Розрахунок техніко-економічних показників дільниці складання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

трудомісткість робітник заробітний

Промисловість є однією з провідних галузей економіки, яка утворює фундамент науково-технічної трансформації, економічного зростання і соціального прогресу суспільства. Найважливішою ланкою промисловості більшості розвинутих країн є галузь машинобудування. Рівень розвитку машинобудування є одним із основних показників економічного розвитку країни та є основним індикатором, що дозволяє оцінити її інноваційну систему. Системний аналіз процесів, які відбуваються в машинобудуванні, дає можливість виокремити проблеми сучасного етапу розвитку: - Застарілі основні виробничі фонди та відсутність реальних інвестицій них ресурсів для технологічного оновлення. Не зважаючи на те, що протягом останніх років ступінь оновлення перевищує ступінь ліквідації основних засобів, призупинити процес їх старіння не вдається. - Невідповідність виробничих потужностей потенціалу ринків збуту та низький рівень їх завантаження. Через це амортизація основних засобів таких підприємств списується на собівартість меншого обсягу виробництва, що й призводить до подорожчання продукції. А це, відповідно, зумовлює програш підприємств у ціновій конкуренції. - Недостатній рівень платоспроможності товаровиробників, що негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств машинобудування. Неконкурентоспроможність багатьох видів продукції вітчизняних підприємств та низький рівень впровадження інновацій. Одним з найважливіших напрямків розвитку машинобудування на сьогодні є забезпечення виробництва конкурентоспроможної кінцевої (готової продукції як власних галузей, так і галузей реального сектора економіки). Основним конструкційним матеріалом в машинобудування в свiтi є чорний метал і, отже, головний сировинної постачальник - чорна металургія. У той же час, в сучасному машинобудуванні чорні метали все більшою мірою замінюються кольоровими, перш за все - легкими (алюміній), а також - композитами і пластмасою. Безпосередньо до машинобудування відносяться наступні проблеми: зменшення споживання металу за рахунок підвищення його якості і зниження ваги виробів, скорочення відходів і втрат металу при його обробці - за рахунок виробництва більшої частки прокату. Можна зробити висновок що Україна має досить сприятливі передумови для розвитку машинобудування: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість, науково-дослідна база. Але слід відзначити, що розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. Автомобілебудування України потребує іноземних інвестицій і використання передових технологій у виробництві автомобілів.

1. Організаційний розділ

1.1 Коротка характеристика технології і організації робіт на підприємстві

Карбюратор - пристрій, що використовується для отримання суміші повітря з паливом для двигуна внутрішнього згоряння

Карбюратор К-135МУ двокамерний, вертикальний, з паралельним відкриттям дросельних заслінок, з падаючим потоком горючої суміші, з подвійним розпилюванням палива в кожній камері і збалансованою поплавковою камерою. Має штуцер системи рециркуляції відпрацьованих газів двигуна.

Вiд кожноi камери карбюратора горючая сумiш подаеться незалежно вiд другой через впускну трубу на свiй ряд циліндрів. У кришці поплавкової камери розташована повітряна заслінка з двома автоматичними клапанами. Привід повітряної заслінки з'єднаний з віссю дросельних заслінок системою важелів і тяг, які забезпечують при пуску холодного двигуна відкриття останніх на кут, необхідний для підтримки пускової частоти обертання колінчастого вала двигуна. Ця система складається з важеля приводу повітряної заслінки, який одним плечем діє на ричаг осі повітряної заслінки, а іншим - на ричаг приводу прискорювального насоса, з'єднаного з важелем дросельних заслінок тягою.

Основні системи карбюратора працюють за принципом пневматичного (повітряного) гальмування бензину. Система економайзера працює без гальмуванні як елементарний карбюратор. Система холостого ходу і головна дозуюча система є в кожній камері карбюратора. Прискорювальний насос і система пуску холодного двигуна - спільні на обидві камери карбюратора. Економайзер має спільний на обидві камери клапан економайзера і окремі розпилювачі, виведені в кожну камеру. Система холостого ходу і головна дозуюча система забезпечують необхідний витрата бензину на всіх основних режимах роботи двигуна.

У економайзер входять деталі як загальні для обох камер, так і окремі для кожної камери. До перших відносяться механізм приводу і клапан економайзера з жиклером, а до других - жиклери, розташовані в блоці розпилювачів (по одному на кожну камеру).

1.2 Характеристика типу виробництва та методика організації виробничого процесу

Враховуючи програму річного випуску готової продукції і особливостей технологічного процесу приймаємо дрiбносерійний тип виробництва. Дрібносерійне виробництво - виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції серіями або партіями, кількість яких залежить від замовлення чи угоди. Зміна серій продукції зумовлена зміною технологічної схеми, структури виробничого процесу, тривалості циклу із зміною серiй можуть змінюватися умови виробництва, що, у свою чергу, потребує переналадки процесу. Якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке виробництво - дрібносерійне виробництво. Дрібносерійне виробництво характеризується випуском продукції в невеликих кількостях і різноманітної номенклатури виробів. У машинобудуванні дрібносерійне виробництво характеризується закріпленням за кожним робочим місцем від 20 до 40 операцій. Робочі місця на підприємствах дрібносерійного виробництва певною мірою спеціалізовані. При цьому відбувається переважно предметна їх спеціалізація - закріплення за кожним із них декількох операцій для виготовлення деталей, обробка яких ведеться партіями. Дрібносерійне виробництво тяжіє до одиничного: вироби випускаються малими серіями широкої номенклатури, повторюваність виробів у програмі заводу або відсутня, або нерегулярна, а розміри серій не є постійними; підприємство увесь час освоює нові вироби і припиняє випуск раніше освоєних. Устаткування, види рухів, форми спеціалізації та виробнича структура такі самі, що і при одиничному типі виробництва.

1.3 Визначення трудомісткості робіт на річну програму та по операціях

Трудомісткість робіт на річну програму визначається за формулою:

Тр=УТшк*Nпр,

Тр=0,219*22000=4818 нормо-годин

де УТшк-сумарна трудомісткість виготовлення одного виробу в нормо-г.

Nпр-річна приведена програма випуску виробів, шт.

Розрахунок виконуємо в табличній формі.

Трудомісткість робіт

№ операції	Найменування операції	Розряд робіт	Час що дан на операцію Тшт, н-г	Питоме значення операції, %	Трудомісткість на програму Тр, нормо-г
005	Складання датчiка обмеження частоти обертання	4	0,0042	1,8	92,4
010	Складання обмежувача частоти обертання	4	0,0236	10,8	519,2
015	Складання корпуса змiшувальних камер	4	0,016	7	352
020	Складання корпуса поплавковой камери	4	0,028	12,7	616
025	Складання кришки карбюратора	4	0,0125	5,7	275
030	Загальне складання карбюратора	4	0,0616	28,3	1355,2
035	Випробування карбюратора	4	0,073	33,7	1606
Всього:	0,219	100	4818

1.4 Розрахунок ефективного фонду часу праці, одиниці обладнання та одного робітника

Для розрахунку потрібної облікової чисельності персоналу та кількості обладнання складають баланс робочого часу одного середньооблікового працівника.

При складанні балансу робочого часу визначають кількість днів(годин), яку слід відпрацювати кожному робітнику протягом планового періоду, число днів неявок на роботу, середню тривалість робочого дня одного середньоспискового робітника.

У балансі робочого часу розрізняють три категорії фонду часу:

1) календарний (Т_календ)

2) номінальний (Т_ном)

3) ефективний (Т_еф)

Календарний фонд часу дорівнює числу календарних днів року.

Номінальний фонд часу роботи робітників та обладнання дорівнює календарному фонду без урахувань вихідних та святкових днів та визначається за формулою (дні):

Т_ном= Т_календ - (неробочий час),

Т_ном=365-114=251 днів

Номінальний фонд часу у годинах:

Т_ном=Др*Тзм*Кзм,

Т_ном=251*8*2=2008 год

де Др-кількість робочих днів;

Кзм-кількість змін;

Тзм-тривалість зміни;

Номінальний фонд без урахування неявок унаслідок хвороби, відпусток і виконання суспільних та ін. обов'язків уворює ефективний фонд робочого часу.

Ефективний фонд часу буває різноманітним за видами обладнання і для робітників.

Ефективний фонд часу для обладнання розраховується за формулою:

Т_еф= Т_ном(1-лр/100),

Т_ефм.=2008 (1-15/100)=1706,8 нормо-годин

Т_ефп.=2008 (1-18/100)=1646,56 нормо-годин

Т_ефш.=2008 (1-3/100)= 1947,76 нормо-годин

де лр - відсоток простою у зв'язку з планово-попереджувальними ремонтами

Величина лр для обладнання складає:

- Верстатне (мехенічне) - 15%

- Піднімальне обладнання-18%

- Оснащення і шафи-3%

Для робітників ефективний фонд часу визначається у табличній формі.

Баланс робочого часу одного робітника в рік

Найменування показника	Періодичний графік роботи
	Днів	Годин
1. Календарний фонд	365	-
1.1 вихідні дні	104	-
1.2 світкові дні	11	-
2. Номінальний фонд робочого часу	251	2008
Неявки на роботу в тому числі:
2.1 основні (чергові) відпустки	18	144
2.2 по хворобі	5	4
2.3 по навчанню	5	4
2.4 виконання громадських і державних обов'язків	1	8
3. Ефективний фонд робочого часу	222	1776
4. Середня тривалість робочої зміни	8
Трудомісткість виробничої програми	4818
Плановий коефіцієнт виконання норм (приймаємо в межах Кв.н.= 0,8ч1,1)	1,05

1.5 Розрахунок чисельності обладнання та його коефіцієнта завантаження

Розрахунок потрібної кількості обладнання виконується способом виходячи з трудомісткості робіт по кожній операції і ефективного фонду часу для даного обладнання за формулою:

де Тр-трудомісткість робіт на річну програму на конкретний вид обладнання, нормо-г.

Потрібну кількість обладнання (стендів складання) виконуємо по кожній операції складання (випробування) або по групі споріднених операцій.

Прийнята кількість робочих місць (обладнання) визначається шляхом округлення розрахункової кількості до ближчого цілого числа.

Приймаємо 2 монтажний стіл

Приймаемо 1 стенд

Коефіцієнт завантаження обладнання визначаємо за формулою:



де Спр-прийнята кількість обладнання, одиниць

Кз. Монтажний стіл=1,79/2=0,89

Кз. Випробувальний стенд=0,89/1=0,89

Розрахунок доцільно виконувати у табличній формі

Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

Найменування обладнання	Трудомісткість робіт, Тр, нормо-г.	Ефективний фонд часу, Феф, год.	Потрібна кількість обладнання	Кофіціент завантаження
			Розрахункова Ср	Прийнята Спр
Монтажний стіл	3212	1706,8	1,79	2	0,89
Випробувальний стенд	1606	1706,8	0,89	1	0,89
Всього	4818	-	2,68	3	0,89

Середній коефіцінет завантаження робочих місць (стендів) виконується за формулою:

Кз(ср)=УСр\УСпр,

Кз(ср)=2,68/3=0,89

За даними розрахунками будуємо графік завантаження обладнання

Для повної оцінки наявного обладнання нам потрібна загальна відомість обладнання. Дані щодо вартості обладнання беруться приблизні до ринкових цін.

Зведена відомість обладнання

Найменування обладнання	Кількість, шт.	Потужність ел. двиг. кВт	Вартість, грн.
		на одиницю	Підсумкова	на одиницю	підсумкова
Контейнер для готових виробiв	3	-	-	300	900
Контейнер для браку	3	-	-	300	900
Етажерка для передачi виробу	2	-	-	600	1200
Монтажний стіл	2	-	-	900	1800
Випробувальний стенд	1	2,8	2,8	29700	29700
Комплект iн - струмента	2	-	-	600	1200
Тумба для інструментів	1	-	-	500	1000
Всього	14	2,8	2,8	32900	36600

1.6 Визначення потрібної кількості виробничих робітників

Кількість виробничих робітників визначається по кожній професії окремо по формулі

де Феф-ефективний річний фонд часу робітника,

чол.

Приймаємо 2 чол.

чол.

Приймаємо 1 чол.

Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, керівників, спеціалістів, некваліфікованих допоміжних робітників.

Чисельнiсть допоміжних робітників приймаємо в відсотковому відношенні від загальної чисельнiсті виробничих робітників - (25-30%), кількість керівників, спеціалістів - (10-13%) від загальної кількості виробничих та допоміжних, для некваліфікованих допоміжних робітників - (1-3%).

Кількість допоміжних робітників:

чол.

Приймаємо наступний професійний склад:

- слюсар-ремонтник - 1 чол.-розряд 4

Всього приймаємо: 1 чол.

Визначаємо кількість керівників, спеціалістів:

,

Приймаємо наступний склад:

- старший майстер - 1 чол.

Всього приймаємо: 1 чол.

Кількість некваліфікованих допоміжних робітників:

,



- Прибиральник - 1 чол.

Приймаємо: 1 чол.

Зведена відомість робітників на дільниці

Назва категорії працівників	Кількість чол.	По змінах	У% від кількості виробничих робітників	У% від загальної кількості робітників
		1	2
Виробничі робітники	3	3	-	-	50
Допоміжні робітники	1	1	-	33,3	16,6
Керівники, спеціалісти	1	1	-	33,3	16,6
Некваліфіковани допоміжних	1	1	-	33,3	16,6
Всього	6	6	-	-	100

1.7 Визначення необхідної площі дільниці

Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого обладнання і робочих місць, питомої площі, що приходиться на одиницю обладнання або на одного виробничого робітника в найбільшу зміну.

А_о=Р_о*А_р,

де Р_о - кількість виробничих робітників в найбільшу зміну;

А_р =35 м² - питома площа, що приходиться на одного виробничого робітника.

А_о=3*35=105 м²

Площадка для межопераційного контролю приймається в розмірі 3…5% від загальної площі дільниці.

105*0,03=3,15

Робоче місце майстра приймають 6 м².

Ізолятор брака має площу 10…12 м².

Площа інструментально-роздавальної комори приймають із розрахунку 0,30…0,35 м² на одного виробничого робітника.

3*0,35=1,05

Площу конторських приміщень приймають із розрахунку 3 м² на одного співробітника.

1*3=3

Площа індивідуального кабінета приймається 10…15 м².

Загальна площа дільниці, м²

А_о=105+3,15+6+12+1,05+3+15=145,2 м²

Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць, як правило не проводять.

2. Планування фонду заробітної плати працівників дільниці

2.1 Розрахунок фондів заробітної плати основних робітників

Для цього розрахунку потрібно визначити нормовану заробітну плату, премії, додаткову а також середню заробітну плату та відрахування із фонда заробітної плати використовувати дані трудомісткості по операціям, чисельності робітників.

Фонд тарифної заробітної плати основних виробничих робітників визначаємо за формулою:

Фтар=УР*N,

Фтар=3,443*22000=75746 грн.

де Р-розцінка на операцію

N-річна програма

Розцінку на операцію визначаємо за формулою за кожною операцією окремо:

Р=Сч*Нч

де Сч-часова тарифна ставка

Нч-норма часу на операцію нормо-годин

Р005=15,765*0,0042=0,066 грн.

Р010=15,765*0,0236=0,372 грн.

Р015=15,765*0,016=0,252 грн.

Р020=15,765*0,028=0,441 грн.

Р025=15,765*0,0125=0,197 грн.

Р030=15,765*0,0616=0,971 грн.

Р035=15,765*0,073=1,15 грн.

Визначаємо сумарну розцінку на складання

УР=3,443 грн

Розраховуємо основний фонд заробітної плати та премії-30% від фонду прямої заробітної плати

Фосн=Фтар+П,

Фосн=75746+22723,8=98469,8 грн

П=(Фтар*30)/100,

П=(75746*30)/100=22723,8 грн

де Фосн-основний фонд заробітної плати

Фтар-тарифний фонд заробітної плати основних робітників

П-премії

Доплата бригадирам приймається в розмірі 4% від тарифної заробітної плати основних робітників:

ЗП_бриг. = Ф_тар * ,

ЗП_бриг. =75746*0,04=3029,84 грн

Надалі визначається середньоденний фонд оплати праці одного робітника:

Ф _{сер.ден} =

де Др.еф - число явок на роботу; Ч_роб._осн - чисельність основних робітників.

Ф _{сер.ден} =грн

Фонд оплати тарифних відпусток складатиме:

Ф_відп = Ф_{сер,ден.}* Т_відп ^х Ч_роб._осн,

де Т_відп - тривалість чергових і додаткових відпусток, дні.

Ф_відп =162,32*18*3=8765,28 грн

Аналогічно визначається фонд оплати відпусток з навчання, виконання державних і громадських обов'язків.

Ф_навч= Ф_сер,_ден * Т_відп. ^х Ч_роб._осн,

Ф_навч=162,32*5*3=2434,8 грн

Ф_{держ.Гр.зобов}= Ф_сер,_ден* Т_відп. ^х Ч_роб._осн,

Ф_{держ.Гр.зобов}=162,32*1*3=486,96 грн

Інші доплати визначаються в розмірі 1% від основної заробітної плати основних робітників.

98469,8*0,01=984,69 грн.

Загальний фонд оплати праці основних робітників визначається за формулою:

Ф_заг = Ф_тар+ П + ЗП_бриг. +Ф_відп + Ф_навч + Ф_{держ.Гр.зобов}+І_{нші доплати}

Ф_заг =75746+22723,8+3029,84+8765,28+2434,8+486,96+984,69=114171,37

Обчислюємо середню заробітну плату основних робітників за формулою:

ЗП_с.р. =

де УЧ_роб._осн - чисельність основних виробничих робітників.

ЗП_с.р. =

Відрахування від фонду заробітної плати за формулою:

З_відр =

де б% - відсоток відрахування на соціальні потреби

Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

№	Найменування елементів фонду оплати праці	Сума, грн
1	Тарифна заробітна плата	75746
2	Премія	22723,8
3	Основна заробітна плата	98469,8
4	Доплата за роботу у нічний час	-
5	Доплати бригадирам	3029,84
6	Оплати тарифних відпусток	8765,28
7	Оплата відпусток по навчанню	2434,8
8	Оплата за виконання державних і громадських обов'язків	486,96
9	Інші доплати	984,69
10	Разом доплати і надбавки	15701,57
11	Доплати і надбавки разом у%	18
12	Відрахування від фонду заробітної плати	44549,63
13	Середня заробітна плата основних робітників	3171,42

2.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

Для оплати праці допоміжних робітників використовуємо погодинно-преміальну систему заробітної плати

Тарифний фонд заробітної плати допоміжних робітників окремої професії

Фтар=Рдоп*Фр*Сч, грн

де Рдоп-сумарна кількість допоміжних робітників окремої професії;

Фр-ефективний річний фонд часу робітника;

Сч-годинна тарифна ставка робітника окремої професії, грн.

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників виконуємо аналогічно розрахунку фонду ЗП основних виробничих робітників. Заповнюючи таблиці 3.2 та 3.3

фонд заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Кількість осіб	Розряд	Сч тарифна ставка	Робочий час	Заробіток по тарифу	Премія	Ітого основна ЗП доп. роб.
				одного	всіх		%	сума
Слюсар-ремонтник	1	4	13,14	1776	1776	23336,64	25	5834,16	29170,80
Всього	1	**	***	****	1776	23336,64	***	5834,16	29170,80

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою:

Фд=(Фосн*Ь%)/100%,

Фд=(29170,80*20)/ 100=5834,16 грн

де Ь - відсоток додаткової заробітної плати (1% - 20%)

Обчислюємо загальний фонд оплати праці допоміжних робітників за формулою:

Фзаг=Фтар+П+Фд,

Фзаг=23336,64+5834,16+5834,16=35004,96 грн

Обчислюємо середню заробітну плату допоміжних робітників за формулою:

ЗПср=Фзаг/(?Рдоп*12),

ЗПср=35004,96 /(1*12)=2917,08 грн

де ?Рдоп-чисельність допоміжних робітників

Відрахування на соціальні потреби:

Звідр=(Фзаг*Ь%)/100%,

Звідр=(35004,96 *36,95)/100=12934,33 грн

де Ь=36,95%-відсоток відрахування на соціальні потреби

Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників

№	Найменування елементів фонду оплати праці	Сума, грн
1	Тарифна заробітна плата	23336,64
2	Премія	5834,16
3	Додаткова заробітна плата	583416
4	Всього фонд заробітної плати доп. робітників	35004,96
5	Відрахування від фонду заробітної плати	12934,33
6	Середня ЗП допоміжних робітників	2917,08

2.3 Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та некваліфікованих допоміжних робітників

Формою оплати праці для керівників є місячні оклади. Фонд заробітної плати спеціалістів та некваліфікованих допоміжних робітників не має додаткового фонду, так як їхня праця оплачується за твердо встановленими окладами згідно штатного розкладу.

Заробітна плата керівного інженерного складу обчислюється за формулою:

ЗПкіс=Мок*Ркіс*12,

ЗПкіс=3800*1*12=45600

де Мок-місячний оклад інженерно-технічного робітника

Ркіс-кількість керівників, спеціалістів

12-місяців у році

Розрахунок виконуємо аналогічно розрахунку фонду ЗП основних виробничих робітників.

Розрахунок фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та некваліфікованих робітників

Найменування посади	Кількість чол.	Місячний оклад грн.	Основний річний фонд ЗП грн. Фосн
Керівники, спеціалісти
Старший майстер	1	3800	45600
Всього	1	-	45600
Некваліфіковані робітники
Прибиральник	1	1200	14400
Всього	1	-	14400

Обчислюємо фонд заробітної плати керівників, спеціалістів

Премія із фонда матеріального заохочення Фмп для керівників, спеціалістів обчислюється за формулою:

Фмп=(Фосн*Ь%)/100%,

Фмп=(145600*40%)/100%=18240 грн

де Фосн-основний річний фонд керівників, спеціалістів

Ь - відсоток матеріального заохочення (20%-50%)

Загальний фонд оплати керівників, спеціалістів обчислюється за формулою:

Фзаг=Фосн+Фмп,

Фзаг=45600+18240=63840 грн

Обчислюємо середню заробітну плату керівників, спеціалістів за формулою:

ЗПср=Фзаг/(Ркіс*12),

ЗПср=63840/(1*12)=5320 грн

де Ркіс-чисельність керівників, спеціалістів

Відрахування на соціальні потреби обчислюється за формулою:

Звідр=(Фзаг*а%)/100%

Звідр=(63840*36,95)/100=23588,88 грн

де а%=36,95 - відсоток відрахування на соціальні потреби

Обчислюємо фонд заробітної плати некваліфікованих робітників

Обчислюємо премію із фонда матеріального заохочення Фмп для некваліфікованих робітників

Фмп=(Фосн* Ь%)/100%,

Фмп=(14400*20)/100%=2880 грн

де Фосн - основний річний фонд некваліфікованих робітників

Ь - відсоток матеріального заохочення (1%-20%)

Загальний фонд оплати некваліфікованих допоміжних робітників визначається за формулою:

Фзаг=Фосн+Фмп,

Фзаг=14400+2880=17280 грн

Обчислюємо середню заробітну плату некваліфікованих робітників за формулою:

ЗПср=Фзаг/(Рмоп*12),

ЗПср=17280/(1*12)=1440 грн

де Рмоп - чисельність некваліфікованих робітників

Відрахування на соціальні потреби обчислюються за формулою:

Звідр=(Фзаг*а%)/100%

Звідр=(17280*36,95)/100=6384,96 грн

де а=36,95%-відсоток відрахування на соціальні потреби

Зведений розрахунок ФОП всіх категорій працівників дільниці

Категорія	Росіб	Фтар	П	Фд	Фмп	Фзаг	Звідр	ЗПс.р
Основні робітники	3	75746	22723,8	15701,57	-	114171,37	44549,66	3171,42
Допоміжні рбітники	1	23336,64	5834,16	5834,16	-	35004,96	12934,33	2917,08
КІС	1	45600	-	-	18240	63840	23588,88	5320
МОП	1	14400	-	-	2880	17280	6384,96	1440

3. Планування собівартості та планової ціни складання вузла

В цьому розділі потрібно розрахувати собівартість складання вузла або виготовлення деталі та розробити кошторис виконання роботи, визначити планову ціну, одиниці продукції.

3.1 Розрахунок витрат на обслуговування та управління дільницею

Розрахунок витрат на обслуговування та управління виробництвом потрібно почати із розрахунку визначення витрат на утримання та експлуатацію обладнання (ВЕУО) та загальновиробничих витрат. Заповнюючи таблицю 4.1

Витрати на допоміжні матеріали:

Н_доп=Р_п*?С_пр,

Н_доп=500*3=1500 грн

де Р_п - норма витрат на допоміжні матеріали в рік на один стенд (500 грн)

?С_пр - кількість прийнятих робочих місць (кількість стендів)

Витрати електроенергії на освітлення визначаються по формулі

де h - норма освітлення 1м² площі (h=30Вт/м²)

Т_осв - тривалість роботи освітлення (Т_осв=1840 год/рік)

К_осв - коефіцієнт витрат електроенергії (К_осв=0,82)

Визначаємо вартість витрат освітлювальної електроенергії за формулою:

С_осв.ел=W_осв.*Ц_ел

С_осв.ел=19548*0,75=14661 грн

де Ц_ел - ціна освітлювальної електроенергії (0,75 грн)

Витрати пари на опалення цеху розраховуються за нормативом у вартісній формі на опалення 1000м³ будівель із розрахунку:

Розраховуємо норми витрат на опалення:

де q - витрати тепла на 1м³ будівлі (20 ккал/*год)

Н - кількість годин в опалювальному сезоні (Н=180*20 год)

J - теплота випарювання (J=540 ккал/кг)

V - об'єм будівлі розраховується (S*h)

Розраховуємо вартість витрат на опалення

С_опал.=Q_пар*Ц_пар,

С_опал.=193,6*45=8712 грн

де Ц_пар. - ціна пари (45 грн/т)

Норма витрати на воду для господарських потреб розраховується за формулою:

л/год

де д_вод - годинна витрата води на одиницю устаткування(д_вод=0,6 л/год)

К_з - коефіцієнт завантаження устаткування (К_з=0,8)

S_ох - кількість одиниць устаткування яке потребує охолодження (S_ох=8 шт.)

Норма витрат води на побутові потреби розраховується за формулою:

Q_{вод.потр.}=N*Р,

Q_{вод.потр}=24*4=96м³

де Р - кількість робітників на дільниці

N - витрати води на одного робочого на рік (N=24м³)

Загальні вартісні витрати води на дільниці визначаються за формулою:

С_в.2=С_т.*Q_в

С_в.2=10,92*(96+0,82)=1057,27 грн

де С_т - вартість тони води (С_т=10,92 грн)

Q_в - витрати води м³

Вартість будівель визначаться за формулою:

В_буд=S*Ц_м³,

В_буд=145,2*4500=653400 грн

де В_буд - вартість будівель

S - площа будівель, м²

Ц_м³ - ціна одного м³ виробничих приміщень та споруд (Цм³=4500 грн/м³)

«Поточний ремонт будівель та споруд». Витрати відносяться на елемент «Послуги інших цехів» і визначаються у розмірі 3% від вартості будівель та споруд.

П_інш=В_буд*3%,

П_інш=653400*0,03=19602 грн

де В_буд - вартість будівель грн

Норма амортизаційних відрахувань - 24% від вартості устаткування та 8% від вартості будівель

А_буд=В_буд*Н_а/100,

А_буд=653400*8/100=52272 грн

А_{устатк.}=В_{устатк.}*Н_а/100,

А_устатк=36600*24/100=8784 грн

де В_буд - вартість будівель грн

Н_а - норма амортизації будівель та споруд, устаткування Н_а - 8% відповідно Н_а - 24%

В_{устатк.} - вартість устаткування грн

Виробничий та господарський інвентар - 3% від вартості основного технологічного устаткування та обладнання

В_{вир.інв.}=В_{устаткування.}*3%,

В_{вир.інв}=36600*0,03=1098 грн

Раціоналізація та винахідництво - 150 грн на одного робітника в рік (грн Ч основні та допоміжні робітники, керівники, спеціалісти та некваліфіковані робітники)

РВ=150*Кількість персоналу

РВ=150*6=900 грн

Охорона праці - витрати на запровадження організаційно-технічних заходів по охороні праці (елемент «послуги інших цехів») - із розрахунку 50 грн на одного працівника, спецхарчування - 55 грн на одного робітника

Оп=105*Кількість працівників,

Оп=105*4=420 грн

Калькуляційний процент комплексних витрат:



Розрахунок комплексних витрат на дільниці

Найменування елементів витрат	Прямі витрати	Комплексні витрати	Разом ви трати
		На обслуговування виробництва	На управління виробництвом
1 Допомiжнi матерiали	-	1500	-	1500
2 Витрати електроенергії	-	-	14661	14661
3 Витрати на опалення	-	8712		8712
4 витрати на воду	-	1057,27		1057,27
5 Поточний ремонт будівель та споруд	-	-	19602	19602
6 Амортизація основних фондів	-	8784	52272	61056
7 Виробничий та господарський інвентар	-	1098	-	1098
8 Раціоналізація та винахідництв	-	-	900	900
9 Охорона праці та спец. харчування	-	420	-	420
10 Нормована ЗП з премією	98469,8	29170,80	81120	208760,6
11 Доплати і надбавки до нормованої ЗП	15701,57	5834,16	-	21535,73
12 Відрахування на соціальні заходи	44549,66	12934,33	29973,84	87457,83
13 Послуги допоміжних цехів	-	-	-	-
13.1 У відсотках	-	10	5	-
13.2 Загальна сума	-	695,1	9926,44	10621,54

3.2 Розрахунок собівартості та планової ціни складання вузла

В цьому розділі потрібно розрахувати собівартість складання вузла або виготовлення деталі та розробити кошторис виконання робіт, визначити планову ціну, прибуток одиниці продукції та на програму. Для цього краще використати методику розрахунку калькуляційної собівартості та визначення ціни одиниці продукції та програми подану в таблиці.



Методика розрахунку калькуляційної собівартості складання вузла

Статті калькуляції	Одиниці виміру	Розрахункова формула на програму	Розрахункова формула на одиницю складання
1 Основна ЗП виробничих робітників (Фосн)	Грн.	Фосн=Фтар+П Фтар-фонд тарифної ЗП П-премія	Зосн=?Р*Кпр, де Кпр=1,3 - коефіціент премії
2 Додаткова ЗП (Фдод)	Грн.	Фд=Фосн*(адод%/100)	Зд=Зосн*(адод%/100) де а дод%=6-20%-відсоток додаткової заробітної плати
3 Відрахування на соц. потреби та в бюджет (Фвід)	Грн.	Фвід=(Фосн+Фд)*(авід/100)	Звідр=(Зосн+Зд)*(авід/100) де авід=38,55 - відсоток на соц. відрахування та в бюджет
4 Витрати на сировину та матеріали (Вм)	Грн.	Вм=Фосн*(ас/м%/100) Де ас/м%=20-40%-відсоток сировини та матеріалів	Вм=Зосн*(а с/м%/100) Де ас/м%=2-40%-відсоток сировини та матеріалів
5 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання(ВУЕО) Статті калькуляції	Грн. Одиниці виміру	ВУЕО=Фосн*(аВУЕО\100), де аВУЕО=82,57%-відсоток на утримання та експлуатацію обладнання Розрахункова формула на програму	ВУЕО=Зосн*(аВУЕО\100), деаВУЕО=82,57%-відсоток на утримання та експлуатацію обладнання Розрахункова формула на одиницю складання

Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника складання двигуна (вузла)

Найменуваня статей витрат	Сума витрат на програму грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт	Відсоток витрат грн
1 Основна ЗП основних виробничих робітників	98469,8	4,47	27,4
2 Додаткова ЗП основних виробничих робітників	14770,47	0,67	4,1
3 Відрахування в бюджет	43654,12	1,98	12,3
4 Витрати на матеріали%	24617,45	1,11	6,8
5 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання%	81306,5	3,69	22,7
6 Загальновиробничі витрати%	95919,43	4,35	26,7
7 Всього виробнича собівартість	358737,7	16,3	100%
8 Адміністративні витрати%	89684,4	4	-
9 Витрати на збут%	10762,1	0,48	-
10 Повна собівартість	459184,2	20,87	-
11 Прибуток%	114796,05	5,21	-
12 Загальна сума (Ціна без ПДВ)	573980,25	26,09	-
13 Податок на додану вартість (ПДВ-20%)	114796,05	5,21	-
14 Вартість виконаних робіт (реалізація)	688776,3	31,3	-

Висновок

В процесі виконання курсової роботи вдосконалив теоретичні знання, набуті у процесі вивчення курсу, і виробив вміння застосовувати їх у практичному вирішенні питань економіки, організації та планування виробництва.

Після проведення проектування складання масляного насосу з річним випуском продукції -22000 шт. Я визначив цехову собівартість одиниці продукції - 308 грн. При невеликій трудомісткості одиниці продукції 0,219 нормо - годин і невеликій кількості і вартості обладнання ми створили досить конкурентноспроможне підприємство в умовах сучасної ринкової економіки, яке буде працювати надійно та вигідно для його власника.

Річний фонд заолбітної плати підприємства становить 1437948 грн. а виручка від реалізації 16035054,9, таким чином я вважаю що підприємство згодом окупить витрати на його створення тому вважаю його успішним.

Список використаних джерел

1. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. На вч. Посіб. - К.:» Каравелла», 2003-432 с.

2. Тарасюк Г.М., Планування діяльності підприємства. Практикум: Навчальний посібник.-К.: Кондор, 2004

3. Суханов Б.Н. Борзих І.О., Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Посібник по курсовому та дипломному проектуванні.-М.:Транспорт, 1985.

4. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Практикум.-Київ: Центр навчальної літератури, 2005-12-16 Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник.-К.: ВД «Професіонал», 2004

5. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. Посіб. - К.: Видавництво Аск, 2004

6. Плоткін Я.Д. Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. Видання. - Львів: Свт, 1996.

Размещено на Allbest.ru

...