Економічна доцільність виробництва та застосування нового виробу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра економіки та маркетингу

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Ціноутворення»

Виконала:

студентка групи ЕК-10б

Бікбулатова К.С.

Перевірила:

Головенко О.І.

Харків 2013

Зміст

Вступ

1. Опис виробу

2. Постановка цілей і завдань ціноутворення

3. Визначення попиту

4. Розрахунок собівартості та ціни виробу на основі повних витрат

5. Аналіз цін і товарів конкурентів

6. Визначення цін з урахуванням еластичності попиту

7. Аналіз співвідношення витрати - прибуток - обсяг виробництва (CPV - аналіз)

8. Установлення остаточної ціни

9. Вибір і обґрунтування цінової стратегії

10. Оцінювання ризиків і страхування

11. Розрахунок економічної ефективності

Висновки

Список джерел інформації

Вихідні дані

Показник	Одиниця виміру	Базовий виріб	Новий виріб	Номер показника
1. Трудомісткість виготовлення виробу, в тому числі	нормо-год.
а) верстатні:		25	26	1
токарські		10	12	2
фрезерні		4	3	3
свердлильні		6	5	4
інші верстатні		5	6	5
б) слюсарно-складальні		20	17	6
в) шкідливі й гарячі		17	19	7
г) інші роботи		24	28	8
2. Середній розряд верстатних робіт		4,2	3,9	9
Середній розряд холодних робіт		2,8	3,1	10
Середній розряд шкідливих робіт		3,5	3,3	11
3. Матеріали і покупні вироби, в тому числі:
а) основні матеріали, всього, в тому числі норми витрат матеріалів за видами:
прокат чорних металів	кг	153	140	12
електротехнічна сталь	кг	135	125	13
кольорові метали	кг	45	50	14
провідникові матеріали	кг	20	17	15
інші матеріали	кг	80	70	16
б) напівфабрикати власного виробництва	грн.	29	24	17
в) покупні вироби та напівфабрикати	грн.	40	42	18
4. Чиста маса виробу за видами матеріалів:	кг
прокат чорних металів		81	74	19
електротехнічна сталь		79	76	20
кольорові метали		31	37	21
провідникові матеріали		17	15	22
5. Експлуатаційні показники
а) обсяг робіт у споживача	тис. грн.	50	46	23
б) номінальна потужність	кВт	42	42	24
в) термін служби	років	14	12	25
г) коефіцієнт корисної дії (ККД)	%	87	85	26
6. Коефіцієнт дугової еластичності (Ец)			-2,2	27

Вступ

Ціна і ціноутворення є важливими складовими функціонування ринкового механізму. Перед усіма комерційними і багатьма некомерційними організаціями постає завдання визначення ціни на свої товари та послуги. У зв'язку з цим підготовка фахівців будь-якої сфери діяльності повинна ґрунтуватися на глибоких знаннях процесу ціноутворення та особливостей цінового регулювання. Адже від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а правильна чи помилкова цінова політика справляє довгостроковий вплив на все підприємство та його подальшу діяльність.

В курсовому проекті виконується оцінка передбачуваних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, встановлюється ціна продукції. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платі, виконується оцінка економічних ефектів для споживача і для виробника. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників.

Також виконується вибір цінової стратегії підприємства, проводиться аналіз цін конкурентів, визначається остаточна ціна.

1. Опис виробу

Електродвигумн представляе собою електричну машину - двигун, що перетворює електричну енергію в механічну. Електродвигуни -- основний вид двигунів у промисловості, на транспорті і в побуті.

Електродвигун складається із обертової частини (ротора). Розрізняють електродвигуни постійного та змінного струму. Останні поділяють на синхронні та асинхронні. Асинхронні електродвигуни в свою чергу поділяються на асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором (так звана біляча клітка) та фазним ротором, а за функціональним призначенням на загальнопромислові, кранові, вибухобезпечні, ліфтові, екскаваторні.

Електродвигун є частиною електропривода транспортних (підіймально-транспортних) засобів, зокрема конвеєрів, шахтних підіймальних установок тощо.

Основні параметри проектованого виробу приведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. ? Основні параметри виробу

№ п/п	Назва параметра	Одиниця виміру	Величина базового параметра	Величина нового параметра
1	Обсяг робіт у споживача	тис. грн.	50	46
2	Номінальна потужність	кВт	42	42
3	Термін служби	років	14	12
4	Коефіцієнт корисної дії (ККД)	%	87	85

2. Постановка цілей і завдань ціноутворення

У процесі ціноутворення на будь-якому підприємстві вирішуються два найважливіших питання: який рівень ціни встановити та як цей рівень буде змінюватись у часі. Ці завдання вирішуються за допомогою цінової політики.

Цінова політика ? це комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей фірми [10].

Процес ціноутворення знаходиться під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів і складається із семи послідовних етапів (рис.2.1).

Рисунок 2.1 ? Етапи процесу ціноутворення

Діяльність багатьох фірм (за винятком некомерційних організацій) пов'язана з метою збільшення прибутку. Реалізується ця мета різними шляхами, які й визначають стратегічну ціль ціноутворення.

Існують три основні групи цілей ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:

орієнтовані на прибуток (забезпечити отримання максимального або задовільного прибутку, доходу від інвестицій, швидке надходження готівки);

орієнтовані на збут (забезпечити певний обсяг продажу, максимізувати виручку, збільшити частку ринку);

пов'язані з конкуренцією ? забезпечити стабілізацію цін на конкуруючі товари, суттєве коливання яких може спровокувати негативну реакцію споживачів. Інша ціль цієї групи ? позиціонування товару стосовно конкурентів.

У курсовій роботі рекомендується прийняти ціль ціноутворення ? отримання максимального прибутку. Однак при узгодженні з керівником може бути обрана будь-яка інша ціль ціноутворення.

3. Визначення попиту

Хто в умовах ринкової економіки в остаточному підсумку диктує ціни на товар? ? Покупець і тільки покупець. Ось чому одним з перших етапів процесу ціноутворення є оцінювання попиту на товар, яка передбачає визначення:

обсягу та динаміки продажу та залежності між попитом і ціною;

еластичності попиту;

економічних можливостей покупця (максимально прийнятної ціни);

відчутної цінності даного товару для споживачів.

Визначення обсягів продажу та залежності між попитом і ціною, ціною та обсягом продажу дає відповідь на запитання: скільки товарів зможе продати фірма за різними цінами?

Залежність між попитом і ціною може бути проілюстрована кривою попиту, яка має різний вигляд для товарів масового попиту та для престижних товарів (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 ? Крива попиту

А ? для товарів масового попиту, Б ? для престижних товарів

Визначення еластичності попиту.

З?ясувати реакцію споживачів, тобто зміну попиту на зміну цін, можна, аналізуючи значення показника, що називається ціновою еластичністю.

Установлення залежності між попитом і ціною, оцінювання попиту передбачає визначення максимальної ціни та відчутної цінності даного товару для покупців. Відповіді на ці запитання дають методи ціноутворення, орієнтовані на попит.

У КР, для спрощення розрахунків, необхідно побудувати залежність між ціною та обсягом продажів, використовуючи параметри вихідних даних та подальших розрахунків (Qплан, Ец, п.6).

Базовий виріб

Обсяг виробництва	Кількість, шт.	Ціна з урахуванням еластичності, грн.
Qплан	3750	57852,53
Qмін (Qплан-40 %)	2250	72686,51
Qмакс (Qплан+40 %)	5250	49704,29

Новий виріб

Обсяг виробництва	Кількість, шт.	Ціна з урахуванням еластичності, грн.
Qплан	3750	56596,99
Qмін (Qплан-40 %)	2250	71109,09
Qмакс (Qплан+40 %)	5250	48625,58

Залежність попиту від ціни: Додаток А, графік1 и графік2

4. Розрахунок собівартості та ціни виробу на основі повних витрат

Сировина та матеріали

Витрати на основні матеріали (Вм) і напівфабрикати власного виробництва (Внф) визначаються за формулами:

;

де Ктз ? коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на матеріали (Ктз =1,08 - 1,1);

Нвмi ? норма витрат на одиницю виробу матеріалу i-го виду (у прийнятих одиницях виміру);

Цi ? ціна одиниці i-го виду матеріалу, грн.; приймаються реальні або світові ціни на матеріали;

Взв ? вартість зворотних відходів, грн. (приймається на рівні 1?2% від суми витрат на основні матеріали з урахуванням транспортно-заготівельних витрат);

m ? кількість видів основних матеріалів у виробі;

Нвнфi ? норма витрат на одиницю виробу напівфабрикату власного виробництва i-го виду;

Cвpi ? виробнича собівартість одиниці i-го виду напівфабрикату власного виробництва, грн.;

n ? кількість видів напівфабрикатів власного виробництва у виробі.

Базовий

ВМбаз = 1,1*(153*8+135*24+45*68+20*320+80*8) - 1,1*(153*8+135*24+45*68+20*320+80*8)*0,02 = 15699,99 (грн.)

Новий

ВМн = 1,1*(140*8+125*24+50*68+17*320+70*8) - 1,1*(140*8+125*24+50*68+17*320+70*8)*0,02 = 14574,56 (грн.)

Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати

Розрахунок цих витрат виконують за формулою:

,

де Kтз ? коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на покупні комплектуючі (Ктз = 1,05 ? 1,07);

Цnj ? ціна одиниці j?го виду покупних комплектуючих, грн.;

Nnj ? кількість покупних комплектуючих j?го виду на виріб, шт.;

n ? кількість видів покупних комплектуючих на виріб, шт.

ВПКбаз = 1,05*40 = 42 (грн)

ИПКн = 1,05*42 = 44,1 (грн.)

Результати розрахунків за ст. 4.1 і 4.2 звести у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 ? Розрахунок витрат на основні матеріали, напівфабрикати і покупні комплектуючі

№ з/п	Найменування статті витрат	Ціна, грн.	Базовий виріб	Новий виріб
			норма витрат	сума, грн.	норма витрат	сума, грн.
1.	Основні матеріали; у тому числі:
	Прокат чорних металів, кг	8	153	1224	140	1120
	Електротехнічна сталь, кг	24	135	3240	125	3000
	Кольорові метали, кг	68	45	3060	50	3400
	Провідникові матеріали, кг	320	20	6400	17	5440
	Інші матеріали, кг	8	80	640	70	560
	Разом вартість основних матеріалів, грн.			14564		13520
	Транспортно-заготівельні витрати, грн.			1456,4		1352
	Разом, грн.			16020,4		14872
	Відходи (віднімаються), грн.			320,41		297,44
	Усього вартість основних матеріалів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за винятком відходів, грн.			15699,99		14574,56
2.	Напівфабрикати власного виробництва, грн.			29		24
3.	Покупні комплектуючі, грн.			40		42
	Транспортно-заготівельні витрати			2		2,1
	Вартість покупних комплектуючих з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.			42		44,1

Розрахунок основної заробітної плати

Основна заробітна плата визначається як

Зо = Зп + Д + Зн,

де Зп ? пряма заробітна плата основних виробничих робітників, грн.;

Д - доплати до прямої заробітної плати, грн.;

Зн - вартість продукції, видавана в порядку натуральної оплати, грн. (у даних розрахунках Зн не розраховується).

Пряма заробітна плата на одиницю виробу розраховується за формулою:

,

де Сч ? годинна тарифна ставка першого розряду, грн. (прийняти встановлену на період виконання КР);

КТср ? тарифний коефіцієнт середнього розряду i?го виду робіт;

ti ? трудомісткість i?го виду робіт на одиницю виробу;

k ? число видів робіт.

ЗПбаз = 7,82*1,54*25+7,82*1,3*44+10,43*1,425*17 = 1001,04 (грн.)

ЗПн = 7,82*1,485*26+7,82*1,365*45+10,43*1,395*19 = 1058,72 (грн.)

Годинна тарифна ставка першого розряду визначається наступним чином:

де Змін - мінімальна заробітна платня, встановлена кабінетом міністрів України на час виконання курсової роботи;

Кгу - коефіцієнт генеральної угоди між кабінетом міністрів України та профспілками (прийняти Кгу = 1,2)

Фдміс ? дійсний місячний фонд часу робочого

де nрд - кількість робочих днів у місяці (зазвичай 20?22 робочих днів);

Tрд - тривалість робочого дня (для верстатних і холодних робіт - 8 год., для гарячих та шкідливих робіт - 6 год. на добу).

Сч1 = 1147*1.2/176 = 7,82 - для верстатних і холодних робіт

Сч2 = 1147*1,2/132 = 10,43 - для гарячих та шкідливих робіт

Тарифний коефіцієнт середнього розряду визначається методом інтерполяції за формулою

де Кі - тарифний коефіцієнт попереднього розряду;

Кі+1 ? тарифний коефіцієнт наступного розряду;

? дробова частина розряду.

У табл. 4.2 наведені тарифні коефіцієнти.

Таблиця 4.2 ? Тарифні коефіцієнти

Розряд робіт	1	2	3	4	5	6	7	8
Тарифний коефіцієнт	1	1,1	1,35	1,5	1,7	2,0	2,2	2,4

Базовий

К(4,2) = К4 + (К5 - К4) * 0,2 = 1,5 + (1,7 - 1,5) * 0,2 = 1,54

К(2,8) = К2 + (К3 - К2) * 0,8 = 1,1 + (1,35 - 1,1) * 0,8 = 1,3

К(3,5) = К3 + (К4 - К3) * 0,5 = 1,35 + (1,5 - 1,35) * 0,5 = 1,425

Новий

К(3,9) = К3 + (К4 - К3) * 0,9 = 1,35 + (1,5 - 1,35) * 0,9= 1,485

К(3,1) = К3 + (К4 - К3) * 0,1 = 1,35 + (1,5 - 1,35) * 0,1= 1,365

К(3,3) = К3 + (К4 - К3) * 0,3 = 1,35 + (1,5 - 1,35) * 0,3= 1,395

Праця робітників, зайнятих на різних роботах (верстатні, холодні, гарячі та шкідливі), зазвичай оплачуються по різному. Тому розрахунок по цих видах робіт ведеться окремо, а основна заробітна плата на виріб визначається як сума відповідних значень.

Доплати до прямої заробітної плати виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної плати. У курсовій роботі цю величину варто взяти в розмірі 40 % від Зо для верстатних і холодних робіт та 60 % від Зо для гарячих і шкідливих робіт.

ЗОбаз = (301,07+447,30)*1,4+252,67*1,6 = 1451,99 (грн.)

Зон = (301,93+480,34)*1,4+276,45*1,6 = 1537,50 (грн.)

Розрахунки заробітної плати на один виріб виконуються в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 - Розрахунок заробітної плати на один виріб

Вид робіт	Трудо-місткіст, нормо-год.	Середній розряд робіт	Годинна тарифна ставка, грн.	Сума заробітної плати, грн.
	Б	Н	Б	Н	Б	Н	Б	Н
Верстатні	25	26	1,54	1,485	7,82	7,82	301,07	301,93
Холодні	44	45	1,3	1,365	7,82	7,82	447,30	480,34
Гарячі і шкідливі	17	19	1,425	1,395	10,43	10,43	252,67	276,45
Разом пряма заробітна плата	?	?	?	?	?	?	1001,04	1058,72
Доплати до прямої заробітної плати	?	?	?	?	?	?	450,95	478,78
Усього основна заробітна плата на виріб	?	?	?	?	?	?	1451,99	1537,50

Додаткова заробітна плата Зд

Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної плати. У курсовій роботі цю величину варто взяти в розмірі 20 % від Зо.

Зд = Зо · 0,2.

ЗДбаз = 1451,99*0,2 = 290,40 (грн.)

ЗДн = 1537,50*0,2 = 307,50 (грн.)

Єдиний соціальний внесок Зсоц

Розподіляється на собівартість пропорційно основній і додатковій заробітній платі та містить:

відрахування в пенсійний фонд (Опф), приймаються в розмірі 33,2 %;

відрахування на соціальне страхування - у розмірі 1,5 %;

відрахування до фонду зайнятості - 1,3 %;

відрахування до фонду страхування від нещасних випадків - 2,57 %.

Відрахування залежать від класу професійного ризику виробництва і складають 36,76 % - 49,7 %. В курсовій роботі, для спрощення розрахунків, ці відрахування приймаються на рівні 40 %, та визначаються за формулою

Зсоц = (Зо + Зд) · 0,4.

ЗСОЦбаз = (1451,99+290,40)*0,4 = 696,96 (грн.)

ЗСОЦн = (1537,50+307,50)*0,4 = 738 (грн.)

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (ВУЕО)

В КР розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платі. У курсовому роботі величину цих витрат варто прийняти 300 % від Зо.

ВУЕО = Зо · 3.

ВУЕОбаз = 1451,99*3 = 4355,97 (грн.)

ВУЕОн = 1537,50*3 = 4612,50 (грн.)

Загальновиробничі витрати ЗВВ

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платі. У курсовій роботі величину цих витрат варто прийняти 200 % від Зо.

ЗВВ = Зо · 2.

ЗВВ баз =1451,99*2 = 2903,98 (грн.)

ЗВВ н =1537,50*2 = 3075 (грн.)

Втрати від браку

Втрати від браку продукції можна прийняти 2 % від суми попередніх статей витрат.

Вбрбаз = 0,02*(15699,99+42+1451,99+290,40+696,96+4355,97+2903,98) = 508,83 (грн.)

Вбрн = 0,02*(14574,56+44,10+1537,50+307,50+738+4612,50+3075) = 497,78 (грн.)

Інші виробничі витрати

Інші виробничі витрати можна прийняти 2,5 % від суми попередніх статей витрат.

Вінбаз = 0,025*(15699,99+42+1451,99+290,40+696,96+4355,97+ 2903,98+508,83) = 648,75 (грн.)

Вінн = 0,025*(14574,56+44,10+1537,50+307,50+738+4612,50+ 3075+497,78) = 634,67 (грн.)

Виробнича собівартість Свир

Являє собою суму витрат за статтями 1 ? 9.

СВИРбаз = 15699,99+42+1451,99+290,40+696,96+4355,97+2903,98+ 508,83+648,75 = 26598,87 (грн.)

СВИРн = 14574,56+44,10+1537,50+307,50+738+4612,50+ 3075+497,78+634,67 = 26021,61 (грн.)

Адміністративні витрати Ав

Приймаються на рівні 20 % від виробничої собівартості.

Ав = Спр · 0,2.

АВбаз = 26598,87*0,2 = 5319,77 (грн.)

АВн = 26021,61*0,2 = 5204,32 (грн.)

Витрати на збут Взб

Приймаються 5 % від виробничої собівартості.

Взб = Спр · 0,05.

ВЗБбаз = 26598,87*0,05 = 1329,94 (грн.)

ВЗБн = 26021,61*0,05 = 1301,08 (грн.)

Повна собівартість Сп

Повна собівартість визначається шляхом додання до виробничої собівартості адміністративних витрат і витрат на збут

Сп = Свир+Ав+Взб

СПбаз = 26598,87+5319,77+1329,94 = 33248,58 (грн.)

СПн = 26021,61+5204,32+1301,08 = 32527,01 (грн.)

Прибуток П

У калькуляції собівартості розраховуються також прибуток на один виріб, ціна підприємства, податок на додану вартість і відпускна ціну виробу (ціна продажу).

Прибуток на один виріб для машинобудівної продукції визначається за формулою

,

де 45 % ? граничне значення рівня рентабельності на один виріб.

Пбаз = 33248,58*45/100 = 14961,86 (грн.)

Пн = 32527,01*45/100 = 14637,16 (грн.)

Ціна підприємства (оптова ціна) Цопт

Визначається як сума повної собівартості й прибутку

Цопт = СП + П.

ЦОПТбаз = 33248,58+14961,86 = 48210,44 (грн.)

ЦОПТн = 32527,01+14637,15 = 47164,16 (грн.)

Податок на додану вартість ПДВ

Податок на додану вартість на розглянуту продукцію відповідно до законодавства України становить 20 %

ПДВ = Цпр · 0,2.

ПДВбаз = 48210,44*0,2 = 9642,09 (грн.)

ПДВн = 47164,16*0,2 = 9432,83 (грн.)

Ціна реалізації (роздрібна ціна) Цр

Ціна реалізації виробу розраховується як

Цр = Цопт + ПДВ = Сп + П + ПДВ.

ЦРбаз = 48210,44+9642,09 = 57852,53 (грн.)

ЦРн = 47164,16+9432,83 = 56596,99 (грн.)

Таблиця 4.4 ? Калькуляція собівартості одиниці виробу

Найменування статей витрат	Величина витрат за статтями, грн.
	Базовий виріб	Новий виріб
1. Сировина та матеріали	15699,99	14574,56
2. Напівфабрикати власного виробництва	29	24
3. Покупні комплектуючі вироби	42	44,10
4. Основна заробітна плата виробничих робітників	1451,99	1537,50
5. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	290,40	307,50
6. Відрахування на соціальні заходи	696,96	738
7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	4355,97	4612,50
8. Загальновиробничі витрати	2903,98	3075
9. Втрати від браку	508,83	497,78
10. Інші виробничі витрати	648,75	634,67
Виробнича собівартість	26598,87	26021,61
11. Адміністративні витрати	5319,77	5204,32
12. Витрати на збут	1329,94	1301,08
Повна собівартість	33248,58	32527,01
13. Прибуток	14961,86	14637,16
Ціна підприємства (оптова ціна)	48210,44	47164,16
14. Податок на додану вартість	9642,09	9432,83
Ціна реалізації (роздрібна ціна)	57852,53	56596,99

5. Аналіз цін і товарів конкурентів

Якщо витрати дозволяють визначити мінімальний рівень цін і попит ? максимальний, то аналіз цін конкурентів дає змогу визначитися щодо цін у цих межах з огляду на ціни конкурентів.

При цьому важливим вважається не тільки аналіз цін, а також і структури цін конкурентів. Слід зауважити, що обізнаність з цього питання автоматично підсилює позицію фірми і дає можливість знайти уразливі позиції конкурентів.

У КР для спрощення розрахунків як конкуруючий товар виступає базовий виріб. Необхідно проаналізувати ціни, структуру цін, структуру витрат, якість та конкурентоздатність товарів, використовуючи параметри вихідних даних (п. 5, а, б, в, г) та калькуляцію собівартості.

Всі розрахунки зводяться в табл. 5.1 ? 5.2.

Таблиця 5.1 - Аналіз структури витрат і структури ціни одиниці виробу

Найменування статей витрат	Структура витрат за статтями, %	Структура ціни, %
	базовий виріб	новий виріб	базовий виріб	Новий виріб
1. Сировина та матеріали	47,22	44,81
2. Напівфабрикати власного виробництва	0,09	0,07
3. Покупні комплектуючі вироби	0,13	0,14
4. Основна заробітна плата виробничих робітників	4,37	4,73
5. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	0,87	0,95
6. Відрахування на соціальні заходи	2,10	2,27
7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	13,10	14,18
8. Загальновиробничі витрати	8,73	9,45
9. Втрати від браку	1,53	1,53
10. Інші виробничі витрати	1,95	1,95
Виробнича собівартість	80,00	80
11. Адміністративні витрати	16	16
12. Витрати на збут	4	4
Повна собівартість	100	100	57,47	57,47
13. Прибуток			25,86	25,86
Ціна підприємства (оптова ціна)			83,33	83,33
14. Податок на додану вартість			16,67	16,67
Ціна реалізації (роздрібна ціна)			100	100

Таблиця 5.2 - Показники конкурентоспроможності

Найменування показників	Значення показника	Відхилення, ±
	Базовий виріб	Новий виріб
1. Обсяг робіт у споживача, тис. грн.	50	46	-4
2. Номінальна потужність, кВт	42	42	0
3. Термін служби, років	14	12	-2
4. ККД, %	87	85	-2

Виконавши розрахунки можна зробити наступні висновки:

змінні витрати нового виробу менші ,ніж у конкурентного виробу;

ціна відпускна та повна собівартість менше , ніж у конкурентного виробу: ціна на 1255,54 грн., а повна собівартість на 721,57 грн.;

важливим також є те, що термін служби у нового виробу менше на 2 роки,ніж у базового.

6. Визначення цін з урахуванням еластичності попиту

На основі оцінювання еластичності можна визначити, в якому напрямі слід впливати на ціни, щоб збільшити виручку.

Цінова еластичність вимірюється коефіцієнтом цінової еластичності. Розрізняють:

коефіцієнт точкової еластичності;

коефіцієнт дугової еластичності;

коефіцієнт перехресної еластичності;

коефіцієнт еластичності за доходом.

В якості величини попиту приймаємо значення обсягів виробництва. У вихідних даних КР задана величина планового обсягу виробництва товару, яка дорівнює найбільш імовірному обсягу продажу товару на ринку. Максимальна величина обсягу виробництва складає 140 % від планової, а мінімальна - 60 % (результати розрахунків занести в табл. 6.1). Вважаємо, що ємність ринку достатня для збільшення обсягів виробництва і підприємство володіє необхідними виробничими потужностями.

Таблиця 6.1 - Мінімальний, максимальний та плановий обсяги виробництва

Обсяг виробництва	Кількість, шт.
Qплан	3750
Qmin (Qплан - 40 %)	2250
Qmax (Qплан +40 %)	5250

У цьому розділі КР необхідно визначити максимальну та мінімальну величини ціни виробу виходячи зі значення коефіцієнта дугової еластичності.

Коефіцієнт дугової еластичності Ец товару на ринку розраховується за формулою

,

де Ц1, Ц2 - початкова і кінцева ціни відповідно;

Q1, Q2 - початковий і кінцевий попит відповідно.

Для планового обсягу виробництва ціну необхідно взяти з табл. 4.4, а для Qmin та Qmax визначити шляхом перетворення формули коефіцієнта дугової еластичності та занести в табл. 6.2.

Коефіцієнт дугової еластичності складає -2,2.

Базовий

При Qmin = 2250 шт.

-2,2 = ((3750-2250)/(57852,53-Ц2))*((57852,53+Ц2)/(3750+2250))

-2,2 = (1500*(57852,53+Ц2))/(6000*(57852,53-Ц2))

-13200*(57852,53-Ц2) = 1500*(57852,53+Ц2)

-763653396+13200*Ц2 = 86778795+1500*Ц2

13200*Ц2-1500*Ц2 = 86778795+763653396

11700*Ц2 = 85043191

Ц2 = 72686,51 грн.

При Qмакс = 5250 шт.

-2,2 = ((3750-5250)/( 57852,53-Ц2))*(( 57852,53+Ц2)/(3750+5250))

-2,2 = (-1500*(57852,53+Ц2))/(9000*(57852,53-Ц2))

-19800*(57852,53-Ц2) = -1500*(57852,53+Ц2)

-1145480094+19800*Ц2 = -86778795-1500*Ц2

21300*Ц2 = 1058701299

Ц2 = 49704,29 грн.

Новий

При Qmin = 2250 шт.

-2,2 = ((3750-2250)/(56596,99-Ц2))*((56596,99+Ц2)/(3750+2250))

-2,2 = (1500*(56596,99+Ц2))/(6000*(56596,99-Ц2))

-13200*(56596,99-Ц2) = 1500*(56596,99+Ц2)

-747080268+13200*Ц2 = 84895485+1500*Ц2

13200*Ц2-1500*Ц2 = 747080268+84895485

11700*Ц2 = 831975753

Ц2 = 71109,09 грн.

При Qмакс = 5250 шт.

-2,2 = ((3750-5250)/(56596,99-Ц2))*(( 56596,99+Ц2)/(3750+5250))

-2,2 = (-1500*(56596,99+Ц2))/(9000*(56596,99-Ц2))

-19800*(56596,99-Ц2) = -1500*(56596,99+Ц2)

-1120620402+19800*Ц2 = -84895485-1500*Ц2

21300*Ц2 = 1035724917

Ц2 = 48625,58 грн.

Таблиця 6.2 - Рівень цін при мінімальному, максимальному та плановому обсягах виробництва

Обсяг виробництва	Кількість, шт.	Ціна з урахуванням еластичності, грн.
Базовий
Qплан	3750	57852,53
Qmin (Qплан - 40 %)	2250	72686,51
Qmax (Qплан + 40 %)	5250	49704,29
Новий
Qплан	3750	56596,99
Qmin (Qплан - 40 %)	2250	71109,09
Qmax (Qплан + 40 %)	5250	48625,58

7. Аналіз співвідношення витрати - прибуток - обсяг виробництва (CPV - аналіз)

Мета етапу - визначити оптимальний обсяг виробництва та ціну виробу, які забезпечують досягнення цілей ціноутворення.

В курсовій роботі виконуються розрахунки прибутку, крапки беззбитковості та побудова графіка для трьох варіантів співвідношення цін та обсягів виробництва: мінімального, максимального і найбільш імовірного (планового). За результатами розрахунків необхідно обрати співвідношення ціна-обсяг, яке забезпечує максимальний прибуток підприємству.

Прибуток П на річний обсяг продажів

П = (Ц - Сп) · Q,

де Ц - ціна, грн.;

Сп - повна собівартість, грн.;

Q - обсяг продажів, шт.

Ставка податку на прибуток прийнята в цей час у розмірі 19 %.

Базовий:

ПприQ=3750=(57852,53-33248,58)*3750= 92264812,50 грн.

ПприQ=2250=(72686,51-33248,58)*2250= 88735342,50грн.

ПприQ=5250=(49704,29-33248,58)*5250=86392477,50грн.

Прибуток, з урахуванням податку на прибуток:

ПприQ=3750=92264812,50 *0,81=74734498,13грн.

ПприQ=2250=88735342,50*0,81= 71875627,43грн.

ПприQ=5250=86392477,50*0,81=69977906,78грн.

Новий:

ПприQ=3750= (56596,99-32527,01)*3750= 90262425 грн.

ПприQ=2250= (71109,09-32527,01)*2250 = 86809680грн.

ПприQ=5250=(48625,58-32527,01)*5250= 84517492,50грн.

Прибуток, з урахуванням податку на прибуток:

ПприQ=3750=156436300*0,81= 73112564,25 грн.

ПприQ=2250=150452040*0,81=70315840,80 грн.

ПприQ=5250= 18238257,47*0,81= 68459168,93грн.

У курсовій роботі виконується також побудова графіка беззбитковості. Для цього розраховуються умовно-змінні (Взмін) витрати на виріб і умовно-постійні (Впост) витрати на річний випуск виробів.

Взмін=См+Спк+Зо+Зд+Всз+0,7?РСЭО+0,2?(Взв+Ав+Взб),

де См - витрати на основні матеріали, грн.;

Ск - витрати на покупні комплектуючі, грн.;

Зо - основна заробітна плата, грн.;

Зд - додаткова заробітна плата, грн.;

Всз - відрахування на соціальні заходи, грн.;

ВУЕО - витрати на утримання і експлуатацію обладнання, грн.;

Взв - витрати загальновиробничі, грн.;

Ав - адміністративні видатки, грн.;

Взб - витрати на збут, грн.

ВЗМІНбаз = 15699,99+42+1451,99+290,40+696,96+0,7*4355,97+ 0,2*(2903,98+53,19,77+1329,94) = 23141,26 (грн.)

ВЗМІНн = 14574,56+44,10+1537,50+307,50+738+0,7*4612,50+ 0,2*(3075+5204,32+1301,08) = 22346,49 (грн.)

Вп.пл. = (Сп.пл. - Взм.пл.) · Qплан,

де Сп.пл. - планова повна собівартість виробу, грн.;

Взм.пл. - планова величина змінних витрат, грн.;

Qплан - плановий обсяг виробництва виробів, шт.

ВПОСТ ПЛАН баз = (33248,58 - 23141,26)*3750 = 37902450 (грн.)

ВПОСТ ПЛАН н = (32527,01 - 22346,49)*3750 = 38176950 (грн.)

Слід зазначити, що постійні витрати розраховуються на плановий обсяг виробництва виробів і не змінюються при зміні обсягів виробництва.

Таблиця 7.1 - Виторг від реалізації, витрати і прибуток при різних рівнях ціни

Ціна, грн.	Виторг від реалізації, грн.	Витрати, грн.	Прибуток, грн.	Qкр, шт.
		Взмін	Впост	Сп	до оподатку-вання	після оподатку-вання
Базовий
Ц=f(Qплан)	216946987,50	86779725	37902450	124682175	92264812,50	74734498,13	1091
Ц=f(Qmin)	130168192,50	52067835		74809305	88735342,50	71875627,43	765
Ц=f(Qmax)	303725782,50	121491615		174555045	86392477,50	69977906,78	1427
Новий
Ц=f(Qплан)	212238712,50	83799337,50	38176950	121976287,50	90262425	73112564,25	1115
Ц=f(Qmin)	127343227,50	50279602,50		73185772,50	86809680	70315840,80	783
Ц=f(Qmax)	297134197,50	117319072,50		170766802,50	84517492,50	68459168,93	1453

Розрахунок Qкр зробити за формулою

Qкр = ,

де Вп.пл. - постійні витрати на річний випуск, грн.;

Цф - фактична ціна одиниці виробу, грн.;

Взмін - змінні витрати одиниці виробу, грн.

Базовий:

Qкр3750= 37902450/(57852,53-23141,26)= 1091шт.

Qкр 2250 = 37902450/(72686,51-23141,26)= 765шт.

Qкр 5250 =37902450/(49704,29-23141,26) = 1427шт.

Новий:

Qкр3750= 38176950/(56596,99-22346,49)=1115шт.

Qкр 2250= 38176950/(71109,09-22346,49)=783шт.

Qкр 5250 = 38176950/(48625,58-22346,49)=1453шт.

Графіка беззбитковості Додаток Б,В Графіки 3,4.

8. Установлення остаточної ціни

Останній етап процесу ціноутворення передбачає в межах обраної цінової стратегії прийняття рішення щодо встановлення остаточної ціни. При цьому прейскурантна ціна, встановлена фірмою за допомогою методів ціноутворення, орієнтованих на попит, витрати або конкуренцію, є базовою і підлягає коригуванню. У літературі з маркетингу зустрічається, крім зазначеного, кілька термінів, що визначають цей етап: "адаптація цін", "модифікація цін", "коригування цін", яке набирає одну з трьох форм:

знижки;

політика неокруглених цін;

цінове стимулювання збуту.

Найбільш поширеною формою стимулювання споживачів з метою придбання більшої кількості товару або його оплати у стислі терміни, є знижки.

Знижка - сума, на яку зменшується ціна і, одночасно, сума, якою продавець дотує покупця для стимулювання збуту.

Тактичні рішення, пов'язані з коректуванням базової ціни за рахунок використанням знижок, залежать від виду знижки. Розрізняють наступні види знижок.

1. Функціональні (торгівельні) знижки - знижки, які надаються торговельному підприємству за виконання функцій щодо продажу, зберігання, ведення обліку, просування.

2. Дилерські знижки - знижки, які надаються посередникам зі збуту для покриття витрат та забезпечення отримання прибутку.

3. Прогресивні знижки - знижки, які встановлюються в разі певного обсягу покупок.

4. Знижки "сконто" - знижки, які надаються за оплату товару готівкою або за дострокове здійснення платежів. Стандартна знижка "сконто": "3/10, нетто 30". Це означає, що товар має бути оплачений протягом 30 днів, але покупець заплатить на 3% менше, якщо сплатить протягом 10 днів.

5. Кількісні знижки - знижки, які надаються за покупку певної кількості товарів.

6. Бонусні знижки - знижки, які надаються постійним покупцям за певний обсяг покупок протягом певного часу, зазвичай року. При цьому встановлюється певна шкала знижок.

7. Знижки для заохочення продажів товарів-новинок - знижки, які надаються посередникам, якщо вони беруть на реалізацію нові товари, просування яких вимагає додаткових видатків.

8. Спеціальні знижки - знижки, які встановлюються для постійних та ексклюзивних покупців, у яких продавець зацікавлений.

9. Експортні знижки - знижки, які надаються іноземним покупцям понад ті знижки, які діють на внутрішньому ринку.

10. Клубні знижки - знижки, які надаються членам дисконтних клубів на придбання товарів.

11. Пільгові знижки - знижки, які встановлюються з метою стимулювання льготних категорій покупців або стимулювання збуту певних видів товару.

12. Акційні знижки - знижки, які встановлюються на час проведення акцій.

13. Святкові знижки - знижки, які встановлюються із приводу свята.

14. Сезонні знижки - знижки, які встановлюються за придбання товару в період відсутності попиту. Можуть бути передсезонними та після сезонними.

15. Залікові знижки "трейд-ін" (товарообмінний залік) - знижки, які встановлюються на новий товар у разі повернення аналогічного старого товару.

16. Приховані знижки - знижки, які встановлюються у вигляді безплатних послуг або певної кількості безплатних зразків.

17. Закриті (трансфертні) знижки - знижки, які встановлюються у внутрішньовиробничої кооперації підприємства.

18. Знижки на уторговування - знижки, які встановлюються на завершальному етапі узгодження ціни.

19. Фінальні знижки - знижки, які встановлюються на останню партію (одиницю) товару.

20. Складні знижки - знижки, які передбачають одночасне встановлення кількох видів знижок.

21. Негативні знижки - надбавки до ціни, які встановлюються за невелику партію товару, більш високий рівень якості товару, термінову доставку, доставку безпосередньо до місця використання та інше.

2) Політика неокруглених цін.

Політика неокруглених цін передбачає встановлення цін нижче округлених. Вважається, що неокруглені ціни спрацьовують тому, що, по-перше, ціна нижче округленої сприймається покупцями як суттєво менша за неокруглену. По-друге, складається враження, що ціна справді відповідає реальним витратам виробника. І по-третє, виявляється, споживачам просто подобається отримувати здачу.

3) Цінове стимулювання збуту.

Можна виділити десять варіантів цінового стимулювання збуту (третя форма коригування цін), а саме:

ціна "збиткового лідера", ціна-приманка;

ціни спеціальних заходів;

низькі ставки кредиту;

гарантійні умови про технічне обслуговування;

психологічна модифікація;

купони;

безплатні зразки;

премії;

упаковки за пільговими цінами;

розпродаж.

Ціна збиткового лідера - ціна товару, який продається у комплекті, при цьому основний продукт (лідер) продається за збитковою ціною, а збиток покривається за рахунок продажу доповнювальних деталей чи запасних частин.

Ціни спеціальних заходів - встановлення тимчасових цін у зв'язку з певними подіями:

розпродаж у зв'язку із закриттям магазину;

ювілейний розпродаж;

розпродаж у зв'язку з частковим ушкодженням товару.

Низькі ставки кредиту - форма стимулювання збуту без зниження ціни через надання кредиту на виключно вигідних умовах. Найбільше поширення ця форма цінового стимулювання отримала при продажу автомобілів.

Гарантійні умови та угоди про технічне обслуговування. Передбачають зниження сукупної ціни товару через надання послуг безплатно або на пільгових умовах: наприклад, тимчасова знижка 50 % на монтаж повітряних кондиціонерів і систем штучного мікроклімату Аіr Маsіеr.

Психологічна модифікація цін - знижка з ціни на товар порівняно з аналогічним товаром-зразком, який продовжує продаватися за вищою ціною.

Купони - сертифікати, що надають право покупцеві купувати товар за зниженою ціною. Покупці отримують купони поштою або в магазині у разі купівлі іншого товару.

Зразки - це пропозиція безплатних зразків або зразків на пробу. Безплатні зразки є альтернативою зниження ціни і дуже активно використовуються при виведенні нового товару на ринок. Щодо зразків на пробу, цей захід стосується товарів тривалого користування, а також застосовується під час просування товарів на промисловому ринку.

Премії - пропозиції товару за низькою ціною або взагалі безплатно як заохочення за купівлю іншого товару. При цьому премією може бути додаткова одиниця купленого товару: сама упаковка (валіза для набору інструментів), деякі дрібнички (і не тільки дрібнички) всередині упаковки (наприклад, іграшки) тощо.

Упаковки за пільговими цінами - продаж за зниженою ціною однакових товарів ("три за ціною двох") або комплекту супутніх товарів ("набір для гоління").

Розпродаж передбачає продаж товарів за суттєво зниженими цінами з різних нагод. Інколи знижки при цьому сягають 70 %, що, без сумніву, є привабливою для покупця пропозицією, проте за звичайних обставин може завдати шкоди іміджу фірми, оскільки у покупця може скластися враження, що початкова ціна була невиправдано завищеною. Обставини, за яких розпродаж може вважатися природним заходом: сезонний розпродаж колекції минулого року, повний розпродаж у зв`язку із закриттям магазину, переорієнтацією фірми на інший асортимент тощо.

У даному курсовому проекті пропоную систему знижок за платіж готівкою, тобто систему знижок «сконто» - зменшення ціни для покупців, які оперативно оплачують рахунки готівковими коштами . Покупець, якщо розплатився протягом 10 днів, отримує, наприклад, тривідсоткове зниження від суми платежу. Подібні знижки широко застосовуються для поліпшення стану ліквідності постачальника/продавця, ритмічності його грошових надходжень та скорочення витрат у зв'язку із стягненням дебіторської заборгованості.

Ціна остаточна:

- базовий

Цб = (1 - 0,03)*57852,53 = 56116,95 (грн.)

- новий

Цн = (1-0,03)*56596,99 = 54899,08 (грн.)

9. Вибір і обґрунтування цінової стратегії

Цінова стратегія - це напрям дій фірми щодо ціноутворення з метою досягнення визначених цілей у конкретній ринковій ситуації протягом конкретного періоду.

Рішення щодо обрання цінової стратегії і тактики на товар залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів (рис. 9.1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рисунок 9.1 - Фактори ціноутворення

До груп факторів мікросередовища, які впливають на ціни, входять:

Попит

Інколи назва цього фактора ціноутворення звучить в іншій інтерпретації - споживачі, що абсолютно справедливо, оскільки саме від того, чи буде прийнята споживачами та чи інша ціна на товар, залежить і обсяг продажу, і врешті-решт економічні результати діяльності фірми.

Які саме характеристики споживача впливають на ціни? Це насамперед чутливість до цін, яка є різною у різних сегментів споживачів і залежить від цінності товару для споживача, споживчих характеристик, престижності товару, уподобань; поінформованість споживачів щодо наявності на ринку товарів-замінників, можливості зіставляти товари тощо.

Конкуренція

Вибір цінової стратегії залежить від характеру конкурентної структури ринку. Виділяють чотири типи ринкових структур:

чиста (досконала) конкуренція;

олігополія;

монополістична конкуренція;

монополія.

Можна зробити стислі висновки щодо впливу конкуренції на ціноутворення в різних конкурентних ситуаціях: цінова незалежність фірми за умов монополії - велика, за умов олігополії та монополістичної конкуренції - часткова, а за умов чистої конкуренції - мінімальна.

Посередники

Цей фактор, як і попередні, належить до факторів мікросередовища фірми і є слабкоконтрольованим фірмою. Фірма має враховувати інтереси інших учасників товароруху - оптової та роздрібної торгівлі. Цього можна досягти шляхом надання посередникам певних гарантій, безплатних зразків, знижок з ціни на певний період.

Етап життєвого циклу товару

Цінова стратегія залежить від того, на якому етапі життєвого циклу перебуває товар. На етапі виведення товару на ринок використовується одна з двох протилежних стратегій: стратегія зняття вершків (установлення високої ціни) або стратегія проникнення (встановлення низької ціни), яка має забезпечити значні обсяги продажу.

Другий етап - етап зростання - характеризується зростаючою конкуренцією і супроводжується швидким зростанням обсягу продажу, діапазоном цін і можливостями фірми маневрувати в межах цього діапазону.

Етап зрілості характеризується зниженням цін, які досягають свого мінімального рівня на етапі спаду.

Серед факторів макросередовища, що впливають на ціни, можна виділити загальний стан економіки, політичні фактори, податкову, кредитно-грошову, зовнішньоекономічну політику держави та політику державного регулювання цін. Окрема компанія неспроможна змінити економічну ситуацію у країні, протистояти політичному тиску щодо встановлення рівня цін на певні групи товарів, але повинна врах...