Роль товарного виробництва у соціально орієнтованій ринковій економіці

Певний підрив товарного виробництва має місце й тоді, коли створюються міжнародні та транснаціональні корпорації, спільні підприємства, коли держава укладає контракти на національному та міжнародному рівнях, централізовано регулює економіку. Таку ж роль значною мірою виконують наднаціональне регулювання економіки, гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулювання процесу виробництва й розподілу продуктів, перехід від індивідуальної до колективної власності та ін.[7, ст. 59]

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспільного виробництва - безпосередньо суспільної.

Безпосередньо суспільна форма виробництва - організація суспільного господарства, за якої внаслідок радикального розширення й удосконалення відносин планомірності та організованості, а отже й процесу планування на мікро- і макрорівні, а також використання досягнень НТП задоволення більшої частини суспільних потреб відбуватиметься без перетворення продуктів праці на ринку на товар з участю грошей.

Низка процесів за дії цієї тенденції, безперечно, свідчить про появу такої форми. Заперечення зародкових форм її існування - це поза історичний підхід до товарної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче спричинить появу більш розвинутої форми, яка діалектичне, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони будуть діяти в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при Цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але загалом в наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва є переважаючою. [7, ст. 60]

Заперечення зародкових форм її існування - поза історичний підхід до товарної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче зумовлює появу більш розвинутої форми, яка діалектично, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони діятимуть в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але загалом у наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва переважає.

Основними рисами сучасного товарного виробництва є: поглиблення існуючих форм суспільного поділу праці й виникнення нового великого поділу праці; переважання колективного виробництва, колективного характеру праці та колективних форм власності; економічні зв'язки між товаровиробниками не лише через ринок, а й через контрактну систему, зв'язки кооперації, спеціалізації тощо; переважно планомірний характер розвитку товарного виробництва в національному та інтернаціональному масштабах; державне регулювання товарного виробництва, конкурентного середовища; перетворення держави на крупного товаровиробника, а отже й підприємця, фінансиста, кредитора, організатора тощо; послаблення соціально-економічної відокремленості товаровиробників внаслідок розвитку перелічених вище явищ і процесів.[7, ст. 61]

Отже, товарне виробництво з часом все більше підривається, і виникає нова суспільна форма виробництва.

Висновки

З вище викладеного можемо зробити певний висновки, що розвиток товарного виробництва напряму залежить від соціального, політичного та економічного розвитку країни. Якщо ефективно використовуються нові досягнення в технології виробництва, запроваджуються досягнення в науці та техніці по виробництву того чи іншого товару, існують нормальні ринково-економічні умови попиту та пропозицій тих чи інших товарів на ринку країни, працюють основні економічні закони, все це свідчить про країну з розвинутою економікою.

Обидві властивості товару - споживна вартість і вартість -- тісно взаємопов'язані й впливають одна на іншу. Ця взаємопов'язаність знаходить свій вияв в такій ознаці товару, як цінність. Вона визначається, з одного боку, суспільне необхідними витратами на виробництво товару, а з іншого -- індивідуальним сприйняттям кожним покупцем споживної його вартості. Звідси категорія цінності поєднує в собі як об'єктивне, так і суб'єктивне сприйняття товару покупцем. Через цю категорію відбувається поєднання різноманітних теоретичних підходів до визначення ціни товару як грошового вираження, насамперед його вартості, а також споживної вартості.

Виготовлення тих чи інших товарів - особиста справа кожного товаровиробника. Його конкретна праця виступає безпосередньо як приватна праця. Водночас суспільний поділ праці пов'язує між собою окремих товаровиробників - власників знарядь, предметів і продуктів праці, які фактично працюють один на одного. Тому їх праця виступає й як суспільна праця. В результаті виникає і розвивається суперечність між приватною і суспільною працею.

Суть її полягає в тому, що лише на ринку, в процесі обміну товарів і ринкової конкуренції, виявляється суспільний характер втіленої в них праці, залежність учасників обміну один від одного. На ринку відбувається процес суспільного обліку праці.

Так, прослідкувавши взаємозв'язок товарного виробництва і шляхів економічного розвитку суспільства можна дійти висновків, що товарне виробництво є найважливішим фактором світових економічних відносин й відносин у суспільстві, а саме:

Товарне виробництво обслуговує різні соціально-економічні системи.

Кожен продукт товарного виробництва має обов'язкову притаманну йому якість - корисність, що вдоволяє потреби людей.

Зростання об'єму товарного виробництва приводе до збільшення робочих місць, зниженню вартості товару, і, як наслідок, до підвищення рівня достатку суспільства.

Зростання випуску товарів створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на більшу масу інших корисних речей.

Товарне виробництво є основою існування і розвитку суспільства.

Список використаних джерел

1. Базилевич В.Д. «Економічна теорія: Політекономія» - К.: Знання, 2010.

2. Бережний В.М. «Політична економія» - Х.: ХНАДУ, 2009.

3. Батістова О.І. Економічна теорія - Х.: Харк. нац. акад. міськ. госп-ва, 2012.

4. Башнянин Г.І. «Політична економія» - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2011.

5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. «Основи економічної теорії» - К.: Вища шк..

6. Кривенка К.Т. «Політична економія» - К.: КНЕУ, 2011.

7. Ніколенко Ю.В. «Політична економія. - К.: Центр навчальної літератури, 2009.

8. Ряба О.І. «Політична економія» - Рівне: НУВГП, 2009.

9. Семененко В.М. «Економічна теорія. Політекономія» - К.: Центр учбової літератури, 2010

10. Чепінога В.Г. «Економічна теорія» - К.: Київський університет права НАН України, 2011.

11. Швидаренко Г.О. «Економіка підприємства» - К.: КНЕУ, 2000.

12. Щетинін А.І. «Політична економія» - К.: ЦУЛ, 2011

13. http://www.reddiplom.org

14. http://uk.wikipedia.org

15. http://libr.org.ua

16. http://pidruchniki.ws

17. http://osvita.ua

Размещено на Allbest.ru