Розрахунок економічних показників ефективності виробництва продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Молочна промисловість - одна з ведучих галузей харчової промисловості. Вона разом з сільським господарством в рамках єдиної агропромислової політики України направляють зусилля на збільшення виробництва різної сировини, раціональне використання складських частин в процесі отримання максимальної кількості біологічно повноцінних, високопоживних харчових продуктів.

Розвиток молочної промисловості повинен забезпечувати повне задоволення вимог і потреб населення в молочних продуктах при раціональному і комплексному використанні сировини, максималізувати ймовірність досягнення оптимального результату; покращини естетичне оформлення продукції; збільшувати асортимент продукції шляхом впровадження нових технологій, обладнання,забезпечувати покращення якості продукції, реально розвиватись при сучасному рівні розвитку науки і техніки.

В умовах переходу до ринкової економіки ефективність виробництва багато в чому залежить від визначення оптимальної маси упаковки і яскравого оформлення споживчої тари, виготовленої із сучасних матеріалів. Збільшення виробництва фасованих молочних продуктіві впровадження раціональних методів порціонування по масі в різні види споживчої тари та їх постійне вдосконалення - один із напрямків науково-технологічного процесу в молочній промисловості. Тому максимальне збільшення випуску фасованої продукції - одна з основних задач молочної промисловості.

Особливостями розвитку молочної промисловості в наш час являється безперервне збільшення і спеціалізація виробництва, раціональне розміщення підприємств на території країни, впровадження потужної техніки, безперервно-поточних механізованих і автоматизованих ліній, безвідходних і маловідходних технологій.

Зараз підвищується роль молочної промисловості в організації промислових форм торгівлі.

Молоко і молочні продукти відносяться до незамінних продуктів харчування людини у всі періоди його життя. Вони є основними продуктами та лікувального харчування, тому що в їх складі представлені всі необхідні для організму харчові та біологічно-активні речовини в оптимально збалансованому стані. Отже, молочні продукти є основними постачальниками тваринного білку, жиру і молочного цукру, вітамінів, солей кальцію та фосфору та інших мінеральних речовин, які потрібні для розвитку і життєдіяльності людини.

Молоко є сировиною для виробництва згущених молочних консервів і стерилізованих без цукру, сухих молочних продуктів, сухих багатокомпонентних сумішей і компонентних замінників незбираного молока.

Виробництво сухих молочних продуктів має тенденцію до зростання: підвищується попит на світовому ринку і розширюється застосування в інших галузях харчової промисловості. Загальна кількість виготовленого сухого молока складає 124,7 тис. т. на рік. Близько 18,7 тис. т продукту йде на експорт в різні країни, такі як Росія, Алжир; транспортування йде як сухопутними так і морськими шляхами.

Промислова переробка молока на принципах безвідходної технології, повне вилучення всіх компонентів, раціональне використання проміжних і побічних продуктів, зниження промислових втрат є найважливішими перевагами збільшення об'ємів продукції, яка виробляється, і підвищення ефективності виробництва, також забезпечує виключення забруднення навколишнього середовища, що має екологічне значення.



1. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА

Виробнича програма - це завдання підприємству по випуску продукції, її кількості, якості, асортименту в плановому періоді.

Асортимент означає розподіл випуску продукції за видами у відповідності з її призначенням. Номенклатура - це кількість видів продукції, які плануються поіменно.

Обсяг продукції в натуральному виді вимірюється фізичними величинами: штуки, літри, тони. Виробництво продукції вимірюється в грошових одиницях, показником його є обсяг реалізованої товарної і валової продукції. Реалізованою продукцією вважається продукція, за яку сплачені гроші.

Р = З1 + ТП - З2,

де Р - реалізована продукція;

З1 і З2 - залишки продукції на початок і кінець року на складах підприємства;

ТП - товарна продукція.

Товарна продукція охоплює продукцію та роботи по підготовці до реалізації за межами підприємства.

Обсяг товарної і реалізованої продукції в діючих оптових цінах розраховується в грошовому еквіваленті.

Таблиця 1 - Таблиця реалізації продукту

Назва продукції	Од. виміру	кількість	Оптова ціна	Сума, грн
		За зміну	Змін за рік	За рік
Сухе незбиране молоко	т	4,0969	300	1229,07	30000	36872100



Обсяг реалізованої продукції співпадає з обсягом товарної продукції, оскільки залишків на початок і кінець планового періоду не планують, або вони відсутні.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ РОБІТНИКІВ

Для проектованого цеху необхідно розрахувати чисельний склад робітників. Розрахунок рекомендується робити тільки по чисельності основних виробничих робітників. По других категоріях і групах персоналу можна обмежитись визначенням її загальної чисельності.

Розрахунок чисельності виробничих робітників проводиться на основі змінних виробничих завдань, норм виробітку або норм часу (по операційних або збільшених), балансу, робочого часу одного середньоспискового робітника і коефіцієнтів виконання норм праці (плануємих).

Для цього використовуємо слідуючі формули:

Р = Ор х Нч / Еф х К

Р = Ор / Нв х Еф х К,

де Р - чисельність працівників-відрядників;

Ор - річний обсяг виробництва, т;

Нч - укрупнена норма часу на 1 т продукції, люд./год (=9,4);

Нв - норма виробітку, т; шт;

Еф - ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, год, дні;

К - плануємий коефіцієнт використання норм праці.

Таблиця 2 - Баланс робочого часу одного середньоспискового робітника

Показники	кількість
Календарний фонд часу, дні	365
Планові вихідні і святкові дні, дні	115
Невиходи на роботу, дні	31
Ефективний фонд робочого часу, дні	219
Ефективний фонд робочого часу (219 х 7,65), год.	1675,35

Розраховуємо чисельність виробничих робітників та результати розрахунку заносимо в таблицю 3:

Р = 1229,07 х 9,4 / 1675,35 х 1,02 = 11553,2 / 1708,8 = 7 чол.

Таблиця 3 - Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу

Група та категорія персоналу	Кількість чоловік
Промислово-виробничий персонал	9
робочі	7
службовці	1
спеціалісти	1

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Показником рівня продуктивності праці на підприємстві в цілому та по цеху являється випуск товарної продукції в оптових цінах за рік на одного робітника промислово-виробничого персоналу.

По окремих цехах показник продуктивності праці може бути розрахований і в натуральному виразі, якщо в цеху виробляється тільки одне найменування продукції.

Розрахунок продуктивності праці виконується по формулі:

П = О / п,

де П - рівень продуктивності праці:

О - обсяг виробництва;

п- середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу.

Продуктивність праці - показник, що характеризує її ефективність, показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу:

індивідуальної (затрати живої праці працівників);

суспільної праці.

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку.

Види продуктивності праці в залежності від величини визначення:

натуральний (відношення обсягу виробництва продукції до чисельності промислово-виробничого персоналу в натуральних одиницях);

Пн = О / ч = 1229,07 / 9 = 136,6 т

вартісний (відношення суми реалізованої продукції до чисельності промислово-виробничого персоналу);

Пв = Ов / ч = 36872100 / 9 = 4096900 грн.

трудовий (Ор х Нч / 9),

Пт=1229,07 х 9,4 / 9 = 1283,7 люд./год.

4. МОТИВАЦІЯ І ОПЛАТА ПРАЦІ

Мотивація - це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, яка направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Мотивація - це функція, яка диктується потребами людини, сподіваннями, відчуттям, що її праця оплачується справедливо.

В основі трудової мотивації лежать теорії потреб, очікування і справедливості одержаної винагороди.

Основними принципами системи мотивації на підприємстві є надання однакових можливостей працівникам щодо просування за критерієм результативності праці;

узгодження рівня оплати з її результатами ( від доходу);

створення умов щодо безпеки праці, благополуччя, охорони здоров'я;

створення умов для підвищення професійної майстерності та реалізації свого розумового потенціалу;

створення стосунків співробітництва між усіма категоріями працюючих.

Методи впливу на мотивацію: індивідуальні(винагорода) групові.

Методи мотивації поділяють на три групи в залежності від того, які винагороди використовуються при їх реалізації:

економічні прямі методи (чисто грошові методи: відрядна оплата праці, різні форми преміювання, оплата навчання, участь у прибутках),

економічні непрямі методи (пільгове харчування, оплата транспорту, часткова оплата підприємством комунальних послуг, одноразові доплати за стаж),

методи негрошові (гнучкий графік роботи, високий рівень охорони здоров'я, праці, профілакторії, можливість просування по службі, участь у прийнятті рішень на більш високому рівні, престижність праці).

Заробітна плата - грошовий вираз вартості робочої сили, вираженої у формі заробітку, виплаченого власником підприємства робітникові за виконану ним роботу відповідно до затраченої ним праці.

Норми оплати праці є:

погодинна - визначається на підприємстві фактично відпрацьованого часу працівником :

Зпогод. = Сгод. х Тф.,

де Сгод. - годинна тарифна ставка;

Тф - фактично відпрацьований час.

відрядна - заробіток нараховується на кожну одиницю виготовленої продукції за встановленими відрядними розцінками:

Звід. = Свід. x Q,

де Свід. - відрядна розцінка на виготовлення продукції;

Q - кількість виготовленої продукції за певний час.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійних та ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:

відтворювальну - як джерело відтворення робочої сили та засобу залучення людей до праці;

стимулюючу - встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;

регулюючу - як засіб розподілу і перерозподілу кадрів за регіонами країни, галузями економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури.

Види заробітної плати:

номінальна - це сума коштів, отриманих працівником за певний розрахунковий період4

реальна - кількість товарів і послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату;

додаткова - винагорода за понад установлені норми, трудові успіхи, за особливі умови праці.

Тарифна система оплати праці - це сукупність взаємопов'язаних елементів (тарифна ставка, тарифна сітка, посадові оклади та тарифно-кваліфікаційний довідник).

Форми оплати праці:

погодинна - визначається на підставі відпрацьованого часу працівником;

відрядна - заробіток нараховується на кожну одиницю виготовленої продукції, за встановленими розцінками:

3. система посадових окладів - застосовують для працівників, спеціалістів, службовців.

Посадовий оклад - це абсолютний розмір заробітної плати, який установлюється відповідно посади.

Таблиця 4 - Розрахунок фонду заробітної плати робітників

Назва продукції	Обсяг виробництва	Укруп. відряд. розцінка	Відряд. ФЗП, грн.	доплати	Основн ФЗП, грн.	Додат ЗП	Загальний ФЗП, грн.
				%	У		%	У
Сухе незбиране молоко	1229,07	70,5	86649,4	30	25994,8	112644,2	20	22528,8	135173

Укрупнена відрядна розцінка визначається по формулі:

Р = Год. ставка х Нч,

де Р - відрядна розцінка;

Год. ставка - годинна ставка = 7,5;

Нч - укрупнена норма часу = 9,4.

Р = 7,5 х 9,4 = 70,5 грн.

Середньомісячна зарплата промислово-виробничого персоналу розраховується по формулі:

З/п. сер. = Ф заг. / р х 12,

де Фзаг. - загальний фонд заробітної плати, грн.;

р - чисельність промислово-виробничого персоналу;

12 - число місяців у році.

З/п.сер. = 135172,8 / (9 х12)= 1251,6 грн.

5. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Собівартість продукції - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Виробнича собівартість - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції, виконані роботи та надані послуги.

До виробничої собівартості входять:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати.

Джерелами зниження собівартості продукції є ті затрати, за рахунок економії яких знижується собівартість продукції, а саме:

витрати уречевленої праці, які можуть бути скорочені завдяки поліпшенню використання засобів і предметів праці;

витрати живої праці, які можуть були скорочені завдяки зростанню продуктивності праці;

адміністративно-управлінські витрати.

Собівартість продукції визначається по калькуляційним статтям.

Сировина та основні матеріали

До статті «Сировина та основні матеріали» включаються витрати на матеріали, які входять до складу продукції, що виробляється, як основа або як необхідний компонент. Розрахунок витрат сировини та основних матеріалів при виробництві сухого незбираного молока (25%) заносимо в таблицю 5.

Таблиця 5 - Сировина та основні матеріали

Сировина, матеріали	Од. вим	Кількість за зміну	Кіл - ть змін	Кіл - ть за рік	Ціна, грн.	Сума, грн.
Молоко незбиране	т	30	300	9000	3000	27000000
Молоко знежирене	т	2,1524	300	645,72	1500	968580
ВСЬОГО	кг	32152,4				27968580

Транспортно-заготівельні витрати.

У цій статті розраховуються витрати по організації заготівлі і доставці молока на завод. Розраховується на одну тону молока в кількості 10 % від вартості сировини і основних матеріалів:

Рт.з. = ВСр ,

де Рт.з. - витрати по заготівлі і транспортуванню на 1 тону молока;

ВСр - витрати сировини за рік.

Транспортно-заготівельні витрати визначаємо за формулою:

ТЗВ = ВСр. х 10%

ТЗВ = 27968580 х 10% = 2796858 грн.

Допоміжні матеріали.

До цієї статті витрат відносяться матеріали, які не є складовою частиною виготовленої продукції, але які беруть участь у її виготовленні або використовуються в процесі виробітку готових виробів для оптимального технологічного процесу.

Витрати на допоміжні матеріали, використовувані за технологічними цілями, відносяться на окремі види продукції прямим порядком. Якщо віднесення даних витрат до собівартості продукції прямим шляхом ускладнене, вони включаються на собівартість шляхом встановлення норми витрат допоміжних матеріалів на кожний вид продукції.

Розрахунок статті витрат на допоміжні матеріали включаємо в таблицю 6.



Таблиця 6 - Допоміжні матеріали

Допоміжні матеріали	Норма витрат, шт., %, кг	Обсяг виробництва	Витрати за рік	Ціна на матер. грн.	Вартість допоміж. матеріалів
Фільтри ватні	шт. 12	4096,9	49162,8	0,5	24581,4
Фенол-фталеїн	г, 0,059	4096,9	241,7	0,4	96,7
Гідроксид натрію	г, 0,8	4096,9	3277,5	0,65	2130,4
Мило господар.	Кг, 0,095	4096,9	389,2	1,3	505,9
Сода каустична	кг, 0,144	4096,9	589,9	0,75	442,4
Вапно хлорне	кг, 0,78	4096,9	3195,6	1,2	3834,7
Миючий інвентар	шт, 1,2	4096,9	4916,3	3,6	17698,6
ВСЬОГО					49290,1

Паливо та енергія на технологічні цілі.

До даної статті витрат включаються витрати на всі види палива (тверде, рідке, газоподібне), що витрачаються безпосередньо на технологічні потреби основного виробництва.

Планові витрати на паливо визначаються виходячи з норм витрат на одиницю продукції, вартості окремих видів палива за чинними цінами.

Вартість палива і енергії відносяться до собівартості окремих видів продукції таким самим чином, як і допоміжні матеріали.

Розрахунок вартості енерговитрат на виробництво продукції показано в таблиці 7.

Таблиця 7 - Розрахунок вартості енерговитрат на виробництво продукції

Види витрат	Одиниця виміру	Витрати на 1т продукції	Обсяг продукції, кг	Ціна одиниці виміру грн	Вартість енерговитрат, грн
вода	мі	50	32152,4	14,6	23471,2
пара	т	12	32152,4	68	26236,4
холод	кДж	375,4	32152,4	0,15	1810,5
ВСЬОГО					51518,1

Основна заробітна плата виробничого персоналу.

При плануванні основної заробітної плати виробничих працівників враховуємо запланований обсяг випускаємої продукції, норми авитрат праці, тарифні ставки, розцінки за одиницю продукції.

Розмір основної заробітної плати виробничого персоналу складає 112644,2 грн. (з таблиці 4)

Додаткова заробітна плата.

До додаткової заробітної плати включають надбавки на доплати, що ввійшли до основної заробітної плати (згідно з інструкцією від 22.02.93 р. про склад коштів, спрямованих на споживання).

Розмір додаткової заробітної плати виробничого персоналу складає 22528,8 грн. (з таблиці 4).

Відрахування на соціальне страхування та інші нарахування на фонд заробітної плати.

Відрахування здійснюються згідно із законодавством від суми витрат на оплату праці працівників (основної і додаткової заробітної плати).

Розрахунки відрахувань на фонд заробітної плати подаються в таблиці 8.

Таблиця 8 - Розрахунок відрахувань на фонд заробітної плати

Соціальний фонд	Загальний фонд ЗП	Норматив відрахувань, %	Величина відрахувань, грн..
Соціальне страхування	135173	1,6	2162,8
Пенсійний фонд	135173	33,2	44877,4
Фонд зайнятості	135173	1,4	1892,4
Страхування від нещасних випадків	135173	1,28	1730,2
ВСЬОГО			50662,8



Витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

До складу витрат на утримання та експлуатацію обладнання входять:

амортизаційні відрахування від вартості виробничого обладнання, приладів, транспортних засобів. Амортизаційні відрахування розраховують за нормами у відсотках до початкової вартості обладнання;

вартість поточного ремонту обладнання, транспортних засобів та інструментів;

заробітної плати допоміжних робітників, які обслуговують технологічне обладнання;

виплати на утримання обладнання;

витрати на капітальний ремонт обладнання.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання за видами продукції розраховують пропорційно фонду заробітної плати виробничих працівників:

Вобл. = ЗПоф. х 10%,

де Вобл. - витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

ЗПоф. - основний фонд заробітної плати.

Вобл. = 135173 х 10% = 13517,3 грн.

Загальновиробничі витрати.

До статті загальновиробничих витрат належать:

витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, а саме: на утримання працівників апарату структурних підрозділів, на оплату робіт консультативного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва;

витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю;

вартість поточного ремонту споруд та будівель;

амортизаційні відрахування на реновацію споруд, інвентарю;

витрати на охорону праці та техніку безпеки;

витрати на капітальний ремонт будівель та споруд;

інші витрати.

Сума витрат за даною статтею визначається, виходячи із планових або фактичних витрат за даними підприємства, або розраховується пропорційно фонду заробітної плати виробничих працівників:

Вц = (ЗП оф.+ В обл.) х 80%

Вц = (135173 + 13517,3) х 80% = 118952,2 грн.

Загальногосподарські витрати.

До статті калькуляції «Загальногосподарські витрати» належать:

витрати на обслуговування робочого процесу;

витрати на пожежну і сторожеву охорону;

поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, фільтрів тощо);

витрати, пов'язані з управлінням виробництвом;

витрати, пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів;

витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

витрати на оплату відсотків за фінансовими кредитами;

інші витрати.

Ці витрати розраховуються в процентному відношенні від фонду заробітної плати виробничих працівників:

ВЗг = (135173 + 13517,3) х 1,20 = 178428,4 грн.

Позавиробничі витрати.

До цієї статті витрат належать витрати на реалізацію продукції, а саме: на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції, на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій, на оплату експортного мита та митних зборів, на рекламу і перепродажну підготовку товарів.

Витрати, що входять до складу позавиробничих (комерційних) витрат, безпосередньо відносяться на собівартість відповідних видів продукції та визначаються за кошторисом підприємства або в розмірі

2 - 4 відсотків виробничої собівартості:

Впв. = 0,02 х 31362979,9 = 627259,6 грн.

Сума всіх статей витрат утворює повну собівартість продукції, розрахунок якої заносимо в таблицю 9.

Таблиця 9 - Калькуляція собівартості товарної продукції

Стаття витрат	Один. виміру	кількість	Ціна, грн.	Сума, грн.
Сировина та основні матеріали				27968580
Транспортно-заготівельні витрати				2796858
Допоміжні матеріали				49290,1
Паливо та енергія				51518,1
Основна заробітна плата виробничих працівників				112644,2
Додаткова заробітна плата				22528,8
Нарахування на зарплату				50662,8
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання				13517,3
Загальновиробничі витрати				118952,2
ВСЬОГО цехові витрати				31184551,5
Загальногосподарські витрати				178428,4
ВСЬОГО виробнича собівартість				31362979,9
Позавиробничі витрати				627259,6
Кількість продукції за рік				1229,07
Повна собівартість продукції				31990239,5
Повна собівартість одиниці продукції				26028



6. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Економічна ефективність - це складна економічна категорія, яка передбачає порівняння витрачених ресурсів, або спожитої їх частини із продукцією, яка була створена в процесі виробництва .

Система показників ефективності включає 2 концепції:

ресурсну, яка дозволяє оцінити ефективність застосованих ресурсів (фондовіддача, фондомісткість, продуктивність праці і т.д.);

затратну, яка дозволяє оцінити ефективність лише спожитої частини застосованих ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача, валова продукція на одиницю зарплати, собівартість).

Ефективність роботи підприємства вимірюється двома показниками - рентабельність і прибутковість.

Рентабельність - відповідний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат:

Р = П / С х 100%,

де П - прибуток від реалізації;

С - повна собівартість товарної продукції.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток - це частина коштів, виручених після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Залежно від формування та розподілу є такі види прибутку:

валовий;

від операційної діяльності;

від звичайної діяльності до оподаткування;

від звичайної діяльності;

чистий.

Рис. 1

виробничий програма мотивація калькуляція

Прибуток від реалізації розраховується за формулою:

П = Ц - С,

де Ц - оптова ціна реалізованої продукції;

С - повна собівартість товарної продукції,

або за формулою:

П = (Ц1 - С1) х О,



де Ц1 - оптова ціна одиниці продукції;

С1 - повна собівартість одиниці продукції;

О - кількість продукції.

Витрати на 1 грн. товарної продукції розраховуються за формулою:

В = С / ТП,

де ТП - товарна продукція,

С - повна собівартість товарної продукції.

Розраховуємо витрати на 1 грн. товарної продукції.

В = 31990239,5 / 36872100 = 0,87 грн.

Розраховуємо прибуток від реалізації :

П = 36872100 - 31990239,5 = 4881860,5 грн.

Розраховуємо рентабельність продукції:

Р = 4881860,5 / 31990239,5 х 100 = 15,3%

Розрахунки економічних показників ефективності виробництва продукції заносимо в таблицю 10.

Таблиця 10 - Економічні показники ефективності виробництва продукції

Назва продукції	Виробіток за рік, т	Оптова діюча ціна за 1т, грн.	Об'єм реаліз. продукції, грн.	Повна собівартість, грн.	Прибуток, грн.	Рентабельність, %	Витрати на 1 грн. товарно продукції, грн
Сухе незбир. молоко	1229,07	30000	36872100	31990239,5	4881860,5	15,3	0,87



ВИСНОВКИ

Завданням курсової роботи було розрахувати продуктивність праці, прибуток і рентабельність підприємства при виробництві сухого незбираного молока на дільниці потужністю 40 т молока за зміну при міському молочному заводі потужністю 80 т переробки молока за зміну.

Розрахунок показників економічної діяльності представлено у вигляді таблиці 11.

Таблиця 11 - Перелік показників економічної діяльності підприємства

Показники	Одиниці вимірювання.	Абсолютні та відносні величини
1.Обсяг виробництва продукції
1.1 в натуральних показниках	т	1229,07
1.2 товарна продукція	грн.	36872100
1.3 обсяг реалізації	грн.	36872100
2. Чисельність робітників промислово-виробничого персоналу.	чол.	9
в т.ч. виробничих робітників	чол.	7
3. Рівень продуктивності праці	грн.	4096900
4. Фонд заробітної плати виробничих працівників	грн.	135173
5. Середня зарплата виробничих працівників за місяць	грн.	1251,6
6. Повна собівартість одиниці продукції
6.1 товарної продукції	грн.	26028
6.2 реалізоваої продукції	грн.	26028
Рівень рентабельності	%	15,3
Витрати на 1 грн. товарної продукції	грн.	0,84

Під час виробничого процесу з сировини було отримано 4,0969 т сухого незбираного молока за зміну, а за рік 1229,07 т. Це молоко було реалізовано на суму 36872,1тис. грн. Повна собівартість виробництва даної продукції складає 31990,2395 тис.грн. Прибуток від реалізації продукції отримано в сумі 4881,8605 тис.грн. Рівень рентабельності виробленої продукції становить 15,3 %.

Одним із шляхів підвищення рентабельності є зниження собівартості продукції, тобто скорочення витрат виробництва.

Шляхами, які забезпечують скорочення витрат виробництва є:

підвищення рівня продуктивності праці;

скорочення чисельності адміністративно-управлінського персоналу;

використання ресурсо-енергозберігаючих технологій;

дотримання режиму економії, що дозволить зменшити матеріаломісткість;

впровадження прогресивних форм організації праці, її матеріального стимулювання, використання факторів трудової мотивації, скорочення витрат робочого часу, зокрема за рахунок ритмічності поставки сировини і матеріалів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України.

2. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20.

3. Закон України «Про оплату праці» // Галицькі контракти. - 1995. - № 21.

4. Ростроса Н.К., Мордвинцева П.В. Курсовое и дипломное проектирование молочной промышленности. - М.: ВО Агропромиздат, 1989. - 301 с.

5. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з організації, планування та управління виробництвом.

6. Економіка підприємства: Підручник. - у 2 т./ За ред. С.Ф.Покропивного.- К.: Хвиля-Прес, 1995.

7. Орлов О.О. Планування діяльності промислових підприємств,- К., - 2004.

8. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1997.

Размещено на Allbest.ru

...