Сучасні аспекти розвиту аутсорсингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

РЕФЕРАТ

на тему: «Проблеми розвитку аутсорсингу в Україні»

з дисципліни: Економіка підприємства

Київ 2014

Актуальність теми

Розвиток товарно-грошових відносин в Україні спричинив формування насиченого товарного ринку -- ринку покупця, коли пропозиція товару більшості асортиментних груп значно перевищує попит на них. Відбувається загострення конкурентної боротьби за ринок та споживача. Саме гостра боротьба за ринок, різка зміна у використанні технологій змущують українські підприємства шукати нові інструменти підвищення своєї конкурентоспроможності. Однією з найсучасніших і найуспішніших бізнес-моделей, що дають можливість підприємству досягти реальних конкурентних переваг є аутсорсинг, який може виступати як маркетинговий інструмент та стратегічна ініціатива.

Аналіз останніх досліджень

Аутсорсинг, як інструмент підвищення конкурентноспроможності й ефективності підприємства найбільш повно розкритий в працях західних науковців: Ж.-Л Бравар; М Донелланн; Е. Йордон, С. Клеменс, які досліджували саме поняття аутсорсингу та його сильні й слабкі сторони. Необхідно відзначити внесок у розвиток концепції аутсорсингу українських вчених економістів І. Рудої та О. Зозульова. Л. Ноздріна розглядає питання, пов?язані з аутсорсингом ІТ-проектів в Україні, зокрема досліджує ринки IT-аутсорсингу Центральної та Східної Європи й України; визначає основні ІТ-проекти, які пропонуються на аутсорсинг українським компаніям; проводить аналіз вітчизняних лідерів ІТ-індустрії [5]; на локальному рівні досліджує сучасний стан бухгалтерського аутсорсингу в Україні, його проблеми та перспективи розвитку А. Поплюйко. [7]

Постановка проблеми

Аутсорсинг, як і будь-яка стратегія, потребує постійного вдосконалення з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Задля вдосконалення аутсорсингу в Україні потрібно проводити аналіз цього явища і всіх його складових в історичному розрізі задля виявлення помилок, які допускались на різних рівнях діяльності держави (як самостійні підприємства на локальному рівні, так і органи державної влади - на державному рівні, регулюючи правове поле застосування аутсорсингу), та знаходження шляхів вирішення цих проблем.

Для того щоб зрозуміти коли саме розпочався розвиток такого явища, як аутсорсінг в України, потрібно дослідити взагалі розвиток аутсорсингу як такого. Термін «аутсорсинг» походить від англійських слів «outside resource using» - «використання зовнішніх ресурсів». Під поняттям аутсорсінг визначають передачу організацією окремих бізнес-процесів або виробничих функцій на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній області [8] .

В міжнародній бізнес-практиці цей термін визначає послідовність організаційних рішень, сутність яких полягає в переданні деяких функцій чи видів діяльності, які раніше самостійно реалізувалися організацією, зовнішній організації чи «третій стороні», як прийнято казати. Аутсорсинг часто називають «феноменом ХХ ст.», а також «найбільшим відкриттям бізнесу за останні десятиріччя», адже це поняття увійшло в практику бізнесу та отримало дійсно широке поширення лише наприкінці 80-х років. В той же час ідея, щодо залучення ресурсів спеціалізованої фірми для вирішення питань організації, не є новою. Ця ідея і механізм її реалізації відомі з тих пір, коли в економічній теорії, а згодом, в науковому менеджменті, сформувалися поняття розподілу праці, спеціалізації та кооперації. Першим досвідом аутсорсерів можна вважати юридичні послуги фірм в США та Великобританії ще на початку ХХ ст. Першим прикладом аутсорсінгу вважається закупівля деталей для своїх заводів Генрі Фордом. З вищевикладенего можна зрозуміти, що аутсорсінг є досить новим явищем. Встановлено, що аутсорсинг доволі часто називають «феноменом ХХ сторіччя», так як лише в кінці 80 років це поняття ввійшло в практику бізнесу і набуло розповсюдження. Одним із першовідкривачів аутсорсингу вважається всесвітньо відома фірма Kodak, які на початку 90-х років використали IT-аутсорсинг.

Враховуючи многогранність поняття «аутсорсинг» та постійну еволюцію феномену міжнародного аутсорсингу не існує чіткого загальновизнаного визначення цього явища [3].

Саме тому, чітко встановити прихід такого явища як аутсорсинг на український ринок стає проблемою. Для цього потрібно встановити періоди приходу найпоширеніших у нашій країні видів аутсорсингу на український ринок.

В Україні початковий етап розвитку бухгалтерського аутсорсингу припав на середину 1990-х рр. (час розквіту бухгалтерсь-ких аутсорсингових послуг у США та Європі). І зародився він у недрах аудиту, коли аудитори зіткнулися з потребами клієнтів не тільки в аудиторських перевірках, але й у зовнішній допомозі в організації всіх видів обліку. На сьогоднішній день ринок бухгалтерського аутсорсингу в Україні тільки формується і ведення бухгалтерського обліку у формі бухгалтерського аутсорсингу стає все більш і більш популярним [7]. З-поміж моментів, які стримують розвиток цього напряму у бізнес-середовищі в Україні, можна виділити кілька основних.

По-перше, це стереотипи мислення власника і керівника, які вважають, що бухгалтер завжди повинен бути поруч з ними. По-друге, хвилювання про те, що бухгалтерська компанія не збереже у таємниці фінансову інформацію свого клієнта. Хоча загальновідомо, що чесність у відносинах залежить не від того, який бухгалтер -- власний чи запрошений -- обслуговує компанію, а від порядності конкретної людини. І, по-третє, остереження, що сторонній бухгалтер не у змозі врахувати специфіку конкретного виду діяльності. Застереження зрозуміле, але невиправдане. У бухгалтерській компанії кожен співробітник спеціалізується у певній галузі бухгалтерії, веде підприємство з різними видами діяльності, і його досвід, знання і кваліфікація набагато більші, ніж у бухгалтера, що веде одне підприємство. Отже, на даний момент очевидним є той факт, що бухгалтерський аутсорсинг є галуззю, що розвивається в Україні. Тим не менше, стійкий попит вже формується. Передусім, за рахунок компаній малого бізнесу, які нараховують у штаті кілька чоловік, підприємств, які не мають постійного офісу, з невеликим документообігом, а також холдингів. Крім того, актуальність послуг спеціалізованих бухгалтерів зростає у зв'язку з популярною та доволі необхідною для залучення стратегічних інвесторів відмовою від тіньової бухгалтерії [7].

На кінець 1990 рр. припав стрімкий розвиток IT-аутсорсингу (на даний час Україна займає 15 місце у світі по виробництву програмного забезпечення). Враховуючи розвиток найбільших видів аутсорсингу в нашій країні, можна зрозуміти, що розвиток аутсорсингу в Україні розпочався в середині 1990-х рр. і продовжує свій розвиток. Так, за період 2009-2010 рр. ринок IT-аутсорсингу в Центральній та Східній Європі складався з шістнадцяти країн: України, Румунії, Угорщини, Польщі, Чехії, Білорусії, Болгарії, Естонії, Сербії, Словаччини, Литви, Хорватії, Молдови, Латвії, Словенії та Албанії. За цей період на ринку спостерігалася тенденція до збільшення його обсягу та кількості ІТ-фахівців, зайнятих у сфері ІТ- аутсорсингу. Що стосується України, то частка обсягу на ринку ІТ-аутсорсингу збільшилась з 508 млн. євро у 2009 р. до 637 млн. євро. - у 2010 р., тобто на 25,3 %, а кількість вітчизняних ІТ-фахівців у 2010 р. зросла до 20 тис. осіб. У 2011 р. ріст індустрії аутсорсингу досяг близько 20-25 %. Будучи в рейтингу 30 країн, які є найприйнятнішими для ІТ-аутсорсингу, Україна в черговий раз підтвердила свій статус, отримавши перемогу у цьому році в номінації “Место назначения для IT-аутсорсинга” у рамках European Outsourcing Excellent Awards.

аутсорсинг конкурентоспроможність міжнародний законодавчий

IT-аутсорсинг в Україні демонстрував показники значного зростання протягом останнього десятиріччя. Недавні дослідження показують, що в даний час Україна утримує свої позиції серед найбільш привабливих розгалужувачів аутсорсингу і, безумовно, просувається до верхньої частини списку. Так, за даними аналізу «Щорічної Глобальної Аутсорсингової Доповіді GS100», Україна знаходиться на 11-му місці в Tоп-20 переліку найбільших світових центрів по кількості задіяних у галузі людей. Також, Україна є першою у списку серед країн Центральної і Східної Європи, випереджаючи Росію Білорусію і Польщу.

За останнє десятиріччя ринкова вартість послуг IT-аутсорсингу в Україну постійно зростала, за винятком останніх двох років, коли через глобальну нестабільність економіки, діяльність IT-аутсорсингу також не виявляла певної динаміки.

За прогнозами керівника сервісного центру компанії IT-Solutions О. Якутко, у 2012 р. Доходи від ІТ-аутсорсингу повинні були зрости на 30 %. Тобто в період 2009-2012 рр. Прослідковується стійка тенденція до зростання індустрії ІТ-аутсорсингу в Україні і в 2012 р. темп росту становив приблизно 75% по відношенню до 2009 р. [6]

Впродовж усього періоду розвитку економіки України фінансово-промислові групи лобіювали власні інтереси на найвищому державному рівні, що зумовлено політикою протекціонізму. Але на світовому ринку перспективи українських промислових підприємств значно гірші, тому для них важливо шукати шляхи взаємного співробітництва, які допоможуть зміцнити конкурентні позиції на власному ринку. В цьому сенсі в нагоді стає використання саме аутсорсингу, що зумовлює його подальший розвиток. Проте для України аутсорсинг є порівняно новою організаційною схомою діяльності, що й обмежує її застосування. Українськи підприємства і на даний час не використовують повною мірою переваги виробничого аутсорсингу і передають стороннім організаціям лише другорядні функції: бухгалтерію, IT-розробку, та розробку веб-сайтів, кол-центрі та юридичне обслуговування. Найчастіше потенційні замовники посилаються на фактори, пов'язані з довірою до постачальника (ризик розголошення конфіденційної інформації й втрати контролю над пунктами), а також незначним досвідом роботи за схемою аутсорсінку (недостатня інформованість про можливості та майже суцільна відсутність досвіду). Це свідчить про початковий етап розвитку аутсорсингу в України. [4]

Таким чином розвивався аутсорсинг в Україні с появи в середнині 1990-х рр. і до 2012 року, коли був прийнятий новий Закон України «Про зайнятість населення» [1], де вперше було передбачено поняття аутсорсингу в Україні (на законодавчому рівні) та легалізовано саму діяльність пов'язану з передачею певних функцій стороннім організаціям з метою збільшення ефективності діяльності підприємства. Але окрім цього Верховна Рада України видала Постанову «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця» [2], яким було введено сильно ускладнений порядок видачі дозволів для здійснення аутсорсингу і, як наслідок, дуже погіршило становище усіх організацій, що надають послуги з аутсорсінгу і зменшило ефективність цієї бізнес-моделі, що, на нашу думку, є значним кроком назад.

В цілому використання аутсорсингових схем на вітчизняних підприємствах може значно підвищити ефективність їх роботи та відкрити принципово нові можливості для взаємовигідного співробітництва, суттєво посилити їх конкурентоспроможність в умовах глобального економічного середовища.

У розвинутих країнах аутсорсинг став важливим інструментом забезпечення конкурентних переваг підприємства. В Україні цей процес відбувається не так швидко, однак із загостренням конкуренції на внутрішньому ринку, розвитком інтеграційних процесів все більше підприємств визнають його переваги і доцільність використання.

Отже, можна зробити висновок, що аутсорсінг є одним із найефективніших способів ведення бізнесу, зважаючи на ті переваги, які отримує підприємство-замовник при його використанні. Така форма ведення бізнесу сприяє впровадженню інновацій і покращенню інтеграційних зв'язків вітчизняних підприємств як в межах країни, так і поза нею, без чого сьогодні неможливо забезпечити ефективність господарської діяльності.

Висновки

Дослідивши розвиток аутсорсингу ми визначили, що це явище нове для України. Поява аутсорсингу в нашій державі припадає на середину 1990-х рр. і це є причиною того, що більшість підприємців скептично відносяться до аутсорсінгу. Щоб змінити ситуацію на краще потрібно проводити тренінги, професійні виставки, щоб познайомити підприємців з даною бізнес-моделлю, що може значно аідвищити ефективність підприємства.

В умовах сьогодення розвиток аутсорсингу гальмується нещодавно прийнятими законами [1; 2], які суттєво ускладнюють застосування аутсорсингу тим, що було запроваджено надзвичайно складний і тривалий порядок видачі дозволів для здійснення аутсорсингу. Законодавство потребує негайного вдосконалення задля збільшення ефективності діяльності підприємств, які використовують аутсорсінг в своїй діяльності. Цього можна досягти шляхом спрощення процедури отримання дозволів для здійснення аутсорсингу, а також запровадження пільгових програм для підприємств, що надають аутсорсингові послуги, а також для працівників, що задіяні у даній сфері. Також, держава повинна йти на зустріч компаніям, які надають аутсорсингові послуги, шляхом надання рекомендацій підприємствам, задля швидшої інтеграції даної бізнес-моделі в економіку Україн.

Як ми зазначили, найбільш стрімко в Україні розвивається бухгалтерський аутсорсинг та IT-аутсорсинг. Україна займає 11 місце у світі по кількості залучених людей і 1 у Східній Європі, що є гарним показником. Саме тому, не зважаючи на всі труднощі, Україна має потенціал і всі можливості для успішного розвитку аутсорсінгу в цілому, як бізнес-моделі, так і окремих його видів задля підвищення ефективності діяльності підприємств і підвищення економічного рівня держави.

Список використаної літератури

Нормативно-правові акти:

1. Закон України від 5 липня 2012 р. «Про зайнятість населення» // ВВР 2012 р. - № 24 ст. 243

2. Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Постанова Верховної ради України від 5 вересня 2013 р // ВВР - 2013 р. - № 461-18.

Наукові джерела:

3. Бравар Ж.-Л. Ефективний аутсорсинг: розуміння, планування та використання успішних аутсорсингових відносин/ Бравар Жан Луї, Морган Роберт - Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс -- 2007

4. Герасимчук Ю. О. Збірник наукових праць ДЕТУТ. Серія «Економіка і управління». Історичний розвиток аутсорсингу, переваги та можливості, ризики аутсорсингу - 2013;

5. Ноздріна Л.В. Аутсорсинг ІТ-проектів в Україні / Управління проектами: стан та перспективи // Тези доп. VIII Міжнар. наук.-практ. конф. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: web-site: conference.nuos.edu.ua;

6. Матвій І. Є. Особливості розвитку ІТ-аутсорсингу в Україні. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту організацій.-- 2013;

7. Поплюйко А. М. Бухгалтерский аутсорсинг: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні. - К.: ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» _ 2011.

Размещено на Allbest.ru