Сутність бюджетування, етапи його розвитку в провідних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з навчальної дисципліни «Макрофінансове бюджетування»

на тему: Сутність бюджетування, етапи його розвитку в провідних країнах світу

Виконала: студентка 5 курсу групи Ф-51с

Олєйнік В. Р.

Науковий керівник: Ватаманюк-Зелінська У. З.

Львів 2014

План

Вступ

1. Суть бюджетування та визначення основних термінів

2. Сутність бюджетування, мета і призначення

3. Види бюджетів, підходи до організації та стадії бюджетування

Висновки

Використана література

Вступ

Бюджетування - це стандартизований процес визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів та забезпечення покриття цих витрат ресурсами підприємства. Стандартизований процес бюджетування базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загально-визначених вимогах і процедурах, передбачених національними стандартами бухгалтерського обліку. До вимог і процедур належать:

- розроблення бюджетів усіма підрозділами підприємства;

- забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

- координація діяльності підрозділів підприємства у процесі розроблення бюджетів;

- структуризованість бюджетів;

- обґрунтованість показників бюджетів;

- відкритість бюджетів до ситуаційних змін;

- участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають за виконання виробничої програми та бюджету;

- чітке встановлення та постійне порівняння всіх видів витрат, джерел їх покриття і очікуваних результатів у ході здійснення господарської діяльності, розрахованої на певний час;

- бюджетування припускає, що підприємство визначає кожний відділ як один із центрів відповідальності.

1. Суть бюджетування та визначення основних термінів

Бюджет - це систематизований план доходів і витрат обмеженого ресурсу в межах певного періоду часу в процесі виконання конкретних технологічних процесів і видів господарської діяльності.

Об'єкти бюджетування - об'єкти підприємства, за якими ведеться планування, складання технологічних карт, облік, аналіз і контроль виконання бюджетів.

Об'єктами бюджетування можуть бути технологічні процеси, спрямовані на біологічні перетворення в рослинництві та тваринництві, структурні ланки підприємства, проекти підприємства, замовлення підприємства.

Предмети контролю - окремі характеристики стану бюджетів (дотримання лімітів фонду оплати праці, витрати палива, витрати електроенергії тощо).

На підприємстві доцільно складати такі бюджети:

- Генеральний (зведений) бюджет - сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх структурних підрозділів підприємства (рільничих бригад, тваринницьких ферм, переробних цехів, допоміжних виробництв, відділів управління тощо). Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

- Операційний бюджет - сукупність бюджетів витрат на біологічні перетворення в рослинництві та тваринництві і отримання в результаті біологічних перетворень сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів, які забезпечують складання бюджетного звіту про фінансові результати окремих підрозділів та підприємства в цілому.

- Фінансовий бюджет - сукупність бюджетів, які містять інформацію про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства (бюджет капітальних інвестицій, бюджет грошових коштів, бюджетний баланс).

- Бюджет продажу - операційний бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажу сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів, отриманий у результаті біологічних перетворень, ціну й очікуваний дохід від продажу кожного виду продукції (додаткових біологічних активів, товарів, послуг).

- Бюджет виробництва - операційний бюджет, що містить інформацію про виробництво сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів у натуральних одиницях на бюджетний період, а також обсяг ресурсів, необхідних для забезпечення безперебійного процесу біологічних перетворень в рослинництві і тваринництві відповідно до запланованого обсягу продаж і внутрішнього споживання.

- Бюджет прямих матеріальних витрат - плановий документ, в якому відображено прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до витрат конкретного об'єкта біологічних перетворень рослинництва чи тваринництва або інших операційних витрат для виробництва запланованої кількості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів або іншої продукції і послуг.

- Бюджет прямих витрат на оплату праці - плановий документ, в якому відображено витрати на заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат у бюджетному періоді.

- Бюджет виробничих накладних витрат - плановий документ, що відображає витрати на управління виробництвом.

- Бюджет адміністративних витрат - плановий документ, що відображає загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

- Бюджет витрат на збут-плановий документ, що відображає витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції.

- Бюджет собівартості сільськогосподарської продукції та/ або додаткових біологічних активів - плановий документ, в якому проведено розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції та /або додаткових біологічних активів, що передбачається отримати в бюджетному періоді.

- Бюджет собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів - плановий документ, в якому проведено розрахунок собівартості продукції сільського господарства і поточних біологічних активів, яка планується до реалізації з урахуванням собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових активів на початок бюджетного періоду, виробничої собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів за бюджетний період і собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів, що залишаються.

- Бюджетний звіт про фінансові результати - плановий документ, який відображає очікувані доходи підприємства за бюджетний період і витрати, які передбачаються для забезпечення запланованого рівня діяльності.

- Бюджет грошових коштів - плановий документ, який відображає очікувані платежі та надходження коштів на певний період.

- Бюджетний баланс - складається за затвердженою формою фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті виробничої та фінансової діяльності підприємства.

2. Сутність бюджетування, мета і призначення

В системі управління використовують спеціальні методи, які дозволяють успішно реалізувати всі функції управління, наприклад, функцію контролю забезпечують нормальний метод обліку та бюджетування, підготовка і аналіз внутрішніх звітів тощо. Контроль повинен здійснюватися, якщо виявлені відхилення виходять за межі заздалегідь визначених допусків. Для здійснення контролю необхідно мати еталон для порівняння - план (бюджет). Звідси бюджетний контроль - це зіставлення фактичних показників із запланованими.

Рис. 10.1. Причини виникнення відхилень

Отже, бюджетування - це процес планування майбутніх операцій підприємства у вигляді системи бюджетів, зміст кожного з них Ви повинні уважно розглянути та звернути увагу на наявність взаємозумовлених показників.

На більшості успішних підприємств України постійно готують систему бюджетів, оскільки бюджетування дозволяє вирішити низку конкретних практичних завдань.

Метою бюджетування є;

1 - підготовка досяжного плану розвитку підприємства;

2 - забезпечення злагодженої роботи всіх підрозділів:

- відділ закупок повинен закупати те, що необхідно для виробництва;

- виробничий відділ повинен виробляти те, що планує реалізувати відділ збуту;

- відділ збуту повинен працювати з тими замовниками, які можуть оплатити свої замовлення;

- жоден підрозділ не повинен нести витрат більше, ніж організація може оплатити (забезпечення усвідомлення витрат на діяльність).

3 - змусити менеджерів:

- кількісно обґрунтовувати свої плани; визначати, у який час ресурсів підприємству не вистачатиме для задоволення виробничих потреб, щоб своєчасно забезпечити надходження додаткових ресурсів;

- створювати запаси готової продукції тоді, коли попит перевищує пропозицію (дефіцитом ресурсів може стати готова продукція);

- організовувати набір та навчання виробничого персоналу, щоб бути готовим до збільшення обсягів реалізації при підвищенні попиту;

- організовувати придбання додаткових виробничих потужностей (площ, обладнання);

- організовувати надходження додаткових коштів у той час, коли витрати перевищать наявні кошти (дефіцитним ресурсом стануть гроші);

4 - підготувати основу для порівняння з фактичними результатами (еталон). Порівняння фактичних результатів із запланованими дає можливість визначати ефективність і результативність діяльності.

5 - встановити пріоритети, щоб сприяти здійсненню "вигідних" витрат та протистояти неекономному використанню коштів;

6 - мотивація працівників шляхом орієнтації на досягнення мети підприємства; (бюджети стають мірою для оцінки діяльності менеджерів). При цьому виконавці повинні вважати поставлені цілі доречними, розумними.

7 - виконання вимог законів та контрактів

Щоб реалізувати ці цілі бюджетування здійснюється за двома напрями:

Рис. 10.2. Напрями бюджетування

Взаємозв'язок цих напрямів полягає в тому, що на підставі бюджетів окремих підрозділів визначають ставку розподілу їх накладних витрат між окремими видами продукції. А стандарти, норми використовують для складання бюджетів витрат на виробництво.

Бюджетний період повинен:

- бути достатньо довгим, щоб своєчасно відновлювати ресурси;

- бути достатньо коротким, щоб забезпечити точність розрахунків;

- відповідати вимогам до підготовки зовнішньої звітності (для більшості - це рік).

бюджетування фінансування відхилення організація

3. Види бюджетів, підходи до організації та стадії бюджетування

Розрізняють такі види бюджетів:

- за змістом - генеральний (зведений), що включає операційні /сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток/ і фінансові бюджети / відображають грошові потоки та бюджетний баланс;

- відносно до кількості розрахункових показників обсягу діяльності:

- статичний /часто це синонім генерального;

- динамічний (гнучкий).

Гнучкий бюджет - це бюджет, складений (на етапі планування чи аналізу) для декількох можливих обсягів діяльності в межах діапазону.

Підходи до організації бюджетування:

- згори - вниз, /в жорстко централізованих або невеликих підприємствах/;

- знизу вгору, /структура підприємства забезпечує надійну комунікацію підрозділів, а керівники нижчої та середньої ланки здатні складати релевантні бюджети і є довіреними особами вищого керівництва;

- знизу - вгору/згори вниз.

Узгоджені бюджети аналізує і координує бухгалтер-аналітик: визначає відповідність запланованих витрат і наявних ресурсів, узгодженість інших показників, складає проформи фінансових звітів, надає необхідні консультації.

Стадії бюджетування представлено нарис. 10.3.

У великих підприємствах призначають відповідального за розробку бюджетів (директора з бюджетування), який повинен розробити Керівництво з бюджетування, тобто методичні рекомендації щодо підготовки фінансових розрахунків.

Бюджетним періодом може бути місяць, квартал, рік, У транснаціональних компаніях застосовують "ковзаюче" (безперервне) бюджетування, коли після завершення кожного бюджетного періоду його виключають із загального бюджету з одночасним включенням нового аналогічного періоду.

Рис. 10.3. Стадії бюджетування

Бюджетний період повинен бути і достатньо довгим, щоб своєчасно відновлювати ресурси, і достатньо коротким, щоб забезпечити точність розрахунків, відповідати вимогам до підготовки зовнішньої звітності. Саме тому у більшості випадків таким періодом є рік. Отже, бюджетування може здійснюватися на період (рік) чи на безперервній основі (оновлюється безперервно - щомісяця, так, щоб завжди була система бюджетів на повний бюджетний період).

Традиційно підготовка бюджетів здійснюється з урахуванням того, що відбувалося у минулому році. Такий спосіб називається "бюджетуванням через прирощення". Суми виділяються керівництвом без урахування взаємозв'язку між витратами та одержаними доходами. Іншим способом є бюджетування "з нуля" чи "на нульовій основі". Він грунтується на філософії, за якою всі витрати повинні окупатися. Спосіб дорогий, бо вимагає більше зусиль та роздумів над ефективним використанням ресурсів. Ресурси виділяються тільки на ті види діяльності, які представляють собою цінність, яку одержують за гроші. Отже, кожному центру відповідальності дозволяється обгрунтувати пріоритетність своїх витрат.

Переваги та недоліки різних форм бюджетування

Безперервне бюджетування гарантує менеджерам постійний бюджет на повний плановий період, що допомагає їм у прийнятті рішень. Вважається, що безперервне бюджетування забезпечує здійснення планування менеджерами протягом усього року, а не лише один раз на рік. Між тим, існує ймовірність того, що бюджетування буде здійснюватися механічно, оскільки менеджери не зможуть щомісячно знаходити достатньо часу на ретельну оцінку перспектив, відкладаючи вирішення своїх щоденних завдань [14].

В першому випадку маємо пошукове планування, а в другому - нормативно-цільове. Пріоритетне бюджетування подібне до прирісного, але додатково передбачає аналіз варіантів при скороченні чи збільшенні бюджетних сум. Його можна вважати компромісним варіантом між прирісним бюджетуванням та бюджетуванням з нуля. Кожний з видів має свої позитивні та негативні сторони.

Правильна підготовка бюджетів досягається, якщо відповідальні особи вмотивовані докладати зусиль до виконання запланованого; цілі, норми, які необхідно виконати, встановлено спеціалістами у відповідних сферах ("знизу-вгору"); бюджети складено у такій послідовності, щоб підрозділи (відділи), робота яких залежить від обсягів діяльності інших, одержували їх бюджети раніше, ніж почнуть складати свої. На підготовку бюджетів може йти 11-17 тижнів.

Система бюджетування повинна охоплювати як виробничі підрозділи, так і функціональні служби - всі без виключення структури.

Бюджетування структурних підрозділів є доцільним у певних межах. Вважається, що для виробничих підрозділів основного виробництва, діяльність яких залежить від обсягів виробництва та реалізації, доцільно розробляти бюджети на виконання окремих договорів (проектів), якщо умови діяльності стабільні, що не є характерним для вітчизняного бізнесу. В існуючих умовах деякі автори пропонують встановлювати розрахунковий норматив витрат на одиницю обсягу виробництва. Вважається можливим нормування загального обсягу витрат на одиницю продукції і витрат на використання окремих видів ресурсів.

Для виробничих підрозділів допоміжного виробництва у зв'язку зі складністю діяльності спочатку необхідно визначити її склад, (наприклад, виробництво, оснащення, ремонт тощо), а потім розраховувати витрати для кожного окремого виду діяльності на основі визначеного нормативу витрат для виконання замовлення.

Бюджети формуються згідно з поставленими завданнями, обраною обліковою політикою, в тому числі з обраною системою обліку витрат. Вважається, що витрати легше піддаються контролю, якщо відомі причини, що їх обумовлюють. Тому відповідні переваги в організації контролю мають підприємства, які застосовують калькулювання за видами діяльності (АВС-калькулювання). Головною особливістю бюджетування є те, що особи, яких призначили бути відповідальними за підготовку бюджетів, повинні мати можливість контролювати події, що впливають на результати дорученої їм сфери діяльності. Типовою в цьому відношенні є проблема, з якою стикаються менеджери, коли його витрати перевищують суми, передбачені бюджетом, із-за збільшення обсягів діяльності, яка є поза сферою контролю цього менеджера. Іншими словами, витрати формуються видами діяльності, які не контролює менеджер, котрий несе відповідальність за ці витрати. Тому бюджетування за видами діяльності має зняти таку проблему. При розгляді теми 4 ми описували сутність калькулювання за видами діяльності і визначили, що досить складним при його застосуванні є вибір носія (рушія) витрат. Якщо вони обрані для кожного виду діяльності, то бюджетування будується на основі витрат (сукупних та на одиницю), що відносяться до кожного рушія витрат. Тобто витрати визначаються на основі оцінок, які зроблять спеціалісти щодо кожного виду діяльності.

Система операційних і фінансових бюджетів представлена на рис. 10.4.

Правильна підготовка бюджетів забезпечується тоді, коли:

Рис. 10.4. Формування генерального бюджету виробничого підприємства

- відповідальні особи докладають зусилля до виконання запланованого;

- цілі, норми, які необхідно виконати, встановлені (розраховані) спеціалістами у відповідних сферах;

- бюджети складаються у такій послідовності, щоб підрозділи (відділи), робота яких залежить від обсягів діяльності інших, одержували їх бюджети раніше, ніж почнуть складати власні.

Практика свідчить, що на підготовку бюджетів може йти 11-17 тижнів.

Висновки

Зарубіжний досвід використання бюджетування як однієї з ефективних технологій управління державними фінансами свідчить про те, що бюджетування саме по собі не може існувати, тобто має бути системний підхід до його запровадження, оскільки воно орієнтоване на певні результати від витрачання бюджетних коштів. Ефективний результат практично неможливо отримати виключно застосуванням технологій бюджетування, адже воно є взаємопов'язаним ланцюгом заходів, де фінанси лише обслуговують їх здійснення. Саме тому в більшості зарубіжних країн технології бюджетування запроваджувалися або одночасно зі структурними реформами, або одразу ж після них. Насамперед реформуванню підлягала вся система державного управління з метою підвищення відповідальності урядових інституцій за результати своєї діяльності.

З огляду на це в Україні передусім необхідно вдосконалити підходи щодо визначення стратегічних цілей, під які потім розроблятимуться програми і застосовуватимуться сучасні технології бюджетування. Наприклад, програми в галузі охорони здоров' я, освіти та культури фінансуються через багатьох головних розпорядників бюджетних коштів (через створену ще за радянських часів інфраструктуру). Така ситуація яскраво відображає системні проблеми у сфері державних фінансів - розпорошення коштів між багатьма розпорядниками, що ускладнює загальну координацію політики в певних галузях відповідними міністерствами. Більше того, у разі реального впровадження в практику роботи міністерств і відомств стратегічного планування (як це передбачається вже упродовж кількох років у Бюджетних резолюціях), реалізація стратегічних цілей профільними міністерствами буде практично неможливою через підпорядкування багатьох закладів системи охорони здоров'я, освіти і культури іншим міністерствам. Отже, для реалізації технологій бюджетування необхідно провести структурні реформи, зокрема в соціальній сфері, які впливають на розвиток суспільства в глобальному сенсі. Ефективна організація системи охорони здоров'я, доступна якісна освіта, налагоджений соціальний захист сприяють розвитку людського потенціалу й підвищенню рівня життя, покращенню демографічної ситуації в країні, що є надзвичайно актуальним для України.

Більшість зарубіжних країн, які впроваджували методики бюджетування, здійснювали це в комплексі з іншими реформами протягом багатьох років. Для цього розроблялися відповідні стратегії у рамках єдиного стратегічного документа (наприклад, загальнодержавна стратегія, яка має розроблятися Президентом або Урядом). В Україні система стратегічного планування вже тривалий час перебуває на стадії формування. Будуючи власну державу, впроваджуючи нові інструменти ринкового регулювання соціально-економічних процесів, Україна потребує чітко визначеної та прийнятної для суспільства стратегії досягнення пріоритетних цілей державної економічної (у тому числі бюджетної) політики. Така стратегія повинна будуватися на певній економічній і фінансовій доктрині. Важливою складовою загальнодержавної стратегії розвитку країни має бути регіональний розвиток, його соціально-економічний і бюджетний вектори.

Використана література

1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; за заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.

2. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки/ Пер. з нім. С.І. Терещенко та О.О. Терещенка; передмова та наук. редагування В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.

3. Мировая экономика: Учеб. пособие для студ. вузов/ Ред. И.П.Николаева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 575 с.

4. Финансовое планирование и контроль: Пер. с англ. А.Г. Пивовара/ Под ред. М.А. Поукока и А.Х. Тейлора - М.: ИНФРА-М, 1996. - 480 с.

5. Афанасьєв Мст. Модернизация государственных финансов: учеб. пособие/ Мстислав Афанасьев, Илья Кривогов; Гос. ун-т - Высшая школа экономики. - 2-е изд. - М.:Изд. До ГУ ВШЭ, 2007. - 439 с.

6. Афанасьєв Мст. Бюджетирование, ориентированное на результат (новые тенденции)/ Мст. Афанасьев // Вопросы экономики. - 2004. - № 9 - С.130-139

7. Вахрин П.И. Бюджетная система Российской федерации: Учебник. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2002. - 567 с.

8. Гамукин В. Новации бюджетного процесса: бюджетирование, ориентированное на результат/ В. Гамукин // Вопросы экономики. - 2005. - № 2 - С. 4-22

9. Годин А.М., Подпорина И.В. Бюджет и бюджетная система Российской федерации.: Учеб.пособ. - М.: Издательский дом “Дашков и Ко”, 2001. - 465с.

10. Комментарий к Бюджетному кодексу Российской федерации/ Под ред. К.И.Таксира. - М.: Юрайт-Издат, 2004. - 304 с.

11. Парыгина В.А. Бюджетное право и процесс: Учебник/ В.А. Парыгина, А.А. Тедеев. - М.: ЭКСМО, 2005. - 381 с.

12. Стігліц Джозеф Е. Економіка державного сектора/ Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1998. - 854 с.

13. Marc Robinson. Performance Budgeting. Linking Funding and Results. IMF. 552 p.

Размещено на Allbest.ru