Економічне обґрунтування мотиваційного інструментарію екологоорієнтованого управління підприємством

Огляд системи мотиваційного інструментарію екологічно орієнтованого управління підприємством на основі проектування теорій мотивації в менеджменті. Аналіз еколого-економічних відносин, що виникають у системі мотиваційних взаємозв’язків на підприємстві.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2014
Размер файла 107,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За концептуальну основу формування соціально-психологічних методів екологоорієнтованого управління в дослідженні прийнято збалансований розвиток чотирьох складових: екологічної, економічної, соціальної та культурної.

У роботі здійснено аналіз переваг і недоліків методів екологоорієнтованого управління організацією, на основі якого проведено відносну оцінку даних методів згідно з критеріями: ефективність, справедливість, здатність до реалізації, гнучкість, закладеність довгострокових стимулів, соціально-політична сприйнятність.

За критеріями “справедливість” і “соціально-політична прийнятність” найвищу оцінку отримали соціально-психологічні методи, зокрема, з огляду на їх культурний бік. Довгостроковість забезпечення реалізації екологічних цілей підприємства в найкращий спосіб досягається за створення найважливішого методу соціально-психологічного характеру - організаційної культури, яка містить у собі й екологічні аспекти.

У роботі розроблено систему екологоорієнтованого управління персоналом, яка є синергетичною| системою взаємозв'язків між елементами|, поданими на рис. 1, і призначена для вирішення складного організаційного, економічного і соціального завдання|задачі| управління кадрами при врахуванні|урахуванні| екологічних аспектів організації. Зокрема, акцентовано увагу на двох моментах:

співробітники організації повинні мати необхідну базу знань, яка вміщує навчання|вчення| методів і навичків|навичкам|, потрібних для ефективного і компетентного виконання поставлених перед ними завдань|задач|, а також знань про ті дії, які може спричинити|зробити,виявити,чинити| їх діяльність, якщо вона здійснюється некоректно (ISO 14004, п. 4.3.2.5);

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Система екологоорієнтованого управління персоналом

мотивація до постійного поліпшення|покращання| екологічно спрямованої|спрямованої| поведінки співробітників може зрости, якщо останнім віддається належне у справі|речі| досягнення цільових і планових екологічних показників і їх заохочують вносити пропозиції|речення|, які можуть привести до підвищення екологічної ефективності (ISO 14004, п. 4.3.2.4).

Механізм управління персоналом подано|уявлений| на рис. 1 як комплекс взаємозалежних процесів. Функціонування даного механізму з фрактального погляду (синергетична структура у своєму поділі є самоподібною) подібне до роботи системи екологоорієнтованого управління підприємством в цілому. З погляду поліцентричності адміністративна поведінка управлінського персоналу формується під подвійним (вертикальним і горизонтальним) впливом.

Доведено, що методи екологоорієнтованого керівництва є засобом перетворення адміністративної в організаційну екологічно спрямовану поведінку персоналу підприємства. При цьому відбувається циклічний процес прямого та зворотного мотиваційного впливу на окремих індивідів і трудовий колектив у цілому.

Остаточним результатом дії досліджуваної системи є досягнення оптимуму між еколого-економічною та еколого-соціальною цілями екологоорієнтованого управління персоналом підприємства.

У третьому розділі “Напрями удосконалення мотиваційного інструментарію екологоорієнтованого управління підприємством” запропоновано методичні підходи до активізації функції стимулювання еколого-економічних інструментів обмежувального характеру, досліджено особливості інтегрування методів екологоорієнтованого мотивування персоналу в загальній системі управління підприємством, здійснено оцінку взаємозалежності між екологоорієнтованою компетенцією персоналу та результатами еколого-економічної діяльності підприємства, а також удосконалено методичні підходи до визначення синергетичного ефекту від оптимізації структури еколого-економічних витрат на формування мотиваційного інструментарію екологоорієнтованого управління.

У роботі проведено аналіз еколого-економічних інструментів обмежувального характеру, таких, як ліміти й збори за забруднення навколишнього середовища на прикладі розміщення промислових відходів. У роботі доведено, що ставки зборів слід установлювати відповідно до величини питомих екологічних збитків від забруднення кожного окремого типу. При цьому в ідеалі згідно з теорією А. Пігу ставка збору за розміщування відходів А має відповідати зовнішнім граничним витратам, які виникають при соціально оптимальній ситуації (рис. 2 - точка P).

В Україні, враховуючи складний фінансовий стан підприємств, ставки плати за забруднення були суттєво занижені, що в кінцевому рахунку привело до збільшення співвідношення між попереджувальними природоохоронними заходами і платежами, яке, зокрема, на ВАТ “Сумихімпром” станом на початок 2004 р. становило 6:1. Внаслідок цього спостерігається зниження надходжень у бюджет від екоподатків. Крім того, здійснений у роботі аналіз сфери поводження з відходами на підприємстві, свідчить про одночасове накопичення відходів (запаси фосфогіпсу за період з 1985 по 2004 рр. збільшилися більше ніж на 20%, залізного купоросу - більш ніж на 15 %).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Взаємозв'язок лімітів і ставки за розміщення відходів у навколишнє середовище

З метою створення більш надійної доходної бази для природоохоронної політики України в роботі запропоновано підвищити ставку за розміщення відходів А до величини, адекватної цій політиці (рис. 2). Так, якщо на сьогодні підприємство розміщує відходи у кількості xн, що відповідає нормі, то ставка плати не залежить від кількості забруднення і здійснюється на рівні, приблизно, 1/6А** (виходячи з наведених вище даних для даного підприємства, з деякою умовністю: при чіткому підході слід було б знати понесені граничні витрати на попередження забруднення в цілому для всіх суб'єктів відповідних шкідливих речовин у розглянутому регіоні). Тому необхідно підвищити ставку до рівня 1/2А** в точці xн; за дотримання виплат у встановленому порядку бюджетні надходження значно збільшаться. Встановивши з часом більш жорсткий норматив x'н, відповідно буде знижено ставку. В роботі зазначено, що вказану тенденцію слід враховувати і в поточному періоді - при рівні нормативу xн. Тоді ставка збору стає величиною, залежною від кількості x. Цим форма збору трансформується і має не тільки фіскальний, але й стимулювальний характер, причому як негативний, так і позитивний. Останній означає, що за кожну нерозміщену тонну нижче норми, зміщуючись до точки x**, підприємство сплачує менший податок. У точці xн зображено розрив, що відповідає коефіцієнту кратності збору за понадлімітне розміщення. Кут б, утворений прямими А'=f(x) і А=const, відображає рівень жорсткості екополітики.

У роботі розроблено індекс усвідомлення екологоорієнтованої| компетенції співробітників організації, яка визначається як поєднання|сполучення,сполука| здатності (потенціалу)|здібності| і мотивованості до ефективної екологічно спрямованої|спрямованої| діяльності:

Іуеок = 1/2З + 1/2М

-1 < Іуеок <+1 , (1)

Рср = Рзср + Рвср

де Іуеок - індекс усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників;

З - здатність реалізовувати екологічно спрямовані завдання;

М - мотивованість до реалізації екологічно спрямованих завдань;

Рсрзсрвср - рівень структурних рамок еколого-економічної діяльності підприємства, відповідно: загальних, зовнішніх і внутрішніх рамок.

У роботі даний показник посилюється оцінкою характеру зовнішніх і внутрішніх організаційних рамок, у яких відбуваються зміни в організації еколого-економічних і соціально-психологічних процесів на підприємстві.

Приклад розрахунку індексу усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників подано в таблиці 1. Проведення даних розрахунків ґрунтується на результатах управлінського соціально-психологічного дослідження (проведеного у 2003-2004 рр. на ВАТ “АК “Свема” у м. Шостці Сумської обл.) і розробленні відповідних методичних засад.

На основі отриманих розрахунків отримано попередній характер залежностей між усвідомленням екологоорієнтованої компетенції (як суми здатностей і мотивованості) та новими структурними рамками (внутрішніми і зовнішніми) екологоорієнтованого управління підприємством, а також між поєднанням усвідомлення екологоорієнтованої компетенції та нових структурних рамок (Рср) і еколого-економічним показником діяльності підприємства.

У роботі доведено, що взаємозв'язок еколого-економічної ефективності та витрат на формування мотиваційного інструментарію екологоорієнтованого управління підприємством можна пояснити синергетичною моделлю з фрактальної геометрії, яка створює більш реалістичну картину досліджуваних процесів.

На рис. 3 вісь абсцис відповідає витратам протягом довгострокового інвестування (умовно прийнято: “1” - 12 років). Вісь ординат відповідає ефекту, отримання якого обмежується державною екополітикою, рівень жорсткості якої встановлюється умовно через 3 роки (вісь х - ј) на позначці Ѕ (вісь у). Жорсткість відповідає сутності податку Пігу та має найвищий рівень у точці (1,1), коли підприємство повністю компенсує екологічні збитки від своєї діяльності. Початок відліку (0,0) відповідає умовам, в яких знаходяться сьогодні вітчизняні підприємства. (Дослідження проводиться на прикладі підприємств хімічної промисловості Сумського регіону). Цільовий орієнтир протягом 12 років - досягнення найбільш оптимальнішої ситуації еколого-економічної діяльності.

Таблиця 1. Розрахунок індексу усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників ВАТ “АК “Свема”

Здатність

Вага

Мотивованість

Вага

Показник

Оцінка, %

Показник

Оцінка,%

+

-

+

-

Рівень екологічних потреб

68

0,3

Усвідомлення елементів екокультури організації

62

0,3

Реалізована здатність вирішувати екозавдання

60

0,1

Ініціативність щодо екопроблем:

- міських;

- організаційних

96

63

0,05

0,05

Адаптація до усталеного негативного екостану на підприємстві

92

0,1

Готовність платити відсоток за гарантоване покращання довкілля

25

0,05

Усвідомлення необхід-ності модернізації виробництва з урахуван-ням екофакторів

55

41

0,1

Пов'язування результатів роботи з негативною "екологією" на робочому місці

98

0,05

Робота з еколого релевантною інформацією:

- офіційною;

- неофіційною

19

27

47

0,1

0,1

Очікування винагороди за загальноорганіза-ційні екозаходи:

- гарантованої;

- справедливої

46

92

0,1

0,2

Наявність теоретичних екознань

71

0,1

Бажання виконувати екозаходи за умови однакової компенсації відносно інших заходів

67

0,2

Бажання навчатися

36

40

0,1

Інтегральний показник з урахуванням ваги

0,34

-0,35

1

Інтегральний показник з урахуванням ваги

0,37

-0,31

1

Загальний

-0,01

Загальний

0,06

Іуеок = -0,01*0,5+0,06*0,5 = 0,025

На рис. 3 найбільш “спокійна” ламана (мультифрактал 1) відповідає адитивно-функціональній, інтегрованій екоструктурі (а-ф, і), оскільки ця структура має найбільше синергетичних ознак. Інші структури і відповідно мультифрактальні ламані мають певне відхилення від стану найбільшої пристосованості до змін зовнішнього середовища. Найвразливішою і найменш гнучкою структурою є адитивна (а) структура, що є на сьогодні найбільш поширеною на досліджуваних підприємствах.

На відрізку І рис. 3 більший кут нахилу відповідає більш екстенсивному виробництву, пов'язаному із забрудненням довкілля. На відрізку ІІІ -навпаки, йдеться про більш інтенсивне виробництво.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Залежність еколого-економічного ефекту від витрат на формування мотиваційного інструментарію еколого-орієнтованого управління (ЕОУ)

Шляхом визначення площ фігур (п'ятикутників), отриманих на рис. 3 внаслідок проекції відповідних кривих на вісь х (наприклад, для мультифрактала 1 вершинами даної фігури є точки: (0,0), (5/12,1/2), (7/12,1/3), (1,1), (1,0)), можна визначити величини еколого-економічного ефекту. При цьому отримання синергетичного ефекту пояснюється результатами аналізу структури зведених витрат, наведених у таблиці 2: для мультифрактала 1 - 0,45; для мультифрактала 5 - 0,35. (Інвестиційні умови для кожного з представлених 5 проектів є однаковими). Як бачимо, для проекту 5 (структура а) втрачені можливості становить 22% (0,45 прийнято за “1”); без урахування зовнішнього ефекту, який отримують треті особи внаслідок зменшення забруднення навколишнього середовища.

При цьому віднесення витрат підприємства за мотиваційним критерієм до однієї з груп, поданих у табл. 2, має умовний характер і переслідує мету - відображення їх ролі у формуванні інструментарію ЕОУ.

У роботі доведено, що оптимізація методів екологоорієнтованого менеджменту персоналу неможлива без інтегрування в єдину систему відповідних організаційних процесів. Згідно з цим розроблено методичні засади щодо формування системи показників: 1) якості екологоорієнтованого відбору персоналу, що враховує середній рейтинг участі в екологоорієнтованій діяльності співробітників, що прийняті на роботу; відсоток кар'єрного зростання серед нових співробітників, що вирішують екологічні завдання; відсоток співробітників, що були прийняті та залишились працювати в екологічному напрямку; 2) якості нормування персоналу, залученого до еколого-економічної діяльності; 3) якості системи екологоорієнтованого управління компенсацією, що враховує збільшення екологічної частки витрат на компенсацію та збільшення еколого-економічного ефекту діяльності підприємства за даний період; 4) якості планування кар'єри персоналу, залученого до екологоорієнтованих дій, що враховує плинність кадрів, залучених до процесу екологізації, виконання плану підвищення екологоорієнтованої кваліфікації персоналу; показник еколого-економічного ефекту; 5) зростання еколого-економічної компетенції персоналу; 6) екологічного контролінгу персоналу, що враховує процеси регулювання, контролю, оцінки персоналу, аналізу альтернативних можливостей формування і використання потенціалу членів організації з метою досягнення нею еколого-економічної ефективності.

Таблиця 2. Порівняння інвестиційних сценаріїв екологоорієнтованої діяльності

Сценарій інвестування

Показник

еколого-

економічного

ефекту/ витрат

Тип екологічної структури підприємства

1Адитивно-функціональна, інтегрована

2 Інтегрована

3Адитивно-функціональна з елементами інтегрованості

4 Адитивно- функціональна

5 Адитивна

Еколого-економічний ефект, млн грн

0,45

0,43

0,41

0,39

0,35

Зведені витрати на формування мотиваційного інструментарію ЕОУ, млн грн

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

в тому числі:

- витрати, прямо пов'язані з мотиваційним впливом:

0,50

0,45

0,40

0,30

0,25

в тому числі:

- позитивним (з/плата, премії, соціальне забезпечення, розвиток оргкультури тощо)

0,35

0,25

0,20

0,10

0,05

- негативним (витрати на контроль, екологічні податки тощо)

0,15

0,20

0,20

0,20

0,15

- витрати, непрямо пов'язані з мотиваційним впливом:

0,50

0,55

0,60

0,70

0,75

в тому числі:

- витрати, що спричиняють і забезпечують мотиваційні процеси (витрати на придбання основних фондів, сировини і матеріалів і т.ін.)

0,30

0,40

0,45

0,60

0,70

- витрати на створення гігієнічних умов праці (витрати на поточний ремонт обладнання та приміщень, озеленення територій тощо)

0,10

0,10

0,10

0,05

0,05

- витрати на формування трудового потенціалу (навчання, перекваліфікація персоналу і т.ін.)

0,10

0,05

0,05

0,05

0,05

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та подано авторське розв'язання наукової проблеми - подальший розвиток теоретичних і науково-методичних підходів до економічного обґрунтування мотиваційного інструментарію екологічно орієнтованого управління підприємством. Вирішення цієї проблеми дозволяє застосовувати комплексний підхід до прийняття управлінських рішень і реалізації системи методів, спрямованих на вирішення мотиваційних проблем у сфері екологоорієнтованого управління підприємством.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. На основі аналізу положень загальної організаційної науки, екологічного менеджменту в рамках економіки природокористування, а також дослідження системи взаємозв'язків природних та культурних мотиваційних чинників, у дисертації запропоновані теоретичні підходи до визначення сутності категорії методу екологоорієнтованого управління в широкому та вузькому тлумаченнях.

У роботі запропоновано класифікувати методи екологоорієнтованого управління за принципом максимального наближення до їх універсалізації, згідно з яким сутність усіх методів з погляду суб'єктів управлінського впливу є організаційною. При цьому розширення аналізу методів управління підприємством введенням екологічної та культурної складових, з одного боку, ускладнює їх дослідження; з іншого - посилює їх практичну дію з погляду отримання синергетичного ефекту: внаслідок урахування та використання більшої кількості взаємозв'язків різнорідного характеру та їх схожості за мотиваційним критерієм.

2. У дисертації вдосконалено визначення сутності поняття “екологоорієнтовані соціально-психологічні методи управління”. Підкреслено спрямованість цих методів на врахування насамперед екологічних потреб персоналу в аспектах їх формування, використання і задоволення. Найголовнішими з даних методів визнано розвиток індивідуальної та колективної екологічної свідомості та екологічної культури підприємства. Доведено, що мотиваційна специфіка соціально-психологічних методів через ускладнення їх екологічним імперативом надає їм переваг в оцінці за критеріями екосправедливості, закладання довгострокових стимулів розвитку і соціально-політичної сприйнятності у порівнянні з екологоорієнтованими адміністративними та економічними методами управління.

3. У роботі розроблено теоретичні положення щодо формування системи екологоорієнтованого управління персоналом підприємства, що має синергетичні ознаки. Зокрема, мотиваційний механізм цієї системи спрямований на забезпечення прямих і зворотних зв'язків між адміністративною та організаційною екологорелевантною поведінкою на підприємстві. На практиці функціонування цієї системи передбачає поєднання адитивно-функціонального та інтегрального підходів до екологоорієнтованого управління персоналом, що має на меті врахування всієї сукупності економічних, екологічних і соціальних чинників, що впливають на підвищення якості довкілля, в якому функціонує підприємство.

4. Проведено аналіз мотиваційної функції екологоорієнтованого управління в її широкому тлумаченні, що враховує наслідки дії як внутрішнього, так і зовнішнього організаційних середовищ підприємства. Зокрема, в роботі вдосконалено науково-методичні підходи до трансформації еколого-економічних інструментів впливу на діяльність підприємства, таких, як лімітування та збори за забруднення довкілля відходами виробництва. При цьому доведено, що спрямування зовнішньої екологічної політики на активізацію функції стимулювання екологоорієнтованого управління підприємством повинно відбуватися за допомогою як негативних, так і позитивних мотиваторів. Їх інтегрування пропонується здійснювати на основі встановлення залежності величини ставки плати за забруднення навколишнього середовища від граничних темпів зміни кількості забруднення.

5. У дисертаційному дослідженні розроблено систему формалізованих показників здатності та мотивованості до реалізації екологоорієнтованої поведінки; запропоновано метод визначення комплексного показника усвідомлення екологоорієнтованої компетенції персоналу, що визначається як сума цих показників з урахуванням питомої ваги кожного з них. На основі проведеного оцінювання зазначеної компетенції співробітників підприємства хімічної галузі зроблено висновок про необхідність і запропоновано рекомендації щодо подальшого формування його організаційної культури та системи мотивації екологічно орієнтованої діяльності.

6. У дослідженні доведено доцільність створення інформаційної бази для прийняття альтернативних екологоорієнтованих управлінських рішень з урахуванням людського чинника підприємства. Набули подальшого розвитку методичні положення до визначення системи інтегральних показників: якості відбору персоналу, що враховує середній рейтинг участі в екологоорієнтованій діяльності; якості системи управління компенсацією, що враховує збільшення екологічної частки витрат на компенсацію; якості планування кар'єри та нормування персоналу, залученого до еколого-економічної діяльності; зростання екологоорієнтованої компетенції персоналу; екологоорієнтованого контролінгу персоналу - на основі аналізу комплексу взаємозв'язків між еколого-соціальними та еколого-економічними чинниками управління персоналом.

7. У дисертації набули подальшого розвитку методичні засади до визначення синергетичного ефекту від збільшення витратної частини формування соціально-психологічної складової системи екологоорієнтованих методів управління на основі фрактального економіко-математичного підходу, що, на відміну від існуючих засад, обґрунтовують економічну доцільність довгострокового інвестування на розвиток оргкультури та синергетичних мотиваційних взаємозв'язків у системі екологоорієнтованого управління підприємством, а також оцінюють відносну вагу ролі інструментів прямого мотиваційного впливу в досягненні еколого-економічної мети підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографічні видання

Лукьянихин В.А., Петрушенко Н.Н. Экологический менеджмент: принципы и методы: Монография / Под науч. ред. В.А. Лукьянихина. - Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2004. - 408 с. Особистий внесок: проведено аналіз організаційно-економічних категорій “метод” та “система” з урахуванням екологічного чинника, проведено аналіз і узагальнення теорій мотивації з еколого-економічного погляду, проведено дослідження економічних, ринкових, адміністративних і соціально-психологічних методів та інструментів екоменеджменту, проведено аналіз і запропоновано рекомендації щодо формування ефективної системи методів екологоорієнтованого управління підприємством.

Статті в наукових фахових виданнях

Лукьянихин В.А., Тархов П.В., Петрушенко Н.Н. Тенденции развития мотивации в мире и в Украине // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2002. - №7 (40). - С. 139-144. Особистий внесок: досліджено концептуальні особливості нової управлінської функції “мотивація”, проведено аналіз сучасних тенденцій у сфері мотивації.

Петрушенко М.М., Лук'янихіна О.А. Індекс усвідомлення екологоорієнтованої компетенції як елемент механізму оцінки організаційно-економічної ефективності управління персоналом // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2005. - №10(82). - С. 31-39. Особистий внесок: проаналізовано взаємозв'язок еколого-економічної та еколого-соціальної цілей управління персоналом, запропоновано механізм оцінки організаційної ефективності еколого-орієнтованого управління персоналом, запропоновано методику розрахунку індексу усвідомлення екологоорієнтованої компетенції персоналу.

Петрушенко Н.Н. Анализ эколого-экономических инструментов ограничительного характера в Украине // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2002. - №10(43). - С. 67-73.

Петрушенко Н.Н. Методы экологоориентированного управления персоналом и экологическая структура организации // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2004. - №9 (68). - С. 189-199.

Петрушенко Н.Н. Проецирование мотивационных теорий управления в плоскость эколого-экономических отношений // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2005. - №2 (74). - С. 48-55.

Матеріали і тези конференцій

Лукьянихин В.А., Кузьменко С.В., Петрушенко Н.Н., Федорченко К.А. Применение принципов управления в системе “предприятие - окружающая среда” // Материалы 1-й Междунар. научно-практ. конф. “Современные проблемы управления” (30 ноября - 1 декабря 2001 г.). - Киев: Политехника, 2001. - С. 79-80. Особистий внесок: досліджено сутність принципу інтегрованості в сфері управління.

Лук'янихін В.О., Петрушенко М.М., Федорченко К.О. Екологічний менеджмент як елемент загальної системи управління якістю довкілля // Матеріали 4-ї Міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. - Харків: Українська асоціація “Жінки в науці та освіті”, 2003. - С. 302-303. Особистий внесок: проведено аналіз комплексного підходу до впровадження системи екоменеджменту в загальну систему управління якістю на підприємстві.

Лук'янихін В.О., Петрушенко М.М., Федорченко К.О. Теоретико-методологічні та екологічні аспекти управління якістю в сучасних організаціях // Друга всеукр. наук. конф. “Проблеми управління якістю” (18 березня 2004 р.). - Київ: Міжнародний проект “Естафета якості”, 2004. Особистий внесок: проведено дослідження загальноорганізаційних і екологічних аспектів управління якістю.

Лукьянихин В.А., Петрушенко Н.Н. Экологические аспекты формирования современных принципов и методов управления персоналом // Третья ежегодная всеукр. науч. конф. “Экологический менеджмент в общей системе управления” (23 апреля 2003 г.). - Сумы: СумГУ, 2003. - С. 105-108. Особистий внесок: досліджено екологічні аспекти формування сучасних економічних і соціально-психологічних методів управління персоналом.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.