Державне регулювання цін в умовах ринкової економіки

Друга - стримати інфляцію за допомогою політики доходів. У межах цієї політики ставиться завдання зупинити розкручування спіралі "зарплата - ціни" і знизити на цій основі інфляцію до нормального рівня. За таких умов фіксовані ціни застосовуються дуже рідко.

Найбільшого поширення набули інші методи регулювання цін: тимчасове "заморожування" (блокування) цін, застосування граничних цін чи граничних коефіцієнтів їх підвищення, використання граничних нормативів рентабельності, дотування виробників соціальне важливих споживчих товарів чи надання цільових компенсацій споживачам. Усі такі методи державного регулювання цін, як правило, доповнюються відповідним регулюванням заробітної плати.

Третя - забезпечити доступ до товарів першої необхідності всім верствам населення незалежно від рівня їхніх грошових доходів. Така ціль може бути виправданою за умов порівняно невисокої ефективності суспільного виробництва, коли існує суперечність між високими витратами на виробництво товарів першої необхідності та низькою заробітною платою широких верств населення. Для вирішення цієї проблеми застосовується політика низьких цін на товари першої необхідності, яка реалізується через низький рівень товарних податків або через повне звільнення від податків. За необхідності політика низьких цін доповнюється дотуванням виробників найважливіших товарів. У межах цієї проблеми щодо деяких товарів не першої необхідності держава застосовує політику високих цін, яка реалізується за допомогою підвищених ставок непрямих податків (наприклад акцизного збору). За допомогою високих цін держава обмежує виробництво та споживання відповідних товарів, а водночас компенсує втрати податкових надходжень до бюджету, спричинені низькими цінами на товари першої необхідності.

Четверта - захистити внутрішній ринок від негативного впливу зовнішньої конкуренції. Внутрішні ціни в кожній країні, як правило, відрізняються від світових, що зумовлено неоднаковим рівнем витрат на виробництво та різницею в системі оподаткування. Перевищення внутрішніх цін проти світових робить вигідним імпортування іноземних товарів і, навпаки, низький рівень внутрішніх цін стимулює експорт вітчизняних товарів. Це може завдати шкоди національним підприємствам, призвести до спаду виробництва й зростання безробіття. Для запобігання таким явищам держава використовує механізм дотування національних виробників або за допомогою ввізного мита на імпортні товари підвищує їх ціни до необхідного рівня. Якщо виникає необхідність стримати експорт певних товарів із країни, держава через механізм експортного мита підвищує ціни вітчизняних товарів до необхідного рівня або обмежує вивіз за допомогою нетарифних методів (квотування, ліцензування).

П'ята - стримати монополізм і забезпечити конкурентне середовище на ринку. Ця ціль реалізується передовсім за умов переходу до ринкових відносин. На цьому етапі, коли практично немає конкуренції, кожне підприємство поводить себе як монополіст - підвищує ціни й скорочує виробництво для того, щоб забезпечити собі необхідний рівень заробітної плати і прибутку. При цьому, вільно визначаючи в собівартості (а отже, в ціні) своєї продукції частку оплати праці, виробник прагне якось компенсувати це за рахунок споживача. Саме такий процес вільного ціноутворення в неконкурентному середовищі є головною причиною нестримного зростання цін і появи галопуючої інфляції.

Єдиним виходом з такої ситуації є запровадження державного регулювання цін і тарифів передовсім підприємств-монополістів, до складу яких входять як природні монополії, так і підприємства, що займають монопольне становище на ринку. Безпосередньо в Україні державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень, вибір методів та встановлення термінів регулювання здійснюється Міністерством економіки, а на регіональних ринках - місцевими органами. Ці установи спільно з Антимонопольним комітетом визначають перелік регульованої продукції монополістів, до якого на загальнодержавному рівні входять найважливіші види товарів народногосподарського значення, зокрема, прокат чорних металів, мінеральні добрива для сільського господарства, синтетичні смоли і пластмаси, гірничошахтне обладнання тощо. На регіональному рівні до складу підприємств, що займають монопольне становище, належать як суб'єкти природних монополій (комунальні підприємства газового господарства, відділки залізниць, підприємства поштового зв'язку та телефонних послуг, комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства тощо), так і інші утворення (хлібокомбінати, підприємства міського електротранспорту, управління ритуальних послуг, метрополітен тощо).

2.3 Контроль за дотриманням цінової дисципліни

Держава в особі відповідних органів здійснює постійний контроль за додержання так званої державної дисципліни цін. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" [1], державний контроль за цінами здійснюється при встановленні й застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому у сфері вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюють органи, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України. Ці органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пп. 6-9 ст. 11 вказаного Закону. В свою чергу закон покладає на господарюючих суб'єктів обов'язок у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Державний контроль за цінами в Україні здійснює Державна інспекція за цінами, яка згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1432 та від 13 грудня 2000 р. № 1819 функціонує у складі Мінекономіки на правах урядового органу державного управління [8].

Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспеція) має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Кабінет Міністрів України доручив центральним і місцевим органам виконавчої влади, уповноваженим регулювати ціни й тарифи на окремі види продукції, товарів і послуг, надавати Держцінінспекції та її територіальним органам по одному примірнику прийнятих ними нормативно-правових актів з питань регулювання цін і тарифів. Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення і застосування цін і тарифів.

Держцінінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, проводить моніторинг цін і тарифів на товари й послуги споживчого ринку, здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування, надає за результатами перевірок обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, вживає заходів за порушення підприємствами, установами та організаціями порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

Держцінінспекція має широкі права, зокрема, здійснювати перевірки не тільки в органах виконавчої влади, а й на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін і тарифі;, обстежувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум усієї необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі; розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами. Рішення про вжиття відповідних заходів впливу приймають начальники державних інспекцій за цінами та їх заступниками, а протоколи про адміністративні правопорушення складають уповноважені особи цих органів, які здійснюють перевірки [8].

Зазначені повноваження державні органи з контролю за цінами реалізують відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", згідно з якою вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін і чинного порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, до місцевих бюджетів стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств, організацій в банківських установах за рішенням суду.

КпАП України передбачає адміністративну відповідальність у зазначеній сфері, зокрема у ст. 165-2 "Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів", ст. 166-1 "Зловживання монопольним становищем на ринку" та ст. 166-2 "Неправомірні угоди між підприємцями".

2.4 Результати контролю стану ціноутворення у Вінницькій області

Інформацію взято на офіційному сайті Вінницької обласної адміністрації.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області за 5 місяців 2010 року, згідно наданих повноважень, здійснювалась робота щодо контролю за додержанням встановленого порядку ціноутворення в умовах реформування економічних відносин та захисту законних інтересів споживачів. Зокрема здійснювалось оперативне дослідження цінової ситуації, визначення динаміки та тенденції її розвитку шляхом проведення моніторингу цін на споживчому ринку, вживались заходи щодо посилення контролю за формуванням цін і тарифів в різних галузях господарювання відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством.

За січень-травень 2010 року Держінспекцією цін у Вінницькій області проведено 3213 досліджень підприємств з питань моніторингу цін на соціально значимі товари і послуги, здійснено 114 перевірок суб'єктів підприємницької діяльності щодо додержання порядку формування, встановлення та застосування регульованих цін і тарифів. Порушення державної дисципліни цін виявлено в 45 господарюючих суб'єктах або в 39,5 відсотках перевірених об'єктів.

До суб'єктів підприємницької діяльності, які допустили порушення державної дисципліни цін, інспекцією застосовані економічні санкції на загальну суму 452,4 тис. грн., в т. ч. штраф становить 301,6 тис. грн. До 8 посадових осіб, з вини яких скоєні порушення, застосовані адміністративні штрафи на суму 0,8 тис. грн. За результатами перевірок попереджено обрахувань споживачів на суму 1173,9 тис. грн.

Найбільше порушень чинного законодавства встановлено інспекцією в житлово-комунальному господарстві, де виявлений відсоток порушень складає 73%. (Із 15 перевірених підприємств житлово-комунального господарства порушення виявлено в 11 суб'єктах господарювання).

За наслідками перевірок підприємств ЖКГ:

виявлена сума необґрунтовано одержаної виручки - 207,3 тис. грн.;

застосовано економічні санкції на суму 441,4 тис. грн., в т.ч. штраф 294,3 тис. грн.;

попереджено обрахувань споживачів на суму 754,1 тис. грн.;

повернено споживачам - 1,3 тис. грн.

Найбільш характерними являються порушення при формуванні та застосуванні тарифів підприємствами житлово-комунального господарства на послуги водопостачання, водовідведення та плати за утримання житла, які встановлені в житлово-комунальній галузі.

Перевірки показали, що поширеними порушеннями являється недотримання підприємствами ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в частині здійснення формування тарифів на житлово-комунальні послуги виходячи з економічно не обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Поширеними порушеннями державної дисципліни цін в житлово-комунальному господарстві залишається застосування нечинних тарифів на житлово-комунальні послуги, всупереч вимог чинного законодавства.

Із загальної кількості порушень чинного законодавства, які встановлені інспекцією, значний відсоток складають порушення при формуванні та застосуванні цін на лікарські засоби, де виявлений відсоток порушень складає 22,2 % (із 18 перевірених підприємств, які займаються реалізацією лікарських засобів та виробів медичного призначення, порушення виявлено в 10 суб'єктах господарювання).

За наслідками перевірок підприємств, які займаються реалізацією лікарських засобів та виробів медичного призначення:

застосовано економічні санкції на суму 1,5 тис. грн., в т.ч. штраф 1,0 тис. грн.;

попереджено обрахувань споживачів на суму 3,9 тис. грн.;

на 4-х осіб накладено адміністративний штраф в розмірі 0,3 тис. грн.

Найбільш характерними порушеннями при формуванні та застосуванні цін на лікарські засоби є завищення встановленого граничного рівня торговельної надбавки. Формуючи ціни на найбільш поширені та необхідні ліки, аптечні заклади м. Вінниця та Вінницької області в січні-травні поточного року досить часто застосовували завищений рівень торговельної надбавки, замість встановленого граничного - 35%.

Виявлені факти порушень при формуванні та застосуванні тарифів на платні послуги екологічного характеру, зокрема, на проведення державної екологічної експертизи.

Держінспекція цін у Вінницькій області і надалі продовжує роботу по здійсненню контролю за додержанням державної дисципліни цін та дослідженню цінової ситуації на ринку основних споживчих товарів та послуг в області.

Про результати перевірки підприємств житлово-комунального господарства. Результати роботи по контролю за станом ціноутворення в житлово-комунальному господарстві області, що здійснюється Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області, свідчать про наявність численних фактів недотримання чинного законодавства з питань формування та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги.

За 5 місяців поточного року із проведених інспекцією 15 перевірок підприємств житлово-комунального господарства, в 11, або 73 відсотках, виявлені порушення чинного законодавства.

За наслідками перевірок підприємств ЖКГ:

виявлена сума необґрунтовано одержаної виручки - 207,3 тис. грн.

застосовано економічні санкції на суму 441,4 тис. грн., в т.ч. штраф 294,3 тис. грн.

попереджено обрахувань споживачів на суму 754,1 тис. грн.

повернено споживачам - 1,3 тис. грн.

Найбільш характерними являються порушення при формуванні та застосуванні тарифів підприємствами житлово-комунального господарства на послуги водопостачання, водовідведення та плати за утримання житла.

Перевірки показали, що поширеними порушеннями є недотримання підприємствами ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в частині здійснення формування тарифів на житлово-комунальні послуги виходячи з економічно не обґрунтованих витрат на їх виробництво.

В основному підприємства житлово-комунального господарства, допускають порушення встановленого порядку ціноутворення на житлово-комунальні послуги за рахунок включення в структуру тарифів необґрунтовано завищених витрат в розрізі окремих статей собівартості, зокрема, завищуються:

витрати на оплату праці за рахунок включення в розрахунок більшої кількості працівників ніж передбачено затвердженими штатними розписами;

витрати по амортизації основних засобів за рахунок порушення встановлених законодавством відрахувань;

витрати на матеріали за рахунок завищення норм витрат матеріалів;

витрати по електроенергії за рахунок завищення питомих витрат електроенергії;

невірно враховуються в рівень тарифів податки за рахунок включення у вартість послуг податку на додану вартість замість єдиного податку на рівні згідно чинного законодавства.

Факти вказаних порушень при формуванні та застосуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення встановлені в комунальних підприємствах м. Жмеринка.

Поширеним порушенням державної дисципліни цін в житлово-комунальному господарстві являється застосування нечинних тарифів на житлово-комунальні послуги, всупереч вимог чинного законодавства.

Перевірки показали, що часто підприємства житлово-комунального господарства застосовують тарифи на житлово-комунальні послуги, які не набули чинності, так як не були доведені органами місцевого самоврядування до відома населення та не оприлюднені в засобах масової інформації у встановленому порядку, в порушення:

ст. 57 Конституції України, якою передбачено, що нормативно - правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, являються нечинними;

ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування";

ст. 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", якими встановлений порядок оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування.

Перевірками проведеними інспекцією, за дорученням органів прокуратури, та згідно звернень громадян в містах Луцьк, Ківерці, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ виявлено, що підприємства незаконно підвищили в минулому році тарифи на послуги з утримання житла та послуги водопостачання, застосовуючи при цьому в розрахунках з населенням нечинні тарифи, які були затверджені, відповідно, виконавчими комітетами відповідних рад, та всупереч зазначених законів, не були опубліковані в засобах масової інформації та не набрали законної сили.

Таким чином порушуючи чинне законодавство вказані підприємства обрахували споживачів та одержали необґрунтовану виручку, відповідно 8,6 тис. грн., 40,0 тис. грн. та 6,2 тис. грн.

Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" інспекцією до були застосовані економічні санкції на суму відповідно 25,8 тис. грн., 120,1 тис. грн. та 18,6 тис. грн.

Радам були надані пропозиції про приведення тарифів на послуги вказаних підприємств у відповідність з вимогами Законів. Але перерахунки з населенням та повернення їм незаконно стягнутих коштів не проведені цими підприємствами до цього часу.

Перевірками, проведеними інспекцією у поточному році в житлово-експлуатаційних організаціях м. Вінниця, які надають послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій, встановлені факти стягнення з мешканців завищеної плати за утримання будинків, за рахунок включення ними у вартість послуг фактично не виконаних робіт.

Із 5 перевірених житлово-експлуатаційних організацій вказана норма, визначена міськвиконкомом, не дотримується жодним підприємством, хоча квартирна плата стягується з мешканців в повному розмірі, з врахованим в її рівень ПДВ 20 %, тоді як перевірені підприємства, перебуваючи на єдиному податку, не сплачують суму ПДВ в Держбюджет, та й поточного ремонту житлового фонду за рахунок ПДВ не проводять.

Аналогічні порушення виявлені і в інших житлово-експлуатаційних організаціях.

Перевірками виявлені також факти недотримання житлово-експлуатаційними організаціями м. Вінниця п. 11 рішення Вінницького міськвиконкому від 18.07.2000 р. № 350, яким встановлена гранична межа вартості поточного ремонту у складі тарифу на квартплату від 30 до 45 відсотків, та зазначено, що у разі виконання поточного ремонту менше мінімального граничного рівня, необхідно здійснювати перерахунок квартирної плати населенню.

Однак цієї норми, щодо здійснення перерахунків в разі недоданого мешканцям обсягів поточного ремонту житлово-експлуатаційні організації не дотримуються.

Перевіркою ЖЕКу № 1 встановлено, що відповідно бухгалтерських рахунків, на яких обліковуються витрати, за 2009 рік фактичні обсяги поточного ремонту житлового фонду склали 0,064 грн. на м², тоді як мінімальна межа поточного ремонту в структурі квартплати, встановлена міськвиконкомом складає 0,07 грн. на м². Перерахунки нарахованої квартирної плати населенню, як це передбачено рішенням міськвиконкому від 18.07.2000 р. № 350, не проводились.

Таким чином за рахунок включення у вартість послуг фактично не виконаних робіт, підприємство зайво нарахувала населенню плати на суму 6,8 тис. грн., а з урахуванням відсотка сплати квартирної плати - 92,6%, сума необґрунтовано одержаної виручки склала 6,3 тис. грн.

По всіх фактах виявлених порушень порядку ціноутворення, інспекція, відповідно до повноважень, наданих законодавством, крім накладення на підприємств - порушників економічних санкцій, направляє їм приписи з вимогою про усунення порушень державної дисципліни цін, і, зокрема, про проведення економічно обґрунтованих розрахунків тарифів та представлення їх для затвердження міськ(рай)виконкомам. Одночасно, відповідним органам місцевого самоврядування надаються пропозиції про упорядкування тарифів на житлово-комунальні послуги, та встановлення їх на економічно обґрунтованому рівні, відповідно до вимог законодавства.

Споживчий ринок. Цінова ситуація на споживчому ринку області протягом І кварталу 2010 року була більш стабільною ніж у цілому по Україні. Індекс споживчих цін на товари та послуги за січень-березень 2010 року в області склав 101% (по Україні - 102,7%), у тому числі: на продовольчі товари - 101,4% (Україна - 103,7%), на непродовольчі товари - 99,7% (Україна - 100,2%), на послуги - 101,1% (Україна - 101,6%).

Станом на 01.04.10 роздрібні ціни в області на основні продовольчі товари, зокрема, борошно, вермішель, крупу манну, молоко, сметану, олію, свинину, яйця курячі та овочі на 0,4-27,1% нижчі від середніх по Україні. Ціни на хліб, крупу гречану, рис, цукор, яловичину та сало на 0,4-6,4% перевищують середньоукраїнський показник.

Серед міст та районів області на підприємствах торгівлі найвищий рівень цін на продовольчі товари зберігається, як і на початок року, в м. Жмеринка та у Жмеринському районі. Найнижчий рівень цін у торговельних підприємствах зафіксовано в місті Вінниця.

Загальний обсяг продажу споживчих товарів області за усіма каналами реалізації за січень-березень 2006 року склав 770,9 млн. грн., що у порівнянні з аналогічним періодом 2005 року більше на 165 млн. грн., або на 16,3%.

Оборот роздрібної торгівлі у порівняних цінах за І квартал поточного року збільшився 16,9%. Абсолютний приріст обсягу обороту роздрібної торгівлі на одну особу становив 80 грн. Середньомісячний товарооборот на одну особу склав 114,4 грн. проти 89,3 грн. у січні-березні 2009 року.

Оборот організованих ринків, на долю яких припадає 20,5% загального обсягу продажу споживчих товарів, склав за січень-березень 2010 року 157,7 млн. грн. і зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 14,7%. При цьому більш високими темпами зростає продаж на ринках непродовольчих товарів - 119,2%.

Роздрібний товарооборот закладів ресторанного господарства області за січень-березень 2010 року зменшився на 0,8% і складає 22,7 млн. грн. Питома вага товарообороту ресторанного господарства у загальному обсязі роздрібного товарообороту підприємств складає 5,4% (у 2005 року - 6,4%).

За даними міськвиконкомів та райдержадміністрацій у січні-березні 2006 року було відкрито 108 нових підприємств торгівлі (при запланованих 50), відновлено роботу - 16 (було заплановано 17). Проте плани розвитку торгової мережі не були виконані у декількох районах, на території яких не відкрито жодного підприємства торгівлі.

Протягом січня-лютого 2010 року закладами побуту області надано платних послуг на 58,5 млн. грн., що в порівнянні з 2009 роком більше на 18,5%. В даний час в області побутові послуги надають 1854 заклади побуту, в тому числі в сільській місцевості - 194. Поряд з цим, забезпеченість сільського населення закладами побуту складає в цілому по області лише 8%. Прийняті плани розвитку мережі по наданню побутових послуг за січень-березень 2010 року у декількох районах не були виконані.

Установи ветеринарної медицини не додержуються діючого Механізму формування тарифів на платні послуги

Відповідно до плану роботи на І півріччя 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області були проведені перевірки порядку встановлення та застосування тарифів на послуги, що надаються установами ветеринарної медицини. Із 37 установ ветеринарної медицини Вінницької області, що надають платні послуги, перевіркою було охоплено 8 суб'єктів господарювання, що становить 22% від загальної кількості підприємств ветеринарної медицини Вінницької області.

Розділ 3. Шляхи удосконалення державного регулювання цін в Україні