Ефективність використання основних засобів

Після аналізу узагальнюючих показників більш детально вивчається міра використання виробничих потужностей підприємства, окремих видів машин і обладнання.Міра використання виробничих потужностей характеризується показниками: екстенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного фонду робочого часу обладнання до планового фонду:

Кекст. = Тф. / Тпл.

інтенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного і планового середньогодинного виробітку:

Кинтен.= ВПф. / ВПпл.

Узагальнюючим показником, що комплексно характеризує використання обладнання є коефіцієнт інтегрального завантаження:

J = Кекст. * Кинтен (6)

По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання по наступній моделі:

ВП= До * Д * Ксм * П * СВ (7)

Розрахунок впливу цих чинників виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.

Наступним етапом аналізу є визначення фондоозброєнності ( аналіз забезпеченості підприємства основними засобами). Даний показник визначається як відношення середньорічної вартості всіх основних засобів до среднесписочному кількості працюючих на підприємств.

Даний показник показує вартість основних засобів, що доводяться на одного працюючого.

Крім того, розраховується показник, що показує вартість основних виробничих засобів, що доводиться на одного робітника ( людини, зайнятої в основному або в допоміжному виробництві):

Фвоор. = Фпр./ Рраб. (8)

де Рраб. - число робітників.

Також розраховується і показник фондовоозброэності робітників, зайнятих в основному виробництві основними засобами, що являють собою їх активну частину:

Фвоор. = Фактів. / Росн., (9)

де Росн. - число робітників, зайнятих в основному виробництві.

І нарешті, аналізується міра використання площ підприємства. Розраховується показник, що показує скільки продукції, зробленої підприємством доводиться на 1 м2 загальній площі підприємства ( виробничі і невиробничі):

Фпл. = ВП / S, (10)

де ВП - валова продукція, S- загальна площа.

Але, оскільки на невиробничих коштах продукція не проводиться, даний показник частіше використовується для визначення виробітку продукції на 1 м2 виробничих площ.

Крім того, при вивченні використання площ підприємства розраховується питома вага виробничих і невиробничих площ в загальній площі, а також питомий площ, зайнятих під основне і допоміжні виробництва в загальній площі виробничих площ.

У процесі аналізу виявляються і вивчаються чинники, які тим або інакшим образом впливають на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів.

Тим самим виявляються шляхи і резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення целодневных і внутрисменных простоїв, підвищення коефіцієнта змінністі, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП.

Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають як:

ВПк = До * Дф * Ксмф * Пф * СВф (21),

де = До додаткова кількість обладнання, Дф- кількість відпрацьованих днів (фактично), Ксмф коефіцієнт змінності, Пф середня тривалість робочого дня, СВф- выработка.

Скорочення целодневных простоїв обладнання приводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною одиницею за рік. Цей приріст розраховується як:

ВПд = Кв*Дф * Ксмф * Пф * СВф,

Д- додаткова кількість робочих днів, Кв- можлива кількість робочих днів.

Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно скористатися наступною формулою:

ВПкcм = Кв * Дв *Ксмф * Пф * СВф

За рахунок скорочення внутрисменных простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже і випуск продукції:

ВПп = Кв * Дв * Ксмв * П * СВф

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення среднечасовой виробітку обладнання, треба скористатися формулою:

ВПсв = Кв * Дв * Ксмв * Пв * СВ

Отже, підведемо деякий підсумок. При аналізі основних засобів на підприємстві аналізуються наявність, структура, рух основних засобів. Основним показником використання основних засобів є фондовіддача.

При цьому аналізі складається факторная модель і розраховується вплив кожного чинника ( методами ланцюгових підстановок і абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (по потужності) завантаження підприємства. Розраховуються такі показники, як фондомісткість, що відображає забезпеченість основними средствами підприємства. Також розглядається міра використання площ підприємства.

Після проведення аналізу визначаються шляхи і резерви підвищення ефективності використання основних засобів.



3. Напрямки вдосконалення аналізу ефективного використання основних засобів

3.1 Сучасні напрями фінансового забезпечення відтворення основних засобів

Підприємство може ввести в практику своєї діяльності закріплення фінансових ресурсів за формами відтворення основних засобів. Отже, виділяють такі основні форми їх відтворення:

1. Підтримання основних засобів у придатному для експлуатації стані без зміни їх первісної корисності. Для цієї мети може створюватися фонд ремонтних робіт;

2. Реновація - заміна фізично і морально зношених основних засобів новими, що мають кращі технічні характеристики. Джерелом цієї форми відтворення є амортизаційні відрахування, надходження від реалізації зношених основних засобів;

3. Розширене відтворення основних засобів на існуючій та новій технічній основі (здійснення модернізації, переоснащення виробництва). Воно здійснюється за рахунок прибутку підприємства і частково амортизаційних відрахувань, а також позичкових і залучених коштів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі дані:

- первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

- наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

- суму амортизаційних відрахувань, яка буде нарахована протягом планового періоду;

- орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

- орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

- вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду [4, с. 269].

Бюджет капітальних вкладень, як і календарний план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі кварталів, а потім у рамках наступного кварталу деталізується в розрізі місяців.

На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

За складання бюджету капітальних витрат і здійснення капітальних вкладень, треба враховувати їхню структуру. Розрізняють технологічну та відтворювальну структури капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат: будівельні роботи; придбання устаткування, інструментів та інвентарю; монтаж устаткування; проектно-дослідні роботи; інші витрати.

Відтворювальна структура капітальних вкладень включає такі напрямки витрат: нове будівництво; технічне переоснащення та реконструкція діючих підприємств; розширення діючих підприємств; витрати на окремі об'єкти діючих підприємств.

Однак, чинна система показників ефективності відтворення основних засобів в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчис­лення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін фінансового забезпечення відтворення основних засобів.

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації активної частини основних засобів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання основних засобів.

Існує дві форми оновлення основних засобів - екстенсивна та інтенсивна. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних засобів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних засобів новими, більш ефективними. Проте, процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних засобів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих засобів, але й передачу певної їх частини на баланс одного підприємства з балансу іншого. Поряд з цим у системі показників ефективності відтворення основних засобів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивного оновлення; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.

Під впливом кризових явищ і тенденцій промисловість України загальмувала свій розвиток. Спрацювання основних засобів досягли критичної позначки 50%, половина промислового устаткування вичерпала свій ресурс і має вік у 20 і більше років. Сьогодні економіка України позбавлена інвестиційних і реноваційних можливостей для ефективного відтворення основних засобів. За таких умов необхідною і доцільною є реалізація заходів щодо державної підтримки інвестиційного забезпечення відтворення основного капіталу промислових підприємств.

Отже, сукупність заходів щодо інтенсивного відтворення основних засобів, підприємство може про фінансувати за рахунок власних (прибуток та амортизаційні відрахування) і залучених (довго- та середньострокові кредити) джерел. Важливе значення в ефективному відтворенні основних засобів в економіці України має фінансова підтримка держави та пільгове кредитування.



3.2 Оцінка ефективності застосування різних форм фінансування в процесі оновлення основних засобів

Економічне обґрунтування вибору джерел фінансування проекту передбачає вибір джерел з якнайменшою ціною. При здійсненні економічного обґрунтування залучення позикових коштів з метою фінансування господарської діяльності необхідно зіставляти ціну позикового джерела.

Перш, ніжприйматирішення про одержання кредиту, необхідно провести певнірозрахунки з метою визначенняможливостіобслуговування боргу та ефективностівикористаннякредитнихкоштів.

Зекономічногопоглядулізингмаєпевнусхожість з банківським кредитом, якийнадається на придбанняосновнихзасобів. Кредитні та лізинговівідносиниміжпозичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовахтерміновості, оплати, повернення, матеріальногозабезпечення (застави).

Проведемопорівняльнийаналізвигод для ДП "Сторожинецьке лісове господарство" при отриманнідовгострокового кредиту та при фінансовійоренді активу за наступних умов: вартість основного засобу - 60500 грн.; термінексплуатації - 5 років; авансовийлізинговийплатіжскладає 18267 грн.; ліквідаційнавартість активу післяпередбаченого термінуйоговикористанняпрогнозується в сумі 19000 грн.; ставка податку на прибуток - 19%; розміркомісійної винагороди за користуванням лізинговиммайном - 4%; річна ставка по довгостроковомубанківському кредиту - 20%; термінповернення кредиту 3 роки.

Для того, щоб розрахувати теперішнювартість грошового потоку при придбанні активу в лізингварто початково визначитирозмірлізинговихплатежів.

Загальну суму лізинговихплатежів (Лп)можнарозрахувати за допомогоюформули:

Лп = А + П_к + Пком + Пп + ПДВ; (3.1)

де А - розмір амортизаційних відрахувань, що належить лізингодавцю;

Пк - плата за кредитні ресурси;

Пком - розмір комісійних виплат;

Пп - плата за додаткові послуги лізингодавця;

ПДВ - податок на додану вартість (20%).

Розмір амортизаційних відрахувань (нарахування прямолінійним методом [9, с. 112]) за умови, що ліквідаційна вартість обладнання складатиме 19000 тис. грн., становитиме:

А = (60500-19000)/5 = 6600/5 = 8300 грн.

Розрахунок середньорічної вартості обладнання наведений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок середньорічної вартості обладнання грн

Роки	Вартістьобладнання на початок року	Амортизаційнівідрахування (визначеніпрямолінійним методом)	Вартістьобладнаннянакінець року	Середньорічнавартістьобладнання
2014	60500	8300	52200	56350
2015	52200	8300	43900	48050
2016	43900	8300	35600	39750
2017	35600	8300	27300	31450
2018	27300	8300	19000	23150
Всього		41500		198750

Плата за кредитніресурси (Пк) визначається за наступною формулою:

, (3.2)

де К - розмір кредиту, щозалучається для проведеннялізинговоїоперації;

С - ставка за користуваннякредитними ресурсами.

При цьомурозміркредитнихресурсіввизначається за формулою:

, (3.3)

деСп - вартістьобладнання на початок року;

Ск - вартістьобладнаннянакінець року;

Т - кількістьроків на якіпідписана угода по лізингу.

Вартістькомісійнихвиплат (Пком) визначається за формулою:

, (3.4)

деСв - ставка комісійної винагороди.

Платою за додаткові послуги лізингодавця виступають юридичні послуги, що складають 0,5% від вартості обладнання і в грошовому еквіваленті становлять 302,5 грн.

Розмір виручки (В) по лізинговій угоді визначається за формулою:

В = П_к + П_ком + П_п, (3.5)

Розрахуємо розмір лізингових платежів за допомогою табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахунок лізингових платежів в 2014-2018 рр., грн

Показник	Ум. скор.	2014	2015	2016	2017	2018
Розмір амортизаційних відрахувань	А	8300	8300	8300	8300	8300
Плата за кредитні ресурси	Пк	11270	9610	7950	6290	4630
Розмір комісійних виплат	Пком	2254	1922	1590	1258	926
Плата за додаткові послуги лізинго-давця (юридичні)	Пп	302,5	302,5	302,5	302,5	302,5
Виручка по лізинговій операції, що оподатковується ПДВ	В	13826,5	11834,5	9842,5	7850,5	5858,5
Податок на додану варість	ПДВ	2765,3	2366,9	1968,5	1570,1	1171,7
Розмір лізингових платежів	Лп	24891,8	22501,4	20111	17720,6	15330,2

Виходячи з даних розрахунків, підприємству необхідно сплачувати в середньому по 20111 грн. лізингових платежів щорічно.

Для одержання банківського кредиту є необхідність складання офіційного договору, де вказуються всі умови фінансування, перелік майна під заставу, терміни кредитування і повернення інвестицій [10, с. 150].

Проаналізуємо ціну кожного джерела фінансування інвестиційного проекту і визначимо найвигідніший варіант (табл. 3).

Таблиця 3.3

Ціна зовнішніх джерел оновлення основних засобів

Джерело	Дані для розрахунку	Розрахунок
Банківський кредит	Банківський відсоток по кредиту - 20%; ставка податку на прибуток - 0,19; витрати по залученню банківського кредиту до його суми - 4%.
Фінансовий лізинг	Річна лізингова ставка - 20%; річна норма амортизації активу - 14%*; витрати щодо залучення фінансового лізингу - 11%, ставка податку на прибуток - 19%

*Примітка. Щорічно підприємство, використовуючи прямолінійний рівномірний метод, нараховує 8300 грн. амортизаційних відрахувань. Це становить 14% від первісної (залишкової) вартості основних засобів.

Таким чином, підприємству для фінансового забезпечення інвестиційного проекту, вигідніше буде використати позиковий капітал за рахунок залучення фінансового лізингу, ніж за рахунок залучення банківського кредиту.

Висновки і пропозиції

Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передусім конкуренцією товаровиробників.Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для подальшого вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Розрізняти дві форми оновлення основних фондів - екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський обіг охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Технічне переоснащення та реконструкція - прогресивні форми відтворення основних виробничих фондів діючих підприємств.

Здійснення реконструкції повинно забезпечити нарощування потенційної виробничої спроможності підприємства не стільки в результаті простого збільшення технічної складової, скільки за рахунок підвищення якісних параметрів знарядь і засобів праці.

Відмінна особливість технічного переоснащення полягає в тому, що при даній формі відтворення основних виробничих фондів оновлюється лише їх активна частина.

Модернізація є постійним фактором удосконалення техніко-технологічної бази підприємств та нарощування їх виробничих потужностей.

Підприємства повинні не тільки модернізувати основні засоби, але і максимально ефективно використовувати те, що є, адже ефективне використання основних фондів сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшенню випуску продукції, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку.

Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення виробничого потенціалу підприємств є взаємозв'язаними елементами єдиного відтворювального процесу, які доповнюють один одного.На підприємстві питома вага основних засобів у структурі активів займає більше 70%. Це пов'язано з специфікою діяльності підприємства. Найбільшу питому вагу у складі основних засобів займають будинки, споруди, машини та обладнання, а також транспортні засоби. Слід зазначити, що на підприємстві основні засоби постійно оновлюються. Проте рівень зносу основних засобів досить високий і має тенденцію до зростання. Фондовіддача у 2013 році зростає, що свідчить про задовільний стан використання основних засобів. Відтворення основних засобів на підприємстві здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань та капітальних інвестицій. Кредити банку для фінансування відтворення основних засобів на підприємстві не використовувались.

Важливе значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих засобів. Відтворювальна структура капітальних вкладеньоцінюється як прогресивна, коли в її складі збільшується питома вага витрат на технічне переоснащення та реконструкцію діючих підприємств.



Список використаних джерел

1. П(С)БО 9 “Запаси” затверджений наказом Міністерства фінансів № 246 від 20.10.1999р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.

2. Чаюн І.О., Бондар І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обгрунтування: Навч. посібник. К.: КНТЕУ, 2000. Ст. 54.

3. Болюх М.А., Бурчевський В.3., Горбаток М.І. Теорія анализа хозяйственной деятельности: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2011р. 608 с.

4. Економічний аналіз /За ред. М.Г.Чумаченка.К.:КНЕУ, 2012.

5. Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития. М.: Финансы и статистика, 2010.

6. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений: Учебник /Под ред. С. Б. Барнгольц, Г.М.Тация. 3 изд., доп. и перераб.- М.: Финансы и статистика, 1986р. 410 с.

7. К.Д. Науменко Фінансово - економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навч. посіб. К.:Знання.,КОО,2006. 378 с.

8. Лень В.С., Тливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основи та практика. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2007. 576 с. (с.139-167).

9. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. ЧНУ: РУТА, 2011 р. с. 451.

10. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. К.:Знання. Прес,2007. 207с.

11. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 - XIY ВР від 16 липня 1999 р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.

12. Закон України “Про податок на додану вартість” № 168/97 ВР від 3 квітня 1997 р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.

13. П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітністі» Наказ Міністерства фінансів № 83 від 31.03.1999р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.

14. План розрахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

15. Інструкція “Про інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р. із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. № 115.

16. Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зничення (псування) матеріальних цінностей” від 22.11.99р. № 116.

17. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” /Ф.Ф.Бутинець, С.В.Івахненков, Т.В.Давидюк, Т.В.Шахрайчук; За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. 2-те вид., доп. і перероб. Житомир: ПП “Рута” 2002. 544 с.

18. Бутинець Ф.Ф.,Давидюк Т.В.,Малюга Н.М.,Чижевська Л.В.Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. 2-те вид., доп. і перероб. Житомир: ПП “Рута” 2002. 480 с.

19. 14. Бутинець Ф.Ф.,Горецька Л.Л. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. Житомир: ПП “Рута” 2002. 544 с.

20. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів /За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. 6-те вид., доп. і перероб. Житомир: ПП “Рута” 2005. 756 с.

21. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник.3-є вид./За ред. М.П. Гандзюка. К.: Каравелла, 2007. 392 с.

22. Грищук М.П. Основи охорони праці: Підручник. К.: Кандор, 2007. 240 с.

23. Девачук Л.П.,Ермолаєва В.І.,Квач Я.П.,Рудницька О.В. Технічні основи та практика бухгалтерського обліку; Навч. посіб. Х.: ТОВ”Одісей”, 2006. 496 с.

24. Должанський М.І., Должанський Н.М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник.- Л.:Львівський банківський інститут НБУ,2003. 494 с.

25. Дорош Н.І.Аудит: методологія і організація. К.:Т-во ”Знання”, КОО,2007. 402 с.

26. Економічний аналіз /За ред. М.Г.Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001.

27. Коблянська І.О. Фінансовий облік: Навч. посіб. К.: Знання. 2007. 473 с.

28. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. Київ: Центр навчальної літератури. 2007. 224 с.

29. Тетянич Л. Зміни у П(С)БО / Головбух. 2007. №4. с. 7.

30. Пушкар М.С..Фінансовий облік. Підручник. Тернопіль: Карт - бланш, 2005. 628 с.

33.Філімоненко О.С. Фінанси підприємства: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005. 400 с.

34.Філіна, Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання [Електронний ресурс] : навчальний посібник / Г. І. Філіна. 2-ге вид., перероб. та доп. К. : Центр учбової літератури, 2009. 320 с.: http://fdsg.com.ua/Rozdil_3_Formuvannya_pozikovogo_kapitalu_subekta_gospodaryuvannya_15.html#15.

Размещено на Allbest.ru

...