Технічні прийоми економічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Кафедра обліку підприємницької діяльності

ДОПОВІДЬ

з дисципліни "Економічний аналіз"

на тему "Технічні прийоми економічного аналізу"

Підготував:студент 3 курсу

групи ІКН-301, ФІСіТ (6101)

Шишов Андрій Олексійович

Перевірила:

Абесінова Олена Костянтинівна

Київ - 2014

Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження.

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

· первинної обробки зібраної інформації;

· вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;

· визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

· підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;

· узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

· обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні як процесу наукового пізнання в цілому, так і окремим науковим сферам дослідження.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв'язків. До перших відносять ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, часткової участі, балансовий прийом. Щодо засобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набули аналітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища: лінійне програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.

технічний економічний аналіз кількісний

Технічні прийоми зв'язані з підготовкою економічної інформації для аналізу. До них відносяться:

- перевірка доброякісності вихідної інформації;

- спрощення цифрових даних;

- приведення даних до виду співставлення;

- обробка планових і звітних даних;

- визначення середніх і відносних величин;

- складання аналітичних таблиць та графіків.

До спеціальних прийомів відноситься:

- порівняння (основний прийом аналізу);

- групування показників;

- деталізація зведених показників;

- факторний аналіз, який включає ряд прийомів (індексний, прийом ланцюгових підстановок, прийом різниць);

- балансовий метод.

Групування показників відноситься до числа найбільш розповсюджених прийомів аналізу. Групування використовується для одержання науково обґрунтованих середніх величин, які правильно характеризують сукупності що вивчаються, тобто використовується для узагальнення явищ, для розкриття змісту середніх величин, а також для встановлення зв'язку між явищами і процесами, що аналізуються. Для правильного групування важливо визначити ознаки, згідно яких дані діляться на групи. Ці ознаки можуть бути кількісними, тобто які мають числове вираження, і атрибутивними, які виражені словами.

Розглянемо приклад привласнення виручки від продажу білетів в театрі. Під час вивчення справи про привласнення виручки від продажу білетів касирами кінотеатру було виконане групування виручки за різними ознаками: по фільму; по білетних касирах; по сеансах. В процесі вивчення документів був виділений касир, вірогідно привласнюючий частину виручки - на сеансах самих кращих фільмів.

Деталізація зведених показників необхідна тому, що зведені показники, які відображені в статистичній та бухгалтерській звітності, як правило, нівелюють позитивні та негативні роботи на окремих ділянках та в окремі періоди часу. Тому деталізація проводиться по місцю, по часу, за складовими частинами і за узагальнюючими показниками.

Деталізація по часу - це ділення даних по кварталам, місяцям, декадам.

Деталізація по місцю - це ділення даних по окремих структурах (цехах, відділах). В цьому випадку можна встановити роль кожного підрозділу в одержанні кінцевих результатів роботи підприємства, встановити структурний підрозділ, що вимагає більш глибокий аналіз.

Деталізація показників по окремих складових частинах - це дозволяє встановити вплив, що дозволяє визначити зміну структури випускаємої продукції на результативні показники. Наприклад, аналізуючи виконання плану по реалізації продукції, можна деталізувати об'єм реалізації по окремих позиціях номенклатури, а всередині її - по асортименту, вартості використаних матеріалів - по їх видах, встановивши при цьому, по яких є перевитрата, а по яких - економія.

Під час криміналістичного аналізу поряд з діленням показників по "загальних" ознаках часу (кварталам, місяцям, декадам) дані нерідко деталізуються в часі роботи окремих матеріально відповідальних осіб.

Факторний аналіз - це встановлення окремих факторів, які позитивно або негативно впливають на зміни загальних економічних показників.

Аналіз за балансом - досить трудомістка і найчастіше малоефективна процедура, оскільки занадто велика кількість розрахункових показників не дозволяє виділити головних тенденцій у зміні фінансового стану підприємства.

У більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показниками структури.

Подальший аналіз балансу здійснюється такими способами (вони використовуються також і при інтерпретації інших форм звітності):

- горизонтальний аналіз;

- вертикальний аналіз;

- аналіз з використанням коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз. Це найпростіший з прийомів аналізу, але, незважаючи на це, за його допомогою можна одержати досить цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він припускає порівняння показників одного року з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями або розділами беруться у відсотках до валюти балансу.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу.

Аналіз з використанням коефіцієнтів. Коефіцієнт - це математичне вираження зв'язку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основними інструментами фінансового аналізу, що допомагають установити зв'язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб'єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації, але й передбачати реакції кредиторів та інших осіб, які зазвичай використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Найпоширенішими у звичайній практиці є:

- порівняння звітних показників із плановими, із звітами за попередні періоди, з аналогічними показниками інших підприємств галузі;

- обчислення середніх і відносних величин для наступних порівнянь (виробіток продукції, заробітна плата і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один місяць, квартал, витрата сировини, матеріалів, електроенергії в середньому на одиницю виготовленої продукції тощо);

- попереднє групування підприємств або їхніх підрозділів за якісно однорідними ознаками із метою порівняння аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих у процесі господарської діяльності кожним окремим підприємством, та інші.

Порівняння - один із найпоширеніших прийомів економічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, які мають господарські зв'язки. Використовується також порівняння документальних даних із фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат відповідно до сертифіката якості тощо.

Основним прийомом економічного (криміналістичного та оперативно-економічного) аналізу є порівняння.

Порівняння - це прийом, який дозволяє охарактеризувати одне явище через друге. При порівнянні будь-яких даних про роботу підприємства дуже важливо правильно зробити оцінку його економічного стану, зрозуміти, в якому ступені та які сторони діяльності вони відображають.

При проведенні економічного аналізу можуть бути використані різні види порівнянь:

- порівняння звітних показників з показниками бізнес-плану;

- порівняння звітних показників аналізуємого періоду з показниками звіту попереднього періоду;

- порівняння показників за ряд звітних періодів у динаміці;

- порівняння звітних даних аналізуємого підприємства з показниками аналогічних по роду діяльності підприємств.

До моменту порівняння показники повинні бути приведені до порівняльного виду, тобто в ряді випадків для цього проводять спеціальні розрахунки. Наприклад, фактичний випуск продукції перераховується в цінах, які прийняті в бізнес-плані.

На діяльність підприємства можуть впливати фактори, які не залежать від керівництва підприємством, його діяльності. Звичайно, вони впливають на показники роботи підприємства. Тому у процесі аналізу необхідно виокремити вплив цих факторів.

В економічному аналізі порівняння використовуються для загальної оцінки роботи підприємства одночасно по кількох показниках та для встановлення відхилень, які недостатньо мотивовані в пояснювальній записці, яка надається разом зі звітом, тобто встановлення таких тенденцій, які вказують на негативні явища в роботі підприємства, а також на можливі злочини.

В цьому розумінні аналіз економічних показників часто розглядаються в якості однієї з форм наступного фінансового контролю. Якщо в результаті аналізу виникли сумніви в достовірності звітів, то по результатам звітів аналізу можуть бути проведені позапланові ревізії та перевірки.

Порівняння звітних даних з плановими дає можливість одержати первісне орієнтування у підсумках виконання плану та виділити частки, які вимагають особливої уваги по вивченню їх у подальшому.

Таке порівняння в якійсь мірі визначає напрямок аналізу, воно дає попередню оцінку роботи підприємства (позитивну чи негативну), дозволяє встановити недоліки та успіхи в роботі.

Порівняння звітних даних з показниками попередніх періодів дозволяє визначити тенденції і темпи розвитку явищ, що вивчаються, а по відношенню показників, які не плануються (наприклад, збитки від браку, збитки від позареалізаційної діяльності), можна зробити оцінку успіхів або недоліків.

Порівняння звітних даних з показниками інших підприємств прийнято називати порівняльним аналізом. В процесі такого аналізу встановлюються різниці у використанні на досліджуваних об'єктах (на підприємствах, в організаціях, структурних підрозділах) виробничих ресурсів, у порівнянні дається оцінка результатів їх діяльності тощо. Необхідно перед початком порівняльного аналізу визначити порівнянність показників, оскільки навіть однорідні по профілю готової продукції одиниці не завжди однакові по рівню техніки.

Криміналістична оцінка результатів порівняння показників веде до двох основних позицій:

1) при вивченні результатів порівняння встановлюють, чи немає непояснених з економічної точки зору відхилень:

2) - в сторону погіршення фінансової діяльності;

3) - в сторону покращення господарської діяльності, в тому числі і по порівнянню з аналогічними підприємствами.

Що може впливати на економічні показники:

- придумана господарська діяльність;

- приховання результатів діяльності (завідоме прикрашення результатів роботи);

2) - визначається, наскільки реальними були встановлені невідповідності та як реагували на них керівники підприємств, вищестоячих організацій та контролюючих органів. Недоліки в організації економіко-аналітичної роботи можуть бути умовою, яка спонукає виникнення злочинів, до яких можуть бути залучені робітники економічних служб підприємства.

Наприклад: На завод по виробництву будівельних матеріалів прийшов новий головний бухгалтер П. Через 2-3 місяці після його приходу звітні показники підприємства різко змінилися. Із числа плановозбиткових завод був переведений до категорії рентабельних. Керівництво заводу (включаючи головного бухгалтера) вперше одержало премії за досягнення понадпланової економії по виробничих витратах. Із звіту та пояснювальної записки до нього було очевидно, що економія досягнута за рахунок зменшення витрат сировини на виготовлення основної продукції - шлакоблоків для будівництва. Ситуація було парадоксальною, тому що технологія виготовлення продукції не дозволяла недовкладення щебеню у розмірі 50%.

Однак аналіз звітності у керівній організації проведений не точно, звітність затверджувалася, премії видавалися, позапланові ревізії не проводилися. Фактичною причиною економії було розкрадання сировини у постачальника згідно підроблених документів з використанням недоліків в обліку реалізації щебеню на даному підприємстві. Злочин було викрито після встановлення фактів одержання "безоплатної" не облікованої сировини по документах, вилучених у рудоуправлінні.

Список використаної літератури

1. Економічний аналіз: навч. посібник/ М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф.. М.Г. Чурмаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

2. Коваленко, А.Г. Облік і аналіз фінансових інвестицій (на прикладі промислових підприємств України): автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / А. Г. Коваленко; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru