Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Промислово-економічний коледж

Національного авіаційного університету

Курсова робота

Тема Аналіз складу оборотних засобів підприємства

Студента (ки) Косухи Вікторії

Група 437-ЕП

Спеціальність Економіка підприємства

Київ 2014



Вступ

В умовах ринкових відносин особлива увага приділяється оборотним коштам абсолютно всіма суб'єктами господарювання незалежно від форм власності. Пояснюється таке ставлення до оборотних коштів тим, що вони є продуктивною частиною активів підприємств, організацій, установ, саме від яких у великій мірі залежить наявність прибутку комерційних підприємств. Саме від наявності оборотних коштів та показників їх оборотності залежить прибутковість комерційних фірм, можливості реалізації цілей і завдань організації, її фінансовий стан. Тому вивчення оборотних коштів є важливим для подальшого планування розвитку будь-якого підприємства

Оборотні кошти є важливою частиною майна організації. Для забезпечення безперебійного процесу виконання організацією своїх функцій та завдань їй поряд з основними фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестування фінансових ресурсів набуває важливого значення в роботі фінансових служб підприємства за умов ринкової економіки.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства зробили такі вчені, як: О.І. Бородіна, І.В. Верба, І.Т. Балабанов, Е.О. Вознесенський, А.Д. Шеремет, І.А. Бланк, О.І. Барановський, А.М. Поддерьогін, К.С. Стоянова, М.Й. Ткачук, Ю.М. Воробйов, Б.А. Стародубцева А.П. Грицай, О.М. Бандурко, М.Я. Коробов, Л.М. Лозовський, В.М. Опарін, Р.С. Сайфулін, В.І. Аранчій, С.І. Балакай, О.О. Терещенко, В.П. Савчук та інші. Проте залишається ще багато невирішених питань щодо досліджень питань аналізу і забезпечення підприємства необхідними оборотними коштами, розробки шляхів практичних рішень з управління оборотними активами.

Метою курсової роботи є аналіз оборотних коштів підприємства підприємства.

Функціональними завданнями при цьому є:

§ опрацювання теоретичних основ оборотних коштів організацій,

§ визначення показників стану та використання оборотних коштів,

§ аналіз і оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства,

§ дослідження показників використання оборотних коштів,

§ пропозиція шляхів покращення використання оборотних коштів підприємства.



1. Поняття та структура оборотних коштів

Для здійснення процесу виробництва, підприємству необхідні не тільки основні фонди, але й оборотні кошти.

Оборотні засоби - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів звертання.

Оборотні фонди -- це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню. Фонди звертання - це засобу обслуговуючі процес реалізації продукції (у процесі виробництва вони не беруть участь).

Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться безпосередньо в процесі виробництва і піддаються обробці. Власне кажучи це незакінчені виробництвом виробу різного ступеня готовності.

Витрати майбутніх періодів - це витрати на освоєння нових видів продукції технологічних процесів. Фактично це витрати які роблять зараз а окупатися будуть у майбутньому.

Оборотні кошти (синоніми: оборотний капітал, мобільні активи, що течуть активи) - це засобу, що роблять оборот (гроші засобу  гроші...) протягом року одного виробничого циклу; складаються з двох частин: постійного і перемінного оборотного капіталу.

Постійний оборотний капітал (синонім: системна частина поточних активів) - та частина поточних активів, потреба в який відносно постійна протягом всього операційного циклу.

Перемінний оборотний капітал (синонім: частина поточних активів, що варіює) - та частина, потреба в який виникає лише в пікові моменти операційного циклу.

Поточні зобов'язання (синонім: короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові пасиви) - заборгованість, період погашення якої не перевищує одного року.

Чистий оборотний капітал (синонім: власні оборотні кошти, що функціонує капітал) - показник, що характеризує співвідношення між поточними активами і зобов'язаннями і чисельно дорівнює різниці між ними. Величина чистого оборотного капіталу в значній мірі визначається складом і величиною оборотних коштів. Багато компаній випробують проблеми з чистим оборотним капіталом, тому що його недолік може привести до ліквідації компанії. Рівень чистого оборотного капіталу тісно зв'язаний як з ризиком, так і з рентабельністю діяльності компанії.

У залежності від співвідношення активів і пасивів виділяють чотири види стратегії фінансування поточних активів: ідеальну, консервативну, агресивну і компромісну. У реальному житті випливати який-небудь зі стратегії в чистому виді практично неможливо. При виробленні оптимальної політики керування запасами приймається в увагу наступні:

· рівень запасів, при якому робиться замовлення;

· мінімально припустимий рівень запасів (страховий запас);

· оптимальна партія замовлення.



Рис.1 Склад і розміщення оборотних коштів

Склад оборотних коштів - це сукупність окремих елементів оборотних, виробничих фондів і фондів обігу.

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних фондів і фондів обігу у загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції, проведення розрахунків.

Оборотні кошти підприємств класифікують за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

§ оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди;

§ оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

§ нормовані;

§ ненормовані.

3) за джерелами формування.

§ власні та прирівняні до власних;

§ залучені;

§ інші.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.

· По - перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними капіталами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

· По - друге, визначення планової потреби та розміщення коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань та ритмічної роботи.

· По - третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

· По - четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

· По - п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообігу коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Г - Т … В … Т' - Г' (1)

Г - авансовані грошові кошти,

Т - засоби виробництва,

В - виробництво,

Т' - готова продукція,

Г' - грошові кошти, отримані від продажу продукції.

Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають в новий, тим самим здійснюється їх безперервний оборот. Саме постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу обігу. Аналіз кругообігу фондів підприємств показує, що вартість, що авансується, не тільки послідовно приймає різні форми, але і постійно в певних розмірах перебуває в цих формах. Іншими словами, вартість, що авансується, на кожен даний момент кругообігу різними частинами одночасно знаходиться в грошовій, продуктивній, товарній формах.

Кругообіг фондів підприємств може здійснюватися тільки за наявності певної авансованої вартості в грошовій формі. Вступаючи в кругообіг, вона вже не покидає його, послідовно міняючи свої функціональні форми. Вказана вартість в грошовій формі є оборотними коштами підприємства.

Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти по ролі в створенні продукту - оборотні кошти у сфері обігу і оборотні кошти у сфері виробництва. До оборотних коштів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що відносяться до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво. Торгові підприємства, якщо вони не здійснюють виробничу діяльність, мають оборотні активи тільки у сфері обігу.

2. Показники стану та використання оборотних коштів

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

Крв = Фн/М (2)

де Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М - вартість майна підприємства, грн.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві:

О=С*Т/Р (3)

де О - термін обертання оборотних коштів, днів;

С - середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р - обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична:

C= (C1+C2+…+C12+C13)\13 (4)

де С1, С2, ... С12 - сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С13 - сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

C=(1/2 C1+C2+…C12+C13)\12 (5)

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за хронологічною формулою, статистика вважає точнішим.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

Ко=Р/С (6)

де Ко - коефіцієнт обертання оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

Кз=С/Р (7)

де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

Ке = П/С,

Р=(П/С)*100% (8)

де Ке - коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;

П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р - рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р - відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

3. Джерела утворення оборотних засобів

Джерела утворення - це фінансові ресурси ,за рахунок яких вони формуються.

1. Власні ОК:

· оборотний капітал (засобу власників підприємства);

· прибуток - основне джерело;

· стійкі пасиви (засобу, прирівняні до власного):

· заборгованість по з/пл;

· заборгованість бюджету;

· заборгованість за тару;

· передоплата.

2. Притягнуті засоби:

· позикові (короткострокові кредити банку);

· державний кредит;

· інші (залишки фондів, резервів, невикористовуваних по прямому призначенню)

У закордонних джерелах оборотні кошти трактуються по іншому.

3. Кошти, прирівняні до власних

Стійки пасиви

Кожне підприємство, яке створює, формує свої оборотні засоби за рахунок коштів засновників. У процесі виробничої діяльності додаткова потреба в оборотних засобах покривається як правило, за рахунок власних фінансових ресурсів підприємства , основним з яких є прибуток.

Велику роль у джерелах, формуючих оборотні засоби підприємства, відіграють порівняні до власних фінансові кошти, до яких належать стійкі пасиви.

Стійки пасиви - це оборотні засоби, які юридично не належать підприємству, але постійно використовуються ним у господарському обігу.

До них входять:

1. Мінімальна заборгованість підприємства з резерву майбутніх платежів, що являє собою витрати які належать до витрат виробництва, але як не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції.

2. Стійка перехідна заборгованість постачальникам за акцентованими розрахунковими документами.

3. Мінімальна заборгованість із зарплати та відрахування на соціальне страхування.

4. Залишки амортизаційних відрахувань та запаси матеріалів для капітального ремонту, виконаного господарським способом.

5. Кошти підприємства, що формуються з кредитів банку та авансів замовників.

6. Тимчасово вільні кошти спеціальних фондів та інш.

Раціональне використання власних та позичених коштів дає змогу підприємствам успішно долати тимчасові трудноші й ефективніше використовувати оборотні засоби підприємства.

Підвищення ефективності формування власного фінансового капіталу підприємства досягається в результаті здійснення відповідної фінансової політики, яка характеризується кількома етапами.

На першому етапі аналізується загальний обсяг формування власного фінансового капіталу, темпи його зміни порівняно з базисним і попереднім періодами, відповідність обсягу власного фінансового капіталу розміру оборотних активів, питома вага власних засобів у сукупному фінансовому капіталі підприємства. Після цього розглядаються джерела формування власного фінансового капіталу, здійснюється їхня вартісна оцінка, визначається рівень самофінансування підприємства в динаміці.

На другому етапі, здійснюються оцінка вартості окремих внутрішніх і зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів і робиться висновок про доцільність їхнього залучення у плановому періоді.

На третьому етапі планова потреба у власному фінансуванні оборотних активів. Установлюються розміри приросту власного фінансового капіталу порівняно зі звітним періодом.

На четвертому етапі здійснюється оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел коштів, які залучаються для формування власного фінансового капіталу підприємства.

Основним критерієм такої оптимізації може бути коефіцієнт рівня фінансування підприємства за рахунок, зовнішніх і внутрішніх власних коштів. Цей показник може визначитися за формулою:

(9)

де - рівень фінансування підприємства за рахунок власних котів, %;

- обсяг формування власних фінансових ресурсів у плановому періоді, грош. од.;

- загальна потреба у фінансових ресурсах підприємства у плановому періоді, грош. од.

На п'ятому етапі здійснюється розробка і прийняття рішень щодо залучення відповідних обсягів фінансових ресурсів із внутрішніх і зовнішніх джерел для формування власного фінансового капіталу.

Реалізація розроблено політики може бути досягнута у результаті застосування системи механізмів управління формуванням власного фінансового капіталу. Ця система охоплюватиме такі їхні види:

§ механізм управління формування прибутку;

§ механізм управління максимізацією прибутку;

§ механізм розподілу чистого прибутку;

§ механізм управління залучення зовнішніх джерел фінансових ресурсів.

Отже, розробляючи і застосовуючи ефективну політику щодо формування власного фінансового капіталу, підприємство краще використовує цей капітал.

Банківські кредити як джерело формування оборотних коштів.

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Призначення банківських кредитів - фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської заборгованості, податковими платниками та іншими зобов'язаннями.

Однією з причин, яка гальмує стійкий розвиток підприємства в Україні, є обмеженість кредитно фінансових ресурсів.

1. Високі процентні ставки - 3,3

2. Вимоги ліквідної застави - 2,8

3. Банківська бюрократія - 2,4

4. Трудності в отриманні довгострокових кредитів - 3,3

5. Загроза втрати контролю над підприємством - 2,2

6. Недостатня інформація про кредитні ресурси - 2,5

7. Вимоги розкриття інформації - 2,1

Як бачимо, головними перешкодами у кредитуванні підприємств є: висока вартість кредиту, недостатнє заставне забезпечення кредиту, труднощі з одержання довгострокових кредитів. Окрім цього, додаткові фінансові вливання потрібні якраз “проблемним” підприємствам, а банки радше надають кредити тим, які мають значний дохід і обороти.

Овердрафт дуже зручний саме як кредит під бігові кошти платоспроможним позичальникам.

Кредитування у формі овердрафту досить ризиковане для банку в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні. Однак майже половина кредитних операцій сьогодні відбувається саме овердрафтній формі, і ця операція знаходиться на першій сходинці у рейтингу нових кредитних ресурсів.

Вексель є найпростішою і найпоширенішою формою кредитних грошей.

Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель.

4. Склад і структура оборотних засобів

Оборотні засоби (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання та отримання прибутку.

До оборотних виробничих фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

До фонду обігу належать: залишки готової продукції на складі господарства, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені у короткострокові цінні папери.

Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.

Для аналізу складу, структури і динаміки оборотних коштів порівнюють дані балансу на кінець звітного періоду з базовим періодом (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів в цілому, а після цього - в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

Причини збільшення оборотних коштів:

а) прибуток (після сплати податку);

б) амортизаційні відрахування;

в) приріст власних засобів;

г) збільшення заборгованості по кредитах і позиках;

д) збільшення зобов'язань по кредиторській заборгованості та ін.

Причини зменшення оборотних коштів:

а) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

б) капітальна вкладення;

в) довгострокові фінансові вкладення;

г) зменшення кредиторської заборгованості.

Зміна вартості оборотних коштів не завжди однозначно позитивна чи негативна. Якщо при збільшенні оборотних засобів підприємство втягнулося в велику дебіторську заборгованість або виявився надлишок оборотних запасів, то це збільшення не приведе до ефективного використання оборотних активів. І навпаки зменшення оборотних коштів за рахунок прискорення їх обертання є позитивною зміною в оборотних активах.

Оборотні засоби можуть існувати у вигляді:

Виробничі запаси: запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива та пального, тари, ремонтних деталей та вузлів, малоцінних інструментів господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.

Незавершене виробництво: предмети праці, обробку яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виготовлення: ті предмети праці, що їх повністю оброблено у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, продукція заготівкового виробництва).

Витрати майбутніх періодів: грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково - технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Оборотні засоби перебувають одночасно на кожній із стадій обороту. Якщо одна частина оборотних засобів вступає у виробництво у вигляді виробничих запасів, то друга виходить із нього у вигляді готової продукції, а третя реалізується, вступаючи в стадію обігу і перетворюючись на грошову форму.

За джерелами походження оборотні засоби поділяють на власні та позичкові.

Власні оборотні засоби - це засоби, що постійно е в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів, частина виробленої продукції (зерна, картоплі й інших сільськогосподарських культур), а також продукція тваринництва (приплід, молоко), які залучаються у виробничий процес на заміну спожитих. Вони оцінюються за собівартістю виробництва в цьому підприємстві.

До позичкових, або покупних, оборотних засобів належать мінеральні добрива, отрутохімікати, паливно-мастильні матеріали, запасні частини, будівельні матеріали, придбані за власні кошти або використані кредити.

оборотний кошти прибуток ресурс

5. Аналіз використання оборотних коштів

Аналіз оборотних засобів включає в себе:

§ вивчення стану оборотних коштів, складу та структури;

§ аналіз джерел фінансування оборотних засобів

§ аналіз ефективності використання оборотних засобів.

На першому етапі аналізу оборотних коштів розглянемо структуру оборотних активів.

Таблиця 1 Структура оборотних активів

Показники	2012	2013	Відхилення	В ср. По галузі,%
	Т.грн	%	Т.грн	%	Т.грн	%
Оборотні активи-всього	4338,8	100	4031,1	100	-307,7	0	100
В т.ч							100,00
1.Грошові засоби і короткострокові цінні папери	54,20	1,25	28,00	0,69	-26,20	-0,56	2,70
- грошові засоби	0,00	0,00	28,00	0,69	28,00	0,69	1,6
- цінні папери	54,20	1,25	0,00	0,00	-54,20	-1,25	1,1
2.Засоби в розрахунках	920,40	21,21	1297,80	32,19	377,40	10,9	25,30
за товари роботи та послуги	53,20	1,23	41,90	1,04	-11,30	0,19	20,10
- інші оборотні активи	867,20	19,99	1255,90	31,16	388,70	11,17	5,20
3.Матеріальні цінності	3364,20	77,54	2705,30	67,11	-658,90	-10,43	72
- виробничі запаси	855,20	19,71	663,70	16,46	-191,50	-3,25	54,2
- Товари на вирощування	1809,70	41,71	1739,50	43,15	-70,20	1,44	6,3
- Незавершене виробництво	662,00	15,26	267,50	6,64	-394,50	-8,62	10,4
- Готова продукція	26,00	0,60	27,50	0,68	1,50	0,08	0,9
- Товари	11,30	0,26	7,10	0,18	-4,20	-0,08	0,2

Аналізуючи дані табл.1. слід відмітити, що зменшення загальної суми оборотних коштів відбулося в основному за рахунок зменшення матеріальних запасів на 658,9 тис.грн., а у структурі - 10,43% і в 2013 році матеріальні цінності склали 67,11% оборотних коштів, або 2705,3 тис.грн. Динаміка не може бути оцінена однозначно як позитивна, тому що мова йде про сільськогосподарське підприємство, яке не має прогресивної технології виробництва, користується застарілою технікою, а отже, його виробництво є матеріаломістке, тому у випадку значного скорочення можна говорити про скорочення ділової активності, передбаченому скороченні виробничої діяльності і свідомому зниженні доходів у майбутньому.

Засоби у розрахунках зростають на 10,98%, або 377,4 тис.грн. і на кінець аналізованого періоду складають 32,19% оборотних коштів, або 1297,8 тис.грн. Дебіторська заборгованість дещо зменшується, проте її частка у загальній сумі в порівнянні з середньо галузевим показником є низькою.

Найбільш ліквідні засоби становлять 0,69% оборотних коштів, що менше від середньо галузевих показників на 2,01%. Низький рівень найбільш ліквідних засобів підтверджує складність фінансового становища .

Фінансові експлуатаційні потреби в оборотних засобах являють собою різницю між засобами (іммобілізовані в запасах сировини, готової продукції, незавершеному виробництві, дебіторській заборгованості) і кредиторською заборгованістю.

У 2012 році цей показник склав 3631,3 тис.грн., а в 2013 році - 3298,7 тис.грн. У порівнянні з власними оборотними коштами, можна зробити висновок, що в 2012 році реальний дефіцит наявності грошових засобів складав 3631,3 -645,3=2986 тис.грн., в 2013 році цей показник зріс і склав 3298,7-(-353,5)=3652,2 тис.грн.

Нормування оборотних засобів передбачає встановлення норм по кожному їх виду.

Норматив оборотних коштів щодо запасів можна визначити за формулою:

H=O*N (10)

Н - норматив для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів, тис.грн.

О - одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис.грн.

N - норма оборотних коштів (днів).

Норматив оборотних засобів на кожен вид виробничих запасів:

H = C * Hp (11)

С- сума середньоденного споживання виробничих запасів, грн..,

Нр - норма запасу, днів.

Таблиця 2 Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву

Показники	2013
Вартість незавершеного виробництва на початок планового року	662
Витрати на річний обсяг продукції в минулому році	5782
Норма,%	11,45
Плановий обсяг витрат на річний обсяг продукції	4858,7
Вартість незавершенного виробництва на кінець планового року	267,5
Коефіцієнт зростання витрат	1,25
Норматив оборотних коштів	334

Таблиця 3 Норматив оборотних коштів по готовій продукції

Показники	2013
Середні мінімальні запаси готової продукції в звітному році	25
Фактично реалізовані продукції за звітний період	5778,1
Норма,%	0,43
Планується обсяг реалізації	6570
Норматив оборотних коштів	28

Норматив відволікання оборотних засобів по розрахункам із заготівельниками:

H = Пл..Р * Нв (12)

Пл..Р - плановий об'єм від реалізації, грн..

Нв - норма відволікання, %

Нв = С.в. * Д/Вир (13)

С.В = Вир./360

С.В. - середнє відволікання, грн./дн.

Д - період відволікання оборотних коштів, днів

Вир. - виручка від реалізації.

Для 2013 року:

С.В.=5778,1/360=16,05 грн/дн.

Нв = 16,05*30/5778,1=0,08 %

Н = 5778,1*0,08=462 тис.грн.

Сукупний норматив оборотних засобів визначається додаванням індивідуальних нормативів по кожному виду нормованих засобів.

Для 2013 року він складе:

Н = 1835+334+28+462=2669 тис.грн.

Важливим питанням при дослідженні оборотних коштів є вивчення джерел фінансування оборотних засобів.

Розглянемо джерела формування оборотних коштів

Таблиця 4 Джерела формування оборотних коштів

Показники	2012	2013	Відхилення
1.Власні засоби	645,3	0	-645,3
2.Позикові засоби	3693,5	4031	337,5
-короткострокові кредити	917,3	898,4	-18,9
-кредиторська заборгованість	707,5	704,4	-3,1
-Поточні забов'язання	292,5	630,8	338,3
- З бюджету	195	365,3	170,3
- Зі страхування	22,1	42	19,9
- З оплати праці	75,4	223,5	148,1
- Інші поточні забов'язання	1776,2	1797,4	21,2
Всього оборотних коштів	4338,8	4031	-307,8

Скрутне фінансове становище відображається на показниках джерел фінансування оборотних коштів. Підприємство прийняло найбільш ризиковий варіант фінансування оборотних засобів - за рахунок позикових і залучених засобів. Так, на кінець 2013 року підприємство не було в змозі самостійно фінансувати виробничу діяльність, а в 2012 році за рахунок власних оборотних коштів фінансувалося 14,87 % використовуваних оборотних засобів, або 645,3 тис.грн. У 2013 році основними джерелами покриття поточних витрат стали короткострокові кредити банку - 22,29 %, або 898,4 тис.грн., кредиторська заборгованість - 17,47 %, або 704,4 тис.грн., а також інші поточні зобов'язання - 44,59 %, або 1797,4 тис.грн.

Аналіз використання оборотних коштів проведемо за коефіцієнтом реальної вартості оборотних коштів, швидкістю обертання, коефіцієнтом обертання, коефіцієнтом завантаження ефективністю використання оборотних коштів. Формули обрахунку приведено в першому розділі курсової роботи. Вихідні дані для обрахунку візьмемо із річної звітності .



Таблиця 5 Аналіз використання оборотних засобів

Показники	2012	2013	Відхилення
Фактична наявність оборотних коштів	4338,80	4031,10	-307,70
Вартість майна	16368,70	15947,00	-421,70
Середні залишки оборотних коштів	3849,90	4184,95	335,05
Тривалість періоду	360,00	360,00
Обсяг реалізованої продукції	6570,00	5778,10	-791,90
Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства	0,27	0,25	-0,01
Швидкість обертання	210,95	260,74	49,79
Коефіцієнт обертання оборотних коштів	1,71	1,38	-0,33
Коефіцієнт завантаження	0,59	0,72	0,14
Коефіцієнт ефективності оборотних коштів	0,12	-29,96	-30,08
Вивільнення(-),не достаток залучення оборотних коштів(+) в зв'язку зі зміною їх оборотності		-5,23

На кінець 2013р. 4031,10 тис.грн. оборотних засобів, що на 307,7 тис.грн. менше, ніж у попередньому. За коефіцієнтом реальної вартості оборотних коштів у майні в 2013 році становить 25%, що є низьким показником і для сільськогосподарського підприємства (як правило, вважають показник середнім, якщо він становить 60%). Динаміка показника не є позитивною - спостерігаємо зменшення суми оборотних коштів в загальній сумі активів протягом 2013 року на 2%.

Тривалість обороту дуже велика - 211 днів у 2012 році і у 2013 році на 50 днів довше - 271 день. Якщо в 2012 році досягало до 2 оборотів за коефіцієнтом обертання, то в 2013 році 1 оборот, що свідчить про великі проблеми у створенні і реалізації товарів підприємством, великий період створення товарів не забезпечує необхідної ефективності. Відбувається просте відтворення оборотних коштів, що не дає можливості розвиватися підприємству, стримує його, а зміна економічних умов на ринку вимагає все більших і більших витрат, які будуть зроблені для створення продукції, проте якщо тенденція не зміниться, то надалі буде скорочуватися обсяги оборотних засобів, збільшуватиметься коефіцієнт оборотності.

У результаті уповільнення обертання оборотних засобів їх вивільнення складає 5,23 тис.грн.

Оберненим до коефіцієнта оборотності є коефіцієнт завантаження, він показує скільки оборотних коштів бере участь у створенні кожної гривні реалізованої продукції, чим меншим є цей показник, тим краще використовуються оборотні кошти. За 2013 рік показник збільшився на 0,14 грн в 1 грн в порівнянні з 2012роком і склав 0,72 грн у 1 грн реалізованої продукції. Тенденція, як і в попереднього показника є негативною і вимагає пошуку резервів підвищення кількості оборотів і заходів покращення використання оборотних коштів.



Висновки

Таким чином, підводячи підсумки проведеного дослідження, можна зробити висновок, що оборотний капітал характеризує ту частину капіталу підприємства, що інвестована в усі види його оборотних активів.

За об'єктами інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства.

Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

Оборотні фонди -- частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Оборотні кошти є важливою частиною майна організації і слугують для забезпечення безперебійного процесу виконання організацією своїх функцій та завдань. У своєму русі вони проходять послідовно три стадії кругообігу: грошову, виробничу і товарну. До складу оборотних коштів належать оборотні виробничі фонди і фонди обігу;

З комплексом - фінансова кризи, тому необхідна розробка антикризових заходів обумовлене безвідповідальним відношенням щодо управління діловими характеристиками, дуже повільною реакцією на ринкові зміни, неспроможне забезпечити належні ринки збуту та цінову політику (недоотримання виручки від реалізації), проблемами виробничого характеру (неспроможність знизити витрати за несприятливих природних умов) і т.д.

Неефективне використання оборотних коштів, що відображається на фінансовому стані і є основною перепоною до розвитку і виходу з скрутного фінансового становища, яке склалося.

Шляхами виходу із ситуації що склалася можуть бути:

§ перегляд всієї організації і управління оборотними засобами,

§ заходи щодо підвищення власних оборотних коштів: збільшення власного капіталу, збільшення довгострокової заборгованості, перегляд використання основних засобів і їх реалізація, або здача в оренду;

§ заходи по зниженню поточних фінансових потреб: зниження дебіторської заборгованості,

§ збільшення кредиторської заборгованості,

§ зменшення оборотних активів.

Згідно проведених розрахунків з табл.1 можна зробити такі висновки:

· зменшення загальної суми оборотних коштів відбулося в основному за рахунок зменшення матеріальних запасів на 658,9 тис.грн., а у структурі - 10,43% і в 2013 році матеріальні цінності склали 67,11% оборотних коштів, або 2705,3 тис.грн.

Отже,динаміка не може бути оцінена однозначно як позитивна, тому що мова йде про сільськогосподарське підприємство, яке не має прогресивної технології виробництва, користується застарілою технікою, його виробництво є матеріаломістке, тому у випадку значного скорочення можна говорити про скорочення ділової активності, передбаченому скороченні виробничої діяльності і свідомому зниженні доходів у майбутньому.

З табл.4,яка показує джерела формування оборотних коштів:

· Скрутне фінансове становище відображається на показниках джерел фінансування оборотних коштів.

З табл. 5, аналізу використання оборотних засобів:

· На кінець 2013р. 4031,10 тис.грн. оборотних засобів, що на 307,7 тис.грн. менше, ніж у попередньому. За коефіцієнтом реальної вартості оборотних коштів у майні в 2013 році становить 25%, що є низьким показником і для сільськогосподарського підприємства (як правило, вважають показник середнім, якщо він становить 60%). Динаміка показника не є позитивною - спостерігаємо зменшення суми оборотних коштів в загальній сумі активів протягом 2013 року на 2%.

Отже, можна зробити висновок, що неефективність використання оборотних коштів, що відображається на фінансовому стані і є основною перепоною до розвитку і виходу з скрутного фінансового становища, яке склалося.

Економіка перехідного періоду, має ряд особливостей і якщо їх не враховувати в управлінні виробництвом, то це спричинить небажані соціально-економічні наслідки.



Список використаної літератури

1. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991р.

2. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992р.

3. Закон України “ Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.

4. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво” від 22 лютого 2000р.

5. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р №996 - XIV.

6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. -- К.: «Знання», КОО, 2000. -- 378 с.

7. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

8. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001-

9. Фінансовий менеджмент за ред. О.С. Стоянова. - М.: «Перспектива», 2006.-656с.

10. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. - М.: ІНФРА-М. - 1997р.

11. Фінанси підприємств: навчальний посібник / за ред. к.е.н. В.І. Аранчій. - Полтава: ПДАА, 2003р.

Размещено на Allbest.ur

...