Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу та інструменти його регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

платіжний баланс економічний

Зовнішньоторговельна діяльність країни обраховується у вигляді платіжного балансу. Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає у тому, що у лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин даної країни із її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики й управління державною заборгованістю. Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики держави, яка безпосередньо впливає на стан економіки.

Платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду.

Стан платіжного балансу - індикатор стану всієї економіки, а динаміка зміни стану окремих його статей відображає головні тенденції економічного розвитку суспільства й, як слідство, може служити основним джерелом інформації для прийняття рішень державної політики. Стійкий стан платіжного балансу для економіки відкритого типу повинне розглядатися як пріоритетний напрямок розвитку економіки.

Велику увагу проблемі рівноваги платіжного балансу приділяли такі видатні діячі політичної економії, як А. Сміт та Д. Рікардо, вносячи у процес складання платіжних балансів нові елементи і представлення. До відомих науковців, які в своїх працях розглядали економічне призначення, складові частини та фактори впливу на платіжний баланс, можна віднести М.І. Савлука, С.І. Юрія, С.Л. Боринця, Л.Н. Красавіну, А.С. Філіпченка, Т.С. Шеремета, Є.С. Корнієнко, О.В. Сніжко та інших.

Актуальність розгляду даної теми для України, насамперед, пов'язана з тим, що країну охопила світова економічна криза, яка негативно позначилася на її зовнішньоекономічній діяльності і безпосередньо призвела до зменшення попиту і цін на послуги та товари українського виробництва, а також зменшення фізичного обсягу товарів та послуг. Тому, в даний час, для України є необхідним визначити свою позицію та напрям оптимізації платіжного балансу країни для того, щоб поліпшити умови функціонування економіки в цілому, оптимізувати міжнародну економічну діяльність загалом та її окремих компонентів. Тому український уряд проводячи економічну політику повинен враховувати ті обмеження та вимоги, які висувають завдання формування платіжних балансів, а також аналізувати та застосовувати шляхи і засоби подолання негативних явищ та процесів, що виникли у результаті різних збурень на світовому ринку.

Предметом дослідження є платіжний баланс України, його окремі рахунки та їх сальдо, статті, категорії, показники, економічні операції, які відображаються в платіжному балансі.

Метою даної роботи є розгляд теоретичних основ побудови та публікації платіжного балансу, його структури, класифікації статей та категорій, взаємозв'язків рахунків, інструментів регулювання. Також метою є виявлення особливостей стану платіжного балансу України, основних його проблем та їх напрямків вирішення.

У завдання роботи входить огляд платіжного балансу України та його особливості на період 2008-2012 рр. економіки України.



1. Теоретичні основи побудови та платіжного балансу країни

1.1 Економічний зміст платіжного балансу

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики держави, яка безпосередньо впливає на стан економіки. Він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку зовнішньоекономічних відносин. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний період надають можливість визначити причини покращення або погіршення кон'юнктури валютного ринку та курсу національної валюти у відповідному році та ймовірну динаміку їх у майбутньому, перспективні та проблемні галузі національної економіки, стабільність законодавчої бази, рівень довіри до вітчизняної політики.

За формою складання платіжний баланс - це статистичний звіт про надходження валютних коштів у країну та про витрачання їх за певний період у розрізі окремих статей, країн, груп країн.

Платіжний баланс за функціями - це макроекономічна модель, що характеризує стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин даної країни з зовнішнім світом.

Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді платежів та надходжень, які з дня на день постійно змінюються. Стан платіжного балансу визначає попит и пропозицію національної та іноземної валюти на цей момент і він є одним із чинників формування валютного курсу.

Платіжний баланс є найбільш поширеним балансом міжнародних розрахунків, який показує співвідношення платежів за кордон і надходжень з-за кордону за певний період часу (рік, квартал, місяць).

Саме поняття «платіжний баланс» вперше ввів в економічну теорію Джеймс Стюарт у 1767 р., але складання платіжного балансу, класифікація операцій, що входять до нього, до початку XX ст. були різним.

Досягненню сучасної певної однотипності даних міжнародних розрахунків сприяла діяльність Ліги Націй і МВФ, створеного на основі рішень міжнародної конференції в Бреттон-Вудсі. Так, ще в 1924 р. публікація Лігою Нації даних про платіжні баланси 13 країн за 1922 р. поклала початок міжнародному порівнянню цих показників. У 1927 р. Ліга Націй запропонувала схему і низку рекомендацій, в яких за зразок приймалися головним чином платіжні баланси США і Англії. У результаті уточнень, внесених експертами Ліги Націй, була створена уніфікована схема платіжного балансу, яка в 1947 р. була опублікована як документ ООН і стала базою для подальших розробок форми і принципів складання платіжного балансу Міжнародним валютним фондом.

Сьогодні МВФ продовжує розробку методики уніфікації схеми платіжного балансу, результати якої знаходять відображення в періодичних випусках «Керівництва з платіжного балансу».

При побудові платіжного балансу враховується той факт, що всі зовнішньоекономічні операції можна поділити на кредитні (які приносять іноземну валюту) і дебетні (пов'язанні з її витратами). Тому в балансі перші йдуть зі знаком «+», а другі зі знаком «-» (Табл. 1.1.). Так, експорт товарів і запозичення, одержані країною, - це кредитні операції, а імпорт і кредитування інших країн - дебетні.

За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату і за певний період.

Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які із дня на день постійно змінюються. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної й іноземної валюти в цей момент і він є одним із факторів формування валютного курсу.

Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників при здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.

З бухгалтерського погляду, платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі. Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо, якщо надходження перевищують платежі, або пасивне, коли платежі перевищують надходження.

В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису, кожна операція має дві сторони - дебет і кредит. У відповідності з цією обліковою системою загальна сума на дебеті повинна завжди бути рівною загальній сумі на кредиті.

Кредит - це відплив за кордон вартостей, за які мають надійти платежі у певну країну (збільшення пасивів, зменшення активів) (приносять іноземну валюту).

Дебет - це приплив вартостей із-за кордону до даної країни, за які її резиденти мають платити за кордон (збільшення активів, зменшення зобов'язань) (пов'язані з витратами іноземної валюти).

Прибуткові статті (+) (Джерела грошових коштів)	Витратні статті (-) (Способи використання грошових коштів)
Експорт товарів та послуг	Імпорт товарів та послуг
Приток капіталу	Вивіз капіталу
Приватні та державні дари із-за кордону	Дари за кордон
Транспортні послуги, що надані нерезидентам	Використання транспорту інших держав
Витрати іноземних туристів в даній країні	Витрати на туризм за рубежем
Військові витрати інших держав	Військові витрати за кордоном
Проценти та дивіденди, отримані із-за кордону	Проценти та дивіденди, що виплачуються нерезидентам
Продаж активів даної країни нерезидентам	Придбання іноземних активів (наприклад, акцій, облігації та нерухомості)
Депозити нерезидентів в депозитних установах даної країни	Депозити в іноземних депозитних установах
Продаж золота нерезидентам	Придбання золота за кордоном
Продаж національної валюти нерезидентам	Купівля іноземної валюти



1.2 Структура платіжного балансу

«При публікації платіжного балансу України в першу чергу і головним чином, використовується формат так званого «нейтрального представлення». За цією версією товари, послуги і поточні трансферти об'єднуються в рахунку поточних операцій, а капітальні трансферти, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції й резервні активи - в рахунку операцій з капіталом та фінансовими операціями.» Для забезпечення рівності між рахунками, як зазначалося, додається стаття «Помилки та упущення» і виводиться загальне нульове сальдо. Та ж сама процедура дотримується, коли з урахуванням економіко-географічного фактора всі показники платіжного балансу розподіляються за трьома статистичними агрегатами: баланс з далеким зарубіжжям, баланс із країнами СНД, консолідований баланс».

В Таблиці 1 (Додаток 1) наведена схема операцій платіжного балансу: рахунки, статті, категорії та операції, які здійснюються між резидентами та нерезидентами. Таблиця складається з двох основних частин (рахунку поточних операцій і рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій), в свою чергу кожна з цих частин за економічною сутністю поділяється на окремі категорії. Ознайомимось з кожною категорією цієї таблиці більш докладніше.

Рахунок поточних операцій платіжного балансу узагальнює статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність, що пов'язана з рухом товарів, послуг, доходів і трансфертів. Це - послуги з перевезень, подорожей, будівництва, фінансові, ділові та інші види послуг. Доходи включають в себе доходи від інвестицій, доходи від праці та відсотки. Під трансфертами розуміють безоплатну допомогу, дарування та інші види операцій без оплати і компенсації.

Експорт товарів і послуг - це сума товарів і нефакторних послуг, факторних доходів і грошових переказів робітників, яка використовується для розрахунку показників обслуговування зовнішнього боргу.

Експорт (імпорт) товарів охоплює операції з усіма товарами між резидентами і нерезидентами, за яких відбувається фактична чи умовна заміна власника.

Торговельний баланс показує перевищення вартості експорту над вартістю імпорту товарів за певний період. Він називається активним, якщо вартість експорту за даний період перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо вартість імпорту вище за вартість експорту.

Товари. До статті «Товари» входять такі категорії: «Ремонт товарів» включає ремонт таких товарів, як морські, повітряні судна, що виконується резидентами для нерезидентів (і навпаки); «Товари, придбані в портах транспортними організаціями» включає всі товари, придбані транспортними компаніями-резидентами (нерезидентами за кордоном) в національній економіці (пальне, продовольство, матеріальні запаси).

Послуги є другою статтею поточного рахунку та охоплюють матеріальні і нематеріальні послуги, але не враховують виплати і надходження факторних доходів (оплату праці, податки і субсидії на виробництво, відсотки і дивіденди). Послуги, пов'язані з освітою та охороною здоров'я, які отримують студенти або особи, що прибули для лікування, обчислюються у цій категорії незалежно від строку перебування їх у даній країні. Деякі інші категорії осіб - військовий персонал, працівники посольств і нерезиденти - не належать до категорії приїжджих. Перелік категорії, які відносяться до статті «Послуги.

По статті «Доходи» платіжного балансу включаються доходи від надання резидентами нерезидентам (і навпаки) факторів виробництва: праці, капіталу, землі.

Категорія «Оплата праці» включає заробітну плату робітників і службовців та інші допомоги працівникам, що сплачені наявними коштами або в натуральній формі.

Категорія «Доходи від інвестицій» охоплює надходження та платежі, що пов'язані з виплатою нерезидентами резидентам доходів від володіння іноземними фінансовими активами і зовнішніми зобов'язаннями перед нерезидентами.

Стаття «Трансферти» являє собою компенсовані записи, що відображають перехід права власності на реальні або фінансові ресурси від резидентів до нерезидентів (і навпаки). Незалежно від того, чи є ці операції добровільними або обов'язковими, така передача ресурсів не супроводжується отриманням або наданням будь-якого вартісного еквівалента.

У платіжному балансі поточні трансферти виокремлюються від капітальних, останні реєструються на рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій. Ці трансферти включають ті, які здійснюються сектором державного управління (наприклад, передача засобів у межах співробітництва на рівні офіційних органів різних країн, поточні податки на доходи та податки на майно) та трансферти інших секторів (грошові перекази працюючих, страхові премії за винятком плати за послуги, виплати страхового відшкодування, не пов'язані зі страхуванням життя).

Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій - є другим розділом платіжного балансу. Він включає всі операції (фактичні та умовно нараховані) і показує зміни у володінні в зарубіжних фінансових активах і пасивах. Операції з капіталом класифікуються за видами: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші операції з капіталом та резерви.

Крім того, рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами містить: рух довгострокових і короткострокових капіталів, тобто надходження і платежі в зв'язку з продажем і купівлею іноземних цінних паперів; суми наданих, отриманих і погашених іноземних кредитів, розрахунки з купівлі-продажу заводів, копалень, земельних ділянок та іншого майна за кордоном; короткострокове кредитування зовнішньої торгівлі і погашення короткострокових кредитів; відкриття рахунків в іноземних банках; перекази капіталів на ці рахунки і т. ін.

До складу рахунку операцій з капіталом та фінансовими інструментами входять два основних рахунки: рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок.

Рахунок операцій з капіталом охоплює всі операції, що включають одержання або оплату капітальних трансфертів (трансферти на інвестиційні цілі, прощення боргу, перекази мігрантів тощо), а також придбання або реалізацію нефінансових активів та прав власності, таких як, наприклад, торгові марки, патенти, авторські права, права на видобуток корисних копалин та інші.

У фінансовому рахунку відображаються всі операції, в результаті яких відбувається перехід прав власності на зовнішні фінансові активи та вимоги країни, або, іншими словами, виникнення та погашення фінансових зобов'язань між резидентами та нерезидентами.

Фінансовий рахунок поділяється на дві класифікаційні групи, що охоплюють операції з фінансовими активами (активи) та операції з фінансовими зобов'язаннями (пасиви). Обидві групи у свою чергу поділяються на три функціональні категорії: прямі, портфельні та інші інвестиції. До складу активів відноситься також така категорія, як резервні активи.

Прямі інвестиції - це категорія міжнародної діяльності, яка відображає прагнення інституційної одиниці - резидента однієї країни справляти стійкий вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни.

Портфельні інвестиції. До складу цієї категорії включаються такі основні види інструментів: акції та інші форми участі в капіталі, облігації та інші боргові цінні папери, інструменти грошового ринку та похідні фінансові інструменти. Для кожного виду фінансового інструменту здійснюється розподіл операцій за внутрішніми секторами економіки.

Інші інвестиції. Інші інвестиції включають усі операції фінансового рахунку, що не відносяться до прямих або портфельних інвестицій, а також резервних активів. Інші інвестиції класифікуються за типами інструментів: торгові кредити, позики, валюта і депозити, інші активи й інші пасиви, а в подальшому, як і портфельні інвестиції, за основними секторами економіки. Здійснюється також їх розподіл за терміном погашення.

Резервні активи охоплюють ті, що розглядаються органами грошово-кредитного регулювання країни у вигляді активів, які можуть бути використані з метою врегулювання платіжного балансу, а в деяких випадках і для інших цілей. Принципово можливість використання таких активів не пов'язується тісно з будь-якими формальними критеріями, як, наприклад, з тим, кому належать ці активи або в якій валюті вони виражені. Резервні активи включають: монетарне золото, спеціальні права запозичення, резервну позицію в МВФ, активи в іноземній валюті (готівка та депозити, цінні папери), інші фінансові зобов'язання.

Така структура платіжного балансу складається з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо.

1.3 Фактори, що впливають на стан платіжного балансу

Надзвичайні обставини - неврожай, стихійні лиха, катастрофи і т.д. негативно впливають на платіжний баланс. Платіжні баланси реагують на торгово-політичну дискримінацію певних країн, що створюють штучні бар'єри і перешкоджають розвитку взаємовигідних відносин. Наприклад, на країни НАТО поширювався великий список товарів (КОКОМ), заборонених для постачання в колишні соціалістичні країни «зі стратегічних міркувань». Перетворення в країнах Східної Європи і колишнього СРСР по шляху переходу до ринкової економіки створили умови для відмови від дискримінації на користь взаємовигідної співпраці.

Економічні фактори, що впливають на платіжний баланс держави

Характеристика економічних факторів

Економічні фактори	Спосіб впливу
Темп інфляції	В результаті надмірного підвищення цін товари та послуги, що виробляються в середині в країні, стають надмірно дорогими для покупців - нерезидентів. В силу цього підвищення скорочується рівень експорту. Одночасно із-за підвищення рівня цін імпортні товари стають все більш принадливими для покупців в порівнянні з товарами, що виробляються в цій країні. Це сприяє збільшенню обсягу імпортних операцій.
Реальний ріст ВВП	Високі темпи росту ВВП ведуть до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг, Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи росту ВВП означають, що підвищується рівень прибутків в середині країни, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи росту ВВП, навпаки, приведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг.
Процентні ставки	Рівні процентних ставок впливають на потоки капіталу, що вливаються в ринок облігацій і використовуються для інвестицій в грошовий ринок. Якщо в країні підвищуються процентні ставки, то можна чекати збільшення притоку капіталу для інвестицій в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти грошового ринку. І навпаки, якщо процентні ставки знижуються, то можна чекати відтоку капіталу, тому що фінансові центри інших країн стають більш принадливими для інвесторів.
Валютний курс «спот»	Валютний курс «спот» впливає на: · Відносну вартість імпортних товарів в порівнянні з вартістю товарів, що вироблені в середині в країні. · На відносну вартість експортних товарів в порівнянні з товарами інших країн (в країнах - імпортерах). Високий курс іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій та сприяє проведенню експортних операцій. І навпаки, низький курс іноземної валюти створює сприятливі умови для імпорту та перешкоджає експорту.



2. Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу та інструменти його регулювання

2.1 Рахунки платіжного балансу та їх взаємозв'язок

У платіжному балансі рахунок руху капіталів та фінансів об'єднує баланси операцій з офіційними валютними резервами та автономними фінансовими операціями між резидентами і нерезидентами. Але при аналізі міжнародних потоків їх звичайно відокремлюють один від одного.

З урахуванням помилок і недоглядів сальдо всіх рахунків платіжного балансу, разом із статистичними помилками та недоглядами, завжди дорівнює нулеві:

CAB+KAB+SD+OSB=0, (2.1)

де CAB - баланс поточних операцій;

КАВ - баланс операцій з капіталом та фінансами;

SD - статистичні помилки та недогляди;

OSB - баланс резервних активів.

В цій формулі баланс операцій з капіталом та фінансами вираховується за винятком операцій з офіційними валютними резервами, тобто сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку без статті «Резервні активи», а баланс офіційних рахунків це і є сальдо цієї статті.

Баланс поточних операцій разом з балансом капітального та фінансового рахунків без операцій з резервними активами центрального банку розглядається як баланс автономних або самостійних угод. Він формується в результаті незалежних дій резидентів і нерезидентів, які здійснюють міжнародні фінансові й поточні угоди на власний розсуд, без урахування можливих наслідків для платіжного балансу країни в цілому.

Сальдо автономних операцій є основним у структурі платіжного балансу й називається, власне, платіжним балансом:

CAB+KAB+SD=BOP, (2.2)

де CAB - баланс поточних операцій;

КАВ - баланс операцій з капіталом та фінансами;

SD - статистичні помилки та недогляди;

ВОР - платіжний баланс.

Платіжний баланс країни урівноважений, коли баланс автономних операцій дорівнює нулеві (САВ+КАВ=0). Але найчастіше поточні й фінансові автономні угоди не врівноважуються між собою.

Додатне сальдо автономних угод, або активний платіжний баланс (ВОР>0), свідчить про те, що надходження коштів від поточних та фінансових міжнародних операцій фірм і домогосподарств перевищують їхні витрати. Від'ємне сальдо автономних угод, або пасивний платіжний баланс (ВОР<0), свідчить про перевищення поточних витрат та інвестицій за кордон над поточними зовнішніми надходженнями, яке не покривається іноземними показниками та інвестиціями.

Дисбаланси автономних операцій урівноважуються резервними активами:

CAB+KAB=BOP=-OSB, (2.3)

де CAB - баланс поточних операцій;

КАВ - баланс операцій з капіталом та фінансами;

ВОР - платіжний баланс;

OSB - баланс резервних активів.

При активному платіжному балансі центральний банк збільшує валютні резерви (іноземні активи, і в такий спосіб компенсує надмірний притік іноземної валюти, запобігає підвищенню валютного курсу, зменшенню експорту й вивезенню капіталу. Якщо складається пасивний платіжний баланс, центральний банк скорочує валютні резерви, компенсуючи резидентам дефіцит міжнародних платіжних засобів в автономних розрахунках з нерезидентами.

Отже, коли не брати до уваги статистичні помилки, платіжний баланс вимірюється сумою приросту офіційних валютних резервів. А баланс резервних активів дорівнює платіжному балансу з протилежним знаком:

OSB=-ВОР, (2.4)

де OSB - баланс резервних активів;

ВОР - платіжний баланс.

Оскільки баланс резервних активів компенсує дисбаланси автономних операцій, його називають також компенсаційним балансом.

Також взаємозв'язок рахунку поточних операцій і рахунку операцій з капіталами та фінансових операцій може бути представлений у вигляді перетворень основної тотожності національних розрахунків (2.5) до вигляду:

Y - C - G = I + NX, (2.5)

де Y - ВВП;

С - споживчі видатки домашніх господарств;

G - державні закупівлі товарів і послуг;

I - інвестиційні видатки ділових фірм країни;

NX - чистий експорт.

Треба звернути увагу на те, що в лівій частині рівняння ми отримуємо величину національних збережень S. Переписавши дане рівняння отримаємо наступне:



I - S = - NX, (2.6)

де I - інвестиційні видатки ділових фірм країни;

S - національні збереження;

NX - чистий експорт.

Така форма запису основної тотожності національних розрахунків показує зв'язок між міжнародними потоками коштів, які призначені для накопичення капіталу (I - S) та міжнародними потоками товарів і послуг (NX).

Величина (I - S) представляє собою різницю внутрішніх інвестицій і внутрішніх збережень та характеризує рахунок операцій з капіталом. Вона показує об'єми інвестицій, які фінансуються за рахунок іноземних позик. Рахунок поточних операцій фіксує кошти, отримані із закордону в обмін на вітчизняний чистий експорт товарів і послуг (які включають чистий виторг від використання факторів виробництва). Тому в загальному вигляді величина чистого експорту NX відображає рахунок поточних операцій.

З основної тотожності національних рахунків можна зробити висновок, що рахунок руху капіталів і поточні рахунки платіжного балансу врівноважують один одного, а саме:

NX = - (I - S) = S - I, (2.7)

де NX - чистий експорт;

I - інвестиційні видатки ділових фірм країни;

S - національні збереження.

Таким чином, рахунок руху капіталу і рахунок поточних операцій врівноважують один одного, що в результаті означає, що міжнародні потоки товарів і послуг та міжнародні фінансові потоки становлять дві сторони єдиного процесу міжнародної торгівлі. Їх взаємодія призводить до порушення рівноваги зовнішніх розрахунків, тобто виникненню або активу, або дефіциту, що потребує прийняття адекватних мір по врівноважуванню платіжного балансу країни в національній економічній політиці. «Проблеми врівноважування платіжного балансу в сучасний період все більше отримують інтернаціональний характер і потребують цілеспрямованих і часом узгоджених дій зі сторони уряду певних країн, що потребує прийняття спільних рішень і вироблення узгодженої економічної політики.»

2.2 Інструменти регулювання платіжного балансу

Державне регулювання платіжного балансу - це сукупність економічних, у тому числі валютних, фінансових, грошово-кредитних, заходів держави, спрямованих на формування основних статей платіжного балансу, а також покриття сформованого сальдо. Залежно від стану платіжного балансу та політики країни використовується різноманітний арсенал методів його регулювання.

Країнами з дефіцитним платіжним балансом зазвичай робляться наступні заходи з метою стимулювання експорту, стримування імпорту товарів, залучення іноземних капіталів, обмеження вивозу капіталів.

1. Дефляційна політика. Така політика, спрямована на скорочення

внутрішнього попиту, включає обмеження бюджетних витрат, заморожування цін і заробітної плати. В аспекті регулювання платіжного балансу дефляційна політика спрямована на зниження цін та підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг.

Її інструментами є фінансові і грошово-кредитні заходи: зменшення бюджетного дефіциту, зміни облікової ставки центрального банку (дисконтна політика), кредитні обмеження, встановлення цільових орієнтирів зростання грошової маси та інфляції. «В умовах економічного спаду, за наявності великої кількості безробітних і резервів невикористаних виробничих потужностей політика дефляції веде до подальшого падіння виробництва та зайнятості. Вона пов'язана з настанням на життєвий рівень трудящих і загостренням соціальних конфліктів.»

2. Девальвація. Роль девальвації в регулюванні платіжного балансу залежить від конкретних умов її проведення і супутньої загальноекономічної і фінансової політики. Девальвація стимулює експорт товарів лише за наявності експортного потенціалу конкурентноздатних товарів і послуг та сприятливої ситуації на світовому ринку. Що стосується стримуючого впливу девальвації на імпорт, то в умовах інтернаціоналізації процесу відтворення і розвитку міжнародної спеціалізації країна часто не може різко скоротити ввезення товарів. До того ж не всі країни проводять успішну політику імпортозаміщення. Зробив імпорт більш дорощим, девальвація може привести до зростання витрат виробництва вітчизняних товарів, інфляції і втрати конкурентних переваг на зовнішніх ринках. Тому, хоча вона може дати країні тимчасові переваги, але в багатьох випадках не усуває причини дефіциту платіжного балансу. Для отримання бажаного

ефекту девальвація повинна бути достатньою за розміром. Інакше вона посилює спекуляцію на валютних ринках, тому що зберігається можливість повторного перегляду валютного курсу.

3. Протекціоністські заходи. Валютні обмеження - блокування іноземного валютного виторгу експортерів, ліцензування продажу іноземної валюти імпортерам, зосередження валютних операцій в уповноважених банках - спрямовані на зменшення дефіциту платіжного балансу шляхом обмеження експорту капіталу і стимулювання його припливу, стримування імпорту товарів.

4. Фінансова та грошово-кредитна політика. Для зменшення дефіциту платіжного балансу використовуються бюджетні субсидії експортерам, підвищення імпортних мит, скасування податку з відсотків, виплачуваних іноземним власникам цінних паперів з метою припливу капіталу в країну, грошово-кредитна політика, особливо облікова політика.

5. Спеціальні заходи державного впливу на платіжний баланс в ході формування його основних статей - торгового балансу, «невидимих» операцій, руху капіталу. Важливим об'єктом регулювання є торговельний баланс.

Державне регулювання охоплює не тільки сферу обігу, а й сферу виробництва експортних товарів. Стимулювання експорту періодично здійснюється шляхом впливу на ціни (надання експортерам податкових, кредитних пільг, зміна валютного курсу й т.д.). Для створення зацікавленості експортерів у освоєнні зовнішніх ринків держава надає кредити, страхує їх від економічних і політичних ризиків, вводить пільговий режим амортизації основного капіталу, Надає їм інші фінансово-кредитні пільги в обмін на зобов'язання виконувати певну експортну програму.

Держава бере також заходи зі стримування відтоку капіталу. У їх числі: економічна і політична стабілізація в країні, підвищення довіри до уряду і національній валюті, зміцнення державності, забезпечення національної безпеки, боротьба з корупцією та «тіньовою» економікою. Важливим методом стримування відтоку капіталу є ефективний державний нагляд за міжнародним рухом капіталу, боротьба з «відмиванням» злочинних доходів.

При активному платіжному балансі державне регулювання направлено на усунення небажаних наслідків надмірного активного сальдо. З цією метою розглянуті вище методи - фінансові, кредитні, валютні та інші, а також ревальвація валют використовуються для розширення імпорту й стримування експорту товарів, збільшення експорту капіталів і обмеження їх імпорту.

Зазвичай застосовується компенсаційне регулювання платіжного балансу, засноване на сполученні двох протилежних комплексів заходів: рестрикційних (кредитні обмеження, підвищення процентних ставок, стримування інфляції, імпорту товарів, «втечі» капіталу др.) І експансіоністських (стимулювання експорту товарів, послуг, руху капіталів, девальвація і т.д.).



3. Аналіз платіжного балансу України та вплив макроекономічної політики на його стан

3.1 Динаміка платіжного балансу України

До 1993 р. статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни. Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України. Поява Концепції побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу була зумовлена загальнодержавною потребою незалежної України у визначенні її місця у світовому співтоваристві, розвитку банківської та фінансової систем, а також у зв'язку з покладенням на Національний банк відповідальності за формування платіжного балансу держави. Цю Концепцію було затверджено Постановою Правління Національного банку України №101 від 20.05.1994 р.

У цілому в 1997 р. потреби України в зовнішньому фінансуванні досягли майже 5 мрлд. USD, що в 1,5 раза більше від потреб попереднього року. Таке зростання пояснюється збільшенням від'ємного сальдо торгівлі товарами та послугами на 36,9% (1,5 млрд. USD), та витрат на обслуговування зовнішнього боргу на 13% (1,5 млрд. USD). Слід враховувати і негативну тенденцію відпливу капіталу (за оцінками він становив 1,5 млрд. USD за рік), яка посилилася наприкінці року. Нетто-приріст фінансових активів у 1997 р. пов'язаний переважно з вивезенням капіталу у формі короткострокових кредитів, збільшенням ліквідної частини зарубіжних активів та накопиченням готівкової валюти поза банками. Таким чином, підґрунтя проблеми зростання потреб у зовнішньому фінансуванні формується в основному у фінансовому рахунку платіжного балансу.

Дефіцит поточного рахунку в Україні склався внаслідок залежності держави від постачання енергоносіїв, а в майбутньому ситуація ускладниться через збільшення від'ємного сальдо за статтею «Доходи», де відображається сплата відсотків за зовнішнім боргом та цінними паперами. Дефіцит поточного рахунку відносно ВВП у 1997 р. становив 2,7%. Цей показник дає уявлення про масштаби від'ємного сальдо в системі макроекономічних показників.

Україна залишалася країною з високою залежністю рівня виробництва від так званого критичного імпорту, імпортозалежність України (відношення імпорту товарів та послуг до ВВП) становить 44%. У зовнішньому секторі економіки в 1998 р. спостерігалося ускладнення ситуації.

Незважаючи на поступове зниження від'ємного сальдо торгівлі товарами та послугами (на 21,4% за рік), потреби держави в зовнішньому фінансуванні зросли порівняно з попереднім роком у 1,2 раза і становили 6,1 млрд. USD. Це відбулося в результаті значного збільшення витрат з обслуговування зовнішнього боргу. Таким чином, підґрунтя проблеми зростання потреб у зовнішньому фінансуванні формується в основному у фінансовому рахунку платіжного балансу. Світова криза примусила нерезидентів вилучати кошти з ринків капіталу, і насамперед з новостворених. Понад 90% фондового ринку України становили державні боргові зобов'язання, які пропонували інвесторам високі доходи. Криза практично зруйнувала український фондовий ринок, спричинивши значний відплив капіталу з України і, як наслідок, девальвацію гривні.

Протягом 1997 та 1998 рр. Спостерігався чистий відплив капіталу в короткостроковій формі, який дорівнював у 1998 р. 15% від загальних потреб у зовнішньому фінансуванні (близько 1 млрд. USD). У 1997 р. цей показник наближався до 30%.

Традиційним джерелом дефіциту залишаються прямі інвестиції та приватні трансферти, за рахунок яких профінансовано дефіциту на 12 та 13% відповідно. За рахунок залучених довгострокових запозичень (включаючи облігації зовнішньої позики) було профінансовано 46% загального дефіциту. Частина зовнішнього боргу (усього 432 млн. USD) була реструктуризована. Подальше стимулювання припливу прямих інвестицій та залучення коштів за рахунок розміщення середньо - та довгострокових боргових зобов'язань мало б значний позитивний вплив на показники фінансового рахунку.

Решта дефіциту платіжного балансу фінансувалася за рахунок зменшення офіційного валютного резерву НБУ, який на кінець 1998 р. міг профінансувати обсяг імпорту на 2,9 тижні (на кінець 1997 р. цей показник становив 5,6 тижня).

На країни далекого зарубіжжя у 1998 р. припадало 62% експорту України, тому експортні поставки стають усе чутливішими до змін у внутрішньому попиті на українські товари в країнах, що знаходяться за межами колишнього Радянського Союзу. На торгівлю з цією групою країн вплинула світова фінансова криза, яка розпочалася у жовтні 1997 р. на азіатських ринках і поширилася на інші ринки світу. Тенденцію до нарощування експортних поставок до цієї групи країн у 1998 р. закріпити не вдалося.

Поступово знижується частка експорту товарів та послуг у ВВП, що свідчить про певне звуження відкритості економіки. У 1998 р. рівень відкритості економіки становив близько 41% проти 42 у 1997 р. та 47% у 1996 р.

Девальвація валютного курсу протягом 1998 р. та інфляційні очікування загальмували імпортні потоки. Крім того, для запобігання фінансовій кризі були введені обмеження на валютному ринку. За 1998 р. імпортні поставки знизилися на 3,3 млрд. USD, або на 17%. Значною мірою ситуація пояснюється також впливом цінового фактора. Різке падіння обсягів енергетичного імпорту, який становить більше третини загального обсягу імпортних поставок, зумовлено, передусім, безпрецедентним зменшенням газу як за рахунок фізичних обсягів, так і за рахунок ціни. Імпортозалежність країни залишалася досить високою, незважаючи на скорочення питомої ваги обсягів імпортованих товарів у ВВП. Обсяги імпорту товарів зменшувалися (на 17%) швидше, ніж обсяги експорту (на 11%), чим пояснюється скорочення від'ємного сальдо торгівлі товарами.

У 1999 р. у зовнішньому секторі економіки розпочалися, на перший погляд, позитивні зрушення. Загальні потреби в зовнішньому фінансуванні, які формувалися до минулого року в результаті негативного сальдо зовнішнього боргу, знизилися в 2 рази. За поточними операціями одержано позитивне сальдо в розмірі 834 млн. USD, в основному за рахунок значного покращення торговельного балансу.

У 1999 р., вперше за історію складання платіжного балансу України, зафіксовано позитивне сальдо торговельного балансу на суму 997 млн. USD. Унаслідок проведення лібералізації валютного ринку шляхом ліквідації адміністративних обмежень, що були тимчасово введені в період фінансової кризи 1998 р., поступово активізувався валютний ринок, призупинилася корозія валютних резервів НБУ. Удосконалилася структура фінансуванні платіжного балансу: 41% від зовнішніх потреб країни фінансувалося за рахунок безвідплатних надходжень та інвестицій, 36%? за рахунок нових кредитів міжнародних фінансових організацій, 23%? за рахунок збільшення боргових зобов'язань за довгостроковими кредитами, в основному не гарантованими урядом.

Разом з тим, ситуація в зовнішньому секторі залишається надзвичайно складною і потребує кардинальних заходів державної економічної політики. Зволікання з реформами, відставання економічних показників, борговий тягар, труднощі, які періодично виникають при одержанні фінансової допомоги, та загалом несприятливий інвестиційний клімат означає, що Україна не досягла достатньо стійкого фінансового стану, необхідного для забезпечення стабільного економічного зростання. Найефективнішим джерелом зовнішнього фінансування, як відомо, є прямі іноземні інвестиції, у разі здійснення яких весь ризик покладено на інвестора. Однак Україна, як і раніше, посідає одне з останніх місць серед країн Східної Європи з прямого іноземного інвестування, що спричиняє неминучі проблеми в забезпеченні економічного зростання. Поступове зниження від'ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, а врешті-решт і досягнення позитивного його значення, відбувалося на фоні різкого скорочення обсягів зовнішньої торгівлі (найнижчий показник за останні 4 роки) з одночасним зростанням тягаря зовнішнього боргу, сума обслуговування якого зросла в 1999 р. в 1,2 раза. Зовнішньоторговельний оборот у 1999 р. скоротився до рівня 1998 р. (зменшення становило 15,3%). Вичерпавши первинні резерви експорту за умов лібералізації торгівлі, країна стикнулася зі зростаючими труднощами в розвитку нових конкурентноспроможних експортних секторів та в забезпеченні необхідної гнучкості для переорієнтації експорту з одного ринку на інший.

3.2 Стан платіжного балансу України та вплив макроекономічної політики на його стан

Для оцінки сучасного стану платіжного балансу проведемо аналіз платіжного балансу за вибраними статтями. Для цього скористуємося платіжним балансом України.

Для необхідних розрахунків заповнимо таблицю необхідними даними.

Дані платіжного балансу України за 2008-2012 рр. млн..дол.

Статті платіжного балансу	Обсяги, млн. дол.
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Експорт послуг	17895	13859	17064	6095	5720
Капітальні трансферти Дебет Кредит	23 22	6 143	4 12	11 98	7 38
Акціонерний капітал за	796	115	692	192	493
Портфельні інвестиції - активи	-12	8	17	-48	-72
Інші інвестиції - пасиви	27568	2867	10609	8017	2982
Експорт товарів	67717	40394	52191	69418	69812
Оплата праці Дебет Кредит	18 3629	15 3426	12 4046	17 4825	22 5542
Монетарне золото	-15	-15	-20	26	389
Реінвестовані доходи в країну	172	22	0	0	0
Портфельні інвестиції - пасиви	-1292	-1551	4334	1605	4754
Імпорт товарів	83808	44701	60903	85670	90304
Доходи від прямих інвестицій Дебет Кредит	250 621	254 263	221 820	50 4084	1014 1780
Реінвестовані доходи за	1	0	0	0	0
Імпорт послуг	16154	11505	12202	13331	14236
Інші інвестиції - активи	22884	11569	10817	9883	8507
Інший капітал за кордоном	213	47	44	0	0
Поточні трансферти сектору державного управління Дебет Кредит	33 304	24 377	20 455	32 552	70 504
Акціонерний капітал країни Х	9440	4434	5550	6121	6020
Спеціальні права запозичення	-6	-11	54	-9	-10
Придбання/реалізація нефінансових активів Дебет	0	17	59	87	31
Доходи від портфельних інвестицій	668 1182	550 1064	460 1141	48 1605	52 4754
Резервна позиція в МВФ	0	0	0	0	0
Доходи від інших інвестицій Дебет Кредит	3253 1101	344 3	3353 189	8017 9883	2982 8507
Валюта і депозити	1419	2865	-2921	2376	5287
Грошові перекази працюючих за кордоном Дебет Кредит	3 214	4 1643	9 156	1 3	0 0
Інший капітал в країні Х	1301	360	945	1086
Цінні папери	-2478	2815	-5572	114	2686
Інші поточні трансферти Дебет Кредит	992 172	771 1440	103 8	2309 1000	1084 522

Згідно стандартної форми структурування платіжного балансу країни основні компоненти даних згруповані за двома категоріями, а саме: рахунок поточних операцій та рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій. Рахунок поточних операцій включає експорт/імпорт товарів (у цінах FOB), експорт/імпорт послуг, доходи від інвестицій і оплати праці, поточні трансферти. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій включає два основних компоненти - рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок. Рахунок операцій з капіталом включає капітальні трансферти та придбання/реалізацію невиробничих не фінансових активів; фінансовий рахунок - прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи.

Платіжний баланс України 2008-2012 рр., млн. долл. США (нейтральне подання)

Показники	2008 р	2009 р	2010 р	2011 р	2012 р
Рахунок поточних операцій	-12 763	-1 801	-2 884	-10245	-86204
Торговий баланс	-16 091	-4 307	-8 712	-16 252	-20 492
Експорт	67717	40394	52191	69418	69812
Імпорт	-83808	-44701	-60903	-85670	-90304
Баланс послуг	1 741	2 354	4 862	-7 236	-8 516
Експорт	17895	13859	17064	6095	5720
Імпорт	-16154	-11505	-12202	-13331	-14236
Доходи від інвестицій та оплата праці	1 341	1 087	1 060	5 976	1 022
Баланс оплати праці	3 611	3 411	4 034	4 808	5 520
Отримано	3629	3426	4046	4825	5542
Виплачено	-18	-15	-12	-17	-22
Грошові перекази працюючих за кордоном	-201	-1639	-147	-2	0
Доходи від прямих інвестицій	-2 485	-2 479	-2 198	4 034	766
Дебет	-2506	-2542	-2218	-50	-1014
Кредит	21	63	20	4084	1780
Доходи від портфельних інвестицій	-514	-514	-681	-1557	-4702
Дебет	-1182	-1064	-1141	-1605	-4754
Кредит	668	550	460	48	52
Органи державного управління	271	353	435	520	434
Доходи до отримання	939	903	895	568	486
Доходи для виплати	-911	-711	-706	-1 085	-4 320
Поточні трансферти сектору державного управління	271	353	435	520	434
Дебет	-33	-24	-20	-32	-70
Кредит	304	377	455	552	504
Інші поточні трансферти	729	669	-95	-1309	-562
Дебет	-992	-771	-103	-2309	-1084
Кредит	1721	1440	8	1000	522
Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами	10 647	-15 724	4 409	-2 088	-6 337
Рахунок операцій з капіталом	-1	137	8	87	31
Придбання/реалізація нефінансових активів	0	17	59	87	31
Фінансовий рахунок (крім резервних активів)	10 648	-15 861	4 401	-2 175	-6 368
Прямі інвестиції	4 684	-8 702	292	-1 866	-5 525
Активи	-22884	-11569	-10817	-9883	-8507
Пасиви	27568	2867	11109	8017	2982
Портфельні інвестиції	1 280	1 543	4 317	1 557	4 682
Активи	-12	-8	-17	-48	-72
Пасиви	1292	1551	4334	1605	4754
Інші інвестиції	4 684	-8 702	-208	-1 866	-5 525
Активи	-22884	-11569	-10817	-9883	-8507
Пасиви	27568	2867	10609	8017	2982
Реінвестовані доходи в країну	172	22	0	0	0
Реінвестовані доходи за кордоном	1	0	0	0	0
Помилки та упущення	200	656	1288	436	1345
H. Підсумкова зміна резервів
Валюта і депозити	1419	2865	-2921	2376	5287
SDR (СПЗ)	-6	-11	54	-9	-10
Резервна позиція в МВФ	0	0	0	0	0
Монетарне золото	-15	-15	-20	26	389
Цінні папери	-2478	2815	-5572	114	2686
Помилки та упущення	200	656	1288	436	1345
Баланс	0	0	0	0	0

Розрахуємо основні показники платіжного балансу України у 2008-2012 роках.

Сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою:

РПО = БТП + Д + ПТ,



де БТП - баланс товарів та послуг, Д - доходи, ПТ - поточні трансферти.

Розрахуємо сальдо рахунку поточних операцій (РПО) по роках:

РПО (2008)= -14350+ 859+ 729 = -12763 (млн. долл. США)

РПО (2009)= -1953 + 100+52= -1801 (млн. долл. США)

РПО (2010) =-3850 +820 + 146 = - 2884 (млн. долл. США)

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу та інструменти його регулювання" скачать

Подобные документы

• Платіжний баланс

  Економічний зміст і теорії платіжного балансу. Особливості структури та методики його складання. Аналіз сальдо платіжного балансу України за 2011–2012 рр. Основні методи його зрівноваження. Національне та міждержавне регулювання платіжного балансу.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 08.02.2014
  

• Національний банк України, його функції та операції

  Загальна характеристика правової природи Національного банку України, його функції та головні операції. Ефективність та основні напрями грошово-кредитної політики України, аналіз платіжного балансу. Ліквідність банківської системи та її регулювання.
  
  научная работа [679,7 K], добавлен 28.05.2016
  

• Зовнішньоекономічна діяльність

  Визначення терміну "міжнародні економічні відносини"; показники, що впливають на світову торгівлю товарами та послугами. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Поняття платіжного балансу, функції та види операцій на валютному ринку.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 14.01.2013
  

• Аналіз платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки

  Платіжний баланс як головний статистичний документ, що відображає зовнішньоекономічні операції держави, загальна характеристика структури. Знайомство з головними особливостями проведення аналізу платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 01.05.2019
  

• Особливості державного регулювання економіки

  Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
  
  статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017
  

• Аналіз впливу непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу

  Процес утворення ринкової ціни та його роль в ринковій економіці, механізм впливу непрямих податків, субсидій та імпортного мита на стан ринкової рівноваги. Правові основи та аналіз наслідків регулювання цін та впливу на ціноутворення з боку держави.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.03.2010
  

• Форми, методи та інструменти державного регулювання

  Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.
  
  курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010
  

• Макроекономічні процеси

  Сутність і фактори економічного зростання, його досягнення. Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція, їх причини. Держава в системі макроекономічного регулювання: шляхи та прийоми регулювання, його законодавчо-правове обґрунтування.
  
  контрольная работа [110,3 K], добавлен 19.07.2011
  

• Економічний аналіз господарської діяльності підприємства на прикладі ВП "Шахта ім. А.Г. Стаханова" за 2010-2011 рр.

  Аналіз промислово-господарської діяльності, техніко-економічних показників ВП "Шахта ім. А.Г. Стаханова". Динаміка валюти балансу і його структури. Технологічна схема видалення з зумпфа просипів гірської маси. Напрямки формування амортизаційної політики.
  
  курсовая работа [126,2 K], добавлен 29.07.2012
  

• Аналіз та оцінка пасиву балансу підприємства

  Поняття джерел утворення засобів підприємства. Нормативно-правове регулювання формування пасивів підприємства. Показники ефективності використання капіталу. Аналіз складу та динаміки пасиву ЗАТ "Артон". Оцінка структури пасиву балансу організації.
  
  курсовая работа [373,0 K], добавлен 29.05.2013
  

• Визначення факторів, що впливають на прибуток промислових підприємств та шляхів його підвищення

  Наукові засади формування прибутку на підприємствах меблевої продукції. ТОВ "НВП Інтехцентр": структура, обсяги продажів у 2011 р., техніко-економічні показники. Аналіз взаємозв’язків доходу та структури реалізації. Правові основи регулювання прибутку.
  
  дипломная работа [753,0 K], добавлен 09.01.2013
  

• Сучасний стан та організаційно-економічний механізм підвищення продуктивності праці в Україні

  Сутність продуктивності праці. Рівні визначення продуктивності праці, фактори її зростання. Дослідження продуктивності праці в Україні за останні роки. Взаємозв'язок продуктивності та оплати праці. Зайнятість населення за видами економічної діяльності.
  
  курсовая работа [159,8 K], добавлен 23.05.2019
  

• Інвестиції, їх види, фактори й вплив на економіку

  Економічна сутність інвестицій та їх класифікація. Фактори інвестиційної політики, особливості їх ранжування. Сучасний стан розвитку інвестування в Україні, його проблеми та перспективи розвитку. Міжнародний досвід здійснення інвестиційної політики.
  
  курсовая работа [324,2 K], добавлен 14.03.2013
  

• Механізм державного регулювання розвитку регіонів

  Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
  
  контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011
  

• Характеристика стану національної економіки Білорусі протягом останніх 5-10 років

  Визначення рівня реального ВВП на душу населення та місце, яке посідає Білорусь за цим показником серед інших країн світу. Оцінка темпу інфляції за індексом споживчих цін. Державний борг, сальдо державного бюджету та платіжного (торгівельного) балансу.
  
  курсовая работа [112,5 K], добавлен 17.01.2014
  

• Аналіз макроекономічних показників на основі міжгалузевого балансу

  Схема міжгалузевого балансу виробництва. Структура валового випуску. Паритет між проміжною та кінцевою продукцією у галузях. Структура ВВП за кінцевим використанням. Різниця між експортом та імпортом країни. Структура споживчих витрат населення.
  
  контрольная работа [725,8 K], добавлен 13.11.2011
  

• Бюджетна політика як інструмент державного регулювання економіки

  Обґрунтування механізму формування державної політики в Україні. Сутність бюджету та бюджетної політики, розгляд основних її форм. Аналіз бюджетної системи України. Структура державного бюджету, причини виникнення його дефіциту та форми його фінансування.
  
  курсовая работа [68,6 K], добавлен 19.02.2011
  

• Сучасний стан та тенденції розвитку ринку праці в Україні

  Аналіз сучасного стану економічної активності населення та ринку праці в Україні. Проблеми забезпечення продуктивної зайнятості. Взаємозв'язок між можливістю працевлаштування населення, рівнем безробіття й матеріальної мотивації високопродуктивної праці.
  
  статья [34,3 K], добавлен 13.11.2017
  

• Пріоритети і напрямки вдосконалення чинної макроекономічної політики

  Сутність предмету макроекономіки, його складові. Поняття, особливості здійснення макроекономічної політики, її функції. Особливості здійснення макроекономічної політики в Україні в умовах фінансової кризи. Перспективи формування макроекономічного курсу.
  
  курсовая работа [86,8 K], добавлен 10.11.2010
  

• Аналіз впливу агротехнічних заходів на урожайність зернових

  Дослідження показників наявності та використання майна підприємства. Характеристика динаміки валюти балансу та його структури, змін у складі та структурі майна підприємства. Розрахунок процентного зв’язку між первісною вартістю та валовим прибутком.
  
  курсовая работа [32,8 K], добавлен 17.09.2011
  

Другие документы, подобные "Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу та інструменти його регулювання"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам