Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві вдосконалення процесу попередньої підготовки томатної маси для виробництва томатної пасти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

На сьогоднішній день стрімкими темпами розвиваються усі галузі виробництва. Висока конкуренція на ринку створює передумови для впровадження на виробництві різноманітних інноваційних технологій і прогресивного обладнання, нових розробок, які дозволили б економити і одночасно підвищувати якість виробленої продукції.

У наш час інновації мають велике значення для успішної діяльності підприємства. За рахунок інновацій і збільшення асортименту продукції підприємство підвищує свій рівень і конкурентоспроможність на ринку. Зараз споживач достатньо легко, із задоволенням і інтересом відноситься до нововведень, якщо, звичайно, ціна дозволяє.

Інновація - це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи на ринку нових або вдосконалених процесів і устаткування.

Проблема інновацій, котра охоплює широке коло галузей, в тому числі і харчову, - тісно пов'язана зі статусом сучасної науки та освіти. Запровадження нового та корисного, нові технології або методи, обов'язково пов'язані з ідеєю людини-творця. Зрозуміло, що інновації ґрунтуються на винаходах, відкриттях, замінюючи старий погляд на речі новим, призводячи, таким чином, до розвитку суспільства і прогресу в цілому. Проте інновація здобуває статусу суспільного рушія тоді, коли сама наука стає ідеологією, інновація як практика -- це мистецтво стратегії розвитку, творча діяльність, запровадження нового, що заперечує старе.

Харчова промисловість є сукупністю підприємств різнопрофільних галузей, які технологічними зв'язками і економічним відносинами пов'язані з сільським господарством, торгівлею, підприємствами продовольчого машинобудування, тощо. Від ефективності роботи підприємств харчової промисловості багато в чому залежить вирішення завдань забезпечення населення високоякісними харчовими продуктами. Реформування підприємств України порушило налаштовані господарські зв'язки та звичні методи роботи і це призвело до погіршення фінансового стану багатьох суб'єктів господарювання харчової промисловості, гальмування процесів розширеного відтворення. У цій ситуації об'єктивно виникла необхідність пошуку шляхів виходу з критичного стану, що склався.

Важливими напрямами забезпечення сталого функціонування і подальшого розвитку підприємств харчової промисловості є впровадження прогресивних технологій, розробка нових харчових продуктів, організаційних і управлінських рішень. Це можливо за допомогою науково-технічних досягнень, які поширюються у виробництво у формі інновацій.

Науково-технічний прогрес в харчовій промисловості повинен забезпечити процес безперервного розвитку і удосконалення знарядь та предметів праці, раціонального використання сировини, розробку і впровадження найбільш ефективних технологій, методів і форм організації виробництва, спрямованих на підвищення перш за все продуктивності праці, зниження шкідливого впливу господарювання на навколишнє середовище, підвищення технічного рівня виробництва і конкурентоспроможності продукції.

Інновації завжди пов'язані з виконанням складних НДР та великими витратами. Основними джерелами фінансування інновацій є власні кошти підприємств, держбюджет, держіннофонд, кредити банків, кошти вітчизняних інвесторів, кошти іноземних інвесторів та інші джерела. За відсутності сталих форм кредитування, нестабільної роботи підприємств галузі, відсутності платоспроможного попиту на продукцію унеможливлюється використання таких джерел інвестування інноваційних проектів, як довгострокові кредити банків та власні прибутки, іноземні інвестори не завжди зацікавлені в фінансуванні інноваційних проектів. Тому найбільш реальним джерелом підтримки інновацій в харчовій промисловості на сьогоднішній день є державне фінансування.

Для забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості, який передбачає безперервну розробку, освоєння виробництва і виведення на ринок нових видів продукції, необхідно створити дієвий механізм інвестування технологічних змін. В умовах перехідної економіки необхідно посилити регіональні інструменти впливу на впровадження новітніх досягнень науково-технологічного прогресу та державне регулювання інноваційних процесів за допомогою регіональних інноваційних фондів та цільового конкурсного фінансування.

Метою будь-якої інновації є збільшення прибутку: за рахунок зниження собівартості продукції або за рахунок збільшення попиту або збільшення об'ємів виробництва. Відповідно, одним з важливих чинників при розробці новацій є надання економічних обґрунтувань про рентабельність і доцільність новацій.

Оскільки інновації є найважливішим засобом забезпечення економічного зростання, конкурентоспроможності та фінансової стабільності будь-якого підприємства, то високих результатів вони можуть досягти лише за систематичного і цілеспрямованого здійснення інноваційної діяльності, яка спрямована на реалізацію нових можливостей. Їх відкриває ринкове середовище, вони зв'язані із розробкою та впровадженням нових видів продукції, нових засобів виробництва і форм його організації, освоєнням нових ринків. Оскільки управління інноваціями стає одним із найскладніших завдань, з якими постійно стикаються підприємства, то дослідження, аналіз, обґрунтування напрямів і формування методів удосконалення управління інноваціями є важливою проблемою науки і практики. Крім того, інноваційні розробки потребують ретельного техніко-економічного обґрунтування.

У даній курсовій роботі здійснюється техніко-економічне обґрунтування ефективності розробки технологічних прийомів для запобігання пригорання томатної маси під час концентрування у вакуум-випарному апараті за рахунок малої соковитості томатів та впровадження у виробництві результатів досліджень.

Техніко-економічне обґрунтування включає: формулювання робочої гіпотези дослідження, маркетингові дослідження розробки технології пюреподібних страв із сочевиці, визначення інвестиційних витрат, а також попереднє визначення доцільності та ефективності дослідження.

1. Робоча гіпотеза наукових досліджень

Робоча гіпотеза містить 4 складових частини:

- Економічна мета науково-дослідної роботи;

- Зміст науково-дослідної роботи;

- Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження;

- Очікувані економічні результати.

1.1 Економічна мета науково-дослідної роботи

Метою нашого дослідження є вдосконалення процесу підготовки томатної маси для виробництва концентрованих томатопродуктів. Економічною метою є отримання додаткового прибутку за рахунок підвищення якості готового продукту, тобто томатної пасти, передбаченим вдосконаленням процесу підготовки томатної маси перед концентруванням. Ця технологія буде сприяти збільшенню виходу продукції за одиницю часу, що дозволить знизити собівартість одиниці продукції та збільшити прибуток.

Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних стадій інноваційного процесу:

- формулювання концепції досліджень;

- проведення прикладних науково-дослідних робіт;

- доробка спробного зразка;

- сертифікація продукції;

- патентування новації.

1.2 Зміст науково-дослідної роботи

Випробування по розробці даної технології проводяться на кафедрі ТК в лабораторних умовах на свіжій сировині (томати).

Предметом досліджень є розробка технологічних прийомів для запобігання пригорання томатної маси та зміни її кольору під час концентрування у вакуум-випарному апараті за рахунок малої соковитості томатів, а також зменшення кількості відходів і збільшення виходу готового продукту. Для виготовлення томатної пасти використовують два види томатів:

1. томати ручного збирання;

2. томати механізованого збирання.

Розроблена технологія передбачає використання саме томатів механізованого збирання. Але при їх використання виникають певні труднощі, так як їх вміст значно відрізняється від томатів ручного збирання. Томати машинного збирання у порівнянні з ручним мають більшу механічну стійкість при транспортуванні, високий вміст шкірки, м'якоті, клітковини, протопектину, лігніну, пентозани, проте поряд з цим і невелику соковитість.

Основними показниками, які характеризують якість томатопродуктів є:

- масова частка сухих розчинних речовин (повинна бути не нижче 5%);

- відношення розчинних сухих речовин до нерозчинних. Нерозчинні сухі речовини містяться в шкірці, насінні, м'якоті, клітковині, судинних волокнах (Р/НР);

- співвідношення вмісту соку у плодах до несоковитої частини (С/НС)

Табл. 1.1

Показники	Томати ручного збирання	Томати механізованого збирання
Сухі розчинні речовини	4-9%	До 5%
Р/НР
С/НС	9-11,5	1,9-3

Збільшення попиту серед споживачів на новий продукт пояснюється тим, що поряд з підвищеною харчовою цінністю і новими смаковими якостями він буде мати гарний естетичний вигляд.

З технологічної точки зору очікується отримання томатної пасти з новими смаковими властивостями, з поліпшеним зовнішнім виглядом без темних плям та характерного кольору.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

– Визначити вплив виду і режимних параметрів переробки на розмір подрібнених частинок томатів;

– Визначити вплив електроплазмолізу на вихід соку;

– Визначити здатність частинок до осідання;

– Визначити вплив розміру частинок на реологічні та органолептичні властивості продукту;

– Розробити режими гідротермічної теплової обробки томатів за реологічними показниками отриманого пасти;

– Провести фізико-хімічний аналіз отриманого продукту;

– Провести органолептичний аналіз отриманого продукту.

У магістерській роботі проводиться вдосконалення процесу підготовки томатної маси перед концентруванням. Тобто, томати спочатку піддаються миттю, потім подрібненню і відділенню відходів (насіння та шкірочку). Отриману томатна маса підлягає розділенню на 2 фракції: фракція соку та фракція м'якоті.

Дослід №1. В отриманій фракції соку визначається початковий вміст сухих речовин. Він становить 4%. А потім він піддається концентруванню в вакуум-випарному апараті на кафедрі біотехнології консервованих продуктів та напоїв. Кінцевий вміст сухих речовин складає 60%.

Дослід №2. Отримана фракція соку змішується з половиною фракції м'якоті. Визначається вміст сухих речовин, який становить 4%. Отримана маса піддається концентруванню в вакуум-випарному апараті на кафедрі біотехнології консервованих продуктів та напоїв. Кінцевий вміст сухих речовин складає 40%. В цей час друга половина фракції м'якоті піддається електроплазмолізу, тобто обробці електричним струмом для збільшення виходу соку. Обробку електричним струмом проводять протягом 20 сек, 40 сек. та 60 сек. та отримана маса піддається центрифугуванню для відділення м'якоті та соку.

Табл. 1.2. Результати дослідів

	№ досліду	Початкова маса продукту, г	Маса м'якоті, г	Маса соку, г
Без електроплазмолізу	1	32	12,11	19,89
	2	32	13,89	18,11
	3	32	13,02	18,98
Обробка електроплазмолізом 20сек	1	30,34	6,49	23,85
	2	31,73	5,9	25,83
	3	32,65	6,35	26,30
Обробка електроплазмолізом 40сек	1	33,2	6,9	26,3
	2	32,6	6,0	26,6
	3	32,2	5,9	26,3
Обробка електроплазмолізом 60сек	1	33,4	7,6	25,8
	2	32,6	6,6	26,0
	3	32,9	5,8	27,1

Потім порівнюються отримані дані та обирається кращий результат. Так, найбільше та найякісніший вихід соку спостерігається при обробці електричним струмом протягом 40 сек.

Уварену томатну масу з вмістом сухих речовин 40% змішують з томатною масою після обробки електричним струмом протягом 40сек та визначають на рефрактометрі вміст сухих речовин. Згідно ГОСТу 3343-89 він повинен бути 25 - 30%. Потім проводять повну характеристику отриманого готового продукту за всіма показниками, які наведені нижче в таблицях 1.3 та 1.4.

При виконані науково-дослідницької роботи будуть використані наступні методи:

Таблиця 1.3. Перелік та методи контролю показників при проведенні досліджень

Найменування показника, одиниці вимірювання	Методи контролю
Аналіз якості сировини
1. рН	Традиційна (прискорена) методика. Необхідно: 10 хімічних стаканів з скляними паличками, аналітичні терези, ніж, сушильна шафа, складчасті фільтри №2 - 20 шт., рН метр Кількість паралельних дослідів 2.
2. Сухі речовини в сировині, %	Рефрактометричний метод Необхідно: рефрактометр, скляна паличка, колба, дистильована вода. Кількість паралельних дослідів 2.
3. Кислотність	Метод титрування. Необхідно: 4 колби, штатив для титрування. Кількість паралельних дослідів 2.
4. Визначення масової частки вітаміну С в сировині	Титрометричний метод: Необхідно: ступка, електронні ваги, мірний циліндр, мірна колба, паперовий фільтр, піпетки. Розчин соляної кислоти, краска Тільманса.
5. Вміст сухих речовин в готовому продукті, %	Рефрактометричний метод. Необхідно: рефрактометр, скляна паличка, колба, дистильована вода. Кількість паралельних дослідів 2.
6. Зовнішній вигляд і консистенція	Органолептичним методом. Однорідна концентрована маса мазеподібної консистенції без темних включень, залишків шкірочки, насіння та інших грубих частин плодів
7. Колір	Органолептичний метод. Червоний, помаранчево-червоний або малиново-червоний, яскраво-виражений та рівномірний по всій масі.
8. Визначення масової частки вітаміну С в готовому продукті	Титрометричний метод: Необхідно: ступка, електронні ваги, мірний циліндр, мірна колба, паперовий фільтр, піпетки. Розчин соляної кислоти, краска Тільманса.
9. Смак та аромат	Органолептичний метод. Притаманний концентрованій томатній масі, без гіркоти, пригорання та інших сторонніх присмаків та ароматів.

Табл. 1.4. Характеристика готового продукту, виготовленого за покращеною схемою концентрування

Найменування показника	Характеристика готового продукту
Зовнішній вигляд і консистенція	Однорідна тонка, подрібнена, уварена маса без залишків шкірки, насіння та інших грубих частинок.
Смак і запах	Природній, властивий увареній томатній масі, без гіркоти, пригару, та інших сторонніх присмаків і запахів.
Колір	Червоний, червоно-жовто гарячий або малиново-червоний, інтенсивний, характерний для томатопродуктів, виготовлених з зрілих томатів, рівномірній по всій масі.
Домішки	Не допускаються.

Підраховуємо кількість дослідів:

N = 24 досліди.

Наукові дослідження будуть проходити у лабораторіях кафедри «Біотехнології, консервованих продуктів і напоїв» ОНАХТ, протягом 3 місяців.

Табл. 1.5. Порівняльна характеристика томатної пасти, виготовленої за традиційною технологічною схемою та за покращеною технологією

Продукти	Масова частка г/100 г	рН	Масова частка вітаміну С, Х*103% мг/100 г сух. р-н	Масова частка в-каротину, мг/100 г сух. р-н
	Сухих речовин	Цукрів	Пектинових речовин	Целюлози	Білків	Титр.к-ть (в пер.на молоч-ну кислоту)	Золи	NaCl
Томатна паста за традиційною технологією	30	-	0,22	1,1	2,0	1,3*	3,2	0,25	4,3	45,0	2,0
Томатна паста за вдосконаленою технологією	30	0,5	0,15	0,9	1,0	1,37	2,1	0,25	4,2	55,0	3,0

З таблиці видно, що томатна паста, яка виготовлена за вдосконаленою технологією має більш високу біологічну цінність, кращі органолептичні показники (не містить темних пригорілих включень, запаху пригару та гіркоти) та достатньо менший вміст целюлози, що позитивно впливає на зовнішній вигляд.

1.3 Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження

До традиційної схеми виробництва томатної пасти впроваджують додаткові операції, такі як розділення томатної маси на 2 фракції (сік та м'якоть) та електроплазмоліз.

Тому для впровадження у виробництві результатів дослідження необхідно:

- додатково встановити ємкості для збору окремо томатного соку та томатної м'якоті;

- додатково встановити обладнання, в якому відбуватиметься електроплазмоліз.

Дану технологію можна використовувати на будь-яких консервних заводах, на яких передбачено виробництво томатної пасти.

Апробація та впровадження інноваційної технології планується на ПАТ «Одеський консервний завод».

1.4 Очікувані економічні результати

Впровадження отриманих результатів дослідження при виробництві томатної пасти на ПАТ «Одеський консервний завод» дозволить отримати даним підприємством додаткового прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації.

На базовому підприємстві (ПАТ «Одеський консервний завод») очікується зміна наступних показників:

– Збільшення обсягів реалізації концентрованих томатопродуктів завдяки залученню додаткових споживачів, так як поряд з підвищеною харчовою цінністю новий томатопродукт буде мати поліпшені смакові властивості і гарний зовнішній вигляд;

– Збільшення обсягів реалізації концентрованих томатопродуктів за рахунок збільшення виходу готового продукту;

2. Маркетингові дослідження

Маркетингова діяльність повинна забезпечити:

– надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку конкретного попиту, смаки і переваги покупців;

– створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, ніж товари конкурентів;

– необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Предметом маркетингу є вивчення, відбір та прийняття найбільш раціональних рішень, починаючи від задуму створення підприємства того чи іншого типу до висновку про необхідність його перепрофілювання, якщо продукція перестала користуватися попитом.

Одним із важливих факторів впливу на результати діяльності підприємств є попит на продукцію і послуги та тенденції його розвитку.

Переробка томатної сировини займає найважливіше місце в консервній галузі перероблюючої промисловості України. В групі томатних продуктів найбільша частка припадає саме на томатну пасту.

Нині на території України близько 70% регулярно купують та споживають томатну пасту. Вперше вона з'явилися в США: в 1876 році її випуск налагодив Генрі Хайнц і називав її кетчупом. На Україні вперше з'явився він у далекі 1930-і роки, коли консервна промисловість тільки створювалася, і навіть ще не було ніякої нормативно-технічної бази. Тому спочатку для кетчупу та інших консервів використанням тільки американські нормативи. Починаючи з 1939 року, томатна продукція випускалася вже відповідно до вітчизняним інструкціям.

Табл. 2.1. Розрахунок обсягу потенціальної ємкості ринку

Асортимент	Норма споживання, кг	Чисельність населення, чол	Річна потреба, тис. тонн
Томатні	7	45.715.213	320
У т. ч. Томатна паста	3		137,15
Овочеві	8		365,72
Фруктові	20		9143,04
У т. ч. соки	13		5942,98
Всього	32		9828,76

В Україні річна потреба в томатній пасті, розрахована за раціональними нормами споживання складає 137,15 тис. тон.

Томатну пасту спеціалісти умовно розділяють на два види: промислову томатну пасту (яку використовують в якості сировини для виробництва соусів, кетчупів, соків) і споживчу. Їх співвідношення в загальному об'ємі становить 70:30.

В Україні біля півтори десятка підприємств, які переробляють томати в томатну пасту. Найкрупніші з них «Чумак», «Сандора», Вітмарк» (ТМ «Джаффа»), доля яких в об'ємі виробництва промислової томатної пасти досягає 90 %. Але «Сандора» і «Вітмарк» в подальшому з неї виготовляють томатний сік. Якщо говорити про сегмент споживчої томатної пасти, то за даними дослідження МЕМRB, 84 % об'єму виробництва приходиться на компанії АСС (ТМ «Помідора»), Луцьк Фудз (ТМ «Руна»), ПАТ Одеський консервний завод (ТМ «Господарочка») , «Чумак», «З бабусиної грядки»

За даними Держкомстату в 2010 році об'єм споживання томатних пюре і томатної пасти в Україні становив 95 тис. тонн, що на 2 % більше, ніж в 2009 році. Але більш значимий скачок об'єму споживання - з 50,4 до 92,9 тис. тонн - виникнув у 2005 році. Спеціалісти пояснюють ці дані легалізацією ринку. По оцінкам операторів, об'єм споживання саме томатної пасти в 2010 році становив 86 тис. тонни, що на 4 % більше, ніж в 2009 році, з яких споживчу томатну пасту прийшлось 23 тис. тонн, на промислову 53 тис. тонн.

Порівнявши дані в таблиці по річній потребі та річному споживанню томатної пасти, можна зробити висновок, що ринок ще не досяг свого насичення. А отже готовий продукт (томатна паста) буде користуватися попитом у населення та можна збільшувати об'єми виробництва даного асортименту продукції.

Табл. 2.2. Структура ринку України по виробництву томатної пасти в 2010 р.

Товарні марки/ Підприємства	Річний об'єм, тонн	Питома вага, %
Вітмарк Україна	25160	34
Чумак	19980	27
Сандора	12580	17
З бабусиної грядки	6660	9
Господарочка	5180	7
Помідора	2220	3
Руна	1480	2
Інші	740	1
Всього виробництво:	74000	100
Експорт	13000
Імпорт	25000
Реальна місткість ринку:	86000

Рис. 2.1. Структура ринку України по виробництву томатної пасти в 2010 році

На долю імпортної продукції приходиться приблизно біля четвертини об'єму споживання томатної пасти в Україні. Зрозуміло, що така кількість не може впливати на цінову ситуацію в країні, особливо якщо частина заморського товару поступає зі зниженням івойсних цін майже в два рази. Наприклад, середня ціна, по якій в 2010 році оператори завозили з Китаю в Україну томатну пасту становила 330 - 350 $ за тонну. При цьому середня ціна експорту томатної пасти, за даними китайської митниці, становила 670 $ за тонну.

Доцільно помітити, що в минулому році українські імпортери стали більше завозити томатної пасти саме з Китаю. До цього товар поступав з Узбекистану і Вірменії, але теж по низьким цінам. Основуючись на цих даних, а також довівши втрати, які несуть українські компанії через продукцію, що поступає на ринок із заниженими цінами, вітчизняні виробники могли б ініціативувати спеціальні розслідування за приводом ввозу в Україну томатної пасти з цих країн. Але поки що вони цього не роблять. Мабуть, втрати все ж не дуже великі.

Рис. 2.2. Основні країни експортери томатної пасти в Україну

Із збільшенням попиту на томатну пасту на внутрішньому ринку буде збільшуватися необхідність в забезпеченні сировини - томатів. Тому виробники томатної пасти вже зараз починають працювати разом з фермерами над питанням зростання ефективності виробництва томатів, адже кліматичні умови на півдні України цьому сприяють. За даними світової асоціації виробників томатів, в 2010 році, в Україні було вирощено 350 тис. тонн томатів, що на 100 тис. тонн більше ніж в 2009 році. Це хоча і значиме збільшення, однак потенціал в Україні дуже великий. Порівняльна характеристика представлена в таблиці 2.3.

Табл. 2.3. Порівняльна характеристика вирощення томатів в різних країнах

Назва країни	тис. тонн томатів
Україна	350
Канада	670
Італія	4500
Іспанія	1300
Туреччина	1700
Китай	3900
Каліфорнія (США)	8600

В останні два роки Україна опинилася в трійці найбільш великих експортерів томатної пасти у Росію, не дивлячись на те, що до цього не входила навіть в число 15 найбільших країн-експортерів. Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

Протягом останніх півтора років Україна утримує свої позиції як експортер томатної пасти у Росію, випереджаючи Турцією, Італію, Іран, Іспанію, Узбекистан та Грецію. Більше України томатну пасту експортують у Росію тільки Китай та Португалія, причому доля Китаю коливається в межах 60-70%.

Очікується, що Україна в 2012р. вийде на друге місце по об'ємам експорту томатної пасти у Росію, вперше випередивши по цьому показнику Португалію. Це стане можливим завдяки достатньо сприятливому для переробників сезону та подальшому динамічному розвитку технологій вирощування та переробки овочевої продукції в Україні.

Через південь України проходить так званий «томатний пояс» Європи - територія, найбільш придатна для вирощування томатів з точки зору клімату і ґрунту. В Херсонському регіоні розташована найбільша в країні система зрошуючих каналів, покриваюча площу більше 2 млн. га. Але урожайність там поки нижча (40 - 50 т/га), чим, наприклад, в провінції Онтаріо в Канаді (80 - 85 т/га). Причина відмінності в тому, що канадські фермери для виробництва томатів використовують розсаду і весь урожай збирають комбайнами. В Україні поки що більшість фермерських господарств застосовують метод прямого посіву насіння. Він має ряд недоліків в порівнянні з висаджуванням розсади. Але фермери йдуть на це, так як часто не мають грошей на купівлю розсади, та й якісної розсади не вистачає. Підприємства, зрозуміло, зацікавленні в тому, щоб у фермерів збільшувався урожай. Так, в 2009 році компанія «Чумак» купила два комбайни і разом з одним із фермерських господарств організувала спеціальне досліджуване поле. Проект показав гарні результати, тому в 2010 році зразу ще кілька компаній купили комбайни і вже перейшли на новий вид роботи. Що стосується умов співробітництва, то підприємства вже давно працюють за контрактами. Ще перед початком сезону заключаються договори, в яких відмічається кількість сировини, об'єми, терміни доставки та ціна. Це дає можливість фермерам мати гарантований ринок збуту, а компанії - забезпечити себе необхідними об'ємами сировини на сезон за стабільною ціною. Крім того наявність такого договору значно полегшує фермеру процедуру отримання кредиту в банку.

З ростом доходів населення, розвивається виробництво томатної пасти. Як завжди покращення благо становища споживачів, призводить до змінення їх бажань в сторону зростання попиту на продукцію преміум-сегмента, відповідно зростають і вимоги до якості томатної пасти.

Тому виробництво томатної пасти за покращеною технологією є доцільним в нашій країні. Ця томатна паста матиме ряд переваг над ідентичною собі продукцією, так як передбачається збереження вітаміну С та інших мікро- та макроелементів за рахунок обробки деякої частини маси електричним струмом, а не підданню її тривалому випарюванню при температурі та попередження потемніння томатної маси і усунення темних плям за рахунок концентрування соку з певною частиною м'якоті.

Згідно робочої гіпотези очікується отримання додаткового прибутку за рахунок підвищення якості готового продукту, тобто томатної пасти, передбаченим вдосконаленням процесу підготовки томатної маси перед концентруванням.

ПАТ «Одеський консервний завод» являється лідером по виробництву плодоовочевої консервної продукції в Одеській області. На підприємстві використовуються новітні технології виробництва харчової та жерстянобаночної продукції з сировини високої якості, працює кваліфікаційний персонал.

ПАТ «Одеський консервний завод» успішно працює на ринку СНД , постійно розширюючи свою дилерську мережу та поповнюючи асортимент запропонованої продукції.

Компанія являється власником торгової марки «Господарочка».

Торгова марка «Господарочка» - це широка різноманітність високоякісних готових продуктів в різній упаковці, фруктові та овочеві соки, упаковані в Tetra-Pak, консервовані овочі та томатна паста в Twist-off банках та банках СКО, томатна паста в жерстянобанках.

Продукція торгової марки «Господарочка» набуває все більшу популярність завдяки своєму смаку, високій якості та відсутності консервантів.

Торгова марка «Господарочка» займається виробництвом: Соки фруктові та овочеві, Сік грейпфрутовий, Сік ананасовий, Сік томатний, Сік яблучний, Сік фруктовий чи овочевий інший, Суміші соків неконцентрованих, Соки концентровані, Овочі заморожені, Овочі консервовані без додання оцту, Паста томатна неконцентрована, Паста томатна концентрована, Горох консервований, не заморожений, Квасоля лущена консервована, не заморожена, Кукурудза цукрова консервована, не заморожена, Овочі та суміші овочеві консервовані, не заморожені, Овочі консервовані в оцті, Джеми, желе, пюре та пасти плодові й ягідні, Джеми, мармелади інші, Вироби кондитерські цукрові, Вироби кондитерські цукрові глазуровані, Вироби цукрові кондитерські інші, Кетчуп томатний, соуси томатні інші, Коробки та ящики з гофрованих паперу чи картону, Банки для консервування, Вироби металеві для закупорювання, Послуги з постачання пари і гарячої води електростанціями.

В середньому за рік підприємство ПАТ «Одеський консервний завод», на якому впроваджується дана технологія, переробляє 60 тис. тон томатів. Частка томатної пасти складає 5180 тон.

Підприємство працює в 3 зміни по 8 год. за зміну, 6 днів на тиждень . В місяць буде 29 робочих днів, а змін - 87. Продуктивність лінії виробництва томатної пасти становить 4т/год. Томати - сировина, яка поступає на завод протягом 3 місяців, відповідно заготовка триватиме 270 зміни.

Продуктивність лінії виробництва томатної пасти за добу становить

Q = 4*8*3 = 96 т/добу

Продуктивність лінії виробництва томатної пасти за сезон становить:

V = 96*90 = 8640 тонн

Виходячи з того, що продуктивність лінії виробництва томатної пасти за сезон становить 8640 тон, можна зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій по виробництву концентрованих томатопродуктів на базовому об'єкті являється можливим, оскільки дана лінія являється більш продуктивнішою, ніж нам необхідно.

Ми плануємо виробляти 7000 тон за сезон. Це можна виразити наступним чином:

5180+1820 = 7000 т/сезон.

1820/5180*100=35,3%.

Тобто приріст обсягів виробництва томатної пасти складає 1820т або 35,3%.

Обсяг реалізації продукції у вартісному вираженні визначаємо множенням обсягів виробництва на ціни на готову продукцію.

РП = mг.п *Ц,

РП = 1820*8592,4 = 15638168 грн. = 15,64 млн. грн.

mг.п - обсяг виробництва томатної пасти, т. Ц - оптова відпускна ціна (без ПДВ) 1т готової продукції (томатної пасти), грн/т. Ц = 8592,4 грн./т.

Прибуток від реалізації продукції визначаємо, виходячи з заданої рентабельності продукції:

Ппр = .

РПпрі - об'єм реалізації продукції за цінами підприємства, грн.

Рпрі - рентабельність продукції (для томатної пасти 10 %).

3. Визначення інноваційного бюджету та інвестицій у виробництво

1. Розмір інвестицій визначаємо по формулі:

І = Іін + Івир,

де: Іін - інноваційний бюджет ( інвестиції на проведення науково-дослідних робіт - НДР); Івир - інвестиції у виробництво для впровадження результатів НДР.

Визначення інноваційного бюджету.

Метою науково-дослідної роботи є вдосконалення процесу підготовки томатної маси для виробництва концентрованих томатопродуктів. Якщо це буде досягатися за допомогою лабораторного устаткування, то розмір інвестицій буде рівнятися інноваційному бюджету.

І = Іін, Івир =0

Інноваційний бюджет розраховується по формулі:

Іін = Вкон + Цндр + Впкр + Векс + Вдор + Всер + Впат,

де: Вкон, Впкр, Векс, Вдор, Всер, Впат - витрати на формування концепції, виконання проектно-конструкторської розробки спробного зразка; експериментальні дослідження; доробку спробного зразка; сертифікацію продукції; патентування новації (нової технології, нового засобу тощо). Цндр - ціна НДР ( вартість проведення прикладних науково-дослідних робіт ).

Визначення ціни НДР.

Ціна НДР визначається по формулі:

Цндр =Вндр + П + ПДВ,

де: Вндр - витрати на проведення прикладних НДР; П - прибуток від НДР (приймаємо рентабельність 10%); ПДВ - податок на додану вартість.

Вндр визначаємо на основі складання кошторису витрат на проведення НДР. Кошторис витрат на проведення НДР наведений у таблиці 3.1.

Табл. 3.1. Кошторис витрат на проведення НДР

№ п/п	Найменування статей витрат	Сума витрат, грн.
1	Матеріали	254,38
2	Паливо та енергія	786,48
3	Заробітна плата	24210
4	Відрахування на соціальні заходи	9199,6
5	Амортизаційні відрахування	5261,52
6	Інші витрати	3971,2
7	Накладні витрати	13104,95
Всього		56788,13

Табл.3.2. Сировина, необхідна для проведення НДР

	Сировина і основні матеріали	Необхідна кількість	Ціна за одиницю, грн.	Вартість, грн.
1.	Томати свіжі зрілі	8 кг	10,00	80,00
2.	Сіль	0,25 кг	3,5	0,88
3.	NaOH	0,3 кг	9	2,7
4.	K2CrO4	20 см3	29	0,6
5.	AgNO3	500 см3	7	3,5
6.	C2H5OH	500 см3	25	12,5
7.	Фенолфталеїн	20 см3	34	0,7
8.	Цукор	0,1 кг	10	1
9.	Фільтрувальний папір	1 пачка	40	40
10.	Канцелярські товари			50
11.	Ксерокопія			50
	Всього			241,88

При визначенні витрат на матеріали враховується й вартість матеріалів для проведення досліджень із урахуванням додаткових витрат.

Для проведення НДР необхідні основні та допоміжні матеріали, що зведені у таблицю 3.2.

При визначенні витрат на сировину враховувалися також витрати на допоміжні матеріали для проведення досліджень та вартість канцелярських товарів.

До допоміжних матеріалів відносять:

Пластмасові контейнери 10 шт. · 1,25 = 12,5 грн.

Вартість всіх матеріальних витрат розраховуємо, як суму витрат на сировину та основні матеріали, допоміжних витрат:

241,88+12,50 = 254,38 грн.

Витрати на електроенергію визначаємо шляхом множення витратив енергії на відповідні тарифи по формулі:

В = ? (Р·ф) ·Т,

де: Р - паспортна потужність устаткування, кВт/година; ф - час роботи устаткування, година; Т - тариф електроенергії грн/кВт·година; Т= 0,8 грн/кВт·година;

Для проведення НДР використовувалися наступні прилади, наведені в таблиці 3.3.

Табл. 3.3. Прилади, використовувані в НДР

Найменування	Потужність Р, кВт	Час роботи Т, години	Вартість, грн.
Фотоелектроколориметр	0,2	2	0,32
Електронні ваги	1,5	10	12
Сушильна шафа	2,0	1	1,6
Електрична плита	2,0	0,5	0,8
Люмінесцентні лампи 6 шт	0,02	40	0,64
Холодильник	0,61	1200	585,6
Комп`ютер	1,86	90	133,92
Вакуум-випарна станція	2,5	24	48
Електричний чайник	1,5	3	3,6
Всього:			786,48

Витрати по заробітній платі визначаємо як суму заробітку всіх учасників НДР:

Заробітна плата (основна і додаткова).

1. Студент - дослідник - 720 грн./міс.

2. Лаборант - 1600 грн./міс.

3. Науковий керівник технологічної кафедри - 2800 грн./міс.

4. Науковий керівник з курсової роботи - 2950 грн./міс.

Всього - 8070 грн./міс.

Дослідження проводитимуться на протязі 3 місяців, тому витрати на заробітну плату складуть:

8070·3=24210 грн.

Відрахування на соціальні заходи беруться в розмірі 38 % від величини зарплати:

Всоц = 24210?0,38 = 9199,8 грн.

Амортизаційні відрахування становлять 24 % від вартості фондів, що використовується при проведенні НДР (устаткування основного та додаткового) і 8% від вартості орендованих приміщень відповідно.

Обладнання використовується в лабораторії академії протягом 5 місяців у перерахунку на цілодобову роботу. Тому тривалість використання обладнання складе приблизно 250 годин.

Табл. 3.4. Вартість устаткування

Назва встаткування	Кількість одиниць	Вартість за одиницю, грн.	Усього, грн.
Електронні ваги	1	300	300
Лабораторний стіл	1	250	250
Колби	4	20	80
Бюретка	1	15	15
Мірний циліндр	2	20	40
Піпетки	4	12	48
Фотоелектроколориметр	1	1380	1380
Сушильна шафа	1	1700	1700
Електрична плита	1	150	150
Холодильник	1	1500	1500
Дистилятор	1	3000	3000
Витяжна шафа	1	3500	3500
Вакуум-випарна станція	1	4000	4000
Лабораторні меблі		2000	2000
Центрифуга-декантер	1	3800	3800
Всього:			21763

Таким чином, амортизаційні відрахування від вартості обладнання складають:

Авар.об = 21763*0,24=5223,12 грн.

Орендна плата за приміщення складає 8% від вартості приміщення. Загальна площа лабораторії складає 20 м2. По сучасним даним вартість 1 м2 площі приміщення складає 400 грн., тому загальна вартість лабораторії складатиме 8000 грн.

Оренда даного приміщення в рік обійдеться в: 8000*0,1=800 грн., але приміщенням ми будемо користуватися тільки 90 днів, тому витрати на аренду приміщення складатимуть:

Апр = (800*90/150) = 480 грн.

Амортизаційні відрахування від оренди приміщення:

Зам.зд= 480* 0,08=38,4 грн.

Загальні амортизаційні витрати на обладнання та приміщення складають:

Зам= 5223,12+ 38,4 =5261,52 грн.

Інші витрати беруть у розмірі 10 % від суми витрат по статтях 1-5:

Вдр = (254,38 + 786,48 + 24210+ 9199,6 + 5261,52)?0,1 = 3971,2 грн.

Накладні витрати беруться в розмірі 30 % від суми витрат по статтях 1-6:

Вн.р = (254,38 + 786,48 + 24210 +9199,6 + 5261,52 + 3971,2)?0,3 = 13104,95 грн.

Далі ціну НДР обчислюємо з урахуванням того, що рентабельність складає 10%, тоді прибуток від НДР складе:

Вндр= 254,38 + 786,48 + 24210 + 9199,6 + 5261,52 + 3971,2 + 13104,95 = 56788,13 грн.

П = ВНдр * 0,10 = 56788,13 * 0,10 = 5678,81 грн.

Тоді ПДВ дорівнюватиме:

ПДВ = (Вндр + П) * 0,2 = (56788,13+5678,81) * 0,2 = 12493,39грн

Ціна НДР складає:

Цндр = Вндр + П + ПДВ,

Цндр = 56788,13+5678,81+12493,39=74960,33 грн.

Визначення інших витрат інноваційного бюджету:

Вкон = 0,5?74960,33 = 37480,17 грн;

В= 0,5?74960,33 = 37480,17 грн;

Вэкс = 0,1?74960,33 = 7496,03 грн;

Вдор = 0,1?74960,33 = 7496,03 грн;

В= 0,2?74960,33 = 14992,07 грн;

В = 0,1?74960,33 = 7496,03 грн.

Інноваційний бюджет дорівнює:

Iін = Цндр + Bкон + Векс+Всер, грн

Іін=74960,33 +37280,17 + 7496,03 + 14992,07 =134728,6грн

Визначення інвестицій для впровадження новацій у виробництві

Інвестиції у виробництві для впровадження результатів НДР:

Iвир = Iовф + Iок + Iрек,

де: Іовф - інвестиції в основні виробничі фонди; Іок - додаткова сума оборотних коштів, потрібних виробництву у зв'язку з впровадженням результатів НДР; Iрек- інвестиції на рекламу.

Iовф=Iбуд+Iуст,

де: Iбуд- інвестиції у будівництво (Iбуд=0); Iуст- інвестиції в устаткування.

Інвестиції в устаткування складатимуть витрати на придбання нового устаткування та його встановлення за вилученням ліквідної вартості.

Iуст=Впу+Д-Л

Впу- витрати на придбання та монтаж устаткування; Д - витрати на демонтаж устаткування, яке знімають; Л- виручка від реалізації устаткування, яке знімають та реалізують.

Оскільки передбачено тільки встановлення устаткування, тоді інвестиції в устаткування будуть рівні витратам на придбання нового обладнання:

Iуст=Впу

Витрати на придбання устаткування розраховуємо за формулою:

Впу=1,1*(Вуст+Тр+Зс+М),

де: Вуст - вартість устаткування що встановлюють;

Тр - транспортні витрати на доставку, приймають на рівні 5% від Вуст; Зс - заготівельно-складські витрати, приймають на рівні 2% від Вуст; М - витрати на монтаж, приймають на рівні 15% від Вуст; 1,1 - коефіцієнт, що враховує витрати на тару, запасні частини, витрати по комплектації, націнки постачальницьких організацій та ін.

Разом транспортні витрати, заготівельно-складські витрати та витрати на монтаж складають 22% від Вуст.

У відповідності до робочої гіпотези необхідно встановити додаткове устаткування, а саме електроплазмолізатор та дві ємкості для збирання соку та м'якоті.

Ціна:

Ємкості: 2од*2000грн.

Електроплазмолізатор: 1 од. * 29000 грн.

Впу=1,1*(33000+33000*0,05+33000*0,02+33000*0,15) = 1,1*(33000 + 1650+660+ 4950) = 44286 грн.

Іок - інвестиції в оборотні кошти, що складають 7% від ?РП:

Iок=0,07*?РП = 0,07* 15638168 = 1094671,76 грн.

Витрати на рекламу беруть у розмірі 2-5% від реалізації продукції

Ірек= 15638168 * 0,05 = 781908,4 грн.

Івир = Iовф+Іок+Ірек

Івир= 33000 + 1094671,76 + 781908,4 = 1909580,16 грн.

Інноваційний бюджет складає:

І = Іін+Івир= 134728,6 + 1909580,16 = 2044308,76 грн.

Висновки

вартісний інноваційний бюджет

Зіставимо суми інвестиції на проведення НДР та впровадження їх результатів на підприємстві (І) з прибутком (П), який очікується:

І/П= 2044308,76 / 1421651,64 = 1,4< 3.

Оскільки співвідношення І/П менше 3, можемо зробити висновок, що проведення НДР є доцільним, а впровадження результатів НДР у виробництво є економічно вигідним. Термін окупності даної НДР складатиме 1,4 роки.

Размещено на Allbest.ru

...