Еколого-економічна стратегія розвитку вугільної промисловості

Загальний збиток, що наноситься навколишньому середовищу викидами метану, окисів азоту, сірчистого ангідриду і двоокиса вуглецю вугільними підприємствами України (табл. 2), можна обчислити за формулою:

, грн./рік (2)

де У1, У2, У3, У4 - збиток, що завдається викидами метану, окису азоту, сірчистого ангідриду і двоокису вуглецю, грн./т. Для оцінювання збитку виявлено закономірності викидів з вуглевидобутком;

q1, q2, q3, q4 - маси викидів метану, окисів азоту, сірчистого ангідриду і двоокису вуглецю, т/рік.

Одним з напрямів формування інвестиційної привабливості вугільної галузі є розвиток взаємостосунків підприємств з банками. При цьому важливо оцінити ступінь ризику при кредитуванні; визначити реальну суму повернення кредиту з урахуванням відсотків і плати за ризик, проаналізувати стан фінансово-господарської діяльності позичальника.

Таблиця 2 Збиток, що завдається навколишньому середовищу газовими викидами підприємств вугільної промисловості України

Забруднюючий компонент	Кількість, тис.т/рік	Норматив плати за викиди, грн./т	Збиток, млн. грн./рік
Метан	2594,4	95	246,468
Окиси азоту	32,2373	495	16,027
Сірчистий ангідрид	92,105	160	14,737
Двоокис вуглецю	13986	10	139,860
Разом			417,092

Ці взаємостосунки досить переконливо відображаються у такій моделі:

, (3)

де - сума виплат банку кредитором за наданий кредит в умовах ризику його неповернення; - відсоткова ставка за відсутності ризику, виражена у відносних величинах; р - вірогідність неповернення кредиту; Ко-сума кредиту; е - обурюючи чинники, які не підлягають прямому вимірюванню.

Розділ 5. Екологічний облік і аудит як основа інформаційного забезпечення еколого-економічної стратегії розвитку підприємств вугільної промисловості. Результати досліджень існуючого порядку обліку екологічних заходів і витрат на їх здійснення дозволяють стверджувати про необхідність впровадження в практику господарювання промислових підприємств екологічного обліку як складову бухгалтерського обліку. Рівень розвитку екологічного обліку як управлінського і інформаційного інструменту природокористування, в різних країнах неоднаковий. Разом з тим, глобалізація екологічних проблем вимагає розробки єдиних підходів до обліку витрат на природоохоронні заходи. Що стосується покриття (або попередження) збитку від забруднення середовища і віддзеркалення відповідних витрат у звітності підприємств, то дана проблема практично не вирішена не тільки національними Положеннями (стандартами) обліку, але і міжнародними. Тому дані факти в екологічному обліку на підприємстві не відображаються, що веде до регулярного забруднення природного середовища. Не до кінця вирішеною є і проблема обґрунтування ефективності природоохоронних інвестицій шляхом співвідношення витрат по відповідних заходах з результатами цих витрат.

Формування системи екологічного обліку може бути здійснено двома шляхами. Перший шлях полягає у внесенні уточнень до системи традиційного обліку, які спрямовано на більш детальне і диференційоване віддзеркалення екологічних аспектів підприємства, включаючи всі витрати з проведення природоохоронних заходів, а також змін, які викликано ними, в бухгалтерському балансі підприємства. Другий шлях полягає в реорганізації і розширенні обліку за допомогою формування екологічних балансів для більш повного віддзеркалення (з урахуванням їх тимчасового аспекту) як зовнішніх екологічних витрат, так і ефектів виробничої діяльності (табл. 3).

Таблиця 3 Методичний інструментарій екологічної звітності

Звітність екологічного характеру	Облік екологічних ефектів
Традиційна форма звітності	Пропонована форма звітності	Традиційна форма звітності	Пропонована форма звітності
Витрати, пов'язані із заходами щодо охорони навколишнього середовища	Збільшення обігу за допомогою заходів щодо охорони навколишнього середовища	Витрати, виражені в грошових одиницях	Корисність, виражена в кваліметричних характеристиках і грошових одиницях
додаткова виручка від використання відходів	Виробничі витрати	зменшення чинників, що вводяться у виробництво	Імідж	Ефекти впливу на стан атмосфери, лісу, ґрунтів, води	Ефекти впливу на стан ландшафту, кліматичних умов, здоров'я, способу життя
Зростання цін	гудвіл (невідчутні активи)	зниження небажаних побічних продуктів	Зростання бажаних побічних продуктів	Збільшення ризику, зниження достовірності інформації	нові продукти, ноу-хау
Диференціація інформації	Розширення інформації

Зміні підлягає і система обліку витрат на виробництво. Екологічними позиціями, які слід виділити в рамках обліку витрат на виробництво, можуть бути:

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів в сфері екологічних заходів;

амортизаційні відрахування на повне відновлення основних природоохоронних виробничих фондів; банківські відсотки за екологічними кредитами;

встановлені екологічні платежі, відрахування і збори, спеціальні послуги на сторону.

Обґрунтовано, що за допомогою планування і завдання цільових показників можна створити інструмент екологічного регулювання шляхом достатньо точної диференціації екологічних даних. Доповненням до цього є система показників, наприклад: частина витрат на охорону навколишнього середовища в загальних витратах на виробництво продукції; співвідношення природоохоронних інвестицій і загального обсягу інвестиційних витрат; співвідношення витрат на різні природоохоронні заходи (наприклад, на заходи щодо скорочення відходів, стічних вод, запобігання викидів речовин в атмосферне повітря). Реорганізація обліку витрат екологічного призначення необхідна для отримання інформації про характерні для конкретного підприємства зв'язки між витратами, виручкою, споживанням сировини і енергії, а також проведенням природоохоронних заходів.

Велике значення у формуванні системи екологічного обліку і звітності має пошук однорідних показників, які відображають багатоманітні сторони взаємостосунків підприємства з навколишнім природним середовищем і одночасно забезпечують більш повний облік пов'язаних з виробничою діяльністю зовнішніх екологічних ефектів. Для цього рекомендується всі виробничі процеси оцінити відповідно до їх "екологічної рідкості" за допомогою коефіцієнтів еквівалентності і кількості спожитих ресурсів. Цей показник умовно виражає навантаження на оточуюче середовище. Для визначення коефіцієнтів еквівалентності можливі дві процедури підрахунку, одна з яких базується на обліку пайової, а інша - кумулятивної рідкості. Пайова рідкість торкається тих ситуацій, в яких досягається межа навантаження на об'єкти навколишнього природного середовища (наприклад, викиди чадного газу або шумове забруднення). Кумулятивна рідкість означає, що всяке витрачання скорочує глобальні запаси даних ресурсів (наприклад, природної сировини і матеріалів).

Для випадку пайової рідкості можна пропонувати формулу:

К = Р/(Рк-Р)/Рк, (4)

де Р - фактичний розмір потоку (норма витрати ресурсів, норма викидів виробництва) ();

Рк - критична норма витрачання ресурсів (викидів) ().

Для кумулятивної рідкості дійсна формула:

К = ПЧР /(З-ПЧР)ЧЗ, (5)

де Р - річний потік витрачання ресурсів ().;

З - промислові запаси і виробничі потужності ().;

П - нормативно визначений горизонт часу використання ресурсів ()..

Екологічна рідкість повинна бути диференційована за відповідними регіональними, локальними, а також сезонними, кліматичними та іншими умовами.

Розроблені науково-методичні рекомендації щодо проведення екологічного аудиту базуються на конкретизації сутності екоаудиту. Методологічну суть екологічного аудиту можна визначити як процес вивчення, порівняння, виявлення, фіксації екологічних проблем діяльності підприємства і здійснення заходів щодо їх рішення, усунення порушень і попередження їх надалі. Екоаудит посідає рівнозначне місце разом з Екологічною експертизою і Екологічною інспекцією, створюючи тим самим змішану структуру екоменеджменту. У роботі наведені характерні ознаки цих трьох форм контролю і диференційовано їх функції в системі екологічного менеджменту. Обґрунтовано, екологічний аудит дозволяє без додаткових бюджетних витрат підвищити ефективність державного екологічного менеджменту.

У роботі сформована інформаційна основа моделювання економіко-екологічних параметрів для контролю і аналізу ефективності природоохоронної діяльності на підприємствах. Можна стверджувати, що екологічний облік вбудовується в систему обліку в цілому. Основне його завдання - забезпечити фіксацію витрат і результатів природоохоронної діяльності підприємства для реалізації провідних функцій екологічного менеджменту. Цільові завдання пов'язані з поліпшенням стану навколишнього середовища, рекомендується встановлювати безпосередньо підприємством у вигляді складового елемента екологічної політики або відповідної програми з підтримки якості навколишнього середовища. Ці цілі можуть стати складовими мети зовнішніх органів управління у вигляді екологічних стандартів і нормативів, обов'язкових до дотримання.

Для підвищення релевантності інформації капітальні природоохоронні вкладення (або інвестиції в капітальні активи) повинні бути згруповані за основними напрямами, включаючи скорочення викидів до атмосфери, скидання стічних вод, розміщення і утилізацію відходів. У складі поточних екологічних витрат особливу увагу слід звертати на необхідність угрупування заходів з попередження аварійності і забезпечення належного рівня екологічної безпеки виробництва; ресурсозбереження і вдосконалення систем управління охороною навколишнього середовища.

У рамках реалізації принципів стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи державні природоохоронні інститути або консультаційні фірми пропонують підприємству укласти контракт на проведення екологічного аудиту, який включає можливість проведення природоохоронного аудиту без додаткового повідомлення. Оптимальною сумою контракту в цьому випадку буде рішення задачі

(6)

за умови, що

де -умовні позначення ().

Обґрунтовано, що аудит природоохоронної діяльності може і повинен стати невід'ємною частиною державного регулювання еколого-економічних відносин промислового виробництва в Україні. Його періодичне здійснення сприяє виявленню виробничих (корпоративних) резервів для здійснення природоохоронної діяльності.

Розділ 6. Моделювання економіко-екологічної стратегії розвитку вугільної промисловості. Макроекономічний підхід до оцінки ресурсів гірничодобувних підприємств передбачає розробку стратегії розвитку галузі на основі екологізації вугільного виробництва, яку слід розуміти як розвиток, при якому не руйнується природне середовище при збереженні потенціалу і можливості майбутнього зростання виробництва. Обґрунтовано, що економічною передумовою цього є синтез оптимальних цін і рентних платежів. Для цього запропонована відповідна методика розрахунку, яка концептуально зводиться до таких положень:

стратегія галузі передбачає максимізацію всіма підприємствами прибутку в сукупності (Pi)

(8)

де - ліміт витрат;. pi, pL - оптимальні оцінки гірничодобувної продукції, одержаної за рахунок використання всіх одиниць природного ресурсу (за В.канторовичем - ціна); Q- обсяг виробництва при раціональній експлуатації природного ресурсу ().; R-диференційована плата (дотація) за використання одиниці i природного ресурсу (рентні платежі) ()..

Рівень витрат, що сприяє інтенсивності виробництва промислового підприємства з урахуванням екологічних домінант та відповідний оптимальному плану експлуатації всіх природних ресурсів.

рL = . (9)

де - умовні позначення ().

Одним з інструментів реалізації концепції екологізації є маркетингове управління на основі оптимальних моделей раціонального використання виснажуванних природних ресурсів, які здатні зчинити значний вплив на екологічні умови в регіоні, що в майбутньому буде негативно відбиватися на виробничому потенціалі підприємства. Таким чином, поточні екологічні проблеми на підприємстві стають еколого-економічними в перспективі. Рішення цієї задачі пов'язано із збереженням екологічної рівноваги, що передбачає вторинне використання побічних продуктів гірничого виробництва, пошук альтернатив видобутку і споживанню обмеженого чистого ресурсу, що міститься в природі, оскільки норма спаду виснажуванних природних ресурсів збільшується із збільшенням швидкості екстенсивного зростання виробництва. При цьому інвестиції в технічний прогрес і збереження навколишнього середовища не завжди виступають як рівноспрямовані вектори. Стохастична залежність між темпами зростання виробництва і темпами зростання інвестицій на захист навколишнього середовища формує деякий оптимальний темп зростання економіки до існуючого рівня технологій і стану екології, при якому виконується умова екологічної рівноваги:

. (10)

Y - обсяг виробництва ().; Ks - природоохоронні витрати ().; S - збиток, що завдається довкіллю шахтами, збагаченням, транспортуванням вугілля ().; - маса забруднюючих речовин ()..

Рішення соціально-економічних проблем, викликаних транснаціональним забрудненням, вимагає концентрації ресурсів і координації діяльності багатьох країн, оскільки природоохоронні проекти звичайно малорентабельні або зовсім збиткові. З цього виходить, що напрями прямих іноземних інвестицій, розвиток міжнаціонального виробництва на цій основі стають одними з головних завдань дослідження проблем глобалізації.

Встановлено, що збиток, нанесений зовнішньому середовищу, пов'язаний з розподілом коштів, які одержані за рахунок зборів і штрафів за забруднення, між реципієнтами, потерпілими від цього забруднення (суб'єкти господарювання, територіальні об`єднання, населення). Для адекватного розподілу цих коштів запропоновано встановити не тільки загальну суму збитку, але і просторовий розподіл забруднення. Запропонований в роботі для цієї мети експрес-метод дозволяє визначити трансграничне забруднення з урахуванням рози вітрів, густоти забруднення та ефективного механізму взаєморозрахунків на основі статистичної інформації. На основі цього визначається розподіл забруднення з урахуванням джерела забруднення, обсягів викидів; густоти забруднення; кількості забруднення, швидкості повітря.

Задача оптимізації стратегії розвитку з урахуванням екологічних вимог може розв'язуватися як з використанням глобального агрегованого критерію для всіх його елементів, так і знаходженням оптимуму В.Парето - оптимального рішення приватних задач, ефективність рішення яких доцільно зобразити матрицею. Для визначення ефективності використовується індексний метод. Для цього алгоритм обчислення зміни суми екологічних зборів за рахунок чинників формалізовано у такому вигляді:

Загальна зміна величини екологічних зборів:

в індексах:

(12)

або у грошовому виразі:

(13)

Аналогічні моделі запропоновані для розрахунку зміни екологічних зборів за рахунок суми екологічних зборів на 1 грн. товарної продукції, за рахунок зміни обсягу товарної продукції на 1 грн. витрат транспортного цеху, за рахунок зміни частки транспортних витрат в загальній сумі витрат, за рахунок зміни повних витрат видобутку і збагачення вугілля.

Висновки

У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою поставлена і вирішена актуальна наукова проблема обґрунтування теоретичних, методологічних і прикладних основ формування еколого-економічної стратегії розвитку вугільної галузі на основі концепції екологізації і стійкого розвитку. Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали можливість сформулювати наступні основні висновки та пропозиції:

1. Адаптована систему нооценозу щодо специфіки гірничодобувної галузі промисловості, є основою для формулювання методологічних підходів і розкриття міжнародної сутності еколого-економічної політики Організації Об'єднаних Націй і держав світової спільноти, яка є інструментом правового регулювання споживання і відтворення природних ресурсів, поводження із шкідливими і небезпечними продуктами антропогенної і техногенної діяльності в багаторівневому інтернаціональному просторі.

2. В умовах функціонування державної стратегії стійкого розвитку завдання забезпечення балансу споживання і виробництва природних ресурсів, як гаранта розвитку життя подальших поколінь людства, виходить за рамки природоохоронних можливостей окремих суб'єктів господарювання і вимагає зміни масштабів і вдосконалення підходів. Для істотного зниження антропогенного і техногенного навантаження на оточуюче середовище, припинення процесів його деградації необхідно докорінно змінити існуючу практику господарювання, відмовившись від "нульової" вартості природних ресурсів, що створить фінансові передумови для збалансованості соціально-економічного розвитку. Критерієм стійкого розвитку суспільства повинен стати не поточний приріст обсягу виробництва, а потенціал його зростання в умовах збереження і переходу до прискореного поліпшення.

3. Відсутність маркетингових досліджень споживчої цінності основних відходів вугільного виробництва не дозволяє оцінити в масштабах держави їх ресурсну складову в загальному паливному, водному і сировинному балансі України і в сукупності з механізмом формування екологічних платежів і витрат на природокористування виконати економіко-екологічний прогноз. Одним з реальних шляхів виходу вугільного виробництва з економічної і екологічної кризи є утворення на базі вугільних шахт багатопрофільних виробництв з метою утворення широкої мережі комерційних газодобувних, вугле- і газопереробних підприємств, опріснювальних установок (станцій), виробництв з переробки мінерально-сировинних ресурсів.

4. Ефективна екологічна політика повинна базуватися на одночасній (паралельній) реалізації механізмів державного регулювання, економічного стимулювання і горизонтальних ринкових відносин. Вона повинна охоплювати сфери споживання, установи і управлінські структури, підприємства, суспільство. Цим обґрунтовується необхідність оцінювання еколого-економічної ефективності добувних підприємств з урахуванням чинників зовнішнього середовища.

Доведено, що у разі збільшення обсягів вуглевидобування і реформування галузі буде зростати техногенне навантаження на оточуюче середовище внаслідок зростання маси викидів в атмосферу, скидань у водні об'єкти і збільшення маси порідних відходів.

5. Відсутність єдиного методологічного підходу до системи глобального моніторингу, роз'єднаність дій і відсутність єдиної комунікаційної інформативної системи зв'язків між розрізненими службами позбавляє державні органи влади можливості ухвалювати надійні і вивірені природоохоронні рішення.

Проведені маркетингові дослідження засвідчили про високу зацікавленість багатьох країн світу щодо відходів вугільного виробництва як до екологічно самодостатніх природних екологічних і енергетичних ресурсів.

6. Аналіз структури управління, нормативно-правових засад регулювання природоохоронної діяльності дозволив виявити, що проблема відновлення водних ресурсів знаходиться поза увагою державних програм. Дослідження стану природозахисних систем вугільних шахт і збагачувальних фабрик виявили, що всі вони функціонально недостатні.

На базі всіх структур, що беруть участь у системі державного моніторингу водних об'єктів, атмосфери, земельних ресурсів і надр, доцільно створити загальну регіональну організацію, яка була б здатна забезпечити єдиний методологічний підхід в загальній системі вивчення і систематизації інформації, прогнозування і оцінювання ресурсів, сформувати механізми управління техногенним і антропогенним навантаженням.

7. Україна має всі шанси отримати прибуток на прагненні країн СОТ і Японії поліпшити екологічну ситуацію на планеті, використовуючи поняття “гнучкі механізми”, серед яких для України привабливими є два з них - торгівля викидами і проекти сумісного впровадження, які дозволяють одержувати доходи від продажу квот. Україна є особливо привабливою для західних інвесторів, які прагнуть одержати максимальні квоти при мінімальних вкладеннях.

Державна політика України з формування вуглеводневого ринку не повинна бути обмежена проектами сумісного здійснення. Необхідно оцінити можливі наслідки виконання умов Рамкової угоди Кіотського протоколу для економіки України і відповідно до результатів розробити способи компенсації можливих негативних наслідків. Для успішної реалізації умов Кіотського протоколу повинна бути не тільки розроблена відповідна національна програма, але і підготовлена законодавча база для розвитку емісійної торгівлі і створення галузевих карбонових фондів, розширення квот на викиди підприємств, сформована система преференцій і кредитування проектів упровадження безвідходних технологій.

8 Доведено, що механізм компенсації збитку, нанесеного природному середовищу промисловою і господарською діяльністю, побудований на економічному регулюванні плати за користування природними ресурсами, зборів за забруднення навколишнього природного середовища і компенсації збитків, понесених внаслідок недотримання законодавства, невдосконалений і не стимулює суб'єктів господарської діяльності інвестувати засоби у вдосконалення технології виробництва і розвиток природоохоронної системи, що обумовлено жорсткою ринковою конкуренцією і, як наслідок, загрожує існуванню підприємств. Зміна економічної сутності рентних відносин полягає в обгрунтуванні їх як результату господарської діяльності, що має вартісну форму і виступає не тільки як елемент товарного виробництва, а і відображає витрати, що пов'язані з використанням природного ресурсу

Доцільно систему економічного механізму екологічного регулювання вдосконалити шляхом доповнення системою кредитування природоохоронних заходів, пільгового оподаткування, заохочень еколого-конструктивної діяльності підприємств у разі зниження ними кількості і складу викидів і скидань, у тому числі і за допомогою залишення частини нарахованих платежів у розпорядженні господарських суб'єктів на екологічні цілі.

9. Обґрунтовано, що важливим інструментом реалізації еколого-економічної політики стає екологічний моніторинг і екологічний аудит. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища не реалізується внаслідок ресурсної незабезпеченості. Головним чинником вирішення цих проблем може стати цільове використання засобів екологічних зборів.

10. Кращі можливості органічної інтеграції екологічної складової в систему оцінювання макроекономічної динаміки, створення особливих індикаторів еколого-економічного оздоровлення суспільства відображає показник “екологічної рівноваги”. Його принципова перевага перед іншими полягає в його здатності враховувати кінцевий кумулятивний результат через зміну загальної цінності (вартості) природних чинників. Ці оцінки повинні базуватися на даних динаміки основних пропорцій і ефективності сукупного багатства, і, перш за все, в розрізі таких його складових, як традиційно відтворні, виснажуванні і невідтворні матеріальні блага, природні чинники.

11. Еколого-економічна ефективність гірничодобувного виробництва досягається за рахунок оптимізації потоків ресурсів і відходів виробництва, їх рециклювання. Для вирішення завдань такого класу рекомендується цільова функція, що включає знаходження максимальних результатів транспортування, збагачення і утилізації відходів.

Основні положення дисертаційної роботи, що регулюють охорону навколишнього середовища, використання природних ресурсів у промисловому виробництві, формують ефективну промислову еколого-економічну стратегію на принципах стійкого економічного зростання.

Список опублікованих праць за темою дисертаційної роботи

Монографії:

1. Промислова екологія і її екологічний аспект: (Монографія) / В.М. Гончаров, Н.Л.Недодаева - К.: Техника, 1996.- 160с.: ил., табл.- Библиогр. с.: 001-004.

2. Преобразование отношений собственности в Украине: (Монографія) / О.А.Бурбело, Н.Л. Недодаева.- Луганськ: РИО ЛИВД, 1998.-162 с. ил., табл.- Библиогр. с.: 001-004.

3. Екологічний фактор у формуванні стратегії розвитку вугільної промисловості: (Монографія) / І.В.Петенко, Н.Л.Недодаєва; ІЕП НАНУ - Донецьк:, 2003.-104 с.: ил., табл. - Библиогр. с.: 001-004.

4. Общие принципы, критерии оценки и направления экологизации в менеджменте горного производства //Геотехнології та управління виробництвом ХХІ сторіччя.- Т.2.- Н.Л. Недодаева, И.В. Петенко, ДонНТУ- Донецк: 2006.-с. ил., табл.- Библиогр.- с. 41-44.

5. Недодаева Н.Л. Эколого-экономическая политика природопользования в условиях специфики горного производства: Монографія - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2006. - 356 с. Библиогр.- с.: 001-004.

Статті у наукових фахових виданнях:

6. Недодаева Н.Л., Шолда Е.А. Методические подходы к оценке экономико-экологической целесообразности деминерализации шахтных вод // Управління економікою регіону та підприємства: Зб.наук. праць - Сер."Економіка".- Т.4. -Вип.2.-Донецьк: ДонДАУ.- 2003.- С. 193-199. Особистий внесок: запропоновано методологічний підхід до оцінювання еколого-економічної ефективності використання шахтних вод;

7. Шолда О.О., Недодаєва Н.Л. Формування механізму плати за забруднення довкілля в Україні // Економічний вісник НГУ- Днепропетровск: ДНГУ-2004.- №3.-С.64-72. Особистий внесок: подано ідею щодо механізму плати за забруднення.

8. Шолда Е.А., Недодаева Н.Л. Трансформация и перспективы основных принципов экономико-экологической политики Украины // Проблеми науки.- Вип.4.- Київ: Президія НАНУ.- 2005.- С.28-32. Особистий внесок: досліджено еволюцію менеджменту природокористування і обґрунтовано стратегію еколого-економічної політики.

9. Амоша А.И., Александров И.А., Недодаева Н.Л. Экономические последствия межнационального производства // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского сотрудничества и ГУАМ.-Донецк-Таганрог-Свиштов.-2005.-С.14-25. Особистий внесок: обґрунтовано напрями урахування глобалізації охорони навколишнього середовища в менеджменті виробничих підприємств.

10. Недодаєва Н.Л. Основні тенденції водоспоживання в Донбасі // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. Научн. тр. - Донецк: ИЭП НАНУ. -2005.- С. 83-94.

11. Амоша А.И., Петенко И.В., Недодаева Н.Л. Использование ресурсного потенциала отходов угольного производства // “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Зб.праць Укр. нац. лісотех. ін-ту - Львів: НЛТУУ.- 2005.-С.86-98. Особистий внесок: проведено аналіз споживчої цінності відходів вугільного виробництва та запропоновано алгоритм складання ціни на відходи.

12. Александров И.А., Недодаева Н.Л. Повышение инвестиционной привлекательности на основе упреждения рисков // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. Науч. тр. -Ч.2.- Донецк: ДНУ.-2005.- С.459-464. Особистий внесок: розроблено метод оцінювання інвестиційної привабливості з урахуванням перспектив вторинного використання мінеральних ресурсів.

13. Недодаева Н.Л. Макроэкономический поход к оценке ресурсов горнодобывающей промышленности // Социально-экономические аспекты промышленного производства: Сб. Науч. тр. -Донецк: ИЭП НАН Украины- 2005. - С.355-361.

14. Недодаева Н.Л. Моделирование использования источаемых ресурсов горного производства // Наук. праці ДонНТУ- Сер “Економіка”.-Вип.102.-Донецьк: ДонНТУ- 2005.-С.83-88.

15. Недодаева Н.Л. Оценка эколого-экономической эффективности горнодывающих предприятий // Сучасні проблеми управління: Зб. Наук. праць - Вип.13. - Київ: ВПЦ "Київський університет".-2005-С.15-21.

16. Недодаева Н.Л. Методология и механизм взимания платы за пользование ресурсами угольных месторождений Украины // Маркетингова та логістична технологія управління: Зб. Наук. праць - Сер."Економіка".- Вип.54.- ДонДУУ, 2005. - С.120-129.

17. Недодаева Н.Л. Государственная экологическая политика в угольной отрасли Украины: состояние и перспективы // Вісник ДонНУ, сер.В “Економіка і право”.- Т.1.-Донецьк: ДНУ- 2006.- №1. - С.216-224.

18. Недодаева Н.Л. Экономико-правовые проблемы использования угольного метана // Наук. Вісник Одеського державного економічного унів-ту. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Одеса: Наук: економіка, політологія, історія.-2006.-№10 (30).- С. 65-72.

19. Недодаева Н.Л. Доминанты оценки экологизации горного производства // Актуальні проблеми управління економічними системами: Зб.Наук.праць - Т.7. - Вип. 63.- Донецьк: ДонДУУ- 2006.-С.79-85.

20. Недодаева Н.Л., Петенко И.В. Оценка действующей технологии производства и влияния шахты на окружающую среду // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком: Зб.Наук.праць - Донецьк: ДонДУУ.-2006- С.109-116. Особистий внесок: проведено аналіз економічної ефективності безвідходних технологій у вугільній промисловості.

21. Недодаева Н.Л. Методологическое обоснование экологизации угольного производства // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. Наук. праць - Т.7. - Вип.65.- Донецьк: ДонДУУ. -2006- С.228-237.

22. Амоша А.И., Недодаева Н.Л. Основные факторы загрязнения природной среды и требования по исключению их вредного влияния при ликвидации шахт // Природні ресурси й навколишне середовище: Зб. Наук. праць - Сер."Економіка".- Т.8.-Вип.76.-Донецьк: ДонДУУ - 2006. - С.25-34. Особистий внесок: проаналізовано і розроблено пропозиції з удосконалення законодавчої бази природокористування.

23. Недодаєва Н.Л. Реформування еколого-правової системи природокористування // Наук. Вісник Одеського державного економічного унів-ту. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. -Одеса: Наук: економіка, політологія, історія.-2006.-№ 2 (38).- С.45-54.

24. Недодаева Н.Л. Организация экологического учета в горнодобывающих предприятиях // Вісник ДонНУ, сер. В “Економіка і право”.- Т.2.-Донецьк: ДНУ.- 2006.- С.122-127.

25. Недодаева Н.Л. Проблемы инвестирования неплатежеспособных предпрятий // Мала академія наук: Зб.наук.праць - Луганськ:.СНУ им.В.Даля, 2001.-С.174-175.

26. Недодаева Н.Л., Черниченко Г.А. Формирование индустриальной политики // Социально-экономические аспекты промышленного производства: Сб. Науч. тр.- Донецк: ИЭП НАН Украины - 2006. - С.3-9. Особистий внесок: сформульовано напрями промислової політики з урахуванням екологізації.

27. Недодаева Н.Л. Экологический аудит в системе менеджмента горнодобывающих предприятий: в контексте вступления в ВТО // Проблемы внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. Научн.тр.- Донецк: ДонНУ- 2007.-С.962-966.

28. Недодаєва Н.Л., Александров І.О. Обґрунтування можливості введення екологічних податків // Економічний Вісник Донбасу.-2006.-№2-3 (4-5).-С.12-14. Особистий внесок: розроблено основні положення щодо трансформування екологічних податків.

29. Недодаева Н.Л. Методология и механизм взимания платы за пользование ресурсами угольных месторождений Украины// Маркетингова та логістична технологія управління: Зб.наук. праць- Сер.”Экономика”.- Вип. 54. ДонДУУ, 2005. - С.120-129.

Інші наукові видання:

30. Недодаева Н.Л., Петенко И.В. Концепция развития угольной промышленности с учетом экологического фактора // Проблеми і перспективи інноваційого розвитку економіки України: Міжнар. Наук.- практ. конф., 21-23 верес., 2005. - Дніпропетровськ- 2005.- С. 75-78. : Особистий внесок:

31. Амоша О.І., Недодаєва Н.Л., Петенко І.В. Маркетингові підходи до інноваційної стратегії використання шахтної води // Х наук.-практ. конф. ПВС ДонДУУ за підсумками науково-дослідної роботи у 2004 р., 23 берез. 2005р. -Донецк: ДонДУУ- 2005.-С.36. : Особистий внесок:

32. Грядущий Б.А., Недодаева Н.Л. Угольная промышленность Украины в условиях Киотского протокола // Форум горняков - Днепропетровск- 2005.-С.2-4.

33. Амоша О.І., Петенко І.В., Недодаєва Н.Л. Еколого-економічна ефективність напрямків зниження техногенного навантаження вугільної промисловості на навколишнє середовище // Сталий розвиток довкілля в Україні: Наук.- практ. конф.- Маріуполь-2006.- С.123-127. : Особистий внесок:

34. Недодаева Н.Л., Александров И.А. Использование методов планирования в управлении хозяйствующими субъектами. // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Міжнар. Наук.-практ. конф.”. -Т.2.- Донецьк: ДонДУЕТ.-2006-С.3-6. : Особистий внесок:

Анотація

Недодаєва Н.Л. Еколого-економічна стратегія розвитку вугільної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 -- економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Національний гірничий університет. Міністерство освіти і науки України. Дніпропетровськ, 2007.

Досліджено еволюцію природокористування і обґрунтовано концепцію екологізації виробництва. Проаналізовано принципи і механізм еколого-економічної політики за кордоном та в Україні і визначено напрями її вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів, сталого розвитку.

Досліджено стан, визначено перспективи, обґрунтовано стратегію розвитку вугільної промисловості України, яку пов'язано з акумулюванням техногенного навантаження й умовами глобалізації питань навколишнього середовища. Проаналізовано ефективність функціонування очисних споруд з очищення атмосфери, шахтних скидань, перспективи використання шахтної породи.

Проаналізовано інституціональну, законодавчу складову екологічного менеджменту у вугільної промисловості. Запропоновано вдосконалену структуру управління природоохоронною діяльністю. Розглянуто перспективи маркетингу відходів вугільного виробництва. На засадах аналізу механізму стягання екологічних зборів і податків, запропоновано напрями вдосконалення економічного стимулювання раціонального використання ресурсів відходів мінеральної сировини вугільного виробництва.

Розглянуто сутність обліку і екологічного аудиту та запропоновано методику їх проведення з урахуванням специфіки звітності щодо використання природоохоронних заходів на вуглевидобувних підприємствах.

Розроблено інструментарій впровадження стратегії розвитку вугільної промисловості шляхом моделювання еколого-економічних параметрів, алгоритмування процесу екологізації вуглевидобутку.

Ключові слова: природокористування, екологізація, відходи, стратегія, вугільна промисловість, мінеральні ресурси, екологічний менеджмент, сталий розвиток, екоаудит, стимулювання, податки, збиток

Аннотация

Недодаева Н.Л. Эколого-экономическая стратегия развития угольной промышленности.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06 -- экономика природопользования и охраны окружающей среды. Национальный горный університет. Министерство образования и науки Украины. Днепропетровск, 2007.

Обоснован национальный и транснациональный характер экологических последствий межнационального производства и способы их регулирования посредством межнациональных программ.

Для обоснования концепции “экологизации” производства на основе анализа сформулированы основополагающие ее принципы. Предложено на базе всех структур, участвующих в системе государственного экологического мониторинга образовать общую региональную организацию, которая обеспечит единый методологический подход в общей системе изучения и систематизации информации, прогнозирования и оценки ресурсов, формирования механизма воздействия на природную среду техногенных и антропогенных нагрузок. Сформулированы стратегические цели природопользования в соответствии с принципами устойчивого развития.

Дана оценка существующему состоянию угольной промышленности Украины и обосновано, закрытие шахт не решает снижение техногенной обстановки в зоне ее расположения, проблемы сохранятся на многие годы. Доказано, угольная отрасль сформировала в зоне ее производственной деятельности неудовлетворительную экологическую ситуацию и продолжает негативно воздействовать на окружающую природную среду. Концепция и намеченные меры позволяют прогнозировать оптимистический сценарий развития отрасли. Однако наращивание добычи угля сопряжено с увеличением техногенной нагрузки на окружающую природную среду. Для предотвращения негативных последствий техногенного воздействия угольной отрасли на среду обитания предложены концептуальные направления эколого-экономической стратегии.

Рассмотрение области применения безотходных технологий и условий формирования отходов свидетельствует, что размещению в отвалах массы породы альтернативы нет. Для осуществления поставленной задачи предложены направления реорганизации системы обращения с породными отходами и усовершенствования действующих нормативно-правовых актов в сфере природоохранного законодательства. Выполненные исследования состояния природозащитных систем угольных шахт и обогатительных фабрик показали, что все они функционально недостаточны.

Рассмотрены отходы угольного производства как перспективный сырьевой ресурс. Исследованные характеристики состава и физико-химических параметров позволили произвести предварительную маркетинговую оценку продуктов складирования в отвалах. На основе анализа экономической сущности механизма природопользования в угольной промышленности разработаны методологические подходы к оценке отходов основного производства угледобычи как природного ресурса на основе дифференциальной ренты и цены природного ресурса.

Рассмотрены перспективы работы в рамках Киотского протокола и использование выгод от торговли выбросами и проектов совместного внедрения, которые позволяют получать доходы от продажи квот.

Для формирования системы экологического учета и отчетности проведен анализ показателей, которые отображают многообразные стороны взаимоотношений предприятия с окружающей естественной средой и одновременно обеспечивают более полный учет связанных с производственной деятельностью внешних экологических эффектов и разработаны коэффициенты эквивалентности, которые базируются на учете так называемой паевой и кумулятивной редкости.

Моделирование экономико-экологических параметров развития угольной промышленности проведено по направлениям: моделирование стратегии развития угольных предприятий с учетом экологических факторов; моделирование рационального использования истощаемых ресурсов горного производства; экономическая оценка трансграничного загрязнения угледобывающими предприятиями. Разработанные экономико-математические модели реализованы в экологической политике горнодобывающих предприятий.

Ключевые слова: природопользование, экологизация, отходи, стратегия, угольная промышленность, минеральные ресурси, экологический менеджмент, устойчивое развитие, экоаудит, стимулирование, налоги

Annotation

Nedodaeva N.L. Ecologo-economiсal strategy of development of coal industry.- Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of doctor of economic sciences after speciality 08.00.06 - Economics of use nature and guard of environment. National mining university, Department of education and sciences of Ukraine. Dnepropetrovsk, 2007.

Evolution of use nature explored and conception of ecologizatsii production is grounded. Principles and mechanism of ecologo-economical policy are analysed abroad and in Ukraine and directions of its improvement are definite according to international standards, steady development.

The state is explored, prospects are definite, strategy of development of coal industry of Ukraine which is related to accumulation of the technology loading and terms of globalization of questions of environment is grounded. Efficiency of functioning of cleansing building is analysed from cleaning of atmosphere, mine upcasts, prospects of the use of mine breed.

The institoushionaly, legislative constituent of ecological management is analysed at coal industry. The improved structure of management of management by nature protection activity is offered. The prospects of marketing of wastes of coal production are considered. On the bases of analysis of mechanism of gathering of ecological collections and taxes, directions of improvement of economic stimulation of the rational use of resources of wastes of mineral raw material of coal production are offered.

Essence of consideration and ecological audit is considered and the method of their conducting is offered taking into account the specific of accounting from nature protection measures on coal industry enterprises.

The tool of introduction of strategy of development of coal industry is developed by the design of ecologo-economical parameters, process of algoritm of the ecologizatsii coal mining.

Key words: use of nature , ecologizatsiya, wastes, strategy, coal industry, mineral resources, ecological management, steady development, ecoaoudit, stimulations, taxes.

Размещено на Allbest.ru

...