Автономна Республіка Крим як економічний район

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Академія муніципального управління

Економічний факультет

Реферат

З дисципліни: «Регіональна економіка»

На тему: «Автономна Республіка Крим як економічний район»

Виконала:

Студентка I курсу

ФК 12

Щоткіна Руслана

Київ - 2012



План

промисловість крим підприємництво регіональна

Вступ

1. Загальна характеристика

2. Промисловість

3. Соціальні питання

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Автономна Республіка Крим займає територію Кримського півострова, розташованого на півдні Східної Європи між 44°23' - 46°15'північної широти та 32°29' - 36°39' східної довготи.

Столиця - м. Сімферополь

Територія - 26,1 тис. кв.км. Протяжність: із заходу на схід - 360 км, з півночі на південь -180 км

Суміжні області - Херсонська і Запорізька, Краснодарський край Російської Федерації.



1. Загальна характеристика

По території республіки проходить державний кордон довжиною 821 км, у тому числі морський кордон - 292 км.

Клімат Криму займає прикордонне положення між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м`якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180-2470 годин на рік).

Рельєф Кримського півострова являє собою три нерівних частини: рівнинний Крим, Керченський півострів і гірський Крим, що складається з Головної гряди Кримських гір з Південним берегом Криму, а також Внутрішньої і Зовнішньої передгірних гряд. Кримський півострів омивається Чорним та Азовським морями.

Адміністративно-територіальні одиниці. Кількість районів - 14: Бахчисарайський, Білогірський, Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський, Красноноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський, Чорноморський.

Міста республіканського підпорядкування - 11: Алушта - 53,0 тис. чол., Армянськ - 25,9 тис. чол., Джанкой - 42,4 тис. чол., Євпаторія - 120,7 тис. чол., Керч - 155,3 тис. чол., Красноперекопськ - 31,0 тис. чол., Саки - 28,5 тис. чол., Сімферополь - 364,0 тис. чол., Судак - 28,3 тис. чол., Феодосія - 107,6 тис. чол., Ялта - 143,6 тис. чол.

Найважливіші морські порти - Євпаторія, Ялта, Феодосія, Керч та м. Севастополь.

2. Промисловість

Промислове виробництво займає одне з найважливіших місць в економіці Автономної Республіки Крим. В даний час у галузях економіки Автономної Республіки Крим на промисловість приходиться ключова частка доходів при тому, що в її галузях зайнято тільки 17% працюючих. На промисловість приходиться 23,1% вартості всіх основних фондів.

Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності, причому частка видобувної промисловості - 7,6% загального обсягу виробництва, обробної - 76,%, виробництва та розподілу електроенергії, тепла, газу та води - 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва.

Підприємства харчової промисловості виробляють м"ясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та ін.

Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру. У 2002 році питома вага легкої промисловості склала 0,6%, при цьому досягнуто збільшення обсягів виробництва на 37,2% в порівнянні з попереднім роком. Значний резерв легкої промисловості складається в розвитку виробництва сфери малого підприємництва.

Питома вага хімічної галузі складає 20,6% від загального обсягу промислового виробництва республіки. У Криму розташовані найбільші хімічні підприємства, які виступають монополістами в Україні та у країнах СНД та випускають унікальну конкурентноздатну на європейському та світовому ринках продукцію. Ключовими підприємствами галузі (93,7%) та північно-кримського регіону є ДАК "Титан" та ВАТ "Кримський содовий завод". Перспективами для хімічної промисловості є впровадження енергозберігаючих та екологічних технологій, збільшення обсягу виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду. Особлива увага приділяється використанню вторинних ресурсів, оскільки на території Автономної Республіки Крим (м. Красноперекопськ) розташовано ВАТ "Полівтор" - єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати систему збору та утилізації вторинних полімерних матеріалів.

Перспективним напрямком в розвитку скляної промисловості залишається забезпечення потреб кримської харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла та сувенірів зі скла. Намічається комплексна робота з переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості.

Машинобудівна галузь представлена 12 науковими установами та 67 підприємствами. За підсумками роботи за 2002 рік питома вага машинобудівної галузі в загальному обсязі промислового виробництва складає 16,0%.

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

Кліматичні умови та ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону. Сільськогосподарську діяльність здійснюють 370 сільськогосподарських підприємств, у т.ч. 335 - недержавні, з них 121 - сільськогосподарські виробничі кооперативи, 107 - товариства з обмеженою відповідальністю, 50 - приватні підприємства, 27 - відкриті акціонерні товариства, 16 - закриті акціонерні товариства, 14 - інші недержавні підприємства.

В агропромисловому комплексі Автономної Республіки Крим в результаті реформування 220 колективних сільськогосподарських підприємств створено 611 нових агроформувань.

МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

У малому бізнесі Автономної Республіки Крим функціонує 11,3 тисячі малих підприємств, 1986 фермерських господарств, 78,2 тисячі приватних підприємців.

Усього в сфері малого підприємництва республіки працює понад 163 тисяч осіб, що складає 27,3% всіх зайнятих у галузях економіки Криму. На 10 тисяч осіб наявного населення приходиться 56 малих підприємств.

Питома вага підприємств малого бізнесу в обсязі виробництва продукції (робіт, послуг) автономії складає 13%, а надходжень до бюджетів всіх рівнів від діяльності суб"єктів малого підприємництва - 18%.

Серед підприємств малого бізнесу найбільший обсяг інвестицій в основний капітал освоєний підприємствами обробної промисловості, будівництва, оптової та роздрібної торгівлі.

Реалізація заходів програм розвитку малого підприємництва як на республіканському, так і місцевому рівнях, сприяла росту ділової активності кримських підприємців, збільшенню кількості малих підприємств, подальшому формуванню інфраструктури підтримки малого бізнесу в Автономній Республіці Крим.

Структура кількості малих підприємств за видами економічної діяльності (%) Обробна промисловість 11,4 Сільське та лісове господарство 4,1 Будівництво 9,5 Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з їх ремонту 38,0 Готелі та ресторани 8,2 Транспорт (включаючи зв"язок) 7,1 Операції з нерухомістю 12,0 Колективні, громадські та особисті послуги 4,5. Інші 5,2.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

В Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цим умовам автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних /бартерних/ операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторговельних операцій має позитивне сальдо.

З 1999 року в Криму спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.

Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні складає 3,8%.

У товарній структурі експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина приходиться на машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.

Крим залишається, у межах держави, вагомим експортером продукції хімічної промисловості - барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.

Найбільш значними експортерами на сьогодні залишаються ВАТ “Кримський содовий завод”, ДАК “Титан”, ВАТ “Бром”, ВАТ "Фірма "СЕЛМА", фірма "Союз-ВІКТАН" ЛТД, ВАО "Масандра".

Експорт товарів здійснювали понад 270 підприємств Криму, по імпорту одержали товари понад 410 підприємств.

Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську Федерацію, США, Туреччину, Австрію.

Значне місце в зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.

Зовнішню торгівлю послугами здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами з 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40% усього зовнішньоторговельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.

Етнічний склад населення районів та міськрад АР Крим та Севастополя (Всеукраїнський перепис населення 2001 року)

Район / міськрада	Населення чол., 2001р.	Росіяни, чол.	%	Кримські татари, чол.	%	Українці, чол.	%	Білоруси, чол.	%
Бахчисарайський район	92542	50250	54,30%	19711	21,30%	18138	19,60%	1111	1,20%
Білогірський район	66458	32700	49,20%	19406	29,20%	10766	16,20%	598	0,90%
Джанкойський район	82328	32000	38,90%	17783	21,60%	27827	33,80%	1400	1,70%
Кіровський район	58016	29300	50,50%	14794	25,50%	10211	17,60%	986	1,70%
Красногвардійський район	93782	45700	48,70%	15662	16,70%	25602	27,30%	2063	2,20%
Красноперекопський район	31843	10600	33,20%	5477	17,20%	13820	43,40%	382	1,20%
Ленінський район	69629	38150	54,80%	20332	29,20%	10792	15,50%	905	1,30%
Нижньогірський район	56976	28700	50,40%	16409	28,80%	9116	16,00%	1026	1,80%
Первомайський район	40376	14200	35,10%	8681	21,50%	15303	37,90%	686	1,70%
Роздольненський район	37185	15300	41,10%	4946	13,30%	14911	40,10%	521	1,40%
Сакський район	80964	36600	45,20%	14169	17,50%	25504	31,50%	1781	2,20%
Сімферопольський район	149253	73700	49,40%	33134	22,20%	35074	23,50%	2090	1,40%
Совєтський район (Крим)	37576	18200	48,50%	8342	22,20%	8304	22,10%	488	1,30%
Чорноморський район	34112	18000	52,80%	4332	12,70%	9995	29,30%	512	1,50%
Алуштинська міськрада	52215	36000	67,10%	3080	5,90%	12000	23,00%	731	1,40%
Армянська міськрада	26876	15000	55,70%	900	3,50%	8900	36,20%	300	1,10%
Джанкойська міськрада	42861	25631	59,80%	3472	8,10%	11100	25,90%	643	1,50%
Євпаторійська міськрада	117565	68740	64,90%	7310	6,90%	24680	23,30%	1589	1,50%
Керченська міськрада	158165	124000	78,70%	2983	1,90%	24180	15,40%	1727	1,10%
Красноперекопська міськрада	30902	16561	51,00%	1121	3,00%	13602	40,90%
Сакська міськрада	28522	19150	65,10%	1710	5,80%	7150	24,30%	530	1,80%
Сімферопольська міськрада	358108	239000	66,70%	24060	7,00%	73194	21,30%	3780	1,10%
Судацька міськрада	29448	8575	59,20%	2520	17,40%	2550	17,60%	190	1,30%
Феодосійська міськрада	108788	78545	72,20%	5004	4,60%	20452	18,80%	1958	1,80%
Ялтинська міськрада	139584	91567	65,6%	1815	1,3%	385252	27,6%	2233	1,60%
АР Крим	2024074	1180400	58,30%	243400	12,00%	492200	24,30%	29300	1,40%
м. Севастополь	379200	269953	71,60%	1858	0,50%	84420	22,40%	5872	1,60%

КУРОРТИ ТА ТУРИЗМ

Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів - від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Багатство Криму - це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла. Особливості циркуляції повітря в сполученні з впливом Чорного, Азовського морів та Кримських гір формують три основних кліматичних райони: степовий, гірський та південно-бережний.

Вздовж південного узбережжя розташовані курорти: Ялта, Алупка, Сімеїз, Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта.

Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів: кліматичні (Старий Крим), кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта), кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки).

Завдяки географічному положенню, екологічним та історичним умовам Крим з глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів та культур.

Історико-культурні ресурси На території Криму понад 11,5 тисяч пам"ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст та монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, використовуються як туристичні об"єкти.

Ландшафтні ресурси Шість державних заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного призначення, 87 пам"ятників природи, 13 з них загальнодержавного призначення, 10 заповідних урочищ і ін.

Лікувально-мінеральні ресурси Кримський півострів володіє найбагатшим рекреаційним потенціалом. Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.

В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязів та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.

Територіальні ресурси Більш 90% рекреаційних об"єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об"єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови та ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.

Крім того, можливості розвитку інфраструктури екологічного та соціального туризму в сільській місцевості, системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння, системи сервісу для неорганізованих відпочиваючих, шоу-бізнесу та індустрії розваг, створення інфраструктури для елітних видів спорту, впровадження унікальних методів лікування становлять безсумнівний інтерес для ділових партнерів.

Наявність туристських ресурсів, особливості наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий та автотуризм.

Усі ці тури можуть бути комбінованими, розрахованими як на групи, так і на індивідуальних туристів, поєднуються із широким спектром додаткових послуг, різної класності.

Поряд з туристичною, пріоритетною галуззю в Автономній Республіці Крим діє санаторно-курортна. Вона базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис. м3 на добу), лікувальних грязів (з балансовими запасами 22,4 млн. м3), пляжів (довжиною 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського та гірського повітря та ін.

Усього в Криму нараховується більше 600 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, використовуваних як для цілорічного, так і для сезонного лікування та відпочинку на 155,5 тисяч ліжкомісць. Санаторії та пансіонати з лікуванням складають 28% цих закладів та розташовані переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторія, Саки, Феодосія. Усі санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів місцевості, де вони розташовані.

3. Соціальні питання

Дитячі садки В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.

Середня освіта Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.

Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається більше 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71% складають школи I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання більше 82% учнів.

В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.

Професійна освіта Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання ведеться за різними профілями.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих учбових закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається більше 52 тисяч студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається більше 15 тисяч студентів та щорічно випускається біля 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.

Медичні установи Система охорони здоров'я Автономної Республіки Крим представлена широкою мережею обласних, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.

Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд складає 18,4 тисяч ліжок.

Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 млн. лікарняних відвідувань, в стаціонарах проліковано біля 373 тисяч осіб.

В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.

Фізична культура та спорт в автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, більше 700 спортивних залів.

У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.

РИНОК ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ

Комерційні і промислові площі Автономна Республіка Крим пропонує широкий вибір виробничих, офісних і житлових приміщень, що відповідають усім вимогам інвесторів.

Офісні приміщення Автономна Республіка Крим надає приміщення для організації сучасних бізнес-центрів, у тому числі з вже сформованим комплексом послуг. Орендна плата залежить від якості приміщень та їхнього місця розташування.

Промислові приміщення Велика частина пропонованих промислових площ розташована на території вже існуючих виробничих комплексів. В основному це великі виробничі приміщення, але є і великий вибір багатофункціональних промислових площ на цілком прийнятних умовах. Існуючі розцінки залежать від термінів оренди, виду виробництва тощо.

РЕГІОНАЛЬНА, ІНВЕСТИЦІЙНА ТА ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА

З метою залучення інвестицій в економіку Автономної Республіки Крим з грудня 2000 року діє Закон України №2189-III "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим".

Цей Закон визначає порядок запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та порядок створення, функціонування і ліквідації спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим.

Закон створив нові економічні умови, що роблять інвестиційний клімат у Криму найбільш привабливим за всю історію існування автономії.

Метою запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим є залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров"я, відпочинку та туризму, сільське господарство для збереження існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвиток зовнішньоекономічних зв"язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, збереження та ефективне використання природних ресурсів.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку строком на 30 років у визначених пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається для кожної території пріоритетного розвитку Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку належать: "Велика Ялта", "Алушта", "Судак", "Феодосія", "Сиваш" (в адміністративно-територіальних межах міст Красноперекопська, Армянська та Красноперекопського району), "Керч", "Східний Крим" (в адміністративно-територіальних межах Ленінського району).

Спеціальна економічна зона "Порт Крим" (далі - СЕЗ "Порт Крим") створена на строк 30 років на території міста Керчі Автономної Республіки Крим загальною площею 27 гектарів.

СЕЗ "Порт Крим" не включається до територій пріоритетного розвитку.

Суб"єктами СЕЗ "Порт Крим" є суб"єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ "Порт Крим" і реалізують на цій території інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 100 тисяч доларів США.

За реєстрацію суб"єктів СЕЗ "Порт Крим" справляється плата, розмір якої встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Міністерством фінансів України.

На території СЕЗ "Порт Крим" забороняється ігорний бізнес, у тому числі створення казино, інших ігорних домів.

До суб"єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів надаються передбачені цим Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду та плати за землю.

ТРАНСПОРТНІ КОМУНІКАЦІЇ

Автономна Республіка Крим володіє розвиненою транспортною інфраструктурою.

Автомобільне сполучення Вантажні та пасажирські автомобільні перевезення автопідприємствами республіки здійснюються в міському, приміському, міжміському та міжнародному напрямку.

Автобусне сполучення організоване у всіх містах та районах Криму, ним охоплено 800 населених пунктів або 93% від загальної кількості.

Автомобільні шляхи Довжина автомобільних шляхів республіки складає 6200 км, у тому числі:

автошляхи загальнодержавного значення - 1000 км;

автошляхи місцевого значення - 5200 км.

Міста, районні центри та центральні садиби сільськогосподарських підприємств, а також 993 сільських населених пункти зв"язані з автошляхами загального користування під"їздами з твердим типом покриття.

Повітряне сполучення Державний міжнародний аеропорт "Сімферополь" може приймати повітряні судна будь-якого класу в будь-який час доби. За своєю потужністю аеропорт може обслужити 14-15 тисяч літако-вилетів. Аеропорт зв"язаний із Сімферополем та курортними містами Криму тролейбусним та автобусним сполученням, а також маршрутними таксомоторними перевезеннями. Аеропорт має зал VIP, бізнес-зал, торгову мережу, готель. Крім цього, в Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт "Керч", вантажними - аеропорт "Джанкой".

Залізничне сполучення Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 645,3 км, з них електрифікованих - 262,1 км (40,6%), що обслуговуються тепловою тягою - 383,2 км (59,4).

Сімферополь має залізничне сполучення з великими вузловими станціями України і Росії, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Донецьк, Москву, Санкт-Петербург та інші міста.

На 40 залізничних станціях Криму здійснюється вантажна робота. Три залізничні станції (Сімферополь, Євпаторія - курорт та Феодосія) займаються тільки пасажирськими перевезеннями.

Морський зв'язок Морськими воротами Криму є чотири морських торгівельних порти (без м. Севастополя) - Євпаторійський, Керченський, Феодосійський, Ялтинський та Державна судноплавна компанія "Керченська поромна переправа", що базується в порту Крим.

Порти є сучасними високомеханізованими підприємствами по перевалці генеральних, навалювальних та наливних вантажів.

Маючи достатній причальний фронт, сучасну перевантажувальну техніку, засоби, що забезпечують безпеку мореплавання, вони можуть приймати вантажні судна дедвейтом 10 тис. тонн. Річна потужність по вантажопереробці кримських портів складає 10930 тис. тонн.

Ялтинський морський торгівельний порт приймає круїзні судна як під українським, так під прапорами закордонних країн.

Керченська поромна переправа з"єднує через Керченську протоку морськими лініями Крим з Краснодарським краєм Російської Федерації, через яку за допомогою поромів перевозяться пасажири, легкові та вантажні автомобілі.

КУЛЬТУРА ТА ДОЗВІЛЛЯ

В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримський академічний російський драматичний театр ім. Горького. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси "Кореада", "У Чорного моря" , "Зірки планети", "Артековські зорі".

Гастрольні виступи кращих професійних колективів республіки здійснюються в багатьох країнах світу. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, у т. ч.:

5 вищих навчальних державних закладів (Тавричний національний університет ім. Вернадського, Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, Кримський державний медичний університет, Керченський морський технологічний інститут, Кримський державний аграрно-технічний університет);

20 самостійних науково-дослідних організацій;

5 самостійних конструкторських організацій;

2 проектні та проектно-дослідницькі організації.



Висновок

Крим має вигідне місце положення, що робить його достатньо привабливим для туристів, а також культурним центром, що має потенціал для розвитку. В Криму досить не погано розвинена промисловість, але є потенціал для підвищення вже досягнутого рівня розвитку. Також, Крим має всі необхідні умови для розвитку нових джерел альтернативної енергетики та видобутку природного газу. Звичайно, це потребує фінансових вкладень, певних змін у законодавстві та часу. Але все це, разом з розвитком туризму, зовнішніх зв'язків та вдосконалення вже існуючих напрямків діяльності, зробить Автономну Республіку Крим не лише джерелом поповнення державного бюджету, а й піднесе його на значно вищий рівень економічного розвитку. Використовуючи весь потенціал Автономної Республіки Крим цей економічний район може стати не лише центром туризму в Україні, але й посперечатися з найкращими курортами Європи.

Явним недоліком і завадою в розвитку цього економічного району є постійна нестача води, енергетики та рідка річкова система. Це заважає розвитку всіх галузей промисловості. Вирішивши ці проблеми, Крим як економічний район підніметься у своєму розвитку.



Список використаної літератури

1. Сергійчук В. Український Крим. - К.: Українська Видавнича Спілка.

2. Часи підкорення Криму // Український тиждень,

3. Кримський блог кореспондентів Російської та Української служб і

4. Регіони України та їх склад -- сайт Верховної Ради України.

5. Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М.Населення Криму в кінці XVIII - кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). - Москва, 2003

6. Горленко І. О., Тарангул Л. Л. Економічні райони України. - К., 1999

7. Соціально-економічна географія України: Навч. Посіб. / За ред. О.І.Шаблія. - Львів, 1994.

8. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка регіонів (областей) України - К.: ЦУЛ, 2002.

9. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М.

Размещено на Allbest.ru

...