Комплексний аналіз планування діяльності комерційного підприємства на прикладі ТОВ "Донбудпласт"
Планування як елемент генеральної стратегічної мети і діяльності комерційного підприємства ТОВ "Донбудпласт". Система показників діяльності підприємства, шляхи формування та вдосконалення його виробничої програми. Аналіз основних економічних показників.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2014 |
| Размер файла | 135,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Теоретичні основи планування діяльності комерційного підприємства
- 1.1 Планування як найважливіший елемент генеральної стратегічної мети і діяльності комерційного підприємства в цілому
- 1.2 Принципи та методи планування, типи планування
- 1.3 Система показників діяльності підприємства, шляхи формування та вдосконалення його виробничої програми
- 2.2 Аналіз основних економічних показників роботи підприємства
- 3.2 Ефективна організація планування діяльності комерційного підприємства
- Висновок
- Перелік літератури
Вступ
Планування діяльності в системі управління підприємством відіграє провідну роль. Це давно перевірена на практиці в розвинених країнах аксіома. Проте в результаті ринкових перетворень економіки Україна планування як інститут був практично ліквідований на всіх рівнях управління. Однак, це одна із стратегічних помилок реформування. І в даний час питання про планування вирішується на всіх рівнях управління.
Залежність якості планів підприємств від безлічі факторів доводить складність вибору оптимального напрямку розвитку внутрішньофірмового планування. Більше того, досвід роботи підприємств показує, що зміни, що стосуються тільки технології планування, що спостерігалися в ході реформування економіки в Україні, можуть лише знизити розбіжності планових і фактичних значень показників, що звичайно актуально в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Одночасно істотні можливості для підвищення ефективності планування дає використання світового досвіду планової роботи на підприємствах в розвинених країнах. Проте для впровадження сучасних технологій планування вітчизняним підприємствам необхідно створити умови для його здійснення: зміна організаційної структури управління, впровадження управлінського обліку; комп'ютеризація управління та виробництва; підвищення кваліфікації працівників, що займаються плануванням. Таким чином, найважливішою проблемою розвитку планування є складність організаційних перетворень в системі управління вітчизняних підприємств. Все вищесказане визначило актуальність теми курсової роботи.
Питанням планування присвячена велика кількість наукових праць. Основний внесок у формування теоретико-методологічних підходів до планування, адекватному ринковим умовам, належить зарубіжним ученим: Файоль А., Ансофф І., Кінг У., Клиланд Д., Томпсон А.А., А.Д. Стрикленд, Сааті Т. Серед вітчизняних вчених, що розглядають у своїх працях підходи до змісту внутрішньофірмового планування необхідно виділити Смєхова Б. М, Глухова В. В, Аніскін Ю.П., Мухіна В.І., Ільїна О.І., Горемикін В.А., Володимирового Л.П., та ін.
Метою курсової роботи є організація і вдосконалення ефективної системи планування діяльності підприємства.
Відповідно до цього визначені такі завдання:
обґрунтувати й уточнити теоретичні основи планування, розкрити його місце в системі управління підприємством;
розглянути і систематизувати фактори, що впливають на стан планування та його розвиток на підприємстві;
вивчити методологічний аспект планування господарської діяльності підприємства;
розглянути процес організації планування на конкретному підприємстві;
розробити основні напрями вдосконалення планування на підприємстві і запропонувати концептуальні підходи до їх реалізації.
Об'єктом дослідження є процесс організації та удосконалення планування господарської діяльності на підприємстві.
Предметом дослідження є система планування на ТОВ "Донбудпласт", розглянута в методичному, нормативному, організаційному, інформаційному, і фінансовому аспектах.
У ході дослідження використовувалися монографії та публікації вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем внутрішньофірмового планування, фінансового менеджменту, бюджетування, корпоративного управління, стратегічного менеджменту.
1. Теоретичні основи планування діяльності комерційного підприємства
1.1 Планування як найважливіший елемент генеральної стратегічної мети і діяльності комерційного підприємства в цілому
Планування є однією з основних функцій управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації. Воно забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес планування забезпечує основу для управління членами організації.
Отже, планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів [7, С.128].
Планування має на меті довгострокове забезпечення результативності підприємства і освоєння його нових можливостей. Для цього необхідно, перш за все, найбільш повно враховувати зміни в навколишньому середовищі, які являють собою потенційні загрози і майбутні можливості для підприємства. Потрібно передбачити непідконтрольні сили, критичні тенденції з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на підприємство.
В залежності від того, яке значення має той чи інший тип у процесі планової діяльності, планування розділяють на три основних типи: стратегічне, тактичне та оперативне.
Стратегічне планування розраховують на тривалий строк, але у багатьох організаціях стратегія базується на середньостроковому плануванні. Разом з тим стратегічне та довгострокове планування процеси нерівнозначні. Стратегія - це не функція часу, а функція напрямку. Вона не просто діє на якомусь періоді часу, а включає у себе сукупність глобальних ідей розвитку підприємства.
Стратегія підприємства - це сукупність її головних цілей та основних засобів досягнення даних цілей [24, С.26].
Іншими словами, розробляти стратегію дії підприємства - означає визначати загальні напрямки її діяльності.
Стратегією на може бути просте визначення бажаних цілей та способів їх перетворення у життя. Стратегія повинна виходити не з приємних мрій, а з реальних можливостей розвитку підприємства. Тому стратегія - це перш за все реакція організації на об'єктивні зовнішні та внутрішні обставини її діяльності.
Відповідальність за розробку стратегії несе перш за все керівник економічної організації, оскільки стратегічне планування потребує високої відповідальності, масштабних дій менеджера. Планова команда забезпечує стратегічне планування аналітичним підходом до прийняття рішень про майбутнє підприємства.
Тактичне планування - це прийняття рішень про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей [14, С.145].
Тактичне планування в багатьох випадках охоплює короткостроковий та середньостроковий періоди, тобто є предметом турбот середнього та нижнього керівницького персоналу.
Основне питання стратегічного планування - чого хоче досягти організація. Тактичне планування зосереджує свою увагу на тому, як організація повинна досягти своїх цілей. Тобто різниця між стратегічним та тактичним плануванням - це різниця між цілями та засобами.
Інші відмінності [8, С.27]:
· підприємство на рівні тактичного планування, як правило, буває менш суб'єктивним, тому що менеджерам, які займаються тактичним плануванням, більш доступна якісна, конкретна інформація. При тактичному плануванні застосовуються базовані на комп'ютерних технологіях кількісні методи аналізу;
· виконання тактичних рішень краще розглядається, меньш підлягає ризику, оскільки такі рішення торкаються внутрішніх проблем;
· тактичні рішення простіше оцінюються, так як можуть бути представлені в більш конкретних цифрових результатах;
· для тактичного планування, крім його конкретизованого базування на середніх та нижчих рівнях керування, характерно також тяготіння до рівнів окремих підрозділів - регіональних, функціональних.
Оперативне планування - це практично теж саме, що й тактичне планування. Термін "оперативне" більш яскравий, ніж термін "тактичне", підкреслює, що це планування окремих операцій у загальному господарському потоці у короткому та середньому періодах, наприклад планування виробництва, планування маркетингу та таке інше. Під оперативним плануванням розуміють також складання бюджету організації. Процес планування в організації можна поділити на декілька етапів і слід зазначити, що всі етапи передують один одному [5, С.115 - 116].
Перший етап. Фірма провадить дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Визначає головні компоненти.
Другий етап. Фірма визначає бажані напрямки та орієнтири своєї діяльності: бачення, місія, комплекс цілей.
Третій етап. Стратегічний аналіз. Фірма порівнює бажані цілі та результати досліджень внутрішнього та зовнішнього середовища, які обмежують рух бажаних показників.
Четвертий етап. Відбувається вибір однієї з альтернативних стратегій та її розробка.
П'ятий етап. Підготовка остаточного стратегічного плану.
Шостий етап. Середньострокове планування. Підготовка середньострокових планів та програм.
економічний показник планування
Сьомий етап. Розробка річних оперативних планів та проектів на основі стратегічного плану та средньострокового.
Восьмий та дев'ятий етапи. Визначають передумови для створення нових планів.
Результатом вищевикладеного є система планів. План - це комплекс інструкцій призначений для менеджерів, що визначають яку роль повинна грати кожна частина організації у процесі досягнення цілей фірми. Процес планування досить складний.
Плани дій любої організації можна характеризувати, як захисні або як наступальні плани. Наступальні плани притаманні великим фірмам, з могутнім економічним потенціалом. А середні та дрібні фірми приймають плани захисного характеру. План розвитку окремої ділової одиниці складається у вигляді бізнес-плану.
Варіантом захисного плану може бути ліквідаційний план, тобто це план, що містить у собі певні рекомендації, які допоможуть фірмі позбавитися від непотрібних організації елементів, тобто таких, що гальмують подальший розвиток. Крім того організації складають допоміжні плани.
Таким чином, планування здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне планування стосується й цілей, і засобів. Стратегічне планування є однією з функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їхнього досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю орієнтовані на вироблення стратегічних планів. Сьогодні, поряд з формальними, кількісними методами, стратегічне планування використовує творчий, інтуїтивний підхід. Не будучи універсальним способом досягнення успіху в бізнесі.
1.2 Принципи та методи планування, типи планування
Принципи планування визначають характер та зміст планової діяльності економічної організації. Правильне дотримання принципів планування надає можливість ефективної роботи підприємства та зменшує можливість від'ємних результатів планування.
За класифікацією А. Файоля можна виділити п'ять основних принципів планування [12, С.103]:
1. Принцип єдності.
2. Принцип участі.
3. Принцип безперервності.
4. Принцип гнучкості.
5. Принцип точності.
1. Принцип єдності передбачає, що планування повинно мати системний характер [24, С.98]. Поняття системи означає:
· існування сукупності елементі;
· взаємозв'язок між ними;
· наявність єдиного напрямку розвитку елементів системи.
2. Принцип участі означає, що кожний член підприємства стає активним учасником планової діяльності. Планування, що базується на принципі участі називається партисипативним.
3. Принцип безперервності. Основа принципу: [8, С.74]
· процес планування на підприємстві повинен бути постійним процесом у межах встановленого циклу;
· розроблені плани новинні безперервно приходити на місце іншим (другий - на зміну першому, третій на зміну другому і таке інше).
Процес планування має бути безперервним виходячи з наступних важливих моментів [24, С.101]:
· непевність зовнішнього середовища та наявність непередбачених змін роблять необхідною постійну корекцію очікувань підприємства відносно зовнішніх умов та відповідне виправлення та вдосконалення планів;
· зміняються тільки фактичні намагання, але й поняття підприємства про свої внутрішні цінні речі та можливості. Якщо фірма не буде враховувати такі зміни, запланований та отриманий результат може стати нікому не потрібний.
Отже, безперервний процес планування дозволяє забезпечувати постійну присутність робітників підприємства у плановій діяльності.
4. Принцип гнучкості стоїть у тісному зв'язку з принципом безперервності і полягає у здатності змінювати свою направленість планів у зв'язку з виникненням непередбачених обставин [8, С.81].
Для здійснення принципу гнучкості плани повинні складатися так, щоб у них можна було вносити зміни, пов'язуючи їх з змінюючимися внутрішніми та зовнішніми умовами. Тому плани мають в собі резерви, інакше кажучи "надбавки безпеки", чи "подушки".
Однак існують певні межі резервів планування [24, С.109]:
· резерви, закладені в покажчиках, не повинні бути набагато більшими, інакше плани стануть не дуже точними;
· занадто низькі межі тягнуть за собою занадто часті зміни у планах, що розмиває цілі діяльності підприємства.
5. Принцип точності. Плани повинні бути конкретизовані та деталізовані у такій мірі, в якій дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства [5, С.154].
Планування в організації може бути певного типу в залежності від ознак по яким відбувається класифікація. Ознаками, що визначають тип планування можна назвати слідуючі [2, С.65]:
· ступінь невизначеності у плануванні;
· часова орієнтація ідей планування;
· горизонти планування.
1. Ступінь невизначеності у плануванні.
В залежності від обсягу та правдивості інформації, якою володіє фірма визначається ступінь визначеності планування на фірмі. Якщо підприємство володіє детальною інформацією, події у таких системах мають повну визначеність, а значить вони прогнозовані. Цей тип системи планування називається детермінованим.
Системи планування, які не можуть повністю передбачити результат називаються імовірними.
Варіанти імовірних систем планування [11, С.45]:
· планування засноване на системі жорстких зобов'язань;
· планування засноване на особистій відповідальності;
· планування пристосоване до випадкових обставин.
2. Часова орієнтація ідей планування.
За своїми ідеями розрізняють такі типи планування:
· реактивне планування (націлене на минулий досвід);
· інактивне (пристосоване тільки до сьогодення);
· преактивне (націлене на майбутнє);
· інтерактивне (орієнтоване на взаємодію усіх найкращих, ідей минулого).
У кожного типу планування є свої негативні та позитивні сторони.
3. Горизонт планування.
В залежності від того, який період часу сягають плани, складені організацією, планування розділяють на три типи [6, С.87]:
· довгострокове планування - звичайно охоплює довготривалі періоди часу - від 10 до 25 років;
· середньострокове планування - конкретизує орієнтири, визначені довгостроковим планом. Буває розраховано на більш короткий період - до 5 років;
· короткострокове планування - це розробка планів на 1-2 роки (нерідко це річні плани).
За своїм змістом стратегія є специфічним довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.
Стратегії мають ряд особливостей [14, С.215]:
· процес розробки стратегії не завершується якоюсь негайною дією. Він закінчується встановленням загальних напрямків, рухаючись по яких фірма досягне успіху;
· сформульована стратегія використовується для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в такому пошуку заключається в тому, щоб допомогти зосередитись на визначених ділянках і можливостях та відкинути все інше яке несумісне зі стратегією;
· під час формування стратегії не можна передбачити всі можливості, які виникнуть в майбутньому. Тому доводиться користуватись неповною і неточною інформацією;
· поява більш точної інформації спроможна піддати сумнівну обґрунтованість первісного стратегічного вибору. Тому успішне використання стратегії неможливе без зворотного зв'язку.
Однією з умов формулювання фірмою своєї стратегії є виникнення раптових змін в навколишньому середовищі. Їх причиною може бути насичення ринку, технологічні зрушення, непередбачений успіх нового товару, поява численних нових конкурентів і т.д.
Маючи перед собою такі труднощі, фірма має вирішити дві надзвичайно критичні проблеми [21, С.325]:
· вибрати новий напрямок росту із багатьох альтернатив, які важко підлягають оцінці.
· направити зусилля численного колективу в потрібне русло.
Головним плановим рішенням являється вибір цілей для підприємства - місії та конкретних цілей, що забезпечують їх реалізацію. Місія підприємства - це його головна загальна ціль, суть існування підприємства. Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі, через які здійснюється місія підприємства.
Стратегічні цілі компанії описують стратегічний намір фірми зайняти визначене місце в бізнесі. Стратегічним наміром крупної компанії може бути завоювання лідируючих позицій в галузі на національному або світовому рівні. Стратегічним наміром невеликої компанії може бути досягнення домінування на визначеному ринковому сегменті. Стратегічній намір компаній, пов'язаних з високими технологіями та інноваціями, формулюється як прагнення лідирувати в області винаходів та розробки нових товарів, задовольняючих зростаючім запитам клієнтів. До таких компаній відносяться, наприклад, Xerox, Apple Computer, Microsoft, Merck та Sony [5, С.49].
Наступний етап планування - діагностичний, який включає аналіз навколишнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.
Аналіз навколишнього середовища має на меті виявити потенційні загрози та можливості, з якими підприємство може зустрітись в майбутньому. Звичайно їх виділяють у сім областей [5, С.54]:
· економічні фактори;
· політичні фактори;
· ринкові фактори;
· фактори технології;
· фактори конкуренції;
· міжнародні фактори;
· соціокультурні фактори.
Результатом такого аналізу може стати перелік майбутніх загроз та можливостей з урахуванням їх значення і ступеня впливу на підприємство.
Наступним етапом планування є аналіз життєвого циклу продукту та аналіз експериментальних кривих. Концепція життєвого циклу продукції виходить з тієї гіпотези, що всі продукти слідують одному і тому ж типовому життєвому циклу.
Після аналізу життєвого циклу продукції керівництво повинно проаналізувати експериментальні криві. Концепція використання експериментальних кривих (кривих досвіду) виходить з того, що витрати на одиницю продукції сильно знижуються зі збільшенням кількості продукції (обсягу виробництва та поставки).
Із концепцій життєвого циклу продукту і експериментальних кривих витікають такі стратегічні вимоги [26, С.165]:
1. Зрівноваженого поєднання продуктів, які знаходяться в різних фазах життєвого циклу.
2. Розширення своєї ринкової долі, оскільки це дозволить збільшити обсяг виробництва і рухатись вниз по експериментальній кривій.
Обидві ці вимоги враховуються на наступному етапі стратегічного планування при визначенні стратегічних полів бізнесу та формулюванні "портфеля".
Заключним етапом стратегічного планування являється планування структури підприємства. На основі планування полів бізнесу, виробничої програми і потенціалу фірми встановлюються наступні довгострокові, відносно стабільні елементи [14, С.240]:
· система управління;
· організаційна структура;
· розміщення підприємства;
· зв'язки підприємства;
· правові форми;
· стиль управління.
Змістовним результатом стратегічного планування є зміни в організації, а саме: створення нових ринків, диверсифікація виробництва, проектування і створення нових потужностей, ліквідація нерентабельних виробництв, злиття і придбання фірм, розробка нових продуктів, реорганізація і перерозподіл повноважень та відповідальності і таке інше.
Таким чином, сформуємо концепцію стратегічного планування діяльності підприємства (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Концепція стратегічного планування
Отже, найбільш впливовими зовнішніми факторами для організації є конкуренти, постачальники, особливості економічних відносин, закони та провадження державного регулювання, економічна ситуація, яка склалася в Україні. В процесі створення стратегічного плану проводиться оцінка внутрішніх сильних і слабких сторін. Керівництво фірми повинно з'ясувати, чи володіє фірма внутрішніми силами, щоб скористуватися зовнішніми можливостями, та і чи існують у неї слабкі сторони, що можуть ускладнити проблеми, пов'язані з зовнішніми факторами.
1.3 Система показників діяльності підприємства, шляхи формування та вдосконалення його виробничої програми
Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо).
Ціна є важливим фактором, який визначає об'єми продажу та виручку від реалізації продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон'юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
Залежність прибутку від ціни [23, С.185]:
П = f (Ц) = аЦ2 + вЦ - ВЗМПЛаЦ - ВЗМПЛв - ВПОСТПЛ =
= аЦ2 + (в - ВЗМПЛа) Ц - (ВЗМПЛв + ВПОСТПЛ) (1)
де N - попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц - ціна на одиницю продукції, грн.;
а, в - параметри лінійного рівняння;
В - витрати складаються з постійних та змінних затрат;
ВЗМПЛ - змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн., див.;
ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн.
Необхідною умовою успішної реалізації поточних планів є забезпечення виробництва необхідними ресурсами, в тому числі матеріально-технічними та енергетичними.
Матеріальне забезпечення (МЗ) підприємства - це визначення потреби а ресурсах, їх розподіл за видами робіт і а часі. МЗ виробництва планується її річному, квартальному та місячному розрізах. Одним з шляхів удосконалення матеріального забезпечення підприємства є планування потреби в матеріалах на утворення виробничих запасів. Запаси - будь-які ресурси підприємства, які призначені для використання, але тимчасово не використовуються.
Обсяг виробничого запасу (3) в натуральних показниках, призначений для забезпечення неперервності виробничого процесу на підприємстві протягом певного періоду, визначається за формулою [5, С. 198]:
З = Зпот + Зтр + Зт + Зп + Зс, (2)
де Зпот - поточний запас;
Зтр - транспортний запас;
Зт - технологічний запас;
Зп - підготовчий запас;
Зс - страховий запас.
Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб'єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху капіталу та його віддачу. У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу - прибутковість (дохідність, рентабельність).
Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою [11, С. 206]:
КП =П/К (3)
де КП - коефіцієнт прибутковості;
П - прибуток;
К - капітал.
Але слід зазначити, що ми відобразили загальну концепцію розрахунку показника. На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого показника ефективності капіталу для розрахунку коефіцієнта прибутковості.
Виручка від реалізації, або обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні є одним із основних факторів, від якого залежить формування чистого прибутку. Із формули видно, що прибутковість загального капіталу залежить від прибутковості (рентабельності) реалізованої продукції [26, С.256 - 257]:
R p = ЧП / ВР (4)
та оберненості загального капіталу
К об = ВР / ЗГК (5)
тобто має місце такий взаємозв'язок:
КП згк =Rр * Коб (6)
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією.
Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою [18, С.456]:
, (7)
де QTіПЛ - обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства,
?QПзіПЛ - сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду,
?QПвіПЛ - сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду;
n - кількість видів товарної продукції.
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою [23, С. 191]:
, (8)
де QВіПЛ - план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках,
Ці - оптова ціна одиниці і-го виду продукції;
n - кількість видів товарної продукції;
QП.Р. і - обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20.25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ * Ці);
m - кількість видів робіт промислового характеру.
Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою [18, С.459]:
QВАЛ=QТі+ (QЗ. К-QЗ. П) + (QІ. К-QІ. П) (9)
де QЗ.К., QЗ. П - залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду;
QІ.К., QІ.П. - залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду.
Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою [22, С.105]:
(10)
де НQi - норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції,
QВПЛ - обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді,
n - кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал.
Незавершене виробництво - потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою [22, С.109]:
, (11)
де QЗ.К. ПЛ - обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках;
QЗ.П. ПЛ - очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках;
n - кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.
Отже, система показників планування діяльності повинна забезпечити оперативність, мобільність, необхідну ефективність роботи підприємства. Ця система призначена враховувати всі ризики при нестійкому попиті на продукцію, коли неминуче виникають невизначеності, пов'язані з ймовірністю існування додаткових матеріальних витрат і неможливістю достатньо точної оперативної оцінки більшості витрат. Оцінка можливого ризику підприємств и умовах невизначеності умов організації матеріального постачання відноситься до однієї із найбільш складних проблем.
2.2 Аналіз основних економічних показників роботи підприємства
Залежно від функцій обліку в управління економікою, змісту даних, методів їх отримання і способів угруповання, розрізняють три види господарського обліку [4, C.36]:
оперативний;
бухгалтерський;
статистичний.
Всі ці види господарського обліку існують і на ТОВ "Донбудпласт".
Оперативний облік використовується для спостереження і контролю над окремими господарськими операціями з метою оперативного управління ними. За допомогою його на ТОВ "Донбудпласт" отримують дані про кількість та якість випущеної продукції, використання матеріалів, енергії, палива, і ін.
Статистичний облік ведеться з метою вивчення та контролю масових соціально-економічних явищ і процесів матеріального виробництва на окремих його ділянках і масштабах всього господарства підприємства. За допомогою статистичного обліку на ТОВ "Донбудпласт" відбувається спостереження за випуском продукції у встановленій номенклатурі, а також за основними виробничими і економічними показниками діяльності підприємства. Крім цього, визначає внутрішні резерви підприємства, що стосуються підвищення продуктивності роботи обладнання, встановлюються співвідношення між темпами підвищення продуктивності праці працівників та заробітної плати та ін.
На відміну від інших видів господарського обліку, бухгалтерський базується на документування всіх господарських процесів і відображення їх у системі бухгалтерських рахунків з використанням подвійного запису. Його регламентують національні стандарти, нормативні та законодавчі акти. Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення повної, правдивої та об'єктивної інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві. Господарський облік на підприємстві представлений у формі звітів.
У таблиці 2.1 представлені дані про основні економічні показники роботи підприємства.
Таблиця 2.1
Аналіз економічного стану підприємства
|
№ з/п |
Назва показника |
Од. вим. |
Рівень показника |
Відхилення |
гр.5 до гр.4,% |
|||
|
2009 |
2010 |
+ |
- |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
1. |
Обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні |
М2 |
5500 |
6000 |
500 |
109,1 |
||
|
2. |
Обсяг реалізованої продукції |
грн. |
97000 |
104000 |
500 |
109,1 |
||
|
3. |
Обсяг товарної продукції -в порівнюваних цінах підприємства, які діють на певну дату -в оптових цінах підприємства, які діють у звітному періоді |
грн грн |
97000 77600 |
104000 83200 |
7000 5600 |
107,2 107,2 |
||
|
4. |
Обсяг валової продукції |
грн |
97000 |
104000 |
7000 |
107,2 |
||
|
5. |
Ціна одиниці продукції (без ПДВ) |
грн. |
11,2 |
11,2 |
100 |
|||
|
6. |
Собівартість одиниці продукції |
грн. |
9,8 |
9,8 |
100 |
|||
|
7. |
Валовий прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) |
грн |
20370 |
21840 |
1470 |
107,2 |
||
|
8. |
валові витрати |
грн |
8962,8 |
9172,8 |
210 |
102,3 |
||
|
9. |
Прибуток (збитки) |
грн |
11407,2 |
12667,2 |
1260 |
111 |
||
|
10. |
балансова прибуток |
грн |
21370 |
23340 |
1970 |
109,2 |
||
|
11. |
рентабельність виробництва |
% |
127,3 |
138,1 |
10,8 |
108,5 |
||
|
12. |
рентабельність продукції |
% |
142,9 |
142,9 |
100 |
|||
|
13. |
Середньооблікова чисельність ППП |
чел. |
12 |
12 |
100 |
|||
|
14. |
Продуктивність праці працівника ППП |
грн. /чел |
8083,3 |
8666,7 |
583,4 |
107,2 |
||
|
15. |
Середня зарплата працівника ППП |
грн. |
636,36 |
636,36 |
100 |
|||
|
16. |
Вартість основних фондів |
грн |
271200 |
226000 |
45200 |
83,33 |
||
|
17. |
Вартість оборотних фондів |
грн |
20400 |
21200 |
800 |
103,9 |
||
|
18. |
Кредиторська заборгованість |
грн |
186000 |
150000 |
36000 |
80,6 |
||
|
19. |
Дебіторська заборгованість |
грн |
- |
63 |
63 |
|||
|
20. |
Заборгованість по заробітній платі |
грн |
- |
- |
||||
|
21. |
Фонд зарплати |
грн |
14775 |
14775 |
||||
|
22. |
У т. ч. премії |
грн |
- |
- |
||||
|
23. |
Частка постійних витрат |
% |
68,7 |
62,5 |
6,2 |
91 |
||
|
24. |
Якість продукції |
Качество производимой продукции соответствует требованиям Государственных стандартов. |
||||||
|
25. |
Запаси матеріалів |
грн |
2675 |
2734 |
59 |
102,2 |
||
|
26. |
Обсяг капітальних вкладень |
грн |
754 |
978 |
224 |
130 |
Згідно даних таблиці (взято дані за невеликий період часу діяльності підприємства) зрозуміло, що обсяги виробництва підприємства ТОВ "Донбудпласт" зростають. Крім цього, продукція даного підприємства є затребуваною на ринку м. Донецька та Донецької області, тому що вся вироблена продукція повністю реалізується.
У підприємства ТОВ "Донбудпласт" є кредиторська заборгованість у розмірі кредиту, який був узятий підприємством на початок виробництва, але дана заборгованість з кожним місяцем зменшувалася. У підприємства відсутня заборгованість із заробітної плати перед своїми працівниками. Зростає продуктивність праці працівників промислово-виробничого персоналу. Практично всі ключові показники розвитку підприємства мають позитивне значення, що свідчить на користь зростання економічної спроможності підприємства.
Вироблена на підприємстві продукція має досить високу якість, що забезпечує ТОВ "Донбудпласт" конкурентну перевагу на ринку м. Донецька та Донецької області
3.2 Ефективна організація планування діяльності комерційного підприємства
Після вивчення організації планування на ТОВ "Донбудпласт" робимо висновок, що важливим етапом вдосконалення є розробка пропозицій щодо впровадження комбінованої стратегічно-орієнтованої методики бюджетування.
При впровадженні системи бюджетування на підприємстві ТОВ "Донбудпласт" з використанням комбінованої стратегічно-орієнтованої методики необхідно, по-перше, забезпечити прямий взаємозв'язок показників бюджетів із стратегічними цілями діяльності, застосовуючи можливості системи збалансованих показників. По-друге, максимально використати можливості діючої на ТОВ "Донбудпласт" класичної методики, скорегувавши організаційну, фінансову і бюджетну структури відповідно до бізнес-процесами та проектами. По-третє, бюджетна структура повинна складатися з бюджетів центрів фінансової відповідальності, бізнес-процесів, проектів і підсумкових, за допомогою яких об'єкт фінансового планування конкретизується за допомогою об'єкта бюджетування.
Запропонуємо алгоритм [15, C.305-307]:
1) визначення цілей діяльності підприємства;
2) розробка структури бізнес-процесів і проектів;
3) коригування організаційної структури;
4) розробка системи збалансованих показників;
5) коригування фінансової структури;
6) коректування бюджетної структури, системи фінансових показників і методики бюджетування;
7) коригування плану рахунків та методики обліку;
8) уточнення структури бюджетного процесу;
9) реструктуризація бюджетного комітету;
10) здійснення бюджетного процесу;
11) прийняття управлінських рішень за результатами аналізу виконання бюджетів.
За допомогою перших чотирьох етапів забезпечується зв'язок бюджетів із стратегічними цілями діяльності підприємства, з показниками, що відображають дані цілі, а також з бізнес-процесами та структурними підрозділами. На етапі коригування фінансової структури проводиться її перегляд у відповідності до бізнес-процесами та проектами підприємства, а потім заміна тих центрів фінансової відповідальності які збігаються з ними, на центри процесної та проектної відповідальності.
Для ефективного управління діяльністю каналів продажів, фінансові показники бізнес-процесів групуються до бюджетів центрів фінансової відповідальності. На підставі бюджетів бізнес-процесів і проектів на ТОВ "Донбудпласт" формуються підсумкові, які складаються з бюджету доходів і витрат, інвестиційного бюджету, бюджету руху грошових коштів, прогнозного бухгалтерського балансу, балансу доходів і витрат Загальну структуру оптимальної організації процесу планування для ТОВ "Донбудпласт" можна представити на малюнку 3.3.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3.3 Рекомендовано структура організації процесу планування
Концепцію розвитку ТОВ "Донбудпласт" слід розглядати в якості одного з найважливіших документів, що мають стратегічний характер. Вона передбачає визначення стратегічних орієнтирів і цілей розвитку господарюючого суб'єкта, основних напрямів і засобів їх реалізації.
Висновок
У процесі виконання даної курсової роботи були вирішені поставлені задачі та зроблені наступні висновки:
1. В умовах ринку, жорсткої конкуренції, невизначеності і рухливості зовнішнього середовища планування виробництва продукції, товарів та послуг повинна задовольняти конкретні потреби покупців, замовників чи споживачів і бути тісно пов'язаним з розробкою загальної стратегії розвитку підприємства, проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також виконання інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.
2. Для того щоб система планування на підприємстві була ефективною, потрібно взаємоузгоджені поєднання стратегічних, тактичних і оперативних планів. Для цього необхідно не тільки розуміння менеджерами предмета планування, але і наявність у них аналітичного інструментарію, що полегшує побудову планів, їх подальшу модернізацію і реалізацію.
Стратегічне, тактичне та оперативне планування має являти собою єдину систему планів виробництва і продажу продукції.
3. На підприємстві ТОВ "Донбудпласт" система планування і контролю слабо виражена. Необхідна розробка і впровадження системи планування, яка дозволить перевіряти відповідність пріоритетного плану наявним ресурсам і продуктивності виробничих потужностей.
4. Основним показником, що характеризує ступінь виконання плану, є критерій якості розробки та виконання планів. На досліджуваному підприємстві малоефективна розробка планів. Одним з необхідних умов створення ефективної системи планування та контролю є взаємоузгоджені поєднання довгострокових, середньострокових і короткострокових планів.
Для вдосконалення планування і контролю виробничої діяльності в сучасних умовах необхідна взаємодія наукових, методичних, виробничих і людських чинників. Цей процес безперервний для всіх його учасників, відповідно до появою нових вимог до фахівців. Попит на ринку служить основним регулятором вдосконалення трудової діяльності всіх категорій персоналу, включаючи і сферу внутрішньофірмового планування. Тому вдосконалення планування та контролю має стати невід'ємною частиною управління підприємством.
5. Комбінована стратегічно-орієнтована методика бюджетування для ТОВ "Донбудпласт" на основі розглянутого у роботі алгоритму, жорстко пов'язана із стратегічними цілями діяльності підприємства, дозволить визначати роль кожного бізнес-процесу в їх досягненні, при оптимальному формуванні та використанні фінансових ресурсів. Таким чином, впровадження системи внутрішнього контролю процесу бюджетування, дозволить у багато разів підвищити ефективність його проведення та здійснювати постійний контроль за виконанням бюджетів.
Перелік літератури
1. Барроу П. Бизнес-план, который работает: Пер. с англ. / Вступ. ст. сэра Ричарда Брэнсона - М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. - 145 c.
2. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. - Київ. КДТЕУ. - 2002. - 215 с.
3. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Курс лекцій. - Житомир, ПП "Рута", 2003. - 103 с.
4. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Инфа-М, 2009. - 417 c.
5. Дмитренко Г. "Планування в ринкових умовах" // Освіта. 2005. - 236 с.
6. Зінь В.А., Турчанок М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. - К., Професіонал, 2004. - 128 с.
7. Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч.1. Стратегическое планирование. Ч.2. Тктическое планирование. - Мн.: ООО "Новое знание", - 2001, 719 с.
8. Ідрисов А.Б. "Стратегічне планування і аналіз ефективності інвестицій". - М.: Економіка, 2001. - 115 с.
9. Каганець І. психо технології в менеджменті. // Бізнес, 2006, № 29
10. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. // Голос України. 1996. - 13 липня.
11. Лахтіонова Л.А. "Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія" - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.;
12. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту: Підручник. - Пров. з англ. - М.: "Справа", 2004. - 245 с.
13. Петров А.Н. Стратегическое управление: Учебник. - СПб.: СПбГУЭФ, 2009. - 235 c.
14. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - Львів, Новий світ, 2004. - 324с.
15. Попова Р.Г., Самонова И.Н., Добросердова И.И. Финансы предприятий. - СПБ: Питер, 2009. - 456 c.
16. Поршнева А.Г. Управление организацией: Учебник. - М.: Инфра-М, 2010. - 145 c.
17. Раздорожный А.А. Управление организацией (предприятием): Учеб. пособие. - М.: Экзамен, 2009. - 406c.
18. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. перераб и доп. - Мн.: ИП "Экоперспектива", - 2009. - 668с.
19. Седова В.И. Внутрифирменное планирование в США: Учеб. пособие. М.: Прогресс, 2009. - 312 c.
20. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - К., 2000. - 145 с.
21. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. - К., Каравела, 2003. - 412 с.
22. Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних ресурсів. - РДТУ. - Рівне. - 2001. - 145 с.
23. Уілсон П. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі. Під ред.В.А. Мікрюкова. - М.: Аудит, ЮНИТИ. - 2005. - 274 с.
24. Ушацькій С.А., В.Б. Яковенко "Основи Управління. Навчальний посібник", - К.,: ІСДО, 2004. - 145 с.
25. Финансовый менеджмент: теория и практика / под ред.Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 2008. - 103 c.
26. Хеддервік К. "Фінансовий і економічний аналіз діяльності підприємств". - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 412 с.
27. Чубак Г. Стратегія ціноутворення в маркетинговій політиці предпріятія. - 2006. - 126 с.
28. Шеремет А.Д., Финансы предприятий. - М., 2007. - 256 с.
29. Экономика предприятия.3-е изд. /Под ред. проф. Н.А. Сафронова. - М.: "Юристъ", 2009. - 255 c.
30. Экономика предприятия: Учебное пособие / НФИ КемГУ: Н.И. Новиков, Н.Н. Новикова. - 3-е изд. - Новокузнецк, 2009. - 133 c.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Форми, типи, моделі підприємницької діяльності. Її податкове регулювання в Україні. Аналіз техніко–економічних показників діяльності підприємства. Напрямки вдосконалення підприємницької діяльності шахти, заходи щодо покращення поточного планування.
курсовая работа [343,6 K], добавлен 01.04.2015Характеристика діяльності підприємства. Організаційно–управлінська структура та основні фінансово-економічних показників підприємства. Порядок складання планово–економічних документів. Роль економіста з планування на виробництві, його функції, задачі.
отчет по практике [20,4 K], добавлен 26.06.2012Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 15.12.2010Необхідність планування діяльності підприємства. Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ "Нейл". Основні проблеми методології планування діяльності підприємств в ринкових умовах господарювання. Аналіз системи менеджменту на підприємстві.
курсовая работа [378,9 K], добавлен 06.02.2012Економічний зміст планування діяльності функціонально-організаційних структур. Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка діяльності підприємства, прогнозування величини його прибутку. Розрахунок точки беззбитковості виробництва.
курсовая работа [259,3 K], добавлен 28.12.2013Економічний зміст загальновиробничих витрат. Оцінка економічних показників господарської діяльності підприємства ПАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій". Аналіз існуючої системи планування і контролю на підприємстві, шляхи її удосконалення.
курсовая работа [250,5 K], добавлен 03.06.2014Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014Поняття виробничої програми підприємства, її календарний розподіл та економічна оцінка. Організація виробництва як форма забезпечення ефективності діяльності підприємства. Планування виробничої програми. Аналіз випуску продукції, майна підприємства.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.05.2014Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Євроаптека", система основних показників діяльності підприємства. Аналіз об'єму продажів товарів і послуг, витрат по реалізації; прибуток і рентабельність. Визначення стратегічних альтернатив підприємства.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 30.11.2014Аналіз показників виробничої програми водопровідного підприємства, факторний аналіз доходу та показників стану, руху і ефективності використання основних фондів. Склад і структура працівників підприємства. Аналіз собівартості за економічними елементами.
курсовая работа [129,3 K], добавлен 07.06.2011Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний обсяг випуску продукції. Поняття виробничої програми і калькулювання собівартості. Показники операційної діяльності готелю: його капіталу, трудових показників, операційних витрат і доходів.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 01.12.2010Дослідження економіко-господарської діяльності виробничого підприємства, розрахунок основних фінансових показників. Аналіз організації виробництва (основного виду діяльності) та управління на підприємстві, характеристика його маркетингової стратегії.
отчет по практике [192,5 K], добавлен 13.04.2012Аналіз стану господарської та інвестиційної діяльності на прикладі малого виробничо-комерційного підприємства "Акваріус-Дельта". Розробка системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби, аналіз її ефективності.
дипломная работа [855,2 K], добавлен 21.09.2011Розрахунок основних показників діяльності підприємства. План виробництва та матеріально-технічного забезпечення. Зведений розрахунок фонду оплати праці. Комплексні витрати підприємства. Розрахунок витрат на виробництво продукції, собівартості і прибутку.
реферат [30,9 K], добавлен 23.12.2008Сутність, організація та правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Характеристика техніко–економічних показників та фінансовий аналіз ДП ВАТ "Київхліб". Інвестиційний проект впровадження нового обладнання та планування діяльності.
курсовая работа [203,4 K], добавлен 28.09.2009Структура капіталу підприємства, його розміщення, джерелах утворення, ефективность й інтенсивность його використання. Оцінка ділової активності. Розрахунок чисельності персоналу, плинності кадрів, утрат робочого часу. Інвестиційний портфель підприємства.
отчет по практике [432,6 K], добавлен 20.06.2014Визначення сутності і змісту організації стратегічної програми розвитку на підприємстві. Аналіз господарської діяльності та фінансово-економічних показників ПАТ "Вінницяспецавтотранспорт". Оцінка стратегічної позиції на ринку послуг вантажних перевезень.
дипломная работа [892,1 K], добавлен 28.01.2014
