Форми монополістичних об'єднань та їх сутність
Особливості створення картелів. Мотиви, які спонукають монополію до диверсифікації. Різниця між багатогалузевим концерном і конгломератом. Взаємопроникнення різноманітних організаційних форм монополій на сучасному ринку. Процес монополізації економіки.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.11.2014 |
Размер файла | 21,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
ЕКОНОМІКО - СТАТИСТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра економіки підприємств
РЕФЕРАТ
з дисципліни
Мікроекономіка
На тему: Форми монополістичних об'єднань та їх сутність
КИЇВ - 2014
Зміст
Вступ
Основні типи монопольних об'єднань
Класифікація монополій
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Форми монополій різноманітні, вони змінювалися з розвитком імперіалізму. Вперше монополії виникли в кінці XIX ст., насамперед у важкій промисловості, а потім почали розповсюджуватись в інших галузях виробництва. Зокрема, після кризи 1873 року вони почали виникати в легкій та інших галузях промисловості, а потім охопили й інші галузі економіки. На початку XX ст. монополістичні об'єднання стали основою господарського життя.
Існує багато форм монополістичних об'єднань. Найпростіші з них -- це конвенції, корнери, пули, ринги. Це короткочасні угоди про ціни. Такі угоди мають тимчасовий характер, вони розпадаються при зміні умов на ринку. Вищими, основними формами монополістичних об'єднань є картелі, синдикати, трести і концерни. На початку XX ст. такі об'єднання капіталістів дістали найбільшого поширення.
Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення - безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі виникають найпростіші форми монополістичних об'єднань - картелі і синдикати.
Основні типи монопольних об'єднань
Картель ( від франц. - “союз” ) - це така форма монополістичного об'єднання, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а також виробничу і комерційну самостійність. Це означає що виробництво і збут продукції кожне підприємство, яке входить до картелю, здійснює самостійно. Учасники картелі складають угоди про регулювання об'ємів виробництва, умов збуту продукції ( розподіл ринків збуту ), визначають єдині монопольно високі ціни, обмін патентів на нову техніку, найм робочої сили з метою вилучення монополістичного прибутку.
Оскільки кожне підприємство, як було сказане вище, здійснювало виробництво і збут продукції самостійно, було зобов'язане продавати свої товари по єдиній, встановленій картельною угодою, ціні. Звичайно, така угода передбачала і поділ ринку: встановлювалося де тому чи іншому учаснику картелю дозволяється збувати свою продукцію. Іноді картельна угода встановлювала для кожного підприємства частку ( квоту ) його участі у виробництві чи в обсязі продажу. Відповідно до цієї квоти ( норми ) кожен з учасників картелю не повинен перевищувати обсяг виробництва і збуту. За порушення накладався штраф, який ішов у загальну касу. Встановлювалася також так звана картельна ціна - різновид монопольної ціни, яка встановлювалася з метою знищення конкурентів та забезпечення умов для отримання монопольного прибутку. Картельна ціна була корисна для розвитку монополій. Важливим для кожного учасника картелі було те, що вони зберігали свою виробничу і комерційну самостійність.
Картелі були розповсюджені досить широко в Германії, складалися навіть міжнародні картелі. Це такі союзи монополій різних країн, між якими також складалися угоди про розподіл ринків збуту, джерел сировини, встановлення монопольних цін, використання патентів. Як правило, такі міжнародні картелі існували в рамках однієї галузі.
На сучасному етапі картелі існують у формі патентних пулів, ліцензійних договорів, консорціумів з проведення науково-дослідних розробок тощо.
Синдикат ( від грец. - “згода” ) - це така форма монополістичного об'єднання, де розподіл замовлень, закупки сировини та реалізація виробленої продукції здійснювався через єдину збутову контору або інший аналогічний орган. Наприклад, в дореволюційній Росії такими конторами були “Продамет”, “Продуголь”, “Сахарний синдикат”.
Синдикат зв'язував підприємства, що увійшли до нього, тісніше. Ці об'єднання підприємств виробляли, як правило, масову однотипну продукцію. Кожне окреме підприємство в ньому не продавало своєї продукції самостійно, а здавало її синдикату, який здійснював збут через свою контору. Отже, учасники синдикату втрачали власність на вироблений продукт, вони зберігали виробничу самостійність, але втрачали комерційну. Кожен учасник, будь - то підприємство чи фірма, одержує від контори відповідну частину прибутку, який залежить від квоти виробництва та інших умов. Тобто прибуток розподілявся відповідно до частки кожного підприємства в обсязі продажу.
В сучасних умовах, коли у ряді країн існує антимонополістичне законодавство, синдикати втратили своє значення як форма монополістичного об'єднання. Нині синдикати існують переважно у сфері торгівлі, деякі у сфері виробництва, так , наприклад, алмазний синдикат контролює світовий ринок необроблених алмазів.
В Україні, як правило, синдикати створилися у формі акціонерного товариства. Вони підпорядковують собі необ'єднаних підприємців шляхом встановлення цін на сировину, матеріал, свою продукцію.
Трест ( від англ. - “довіра” ) -- це такий вид монополій, де учасники втрачають не тільки комерційну, а й виробничу і навіть юридичну самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Хоча трести є найбільш тісною формою об'єднання, кожне з підприємств окремо вже не могло вирішувати, що і як виробляти. Вони не могли вести справи і укладати угоди на свій страх і ризик. Ними управляв і від їх імені вів усі справи трест. Реальна влада в тресті сконцентровувалася в руках правління або головної компанії. Кожний з власників підприємств отримує певну кількість акцій у відповідності з величиною вкладеного капіталу, тим самим отримуючи право на участь в правлінні та на відповідну частину прибутку - дивіденди.
Як правило, трести об'єднують однорідні підприємства. Вони виникли у США в останній третині XIX ст. Першим трестом вважається утворена Дж.Д. Рокфеллером нафтова компанія “Standard Oil” ( 1879 ). Поширення трестів у Європі почалося після першої світової війни.
В наші дні синдикати і трести майже не трапляються, а картельні угоди об'єднують вже не окремі підприємства, а монополістичні об'єднання - великі акціонерні компанії. ( корпорації ). Зате з'явилася і стала поширена нова форма монополістичного об'єднання - концерни. На відміну від старих форм, концерн є багатогалузевою монополією, котра охоплює найрізноманітніші підприємства.
Концерн ( від англ. - “підприємство, фірма” ) -- це об'єднання формально самостійних підприємств різних галузей виробництва, транспорту, торгівлі, банків і страхових компаній на основі повної фінансової залежності від власників контрольного пакету акцій. Ядром концерну є велике промислове підприємство, трест, банк або спеціально створене головне товариство - холдинг. Ця форма монополістичних об'єднань найбільш розповсюджена. Для концерна характерна децентралізована система управління підприємствами (по основним групам продукції або регіонам ), великий об'єм внутрішньо-фірмених постачань; централізованими в ньому являються, як правило, капіталовкладення та фінанси.
Охоплюючи найрізноманітніші підприємства, концерни відображають потребу розвитку продуктивних сил, які диктують необхідність комбінування, а також прагнення до диверсифікації. Диверсифікація - нове явище в економіці розвинутих країн світу, яке почало розвиватися з середини 50-х рр. XX ст. Сутність її полягає в проникненні великих фірм у галузі, що не мають прямого виробничого зв'язку з основною галуззю їхньої діяльності. Мотивами, які спонукають монополію до диверсифікації є:
а) прагнення пом'якшити проблему реалізації, послабити залежність від кон'юктури ринку в зв'язку з падінням попиту на той чи інший вид продукції;
б) прагнення пом'якшити наслідки економічних криз.
На початку виникнення монополістичного капіталу в кожній країні найбільш характерною була та чи інша форма монополій. У Німеччині, наприклад, переважали картелі, в Росії і Франції - синдикати, у США - трести, в Японії - концерни. В сучасних умовах синдикати і трести в чистому вигляді майже не трапляються, а картельні угоди об'єднують уже не окремі підприємства, а монополістичні об'єднання - великі акціонерні компанії (корпорації). При цьому картельні угоди найчастіше укладаються негласно, часто вони навіть не оформляються юридично, щоб зберегти цілковиту таємницю. Переважною формою монополістичних об'єднань стали багатогалузеві концерни. Ця форма набула великого поширення. На відміну від старих форм, концерн охоплює найрізноманітніші підприємства. Така форма об'єднання відображає потреби розвитку продуктивних сил, які диктують необхідність комбінування, а також прагнення до диверсифікації, впровадження в інші галузі виробництва, що полегшує боротьбу з конкурентами і дає можливість краще використовувати кон'юнктуру ринку. В концерни входять не тільки підприємства, які належать їм, але і заводи і фірми, які формально не є їх власністю, але постачають підприємствам концерну деталі, приладдя або виконують якісь послуги.
Як приклад сучасних концернів можна навести американський концерн “General Motors” або “Ford Motors”,американську фірму “International Business Machines”, яка випускає три чверті вироблюваних у капіталістичному світі електронно-обчислюваних машин, або концерн Круппа в Західній Німеччині, до складу якого входять металургійні, машинобудівні і електротехнічні підприємства, торговельні фірми і транспортні компанії, банки. На чолі концерну стоїть звичайно якесь одне найбільше підприємство (чи банк), що здійснює фінансове керівництво усіма підприємствами концерну.
В міру розростання концерни утворюють конгломерати, велетенські промислові комплекси.
Конгломерат ( від лат. “зібраний”) - це одна з форм монополії, в якій під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних, технологічно не пов'язаних між собою галузях. Як правило, конгломерати належать одній фірмі і випускають на одній або більше стадіях виробництва різнорідні неконкурентні товари або оперують на сегментах ринку, які не перетинаються. Підприємства при цьому мають широку автономію економічної діяльності управління ними централізоване. Структура конгломератних об'єднань нестійка: вони можуть розпадатись або утворювати концерн. Відома класична копія - об'єднання - американський “ІТТ” ( International Telephone and Telegraph), яке виробляє телекомунікаційне устаткування, комплектуючі деталі для автомобілів. Сюди входять деревообробні підприємства, готелі тощо.
Різниця між багатогалузевим концерном і конгломератом з погляду самостійного прийняття важливих управлінських рішень полягає у тому, що в першому лише найсильніші підприємці мають право на участь у спільному фінансовому контролі, який здійснюють головна фірма або банк; у конгломераті право на участь у спільному управлінні має обмежене коло учасників ( порівняно з концерном ).
Останнього часу розвинулася така форма монополістичних об'єднань, як консорціуми. Консорціум -- це вже об'єднання не окремих підприємств, а монополій. Іноді об'єднуються монополії різних країн для проведення якоїсь фінансової операції, наприклад для надання позички якій-небудь країні. Консорціум може створюватися і для розмежовування інтересів монополій, які конкурують, в галузі добування та збуту певного товару, наприклад, нафти. Можна сказати, що консорціуми є своєрідними “картелями монополій”. Їх особливо часто створюють для спільного хазяйнування у країнах, що розвиваються.
Таким чином, організаційні форми монополій різні. Розвиток продуктивних сил, загострення конкурентної боротьби між монополіями викликають до життя нові або змінюють старі форми. Але якою б не була організаційна форма монополістичного об'єднання, вона в будь-якому випадку має одну і ту ж мету: забезпечити хазяям монополії одержання найбільших прибутків.
Класифікація монополій
За умовами функціонування монополізм поділяють на два типи - підприємницький та інституційний.
Підприємницький тип монополізму пов'язаний із розвитком підприємств (фірм) на основі концентрації капіталу і виробництва.
Інституційний тип монополізму пов'язаний з нерівністю умов конкуренції, які надає держава для різних її учасників.
Йдеться про неоднаковий режим оподаткування, субсидії або привілеї з боку держави, пільговий доступ до виробничих і фінансових ресурсів тощо. Отже, держава створює неоднакові правила "ринкової гри" для різних учасників. Такий тип монополізму існував ще на ранніх етапах розвитку капіталізму. Так, голландській та англійській Ост-Індським компаніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (монопольне) право на торгівлю з Індією. Ці дві компанії існували у формі акціонерних товариств.
За характером і причинами виникнення монополії поділяють на три типи:
- монополія окремого підприємства;
- монополія як угода;
- монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.
Досягти монополій першого типу нелегко. Це абсолютна монополія й існує вона рідко.
Поширеним шляхом створення монопольного становища є угода декількох могутніх фірм. Він дає можливість швидко створити ситуацію, коли продавці (виробники) виступають на ринку "єдиним фронтом", зводять нанівець конкурентну боротьбу, насамперед цінову, а покупець перебуває в безальтернативних умовах.
Монополія, що базується на диференціації продукту, створює ринок монополістичної конкуренції.
За сферою функціонування і причиною виникнення розрізняють природну, адміністративну та економічну монополію.
Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на певний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі - особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція не можлива або не бажана , бо при входженні в галузі інших фірм затрати на виготовлення продукції зростуть. Причиною є "економія від масштабу" - чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Це має місце в таких сферах як електро, водо, тепло, газопостачання, окремих сферах зв'язку і транспорту, послугах зв'язку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільні.
З природними монополіями тісно пов'язані монополії, які базуються на володінні унікальними природними ресурсами. Класичним прикладом такого виду монополій виступає алмазний синдикат "Де Бірс".
Діяльність природних монополій, особливо їх цінова політика, регулюється державою. Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів. З одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. З іншого - це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються державним органам. Вони діють на ринку як єдиний суб'єкт господарювання і між ними відсутня конкуренція. Економіка колишнього Радянського Союзу належала до найбільш монополізованих структур. Більше того, існувала абсолютна монополія самої держави на організацію й управління економікою, яка базувалась на пануючій державній власності на засоби виробництва. Державний монополізм є найбільш небезпечним і руйнівним для економічних систем.
Поява економічної монополії зумовлена економічними причинами, вона формується на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підприємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий, набагато швидший, базується на процесах централізації капіталу.
Характерною особливістю сучасного ринку є поєднання, переплетення, взаємопроникнення різноманітних організаційних форм монополій, що свідчить про подальший розвиток, поглиблення процесів монополізації сучасної економіки.
Висновки
картель концерн монополія
Процес монополізації економіки має як позитивні так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечує, що недоліків у монополії значно більше, і перший з них - практика встановлення монопольних цін, такі ціни створюють додаткові прибутки монополістам, а покупці змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного ринку. Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання актів, законів, обмеження сфер впливу монополістичних об'єднань.
Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.
Список використаних джерел
1. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник/ З.М. Борисенко, 2004. - 697с.;
2. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник для учнів ліцеїв, гімназій та середніх загальньоосвітніх закладів/ А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін, 2002. - 543с.;
3. Економічна теорія: Посібник для вищої школи/ Ред. Є.М. Воробйов, 2003. - 704с.;
4. Косік А.Ф. Мікроекономіка: Навч. посібник/ А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська, 2004. - 415с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Позитивні та негативні риси ринку і ринкової економіки. Суть і основні види монополій, причини їх виникнення. Форми монополістичних об’єднань, їх характеристика. Конкуренція та її види, методи конкурентної боротьби. Види цін в умовах панування монополій.
реферат [19,0 K], добавлен 16.01.2012Причини виникнення, сутність, види і форми монополій. Класифікація монополій за різними ознаками. Олігополія: сутність та основні ознаки, характеристика моделей. Рівень монополізації виробництва в сучасних умовах. Проблема монополізму в Україні.
курсовая работа [604,6 K], добавлен 08.07.2014Сутність монополій, умови й особливості їх виникнення. Монополізація економіки України на сучасному етапі. Аналіз антимонопольного законодавства України. Заходи щодо обмеження монополізму та формування конкурентного середовища на товарних ринках.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 14.02.2017Умови виникнення і розвитку монополії. Процес створення та розповсюдження монополій різних типів: ринків, конвенцій, корнеров, синдикатом. Особливості транснаціональних та багатонаціональних корпорацій. Сутність проблеми реформування природних монополій.
реферат [24,7 K], добавлен 21.12.2008Суть і форми монополій. Причини появи і існування монополій. Форми монополій. Місце монополії і конкуренція в ринковій економіці. Місце на ринку. Конкуренція та її форми. Антимонопольна політика на сучасному етапі. Антимонопольна політика держави.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 07.04.2007Поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Зародження міжнародних монополій та їх розвиток. Національні форми і особливості залучення до глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації.
контрольная работа [27,5 K], добавлен 08.03.2012Особливості формування та функціонування господарських об'єднань, їх види та класифікація: договірні, статутні, технопарки, віртуальна мережна організація. Мета і економічна роль об'єднань підприємств, порядок заснування, організаційно-правові форми.
реферат [21,8 K], добавлен 03.03.2011Зміст поняття та особливості аграрного сектора ринкової економіки. Визначення основних форм підприємництва в даній галузі. Дослідження тенденцій формування та розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України на сучасному етапі.
курсовая работа [121,2 K], добавлен 28.09.2015Макроекономіка як складова економічної теорії. Причини, що спонукають до участі економіки України в міжнародному поділі праці. Принципи формування відкритої економіки. Експорт як одна з форм торговельних зв’язків національної економіки зі світовою.
реферат [23,8 K], добавлен 02.11.2009Основне поняття ринку, умови його формування та розвитку. Особливості становлення ринкових інститутів та відносин в Україні. Сутність основних елементів ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринкова ціна, кон'юнктура. Перспективи розвитку економіки України.
курсовая работа [30,1 K], добавлен 08.12.2008Економічна сутність і функції конкуренції як категорії ринкової економіки. Поняття та характерні особливості досконалої та недосконалої, цінової та нецінової, сумлінної та несумлінної конкуренції. Моделювання поведінки фірми на ринку товарів та послуг.
курсовая работа [620,0 K], добавлен 27.03.2011Причини швидкого розвитку Німеччини у 1951-1970 рр. Японія як економічний гігант, що завоював значні сегменти світового ринку. Розвиток ринкової економіки у Франції, США, Південній Кореї. Створення Європейського економічного співтовариства в 1957 р.
контрольная работа [39,0 K], добавлен 25.01.2011Процес суспільного виробництва, його зміст, фактори та ефективність. Фірма в умовах ринкового господарювання. Особливості підприємницької діяльності й функціонування капіталу в різних сферах економіки. Фірма на монополістичних та олігополістичних ринках.
курсовая работа [733,6 K], добавлен 10.04.2007Сутність та роль фондового ринку в умовах ринкової економіки. Суб’єкти фондового ринку та особливості механізму фондової біржі. Державні органи регулювання. Номінальні держателі цінних паперів. Проблеми та перспективи удосконалення фондового ринку України
курсовая работа [60,1 K], добавлен 25.03.2009Поняття монополії та її види. Сутність природної монополії, її виникнення та загальна характеристика, визначальні критерії та класифікація. Регулювання природних монополій. Предмет, принципи та органи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 28.02.2010Інфраструктура ринку товарів та послуг. Координація незалежних рішень у ринковій економіці за допомогою ринкового механізму. Конкуренція як головна регулююча та контролююча сила, її форми та методи. Оцінка ступеня монополізації та концентрації ринку.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 05.12.2010Вироблення стратегії реформування природних монополій. Державна політика щодо природних монополій та реформування житлово-комунального господарства. Стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозберігаючої активності суб'єктів господарювання.
реферат [17,5 K], добавлен 03.06.2012Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007Політика державного регулювання економіки. Форми та функції державного регулювання економіки. Національні особливості державного регулювання. Основні форми державного регулювання. Становлення економічних функцій Української держави.
курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.04.2007Загальна характеристика і властивості конкуренції і монополії як центральних явищ ринку. Конкуренція як боротьба товаровиробників за прибуток, її основні види. Переваги та недоліки монополій. Особливості конкуренції, олігополії та монополії в Україні.
курсовая работа [258,6 K], добавлен 07.05.2013