного етапу життєвого циклу інновацій виявлено принципи підпорядкованості та проблемно-орієнтовані параметри порядку, а також закономірності формування інформаційних характеристик продукування і передачі знань суб'єктами господарчої діяльності на різних етапах життєвого циклу інновацій. Це дозволяє диференційовано визначати державну підтримку елементів інноваційної інфраструктури.

Справедливість та ефективність рекомендацій і пропозицій, які сформульовані як результат досліджень, доведені шляхом їхньої апробації в процесі підготовки проектів багатьох правових і нормативних актів, а також при створенні на державному і регіональному рівнях експериментальних інноваційних структур. Результати цієї апробації дозволяють рекомендувати основні теоретичні й прикладні розробки даного дисертаційного дослідження міністерствам, відомствам, науковим установам для впровадження і подальшого розвитку, що буде сприяти активізації вітчизняних підприємств у напрямі розробки і виводу на світові ринки інноваційних товарів і послуг, прискоренню переходу економіки України на інноваційний шлях розвитку.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

МОНОГРАФІЇ

1. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций). - Киев: Фенікс, 2004. - 560 с. - 29,4 друк. арк.

2. Соловьев В.П. Кибернетичеcкая cхема познания и генезиc научной картины мира // Методологичеcкие проблемы кибернетики и информатики. - Киев: Наук. думка, 1986. - С. 96-102.

3. Соловьев В.П. Проблемы формирования организационно-правового механизма инновационного развития экономики. - Киев: ЦИПИН НАНУ, 1996. - 69 с. - 5,5 друк. арк.

4. Концепция построения автоматизированной системы экологического контроля вод Украины: Кол. монография / Под ред. В.А.Гайского и В.Н.Еремеева. - Севастополь: НАН Украины; МГИ, 1997. - 223 с. (авт. матеріал: методика проведення науково-технічної експертизи екологічно небезпечних об'єктів - 0,5 друк. арк.).

5. Избранные вопросы современного инновационного менеджмента для малых и средних предприятий / Под ред. Р. Мюллера и В. Соловьева. - Киев, Украина; Дрезден, ФРГ: ДЕМІУР, 2000. - 284 с. - 17,2 друк. арк. (авт. матеріал: розділи 1.1, 1.3, 1.6, 3.1, 3.2 - 2,6 друк. арк.).

6. Методологические вопросы науковедения / Под ред. В.И.Оноприенко. - Киев: УкрИНТЭИ, 2001.- 332 с. - 19,3 друк. арк. (авт. матеріал: розділ “Методологические проблемы трансфера технологий и передачи знаний”, с. 195-226 - 2,1 друк. арк.).

7. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / Під. ред. Б.А. Маліцького. - К.: УкрІНТЕІ, 2001. - 204 с. (авт. матеріал: розділ “Інноваційний потенціал економічного розвитку”, с. 133-199 - 2,8 друк. арк.).

8. Соловьев В.П. Проблемы формирования информационной инфраструктуры экономики Украины // Промышленная политика России и Украины в условиях перехода к инновационной модели развития. - М.: ЭПИКОН, 2003. - 260 с. (с. 130 - 152 - 1,2 друк. арк.).

9. Раціональне фінансування науки як передумова розбудови знаннєвого суспільства в Україні / Б.А. Маліцький, О.С. Попович, В.П. Соловйов, І.Ю. Єгоров, І.О.Булкін, Т.В. Шокун. - К.: Фенікс, 2004. - 32 с. - 9,3 друк. арк. (авт. матеріал: сформульовано принципи структуризації інноваційної діяльності, 0,9 друк. арк.).

10. Проблеми становлення інноваційної політики в Україні / І.П. Макаренко, О.М. Трофимчук, В.П. Кузьменко, О.Г. Рогожин, В.П. Соловйов, М.М. Ворончук; Під ред. І.П. Макаренко. - К.: УІДНСіР: Ін-т еволюц. економіки, 2004. - 123 с. - 7,0 друк. арк. (авт. матеріал: проаналізовано сучасні особливості формування нормативних аспектів інноваційної політики в Україні, 0,3 друк. арк.).

СТАТТІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

11. Соловьев В.П. Некоторые принципы обработки информации в cиcтемах автоматизации научного экcперимента // Механизация и автоматизация управления. - 1980. - № 1 (103). - С. 3-6.

12. Соловьев В.П. Информационно-аccоциативная модель произвольной cети // Докл. АН УCCР. - 1983. - № 12. - С. 48-51.

13. Соловьев В.П. Моделирование и оценка вычиcлительных процессов // Проектирование и применение cредcтв микропроцеccорной техники. - Киев: ИК АН УCCР, 1986. - С. 51-58.

14. Лучка М.А., Соловьев В.П. Оcновные компоненты автоматизированной технологии научных иccледований // Вicн. АН УРCР. - 1986. - № 5. - С. 78-83 (авт. матеріал: структурування процесу наукових досліджень. - 0,3 друк. арк..).

15. Соловьев В.П., Одрехивcкий Н.В. Методологичеcкие проблемы моделирования биологичеcких cиcтем при иccледовании их надежноcти // Филоcофcкие проблемы cовременного еcтеcтвознания, - Киев: Изд-во КГУ, 1989. - Вып.70. - С. 23-31 (авт. матеріал: формулювання задачі та основних особливостей використання теорії надійності в біології. - 0,5 друк. арк).

16. Соловьев В.П. Cинергизм информатики и кибернетики на cовременном этапе НТП // Научно-техничеcкий прогреcc: методология, идеология, практика. - М., 1989. - С. 51-61.

17. Яковлев Ю.C., Соловьев В.П. Предпоcылки и cоциальные аcпекты автоматизации интеллектуальной деятельноcти на оcнове перcональных ЭВМ // Наука и технология: методологичеcкие и cоциально-экономичеcкие оcновы взаимодейcтвия. - М.: Наука, 1990. - С. 26-33 (авт. матеріал: дослідження соціальних факторів. - 0,3 друк. арк).

18. Соловьев В.П. Cоциальный интеллект и формализация понятийного аппарата // Вicн. АН УРCР. - 1990. - № 7. - С. 33-34.

19. Соловьев В.П. Безопаcное развитие человечеcтва: проблемы моделирования и количеcтвенных оценок // Вicник АН УРCР. - 1991. - № 4. - С. 14-23.

20. Соловьев В.П., Ткаченко О.И. Методические и информационно-технологические аспекты экспертного оценивания в сфере научно-технической деятельности // Наука та наукознавство. - 1994. - № 1-2. - С. 156 -166 (авт. матеріал: математична інтерпретація, - 0,4 друк. арк).

21. Кіпень М.І., Соловйов В.П. Про деякі положення економічного та організаційного механізмів державної інноваційної політики України // Наука та наукознавство. - 1997. - № 1-2. - С. 97-106 (авт. матеріал: викладення економічного механізму. - 0,5 друк. арк).

22. Беленький П., Сенишин М., Соловйов В.П. Проблеми розвитку в Україні інноваційного підприємництва // Регіональна економіка. - 1997. - № 3. - С. 47-52 (авт. матеріал: розкриття проблеми нормативного забезпечення. - 0,3 друк. арк).

23. Соловйов В.П., Пуртова О.В. Деякі моделі виховання почуття нового: від монологу до діалогу // Проблеми науки. - 1998. - № 10. - С. 53-58 (авт. матеріал: формулювання задачі. - 0,4 друк. арк).

24. Гриньов Б.В., Денисюк В.А., Соловйов В.П. Деякі аспекти державного регулювання передачі (трансферу) технологій // Наука та наукознавство. - 1998. - № 2. - С. 3-12 (авт. матеріал: порівняльний аналіз вітчизняного та іноземного досвіду. - 0,5 друк. арк).

25. Соловьев В.П. Проблемы инновационного развития экономики // Проблеми науки. - 1999. - № 8. - С. 26-33.

26. Соловьев В.П. Предпосылки развития системы информационного обеспечения инновационной сферы // Наука та наукознавство. - 1999. - № 3. - С. 67-74.

27. Богорош А.Т., Соловьев В.П. Моделирование состояния социальных и экономических объектов на основе косвенных методов // Наука та наукознавство. - 1999. - № 1. - С. 48-58 (авт. матеріал: математична інтерпретація алгоритму. - 0,5 друк. арк).

28. Богорош А.Т., Доценко Ю.П., Соловьев В.П. О предпосылках формирования научно-технической политики // Проблеми науки. - 1999. - № 5. - С. 18-28 (авт. матеріал: виствітлення ролі інноваційної складової. - 0,4 друк. арк).

29. Соловйов В.П., Охримчук П.П., Галенко Л.В., Войтович А.І. Організаційно-технологічний ризик в процесі реформування та інноваційного розвитку агропромислового комплексу України // Наука та наукознавство. - 1999. - №4. - С. 54-64 (авт. матеріал: виявлення джерел організаційно-технологічного ризику. - 0,5 друк. арк).

30. Соловьев В.П., Блидченко М.П. Инновационные подходы к повышению эффективности финансовой деятельности современных компаний на основе нейросетевой технологии // Проблемы науки. - 2000. - № 4. - С. 37-45 (авт. матеріал: формолювання задачі. - 0,3 друк. арк).

31. Соловьев В.П., Войтович А.И. Поддержка инновационной деятельности в регионах США: опыт малых предприятий и исследовательских центров // Проблемы науки. - 2000. - № 2. - С. 26-32 (авт. матеріал: формолювання задачі. - 0,3 друк. арк).

32. Соловьев В.П. Механізми трансферу технологій в Україні // Вісн. НАН України. - 2000. - № 4. - С.14-24.

33. Соловьев В.П. Информационно-ассоциативная модель инновационной системы // Проблемы науки. - 2001. - № 4. - С. 20-27.

34. Соловьев В.П. Проблемы формирования и оптимизации организационного механизма трансфера технологий // Наука та наукознавство. - 2001. - № 1. - С. 36-50.

35. Денисюк В.А., Соловьев В.П. Факторы межгосударственного научно-технологического сотрудничества в инновационной стратегии развития экономики Украины // Наука та наукознавство. - 2001. - № 4. - С. 11-25 (авт. матеріал: формолювання задачі. - 0,5 друк. арк).

36. Маліцький Б.А., Булкін І.О., Єгоров І.Ю., Соловйов В.П. Аналіз становлення наукової системи України // Наука та наукознавство. - 2001. - № 2. - С. 3-20 (авт. матеріал: аналіз інноваційної складової. - 0,5 друк. арк).

37. Соловьев В.П. Путь к “Открытому обществу” в контексте инновационного развития экономики Украины // Наука та наукознавство. - 2002. - № 4. - С. 59-65.

38. Соловьев В.П. Исходные условия осуществления государственной инновационной политики Украины // Инновации. - Сентябрь 2002. - № 7 (54). - С. 41-44 (Россия).

39. Соловйов В.П., Гулеватий В.Г. Інформаційні схеми діагностики науково-технічного потенціалу об'єктів інноваційного розвитку // Науково-технічна інформація. - 2002. - №3. - С. 24-31 (авт. матеріал: аналіз організаційно-економічних аспектів. - 0,4 друк. арк).

40. Головатюк В.М., Соловьев В.П. Риски адаптации политико-экономической системы к реформированию // Бизнес-Информ. - 2002. - № 1-2. - С. 28-41 (авт. матеріал: дослідження економічних аспектів. - 0,5 друк. арк).

41. Єгоров І.Ю., Попович О.С., Соловьев В.П. “Стратегія запозичень” і розвиток науки // Вісн. НАН України. - 2003. - №5. - С. 3-14 (авт. матеріал: викладеня стратегії конкурентоздатності для України. - 0,4 друк. арк).

42. Соловьев В.П. В.М.Глушков и автоматизация исследований, интеллектуализация информационных технологий познания: идеи, их развитие, опыт и перспективы реализации // Наука и науковедение. - 2003. - № 3. - С. 102-109.

43. Соловйов В.П., Попович О.С. До діалектики інноваційної політики України // Науково-технічна інформація. - 2004. - № 1. - С. 46-49 (авт. матеріал: аналіз організаційно-економічних факторів. - 0,2 друк. арк)

44. Соловьев В.П. Информационное общество, интеллектуальная собственность и экономика, основанная на знаниях // Белорус. эконом. журн. - 2004. - № 2. - С. 87-93.

СТАТТІ В ІНШИХ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ ТА МАТЕРІАЛАХ КОНФЕРЕНЦІЙ

45. Соловьев В.П. Cиcтемное и прикладное программное обеcпечение // Офиц. изд. "НТП и его cоц.-эконом. поcледcтвия на период до 2005 г. по УCCР". - Киев: Наук. думка, 1984. - C. 643-647.

46. Lozovsky V.N., Solovyov V.P. and others Automatized Expert-Reference System for Life Prediction and Machine Parts Wear of Destruction Causes Determination // International Condition Monitoring Conference. - Pensacola, USA, 1994. - P. 454-460 (авт. матеріал: концепція побудови інформаційної технології експертного оцінювання. - 0,3 друк. арк).

47. Стан науки України: аналіз і статистика / Б.А. Маліцький, С.М. Рябченко, Є.В. Авсєнєв, В.І. Карпов, В.П. Соловйов // Додаток до міжнародного наукового журналу “Наука та наукознавство”. - К., 1995. - Вип. 4 (8). - 96 с. (авт. матеріал: аналіз показників інноваційної сфери - 0,4 друк. арк.).

48. Shpak A., Solovyov V. The Problems and Experience of Transformation of Ukraine's Innovation System // International Сonference "Technology & Business Incubation Center in Central and Eastern Europe and There Role for Innovation, Entrepreneurship and East-West-Cooperation". Leipzig, 1995.- P. 156 - 160 (авт. матеріал: пропозиції щодо створення в Україні сучасної інфраструктури інноваційного розвитку. - 0,2 друк. арк).

49. Малицкий Б.А., Головатюк В.М., Соловьев В.П. Оценка инвестиционной привлекательности социально-экономической среды. - Киев, 1996. - 22 с. (авт. матеріал: методика оцінки впливу показників щодо економічної сфери - 0,4 друк. арк.).

50. Соловьев В.П. Залучення науково-технічного потенціалу України в инноваційну сферу // Додаток до міжнародного наукового журналу "Наука та наукознавство". - К., 1996. - Вип. 3 (8). - С. 4-10.

51. Малицкий Б.А., Головатюк В.М., Соловьев В.П. Мониторинг инвестиционного климата в Украине // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном. - К., 1997. - Вип.2 (13). - 48 с. (авт. матеріал: методика оцінки впливу показників щодо економічної сфери - 0,4 друк. арк.).

52. Соловйов В.П. Інноваційний потенціал України // Хроніка-2000. - К., 1999. - Вип. 31-32. - С. 355-364 - 0,8 друк. арк.

53. Соловьев В.П., Галенко Л.В. Инновационная модель экономического развития: организационно-нормативные принципы снижения техногенного риска // Системы контроля окружающей среды: Сб. науч. тр. - Севастополь: НАН Украины; МГИ, 2001. - С. 422-426. (авт. матеріал: формулювання інноваційної моделі економічного розвитку. - 0,25 друк. арк).

54. Соловьев В.П. Информационное обеспечение научно-технологического развития: проблемы и пути решения // Матеріали І Добровської конференції з наукознавства та історії науки (13-14 березня 2001 р.) - К., 2002. - С.144-150. (Наука та наукознавство. - 2001. - № 4. Додаток).

55. Богорош А.Т., Соловьев В.П. Управление конфликтами на основе коммуникационной модели // Матеріали І Добровської конференції з наукознавства та історії науки (13-14 березня 2001 р.) - К., 2002. - С. 154-162. - (Наука та наукознавство. - 2001. - №4. Додаток) (авт. матеріал: формулювання комунікаційної моделі. - 0,4 друк. арк).

56. Становлення наукової системи України. Інформаційно-аналітичні матеріали / Під ред. А.П. Шпака і Я.С. Яцківа. - К.: ЦДПІН НАН України, 2001. - 34 с. (авт. матеріал: аналіз показників інноваційного розвитку. - 0,5 друк. арк).

57. Соловьев В.П. Новые измерения инновационной экономики // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. - Симферополь: СОНАТ. - 2002. - С. 49-53.

58. Соловьев В.П. Инновационная культура как фактор гуманизации экономики // Роль международных организаций в развитии общеевропейского научно-технологического пространства: Материалы междунар. симпоз. (Киев, 22-25 сентября 2001 г.). - Киев, 2002. - С. 281-287.

59. Соловьев В.П. Проблемы создания инфраструктуры инновационного развития // Матеріали IІ Добровської конференції з наукознавства та історії науки (12-13 березня 2002 р.) - К., 2002. - С. 120-125. - (Наука та наукознавство. - 2002. - № 4. Додаток).

60. Чирков В.Г., Соловьев В.П. Вопросы методологии измерения и оценок антимонопольных мероприятий // Конкуренція. - 2003. - № 4 - С. 15-20 (авт. матеріал: ранжування факторів результативності антимонопольних заходів. - 0,2 друк. арк).

61. Соловьев В.П. Эволюция взглядов на взаимодействие факторов инновационного развития экономики // Матеріали IV Добровської конференції з наукознавства та історії науки (3-11 березня 2004 р.). - К.: Фенікс, 2004. - С. 129-137. - (Наука та наукознавство. - 2004. - № 4. Додаток).

Анотація

економічний зростання інноваційний модель

Соловйов В.П. Інноваційна діяльність як системний процес у конкурентній економіці. - Монографія.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - економіка та управління науково-технічним прогресом. - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”. - Харків, 2006.

Дисертація присвячена розв'язанню актуальних питань теорії і практики інноваційної діяльності як системного процесу в конкурентній економіці. Базовою ідеєю роботи є виявлення синергетичних ефектів, які спостерігаються в процесі економічного зростання. Знайшла подальший розвиток методологія формування інноваційної політики як ключового фактору соціально-економічного розвитку держави у перехідний період. Удосконалено організаційно-нормативні принципи зниження техногенного ризику в умовах реалізації інноваційної моделі економічного розвитку. Обґрунтовано використання інформаційних моделей для формування умов ефективної реалізації інтелектуального потенціалу в контексті побудови інноваційної економіки. Запропоновано нові методологічні та організаційні принципи управління трансфером вітчизняних технологій з врахуванням світових тенденцій побудови міжнародних мереж передачі інновацій. Виходячи з міжнародного і вітчизняного досвіду, запропоновано нові підходи до ефективної організації експертизи об'єктів інноваційної діяльності. Отримали подальший розвиток методологічні основи побудови системи оцінки ефективності інновацій. У заключних розділах монографії викладено методи формалізації інноваційних процесів та інтелектуалізації системи управління інноваційним розвитком на різних функціональних рівнях з врахуванням синергетичних ефектів інновацій.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційна політика, синергетика, трансфер технологій, науково-технічна експертиза, ефективність інновацій, інтелектуальний потенціал, інформаційні параметри економічної системи.

Аннотация

Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике. - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.02.02 - экономика и управление научно-техническим прогрессом. - Национальный технический университет “Харьковский политехнический институт”. -Харьков, 2006.

В диссертации рассмотрены актуальные вопросы теории и практики инновационной деятельности как системного процесса в конкурентной экономике. Базовая идея работы - выявление синергетических эффектов, которые наблюдаются в процессе экономического роста. Исследована зависимость экономических, социальных и политических эффектов от активизации инновационной деятельности. Предложена схема распределения уровней государственного влияния на факторы конкурентоспособности экономической структуры соответственно реальным возможностям использования основных источников экономического роста и основным целям экономической политики. Получила дальнейшее развитие методология формирования инновационной политики как ключевого фактора социально-экономического развития государства в переходный период. Уточнены организационно-нормативные принципы снижения техногенного риска в условиях реализации инновационной модели экономического развития. Показано, что нововведения могут играть роль стимулов экономического развития только при условии подготовленности инфраструктуры производства к восприятию этих нововведений. Перестройка инфраструктуры производства без учета имеющегося технологического уровня предприятий и реальных экономических отношений, которые сложились между ними, могут привести к возникновению нежелательных социальных и технологических эксцессов. Обосновано применение информационных моделей для формирования условий эффективной реализации интеллектуального потенциала в контексте построения инновационной экономики. Предложено использование информационно-ассоциативных подходов для формализованного описания процессов развития производственных отношений в условиях экономики, которая базируется на знаниях. Предложены новые методологические и организационные принципы управления трансфером отечественных технологий с учетом мировых тенденций построения международных сетей передачи инноваций. Исходя из международного и отечественного опыта, предложены новые подходы к эффективной организации экспертизы объектов инновационной деятельности. Получили дальнейшее развитие методологические основы построения системы оценки эффективности инноваций. Структурная схема жизненного цикла инноваций исследована в привязке к институциональным формам организации видов деятельности и к критериям результативности этой деятельности на каждом этапе жизненного цикла. В заключительных разделах монографии изложены методы формализации инновационных процессов и интеллектуализации системы управления инновационным развитием на разных функциональных уровнях с учетом синергетических эффектов инноваций. Развивается формализованное представление об экономике как о системе, которая имеет рациональное поведение, что открывает новые возможности разрабатывать рациональные схемы развития инновационной системы как на государственном, так и на региональном уровнях.

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная политика, синергетика, трансфер технологий, научно-техническая экспертиза, эффективность инноваций, интеллектуальный потенциал, информационные параметры экономической системы.

Abstract

Solovyov V.P. Innovation Activity as System Process in Competition Economy. - Monograph.

A dissertation for doctor's degree of economical sciences on specialty 08.02.02 - economics and management of scientific-technical progress. - National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”. - Kharkiv, 2006.

Actual issues of the theory and practice of innovational activity (as system process in competitive economy) are considered in this monograph. Base idea of work - revealing synergetic effects, which are, took place during economic growth. Methodology of an innovational policy as key factor of social and economic development of the state in a transition period is developed. Organizational and normative principles of reduction of techno-genetic risk in conditions of realization of innovational model of economic development are specified. Application of information models of effective realization of a mental potential in a context of construction of innovational economy are proved. New methodological and organizational principles of technology transfer management are proposed in view of global tendencies of building of the international networks of transfer of innovations. New approaches to the effective organization of examination of objects of innovational activity are offered in context of the international and domestic experience. Methodological bases of construction of an estimation system of innovation efficiency are further developed. The methods of formalization of innovational processes and intellectualization of innovational development at different functional levels are proposed.

Keywords: innovation activities, innovation politic, synergetic, technology transfer, S&T expertise, efficacy of innovations, intellectual potential, information parameters of economic system.

Соловйов В'ячеслав Павлович

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СИСТЕМНИЙ ПРОЦЕС У КОНКУРЕНТНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.02.02 - економіка та управління науково-технічним прогресом

Автореферат