Організація та виробнича структура підприємства

Принципи організації ВП у просторі:

Спеціалізація, кооперація, комбінування, прямоточність

Спеціалізація - це відокремлення окремих операцій (виробництв) по деяких принципах. Існує предметна, технологічна і функціональна спеціалізація.

Предметна спеціалізація означає зосередження виробництва на переробці деяких предметів праці (виробленню продукції одного виду або вузького асортименту). Наприклад, борошномельне виробництво, комбікормове виробництво.

Технологічна спеціалізація передбачає відокремлення виробництва на основі деякого технологічного процесу. Наприклад, вантажно-розвантажувальні роботи, сушіння зерна, очищення зерна, розмел, фасування, обмолот кукурудзи тощо.

Функціональна спеціалізація - це відокремлення виробництва на основі виконуваних функцій. Наприклад, основне виробництво, допоміжне виробництво, обслуговуюче виробництво, управління підприємством тощо.

Кооперація передбачає організацію сумісної роботи різних спеціалізованих виробництв (підрозділів) з метою утворення закінченого виробничого процесу і вироблення кінцевої продукції.

Комбінування - це об'єднання різнорідних виробництв, які послідовно або комплексно перероблюють сировину і які щільно пов'язані продуктовими потоками. Наприклад, КХП об'єднує елеватор, млин, комбікормове виробництва. Це сприяє зменшенню витрат виробництва, в основному, за рахунок зменшення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування сировини.

Прямоточність передбачає пересування предметів праці по усіх операціях у послідовності виконання технологічного процесу по скороченому шляху. Це сприяє скороченню тривалості виробничого процесу і, відповідно, підвищенню продуктивності праці.

2. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл, види руху предметів праці)

Основною характеристикою рівня організації виробничого процесу у часі є виробничий цикл.

Виробничий цикл - це сукупність операцій або часткових процесів праці, яка періодично повторюється з кожним новим предметом праці (партією, порцією) і яку послідовно проходить сировина, перетворюючись у готовий продукт.

Виробничий цикл характеризується тривалістю та структурою.

Тривалість виробничого циклу (Тц) - це відрізок часу від моменту початку обробки сировини до повного виготовлення продукції.

Під структурою виробничого циклу розуміється його склад, співвідношення між різними елементами.

де: Тто - час виконання технологічних (основних) операцій; Тпо - час виконання переміщуючих операцій; Тко, Тоо - час виконання контрольних, обслуговуючих операцій; Тприр - час здійснення природних процесів; Тдоп - час виконання допоміжних операцій;

Тдоп=Тпо+Тко+Тоо

де Тмо, Тмз - час міжопераційних, міжзмінних перерв; Тсум - час сумісно виконуваних операцій або їх складових частин; Трп - це робочий період; Тпер - час перерв.

Головним завданням у виробництві є зменшення тривалості виробничого циклу.

Зменшення тривалості виробничого циклу сприяє зростанню продуктивності праці, поліпшується використання потужності виробництва, зменшуються витрати на одиницю продукції, підвищується прибуток та рентабельність виробництва. Також зменшується потреба в оборотних коштах і в результаті поліпшується фінансовий стан підприємства.

Основні шляхи скорочення тривалості виробничого циклу:

впровадження нової високопродуктивної техніки та інтенсивної (прискореної) технології, механізації та автоматизації, які сприяють підвищенню продуктивності виробничих процесів;

удосконалення організації виробництва з метою скорочення межопераційних та міжзмінних перерв;

сполучення у часі операцій, наприклад, технологічних і контролюючих та обслуговуючих;

вживання раціональних видів руху предметів праці стосовно відповідних умов.

Види руху предметів праці.

Рух предметів праці від одного робочого місця до іншого може здійснюватися за різними способами (видами): послідовним, паралельним, послідовно-паралельним.

Послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що предмети праці повністю обробляються на кожній операції партіями. Кожна наступна операція починається тільки після обробки усієї партії на попередній операції.

Тривалість технологічного циклу виробничого процесу, яка для послідовного виду руху визначається за формулою:

,

де: n - кількість предметів праці у партії; ti - тривалість обробки одного предмета праці на і-й операції.

Позитивним у послідовному виду руху є те, що обладнання працює безперервно.

Негативним є те, що тривалість виробничого циклу найбільша.

Паралельний вид руху предметів праці характеризується тим, що кожний предмет праці, що входить до складу партії, передається на наступну операцію відразу після закінчення його обробки на попередній операції.

Позитивним у паралельному виду руху є те, що тривалість виробничого циклу найменша.

Негативним є те, що якщо тривалість операцій неоднакова, то по всіх операціях крім головної виникають простої або робота здійснюється не з повною продуктивністю.

Цей вид руху доцільно застосовувати при масовому виробництві, коли тривалість обробки предметів праці на усіх операціях однакова або несуттєво відрізняється між собою.

Послідовно-паралельний вид руху предметів праці є комбінацією послідовного і паралельного видів руху. Він організується так, щоб виключити простої на операціях. Для цього кожен предмет праці передається з операції з однаковою або меншою тривалістю на операцію з більшою тривалістю обробки поштучно, тобто відразу після закінчення обробки на попередній операції, а з операції з більшою тривалістю обробки на операцію з меншою тривалістю обробки - партіями, але так, щоб на наступній операції обробка предметів праці була безперервна.

Тривалість нагромадження запасу (tн):

tн = (tб - tм) (n - 1).

Тривалість витрат запасу (tв):

tв = tм (n - 1)

Розмір запасу (V):

де: tб, tм - відповідно, більша і менша тривалість операцій; Пб, Пм - відповідно, більша і менша продуктивність операцій; Т - період часу, за який обробляється партія предметів праці (наприклад, доба).

Послідовно-паралельний вид руху застосовується у серійному та масовому виробництві, наприклад, у комбікормовому виробництві.

Розв'язання практичних питань на основі розрахунку виробничого циклу.

При оперативному управлінні виходячи з розрахунків тривалості виробничого циклу визначаються:

календарний час запуску сировини у виробництво, наприклад, при плануванні запуску та зупинок підготовчих та головної ліній у комбікормовому виробництві;

календарний час закінчення випуску партії готової продукції, якщо відомо початок обробки сировини цієї продукції;

час готовності окремих машин, робочих місць, груп обладнання до обробки партії предметів праці; граничний час запуску машин до роботи та прибуття на робоче місце обслуговуючого персоналу;

час закінчення обробки предметів праці на робочому місці та вивільнення персоналу;

тощо.

З урахуванням тривалості виробничого циклу визначають тривалість обороту обігових коштів та розраховують їх розмір.

При проектуванні поточних ліній на основі тривалості виробничого циклу визначають потужність поточних ліній.

3. Організація виробничого процесу у просторі (типи виробництв, структура виробництва)

Ступінь спеціалізації підприємств, стійкість номенклатури виробляємої продукції та обсяг виробництва визначають тип виробництва.

Відрізняються три типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується різноманітною і нестійкою номенклатурою виробів. Це означає, що окремі види виробів виробляються у незначній кількості, постійно змінюються види виробляємих виробів.

Процес праці на робочому місці має непостійну структуру, на кожному робочому місці виконуються, як правило, різні операції. Це потребує наявність універсального устаткування, яке часто переналагоджується. Кваліфікація робітника повинна бути високою. Тобто одиничне виробництво більш затратне і являє найменш економічний тип виробництва.

Даний тип виробництва застосовується у машинобудівництві, у експериментальному виробництві і допоміжних виробництвах на підприємствах галузі хлібопродуктів.

Серійне виробництво характеризується виробленням партій або серій продукції (виробів), які повторюються в залежності від обсягу і різноманітності номенклатури виробів.

Існує: дрібносерійне, середньосерійне, крупносерійне виробництво. Чіткого критерію цього розподілу нема. У галузях АПК прийнято вважати, що у дрібносерійному виробництві розмір партії виробів не перевищує змінної виробки. Якщо тривалість вироблення партії виробів дорівнює декілька днів, тижня - це вважається середньосерійне виробництво. При більших розмірах партії виробів буде крупносерійне виробництво.

Устаткування, що застосується у серійному виробництві менш універсальне, ніж у одиничному, вимоги до кваліфікації робітників теж нижчі. Економічні показники вище ніж у одиничному виробництві.

Прикладом серійного виробництва є комбікормове виробництво.

Масове виробництво характеризується тим, що номенклатура виробів тривалий час не змінюється. Склад процесу праці постійний. Широко застосовується спеціалізоване обладнання. Вимоги до кваліфікації робітників мінімальні.

Масове виробництво дає можливість широко застосовувати поточний метод його організації і паралельний вид руху предметів праці. Тому цей тип виробництва найбільш продуктивний і економічний. У галузі хлібопродуктів це борошномельне виробництво.

Виробнича структура підприємства.

Під виробничою структурою підприємства розуміється склад виробничих ланок (підрозділів) та їх взаємозв'язок.

Підприємство включає: апарат управління і виробництво.

Виробництво розподіляється на:

основне (основні технологічні цехи, дільниці);

допоміжне (ремонтно-механічна дільниця, енергодільниця тощо);

обслуговуюче (транспортна дільниця, складське господарство)

побічне;

підсобне.

Кожна частина виробництва і апарат управління має свою структуру.

Складність такої структури залежить від ряду факторів:

масштабу виробництва (обсягу виробляємої продукції, чисельності працівників);

номенклатури виробляємої продукції;

рівня спеціалізації виробництва;

рівня централізації інфраструктури.

Структурні підрозділи можуть відокремлюватися у складі підприємства за такими ознаками:

предметній;

технологічній;

функціональній.

Головною структурною одиницею підприємства є цех (а при безцеховій структурі - дільниця). Цех - це відокремлена у виробничому і адміністративному відношеннях частина підприємства, яким керує начальник цеху. Як привило, у цеху відбувається закінчений виробничий процес. Наприклад, цех комбікормів.

Цех у свою чергу може включати дільниці (відділення), в яких здійснюється виробнича стадія або частковий процес праці. Наприклад, у борошномельному виробництві є підготовче відділення, розмельне відділення, вибійне відділення.

Оргструктура виробництва відображається у вигляді схеми.

У цехах, на дільницях, у відділеннях організуються первинні виробничі одиниці - бригади, ланки, зміни.

Робота у вказаних первинних підрозділах відбувається на робочих місцях.

В залежності від характеру взаємовідношень засобів праці та виконавців робочі місця розподіляються на:

стаціонарні РМ, які встановлені стаціонарно, а виконавець у процесі роботи виконує лише незначні переміщення;

рухомі РМ, які у процесі роботи пересуваються разом з виконавцем;

маршрутні РМ, які встановлені стаціонарно, а робітник пересувається між ними по визначеному маршруту.

4. Організація основного виробництва (потокове виробництво)

Основне виробництво на переважній більшості сучасних виробництв є потоковим.

Ознаки потокового виробництва:

Розчленування загального процесу виробництва на окремі складові частини (стадії, операції)

Закріплення цих складових частин за робочими місціми, машинами

Одночасне (паралельне) виконання усіх операцій, які складають процес виробництва

Розташування машин і робочих місць у порядку послідовності виконання технологічних процесів

Потокове виробництво відрізняється високою продуктивністю праці, омкільки забезпечує максимальне скорочення тривалості виробничого циклу.

Потокове виробництво організується у вигляді потокових ліній.

Потокова лінія об'єднує ряд машин і робочих місць, розташованих ланцюжком по ходу технологічного процесу.

У ланцюжку машин виділяється ведуча машина, яка виконує головну функцію на даній лінії по переходу предметів праці з одного якісного стану у другий. У такій машині реалізуються найбільш складні фізичні, механичні, хімічні і другі процеси. Тому вона найбільш складна, матеріалоємка, енергоємка і часто займає більше місця. З цих причин продуктивність ведучої машини визначає продуктивність потокової лінії.

Машина, у якої продуктивність менша ніж у ведучої машини є вузьким місцем у потоковій лінії. У цьому випадку не повністю використовується продуктивність ведучої машини. Тому у потоковій лінії не повинно бути вузьких місць.

Потокові лінії розподіляються на головні і допоміжні.

Головна лінія виконуєголовний процес по перетворенню сировини у готовий продукт.

Допоміжні лінії розділяються на дві групи:

лінії підготовчої стадії виробництва (підготовчі лінії); наприклад лінії, що виготовлюють передсуміші у комбікормовому виробництві;

лінії заключної стадії виробництва (кінцеві лінії); наприклад, лінії пакування, фасування тощо.

Елементи потокових ліній:

Технологічні машини і технологічні робочі місця

Транспортне обладнання

Оперативна місткість (виробнича площа)

Гілка потокової лінії - це дільниця простої лінії, яка включає не менш однієї тохнологічноїмашини і обмежена оперативною місткістю

Показники потокової лінії.

До показників потокової лінії відносяться:

продуктивність машин, робочих місць, поточної лінії;

час обробки одиниці предметів праці;

ритми потоку, операцій.

Продуктивність машин (Пм) вказується у паспорті машини.

Продуктивність робочого місця (на якому застосовується ручна або машинно-ручна праця) визначається встановленою нормою вироблення (Нвир).

Продуктивність потокової лінії визначається по «вузькому місцю», а потужність лінії - по продуктивності ведучої машини. У борошномельному виробництві - по продуктивності розсівів, у комбікормовому - по продуктивності змішувачів.

Час обробки визначається за формулою:

Ритм потоку (потокової лінії - Rл) - це проміжок часу між випуском двох виробів (партій, одиниць продукції).

Rл = T / N,

виробничий потоковий структурний

де: Т - час деякого періоду (як правило - зміни), N - виробнича програма (завдання на період Т).

Rл, мін = Т / Nмакс,

де: Nмакс - максимальне завдання.

Операцію, у якої r найбільший (продуктивність найменшою), є головною. Якщо це не ведуча машина, то це буде “вузьке місце”.

Заділи потокової лінії.

Заділ потокової лінії (ПЛ), машини, РМ - це запас предметів праці, який необхідно мати для нормального функціонування виробництва (лінії, машини, РМ.

Заділи класифікуються за призначенням та місцеположенню.

Класифікація за призначенням: технологічні, транспортні, резервні (страхові), зворотні.

Технологічний заділ - це кількість предметів праці, які знаходяться в обробці у машинах, на РМ, лініях.

Транспортний заділ - це кількість предметів праці, які знаходяться у процесі транспортування.

Резервні (страхові) заділи - це кількість предметів праці, які необхідно мати на випадок непередбачених обставин, порушень ходу виробничого процесу (поломок обладнання, затримання транспорту тощо). Наприклад, на борошномельному підприємств утворюється, як мінімум 30 денний запас зерна.

Зворотній заділ виникає тоді, коли продуктивність суміжних машин, РМ відрізняється.

Для резервних і зворотних заділів передбачаються місткості, бункери, площі.

Класифікація за місцеположенням: внутрішньолінійні (циклові), міжлінійні (складські).

Внутрішньолінійні заділи включають усі види заділів по призначенню.

Міжлінійні заділи включають усі види заділів по призначенню за винятком технологічного.

Шляхи синхронізації потокових ліній.

Під синхронізацією потокових ліній розуміється забезпечення однакової продуктивності машин і норми вироблення продукції на ручних та машинно-ручних операціях лінії.

Це здійснюється при проектуванні або модернізації діючих потокових ліній.

Способи синхронізації потокових ліній:

заміна обладнання на обладнання відповідної продуктивності;

модернізація обладнання із зміною його продуктивності;

збільшення кількості однакових РМ на операції;

розчленування робочого процесу на складові частини і передача виконання їх на інші РМ;

звеличення (укрупнення) робочого процесу.

Размещено на Allbest.ru