Врахування фази життєвого циклу підприємства як фактор попередження його банкрутства

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.64

Домбровський В.С. к.е.н., старший викладач кафедри теоретичної та прикладної економіки, Українська академія банківської справи НБУ, м. Суми

Пластун О.Л. к.е.н., старший викладач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, Українська академія банківської справи НБУ, м. Суми

Врахування фази життєвого циклу підприємства як фактор попередження його банкрутства

У статті визначено зв'язок між ймовірністю настання банкрутства чи глибокої кризи на підприємстві та запропоновано перелік типових критичних ризиків і методів боротьби з ними, що характерні для тієї чи іншої фази життєвого циклу.

Ключові слова: життєвий цикл підприємства, банкрутство, етап (фаза) життєвого циклу, критичний ризик.

V.Dombrovsky, O.Plastun

Identification of life circle as a bankruptcy prevention factor

The following article is dedicated to life circles analysis and developing the list of typical critical risks and methods of their neutralization on it's base.

1. Постановка проблеми. Статистика американських і європейських ринків свідчить, що зі 100% новостворених компаній лише 20% продовжують своє існування після 3 років роботи. При чому з цих 20% після 6-8 років існування залишається знову лише 20%. Якщо підрахувати загальний результат, побачимо, що тільки 4-5% компаній існують більше 9-10 років. При чому така закономірність працює в усіх країнах, на всіх типах ринків [2].

Тобто в житті кожної фірми є критичні періоди, що виникають через певні проміжки часу - цикли. На нашу думку, знання фази життєвого циклу дає підприємству цілий масив корисної інформації (типові проблеми, типові ризики, заходи по недопущенню та нейтралізації криз, інструменти оптимізації діяльності тощо), що може сприяти його розвитку та попереджати кризові явища і можливе банкрутство. Знання етапів життєвого циклу дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати розвиток підприємства, а також визначати критичні точки розвитку, в яких зростає рівень ризику. Підприємець, знаючи стадію, на якій знаходиться його фірма, може підготуватися до майбутніх змін і відповідним чином зреагувати.

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами життєвих циклів підприємства та особливості їх фінансово-економічної діяльності на тому чи іншому етапі займались як закордонні фахівці: Айзедіс І., Грейнер Л., Ван Хорн Дж. К., Долан Е., Стонер Дж., так і вітчизняні й російські вчені Василенко В., Коротков Е., Лігоненко Л., Салига С. , Стоянова О.

3. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Невирішена проблема на сьогодні бачиться в необхідності розробки переліку типових ризиків, що характерні для кожної зі стадій життєвого циклу, а також рекомендацій щодо їх можливого уникнення та нейтралізації.

4. Формування цілей статті. На базі аналізу особливостей фаз життєвого циклу розробити перелік типових критичних ризиків і методів боротьби з ними.

5. Виклад основного матеріалу. В загальному розумінні, життєвий цикл - це повний період від початку роботи підприємства до його закриття (ліквідації). Термін може бути також застосований до окремого продукту і галузі [4].

Існують різні підходи до визначення фаз життєвого циклу. Їх аналіз дозволив нам сформувати наступну порівняльну схему (див. рис.1)

Рис. 1. Порівняння різних підходів до визначення послідовності етапів життєвого циклу підприємства із життєвим циклом товарів [1, 3, 4]

Виходячи зі статистичних даних, а також логіки розвитку підприємства на різних фазах його життєвого циклу, можемо графічно представити залежність між ймовірністю банкрутства та стадією життєвого циклу (див. рис. 2)

Рис. 2. Залежність ймовірності настання банкрутства підприємства від стадії його життєвого циклу

В процесі своєї діяльності підприємство зустрічається з великим різноманіттям ризиків - економічних, фінансових, політичних і т.д., що загрожують його нормальній діяльності і можуть привести до виникнення кризи і, навіть, банкрутства.

Ризиків багато, і немає необхідності їх всі контролювати, оскільки це потребує значних зусиль, та й врахувати всі ризики неможливо. Отже, необхідно виділити групу ризиків, актуальних для конкретного підприємства і вести їх посилений моніторинг. Таким чином, кожна організація, виходячи з особливостей своєї діяльності, має визначати групу "критичних ризиків". Критичні ризики - ризики, що, як правило, призводять до появи глибокої кризи в діяльності суб'єкту підприємництва, в результаті чого він стає нездатним вести повноцінну фінансово-економічну діяльність. Нами був розроблений перелік найбільш типових критичних ризиків підприємства (див. рис. 3)

Рис. 3. Найбільш типові критичні ризики підприємств

На наш погляд, кожна стадія життєвого циклу має свій набір типових критичних ризиків. Правильно визначивши на якому етапі свого розвитку знаходиться підприємство, можна відразу ж виділити цілий комплекс критичних ризиків, що найбільш часто зустрічаються на даній стадії життєвого циклу.

Це дуже важливо, оскільки невірне визначення кризового поля веде до невірних висновків і дій, що призведе до незахищеності підприємства з можливістю його подальшого банкрутства.

Отже, кожна зі стадій життєвого циклу підприємства володіє своїми особливостями, які, в свою чергу визначають, найбільш вразливі місця в діяльності підприємства.

На стадіях народження ідеї та старту підприємцю необхідно знайти кошти для проведення необхідних досліджень та розробок, фінансування витрат пов'язаних з орендою або придбанням офісних та виробничих приміщень, обладнання і т.п. Відповідно фінансові установи не бажають кредитувати нові підприємства без відповідних гарантій. Важливе значення має обіговий капітал, тому що стартовий капітал витрачається на придбання основних фондів, які ще не приносять прибутку. Нове підприємство може оказатись у ситуації, коли воно не отримує кредитів від постачальників, але в той же час вимушено надавати кредити власним клієнтам з метою завоювання ринку. Останньою проблемою є відсутність необхідного досвіду у керівників починаючої компанії.

На етапі зростання відбувається збільшення випуску продукції, яке потребує додаткового основного капіталу, особливо якщо підприємство змушено брати довгострокові кредити для того, щоб витримати конкуренцію на різних ринках. Існує ризик занадто швидкого розширення, що може призвести до перевиробництва. Тобто залишається необхідність у зовнішній консультаційні підтримці, як і на етапі створення фірми.

На стадії стабілізації підприємство має власну ринкову нішу, фінансовий стан стабільний. Схема розвитку підприємства показує, що на цій стадії у підприємця є два можливих варіанту розвитку. Або він ставить мету - утримання досягнутих позицій (і відповідно підприємство залишається на стадії стабілізації), або він починає розглядати шляхи для подальшої експансії (відповідно підприємство опиняється на етапі зростання). Фірма, яка знаходиться на етапі стабілізації, може здійснювати оновлення основних фондів, проводити додаткові дослідження і розробки, тобто нести ті самі витрати, що і на етапі становлення та розвитку. Але фінансові потреби вже мають більш індивідуальний характер. На думку спеціалістів, основну увагу потрібно приділити контролю за грошовими потоками. Може виникнути потреба у використанні фінансових інструментів для зниження рівня ризиків. Якщо ж буде обрано варіант подальшого розвитку у вигляді експансії, то для розширення і подальшого розвитку підприємству необхідні нові основні фонди, для закупівлі яких залучаються додаткові фінансові ресурси. Нові кредити створюють додаткове навантаження на підприємство і, у разі невдалого розширення, фірма може зіткнутися з фінансовими проблемами. У разі вдалого розвитку подій підприємець не повинен допускати дуже швидкого розширення, щоб уникнути перевиробництва. Якщо підприємство працює в секторі економіки, що росте, то з часом воно може перетворитися на акціонерне товариство.

Наступним етапом життєвого циклу підприємства є спад. Для нього характерні зменшення попиту, падіння обсягів продажів, доходів. Грошові потоки стають негативними. Виникає нагальна необхідність у пошуку нових можливостей, сфер для бізнесу, скорочення витрат, при одночасному намаганні зберегти мінімально необхідний рівень доходів.

Якщо ж заходи на стадії спаду зазнали невдачі, підприємство змушене ліквідуватись або, принаймні, змінити власника.

Таким чином, типові критичні ризики та інструментарій боротьби з ними, залежно від стадії життєвого циклу підприємства можна представити у виді таблиці (див. таблиця 1).

підприємство банкрутство підприємство ризик

Таблиця 1

Критичні ризики підприємства й інструментарій боротьби з ними залежно від стадії життєвого циклу

Висновки. Чітке визначення фази циклу, на якій зараз перебуває підприємство дає масу корисної інформації з точки зору забезпечення його стабільної та ефективної діяльності. Знання фази життєвого циклу може надати підприємству інформацію про його типові ризики та методи боротьби з ними.

Список використаних джерел

Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К.Ван Хорн. - М.: Финансы и статистика. - 1997. - 800 с.

Качалов И. Три ключевых параметра развития кризисов компании [Электронный ресурс] / И. Качалов. - Режим доступа: http://www.iteam.ru/publications/strategy/section_16/article_300/

Финансовый менеджмент: теория и практика: учебн. / ред. Е.С. Стоянова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Перспектива». - 2000. - 656 с.

Zahorsky Darrell. Find Your Business Life Cycle [Электронный ресурс] / Darrell Zahorsky. - Режим доступа: //sbinformation.about.com

Размещено на Allbest.ru