Показник рентабельності виробництва на прикладі ПП Агрофірма "Деметра"

Розглядаючи показники таблиці в динаміці, можно встановити, що за три аналізованих роки відбувається зменшення балансового прибутку з 1315 тис. крб. у 1999 році, до 37 тис. крб. у 2001 році.

Зниження прибутку порозумівається насамперед тим, що поряд зі збільшенням виторгу від реалізації продукції, товарів і послуг відбувається ще більше збільшення їхньої собівартості. Наприклад, у 2000 році виторг від реалізації продукції збільшився в порівнянні з 1999 роком на 50,2%, а її собівартість на 100%. Зниження балансового прибутку порозумівається ще і тим, що немає стійких дотацій на сільськогосподарську продукцію. Так у 1999 році вони склали 94 тис. руб., у 2000 році - 143 тис. руб., у 2001 році - 20 тис. руб. На практиці ці дотації найчастіше підмінюються взаємозаліками, а отже реальних грошей господарство не одержує. Тому прибуток у ПП “Агрофірма “Деметра”” формується в основному тільки за рахунок своєї продукції, товарів і послуг.

Далі перейдемо до визначення рівня рентабельності виробництва, як по всьому господарству, так і по основних видах продукції, на виробництві яких підприємство спеціалізується. Як було встановлено раніше - це зерно, молоко і цукровий буряк. Однак визначити рівень рентабельності по цукровому буряку не представляється можливим, тому що підприємство не продає її, а здає на цукровий завод як давальницьку сировину, залишаючи 30% за переробку.

Для проведення розрахунків скористаємося вихідними даними, що відбиті в наступній таблиці.

Таблиця № 10: Вихідні дані

Виходячи з вихідних даних таблиці №10, визначимо показники рентабельності виробництва. Для зручності оформимо їх так само у виді таблиці № 11.

Таблиця №11: Розрахунок показників рентабельності сільськогосподарського виробництва в ПП “Агрофірма “Деметра””

Дані таблиці № 11 показують, що в ПП “Агрофірма “Деметра”” відбувається снижение рівня рентабельності всього сільськогосподарського виробництва з 39,7% у 1999 році до 0,7% у 2001 році, а також зменшення норми прибутку з 5,1% до 0,1% відповідно. Така тенденція просліджується в зв'язку зі значним зменшенням балансового прибутку за три аналізованих роки на 1278 тис. крб. і збільшення повної собівартості на 1903 тис. крб. Зниження норми прибутку до 0,1% свідчить про зменшення ефективності використання виробничих фондів у 51 раз, зменшення рівня рентабельності до 0,7% говорить про зниження прибутковості даного господарства в 56 разів.

Однак показник рентабельності, розрахований у цілому по господарству, не може установити який саме вид продукції є прибутковим, а який збитковим. Як видно з таблиці №11, якщо по всьому господарству спостерігається зниження рівня рентабельності, то по зернових культурах зовсім навпаки. Найвищий рівень рентабельності зерна за три аналізованих роки склався в 2000 році (191,4%). Він перевищив аналогічний показник 1999 року на 91,4%. Таке збільшення викликане, насамперед тим, що собівартість продукції зросла на 41,4%, а грошовий виторг на 106,8%. На розмір грошового виторгу вплинула середня ціна реалізованої продукції, що у 2000 році також була найвищою. У 2001 році спостерігається зворотна тенденція - повна собівартість продукції збільшилася на 10,7%, а грошовий виторг навпаки зменшився на 5,8% у порівнянні з 2000 роком. У результаті чого рівень рентабельності зерна знизився на 43,2%.

Що стосується виробництва молока, те судячи з таблиці № 11 у даному господарстві воно є рентабельним. Найбільший збиток у розрахунку на 1 голову, на 1 центнер і на 1 людино-годину спостерігається в 2000 році. Така ситуація склалася в результаті того, що собівартість продукції була вище чим у 1999 році на 16,4%. Що стосується грошового виторгу від реалізації продукції, то вона змінювалася більш повільними темпами. Так у 2000 році вона збільшилася на 10,5% у порівнянні з 1999 роком, а в 2001 році на 9,3% у порівнянні з 1999 роком. При чому збільшення грошового виторгу відбувалося в основному за рахунок збільшення ціни реалізації, а не кількості реалізованої продукції, що як видно з таблиці 10 з кожним роком зменшується.

Підводячи підсумок даному розділу потрібно відзначити, що в ПП “Агрофірма “Деметра”” в основному на показник рентабельності вплинула собівартість продукції, що як було встановлено раніше, збільшується з кожним роком. Ріст собівартості був викликан збільшенням ціни на пально-мастильні матеріали, отруйні хімікати, добрива, насіння й інші предмети і засоби праці, що необхідні для сільськогосподарського виробництва.

3.3 Шляхи підвищення рентабельності виробництва продукції рослинництва в ПП “Агрофірма “Деметра”” Магдалинівського району

Найважливішим фактором і шляхом підвищення економічної рентабельності виробництва продукції рослинництва є подальше збільшення врожайності всіх сільськогосподарських і насамперед зернових культур. Ріст врожайності зернових культур стримується недостатньою інтенсивністю галузі, не дотриманням всіх елементів грунтозахисної системи землеробства, повільним освоєнням раціональних сівозмін і інтенсивних технологій, недоліками насінництва, відступом від вимог агротехніки оброблення культур. По оцінках українських вчених та економістів, приріст врожайності зернових культур при інтенсивній технології забезпечується за рахунок: раціонального застосування мінеральних добрив - на 30 -35%, використання інтенсивних сортів - на 15 -18%. Інше збільшення врожайності досягається за рахунок дотримання термінів і високої якості проведення усіх видів технологічних процесів оброблення зернових культур.

Збільшення врожайності впливає не тільки на збільшення валових зборів зерна, але і на економічну ефективність його виробництва: продуктивність праці, собівартість, а отже і на рентабельність.

Ріст врожайності зернових культур, як правило, зв'язаний з додатковими трудовими і матеріальними витратами на їхнє оброблення (у розрахунку на гектар посіву). Однак як показують практичні дослідження темпи росту врожайності і додаткових витрат неоднакові - врожайність росте швидше, ніж додаткові витрати праці і засоби. Тому з ростом врожайності скорочується трудомісткість виробництва і знижується собівартість зерна.

Визначимо як впливає врожайність зернових культур на собівартість виробництва зерна в ПП “Агрофірма “Деметра”” і установимо яка існує залежність між цими двома показниками. Для цього побудуємо наступну таблицю.

Таблиця №12: Розрахунок врожайності і собівартості 1ц. зерна

Отримані результати зобразимо графічно.

Малюнок № 1: Динаміка врожайності і собівартості зерна за 1994 - 2001 роки по ПП “Агрофірма “Деметра””.

Використовуючи розрахункової дані таблиці №12 можна за допомогою комп'ютера установити коефіцієнт кореляції, що показує тісноту зв'язків між врожайністю зернових культур і собівартістю 1 ц. зерна. У даному випадку він буде дорівнює -0,4, що свідчить про помірний зворотний зв'язок між цими двох показників.

Також за допомогою комп'ютера можна визначити параметри а й в у лінійному рівнянні

у= а + вхх (6)

де в - собівартість 1 ц. зерна; х - врожайність; а - коефіцієнт, який показує вплив всіх інших факторів, крім врожайності; у - коефіцієнт, який показує на скільки зміниться собівартість продукції при збільшенні чи зменшенні врожайності на 1 ц. з гектара.

У = 70, 71-1,7Х (7)

Воно означає, що при збільшенні врожайності на 1 ц. з гектара собівартість виробництва зерна знизиться на 1,7 крб.

Якщо в отримане рівняння підставити врожайність зернових культур до приклада за 2001 рік, то можна одержати розрахункову величину собівартості, що буде дорівнює 14,44 крб. Порівнюючи фактичну величину собівартості зерна 2001 року з розрахункової бачимо, що вона нижче на 9,3%, що свідчить про ефективність використання виробничих ресурсів.

Відношення фактичної собівартості до розрахункового називається коефіцієнтом коректування. Для даного розміру він дорівнює 0,9.

Тепер визначимо планову собівартість зерна за рахунок збільшення врожайності зернових культур (у результаті визначених заходів), наприклад, на 3 ц/га. планову врожайність визначимо по формулі:

Хn = Хфакт + ?Х (8)

де Хn - планова врожайність; Х - фактична врожайність; ?Х - зміна врожайності.

Планову собівартість визначимо за допомогою формули (7) помноживши її кінцевий результат на коефіцієнт коректування (0,9). Зробивши відповідні розрахунки, одержимо планову собівартість зерна рівну 8,49 руб. Таким чином, при збільшенні врожайності зернових культур з 33,6ц/га до 36,6 ц/га.

Висновок