Розвиток ринку праці в умовах трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

ДЕМУШ ОКСАНА БОГДАНІВНА

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Трубич Степан Юрійович, Львівський регіональний інститут державного управління Академії державного управління при Президентові України.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович, Хмельницький національний університет, завідувач кафедри;

доктор економічних наук, професор Приймак Василь Іванович, Львівський національний університет ім. Івана Франка, професор кафедри.

Захист відбудеться “29” січня 2008 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “28” грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

АНОТАЦІЯ

Демуш О.І. Розвиток ринку праці в умовах трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено розробці та теоретичному обґрунтуванню методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку ринку праці України в умовах переходу до соціально орієнтованої економіки.

У роботі вдосконалений понятійно-термінологічний апарат теми дослідження, зокрема запропоноване визначення змісту понять “ринок праці”, -“державне регулювання ринку праці”, окреслено етапи розвитку ринку праці в Україні в умовах командно-адміністративної та транзитивної економіки; розкрито теоретико-методологічні засади перспективного розвитку ринку праці в умовах його державного регулювання. Окреслено теоретико-методологічні підходи щодо формування нової політики на ринку праці, підпорядкованої національним інтересам країни. Математично обґрунтовано вплив інвестиційної політики на ринок праці.

Розроблено економіко-математичні моделі динаміки обсягів валових інвестицій в основний капітал малих підприємств, що дозволяє глибше оцінити дієвість та ефективність інвестиційної підтримки підприємництва в інтересах зростання зайнятості та запропонувати практичні рекомендації щодо розвитку підприємництва на підставі економетричного аналізу показників діяльності малого бізнесу.

Здійснені концептуальна оцінка ринку праці та обґрунтування положення про необхідність державного регулювання ринку праці на основі аналізу активної і пасивної політики зайнятості. Обґрунтована необхідність змін у напрямках, масштабах та глибині застосування нормативної бази державного регулювання ринку праці в економіці України.

Ключові слова: ринок праці, формування і розвиток ринку праці, державне регулювання, політика зайнятості.

АННОТАЦИЯ

Демуш О.И. Развитие рынка труда в условиях трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2007.

Диссертация посвящена разработке и теоретическому обоснованию методологических подходов и практических рекомендаций относительно формирования и развития рынка труда Украины в условиях перехода к социально ориентированной экономике.

В работе усовершенствован понятийно-терминологический аппарат темы исследования, в частности предложено определение содержания понятий “рынок труда”, “государственное регулирование рынка труда”, очерчено этапы развития рынка труда в Украине в условиях командно-административной и транзитивной экономики на основе осуществления исследования социально-экономического содержания рынка работы в ретроспективе и в процессе рыночной трансформации экономики при применении междисциплинарного подхода; раскрыты теоретико-методологические основы перспективного развития рынка труда в условиях его государственного регулирования, которые в отличие от существующих, рассмотрены в контексте транзитивной экономики, предусматривающей новое положение личности на рынке труда, что обусловлено, прежде всего, инверсионным типом рыночной трансформации.

Очерчено теоретико-методологические подходы относительно формирования новой политики на рынке труда, подчиненной национальным интересам страны на основе установления современных доминантных тенденций и особенностей формирования рынка труда Украины за годы ее государственной независимости, а также региональных особенностей.

Математически обосновано влияние инвестиционной политики на рынок труда, разработаны экономико-математические модели динамики объемов валовых инвестиций в основной капитал малых предприятий, который обеспечивает более достоверную оценку действенности и эффективности инвестиционной поддержки предпринимательства в интересах роста занятости и предложить практические рекомендации относительно развития предпринимательства.

Осуществлены концептуальная оценка рынка труда и обоснование положения о необходимости государственного регулирования рынка труда на основе анализа активной и пассивной политики занятости.

Обоснована необходимость изменений в направлениях, масштабах и глубине применения нормативной базы государственного регулирования рынка труда в экономике Украины.

Ключевые слова: рынок труда, формирование и развитие рынка труда, государственное регулирование, политика занятости.

SUMMARY

Demuch O.I. The Development of Labor Market in the Conditions of Transformation of Economy. - Manuscript.

Dissertation for the getting of scientific degree of candidate of economic sciences by speciality 08.00.07 - demography, labour economy, social economy and policy. The Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, 2007.

Dissertation to working out theoretical and methodological approaches and practical recommendations to forming and development of labour market in Ukraine in the conditions of socially oriented economy is devoted.

The terminology of research in work is improved, in particular determination of maintenance of concepts “labour-market”, “state regulation of labour-market” is offered, the stages of development of labour market in Ukraine in conditions of command-administrative and tranzitional economy are outlined; methodological principles of perspective development of labour market in the conditions of its state regulation are exposed.

The theoretical-methodological approaches to forming of new policy at the labour market, inferior national interests of country are outlined. The influence of investment policy on the labour-market is mathematically grounded. The economical-mathematical models of dynamics of gross investments volumes in the fixed assets of small enterprises are developed, that allows deeper to estimate effectiveness and efficiency of investment support of enterprise in interests of growth of employment and offer practical recommendations to development of enterprise on the basis of economical analysis of performance of small business indicators.

Conceptual estimation of labour-market and and necessity of the state regulation of labour-market on the basis of analysis of active and passive employment policy is carried out. The necessity of changes in directions, scales and depth of application of normative base of the state regulation of labour-market in economy Ukraine is determined.

Keywords: labour-market, forming and development of labour market, state regulation, employment policy.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси глобалізації, євроінтеграції, перспектива входження України до СОТ, перехід до ринкових відносин вимагають від науковців глибокого теоретичного аналізу та осмислення загальних закономірностей становлення й функціонування цивілізованого ринку праці. За цих умов необхідно через призму національної специфіки переоцінити проблеми формування і розвитку ринку праці та особливості його державного регулювання з врахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Означена проблематика обумовлює необхідність з'ясування тих суперечностей, умов та чинників, які визначають роль держави у розробці відповідних механізмів регулювання ринку праці, її допомоги у працевлаштуванні незайнятих і соціального захисту безробітних.

Підґрунтя сучасних концептуальних уявлень зарубіжних та вітчизняних науковців про суть і природу ринку праці в різні часи закладено такими мислителями світового значення, як У. Петті, Ф. Кене, Т. Мальтус, Ж. Сісмонді, А. Сміт, Ф. Рікардо, К. Маркс. Основні положення державного регулювання ринку праці викладені в працях А. Маршала, А. Пігу, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Р. Солоу, М. Фрідмена, Дж. Гелбрейта, А. Філіпса, А. Оукена. Питанням формування нового, достатньо ефективного механізму реалізації економічних можливостей людей присвячені роботи Г. Беккера, Р. Дорнбуша, Е.Ф. Денісона, С. Фішера, Р. Шмалензі, Т. Шульца. Значний внесок у розвиток теорії ринку праці зробили відомі українські вчені, такі як І. Вернадський, С. Подолинський, М. Туган-Барановський.

Фундаментальні положення нової концепції зайнятості, підходи до аналізу місця, ролі та методів державного регулювання ринку праці в умовах трансформаційної економіки викладено у працях С.Бандура, Д.Богині, І.Бондар, В.Брича, С.Вовканича, В.Геєця, М.Долішнього, Т.Заяць, С.Злупка, А.Колота, О.Кузьмін, Г.Купалової, Л.Лисогор, Є.Лібанової, В.Мікловди, В.Нижника, В.Онікієнка, Н.Павловської, В.Петюха, С.Писаренко, М.Пітюлича, В.Приймака, Л.Семів, С.Трубича, О.Хомри, Л.Шевчук та інших вчених. Окремі аспекти цієї проблеми досліджувалися в роботах російських науковців, зокрема Б.Бреєва, М.Заславського, Р.Капелюшникова, Р.Колосової, В.Костакова та інших.

Не применшуючи значення робіт, присвячених проблемам формування, розвитку і державного регулювання ринку праці, слід відзначити, що багато теоретичних питань функціонування ринку праці не мають на сьогоднішній день розв'язання, а окремі з них залишаються дискусійними. До них належать питання окреслення особливостей ринку праці як міждисциплінарного об'єкта дослідження в демографії, економіці праці, соціальній економіці і політиці; оцінки особливостей розвитку малого підприємництва як фактора формування попиту на робочу силу; здійснення моделювання впливу інвестицій на ринок праці в сучасних умовах господарювання в Україні. Саме цим та іншим питанням і присвячене дане дисертаційне дослідження, яке, враховуючи все сказане вище, є необхідним, актуальним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов'язана з науково-дослідною роботою, яка виконувалася у Тернопільському національному економічному університеті, а саме: “Регіональні проблеми вдосконалення розміщення продуктивних сил” (державний реєстраційний номер 0105U000860). За участю автора розроблено розділ “Проблеми соціально-економічної трансформації ринку праці та їх вплив на рівень життя населення”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку ринку праці України в умовах переходу до соціально орієнтованої економіки.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність визначення і вирішення таких завдань:

проаналізувати теоретико-методологічні положення і узагальнити різні концепції сутності ринку праці, його структури, функцій і місця в сучасній економічній системі;

визначити систему основних показників, що характеризують ринок праці;

дослідити еволюцію наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних економістів на ринок праці;

розкрити особливості ринку праці як міждисциплінарного об'єкта дослідження в демографії, економіці праці, соціальній економіці і політиці;

проаналізувати історичні фактори розвитку ринку праці в Україні;

розкрити особливості демографічної ситуації як фактору формування пропозиції робочої сили;

оцінити особливості розвитку малого підприємництва як фактора формування попиту на робочу силу;

проаналізувати сучасний стан ринку праці та окреслити проблеми його функціонування в умовах ринкової трансформації економіки;

обґрунтувати підходи до активізації розвитку ринку праці в програмах та стратегіях соціально-економічного розвитку України;

виявити можливості удосконалення нормативно-правової бази функціонування ринку праці в Україні;

змоделювати вплив інвестицій на ринок праці.

Об'єктом дослідження є процес розвитку ринку праці України в умовах ринкових трансформацій.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні проблеми функціонування ринку праці, його аналізу і визначення напрямків розвитку.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: абстрактно-логічний - при дослідженні сутності різноманітних понять і визначень сфери ринку праці; історико-логічний - при дослідженні розвитку та удосконалення складових елементів механізму державного регулювання ринку праці; порівняльно-економічний - при аналізі українського та світового досвіду формування і розвитку ринку праці; економіко-статистичний - для вивчення, порівняння й оцінки показників функціонування ринку праці; статистичний та економічного аналізу - для опрацювання масиву статистичних та емпіричних даних з метою оцінки стану і ретроспективного розвитку ринку праці; графічний - для наочної ілюстрації досліджуваних явищ та процесів; економіко-математичного аналізу - для обґрунтування методичних підходів до прогнозування попиту та пропозиції на ринку праці, а також побудови моделі оцінки ефективності впливу інвестицій і підприємництва на зайнятість населення.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали дані статистичних збірників і періодичних видань та статистичні матеріали з тематичних проблем дисертації, які наводились в спеціальних виданнях та засобах масової інформації.

Наукова новизна отриманих результатів. Головні результати дисертаційного дослідження, що визначають його наукову новизну і винесені автором на захист, полягають у наступному:

Вперше:

розроблено систему економетричних моделей для оцінки впливу інвестиційної політики на зайнятість і ринок праці України, параметри яких розраховані в розрізі галузей економіки та за формами власності і спрямовують державну макроекономічну політику на створення сприятливих умов для здійснення інвестиційних вкладень у різні сектори економіки та на підвищення ефективності формування повноцінного ринку праці.

Удосконалено:

зміст поняття “ринок праці”, суть тлумачення якого полягає у тому, що ринок праці - це опосередкована державою система соціально-трудових відносин між носіями здатності до праці, яка за відповідних умов може трансформуватися у трудові послуги, що виробляються за певну винагороду, і роботодавцями, котрі пред'являють попит на трудові послуги певної кількості та якості і намагаються їх отримати з метою залучення запасів праці в процес суспільного виробництва матеріальних і духовних благ та одержання зиску від їх реалізації;

дефініцію “державне регулювання ринку праці”, яке автор трактує як “сукупність основних напрямів, форм, методів, важелів та інструментів усвідомленого і цілеспрямованого впливу держави та її інституцій на соціально-економічні процеси у сфері праці і зайнятості з використанням відповідних механізмів реалізації інтересів, які забезпечуються узгодженням ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулюють попит і пропозицію праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджується”;

теоретико-методологічні засади перспективного розвитку ринку праці в умовах його державного регулювання, які на відміну від існуючих, опрацьовані в контексті транзитивної економіки, що передбачає нове становище особи на ринку праці, яке обумовлене, перш за все, інверсійним типом ринкової трансформації;

теоретико-методологічні підходи щодо формування нової політики на ринку праці, підпорядкованої національним інтересам країни на основі встановлення сучасних домінантних тенденцій та особливостей формування ринку праці України за роки її державної незалежності.

Отримали подальший розвиток:

концептуальна оцінка ринку праці та обґрунтування положення про необхідність державного регулювання ринку праці шляхом здійснення активної і пасивної політики зайнятості;

окреслено етапи розвитку ринку праці в Україні в умовах командно-адміністративної та транзитивної економіки на основі здійснення дослідження соціально-економічного змісту ринку праці в ретроспективі та в процесі ринкової трансформації економіки при застосуванні міждисциплінарного підходу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання сформульованих та обґрунтованих у дисертації теоретичних положень і практичних рекомендацій для удосконалення системи державного регулювання ринку праці, що безумовно, сприятиме досягненню продуктивної зайнятості. Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено і використано у практичній діяльності Тернопільського обласного центру зайнятості (довідка № 04-08/1435-08-8 від 30.05.2006 р.), Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 3404 від 23.11.2007 р.), Представництвом державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Тернопільській області (довідка № 21-19-109 від 30.05.2006 р.).

Основні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі, зокрема, у розробці лекційних курсів “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, “Економіка праці”, “Управління персоналом”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторське бачення шляхів розв'язання важливого науково-прикладного завдання - обґрунтування методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку ринку праці за умов трансформації економіки. В дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки, пропозиції і рекомендації оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, а саме: Міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів” (м. Львів, вересень 2002 р.), Міжнародна наукова конференція “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення”(м. Тернопіль, березень 2003 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, жовтень 2003 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, травень 2004 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, червень 2004 р.), II Міжнародна наукова конференція “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, червень 2004 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів, березень 2005р.), II Міжнародна науково-практична конференція “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, квітень 2005 р.), IV міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, лютий 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових робіт загальним обсягом 5,0 друкованих аркушів, із них 10 у фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, містить 27 таблиць та 22 рисунків. Обсяг роботи - 265 сторінок, у тому числі основний текст - 214 сторінок. Список літератури включає 184 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження ринку праці” на основі систематизації наукових праць, що відображають еволюцію зарубіжної та вітчизняної думки, узагальнення теоретичного та практичного досвіду розв'язання проблем ринку праці, висвітлено та розвинуто враховуючи міждисциплінарний підхід теоретико-методологічні засади їх вивчення.

Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема, відзначена неоднозначність тлумачення категорій “ринок праці” і “ринок робочої сили”. Спираючись на результати критичного огляду наукових джерел і аналізу формування ринку праці та тенденцій його розвитку, запропоновано власне трактування категорії “ринок праці”. В дисертації охарактеризовано основні принципи його формування і функціонування, сформульовано основні завдання розвитку, які розглядаються як методичний орієнтир в організації ринку праці в Україні, а також окреслено його основні функції в сучасних умовах.

Обґрунтована необхідність пошуку нових підходів до розв'язання проблем розвитку ринку праці та формування більш досконалого механізму його державного регулювання, яка обумовлена економічними перетвореннями, зміною суб'єктів соціально-трудових відносин та їх характеру, впровадженням нових методів державного регулювання ринку праці, зростанням соціальної відповідальності держави та суб'єктів господарювання за створення гідних умов праці та життя населення.

Виявлені розбіжності у підходах науковців до тлумачення категорії “державне регулювання ринку праці”, пов'язані із паралельним використанням у науковому обігу таких понять, як “державне управління ринком праці” і “державне регулювання ринку праці”. На думку автора, не слід протиставляти чи ототожнювати поняття “державне регулювання” і “державне управління”, а доцільно взяти до уваги, що державне управління за своєю суттю є регулятивною діяльністю і характеризувати державне регулювання як невід'ємний елемент управлінської діяльності держави, одну із її загальних управлінських функцій. У межах такого підходу та на основі врахування різних точок зору на соціально-економічну природу суті ринку праці в умовах державного регулювання його розвитком автором пропонується визначення змісту поняття “державне регулювання ринку праці”, яке трактується як сукупність законодавчих норм та виконавчих і контролюючих методів та інструментів, що реалізуються державою і її інститутами для стабілізації соціально-економічних процесів у сфері праці і зайнятості, а також забезпечення узгодженості ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулювання попиту і пропозиції праці, кількість і якість якої належним чином винагороджується.

Проаналізовано декілька напрямків дослідження ринку праці, які сформовані згідно з викристалізованими в науковій думці концепціями та теоріями ринку праці:

в руслі класичної теорії зайнятості, що сформувалася під впливом поглядів Ж.-Б. Сея, А. Сміта, Д. Рікардо, А. Маршала, В. Ойкена, які розцінювали повну зайнятість як норму ринкової економіки, схиляючись до думки, що найкращою економічною політикою є політика невтручання держави;

в площині кейнсіанства, в межах якого Дж. М. Кейнс та його послідовники вважають, що в ринковій економіці не існує механізму, який гарантує повну зайнятість, що економіка може бути збалансована і функціонувати при значному рівні безробіття, але це вимагає обов'язкового державного втручання, її регулюючого, стимулюючого, правового і фінансового впливу на основні суб'єкти ринку праці;

в контексті визнання вільного ринку та невтручання держави у сферу зайнятості і в ринок праці представниками якого є М. Фрідман, А. У. Філіпс, Ф. А. Гайок, котрі вважають, що вільний ринок є саморегулююча система, яка в достатній мірі є конкурентноздатною і забезпечує економічну стабільність та оптимізацію масштабів зайнятості незалежно від державних інституцій.

за концепцією, в рамках якої поєднані різні підходи (П.Семюелсон і Вільям Д.Нордгауз) з метою обґрунтування змішаної економічної системи, зміст якої трактуються як “змішана” система вільного підприємництва, де економічний контроль здійснюється як з боку суспільства, так і з боку приватних інститутів;

в рамках підходів продуктивної зайнятості, яка згідно з філадельфійськими деклараціями повинна стимулювати економічне зростання й розвиток, піднесення рівня життя, задоволення потреб у робочій силі та ліквідації безробіття і неповної зайнятості; ефективної зайнятості, що розглядається як рівноважний рівень зайнятості на ринку праці, котрий у неокласичній моделі збігається з рівнем повної зайнятості та концепції гідної праці, яка побудована на чотирьох засадах: гідна зайнятість, гідні умови праці, гідне соціальне забезпечення і соціальний діалог.

Порівняльний аналіз наукових поглядів зарубіжних й вітчизняних економістів на розвиток ринку праці та місце державного регулювання цього процесу дав автору підставу стверджувати, що всі вони відбивають окремі елементи глобальної концепції державного регулювання ринку праці і не можуть в “чистому вигляді” бути використані для українських умов. В Україні має бути власна модель державного регулювання ринку праці, в основу якої повинна бути покладена гармонійна єдність висхідних принципів кейнсіанства і неолібералізму, змішаної економіки і соціального ринкового господарства та їх класифікацій. Останні, становлячи в своїй єдності концептуальну основу та парадигму соціально орієнтованого ринку, дозволяють у такому блоці, з одного боку, ввести український ринок праці в русло загально цивілізованих закономірностей формування ринку праці, з іншого - максимально враховувати його національно-економічну специфіку і постсоціалістичні особливості. Зазначимо, що з метою оцінки національно-економічної і постсоціалістичної специфіки розвитку ринку праці в Україні автором окреслено особливості вивчення ринку праці як міждисциплінарного об'єкту дослідження в демографії, економіці праці, соціальній економіці і політиці, які полягають у врахуванні специфічних аспектів, теоретичних поглядів на вивчення проблем ринку праці, що сформувалися в царині вказаних галузей знань.

У другому розділі “Фактори, стан і особливості формування ринку праці в Україні” детально проаналізовано історичні фактори розвитку ринку праці в Україні; розкрито особливості демографічної ситуації як фактору формування пропозиції робочої сили; досліджено особливості розвитку малого підприємництва як фактора формування попиту на робочу силу; проаналізовано сучасний стан ринку праці та окреслено проблеми його функціонування в умовах ринкової трансформації економіки.

Оцінка історичних факторів дала змогу виділити наступні етапи розвитку політики зайнятості у командно-адміністративній економіці:

Перший етап - “ліквідація” безробіття шляхом встановлення загальнообов'язковості праці всіх громадян у віці від 16 до 50 років.

Другий етап (1920-1930-х рр.) - впровадження механізму регулювання зайнятості в умовах згортання НЕПу та системи управління, що базувалася на жорсткому централізмі, детальній регламентації діяльності підприємств, утвердженні “поголовної зайнятості” як “найважливішого” досягненням соціалізму, фактичній ліквідації ринку праці та соціально-правового статусу безробітного, впровадження прямого розподілу робочої сили.

Третій етап - передвоєнні і післявоєнні роки - руйнація цивілізованих відносин у сфері праці, повний перехід від добровільної праці до примусової.

Четвертий етап (середина 50-х років - початок 60-х років) - лібералізація трудових відносин, скасування законів, що регулювали позаекономічний примус до праці, самостійний підбір місця роботи працівниками (з другої пол. 1950-х років), ліквідація судової відповідальності за прогули (з 1956 р.), впровадження 41-годинного робочого тижня (1960), отримання колгоспниками права на паспорти і вільний вибір місця проживання (1960-ті pp.).

П'ятий етап - (70-і роки) - посилення ролі економічних стимулів, що не змогло, на жаль, подолати реформованість ринку і дало підстави багатьом дослідникам спростовувати ідею існування в СРСР ринку взагалі.

Шостий етап - (80-і pоки) - “перебудова” відношення до змісту праці, зайнятості та організації праці.

Сьомий етап - (90-і роки) - набуття Україною незалежності; лібералізація економічних відносин, що проявилося в дозволі і індивідуальної трудової діяльності, оренди державної власності, створенні кооперативів, а потім акціонерних та інших підприємств, малих і спільних підприємств, скасування примусу до праці, легалізація безробіття, початок формування інфраструктури ринку праці; розвиток нормативно-законодавчого поля у сфері праці.

Восьмий етап - 2000-2007 рр. - новітній етап розвитку ринку праці в умовах специфічного ринкового середовища України, який характеризується орієнтацією на впровадження концепції гідної праці та положень конвенцій МОП, спрямованих на реалізацію продуктивної зайнятості.

Проаналізована демографічна ситуація України як важливий фактор формування пропозиції робочої сили і як своєрідний наслідок розвитку ринку праці. Стабільна тенденція зменшення чисельності населення протягом останніх 17 років дозволяє припустити про ймовірність зростання напруги на українському ринку праці вже в найближчій перспективі,

Встановлено, що найбільш характерною особливістю формування ринку праці в Україні за вказаний період є те, що воно проходить в умовах зростання пропозиції робочої сили і скорочення попиту на неї при деякому збільшенні попиту на висококваліфіковану працю. Виявлено, що формування ринку праці в Україні відбувалося в умовах погіршення ситуації у сфері зайнятості, а сам ринок праці поступово набував нових рис. По-перше, виникли суттєві деформації у відтворенні трудового потенціалу і структури зайнятості. По-друге, не дивлячись на певне пожвавлення на ринку праці, продовжувало зберігатися приховане безробіття. По-третє, підривалася матеріально-технічна база зайнятості та її раціоналізація. Така ситуація значною мірою обумовлена тим, що темпи структурної перебудови економіки були недостатніми для створення нових робочих місць. Вибуття робочих місць переважало над введенням нових, а нові дуже часто створювалися на старій технологічній основі. Позитивні наслідки реформ, пов'язані із зростанням виробництва та зайнятості у приватному секторі, поки що малопомітні, оскільки діяльність цього сектора знаходиться під сильним пресом недосконалого законодавства. Разом з тим, досить значний негативний вплив на формування і розвиток ринку праці мають неефективна приватизація та уповільнений розвиток малого та середнього бізнесу, відсутність ефективних змін у сфері неформальної економіки. Все це разом взяте призводить до сповільнення формування цивілізованого ринку праці, зростання чисельності економічно неактивного населення, низьких темпів зростання зайнятості у виробництві.

Здійснений автором аналіз змін в зайнятості і розвитку ринку праці протягом 1990-I півріччя 2007 рр., дозволяє виділити чотири етапи в процесах зайнятості населення України: 1992-1999 рр. - падіння активності населення, скорочення зайнятості і зростання безробіття як наслідок трансформаційного спаду в економіці; 2000-2002 рр. - зростання показників зайнятості при скороченні безробіття як результат початку економічного зростання; 2003-2005 рр. - незначне зростання економічної активності населення при несуттєвому скороченні безробіття і зростанні зайнятості; 2006-I півріччя 2007 рр. - зміцнення позитивних тенденцій розвитку ринку праці.

При цьому, виявлено наступні особливості формування ринку праці: значний спад за період реформ економічної активності населення внаслідок трудоеміграційних процесів і скорочення природного приросту населення, реструктуризація діяльності підприємств, скорочення державного сектора, утвердження різних форм сільськогосподарських підприємств, зростання сфери послуг, недостатня інвестиційна активність і збереження при цьому значної частки фізично і морально застарілих основних засобів виробництва, дотаційність праці в більшості галузей економіки.

В результаті відбувалося скорочення зайнятості при зростанні безробіття, особливо в сільській місцевості, зростання тривалого безробіття, переважання чисельності зайнятих в особистому підсобному господарстві, значна частка ручної праці, наявність прихованих форм зайнятості і безробіття. Разом з тим, за останні 6 років попит на робочу силу дещо зріс, а навантаження на 1 вільне робоче місце суттєво знизилося.

При допомозі державної служби зайнятості у 2006р. працевлаштовано понад 1,1 млн. незайнятих осіб. Разом з тим, частка працевлаштованих у загальній кількості незайнятих громадян залишається доволі високою, як і навантаження на 1 вільне робоче місце.

Аналіз попиту та працевлаштування робочої сили на зареєстрованому ринку праці, засвідчує: незважаючи на те, що I півріччя 2007 р. кількість вакантних місць дещо зменшилася, кількість працевлаштованих була, практично, на тому самому рівні, що й у 2006р.

На думку автора, зростання співвідношення між середньою заробітною платою та середньою допомогою по безробіттю, яке відбувається в останні роки, слід вважати фактор-стимулятором працевлаштування для безробітних. При цьому, як засвідчують дані Держкомстату України, протягом 2006р. у сфері оплати праці зберігалася стабільна тенденція підвищення її рівня.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що пожвавлення на ринку праці, яке спостерігалося протягом 2000-I півріччя 2007 рр., ще не є ознакою повноцінного економічного оздоровлення, оскільки воно гальмується такими чинниками, як неповна зайнятість, трудова еміграція, сезонні коливання, невідповідність оплати праці затратам праці тощо. Реальна ж ситуація на ринку праці України свідчить про те, що напрям, темпи структурної перебудови економіки були недостатніми для створення нових робочих місць.

Позитивні наслідки реформ, пов'язані з динамікою виробництва і зайнятості в приватному секторі, поки що малопомітні, оскільки діяльність цього сектору знаходиться в стані стагнації.

Досить значний негативний вплив на розвиток ринку праці мають неефективна приватизація та уповільнений розвиток малого та середнього бізнесу, сфери послуг, відсутність ефективних змін у сфері неформальної економіки. Усе це, в свою чергу, призводить до сповільнення формування ринку праці, розвитку неформального та нелегального сегментів ринку праці і зростання тривалості та масштабів безробіття.

За підсумками дослідження автор стверджує, що базовою умовою становлення як продуктивної зайнятості, так і ефективної зайнятості є комплексне використання різноманітних способів державного регулювання ринку праці, яке ґрунтується на глибокому знанні теоретичних засад і практичного використання зарубіжного досвіду.

У третьому розділі “Напрямки перспективного удосконалення розвитку ринку праці України” окреслено підходи до активізації розвитку ринку праці в програмах та стратегіях соціально-економічного розвитку України; виявлено можливості удосконалення нормативно-правової бази функціонування ринку праці в Україні; здійснено моделювання впливу інвестицій на ринок праці в контексті формування цілісного механізму державного регулювання ринку праці України в сучасних умовах.

Огляд і аналіз програмно-стратегічних документів, розроблених в Україні, дозволяє зробити висновок, що в наш час держава приділяє значну увагу розвитку ринку праці. Серед короткострокових програм найбільш важливим з точки зору здійснення активної політики зайнятості є План дій з реалізації Основних напрямів державної політики зайнятості до 2009 року, який затверджено розпорядженням Уряду від 13.04.07 № 156-р. Чи не найбільша увага в цьому документі приділяється працевлаштуванню населення. Так, до 2008 року кількість працевлаштованих в Україні має зрости до 21,2 млн. осіб проти 20,7 мільйона у I півріччі 2007 р. При цьому враховано процес щорічного зменшення населення: за прогнозами кількість громадян у 2009 році порівняно з 2004-м скоротиться з 47,3 млн. до 45,8 млн. осіб, з яких працездатних буде 28,1 млн. Тому ринок праці розширюватиметься за рахунок створення нових робочих місць - не менше як для 4 млн. осіб.

Разом з тим, виявлено, що більшість програм є неузгодженими між собою; низка положень окремих програм, особливо тих, які розроблені понад 5 років тому, є застарілими; деякі положення окремих програм є суперечливими між собою. В дисертації доводиться необхідність перегляду всіх наявних програм з метою взаємоузгодження їх цілей, завдань, особливо тих, що стосуються використання робочої сили. Адже, державна політика у сфері зайнятості розглядається в цих документах як пасивна, а не активна. Вона зводиться переважно до заходів тимчасового стримування безробіття (наприклад, встановлення допомоги безробітним, призупинення масових вивільнень, запровадження адміністративних відпусток). Про неефективність заходів пасивної політики свідчать такі факти, як збільшення розриву між реєстрованим та загальним безробіттям, отримання допомоги по безробіттю жителями сіл, які мають значні земельні паї, тощо. Рівень же охоплення незайнятих громадян заходами активної політики на ринку становить протягом останніх років близько 10%. Це дозволяє наполягати на тому, що діяльність служби зайнятості перш за все повинна бути переорієнтованою з пасивної політики на активну, зокрема, на активне здійснення інвестицій в трудовий потенціал, оскільки обсяги професійного навчання незайнятого населення є незначними і, за деякими підрахунками, складають менше 5% від загальної кількості безробітних.

В сучасних умовах Україні необхідна державна політика зайнятості, спрямована на забезпечення повної, продуктивної, вільно обраної діяльності і соціальний захист населення. В основі такої політики повинен лежати комплексний підхід, який передбачає збалансоване регулювання всіх елементів ринку праці. Автор звертає увагу на те, що сьогодні на вітчизняному ринку праці повною мірою не діють ринкові регулятори, тому держава, враховуючи умови розвитку української економіки, повинна зайняти чіткішу позицію щодо регулювання ринку праці.

Аналіз нормативно-правової бази України та практичної ситуації стосовно державного регулювання ринку праці, узагальнення напрацювань фахівців в цій сфері дозволив виявити принаймні три основні тенденції. По-перше, в низці важливих положень законодавчих актів не окреслено підходи до забезпечення інституціональної правової структури зайнятості населення, мінімізації супутніх побічних ефектів та негативних наслідків трансформаційних процесів для досягнення ефективної зайнятості. По-друге, є значні розбіжності між цілями регулювання ринку праці в нашій країні й ефективністю цього регулювання на практиці. В Україні дотримуються (без видимих успіхів) трьох стратегій поліпшення функціонування ринку праці (перебування його у вільній стихії та в руках держави), а стратегію змішаного регулювання ринку праці практично не використовують. По-третє, впровадження механізмів регулювання ринку праці, передбачених Законом України “Про зайнятість населення”, невиправдано затягнулося.

Моделювання впливу інвестиційних вкладень на ринок праці показало, що збільшення розміру інвестицій по всіх галузях не скрізь дає однаковий ефект. Так, тільки в сільському господарстві спостерігається позитивний вплив зростання інвестицій на зайнятість. Ці інвестиції, які вкладалися переважно в розширення виробництва, потребували залучення додаткової робочої сили. Інвестиції в інші сфери були такими, що не сприяли створенню нових робочих місць. Це має бути враховано державною макроекономічною політикою, узгодженою з Стратегією соціально-економічного розвитку України до 2015 р., яка в кінцевому результаті має бути спрямована, з одного боку, на підвищення ефективності інвестиційної діяльності, а з іншого - на формування повноцінного ринку праці.

Вплив обсягів інвестицій в основний капітал підприємств, установ і організацій за формами власності на середньорічну кількість працівників у підприємствах організаціях, установах вказаних форм власності виражається математичними залежностями, які наведені в табл.1.

Таблиця 1. Економіко-математична модель залежності впливу обсягів інвестицій в основний капітал на середньорічну кількість працівників Тернопільської області

Форма власності підприємств, установ, організацій	Економіко-математична модель, y - середньорічна кількість працівників, тис. чол., х - обсяг інвестицій в основний капітал, млн. грн., R - коефіцієнт кореляції
Державна
Комунальна
Приватна

Побудовані моделі є зростаючими функціями (лінійні залежності та експоненціальна). Це ознака того, що збільшення інвестиційних вкладень в основний капітал призводить до зростання кількості працівників, зайнятих у цих формах власності.

ринок праця економіка державний

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв'язання наукових проблемних завдань - дослідження особливостей формування і стану ринку праці на базі обґрунтованих теоретико-методологічних та методичних засад та визначення перспективних напрямків його розвитку з врахуванням завдань реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни на найближчу й більш віддалену перспективу.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. На основі виявлення особливостей вивчення ринку праці як міждисциплінарного об'єкту дослідження в демографії, економіці праці, соціальній економіці і політиці, обґрунтована важливість врахування аспекту вивчення проблем ринку праці вказаними галузями знань. Уточнено тлумачення окремих понять, зокрема “ринок праці” (опосередкована державою система соціально-трудових відносин між носіями, а разом з тим і власниками трудових послуг, які прагнуть їх продати за відповідну винагороду, і роботодавцями, які пред'являють попит на трудові послуги певної кількості та якості і намагаються їх придбати з метою залучення робочої сили в процес суспільного виробництва матеріальних і духовних благ та отримання зиску від їх реалізації), “державне регулювання ринку праці” (сукупність основних напрямків, форм, методів, важелів та інструментів усвідомленого впливу держави та її інститутів на соціально-економічні процеси в сфері праці і зайнятості з використанням відповідних механізмів реалізації інтересів, що забезпечуються узгодженням ціни трудових послуг та умов зайнятості між роботодавцями і найманими працівниками та регулюють попит і пропозицію трудових послуг, кількість і якість яких відповідним чином винагороджується) та ін.

2. Досліджена еволюція наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних економістів на ринок праці, яка дозволила уяснити реалії ринку праці України в світлі вітчизняної і зарубіжної наукової думки. На даному етапі соціально-економічного розвитку держави корисними є як кейнсіанський, так і монетаристський підходи до регулювання ринку праці, оскільки вони допомагають зрозуміти і використати різні аспекти макроекономічної теорії регулювання ринкової економіки і масштабів зайнятості в ході ринкових трансформацій. Порівняльний аналіз наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних економістів на розвиток і державне регулювання ринку праці дав автору підставу стверджувати, що всі вони відбивають окремі елементи глобальної концепції державного регулювання ринку праці і не можуть бути включені в національну економіку. Україна повинна мати власну модель державного регулювання ринку праці, в основу якої повинна бути покладена гармонійна єдність висхідних принципів кейнсіанства і неолібералізму, змішаної економіки і соціального ринкового господарства та їх класифікацій. Останні, ставлячи в своїй єдності концептуальну основу та парадигму соціально орієнтованого ринку, дозволяють у такому блоці, з одного боку, ввести український ринок праці в русло загально цивілізованих закономірностей формування ринку праці, з іншого - максимально враховувати його національно-економічну специфіку і постсоціалістичні особливості.

3. На основі аналізу політики у сфері зайнятості доводиться, що в умовах командно-адміністративної системи існувала сфера, де відбувалася безпосередня взаємодія попиту і пропозиції праці. Відповідно до цього визначення ринок праці в певній формі (хоча б в елементарній) існував практично навіть тоді, коли система була в своїй основі неринковою, а отже існували і застосовувалися окремі засоби і методи державного впливу на нього.

4. Обґрунтовано, що демографічна ситуація України є важливим фактором формування пропозиції робочої сили, з одного боку, і є наслідком стану і особливостей розвитку ринку праці, - з другого боку. Виявлено, що сучасний стан та інтенсивність розвитку міграційної ситуації виступає потужним каталізатором змін на вітчизняному ринку праці. Управління нею вимагає здійснення в Україні виваженої і науково обґрунтованої державної міграційної політики, взаємоузгодженої з удосконаленням соціальної політики загалом та демографічної політики зокрема. На основі виявлених основних тенденцій розвитку на ринку праці України в 2000-2006 рр. окреслені нові риси ситуації на ринку праці (наявність суттєвих деформацій у відтворенні трудового потенціалу і структури зайнятості; збереження прихованого безробіття на фоні деякого пожвавлення на ринку праці; підрив матеріально-технічної бази зайнятості), які викликають потребу не тільки теоретично обґрунтувати необхідність державного регулювання ринку праці, а й привести в дію систему принципів МОП, що сприяли б піднесенню ефективності застосування механізму регулювання.

5. Аналіз нормативно-правової бази України та практичної ситуації стосовно державного регулювання ринку праці, узагальнення напрацювань фахівців в цій сфері дозволив виявити принаймні три основні тенденції. По-перше, низка важливих положень законодавчих актів не має належного наукового підґрунтя, що викликає сумніви в оптимальності цих актів. Стосується це передусім забезпечення інституціональної правової структури зайнятості населення, мінімізації супутніх побічних ефектів та негативних наслідків перехідних процесів для досягнення ефективної зайнятості. По-друге, є значні розбіжності між цілями регулювання ринку праці в нашій країні й ефективністю цього регулювання на практиці. В Україні дотримуються (без видимих успіхів) трьох стратегій поліпшення функціонування ринку праці (перебування його у вільній стихії та в руках держави), а стратегію змішаного регулювання ринку праці практично не використовують. По-третє, впровадження механізмів регулювання ринку праці, передбачених Законом України “Про зайнятість населення”, невиправдано затягнулося.

6. Моделювання впливу інвестиційних вкладень на ринок праці показало, що збільшення розміру інвестицій по всіх галузях не скрізь дає однаковий ефект. Так, тільки в сільському господарстві спостерігається позитивний вплив зростання інвестицій на зайнятість. Очевидно, що ці інвестиції вкладені в розширення виробництва, створення нових робочих місць, які потребують додаткової робочої сили. Інвестиції в промисловість і освіту вкладалися в невиробничу сферу і нерухомість, що не сприяло створенню нових робочих місць. На основі цього обґрунтовано, що державна макроекономічна політика повинна бути спрямована, з одного боку, на створення сприятливих умов для здійснення інвестиційних вкладень у різні сектори, а з іншого - на підвищення ефективності формування повноцінного ринку праці.

7. На основі аналізу економетричних моделей динаміки обсягів валових інвестицій в основний капітал малих підприємств, зроблено висновок, що низькі темпи розвитку малих підприємств є наслідком несистемності і непослідовності дій держави на їхню підтримку та інвестування, недосконалості нормативно-правового забезпечення тощо. Реалізація запропонованих автором напрямів удосконалення регулювання розвитку малих підприємств в Україні допоможе удосконалити процес розвитку малого бізнесу, визначити пріоритетні галузі залучення трудового потенціалу в сферу малого підприємництва регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Демуш О.Б. Фінансово-кредитне та нормативно-правове регулювання ринку праці в перехідній економіці // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - Випуск 7. - С. 155-158.

2. Демуш О.Б. Регулювання ринку праці у адміністративно-командній економіці // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - 2002. - №12. - С. 9-12.

3. Забродський В.В., Демуш О.Б. Зайнятість: соціально-економічна сутність, структура і функції // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - 2002. - №13. - С. 8-10. (Особистий внесок здобувача - досліджено соціально-економічну сутність і структуру зайнятості).

4. Демуш О.Б. Економічна природа і роль ринку праці в економіці перехідного періоду // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - 2003. - №14. - С. 21-24.

5. Трубич С.Ю., Демуш О.Б. Заробітна плата як показник стану мотиваційного механізму праці // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, - 2003. Випуск 3. - С. 7-11. (Особистий внесок здобувача - з'ясовано вплив заробітної плати на мотиваційний механізм праці).

...