Оцінка конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.45+65.014.1:621

ОЦІНКА КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кирчата Ірина Миколаївна

Маріуполь - 2007



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Харків)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гриньов Андрій Валентинович, Харківський національній автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Тридід Олександр Миколайович, Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Харків), директор;

кандидат економічних наук, доцент Меліхов Андрій Анатолійович, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь), завідувач кафедри економіки підприємств.

Захист відбудеться 31 жовтня 2007 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська,7.

Автореферат розісланий “28 ” вересня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок



АНОТАЦІЯ

Кирчата І.М. Оцінка конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України. - Маріуполь, 2007.

Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів системного управління конкурентоспроможністю підприємства.

В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розкрито сутність, обґрунтовано характер взаємозв'язку та уточнено такі поняття: конкурентний потенціал, конкурентоспроможність, конкурентна стійкість, конкурентна позиція, конкурентний статус.

У роботі обґрунтовано логіко-структурну схему концепції управління конкурентоспроможністю підприємства, яка використовує положення комплексного і системного підходів та ґрунтується на оцінці конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості, як складових інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Наведено методичний підхід до комплексної оцінки конкурентного потенціалу підприємства та розроблено рекомендації щодо виявлення його резервів, як в цілому так і за кожною зі складових, що обумовлено використанням ієрархічної системи показників з виділенням одиничних та групових в складі кожного локального потенціалу.

Удосконалено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, який ґрунтується на комплексній оцінці конкурентного потенціалу і конкурентної стійкості підприємства. Використана модель конкурентної стійкості підприємства дозволяє враховувати вплив факторів зовнішнього середовища шляхом оцінки рівня загрози з боку конкурентних сил (зокрема, постачальників, споживачів та конкурентів).

Ключові слова: конкуренція, конкурентний потенціал, конкурентоспроможність, конкурентостійкість, резерви, ефективність.



АННОТАЦИЯ

Кирчатая И.Н. Оценка конкурентного потенциала в системе управления конкурентоспособностью предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины. - Мариуполь, 2007.

Диссертационная работа посвящена актуальным проблемам теоретических, методических и практических аспектов системного управления конкурентоспособностью предприятия.

В первом разделе „Теоретико-методические основы оценки и управления конкурентоспособностью предприятия” раскрыты основные теоретические положения экономической сущности категории ,,конкурентоспособность предприятия”, приведена авторская формулировка понятий ,,конкурентный потенциал” и ,,конкурентоспособность предприятия”; осуществлен сравнительный анализ современных методов оценки и управления конкурентоспособностью предприятия; сформулированы основные требования, которым должна отвечать эффективная система управления конкурентоспособностью предприятия.

Проведен анализ и оценка современного состояния машиностроительной отрасли Украины и установлены основные тенденции ее развития в контексте интеграции в мировое экономическое пространство и определены направления государственного регулирования, направленные на перспективное развитие исследуемой отрасли.

Второй раздел ,,Исследование конкурентного потенциала в системе управления конкурентоспособностью предприятия” посвящен анализу существующего категориального аппарата теории конкуренции и конкурентных преимуществ, в частности, проведен детальный теоретический анализ, исследована взаимосвязь и соотношение категорий теории конкуренции (конкурентный потенциал, конкурентные преимущества, конкурентная политика, конкурентоспособность, конкурентная позиция, конкурентный статус), обоснованы содержательная взаимообусловленность и динамизм приведенных понятий; аргументирована роль конкурентного потенциала в системе формирования конкурентоспособности предприятия и определены его составляющие элементы.

В третьем разделе ,,Формирование эффективной системы управления конкурентоспособностью промышленных предприятий” обоснована и предложена логико-структурная схема концепции управления конкурентоспособностью предприятия, в рамках которой, конкурентный потенциал предприятия необходимо рассматривать как основу обеспечения конкурентоспособности предприятия и базу для формирования механизма повышения ее в будущем, при условиях выявления и эффективного использования резервов его составляющих; предложен методический подход оценки конкурентного потенциала; на основе информационно-аналитического обзора известных в современной теории и практике методов оценки уровня конкурентоспособности предприятия, предложен усовершенствованный метод определения уровня конкурентоспособности предприятия, который включает комплексную оценку конкурентного потенциала и конкурентной стойкости предприятия, с последующим интегрированием данных функциональных составляющих в результативный показатель уровня конкурентоспособности предприятия.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентный потенциал, конкурентоспособность, конкурентостойкость, резервы, эффективность.



ANNOTATION

Кirchata I. Assessment of competition potential in the system of management by the competitiveness of enterprise. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate in economic sciences by specialty 08.00.04 - Economy and management of the enterprises. - Priazovsky State Technical University of Ministry of education and science of Ukraine, Mariupol, 2007.

The thesis is devoted to the arising of theoretical, methodical and practical aspects of system management by the competitiveness of enterprise.

Theoretical bases are explored in dissertation, essence is exposed, character of intercommunication is grounded and such concepts are specified: competition potential, competitiveness, competition firmness, competition position, competition status.

In work are grounds the logic-flow diagram of conception of management by the competitiveness of enterprise, which uses position of complex and systems approaches and is bases on estimation of competition potential and competition firmness, as constituents of integral index of estimation of competitiveness of enterprise. управління конкурентний споживач постачальник

Methodical approach of complex estimation of competition potential of enterprise is represented and recommendations in relation to the exposure of his backlogs are developed, both on the whole and on each of constituents, that is conditioned by the use of the hierarchical system of indexes with the selection of single and group in composition every local potential.

Methodical approach of estimation of competitiveness of enterprise, which is based on complex estimation of competition potential and competition firmness of enterprise, is improved. The used model of competition firmness of enterprise allows to take into account influencing of factors of external environment by estimation of level of threat from the side of competition forces (in particular, suppliers, users and competitors).

Key words: competition, competition potential, competitiveness, competition firmness, backlogs, effectiveness.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна ринкова економіка України формується та розвивається одночасно із загостренням конкурентної боротьби у світі, яка з кожним роком набуває більш глобальних масштабів. За таких умов можливості стабільного економічного зростання як в цілому економіки України, так й окремого товаровиробника багато в чому залежать від ефективного вирішення такого питання, як підвищення рівня конкурентоспроможності кожного із суб'єктів господарювання.

Успішне функціонування національної економіки у складному та динамічному ринковому просторі вимагає перегляду концептуального підходу до управління конкурентоспроможністю підприємствами провідних галузей, зокрема мобілізації зусиль з адаптації систем управління та комплексного використання власного конкурентного потенціалу.

Перед керівництвом постає завдання пошуку стратегічних можливостей та формування нових стійких конкурентних переваг, які в подальшому дозволять виявляти та реалізовувати невикористані резерви конкурентоспроможності підприємства.

Саме тому дослідження та оцінка, пошук шляхів формування та розвитку конкурентоспроможності підприємств на шляху ринкових трансформаційних перетворень є досить актуальним завданням, яке потребує нагального вирішення.

Про значний науковий внесок у теоретичні та практичні дослідження проблем конкурентоспроможності свідчать розробки таких зарубіжних та вітчизняних вчених: Г.Л. Азоєва, І. Ансоффа, А.П. Градова, Г.Л. Багієва, Я.Б. Базилюк, Л.В. Балабанової, М.Г. Білопольського, Б.Б. Буркинського, Ф. Вірсема, А.Е. Воронкової, А.П. Градова, В.Л. Дикань, Н.А. Дробітько, С.А. Єрохіна, П.С. Єщенка, П.С. Завґялова, Ю.Б. Іванова, Ф. Котлера, Є.В. Лапіна, К. Макконела, М. Портера, О.М. Тридіда, Р.А. Фатхутдінова, Х.А. Фасхієва, О.П. Челенкова, В.Г. Шинкаренка, А.Ю. Юданова, та ін.

Кожен із запропонованих цими авторами підходів до оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства досить детально відображає зміст проблеми, яка досліджується. Разом з тим, подальшого удосконалення потребує процес розвитку теоретичних і методико-прикладних аспектів управління та оцінки конкурентоспроможності підприємства, який має використовувати інтегральний показник загального рівня конкурентоспроможності, що поєднує комплексну оцінку рівня конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості, як основи забезпечення і виявлення резервів конкурентоспроможності підприємства в подальшому.

Актуальність означеної проблеми зумовила проведення досліджень у цій сфері, визначила тему дисертації, її цілі та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного автомобільно-дорожнього університету МОН України за темою “Розробка методології оцінки конкурентоспроможності інноваційних продуктів у міжнародному середовищі” (номер державної реєстрації 0105U009057), у рамках якої особисто здобувачем, як співвиконавцем, обґрунтовано методичний підхід до оцінки конкурентного потенціалу підприємства на засадах використання комплексного підходу в системі управлінні його конкурентоспроможністю.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних основ, науково-методичних рекомендацій та практичного інструментарію щодо управління конкурентоспроможністю підприємства на засадах формування та комплексної оцінки рівня конкурентного потенціалу в цілому та його складових зокрема.

Для досягнення поставленої мети в роботі були сформульовані та вирішені наступні завдання:

проведено аналіз теоретичних засад та уточнено сутність категорії ,,конкурентоспроможність підприємства”;

узагальнено та розвинуто існуючі підходи до оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства;

проведено теоретичний аналіз сутності категорії ,,конкурентний потенціал”, визначено його місце в системі управління конкурентоспроможністю підприємства;

обґрунтовано взаємозв'язок між складовими процесу формування конкурентоспроможності підприємства, зокрема між основними категоріями теорії конкуренції: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус;

обґрунтовано та запропоновано розвинутий концептуальний підхід до підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, що передбачає реалізацію заходів, спрямованих на ефективне використання та розвиток його конкурентного потенціалу;

удосконалено систему показників та запропоновано методичний підхід до комплексної оцінки конкурентного потенціалу підприємства, який передбачає визначення його резервів в цілому та за кожною складовою зокрема, що надає підстави для ефективного управління конкурентоспроможністю підприємства;

удосконалено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства та запропоновано інтегральний показник, заснований на оцінці рівня його конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості.

Об'єктом дослідження є процеси формування і управління конкурентним потенціалом у системі управління конкурентоспроможністю підприємства.

Предметом дослідження є теоретичне та науково-методичне забезпечення оцінки конкурентного потенціалу у контексті підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених у дисертації досліджень стали наукові теоретичні та практичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі управління конкурентоспроможністю, зокрема питання, пов'язані з оцінкою та управлінням конкурентним потенціалом підприємства.

Методичну основу дисертаційного дослідження складають такі загальнотеоретичні методи наукового пізнання: логічний аналіз (для уточнення понятійного апарату категорій теорії конкуренції); системно-структурний аналіз (для впорядкування та систематизація критеріїв оцінки конкурентоспроможності підприємства, аналізу структури та динаміки конкурентного потенціалу); статистичний аналіз (для виявлення основних тенденцій в стані досліджуваної галузі); групування і класифікації (при систематизації факторів, які впливають на потенціал промислових підприємств); системний аналіз (для уточнення, впорядкування та систематизації складових конкурентного потенціалу, для оцінки його загального рівня); комплексний підхід (для уточнення поняття конкурентного потенціалу та поділу його на функціональні складові); метод порівняння та експертних оцінок (для встановлення вагомості складових конкурентного потенціалу та оціночних показників в їх складі).

Наукова новизна результатів дослідження:

вперше:

запропоновано логіко-структурну схему концепції управління конкурентоспроможністю підприємства, яка ґрунтується на інтегрованій цілісності конкурентного потенціалу і конкурентної стійкості підприємства та використовує системно-комплексний підхід, що дозволяє формувати ефективний механізм управління конкурентоспроможністю та уможливлює перетворення конкурентних можливостей підприємства в його конкурентні переваги;

обґрунтовано метод комплексної оцінки конкурентного потенціалу підприємства, який використовує ієрархічну систему оцінок з виділенням одиничних та групових показників в складі конкурентного потенціалу. Це дозволить проводити оцінку резервів як в цілому по конкурентному потенціалу, так і по його складовим зокрема, що має стати підґрунтям для розробки ефективних управлінських рішень в системі управління конкурентоспроможністю підприємства;

удосконалено:

теоретичні засади сутності поняття ,,конкурентний потенціал” та його структурну модель, яка дозволяє на засадах функціонального та ресурсного підходів виділити такі його елементи: виробничий, фінансово-економічний, управлінський, інноваційний, трудовий, маркетинговий, інформаційний, та оцінювати їх загальний вплив інтегральним показником, що включає комплексні оцінки локальних потенціалів з урахуванням ваги кожного елемента та їх взаємодії;

методичний підхід до інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємства, що, на відміну від існуючих, враховує оцінки конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості підприємства і передбачає визначення їх резервів в рамках кожної із визначених функціональних складових та загального рівня конкурентоспроможності;

дістали подальший розвиток:

понятійно-категоріальний апарат теорії конкуренції, зокрема уточнено такі поняття: конкурентний потенціал, конкурентоспроможність, конкурентна стійкість, конкурентна позиція, конкурентний статус, що дозволило обґрунтувати використання категорії „конкурентний потенціал” як базової складової в системі управління конкурентоспроможністю підприємства;

обґрунтування характеру взаємозв'язку та взаємовпливу основних категорій теорії конкуренції: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус, який акцентує увагу на змістовній доповнюваності і динамізмі визначених понять, та зумовлює необхідність постійного перегляду механізму управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Практичне значення отриманих результатів. Удосконалені теоретичні положення та методичні рекомендації щодо визначення рівня конкурентного потенціалу промислового підприємства та ефективності його використання можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг підприємства, оскільки дозволяють оцінювати рівень конкурентоспроможності та резерви її підвищення.

Основні методичні та практичні результати дисертації впроваджено на машинобудівних підприємствах: ВАТ ,,Гідросила” (м. Кіровоград, довідка № 03-1/5-177); ДП ,,Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко (м. Харків, довідка № 120/051-07).

Науково-теоретичні результати дослідження використано у навчальному процесі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету МОН України (довідка №2400/01).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. Особовий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції молодих учених і студентів “Молодь України і соціально-орієнтована економіка” (м. Харків, 2004р.); Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Динамика научных исследований - 2005”, (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів ,,Оптимум-2006”” (м. Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств” (м. Харків, 2006 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технологія, управління” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 праць загальним обсягом 3,55 ум.-др. арк., серед яких особисто автору належать 3,25 ум.-друк. арк. З них у наукових фахових виданнях - 4 роботи загальним обсягом 1,56 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належать 1,26 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 181 сторінці, списку використаних джерел із 162 найменування на 14 сторінках, і 3 додатків на 18 сторінках. Загальний обсяг роботи - 214 сторінок, включаючи 41 таблицю на 43 сторінках, і 21 рисунок на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретично-методичні засади оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства” розкрито основні теоретичні положення щодо економічної сутності категорії ,,конкурентоспроможність підприємства” в умовах трансформації ринкових відносин; на основі огляду існуючих методичних підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства сформульовано вимоги до системи управління конкурентоспроможністю підприємства; проведено порівняльний аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.

На підставі вивчення літературних джерел та здійсненого аналізу є доцільним сформулювати уточнене визначення ,,конкурентоспроможність підприємства” як здатність підприємства ефективно використовувати свій конкурентний потенціал, зберігаючи при цьому своє положення на відповідному ринку на довгостроковий час або ж розширювати займаний сектор ринку, постійно вести пошук та раціонально реалізовувати виявлені резерви конкурентного потенціалу в умовах обмеженості ресурсів та впливу факторів зовнішнього середовища.

У результаті аналізу існуючих підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства зроблені наступні узагальнення: конкурентоспроможність промислового підприємства є необхідною умовою досягнення достатньої прибутковості в майбутньому; довгострокова конкурентоспроможність промислового підприємства може бути досягнута шляхом цілеспрямованого забезпечення підвищення його конкурентоспроможності з використанням системи ефективного використання конкурентного потенціалу; підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є складовою загального управління підприємством; система підвищення конкурентоспроможності підприємства повинна бути відділена від зовнішнього середовища та водночас враховувати його дестабілізуючий вплив; система підвищення конкурентоспроможності підприємства повинна включати підсистеми: керуючу (для управління системою), забезпечуючу (для забезпечення необхідними ресурсами), керовану (конкурентний потенціал) та підсистему впливу на чинники конкурентоспроможності (для досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності).

З огляду на це, головною задачею в системі управління конкурентоспроможністю підприємства є створення власного конкурентного потенціалу з чіткою орієнтацією на ринкову ситуацію й урахуванням ризиків.

Проведені теоретичні дослідження і вивчення сучасного інструментарію оцінки конкурентоспроможності підприємства дозволили переконатися в тому, що існуючі методи, в своїй більшості, використовують обмежену кількість показників ефективності виробничо-господарської діяльності або ж використовують метод експертних оцінок, а спроби введення єдиного оцінювального показника конкурентоспроможності обумовлені рядом проблем та труднощів, що в першу чергу пов'язані з обмеженням кількості параметрів, які піддаються кількісному аналізу.

Окрім того, в наукових дослідженнях ще недостатньо чітко визначені позиції відносно створення теоретичної бази для побудови механізмів оцінки ефективності використання конкурентного потенціалу підприємства та технології їх застосування, як базової складової конкурентоспроможності, відсутні роботи, які комплексно висвітлюють питання розробки методів та методик оцінки конкурентного потенціалу підприємства та рекомендацій щодо їх використання.

В роботі доведено необхідність систематичного оновлення механізму управління конкурентоспроможністю підприємства на основі постійного розвитку його конкурентного потенціалу та перегляду конкурентної політики, що обумовлено постійними змінами зовнішнього середовища.

У другому розділі “Дослідження конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства” обґрунтовано місце конкурентного потенціалу в системі формування конкурентоспроможності підприємства та визначено його елементи на основі врахування компонентної структури та обґрунтовано використання ієрархічної системи показників оцінки його функціональних складових; проаналізовано характер взаємозв'язку та наведено схему взаємовпливу основних категорій теорії конкуренції.

На підставі вивчення літературних джерел та здійсненого аналізу визнано доцільним сформулювати визначення поняття ,,конкурентний потенціал” як систематизований комплекс взаємоузгоджених можливостей і ресурсів внутрішнього середовища підприємства, який забезпечує отримання конкурентних переваг в умовах змінюваного зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, сприяє досягненню поставлених конкурентних цілей та при раціональному використанні забезпечує підприємству високий конкурентний статус.

Конкурентний потенціал займає важливе місце у системі визначених категорій та безпосередньо пов'язаний з ними, а тому на підставі викладеного вище можна простежити взаємозв'язок (прямий і зворотній) та навести схему взаємовпливу основних категорій формування конкурентоспроможності підприємства в конкурентному середовищі, обґрунтовано стверджуючи, що конкурентний потенціал є однією з базових категорій теорії конкуренції.

При цьому слід відзначити циркулярний характер наведеного процесу взаємовпливу, що відбиває логіку роботи підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища, а також дає змогу повною мірою використовувати виявлені резерви конкурентного потенціалу на основі постійного удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства.

Кожен з елементів наведеної нижче моделі можна описати як складну відкриту систему факторів, які пов'язані та взаємодіють між собою відповідно до цілей підприємства в процесі ефективного та раціонального управління ними.

Крім того, відкритість системи передбачає активний вплив зовнішнього середовища на кожну підсистему, що в свою чергу потребує адаптивності та адекватності в реагуванні на зміни будь-якого характеру.

Основою забезпечення конкурентоспроможності є: виявлення, систематизація та аналіз всіх елементів які входять до складу конкурентного потенціалу; розробка методики визначення та оцінювання кількісних характеристик впливу цих елементів один на одного й формування на цій основі методологічної бази управління конкурентоспроможністю підприємства.

Внутрішня структура є найважливішою характеристикою конкурентного потенціалу, а тому, виходячи із системного підходу, було виділено його структурні елементи, розподілені по рівням системи. Кожний структурний елемент може розглядатися і як самостійна система, і як підсистема в рамках системи більш високого порядку. Тому пропонується при описі структури використати комплексний підхід, що поєднує переваги ресурсного та функціонального підходів та дозволяє представити конкурентний потенціал як сукупність таких складових: управлінської, виробничої, трудової, маркетингової, фінансово-економічної, інноваційної, інформаційної. Саме поєднання визначених складових в сукупності характеризує стан та можливості підприємства по створенню, зміцненню та розвитку своїх конкурентних переваг.

Слід також відмітити, що не всі структурні елементи рівнозначні за своїм впливом на рівень конкурентного потенціалу. Ця нерівномірність, з одного боку, обумовлена нерівнозначністю наслідків, які виникають у випадку володіння або не володіння підприємством тими чи іншими можливостями, з іншого боку, нерівномірність впливу елементів конкурентного потенціалу обумовлена відмінностями в забезпеченні кожного з них відповідними ресурсами. Використання системно-структурного підходу до формування складу конкурентного потенціалу дало змогу встановити, що всі його елементи функціонують одночасно та в сукупності.

Саме це обумовлює можливість та необхідність структурування конкурентного потенціалу, а також визначення співвідношення між його складовими.

В ході дослідження було визначено основні проблеми формування методики оцінки конкурентного потенціалу підприємства, а саме: необхідність обґрунтування та розробки інтегрального показника оцінки конкурентного потенціалу підприємства; вирішення проблеми зіставленості вартісних та натуральних показників локальних потенціалів; необхідність розробки математичних моделей оцінювання елементів конкурентного потенціалу; необхідність розробки та використання коригувальних коефіцієнтів та коефіцієнтів питомої ваги; виключення подвійного рахунку; забезпечення зіставленості абсолютних та відносних показників; урахування синергічного ефекту від взаємодії локальних потенціалів в складі конкурентного потенціалу.

У третьому розділі “Формування ефективної системи управління конкурентоспроможністю промислових підприємств” визначено напрямки формування економічного механізму та обґрунтовано концептуальний підхід підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства; запропоновано методичний підхід до оцінки рівня конкурентного потенціалу; проведено оцінку резервів зростання конкурентоспроможності підприємства на підставі розрахунку відхилень значень складових елементів конкурентного потенціалу від відповідних їм серед досліджуваних підприємств з урахуванням факторів конкурентної стійкості.

Головною задачею, що вимагає удосконалення системи управління конкурентоспроможністю та обумовлює дослідження, є пошук напрямків та формування ефективно функціонуючого економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства, який має базуватися на системному підході, в основу якого буде покладено виявлення та раціональне використання резервів конкурентного потенціалу підприємства.

В основі побудови системи управління конкурентоспроможністю підприємства має бути науково обґрунтована концепція, що враховує з одного боку ефективність використання конкурентного потенціалу підприємства та виявлення резервів, а з іншого, - положення підприємства на ринку та вплив зовнішнього середовища.

В дисертації доведено, що концепція підвищення конкурентоспроможності підприємства повинна орієнтуватися на оптимальне використання і розвиток його конкурентного потенціалу. В результаті досліджень запропоновано логіко-структурну схему концепції управління конкурентоспроможністю підприємства на засадах системного підходу.

На основі розробленої концепції пропонується процедура управління конкурентоспроможністю підприємства, яка включає послідовність проведення таких дій: формування структури конкурентного потенціалу, діагностика конкурентного потенціалу, оцінка локальних потенціалів, інтегральна оцінка конкурентного потенціалу, визначення синергічного взаємовпливу елементів, виявлення невикористаних резервів, розробка економічного механізму щодо зміцнення та розвитку конкурентоспроможності.

Слід також наголосити на тому, що в існуючих підходах до оцінки конкурентоспроможності підприємства недостатньо уваги приділено процесам управління конкурентоспроможністю підприємства, зокрема, формуванню, збереженню і підвищенню рівня використання конкурентного потенціалу, як забезпечуючої складової, а методики оцінювання не несуть комплексного та системного характеру.

Оскільки ефективність управління визначається як характеристика, що відображає відношення між досягнутим та можливим результатом, то це дає можливість зробити висновок про те, що повний комплекс умов ефективного формування, розвитку та використання конкурентного потенціалу можна забезпечити тільки за умови використання не єдиного підходу до управління, а комплексу підходів, які поєднує в собі запропонована схема.

У дисертації обґрунтовано положення комплексної оцінки конкурентного потенціалу підприємства, які узагальнюють і доводять необхідність: поєднання статичного та динамічного підходів до оцінки; визначення пріоритетності використання кількісних показників; створення системи показників і критеріїв як єдиної інформаційної бази управління конкурентоспроможністю; вибору комплексу методів; впровадження і використання аналізу та оцінки на всіх етапах управління підприємством.

Виходячи з визначення конкурентного потенціалу поданого вище, і з урахуванням аналізу підходів різних авторів до його оцінки пропонується наступна загальна модель оцінки конкурентного потенціалу підприємства (КПП):

КПП = f(П_ВИР, П_Ф-Е, П_УПР, П_ІН, П_Тр, П_М, П_ІНФ), (1)



де П_ВИР, П_Ф-Е, П_УПР, П_ІН, П_Тр, П_М, П_ІНФ - відповідно, виробничий, фінансово-економічний, управлінський, інноваційний, трудовий, маркетинговий, інформаційний потенціали.

Модель кількісної оцінки конкурентного потенціалу k-го підприємства на визначений момент часу t=t_i матиме наступний вигляд:

КПП_k(t) = {П_ВИРk(t), П_Ф-Еk(t), П_УПРk(t), П_ІНk(t), П_ТPk(t), П_{М k}(t), П_{ІНФ k}(t)}, t=t_i (2)

де П_ВИРk(t)_, П_Ф-Еk(t), П_УПРk(t), П_ІНk(t), П_ТPk(t), П_Мk(t), П_ІНФk(t) - відповідно кількісна оцінка виробничого, фінансово-економічного, управлінського, інноваційного, трудового, маркетингового та інформаційного потенціалів в складі конкурентного потенціалу k-го підприємства на визначений момент часу t=t_i.

Оцінка конкурентного потенціалу підприємства розпочинається з оцінки та аналізу локальних потенціалів, які формують структуру останнього. Такий підхід дозволяє усунути вплив різнорідності та непорівнянності окремих показників локальних потенціалів, які утворюють загальну систему показників виміру та оцінки конкурентного потенціалу підприємства, оскільки використовує ієрархічну систему оцінок з виділенням одиничних та групових показників в складі конкурентного потенціалу. У межах кожного із цих локальних потенціалів підприємство при потребі деталізації може виділяти додаткові показники своєї діяльності.

Пропонується конкурентний потенціал визначати, як суму локальних потенціалів, враховуючи питому вагу кожного в загальному складі конкурентного потенціалу:

, (3)



де І_КПП - оцінка конкурентного потенціала підприємства; П_j - оцінка j-го локального потенціала в складі конкурентного потенціалу; б_Пj - питома вага j-го локального потенціалу; n - кількість j-локальних потенціалів в складі конкурентного потенціалу; J_ij - оцінка часткового i-го показника в складі j-го локального потенціалу; в_Jij - вага часткового і-го показника; m - кількість часткових показників в складі j-го локального потенціалу.

На основі оцінки конкурентного потенціалу підприємства за допомогою інтегрального показника (3), доцільно представити траєкторію кількісної зміни конкурентного потенціалу k-го підприємства за визначений проміжок часу (?Т) у наступному вигляді:

f І_КППk(?Т) = {І_КППk(t₁), І_КППk(t₂), І_КППk(t₃) , ... , І_КППk(t_i) }, t_i € ?Т, (4)

де І_КППk(t_i) - кількісне значення інтегрального показника оцінки конкурентного потенціалу k-го підприємства на визначений проміжок часу t=t_і.

Наведена модель являє собою багатокритеріальний інтегральний показник і дозволяє зробити оцінку за основними аспектами діяльності в рамках системного підходу, оскільки враховує внесок кожної із складових, для визначення питомої ваги яких використано метод аналізу ієрархій. Окрім того, показник допомагає визначити ступінь впливу складових на результуючий показник з докладною перевіркою погодженості оцінок. Для усунення негативного впливу неузгодженості рішень експертів, отримані оцінки з кожного показника, а також для кожної системи показників були додатково перевірені на узгодженість, після чого були використані в якості вхідних у матрицях попарних порівнянь.

Необхідно зазначити, що конкурентний потенціал є динамічної величиною і залежить від умов зовнішнього середовища, а тому при його оцінюванні необхідно враховувати взаємозв'язок і залежність його елементів з цим середовищем. В роботі пропонується за основу при побудові моделі конкурентної стійкості підприємства (КС) враховувати вплив дестабілізуючих факторів невизначеного зовнішнього середовища через оцінку рівня загрози конкурентних сил, для чого використовувати наступні показники: коефіцієнт впливу постачальників, коефіцієнт впливу споживачів, коефіцієнт впливу конкурентів:

КС = f(К_пост; К_спож; К_конкур) (5)

де К_пост, К_спож, К_{конкур,} - відповідно, коефіцієнт впливу постачальників, споживачів, конкурентів.

Інтегральний показник конкурентної стійкості підприємства розраховується за формулою:

, (6)

де л₁, л₂, л₃ - відповідно, питома вага коефіцієнтів впливу постачальників, споживачів, конкурентів.

Виходячи з визначення конкурентоспроможності поданого вище, і з урахуванням аналізу підходів різних авторів до її оцінки пропонується наступна загальна модель оцінки конкурентоспроможності підприємства (КП):

КП = f (КПП; КС) (7)

Загальний рівень конкурентоспроможності підприємства доцільно оцінювати на основі розробленого інтегрального показника (І_КП), який включає результати комплексної оцінки конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості підприємства, що дозволить в подальшому визначати резерви в рамках кожної функціональної складової та рівня конкурентоспроможності в цілому:

(8)

Після визначення конкурентоспроможності, згідно запропонованої в другому розділі концепції, рекомендується оцінити резерви підвищення конкурентоспроможності (КП_рез) враховуючи, що значення І_КПП та І_КС повинні наближатися до1:

(9)

Для оцінювання резерву конкурентного потенціалу запропоновано використовувати формулу:

(10)

Запропоновані методичні підходи до оцінки рівня конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства можуть використовуватись в практичній діяльності промислових підприємств різних галузей машинобудування. Розроблені пропозиції дозволяють більш ретельно відстежувати резерви конкурентоспроможності підприємства і тим самим підвищувати рівень ефективності роботи останнього.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено систематизацію, теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливого науково-практичного завдання розвитку методів управління конкурентоспроможністю підприємства. Основні висновки та рекомендації зводяться до такого:

1. Розвиток сучасної світової економіки характеризується великим динамізмом. Основним чинником забезпечення нормального економічного розвитку держави є конкурентоспроможність національного товаровиробника. В ході аналізу сучасних підходів до формування конкурентоспроможності підприємства було підтверджено наявність та визначено їх основні недоліки, які полягають у невідповідності вимогам системності та комплексності, чим й зумовлюють необхідність подальшого розвитку науково-методичних засад управління конкурентоспроможністю підприємства.

2. В процесі теоретичного обґрунтування сутності системного управління конкурентоспроможністю підприємства було удосконалено визначення, обґрунтовано характер взаємозв'язку та взаємовпливу основних категорій теорії конкуренції: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус. Було відзначено змістовну доповнюваність та динамізм визначених категорій, що обумовлює необхідність постійного оновлення механізму та методів управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Аналіз відомих трактувань категорії ,,конкурентоспроможність” дозволив виділити їх основні недоліки і сформулювати уточнене визначення ,,конкурентоспроможності підприємства” як здатність підприємства ефективно використовувати свій конкурентний потенціал, зберігаючи при цьому своє положення на відповідному ринку на довгостроковий час або ж розширювати займаний сектор ринку, постійно вести пошук та раціонально реалізовувати виявлені резерви конкурентного потенціалу в умовах обмеженості ресурсів та впливу факторів зовнішнього середовища.

3. Умови конкурентної боротьби вимагають від товаровиробників постійного пошуку шляхів підвищення рівня своєї конкурентоспроможності, що досягається чітким орієнтуванням на ефективне використання всіх наявних у його розпорядженні можливостей, що ще раз підкреслює вирішальну роль конкурентного потенціалу підприємства в процесі формування його конкурентоспроможності. Тому на основі аналізу підходів до визначення сутності категорії ,,конкурентний потенціал” доведено необхідність запропонувати його наступне визначення як систематизованого комплексу взаємоузгоджених можливостей і ресурсів внутрішнього середовища підприємства, який забезпечує отримання конкурентних переваг в умовах змінюваного зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів, сприяє досягненню поставлених конкурентних цілей та при раціональному використанні забезпечує підприємству високий конкурентний статус. Такий підхід дозволив визначити складові елементи структури конкурентного потенціалу підприємства такі як: виробничий, фінансово-економічний, управлінський, інноваційний, трудовий, маркетинговий, інформаційний та запропонувати систему показників їх оцінки, зумовив необхідність систематизації та уточнення методичного підходу до його оцінки.

4. Проведене дослідження сучасних підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства дозволило сформулювати новий концептуальний підхід, зокрема запропоновано логіко-структурну схему концепції підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, що відтворює процес управління конкурентоспроможністю підприємства, в рамках якого конкурентний потенціал підприємства, необхідно розглядати, як основу забезпечення конкурентоспроможності підприємства та базу для обґрунтування механізму підвищення її в майбутньому, за умов виявлення та ефективного використання резервів його складових.

Основними складовими наданої схеми є взаємопов'язані підсистеми: теоретичне забезпечення, науково-методичне забезпечення, організаційно-методичне забезпечення, практичне забезпечення, практична реалізація. Оскільки ефективність управління визначається як характеристика, яка відображає відношення між досягнутим та можливим результатом, можна зробити висновок про те, що повний комплекс умов ефективного формування, розвитку та використання конкурентного потенціалу можна забезпечити тільки за умови використання не окремих підходів до управління, а їх комплексу, які поєднує в собі запропонована схема.

5. На підставі узагальнення методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, пропонується попередньо проводити оцінку конкурентного потенціалу, використовуючи інтегральний показник комплексних оцінок окремих його складових. Такий підхід дозволяє усунути вплив різнорідності та непорівнянності окремих показників локальних потенціалів, які утворюють загальну систему показників виміру та оцінки конкурентного потенціалу підприємства.

6. Аналіз сучасних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства виявив, що жоден з усіх відомих методів не пристосований для використання системного відбору та аналізу всіх факторів, які можуть чинити вплив на конкурентні переваги підприємства. Найбільші труднощі викликає відсутність механізму визначення та врахування, а також приведення до спільного виміру всіх факторів які впливають на конкурентоспроможність підприємства. Систематизація складових конкурентоспроможності підприємства дозволила на системні основі вдосконалити методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, який ґрунтується на комплексній оцінці як конкурентного потенціалу так і конкурентної стійкості підприємства, що дозволяє враховувати вплив дестабілізуючих факторів невизначеного зовнішнього середовища шляхом оцінки рівня загрози з боку конкурентних сил (зокрема, постачальників, споживачів та конкурентів).

7. З метою прискорення пошуку невикористаних резервів конкурентоспроможності розроблено методичні рекомендації щодо виявлення резервів конкурентного потенціалу та окремих його складових на підставі розрахунку відхилень значень від відповідних їм серед досліджуваних підприємств, що уможливлює підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства з урахуванням обмежуючих факторів зовнішнього середовища.

8. Згідно сформованої методики оцінки конкурентоспроможності підприємств в роботі було проведено оцінку рівня конкурентоспроможності, шляхом інтегрування результатів комплексної оцінки конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості машинобудівних підприємств. Крім того було визначено резерви в рамках кожної функціональної складової та рівня конкурентоспроможності в цілому, що дозволило запропонувати заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності в майбутньому.

Основні результати дослідження можуть бути рекомендовані для подальшого впровадження в науково-дослідних та проектних установах, промислових підприємствах, а також для використання в Міністерстві промислової політики.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Злидень І.М. Концептуальні засади системного управління конкурентним потенціалом // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. праць. - Економічна серія. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. - С. 63-67.

2. Злидень І.М.Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 213: Том І. - C.75-81.

3. Злидень І.М. Конкурентоспроможність підприємства - основа забезпечення його конкурентного потенціалу // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки: Зб. наук. праць. - Харків: ХНТУСГ - 2006. - Вип. 35. - С. 133-137.

4. Гриньов А.В., Кирчата І.М. Методичний підхід до оцінки рівня конкурентного потенціалу підприємства // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Випуск 223: Том ІІІ. - C.853 - 863. (Особисто автором запропоновано інтегральний показник оцінки конкурентного потенціалу)

У інших наукових виданнях:

5. Злидень І.М. Практические подходы к определению понятия и исследование синергизма элементов конкурентного потенциала// Бизнес Информ. - 2005. - №5-6. - С. 92-97.

6. Злидень І.М. Принципы системного управления конкурентным потенциалом предприятия //Бизнес Информ. - 2005. - №7-8. - С. 66-70.

7. Кирчата І.М. Напрями формування економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства// Управління розвитком: Зб. наук. статей. - Харків, 2006. - № 7. - С.19 - 21.

Матеріали конференцій:

8. Злидень І.М. Теоретичні моделі оцінки конкурентоспроможності // Молодь України і соціально орієнтована економіка: Міжнар. наук. конф. молод. учених і студентів. - Харків, 23-24 лист. 2004р. - Харків: ХНАДУ, 2004. - С.194 -195.

9. Злидень І.М. Конкурентоспроможність підприємства - основа забезпечення його конкурентного потенціалу // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Міжнар. форум молод. вчених. Харків, 19-20 травня 2005 р. - Х.: ХНТУСГ, 2005. - Т.2. - С. 50.

10. Злидень І.М. Системне управління конкурентним потенціалом // Динаміка наукових досліджень `2005: ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р. - Дніпропетровськ: ,,Наука і освіта”, 2005. - Т.11. - С. 45 - 48.

11. Злидень І.М. Напрями формування механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика -2006: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 16-30 червня 2006 р. - Дніпропетровськ: ,,Наука і освіта”, 2006. - Т.16. - С. 68-71.

12. Кирчата І.М. Моделювання оцінки конкурентного потенціалу підприємства //Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум-2006”:V Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 23-24 лист. 2006р. - Харків: НТУ “ХПИ”, 2006. - С.53 -54.

13. Кирчата І.М. Концептуальний підхід до підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: VI Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молод. вчених. Київ, 19-21 квіт. 2007 р. - Київ, 2007. - С.122 -123.

Размещено на Allbest.ru

...