Загальні відомості про графіки роботи підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Графіки технологічних процесів, їх призначення та побудова

2. Побудова графіка роботи обладнання

3. Побудова графіка організації виробничих процесів

1. Графіки технологічних процесів, їх призначення та побудова

Маючи зведені таблиці розрахунку продуктів (на одиницю продуктів і на задані обсяги виробництва), технологічні і апаратурно-технологічні схеми, проектувальник приступає до складання графіка технологічних процесів.

Графік технологічних процесів будують для визначення режиму роботи підприємства (цеху), тривалості і послідовності операцій протягом доби (зміни), взаємозв'язку окремих операцій, інтенсивного і годинного матеріального балансу виробництва. Графік є основою для подальшого підбору і розрахунку машин і апаратів і відповідно для побудови графіка роботи технологічного обладнання.

В графіку позначають і масу сировини, необхідної протягом години для тієї чи іншої операції. Графік являє собою сполучення схеми технологічного напрямку і продуктових розрахунків. Для побудови графіків необхідні такі дані: характеристика виробничого циклу; кількість циклів за зміну чи добу (з техніко-економічного обґрунтування); прийнятої змінності - жорстка чи плинна; жорстка - коли технологічний процес виробництва молочних продуктів не виходить за її рамки; плинна - коли деякі операції можуть переходити з однієї зміни в іншу; тривалість приймання молока в годинах.

Таким чином, знаючи основні фактори, що визначають графік технологічних процесів, приступають до його побудови.

На листі паперу креслять макет графіка у якому вказують найменування операцій технологічного процесу, знизу вгору записують операції, пов'язані з прийманням і первинною обробкою молока, а потім послідовно по всьому асортименту всі технологічні операції. Далі вказують масу перероблюваного молока, напівфабрикатів, готової продукції і вторинної сировини за відповідними операціями.

Дані приймають з розрахунку продуктів. На графіку відкладають години доби позмінно.

2. Побудова графіка роботи обладнання

графік виробничий технологічний процес

Графік роботи обладнання складають для вірного підбору і розрахунку обладнання, встановленню черговості і тривалості роботи обладнання.

Графік роботи машин і апаратів будують відповідно до графіка технологічних процесів.

При цьому на горизонтальній прямій відкладають час роботи, а на вертикальній - проставляють найменування машин і апаратів, що вводяться у технологічний процес. Запис найменування машин і апаратів необхідно вести знизу вгору.

При побудові графіка роботи машин і апаратів враховуються норми продуктивності обладнання [3].

Якщо в довідкових матеріалах немає норми продуктивності обладнання, вона визначається множенням паспортної продуктивності на тривалість роботи обладнання в зміну.

Практично у всіх випадках, тривалість роботи будь-якого обладнання в зміну можна приймати 6 годин, за виключенням обладнання, яке зупиняється протягом зміни для миття (наприклад, сепаратор) чи повинне працювати безперервно більше зміни (наприклад, вакуум-випарні установки).

За графіком встановлюють тривалість і черговість роботи машин, перевіряють правильність їх підбору і розрахунку; він є основою для визначення витрат електроенергії, пари, води, холоду на технологічні потреби.

Будують цей графік таким чином. На горизонтальній лінії відкладають години доби, а на вертикалі - найменування обладнання в суворій відповідності з операціями технологічного процесу. Вказують тип чи марку обладнання, що використовується, його продуктивність, для резервуарів та ванн - об'єм, кількість одиниць.

Робота однотипних машин, що експлуатуються одночасно і однакові проміжки часу, зображується однією стрічкою шириною 0,5 см. Графік виконується на міліметровому папері. На стрічці роботи машин умовними позначеннями вказується час підготовки, заповнення, спорожнення, ефективної роботи та миття відповідно до продуктивності попереднього та наступного обладнання.

3. Побудова графіка організації виробничих процесів

Коли вивчена методика побудови графіка технологічних процесів та графіка роботи обладнання можна скласти графік організації виробничих процесів.

В основу побудови графіка організації виробничих процесів беруть дані розрахунку продуктів, схеми технологічних процесів на підприємстві, що проектується, тривалість і характер змін, тривалість технологічних операцій, час ефективної роботи обладнання та підготовчо-заключних операцій, операцій при виробництві молочних продуктів.

Графік організації виробничих процесів складають з урахуванням виробництва усього асортименту продуктів підприємства, що проектується чи реконструюється. Графік необхідний для визначення роботи підприємства чи цеху, тривалості і послідовності технологічних операцій протягом зміни (доби). Будується графік за змінами на добу місяця максимального надходження сировини.

Графік відображає послідовність технологічних процесів протягом зміни з урахуванням раціонального використання обладнання, а також їх тривалість, обсяг виробництва за зміну, добу, роботу підібраного обладнання.

При складанні графіка визначається інтенсивність безперервних технологічних процесів (кількість продуктів, що переробляються протягом години), максимальна кількість молока і молочних продуктів, що одночасно переробляються при періодичних процесах чи тих, що знаходяться на зберіганні, марка і кількість обладнання, виходячи із його максимального завантаження за зміну (добу).

Графік будується на міліметровому папері формату А1 в курсовому проекті та на ватмані формату А1 - в дипломному проекті. По горизонталі зліва направо відкладають години доби (1 година - 2-3 см), по вертикалі знизу вгору - технологічні процеси у послідовності, що прийнята за технологічною схемою, найменування обладнання у суворій відповідності до операцій технологічного процесу, тип чи марку обладнання, його продуктивність і кількість, а також масу молока, що переробляється за кожну зміну і години роботи підприємства (7-24).

Кожен процес розміщується на рядку шириною 1 см, відмітивши його на графіку лініями.

Форма графіка організації виробничих процесів наводиться в таблиці.

Після підготовки форми графіка вертикальними лініями обмежуються години змін. Кількість змін визначається з ТЕО (див. попередній розділ), відповідно до інструкції [3].

Всі технологічні процеси повинні бути розміщені в межах вертикальних ліній, що обмежують початок і кінець зміни (за виключенням процесів приймання молока, який може виходити за межі початку зміни, тобто здійснюватись раніше, ніж починається зміна по переробці молока).

Початок приймання молока встановлюється з врахуванням часу доїння, тривалості первинного оброблення молока, часу його транспортування на підприємство, початку роботи заводу.

З врахуванням вище зазначеного початок роботи підприємства планується з 7-8 години, а приймання молока - на 0,5-1 годину пізніше початку роботи заводу. Приймання молока у другу зміну доцільно передбачати з 14-15 години до 18-19 години.

Побудова графіка організації виробничих процесів розпочинається з операцій, пов'язаних з прийманням і первинним обробленням молока (очищення, охолодження, резервування). Потім показують операції по виробництву молочних продуктів основного асортименту та продуктів, що виготовляються в невеликих обсягах для місцевого населення, а в кінці - продукти із вторинної молочної сировини.

Приймання молока проводиться у дві зміни чи безперервно в залежності від типу підприємства. При дворазовому прийманні молока загальний його об'єм розподіляють за змінами у співвідношенні: 50-60% - перша зміна, 50-40% - друга.

Маса молока, що надійшло на підприємство, визначається на вагах чи об'єм його вимірюється лічильником. Тривалість цих операцій відповідає часу приймання. Визначивши масу, молоко очищають, охолоджують і направляють в ємності на резервування. Тривалість цих операцій також відповідає часу приймання.

Охолодженню може піддаватись все молоко, що надходить чи його частина відповідно до норм (1, 3). Початок зберігання молока відповідає початку його приймання, так як після зважування, очищення і охолодження його направляють на зберігання. Тривалість зберігання молока залежить від інтенсивності наступних технологічних операцій, пов'язаних з тепловою і механічною обробкою. Ось чому кінець резервування молока співпадає з завершенням вказаних технологічних операцій.

Для забезпечення безперервності теплової і механічної обробки необхідний певний резерв сирого молока.

Маса резервуємого молока залежить від маси молока, що надходить за годину (інтенсивності приймання) і маси молока, що переробляється за годину, а також від різниці в часі між початком приймання і початком наступної переробки молока.

Масу молока, що резервується в будь-який час роботи зміни можна розрахувати за формулою:

де n - будь-який час роботи; mx - маса молока, що надходить за годину; my - маса молока, що переробляється за годину.

Для проведення розрахунків необхідно знати час приймання і тривалість переробки молока.

Приклад: На завод надійшло за чотири години 200 т молока. Переробка молока триває 5 годин. Різниця в часі між початком приймання і початком переробки - 1 година. Визначити масу молока, що резервується кожну годину і максимальну масу резервуємого молока.

Визначаємо масу молока, що надходить за годину:

Знаходимо масу молока, що переробляється за годину:

Визначаємо масу молока, резервованого за кожну годину:

кг.

кг.

кг.

кг.

кг.

кг.

Отже, максимальна маса зарезервованого молока за період приймання і переробки становить 80000 кг.

Початок теплової і механічної обробки молока доцільно починати на 0,5-1 годину пізніше приймання, щоб створити деякий резерв молока, що забезпечить безперервність подальших технологічних процесів.

Так як підігрівання, очищення, нормалізація чи сепарування, гомогенізація, пастеризація і охолодження молока відбуваються в потоці і в більшості випадків на одній пастеризаційно-охолоджувальній установці, в комплект якої входить вищевказане обладнання, то починаються і завершуються ці операції одночасно.

Виходячи із загальної маси молока (суміші), що потрібно обробити і продуктивності пастеризаційно-охолоджувальної установки визначають тривалість теплової і механічної обробки молока.

Якщо молоко після теплової обробки відповідно до технологічної схеми направляється на резервування, то початок теплової обробки і початок резервування співпадають. Тривалість резервування буде залежати від наступної технологічної операції.

Якщо молоко після пастеризації направляється спочатку на подальшу переробку, а потім, в міру необхідності, на резервування, то початок резервування відповідає завершенню подачі молока на переробку.

Наприклад: На одній установці пастеризується суміш на сир кисломолочний і молоко пастеризоване.

При побудові графіка організації технологічних процесів окремих молочних продуктів необхідно визначити черговість їх виробництва. А вона залежить від низки організаційних факторів. Найбільш важливим з них є тривалість процесів виробництва, послідовність фасування і реалізації.

В першу чергу доцільно направляти молоко на виробництво продуктів з більш тривалим процесом виробництва.

При розфасовуванні продуктів на одній лінії черговість їх визначається видом продукту. Так при фасуванні молока і кисломолочних продуктів на одній лінії спочатку на розфасовування направляють молоко, а потім кисломолочні продукти.

Щоб уникнути забруднення продуктів дріжджами, доцільно продукти, що заквашуються закваскою, приготовленою на кефірних грибках, розфасовувати в останню чергу.

Послідовність технологічних операцій виробництва молочних продуктів визначається технологічною схемою.

Початок і завершення технологічних операцій встановлюється в залежності від продуктивності обладнання чи його ємності та тривалості технологічних процесів.

Через це одночасно з побудовою графіка проводиться попередній підбір обладнання.

При проведенні загальних операцій виробництва різних продуктів (нормалізація, пастеризація, гомогенізація) на одному й тому ж обладнанні їх показують один раз в одному місці (загальні операції виробництва кисломолочних продуктів).

Підбір обладнання проводиться виходячи із загальної маси молока, що направляється на виробництво цих продуктів і часу ефективної роботи кожної одиниці обладнання.

Приклад: Побудувати графік організації виробничих процесів виробництва 50000 л кефіру резервуарним способом.

Пастеризація здійснюється на пластинчатій пастеризаційно-охолоджувальній установці ОПЛ-10, продуктивністю 10000 л/год, а нормалізація - на сепараторі-нормалізаторі ОСН-С, продуктивністю 10000 л/год. Для гомогенізації використовується гомогенізатор ОГБ, такої самої продуктивності. Молоко, що направляється на виробництво кефіру 50000 л, попередньо резервується в ємності ОХР-50. З неї насосом подається на обробку відповідно до технологічної схеми, в яку входять такі операції: підігрівання, нормалізація, гомогенізація, пастеризація, охолодження до температури заквашування, наповнення резервуарів підготовленим молоком, заквашування, сквашування, дозрівання, охолодження, розфасування.

Початок наповнення резервуару співпадає з початком роботи пастеризаційно-охолоджувальної установки, так як нормалізація суміші і її подальша обробка відбувається в потоці.

Тривалість наповнення резервуара залежить від продуктивності установки і ємності резервуара.

Тривалість пастеризації молока визначається за формулою:

де Тп - тривалість пастеризації молока на установці; М - маса молока, що направляється на виробництво продукту, кг; П - продуктивність установки, кг/год.

Відповідно до умови задачі тривалість обробки молока на установці становитиме: годин.

Для резервування кефіру використовується резервуари Я1-ОСВ-10 ємність яких 10000 л, 5 штук. Тривалість наповнення резервуару визначається за формулою:

де Тн - тривалість наповнення, год; М - маса нормалізованої, пастеризованої суміші, що йде на виробництво кефіру, кг.

Тривалість наповнення резервуарів молоком становитиме:

годин.

Час наповнення одного резервуару буде: година.

Початок заквашування молока кефірною закваскою може бути після повного або часткового заповнення резервуара. Тривалість сквашування і дозрівання кефіру визначається технологічними інструкціями і умовами виробництва (11-14 годин в резервуарі, фасування і дозрівання в камері або 24 години з моменту заквашування за умови дозрівання у цьому ж резервуарі).

Фасування кефіру можна починати лише після закінчення попередньої операції, тобто визрівання.

Тривалість розфасовування визначають, виходячи із загальної кількості кефіру і продуктивності фасувального апарату.

При розфасовуванні кефіру по 0,5 л, продуктивністю 6000 уп/год по 0,5 дм3, тривалість фасування становитиме: хв.

Для фасування кефіру передбачається три фасувальних автомати.

Размещено на Allbest.ru